CC BY
71двигательных качеств в зависимости от игрового амплуа спортсменов.
Результаты работы подтверждают необходимость с целью контроля и допуска спортсменов к соревнованиям разработки эталонных показателей физической подготовленности гандболистов для каждого этапа тренировочного макроцикла с учетом игровых амплуа спортсменов.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем подготовки гандболистов различного амплуа в тренировочном макроцикле
Литература
1. Вайцеховский С.М. Физическая подготовка в системе высшего спортивного совершенствования // Физическая подготовка спортсменов высшего класса. - М.: Физкультура и спорт, 1969. - С. З-24.
2. Зациорский В.М. Двигательные качества спортсмена (исследование по теории и методике воспитания) : Автореф. дисс. ... канд. пед. наук. 13.00.04. - М., 1969. - 22 с.
3. Игнатьева В.Я., Блохин А.Б. Зависимость рейтинга гандбольной команды от физической подготовки игроков // Теория и практика физической культуры. - 2003. - № З. -С.32.
4. Изаак В.И. Экспериментальная основа методики физической и технической подготовки гандболистов старших разрядов : Автореф. дисс. . канд. пед. наук. 13.00.04. - Л., 1974. - 24 с.
З. Кушнирюк С.Г Характеристика соревновательной деятельности гандболистов высокой квалификации как основа требований к уровню их физической подготовленности // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: сб.научн.тр. под ред Ермакова С.С. - Харьков: ХГАДИ (ХХПИ), 2003. - № 24. -С.130-137.
6. Кушнирюк С.Г. Контроль и структура физической подготовленности гандболистов высокой квалификации в тренировочном макроцикле : Автореф. дисс. . канд. наук по физич. воспитанию и спорту. - К., 2004. - 19 с.
7. Куликов Л.М. Управление спортивной тренировкой. - М.: ФОН, 1996. - 1З0 с.
5. Матвеев Л.П. Модельно-целевой подход к построению спортивной подготовки // Теория и практика физической культуры. - 2000. - № 2. - С.28-37.
9. Меерсон Ф.З. Адаптация, стресс и профилактика. - М.: Наука, 19S1. - 27S с.
10. Петровский В.В. Организация спортивной тренировки. -К.: Здоров’я, 19S0. - 224 с.
11. Тюленьков С.В., Скоморохов Е.В., Бажанов В.В. Система оценки уровня физической подготовленности футболистов сборных команд СССР // Физкультура и спорт. - 1962 . - № З. - С. 32-34.
12. Шумаков В.Н., Новосельцев В.Н. Моделирование физиологических систем организма. - М.: Медицина, 1971. -211 с.
13. Pilicz S. Teoria wychawania fizycznego. Probltmy badaweze i metody. - W.: Metodologia precy naukaves : Wybrane ragad nienia. - Warszawa: AWT, 1985. - Р213-224.
14. Platonov V.N. Activiolans fisica. - Barcelona : Paibatribo, 1992. - 313 p.
15. Platonov V.N., Bulatova M.M. La preparasion fisica. -Barcelona : Paibatribo, 1992. - 320 p.
Поступила в редакцию 15.01.2007г.
ДОСЛІДЖЕННЯ ФАКТОРІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ
Литовченко Г. О., Ткаченко С. В., Буланов О.М., Ткач Н.М., Рябов В.В.
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка
Анотація. На основі теоретичного вивчення в статті вивчаються фактори впливу на тривалість життя, а також розглядаються основні підходи сучасної науки до вивчення цих факторів. Існує багато так званих секретів подовження молодості. Складність полягає в тому, що для перевірки дієвості того чи іншого рецепту довголіття необхідно збільшити термін робочого життя самого дослідника приблизно в три рази. Необхідно якомога більше зберігати активний спосіб життя, звільнятись від стресових ситуацій та надмірного напруження, харчуватись простою їжею і, найголовніше, залишатися активним духовно і фізично.
Ключові слова: здоровий спосіб життя, здоров ’я, фізичні вправи.
Аннотация. Литовченко Г.О., Ткаченко С.В., Буланов О.М., Ткач Н.М., Рябов В.В. Исследование факторов, которые могут влиять на продолжительность жизни человека. На основе теоретического изучения в статье изучаются факторы, влияющие на продолжительность жизни, а также рассматриваются основные подходы современной науки к изучению этих факторов. Существует много так называемых секретов удлинения молодости. Сложность заключается в том, что для проверки действенности того или другого рецепта долголетия необходимо увеличить срок рабочей жизни самого исследователя приблизительно в три раза. Необходимо как можно больше сохранять активный образ жизни, освобождаться от стрессовых ситуаций и чрезмерного напряжения, питаться простой пищей и, самое главное, оставаться активным духовно и физически. Ключевые слова: здоровый образ жизни, здоровье, физические упражнения.
Annotation. Litovchenko G.O., Tkachenko S.V., Bulanov
O.M., Tkach N.M., Ryabov V.V. Research of factors which can influence on life-span man. On the basis of theoretical study factors influencing on life-span are studied in the article, and also basic approaches of modern science to the study of these factors are examined. There are many secrets of a youth. For check of effectiveness of this or that recipe of longevity it is necessary to increase three times term of life of the researcher. It is necessary to keep an active way of life, to be released from stressful situations and an excessive pressure to eat simple food and to remain active spiritually and physically.
Key words: healthy way of life, health, physical exercises.
Вступ.
Серед найважливіших завдань сьогодення є здійснення системи заходів по збільшенню тривалості життя і періоду трудової активності людей, зміцненню здоров’я всього населення.
Здоров’я як феномен культури досліджується достатньо довго і є предметом наукового інтересу спеціалістів різних областей. Акцентуємо: увага на проблемах здоров’я пояснюється його поліфак-торністю і обумовленістю успішного функціонування і прогресу соціально-культурних, суспільних і політичних структур в цілому.
Філософський рівень феномену здоров’я людини відображено працями Л.Сергієнка, В.Пет-
ленка; педагогічний аспект проблеми, поєднаний з системою фізичного виховання, Е.Вільчковським, Б.Шияном тощо.
Чим вище резерви організму, тим більш широкий арсенал фізичних можливостей відновлення і продовження активної життєдіяльності.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г.Шевченка.
Формулювання цілей роботи.
Аналіз першоджерел був проведений з метою вивчення положень теорії і практики читання, яке вивчається. Проаналізовані статті, науково-методичні посібники та інші матеріали.
Результати досліджень.
Життєдіяльність будь-якого живого організму залежить від можливості споживання енергії з навколишнього середовища, її акумуляції і мобілізації для забезпечення фізіологічних функцій. За В.І.Вернадським, організм являє собою відкриту термодинамічну систему, стійкість якої визначається її енергопотенціалом.[1]
Чим більше потужність і ємність реалізованого потенціалу, а також ефективність його витрат, тим вище рівень здоров’я індивіда.
Таке поняття біологічної сутності здоров’я цілком відповідає уявленню про аеробну продуктивність, яка є фізіологічною основою загальної витривалості та фізичної працездатності. Їх обсяг детермінований функціональними резервами головних систем життєзабезпечення - кровообігу та дихання.[1,2]
Під впливом фізичних вправ поліпшується кровопостачання м’язової тканини (у тому числі і серцевого м ’язу). Під час фізичного навантаження на 1мм поперечного переріза м’ язу може відкритися 2500 капілярів проти 30-80 у стані спокою. Рухова гіпоксія, особливо у високогір’ї, стимулює також пол -іпшення кровопостачання і головного мозку. Показано, що при адаптації організму до гіпоксії поліпшується кисневе постачання нервових клітин головного мозку, а це сприяє підвищенню не тільки фізичної, а й розумової діяльності. Недостатня кількість м’язових рухів детренує, послаблює не тільки м’язи, а і наш мозок. Наше здоров’я, самовдосконалення - це здатність максимально використовувати резерви свого тіла, активними фізичними вправами на самого себе, що дозволить провести заходи щодо профілактики захворювань і зміцненню здоров’ я людини, а значить і продовжити життя.[3]
Зазначимо, що найбільш широко проблема фізичного здоров’я вивчається з науково-медичної точки зору. Найбільш повне визначення фізичного здоров’я показано в працях П.Половникова, Д.Да-виденка, В. Волкова, які розглядають здоров’ я як стан організму, його адаптивні можливості і складові потребо-мотиваційні та інформаційну основу життєдіяльності організму.
Стан здоров’я, на їх думку, виражається інтегральними характеристиками взаємопроникнен-
ню стану окремих органів і систем організму.
Виявлено, що в теорії медицини відокремився напрямок, представники якого поняття „здоров’я” розглядають як загальний випадок поняття „хвороба”. Під хворобою розуміємо такий стан здоров’я, коли резерви його знижені або в ньому є дефекти. [5] Чи збільшують регулярні фізичні вправи тривалість життя?
Отже, що може зробити кожна людина, яку програму фізичних вправ повинна виконувати, щоб прожити якомога більше, зберігши працездатність і здоров’я?
Перша рекомендація - виробити 4 головні звички, які сприяють подовженню життя кожного, хто буде їх дотримуватися. Ними повинні стати:
- регулярне профілактичне обстеження, передусім з серйозним кардіологічним і онкологічним обстеженням;
- раціон харчування з низьким вмістом жирів, цукру, солі і високим - клітковини, який допомагає підтримувати постійну вагу тіла, не перевищуючи норми;
- систематичні аеробні вправи середньої інтенсивності;
- відмова від тютюну в любій формі. Профілактичні обстеження допоможуть виявити серцеві і онкологічні захворювання на ранній стадії. Здоровий раціон харчування, помірні фізичні навантаження, відмова від тютюну різко знижують ризик виникнення таких небезпечних захворювань, як атеросклероз, гіпертонія, ожиріння, високий рівень вмісту холестерину в крові і рак. А якщо гострий серцевий напад або серцеве захворювання вже були, дотримуючись вказаних звичок, можна повернути втрачене здоров’я, виконуючи спеціальну програму реабілітації
При цьому абсолютно необхідно дотримуватися вказаних вище звичок. Якщо звичкою стане тільки одна рекомендація, або навіть три, то це не буде достатньо ефективно.
Отже, який взаємозв’язок між фізичними вправами і довголіттям? У теперішній час маємо багато наукових досліджень, у яких стверджується, що регулярні і помірні фізичні вправи можуть продовжити життя. Під помірними маються на увазі 34 разові заняття у тиждень, кожне тривалістю 30-40 хвилин.
На сьогодні навряд хто буде заперечувати, що регулярні заняття фізичними вправами обов’язково збільшать тривалість життя. Дійсно, для того, щоб продемонструвати, що якийсь один певний фактор продовжує життя, необхідно проводити дослідження на протязі довгих років, як серед тих, хто займається фізичною культурою, так і серед тих, хто не займається. Такі дослідження були проведені на протязі відносно короткого відрізку часу. Учені прийшли до висновку, що люди, які ведуть малорухомий спосіб життя, більш чутливі до серцевих захворювань, аніж фізично активні. На протязі 20 років серед портових вантажників Сан-Франциско прово-
дився експеримент. В ході досліджень було виявлено, що ті з них, від яких основна робота вимагала великих фізичних зусиль, набагато рідше хворіли на серцеві хвороби.
Після деяких випадків “смертей на дистанції”, про які написали американські газети, часто почали задавати інше, прямо протилежне питання: чи не вкорочують фізичні вправи життя?
Окремі випадки, які мали місце, не дозволяють робити якихось узагальнених висновків. Але, з іншого боку, якби регулярні фізичні вправи дійсно скорочували життя, то можна було б очікувати, що тривалість життя у США зменшується, так як за останні 40 років кількість “ бігаючих” американців збільшилась майже втроє. З 1981 року по теперішній час середня тривалість життя у США збільшилась більше, ніж на 5 років. Статистичні данні по великих групах населення дозволяють зробити певний висновок: регулярні фізичні вправи не скорочують життя!
Можуть фізичні вправи спровокувати раптову смерть від гострого серцевого нападу?
Найостанніші дослідження, результати яких відповідають на це запитання, було виконано доктором Ю. Сисковиком із співробітниками і його результати були опубліковані в журналі “Нью інгленд джорнел оф медісн” у 1984 році.
На основі отриманих даних автори прийшли до висновку, що ризик серйозного серцевого нападу під час напружених фізичних вправ вище, ніж в стані спокою. З іншого боку, цей показник - самий високий серед чоловіків, котрі до дослідження вели малорухомий спосіб життя.
У той же час регулярні фізичні вправи пов’язані зі зниженням ризику виникнення гострого серцевого нападу. На протязі 65 місяців спостерігалися 2935 людей, які за цей відрізок часу пробігли і пройшли в загальній складності 374 728 годин, подолавши відстань у 1 635 763 милі (1миля - 1609м). За цей час у людей, які приймали участь у дослідженні, трапилось тільки два серцеві напади і ні один не закінчився летальним випадком.
Яким чином шляхом регулярних вправ можна виробити імунітет проти інфекційних захворювань?
Багато із тих хто, регулярно займається фізичними вправами, помітили, що у них виробляється імунітет проти інфекцій. Це видно по зменшенню пропусків занять по хворобі по мірі того, як підвищується підготовленість їх. Пов’язано це з яки-ми-небудь змінами в імунній системі організму?
Для того щоб відповісти на це питання, доктор Х.Б. Саймон детально розібрав питання імунології фізичних вправ в статті, опублікованій у 1984 році в “Джорнел оф амерікен медікал асосіейшн”. Його перші висновки такі, що вправи приводять до збільшення кров’яних тілець і лімфоцитів, які являються головними захисниками організму від інфекцій. Але для того, щоб зробити більш конкретні висновки, потрібні додаткові деталізовані дослідження.
Чи компенсують якимось чином регулярні фізичні вправи негативні дії куріння на організм?
Всупереч тому, у що хотіли б вірити курці, фізичні вправи не можуть компенсувати шкоду здоров’ю, яку несе куріння.
Згідно даним одного експерименту, курці в ході занять аеробними вправами зрозуміли, як вагомо куріння впливає на їх здатність поглинати кисень. Вони впевнились, що задихаються набагато швидше, ніж їх партнери по заняттям. Природно, у багатьох виникало бажання кинути курити. Інтенсивні вправи також допомагають знизити нервове напруження, яке приводить людей до того, що вони хватаються за цигарку. Сотні колишніх курців розповідають, що вони ніяк не могли позбавитися шкідливої звички, поки не почали регулярно виконувати аеробні навантаження. Постійні заняття допомогли їм дисциплінувати себе, набути впевненість у своїх силах.
В 1984 р. були опубліковані результати цікавого дослідження. Об’єктами спостережень протягом 14 років були випускники Г арвардського університету. Серед тих із них, хто в цей період займався фізичними вправами, відсоток смертності від серцевих захворювань був удвічі нижчий, ніж серед тих, хто вів малорухомий спосіб життя. [4]
Деякі вважають, що напружені вправи прискорюють процес старіння. Проте існує немало наукових досліджень, які підтверджують, що фізичні вправи, навпаки сповільнюють ці процеси. Добре відомо, що головні причини, які приводять до фізичної немічності і передчасної смерті, полягають в нездоровому способі життя, а не в хворобах.
Багато залежить від навколишнього середовища, в якому ми живемо. Багато людей доживають і до 80 років при доброму здоров’ї, проте тривалість життя залишається практично постійною, майже незмінною. Це означає, що сучасна медицина в змозі зробити не багато для продовження життя після 65-літнього віку.
А хіба людина хоче просто жити ? Більш за все людина боїться бути безпорадною, тягарем для близьких.
У всіх відомих випадках довгожителі до останніх днів вели активний спосіб життя. Певно, засобом до тривалого життя цих дивовижно бадьорих людей була активна діяльність. Безперечно, що деякі з них успадкували гени довголіття, у інших важливими факторами можуть бути: навколишнє середовище, спосіб життя, які, як уже відмічалось, відіграють все більше значення і в причинах виникнення захворювань.
В деяких країнах існують, райони, серед населення яких відмічається високий відсоток довгожителів. Їх пращури також доживали до глибокої старості. Ці групи довгожителів мають для науки особливий інтерес, оскільки їх вивчення може допомогти розгадати таємницю тривалості життя. Що ж є вирішальним - здоров’я, відмова від шкідливих звичок харчування чи здорове навколишнє середовище?
Райони, де вони живуть, розташовані на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Звичайна їжа з низьким вмістом жирів і білків та з високим вмістом складних вуглеводів. Жителі цих районів, як правило, вживають алкогольні напої в малих дозах. Як відмічають деякі дослідники, позитивним для представників цих районів є невелика кількість стресових ситуацій, задовольняються особистим способом життя, участь як в сімейних так і в громадських справах, постійні, помірні фізичні навантаження. Ніхто не позбавляє їх активного способу життя навіть у похилому віці. Іншою позитивною особливістю є високий рівень готовності серцево-судинної системи.
Мистецтво продовжити життя - це мистецтво не скорочувати його. Американський вчений М.Коллінз до числа факторів, які скорочують життя людини, називає: життя у великому місті, матеріальна незабезпеченість, нервовий характер, малорухомий спосіб життя, зловживання спиртним, зайва маса тіла. Таким чином, він підкреслює залежність тривалості життя від цілого ряду зовнішніх факторів і стилю поведінки людини, які повинні враховувати ті, хто намагається зберегти своє здоров’я і працездатність на довгі роки. Проте, М.Коллінз серед важливих факторів не називає такий як праця, трудова діяльність. Сучасні наукові дослідження дозволяють сміливо стверджувати, що людина з обмеженою руховою активністю може викреслити із свого життя стільки років, скільки активна людина може до нього додати.
Академік О.О.Богомолець писав: „Перша ознака розумового життя - це праця. Працювати повинен увесь організм. Будучи природнім станом, праця не може зношувати людський організм. Без праці людина не отримує необхідних стимулів для виконання життєвих функцій, втрачає здатність до тривалого життя”.
Фактори, які сприяють довголіттю, досліджені М.М.Віленчиком. На його погляд перше і найважливіше - це дотримання здорового способу життя. Друге- використання геріатричних засобів. Геріатричні засоби - не ліки. Результатом їх дії є всілякі молекулярні і фізіологічні зрушення, які підвищують здібності тканин до самовідновлення, підвищують життєдіяльність організму в цілому. Найбільш широко розповсюджені серед геріатричних засобів - вітаміни.
Висновки.
Існує багато так званих секретів подовження молодості. Складність полягає в тому, що для перевірки дієвості того чи іншого рецепту довголіття необхідно збільшити термін робочого життя самого дослідника приблизно в три рази.
Необхідно якомога більше зберігати активний спосіб життя, звільнятись від стресових ситуацій та надмірного напруження, харчуватись простою їжею і, найголовніше, залишатися активним духовно і фізично.
Подальші дослідження передбачається
провести в напрямку вивчення інших факторів, які можуть впливати на тривалість життя людини.
Література
1. Агадженян Н. Резервы нашего организма. - М.: Медицина, 1982. - 176 с.
2. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. -Киев, 1998. - 4З0 с.
3. Варавіна О.М., Мареєва Т.Є., Баланова С.І., Лашева К.Ю. Оздоровча фізична культура як функціональна адаптація резервів організму людини // Вісник Чернігів. дер. пед. унів. імені Т.Г.Шевченка. Випуск3З. Серія: педагогічні науки. - Чернігів: ЧДПУ, 2006. - №3З. - З28 с.
4. Мильнер Е.Г. Выбираю бег! - 2-е изд., доп. перераб., «Физкультура и спорт». М., 198З.
З. Чаплыгин А. И. Сущность понятия «здоровый образ жизни» в научно-педагогической литературе // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № З. -166 с.
Надійшла до редакції 28.12.2006р.
МАКСИМАЛЬНЕ СПОЖИВАННЯ КИСНЮ ЮНАКАМИ 18 - 20РОКІВ З РІЗНИМИ РІВНЯМИ ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я ТА ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ
Лошицька Т.І., Юхименко С. М., Конова Л.А. Кременчуцький державний політехнічний університет
Анотація. У статті викладено результати дослідження показників максимального споживання кисню, характерних для юнаків призовного віку. Проаналізовано динаміку цих показників та їх взаємозв’язок із рівнем фізичного здоров’я протягом навчання юнаків у ВНЗ. Ключові слова: фізичне здоров’я, фізична підготовленість, фізичний стан, споживання кисню, призовники.
Аннотация. Лошицкая Т.И., Юхименко С.М., Конова Л.А. Максимальное потребление кислорода юношами 18 - 20 лет с разными уровнями физического здоровья и физической подготовленности. В статье изложены результаты исследования показателей максимального потребления кислорода, характерных для юношей призывного возраста. Проанализирована динамика этих показателей и их взаимосвязь с уровнем физического здоровья на протяжении обучения юношей в ВУЗе. Ключевые слова: физическое здоровье, физическая подготовленность, физическое состояние, потребление кислорода, призывники.
Annotation. Loshitskaya T.I., Yuhimenko S.M., Konova L.A. The maximal consumption of oxygen by young men 18 - 20 years with different levels of physical health and physical readiness. In clause results of research of parameters of the maximal consumption of oxygen, characteristic for young men of military age are stated. Dynamics of these parameters and their interrelation with a level of physical health is analysed during training young men in high school.
Keywords: physical health, physical readiness, a physical condition, consumption of oxygen, recruits.
Вступ.
Максимальне споживання кисню (МСК) -це показник, за яким найчастіше оцінюється фізичний стан людини. Величина МСК, розрахована на 1 кг маси, залишається незмінною протягом тривалого відрізку онтогенезу - від 6 до 40 років (Г.Л.Апа-
