CC BY
23
покращуе стабшзащю тша тд час плавания та забезпечуе синхроннють руху черевних плавщв. Окр1м того, з каудального боку до черевних плавщв прилягають модифшоваш видовжеш лусочки ув1гнуто! форми.
Висновки. У Bcix дослщжуваних вид1в коропових риб м'язова система грудних та черевних плавщв мае майже однаковий стутнь розвитку. Описаш нами м'язи, що ддать на napHi плавщ, забезпечують узгоджений рух парних плавщв в умовах прюноводного середовища.
Перспективы подальших дослщжень. Подальш1 бюморфолопчш дослщження м'язово! системи, зокрема м'яз1в, що д1ють на napHi плавщ риб, на широкому пор1вняльному MaTepiani дадуть змогу встановити особливосп розташування та розвиток окремих труп м'яз1в, що е важливим для розумшня еволюцшних адаптацш парних плавщв/кшщвок до юнування у водному середовищ1.
Лггература
1. Fins into limbs: evolution, development, and transformation / ed. Hall B.K. -Chicago : University of Chicago Press, 2007. - 344 p. - ISBN 978-0226313375.
2. Fish physiology : in 18 vol. / eds. Hoar W.S., Randall D.J. - New York : Academic Press, 1978. - Vol. 7. - 576 p. - ISBN 978-0123504074. - ISBN 0123504074.
3. Interrelationships of fishes / eds. M.J. Stiassny, L.R. Parenti, G.D. Johnson. -San Diego : Academic Press, 1996. - 516 p. - ISBN 978-0123912084.
4. Nelson J.S. Fishes of the world / J.S. Nelson. - [4th Ed.]. - New York : John Wiley and Sons, Inc., 2006. - 601 p. - ISBN 0-471-25031-7.
5. Куцоконь Ю. Украшсью назви мшог i риб фауни Украши для наукового вжитку / Ю. Куцоконь, Ю. Квач // Бюлопчш студи. - 2012. - № 2. - С. 199-220.
Стаття надшшла до редакци 9.04.2015
УДК 615.28
Гутий Б. В., д.вет.н., доцент, Гуфрш Д. Ф., д.вет.н., професор, Гунчак В. М., д.вет.н., професор ©
Льв1вський нац10налънийутверситет еетеринарног медицины та бютехнологт 1мем С.З. Гжицъкого, м.Лъеге, Украта
ДОСЛ1ДЖЕННЯ КУМУЛЯТИВНЫХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРЕПАРАТУ «МЕВЕСЕЛ-Ш'СКЦШНИЙ»
Наведено резулътати досл1дження m0KCU4H0cmi ноеостеореного препарату «Мевесел-1н'екц1йний». Досл1джено кумулятивм властивост1 препарату «Мевесел-т'екцтний». Сумарно введена середня доза препарату становила 162500 мг/кг, а коеф1ц1ент кумуляцп буе eidnoeidno - 5,3. Мевесел-ш 'екцтний, за умов довготривалог (20 di6) щоденног т'екцп у зростаючих дозах викликав деструкщю мембран гепатоцит1в, на що вказуе тдвищення активност1 внутр1шньокл1тинних ензим1в АлАТ, АсАТ i лужног фосфатази. Встановлено eipozidne збшъшення, пор1еняно з контрольною групою, юлъкост1 нейтрофмв на 36,1 % та eipozidne зменшення тлъкост1 лгмфоцитгв на 15,2 %.
Препарат «Мевесел-iH'екцтний» в1дноситься до npenapamie 3i слабко вираженими властивостями до кумуляцИ.
Ключовг слова: фармаколог1я, токсиколог1я, мевесел-т 'екцтний, щург, кумуляцгя
© Гутий Б.В., Гуфрш Д.Ф., Гунчак В.М., 2015
20
УДК: 615.28
Гутый Б. В., д.вет.н., доцент, Гуфрий Д. Ф., д.вет.н., профессор, Гунчак В. М., д.вет.н., профессор
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, Украина
ИССЛЕДОВАНИЕ КУМУЛЯТИВНЫХ СВОЙСТВ ПРЕПАРАТА «МЕВЕСЕЛ-ИНЪЕКЦИОННЫЙ»
Приведены результаты исследования токсичности препарата «Мевесел-инъекционный». Исследованы кумулятивные свойства препарата «Мевесел-инъекционный». Суммарно введеная средняя доза составила 162500 мг/кг, а коэффициент кумуляции был соответственно - 5,3. Мевесел-инъекционный, в условиях длительной (20 суток) ежедневной инъекции в возрастающих дозах вызывал деструкцию мембран гепатоцитов, на что указывает повышение активности внутриклеточных энзимов АлАТ, АсАТ и щелочной фосфатазы. Установлено достоверное увеличение по сравнению с контрольной группой, количества нейтрофилов на 36,1 % и достоверное уменьшение количества лимфоцитов на 15,2 %.
Препарат «Мевесел-инъекционный» относится к препаратам со слабо выраженными свойствами к кумуляции.
Ключевые слова: фармакология, токсикология, мевесел-инъекционный, крысы, кумуляции UDC 615.28
Gutiy B., Hufriy D., Hunczak V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after SZ Gzhytskiy, Lviv, Ukraine
STUDY OF PROPERTIES CUMULATIVE "MEVESEL-INJECTING"
The results of the study drug toxicity newly created «Mevesel-injection». Cumulative investigated properties of the drug «Mevesel-injection». In total, put the average dose was 162 500 mg / kg, and the cumulative rate was respectively - 5.3. Mevesel-injection, provided long-term (20 days) of daily injections of increasing doses caused a degradation of the membranes of hepatocytes, as indicated by the increased activity of intracellular enzymes ALT, AST and alkaline phosphatase. Established likely increase, compared with the control group, the number of neutrophils by 36,1 % and the likely reduction in the number of lymphocytes by 15,2 %.
The «Mevesel-injection» refers to drugs with mild to cumulation properties.
Keywords: pharmacology, toxicology, mevesel-injection, rats, cumulation
KpiM ВИС0К01 фармаколопчно! активносп, одшею з найважливших вимог до лшарських препарапв е ix безпека. Важливо, щоб лшарсью препарата, яю використовуються з терапевтичною метою, проявляли мшмальний негативний вплив на стан i функцп систем, оргашв i оргашзм в цшому. Властиво тому, вивчення токсичних властивостей перспективних лшарських засоб1в е важливим етапом до клшчних дослщжень.
Метою першого етапу дослщжень було вивчення кумулятивних властивостей препарату «Мевесел-ш'екцшний».
Матер1али та методи дослщжень. Властивосп препарату щодо кумуляцп вивчали на 12 бших щурах масою 150-160 г. Щури були подшеш на 2 групи:
21
контрольну 1 дослщну. Для визначення ступеня кумуляци препарату використали метод К.С. Л1матасшвавтор!в (1961) [1-2].
Препарат вводили дослщним тваринам щоденно, внутршньом'язово одноразово. Дослщ тривав 20 д1б. Щурам «Мевесел-ш'екцшний» вводили починаючи з дози 0,1 ДЬ50 (5000 мг/кг), з послщовним збшьшенням дози у 1,5 рази через кожш 4 доби. Щд юнець дослщу «Мевеселу-ш'екцшного» доза становила 5,3 ДЬ50. Щд час дослщу враховували загальний стан I загибель щур1в. Залежно вщ д!! препарату в певнш доз1, вираховували коефщ1ент кумуляци за формулою, запропонованою Ю.С. Каганом 1 В В. Станкевичем:
Ккум ДЕ50п / ДЬ50 1,
де Ккум - коефщент кумуляци, ДЬ50п \ ДЬ50 1 - середш смертельш дози за багаторазового та одноразового введения вщповщно.
Для виявлення впливу препарату в вищевказаних дозах на оргашзм, у кшщ дослщу щодо кумуляци на наступну добу теля останнього введения «Мевеселу-ш'екцшного», тварин ¿з кожно! групи зважували, декаштували за умов легкого еф1рного наркозу та вщбирали вщ них зразки кров1 для проведения гематолопчних 1 бюх1м1чних дослщжень. Пюля патологоанатом1чного розтину вщ тварин вщбирали внутршш органи, зважували та вираховували коефщенти !х маси, пор1вняно з контрольною групою.
Результаты дослщження. За умов дослщження властивостей мевеселу-ш'екцшного в дозах щодо кумуляци загибел1 дослщних тварин упродовж дослщу не виявлено. Сумарно введена середня доза препарату становила 162500 мг/кг, а коефщент кумуляци був вщповщно - 5,3, що вказуе про слабко виражеш кумулятивш властивосп препарату.
Пюля довготривало! внутршньом'язово! ш'екци щурам препарату «Мевесел-ш'екцшний» у зростаючих дозах встановлено збшьшення коефщента маси печшки на 22 % (Р<0,05) (табл. 1).
Величина коеф1щеш1в маси легень, серця, нирок 1 селезшки на перюд дослщжень була такою ж, як у щур1в контрольно! групи.
Отже, довготривала щоденна внутршньом'язова ш'екщя «Мевеселу-ш'екцшного» протягом 20 д1б впливала на функцюнальний стан печшки.
Таблиця 1
Коефщ1енти маси внутр1шшх оргашв бших щур1в ¡з вивчення кумулятивних
властивостей "Мевесел-ш'екцшний" (М±т, п=12)
Внутршт органи Контроль Дослщ
Печшка 33,0±0,4 40,5±2,41*
Серце 3,4±0,16 4,1±0,31
Селезшка 3,7±0,34 4,0±1,8
Легеш 8,4±0,89 9,0±1,89
Нирка права 3,3±0,20 4,2±0,30
Нирка л1ва 3,7±0,21 4,0 ±0,21
Примтка. Стутнъ егроггдностг поргеняно з даними контрольног групи -р<0,05-*, р<0,001-** Пюля дослщження морфолопчних показниюв кров1 щур1в за внутршньом язово1 ш'екци «Мевеселу-ш'екцшного» у зростаючих дозах, встановлено, що основш показники кров1 дослщно! групи були такими ж, як у щур1в контрольно! групи (табл. 2).
В1рогщш змши виявлеш лише теля анал1зу лейкоцитарного профшю. Встановлено в1рогщне збшьшення, пор1вняно з контрольною групою, кшькосл нейтрофшв на 36,1 % та в1рогщне зменшення кшькосп л1мфоцит1в на 15,2 %.
Встановлено, що тривала ш'екщя препарату у зростаючих дозах суттево впливала на деяю бюх1м1чш показники дослщних тварин (табл. 3).
22
Зокрема, активнють АлАТ в1ропдно зросла, пор1вняно з щурами контрольно! групи на 33,0 %, активнють АсАТ в1ропдно тдвищилась на 17 %, а лужно! фосфатази - зросла у 1,5 рази, що пов'язано з иорушенням функщонування печшково! тканини 1 негативним виливом препарату у зростаючих дозах на оргашзм тварин.
Таблиця 2
Морфолопчш показники кров1 бших щур1в на 21-ту добу дослщу з вивчення кумулятивних властивостей препарату «Мевесел-ш'екцшний»
(М±т, п=12)
Показники Трупа
контроль дослщна
Гемоглобш, г/л 76,6±5,74 76,7±5,27
Еритроцити, Т/л 4,8±0,40 4,4±0,12
Гематокрит, % 32,0±2,08 27,0±1,70
Кол1рний показник 0,72±0,05 0,78±0,05
Середнш вмют гемоглоб1ну в еритроцип, пг 16,0±1,15 17,5±1,01
Середнш об'ем еритроципв,мкм3 67,0±4,01 61,7±2,39
Лейкоцита, Г/л 3,7±0,76 5,4±1,53
Еозинофши, % 4,6±0,67 4,7±0,67
Нейтрофши, % 21,3±1,83 33,3±1,80*
.Шмфоцити, % 72,3±2,90 61,3±1,33*
Моноцити, % 1,7±0,33 1,3±0,67
Примтка. Стутнъ егроггдностг поргеняно з даними контрольног групи -р<0,05-*, р<0,001-**
Таблиця 3
Бюх1м1чш показники кров1 бших щур1в на 21-ту добу дослщу з визначення
Показники Групи тварин
контроль 24-а доба теля введения
Бшок загальний, г/л 8,1±0,35 7,6±0,41
АлАТ, Од./л 70,5±6,43 93,5±14,60*
АсАТ, Од./л 202,4±10,54 236,8±23,11*
ЛФ, Од./л 157,5±31,8 240,2±39,48**
Лшди загальш, г/л 8,4±1,00 7,0±1,73
Сечовина, ммоль/л 6,2±0,35 5,7±0,46
Креатинш, ммоль/л 107,9±15,5 152,6±17,1
Глюкоза, ммоль/л 6,6±0,22 3,2±0,72*
Примтка. Стутнъ егроггдностг поргеняно з даними контрольног групи -р<0,05-*, р<0,001-** Отже, мевесел-ш'екцшний, за умов довготривало! (20 д1б) щоденно! ш'екцп у зростаючих дозах викликав деструкщю мембран гепатоцит1в, на що вказуе шдвищення активносп внутр1шньокл1тинних ензим1в АлАТ, АсАТ 1 лужно! фосфатази.
Висновок. Препарат «Мевесел-ш'екцшний» вщноситься до препарата з1 слабко вираженими властивостями до кумуляцп. Коефщент кумуляцп для бших щур1в становить - 5,3. Введения препарату у зростаючих дозах суттево впливае на функщональний стан печшки.
23
Лггература
1. Маланин Л. П., Морозов А. П., Селиванова А. С. Методические указания по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве // Ветеринарные препараты: Справочник / Под ред. А. Д. Третьякова. - М.: Агропромиздат, 1988. - С. 239-289.
2. Доклшчш дослщження лшарських засоб1в: Методичш рекомендацп / Штвшова Н.В., Фшоненко-Патрушева М. А., Французова С. Б., Храпак В. В. / Пщ ред.О. В. Стефанова. - К.: Авщенна, 2001. - 527 с.
3. Гутий Б. В., Гуфрш Д. Ф., XapiB 1.1. i ствавт. Техшчш умови Украши: ТУ У 21.2-00492990-003:2013 Препарат «Мевесел-ш'екцшний»; Затв. Державною ветеринарною та ф1тосаштарною службою Украши вщ 21.10.2013. - Льв1в, 2013. -35 с.
4. Гутий Б. В. Дослщження токсичносп препарату «Мевесел-ш'екцшний» в хрошчному дослщ1 / Б. В. Гутий // Наук. вюник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿мет С. 3. Гжицького. -Льв1в, 2014. - Т. 16, № 2 (59), Ч. 1. - С. 42-47.
Стаття надшшла до редакци 20.03.2015
УДК 645.51.092.55:615.36
Демус Н. В., к.вет.н., доцент © E-mail: [email protected]
Льв1вський нац10налънийутверситет ветеринарно!медицины та бютехнологт 1мем С. 3. Гжицького, м. Лъвгв, Украта
ОРГАНОМЕТР1Я СЕРЦЯ ТЕЛНЧОК ЗАЛЕЖНО В1Д ТИПУ АВТОНОМНО! РЕГУЛЯЦ11 СЕРЦЕВОГО РИТМУ
У po6omi з'ясовано, що телички 2-, 4-, 6- та 8-м1сячного вшу з р1зними типами автономно! регуляцП серцевого ритму (симпатикотошчний, нормотомчний, парасимпатикотошчний) характеризуются eidnoeidHUMU показниками маси серця та його окремих частин. Таким чином, наведет нами дат е св1дченням залежност1 м1ж чистою та абсолютною масами серця у теличок 2-, 4-, 6- та 8-м1сячного ежу i3 pi3HUM типом автономно! регуляцП серцевого ритму. Так, абсолютна маса серця у симпатикототюв зростае з 376,7±1,18 гу теличок 2-м1сячного ежу до 770,8±3,67 г у теличок 8- м1сячного ежу, у нормототюв eidnoeidno з 370,5±1,99 г до 740,2±4,21 г та парасимпатикотонМв з 366,1±1,65 г до 724,3±4,67 г. Причому, перевагу в абсолютной та чист1й маа серця маютъ тварини-симпатикототки (СТ). Дещо менш1 показники характерм для нормотонтв (ИТ) та парасимпатикототюв (ПСТ), що пов'язано з ф1з1олог1чними особливостями роботи серця у досл1дних тварин. Найбыъша кшъюстъ еткард1алъного жиру виявляетъся у теличок - СТ, найменша - у теличок - ПСТ. У телят-НТ такий показник мае пром1жне значения. Цим доведено, що ттегруючий вплив симпатичного та парасимпатичного eiddme автономно! нервово! системи завдяки eidnoeidnuM типам автономно! регуляцП серцевого ритму зумовлюе морфофункщоналъм особливост1 серця, що, epernmi, впливае на picm та розвиток тварин, отже - на !х продуктивмстъ.
©Демус Н. В., 2015
24
