Использование средств мини-тенниса во внеурочное время для повышения уровня развития физических качеств детей 9-10 лет Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

32012

ц

Використання засобів міні-тенісу в позаурочний час для підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років

Ханюкова О.В., Грюкова В.В., Кіреєв О.А.

Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту

Анотації:

Показано вплив засобів міні-тенісу в позаурочний час на рівень розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років. В експерименті приймали участь ЗО школярів віком 9-10 років. Встановлено, що засоби міні-тенісу сприяють підвищенню рівня розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років. Застосована програма ITF play and Stay та розроблено методику, особливістю якої є комплекси вправ з урахуванням послідовності переходу від одного комплексу до іншого з поступовим зростанням навантаження та складності техніки виконання запропонованих вправ. Відбувся приріст показників рівня розвитку фізичних якостей дітей експериментальної групи у тестах: «біг ЗО м» на 22,96%, «човниковий біг 6х5 м» на 9,6%, «кидок набивного м'яча (1 кг)» на 8,7%, «стрибок у довжину з місця» на 9,8%, «викрут рук з гімнастичною палицею» на 11,84 %.

Ключові слова:

міні-теніс, позаурочні, заняття, діти, фізичні, якості.

Ханюкова О.В., Грюкова В.В., Киреев А.А. Использование средств мини-тенниса во внеурочное время для повышения уровня развития физических качеств детей 9-10 лет. Показано влияние средств минитенниса во внеурочное время на уровень развития физических качеств детей 9-10 лет. В эксперименте приняли участие 30 школьников в возрасте 9-10 лет. Установлено, что средства мини-тенниса способствуют повышению уровня развития физических качеств детей 9-10 лет. Использована программа ITF play and Stay и разработанная нами методика, особенностью которой являются комплексы упражнения с учетом последовательности перехода от одного комплекса к следующему с постепенным ростом нагрузки и сложности техники выполнения предложенных упражнений. Определено достоверный прирост показателей уровня развития физических качеств детей экспериментальной группы в тестах «бег 30 м» на 22,96%, «челночный бег 6х5 м» на 9,6%, «бросок набивного мяча (1 кг)» на 8,7%, «прыжок в длину с места» на 9,8%, «прокрут рук с гимнастической палкой» на 11,84%.

мини-теннис, внеурочные, занятия, дети, физические, качества.

Khaniukova O.V., Griukova V.V., Kireyev O.A. Usage the means of mini-tennis after school to enhance the development of physical qualities of children 9-10 years old. It is shown the influence of minitennis means after school time at the level of development of physical qualities of children 9-10 years old. The experiment involved 30 pupils aged 9-10 years. It is established that the means of mini-tennis contribute to the development of the physical qualities level of children 9-10 years. The ITF play and Stay program and methods which is developed by us, a feature exercise facilities, taking into account the sequence of transition from one complex to the next, with a gradual increase in load and technology implementation of the proposed exercises. The validity of growth of indicators of the level of physical qualities of the experimental group of children in the tests of ‘run for 30 m' - 22,96, “shuttle run 6x5 m” - 9,6%, “throwing medicine ball (1 kg)” - 8,7%, “the long jump with a place” -9,8%, “scrolling arms with gymnastics stick” - 11,84% has been determined.

mini-tennis, school, lessons, children, physical, qualities.

Вступ.

В даний час серед дітей шкільного віку відзначається незадовільний рівень їх фізичної підготовленості, функціонального стану провідних фізіологічних систем організму і рівня здоров’я в цілому, спостерігається істотне зростання гострих і хронічних захворювань.

За даними Міністерства охорони здоров’я діти молодшого шкільного віку, фізично розвинені гармонійно лише 65% дітей. Медичне обстеження дітей і підлітків свідчить, що 36% з них мають низький рівень фізичного здоров’я, 56,5% - нижчий середнього і середній рівні, і лише 7,5% - вищий середнього і високий рівні фізичного здоров’я.

Однією з причин цього є недостатня рухова активність дітей. На негативний вплив обмеженої рухової активності (гіпокінезії) в дитячому віці вказують дослідження ТЮ. Круцевич [4], М.М. Борейко [1]. Зокрема відзначається, що тривале обмеження необхідної рухової активності призводить до атрофії м’язів, порушення постави і функцій внутрішніх органів, зниження психічної і фізичної працездатності, виникнення хронічних захворювань серцево-судинної системи та обміну речовин.

За даними Н.В. Москаленко [5], О.Д. Дубогай [2], Л.Є. Шестерової, Н.Н. Терентьєвої [6, 7] зі вступом дітей до школи їх рухова активність знижується в середньому на 50% порівняно з дошкільнятами.

Розвиток фізичних якостей дітей шкільного віку здійснюється у процесі нерегламентованої рухової активності і загальноприйнятих формах занять фізич-© Ханюкова О.В., Грюкова В.В., Кіреєв О.А., 2012

ною культурою в школі. Практично ці форми не забезпечують необхідного, оздоровчого та тренувального ефекту, основних систем організму [7].

Незважаючи на значне число експериментальних досліджень, в яких показана важлива роль різних форм фізичного виховання спрямованих на підвищення фізичного і психічного здоров’я дітей шкільного віку, можна констатувати, що існуюча система занять фізичною культурою і спортом на сьогодні недостатньо ефективна, головним чином, у зв’язку з втратою інтересу більшості дітей до традиційних видів фізичних вправ таких, як: легка атлетика, плавання та деякі види спортивних ігор, які протягом кількох десятиліть використовуються в шкільній програмі з фізичного виховання.

Ряд авторів [6, 7] висловлює припущення, що досить перспективним напрямком у вирішенні проблеми підвищення ефективності процесу фізичного виховання підростаючого покоління є використання такого виду спортивної діяльності, як теніс. Тому що саме цей вид спорту користується великою популярністю серед молоді та отримав останнім часом значного розвитку як в Україні, так і у всьому світі.

На підставі вищевказаного і виникає актуальна проблема розробки методики використання засобів міні-тенісу для підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку.

Дослідження виконано згідно з темою 3.6. «Науково-теоретичні основи інноваційних технологій у фізичному вихованні різних груп населення» (№ дер. реєстрації 0ПШ00П69 Зведеного плану науково-

І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні

•-“-----------* проблеми фізичного

виховання і спорту ____________________

дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011 - 2015 р.р.)

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Метою дослідження є теоретично й експериментально обґрунтувати методику використання засобів міні-тенісу в позаурочний час для підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років.

Завдання дослідження:

• здійснити аналіз сучасного стану розвитку фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку, визначити проблему та шляхи її вирішення.

• розробити методику використання засобів міні-тенісу в позаурочний час для підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років.

• визначити вплив позаурочних занять міні-тенісом на рівень розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років.

Методи й організація дослідження. Для вирішення поставлених завдань нами були використані такі методи: аналіз та узагальнення науково-методичної і спеціальної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування фізичних якостей; визначення реакції серцево-судинної системи організму на дозоване навантаження (тредміл-тестування); педагогічний експеримент; методи математичної статистики.

Педагогічне дослідження проводилося на базі загальноосвітньої середньої школи № 91 м. Дніпропетровська у якому прийняли участь 15 дівчаток контрольної та 15 дівчаток експериментальної груп віком 9-10 років.

Методика. Експериментальна методика використання засобів міні-тенісу для підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років вирішувала наступні завдання: розвиток мотивації дітей до фізкультурно-оздоровчих занять; оволодіння знаннями про здоровий спосіб життя та його роль в гармонійному розвитку особистості; зміцнення здоров’я дітей; придбання звички до занять спортом; підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років; сприяти підвищенню функціональних можливостей організму дітей; оволодіння дітьми основами техніки і тактики тенісу.

Крім того варто зазначити, що особливістю даної методики було часткове використання програми Міжнародної федерації тенісу «Play and Stay», яка передбачає: головний підхід до навчання ігровий метод занять з тактичним завданнями; розвиток координаційних здібностей, як основи освоєння техніки виконання ударів; використання адаптованого інвентарю відповідно до рівня розвитку дітей різного віку.

Програма «Play and Stay» умовно розподіляється на рівні: мікро та міні теніс, які ще називають «червоний теніс», оскільки на даному рівні використовується червоний або поролоновий м’яч (max 45 г); відповідно міді теніс - «помаранчевий теніс» та максі теніс - «зелений» [3]. Для кожного рівня запропоновано використовувати певний розмір корту та сітки (зменшені розміри).

Проте розроблена нами методика передбачала застосування даних рекомендації комбіновано. Так, наприклад, нами було запропоновано використання роз-

мірів корту, який відповідає «помаранчевому тенісу», але м’яч ми застосовували червоний. Як тільки діти були в змозі виконувати завдання з червоним м’ячем, ми починали застосовувати помаранчевий та поступово переходили до «максі тенісу», який передбачає гру на майданчику розміром до 22 м та застосування зеленого м’яча.

Для підвищення рівня розвитку фізичних якостей та функціональних можливостей дітей 9-10 років нами були розроблені наступні комплекси вправ: на розвиток координаційних здібностей; на розвиток швидкості; на розвиток сили та швидкісно-силових здібностей.

Теніс відноситься до числа найскладніших видів спорту. Тенісисти виконують удари різної висоти, глибини та швидкості, а також застосовують різнобічне обертання. Гравці ніколи не виконують однаковий удар, оскільки м’яч ніколи не попадає в одне і те ж місце. Тому одним із завдань вчителя є навчити учня оцінювати ситуацію під час польоту м’яча, оскільки в даний момент необхідно визначити дальність польоту, підійти до м’яча в оптимальну точку удару, прийняти правильне рішення щодо спрямовування власного удару, безпосередньо виконати удар та отримати результат. Таким чином видно, що спрямовувати заняття виключно на освоєння техніки виконання ударів не доцільно, оскільки учень повинен виконати значно більше дій, ніж просто удар по м’ячу.

Запропоновані комплекси на освоєння технічними й тактичними навичками розподіляються на імітаційні вправи та вправи з м’ячами і кошиком та ігрові вправи в парах.

Комплекси імітаційних вправ, що спрямовані на освоєння технічних навичок, застосовуються з перших занять - після проведення розминки та перед початком гри на майданчику - для кращого засвоєння оптимальних рухів ударів. Інтенсивність виконання низька, необхідно слідкувати за виконанням імітації ударів. Однак, метою наших занять було навчити дітей грати, а не досконало володіти технікою тенісу, тому після освоєння дітьми основ техніки імітаційні вправи нами практично не застосовувалися.

Оскільки нашою метою було навчити дітей грати та цікаво проводити час на позаурочних заняттях з тенісу, нами були розроблені комплекси ігрових вправ у яких вирішувалися тактичні завдання.

Отже, розроблена нами програма занять передбачала поступове збільшення ігрового майданчика, застосування червоного, помаранчевого та зеленого м’ячів та розроблених нами комплексів вправ різної спрямованості, особливістю яких є перехід від одного комплексу до іншого з поступовим зростанням складності виконання вправ та навантаження.

Таким чином, заняття у вересні проводилися 3 рази на тиждень по 60 хв. Фізичні вправи носили загально розвиваючий характер. Діти починали освоювати техніку виконання ударів на відстані до 6-8м. Ознайомлення з технікою ударів по м’ячу з відскоку відбувалося через виконання імітаційних рухів ударів справа та зліва. Для освоєння техніки виконання уда-

ПСИХОЛОГІЯ

32012

Ш

рів справа та зліва були використані вправи з кошиком, які виконувалися з місця, оскільки виконання у русі потребує більш досконалого володіння технікою ударів, втім вправи поступово ускладнювалися. Варто відмітити, що заняття проводилися з використанням помаранчевих м’ячів.

А вже у січні-лютому, спрямованість занять була на закріплення техніки ударів з відскоку, з льоту, укороченого та подачі в ігрових ситуаціях. Все це було можливо виконати завдяки використанню сповільнених м’ячів та поступового збільшення майданчика.

Результати дослідження.

Аналіз результатів контрольного тестування фізичних якостей після експерименту показав наявність достовірних приростів в окремих тестах експериментальної групи при р<0,05-0,01 (1=3,692-5,912) у бігу на 30 м (22,96%), човниковому бігу 6х5 м (9,6%) та кидку набивного м’яча 1 кг. (8,7%). В контрольній групі приріст спостерігається лише в одному тесті, -біг на 30 м при р<0,05 (1=2,900).

Відносно тесту «стрибок у довжину з місця» можна говорити про незначні зміни як у контрольній, так і в експериментальній групах (р>0,05; 1=1,469 і р>0,05; 1=1,519). В експериментальній групі відбувся приріст показників. Рівень гнучкості при виконанні тесту «викрут рук з гімнастичною палицею» в експериментальній групі підвищився на 11,84 %, однак достовірних змін за ^критерієм Стьюдента не відбулося (р>0,05; 1=1,941).

Результати досліджень свідчать про те, що під впливом занять тенісом відбувається приріст показників швидкісних якостей. Такий приріст визначився у двох групах: р<0,01. Однак у контрольній групі даний приріст у бігу на 30м склав 8,00% при р<0,05; 1=4,222, а в експериментальній - 22,96% при р<0,01; 1=9,015.

Ми порівняли рівень розвитку швидкісних якостей (біг 30м) контрольної та експериментальної груп: до експерименту результати середніх значень практично однакові (6,2±0,33 і 6,3±0,34 відповідно до груп), а після дослідження в експериментальній групі - значно вищі, достовірна різниця визначилась при р<0,01 (1=5,022) (табл. 1.)

У попередніх дослідженнях нами була вивчена реакція організму дітей на дозоване навантаження на за-гальногруповому рівні. Для визначення ефективності розробленої методики проведений аналіз реакції на навантаження за показниками ЧСС на груповому рівні (контрольної та експериментальної груп) після дослідження.

Отримані середньостатистичні результати тредміл-тесту в контрольній та експериментальній групах на початку та після дослідження представлені в таблиці 2.

Достовірних відмінностей між контрольною та експериментальною групами до початку занять протягом виконання фізичного навантаження не спостерігається, а після експерименту вони спостерігаються в двох випадках. Перший випадок - на першій хвилині виконаної роботи, другий - після двохвилинного відпочинку. Коефіцієнти варіації свідчать, що у контрольній групі однорідність показників не однакова, а

в експериментальній вони збільшуються на кожній хвилині виконання фізичного навантаження. Але дані коефіцієнти знаходяться на середньому рівні, що свідчить про незначний розмах показників.

У реакції серцево-судинної системи організму дітей на навантаження в процесі виконання тредміл-тесту як у контрольній, так і в експериментальній групі до занять і після впровадження експерименту суттєвих змін нема. Однак в експериментальній групі після 6 місяців занять на другій та четверній хвилині показники ЧСС не мають достовірних відмінностей (/>>0,01) з першою та третьою хвилинами, - це свідчить про впрацьовування організму в навантаження, яке не змінюється на даних хвилинах.

Звертаємо увагу на динаміку процесу відновлення організму після двохвилинного відпочинку. Так, у контрольній групі не відбувається повного відновлення показників ЧСС відповідно до показників у стані спокою як до початку занять, так і після експерименту (1=2,194 при/<0,05 та 1=3,231 при/<0,01). В експериментальній групі як і в контрольній до початку занять тенісом не відбувалося повного відновлення організму після виконання фізичного навантаження (1=2,734 при /<0,05), а після 6 місяців занять відновлення відбувається, що підтверджується зниженням показників ЧСС до показників у стані спокою.

Необхідно зазначити, що в експериментальній групі після досліджень реакція на фізичне навантаження та процес відновлення більш виражені (1=11,052 та 1=19,171 в експериментальній; 1=7,632 та 1=12,640 у контрольній групі). Більш однорідні показники ЧСС до навантаження і після двохвилинного відпочинку також прослідковуються в експериментальній групі.

На підставі отриманих результатів можна говорити, про достовірно більшу здатність до відновлення організму дітей експериментальної групи, що дозволяє нам стверджувати про вищий рівень їхньої робо-тоздатності. Такі результати підтверджують ефективність запропонованої методики.

Висновки.

1. Аналіз зарубіжної наукової, навчальної і методичної літератури свідчить про те, що в даний час серед дітей шкільного віку відзначається істотне зниження їх фізичної підготовленості та стану здоров'я в цілому. Пов'язано це як з об'єктивними причинами (погіршення екологічної та соціально-економічної обстановки), так і з недостатньою ефективністю процесу фізичного виховання сучасних школярів.

2. Одним з ефективних факторів оптимізації фізичного виховання дітей шкільного віку є впровадження в цей процес фізичних вправ, що користуються високою популярністю серед підростаючого покоління.

3. Методика використання засобів міні-тенісу в позау-рочний час для підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей 9-10 років розроблена з урахуванням специфіки морфо-функціональних особливостей організму дітей 9-10 років, розвитку фізичних якостей і сенситивних періодів їх розвитку. Методика передбачає застосування розроблених нами комплексів вправ на розвиток швидкісних, силових,

І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні

*---“------------* проблеми фізичного

виховання і спорту _______________________________________________________________________________________

Таблиця 1

Показники рухової активності дітей 9-10 років до і після експерименту контрольної (п=15)

та експериментальної (п=15) груп

ПСИХОЛОГІЯ

Контрольний Етап Показники

експери- X ±S У% р

тест менту КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ

до 6,2 6,3 0,19 0,17 10,64 9,26

Біг на 30 м, с р>0,05 (1=1,309) <0,05 <0,01

після 6,1 5,9 0,18 0,16 11,73 | 9,62 2,900 4,429

р > 0,05 (1=0,319)

до 11,53 11,51 0,85 0,41 6,30 1 3,05

Човниковий біг р >0,05 (1=0,082) >0,05 <0,05

6х5 м, с після 11,13 10,98 0,48 0,38 3,67 | 2,91 1,609 3,692

р > 0,05 (1=0,927)

Кидок набивного м яча (1 кг), до 4,80 4,86 1,01 0,62 21,81 | 15,59

р >0,05 (1=0,020) >0,05 <0,01

після 5,49 5,60 1,02 0,63 18,95 | 12,21 1,920 5,912

см р > 0,05 (1=0,491)

Стрибок у до- до 154,93 149,53 12,80 10,55 8,77 | 7,67

р >0,05 (1=1,961) >0,05 >0,05

вжину з місця, після 153,33 160,47 11,51 10,36 7,55 | 7,23 1,469 1,519

см р < 0,05 (1=2,283)

Викрут рук з до 65,33 67,00 9,70 10,54 15,82 І 15,50

р >0,05 (1=1,802) >0,05 >0,05

гімнастичною після 65,07 60,80 9,31 9,76 15,24 | 16,06 0,077 1,941

палицею, см р > 0,05 (1=0,077)

Таблиця 2

Середньостатистичні показники ЧСС при виконанні фізичного навантаження (на тредмілі) на початку та після дослідження в контрольній (п=15) та експериментальній (п=15) групах

Показники Етап дос-ня X ± S V % 11-2

Контр. Експер. Контр Експер. Контр. Експер.

ЧСС до наван- до 88,80 88,93 11,52 10,43 8,68 9,58 0,316

таження після 88,27 87,80 10,06 6,76 9,94 14,79 0,469

ЧСС на 1хв на- до 102,20 100,73 7,77 12,33 12,87 8,11 1,453

вантаження після 108,73 115,47 7,28 9,24 13,73 10,82 2,216*

ЧСС на 2хв на- до 116,73 118,13 7,63 11,43 13,10 8,75 1,859

вантаження після 118,13 124,20 10,04 9,28 9,96 10,77 0,869

ЧСС на 3хв на- до 124,80 127,80 6,66 11,78 15,02 8,49 2,004

вантаження після 123,47 138,67 10,05 8,66 9,95 11,55 1,518

ЧСС на 4хв на- до 130,67 135,33 7,45 11,00 13,42 9,09 1,554

вантаження після 132,27 145,07 8,92 8,09 11,21 12,36 0,578

ЧСС на 5хв на- до 140,13 156,53 8,54 13,04 11,71 7,67 1,143

вантаження після 140,67 159,93 6,64 9,00 15,06 11,12 0,785

ЧСС після до 108,40 105,60 10,14 10,03 9,86 9,97 0,760

відновлення після 105,13 97,40 8,26 6,71 12,10 14,91 2,815*

Примітка. * - достовірні відмінності прир<0,05.

швидкісно-силових та координаційних здібностей, а також комплексів для освоєння техніки й тактики тенісу, особливістю яких є послідовність їх переходу від одного до іншого з поступовим зростанням навантаження і складності техніки виконання запропонованих вправ.

4.Ефективністьрозробленоїметодикипідтверджується достовірними приростами показників рівня розвитку фізичних якостей дітей експериментальної групи у тестах: «біг 30 м» (р >0,05), «човниковий біг 6х5 м» (р >0,05); «кидок набивного м’яча (1 кг)» (р

>0,05), «стрибок у довжину з місця» (р >0,05), «викрут рук з гімнастичною палицею» (р >0,05).

5. Визначено, позитивний вплив розробленої методики на процеси відновлення, оскільки під час виконання дозованого навантаження дітьми експериментальної групи показники ЧСС після тредміл-тесту відновлювалися до початкових.

Подальше перспективне дослідження полягає в розробці та впровадженні методики використання засобів тенісу для підвищення рівня розвитку фізичних якостей дітей середнього та старшого шкільного віку.

Література.

1. Борейко М.М. Оптимізація фізичного виховання дітей 7- 8 років засобами легкої атлетики: Автореф. дис.... канд. наук з фіз. вих. та спорту. Львівський державний інститут фізичної культури. Львів, 2002. 22 с.

2. Дубогай А.Д. Информативность морфо-функциональных показателей в оценке физического состояния младших школьников. Теория и практика физ. культуры, 1986. № 9. С. 29-31.

3. Ибраимова М.В. Современный подход к организации и содержанию начальной подготовки спортивного резерва в теннисе. Международная научно-практическая конференция «Актуальные проблемы подготовки резерва в спорте высших достижений» Белоруссия. 11-12 ноября. 2009. С. 125-127.

4. Круцевич Т.Ю. Теория и методика физического воспитания. 2003, 300 с.

5. Москаленко Н.В. Фізичне виховання молодших школярів. Дніпропетровськ: Інновація, 2007, 252 с.

6. Шестерова Л.Є. Шляхи вдосконалення змісту уроків фізичної культури в загальноосвітній школі. Теорія та методика фізичного виховання. 2007. № 2. С. 18-20.

7. Шестерова Л.Э., Терентьєва Н.Н. Совершенствование содержания уроков физической культуры в общеобразовательной школе. Слобожанський науково-спортивний вісник, 2001. Випуск 4. С. 20-21.

Информация об авторах: Ханюкова Ольга Викторовна

[email protected] Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта Набережная Победы, 10, г. Днепропетровск, 49094, Украина.

Грюкова Виктория Валерьевна [email protected] Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта Набережная Победы, 10, г. Днепропетровск, 49094, Украина.

Киреев Александр Анатольевич [email protected] Днепропетровский государственный институт физической культуры и спорта Набережная Победы, 10, г. Днепропетровск, 49094, Украина.

Поступила в редакцию 17.08.2012г.

32012

H

References

1. Borejko M.M. Optimizaciia fizichnogo vikhovannia ditej 7— 8 rokiv zasobami legkoyi atletiki [Optimisation of physical education of children aged 7-8 years old by means of track and field athletics], Cand. Diss., Lviv, LSIPC Publ., 2002, 22 p.

2. Dubogaj A.D. Teoriia i praktika fizicheskoj kultury [Theory and practice of physical culture], 1986, vol. 9, pp. 29-31.

3. Ibraimova M.V. Aktual’nye problemy podgotovki rezerva v sporte vysshikh dostrizhenij [Actual problems of training of reserve in sport high-water mark], Byelorussia, 2009, pp. 125-127.

4. Krucevich T.Iu. Teoriia ta metodika fizichnogo vikhovannia [Theory and methods of physical education], 2003, 300 p.

5. Moskalenko N.V. Fizichne vikhovannia molodshikh shkoliariv [Physical education of junior schoolchild], Dnepropetrovsk, Innovation, 2007, 252 p.

6. Shesterova L.Ie. Teoriia ta metodika fizichnogo vikhovannia [Theory and methods of physical education], 2007, vol. 2, pp. 18-20.

7. Shesterova L.E., Terent’ieva N.N. Slobozhans’kij naukovo-sportivnij visnik [Slobozhansky scientific and sport bulletin], 2001, vol. 4, pp. 20-21.

Information about the authors: Khaniukova O.V.

[email protected] Dnepropetrovsk State Institute of Physical Culture and Sport Victory Quay str. 10, Dnepropetrovsk, 49094, Ukraine.

Griukova V.V. [email protected] Dnepropetrovsk State Institute of Physical Culture and Sport Victory Quay str. 10, Dnepropetrovsk, 49094, Ukraine.

Kireyev O.A. [email protected] Dnepropetrovsk State Institute of Physical Culture and Sport Victory Quay str. 10, Dnepropetrovsk, 49094, Ukraine.

Came to edition 17.08.2012.