CC BY
35
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.231-089.819.3-056.257 DOI: 10.22141/2224-0586.4.91.2018.137862
Воротинцев С.1.
Запорзький державний медичний ун1верситет, м. Запоржжя, Укра1на
Використання надгортанних повiтроводiв для слто1 штубацп трахе1 у пащенпв з ожиршням при свiдомостi
Резюме. Актуальтсть. Управлшня дихальними шляхами у дорослого пащента з ожиршням може бути дуже складною задачею для анестезолога. Щоб попередити гшоксемш та астращю nid час ш-дукцй анестезИ, у nацiентiв з ожиртням застосовують методику ттубаци при свiдомостi. Метою нашо1 роботи було оцтити ефективтсть та безпечтсть використання надгортанних nовiтроводiв (SAD) ILMA та I-Gel для тако1 процедури. Mamepimu та методи. Упроспективне нерандомiзоване дослiдження були включет 26 nацiентiв з тдексом маси тша > 30 кг/м2, яким тсля легко1 седацИ та мкцево1 анестезИ дихальних шляхiв виконували ттубащю трахе1 при свiдомостi через ILMA (88 %) або I-Gel (22 %). Для кожного пащента оцтювалиризик тяжко1 ттубацИ, визначали час та кть-ксть спроб для успшно1 установки SAD та успшно1 iнтубацii трахе1 через SAD, вимiрювали частоту серцевих скорочень, артерiальний тиск (АТ), сатуращю (SpO) тд час процедури та фксували наявтсть кровотечi, болю та рiвень дискомфорту тсля операцИ. Статистичний аналiз проведено за допомогою t-тесту Стьюдента, U-тесту Манна — Утт та критерт х2. Результата. Мали ризик тяж^i iнтубацii за тестом Малламnатi 19 (73 %) nацiентiв, за неможливстю розгнути шию бшьше тж на 80° — 5 (19 %) nацiентiв. У вах випадках SAD були встановлет з nершоi спроби за 20 [15—30] с. Для усnшноi iнтубацii через SAD знадобилось 1—2 спроби тривалстю 10 [5—20] с (p < 0,05). Шд час процедури SpO2 в межах 90—95% спостергалась у 8 (31 %) nацiентiв, SpO2 < 90 % не було виявлено в жодного пащента (p < 0,05). На фот стабшьного АТтахiкардiя до 101 ± 13уд/хв була зафксована тшьки на етат безпосереднього введення трубки в трахею (p < 0,05). Шкля операцИ 20 (81 %) nацiентiв вiдмiчали наявтсть кровi в мокротинт, 18 (69 %) — слабкий дискомфорт вiд самоiпроцедури, 7(27 %) nацiентiв — nомiрний дискомфорт, 1 (4 %) пащент — виражений дискомфорт (p < 0,05). Висновки. Ытубащя при свiдомостi через ILMA та I-Gel е простою, ефективною та безпечною техткою управляя дихальними шляхами у nацiентiв з ожиршням. Ключовi слова: ожиртня; ттубащя трахеi при свiдомостi; надгортант повтроводи
Вступ
Ожиршня — це еmдемiчна хвороба, пошире-шсть яко! продовжуе зростати у бшьшосп кра!н свь ту i виявляеться у понад 30 % дорослого населення планети [1]. Управлшня дихальними шляхами у дорослого пащента з ожиршням може стати викликом для анестезюлога через анатомiчнi та фiзiологiчнi змши, що супроводжують стан ожиршня, включа-ючи труднощi з вентилящею через лицьову маску та швидкою десатуращею ид час апное [2, 3]. Величина шдексу маси тша (1МТ) бшьше 26 кг/м2 вже передбачае 3-разове пщвищення вiрогiдностi тяж-
ко! масково! вентилящ! [4] та 10-разове збшьшення ризику тяжко! штубацп трахе! [5]. Тому для попе-редження клшчно! ситуацп «штубац1я неможлива, вентиляц1я неможлива» у пащенпв з ожиршням часто застосовують ендотрахеальну штубащю при свщомосп [6].
Зпдно з рекомендацiями ASA [7], iнтубацiя трахе! при свщомосп рекомендуеться у пащенпв з вщоми-ми або очжуваними тяжкими дихальними шляхами. При ожиршш, додатково, використання ще! методики е найбезпечшшим ще й тому, що ефективно запобпае розвитку гшоксемп та можливо! асшрацп
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцГГ: Воротинцев Серий 1ванович, кандидат медичних наук, доцент кафедри xipyprii та анестезюлогп факультета шслядипломно'Г освiти, Запорiзький державний медичний ушверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запоpiжжя, 69035, УкраГна; факс: (061) 233-60-07; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 175-60-72. For correspondence: Sergiy Vorotyntsev, MD, PhD, Associate Professor at the Department of Surgery and Anesthesiology for Postgraduate Education, Zaporozhye State Medical University, Mayakovsky avenue, 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; fax: (061) 233-60-07; e-mail: [email protected]; phone: +38 (050) 175-60-72.
V
■
вмюту шлунка пщ час шдукцп анестезИ [6, 8]. Вва-жаеться, що саме контроль джальнш: шляxiв може вплинути на показники заxворюваностi та леталь-ностi тд час анестезïï у пацieнтiв з ожиршням [7].
1снують рiзнi способи штубацИ траxеï при свь домосп, серед якиx фiброоптична теxнiка (FOI) займае перше мiсце внаслiдок свое'' високо'' резуль-тативностi [7]. Тим не менш багатьма авторами пщ-тверджуеться не менша ефективнiсть штубацИ при свiдомостi за допомогою рiзниx вiдеоприладiв [9], а також через надгортант повiтроводи [10], у тому чи^ вслiпy та без свщомосп [11, 12]. Саме тому Стлка тяжкиx диxальниx шляxiв (DAS) рекомендуе використовувати надгортаннi пристро'' (SAD) 2-го поколшня для пiдтримки оксигенацiï i введення ен-дотраxеальноï трубки (план В) при непередбачува-нiй невдалш iнтyбацïï траxеï [13].
1нтубуюча ларингеальна маска (ILMA, Fast-rach) — спещальний прилад, що дозволяе виконува-ти iнтyбацiю траxеï вслiпy у пащенпв з проблемни-ми джальними шляxами [14]. За даними Michael S. Kristensen [2], ILMA e ефективною y пацieнтiв з морбщним ожирiнням i служить пристроем для ря-тування як вщ невдало'' вентиляцiï, так i вщ невдало'' iнтyбацïï. Hala M.S. Eldeen та ствавт. [12] довели, що в плановш xiрyргïï ILMA може бути доброю альтернативою FOI для штубацИ пащенпв з 1МТ бшь-ше 40 кг/м2 пiсля шдукцп анестезiï. Використання повiтроводy I-Gel як пристрою для введення трубки в траxею е ексклюзивним [15], але теж, як i ILMA, часпше застосовуеться у пащенпв без свщомость Ймовiрно, завдяки широкому застосуванню FOI в сучаснш лiтератyрi замало уваги придшяеться oni-пим теxнiкам штубацИ траxеï при свiдомостi, у тому чи^ за допомогою SAD. Але вони можуть вряту-вати життя пацieнтам тодi, коли немае можливост виконати FOI або спроба FOI виявилась невдалою.
Мета: оцiнити ефективнють та безпечнiсть використання ILMA та I-Gel для слшо'' штубацИ пащен-тiв з ожирiнням при свщомость
Матepiали та методи
Шсля затвердження Комiсieю з питань бюетики та отримання шформовано'' згоди вщ уск пацieнтiв у клiнiцi xiрyргïí Запорiзького державного медичного yнiверситетy проведене проспективне нерандомiзо-ване дослiдження. В нього послщовно були включенi пащенти з ожирiнням (1МТ > 30 кг/м2) незалежно вiд наявностi або вщсутносп ознак передбачувано'' тяжко'' штубацИ траxеï, яким планувалось виконан-ня планово'' операцИ пщ загальною анестезieю зi штучною вентиляцieю легень (ШВЛ). Перед опе-рацieю оцiнювали ризик тяжко'' штубацИ за тестом Маллампап, величиною вщкривання рота, тиромен-тальною вщстанню, кутом розгинання ши'. КритерИ виключення: вiк менше 18 роюв, клас ASA IV—V, невiдкладнi показання до FOI, протипоказання до виконання тошчно'' анестезИ диxальниx шляxiв, по-рушення псиxiчного статусу або вщмова пацieнта.
Пiсля надxодження пацieнтiв до операцшно'' рутинно застосовували стандартний мошторинг, який
включав контроль електрокардюграфй, пульсокси-метрiю (SpO2), капномегрiю га нешвазивне вим1рю-вання aprepianbHoro тиску (АТ). Викорисговували насгупну гeхнiку штубаци! трахе! через SAD при свь домосгi:
1. Шдготовка: венозний доступ, iнгаляцiя кис-ню через носовi канюлi.
2. Премедикащя внутршньовенно (в/в): атротн 0,6 мг, димедрол 10 мг, дексон 4 мг.
3. Седащя в/в: фенташл 1—1,5 мкг/кг вщ идеально! маси тша, сибазон 2,5 мг.
4. Мсцева анестезiя верхтх дихальних шляхiв: 2-кратне впорскування 4 мл 4% розчину лщокашу в ротову порожнину за допомогою пщключичного катетера або до 5 впорскувань 10% розчину спрею лщокашу.
5. Мсцева анестезiя голосових зв'язок i нижтх дихальних шляхiв: ендотрахеальне введення 4 мл 4% розчину лщокашу через пeрснe-щитоподiбну мембрану за допомогою венозного катетера G20 або впорскування 2 мл 4% розчину лщокашу безпосе-редньо на голосовi зв'язки за допомогою непрямо! ларингоскоп^!.
6. Шдготовка SAD та штубацшно1 трубки: об-робка SAD та штубацшно! трубки гелем, пeрeвiрка вшьно! прохiдностi трубки через SAD.
7. Установка SAD: згщно iз загальними правилами, безперервно ствпрацюючи з пацieнтом; розду-ти манжету (для ILMA) при наявносп ефективно! спонтанно'! вентиляцГ!; приеднати SAD до контуру апарату ШВЛ з FiO2 = 100 %.
8. Ытубащя трахег: вщ'еднати SAD вщ контуру апарату ШВЛ; ввести штубацшну трубку через SAD пщ час вдиху пацiента без надмiрних зусиль; розду-ти манжету трубки при наявносп ефективно! спонтанно! вентиляци; приеднати штубацшну трубку до контуру апарату ШВЛ з FiO2 = 100 %.
9. Видалення SAD: вщ'еднати штубацшну трубку вщ контуру апарату ШВЛ; здути манжету (для ILMA) i видалити SAD, використовуючи пластико-вий стрижень-подовжувач, безперервно ствпрацюючи з пащентом; приеднати штубацшну трубку до контуру апарату ШВЛ з FiO2 = 100 %.
10.1ндукщя анестезИ.
Як конду!т для слшо! штубаци трахе! використо-вували SAD 2-го поколшня (ILMA та I-Gel) 4-5-го розмiру, попередньо пiдiбравши до них вщповщну армовану iнтубацiйну трубку. Для кожного пашента визначали тривалiсть (вщповщно 7-му та 8-му пунктам техшки штубаци) та кiлькiсть спроб для устш-но! установки SAD та штубаци трахе! через SAD. Кардюпульмональну стабшьшсть п1д час процедури оцiнювали шляхом пор1вняння частоти серцевих скорочень (ЧСС), АТ та SpO2 на етапах, що вщпо-вщали 1, 3, 7-9-му пунктам вищевказано! тeхнiки штубаци. зг1дно з кривою дисошаци гeмоглобiну, зниження SpO2 може вщображати ступ1нь артерь ально! гшоксемп Тому помiрна гiпоксeмiя визна-чалась при значенш SpO2 < 95 % протягом бшьше 1 хв, а тяжка гшоксем!я — при значенш SpO2 < 90 % протягом бшьше 1 хв. Наявнють кровотеч! та болю в
р
горлi документували тсля операцп. PiBeHb дискомфорту оцiнювали за суб'ективною шкалою — слаб-кий, помiрний, виражений дискомфорт.
Статистичний аналiз проведено за допомогою програми Statistica for Windows version 6.0. Даш представлен як середне ± стандартне вщхилення при нормальному розподiлi, медiана та квартилi — при ненормальному. Для порiвняння використо-вували t-тест Стьюдента та U-тест Манна — Утгш. Категорiальнi змiннi порiвнювались за допомогою критерш х2. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при p < 0,05.
Результати
У дослщження ввiйшли 26 пащенпв, характеристика яких наведена в табл. 1. За демографiчними показниками це були пашенти в основному серед-нього вiку, майже рiвнозначно! статево! належностi та з III класом ожирiння. Незважаючи на наявшсть морбiдного ожирiння, за величиною показниюв вщ-кривання рота та тироментально! вiдстанi бiльшiсть пацiентiв не вщносились до групи ризику тяжко! штубаци трахе!. Але за класом Маллампат до не! увiйшли 73 % пашенпв, а за вiдсутнiстю можливост розiгнути шию бiльше н1ж на 80° — майже 1/5 части-на вибiрки. Для iнтубацГl трахе! у 23 (88 %) пашен-тiв використовували ILMA, а у 3 (12 %) пащентш — I-Gel, оскшьки вiзуально об'ем гортаноглотки у них був значно зменшений за рахунок жирово! тканини, що унеможливлювало використання ILMA вщпо-вщного розмiру.
1нтубашя трахе! через SAD була виконана в уах пацiентiв (100 %). При цьому для устшного вве-дення SAD у вс1х випадках була потрiбна т1льки одна спроба, а для устшно! штубацп трахе! — 1—2 спроби (p > 0,05). Тривалють установки SAD i час штубацп трахе! через SAD становили ввдповщно 20 [15-30] та 10 [5-20] с (p < 0,05). пом1рш! ппок-сeмiя спостерпалась у 8 (31 %) пащенпв на eтапi установки SAD, тяжка гiпоксeмiя не спостерпала-ся у жодного патента анi п1д час введення SAD, аш п1д час введення штубацшно! трубки. Показ-ники гемодинамжи залишалися в рамках рефе-рентних значень протягом усього часу дослщжен-ня (табл. 2). Проте АТ мав тенденцш до зниження в1дносно вих1дного р1вня на 3-му i 9-му етапах дослщження (p < 0,05) та майже досягав вихщного р1вня на 7-му i 8-му етапах (p > 0,05). Динамжа ЧСС була менш значущою, але п1д час введення штубацшно! трубки (8-й етап) спостерпалась по-мiрна тахiкардiя (p < 0,05). Наступного дня тсля операцп тимчасовий фарингеальний 61ль був вщ-значений у 2 пацiентiв, кровотеч не спостерпа-лось, але 20 (81 %) пащеппв вiдмiчали наявшсть кров1 в мокротинн1 безпосередньо тсля операцп (p < 0,05), що скорш за все було обумовлено травмою слизово! оболонки трахе! тд час виконання анестезп через пeрснe-щитоподiбну мембрану. Слабкий дискомфорт вщ застосовано! тeхнiки ш-тубацп був зафжсований у 18 (69 %) пащенлв, по-м1рний — у 7 (27 %) пащенпв, виражений — у 1 (4 %) патента (p < 0,05).
Таблиця 1. Загальна характеристика па^ент'в та критерп тяжко/ '¡нтубаци трахе/
Показник Значення
bík, роки 50 [38; 62]
Стать, чоловки/жЫки 15/11
IMT, кг/м2 43,6 [38,7; 55,4]
Клас ASA l/ll/lll, n 2/17/7
Клас Маллампат l/ll/lll/lV, n 2/5/14/5
Вщкривання рота, мм 45 [40-50]
Тироментальна вщстань, мм 80 [70-90]
Кут розгинання шиТ, n/% > 90° 80-90° < 80° 10/39 11/42 5/19
ПримТка: ASA — Американське товариство анестез'юлопв.
Таблиця 2. Зм'1ни показниюв гемодинамки та оксигенацй' пд час штубацп
Показник Етап дослщження
1 3 7 8 9
АТ систолiчний, мм рт.ст. 150 ± 17 127± 13* 137 ± 22 142 ± 15 125 ± 12*
АТ дiастолiчний, мм рт.ст. 90 ± 10 75 ± 11* 84 ± 9 88 ± 12 78 ± 11*
ЧСС, уд/хв 82 ± 11 80 ± 9 94 ± 11 101 ± 13*, # 88 ± 13
SpO2, % 97 ± 6 95 ± 4 94 ± 3 95 ± 3 97 ± 5
Примтки: * — p < 0,05 пор'вняно з вих'щним р'внем; # — p < 0,05 пор'вняно з 3-м етапом.
Oбгoвopeння
Упрaвлiния дихальними шляхами у пащенпв з ожирiниям може бути проблемою для анестезюлога через наявтсть у них вщносно коротко! та нерухомо! ши!, повних щiк, великого язику та збшьшено! маси тканин глотки [16]. Бшьш висока частота тяжко! вен-тилящ! лицевою маскою, ларингоскоп!! та штубацц трахе! була пщтверджена у пaцieнтiв з ожиршням [17], i тому деяю лiкaрi вибирають методику iитyбaцï! при свщомосп як основну стратегда забезпечення прохщ-ностi дихальних шляхiв. За даними J. Collins та ствавт. [6], штубащя при свiдомостi у пащенпв з ожиршням абсолютно показана за наявносп високого ризику тяжко! штубащ! та ризику aспiрaцï! вмiстy шлунка.
FOI е стандартом для управлшня прогнозовани-ми тяжкими дихальними шляхами [7]. Проте ILMA може бути корисною альтернативою FOI у пащенпв з ожиршням, бо техшка FOI вимагае бшьшого часу для штубащ! трахе!, бшьше мaневрiв для опти-мiзaщï положення бронхоскопа, що призводить до бшьшо! кiлькостi шсляоперацшних ускладнень по-рiвияно з техшкою iнтyбaцï! через ILMA [12]. Бшьш того, Х. Combes та ствавт. [18] показали, що ILMA може забезпечити належну вентилящю та дозволяе штубувати бiльшiсть пaцieнтiв з ожиршням, навиъ коли застосовуеться aнестезiологaми-почaткiвцями. За даними П.Е. Латишева та ствавт. [15], повггро-вщ I-Gel також можна з успком використовувати як конду!т для штубацшно! трубки. Результати нашого дослщження пiдтверджyють ефективнiсть техшки iнтyбaцï! трахе! при свiдомостi за допомогою ILMA та I-Gel з результатом 100% усшшносп.
Стосовно безпеки, ми не отримали будь-яких значущих ускладнень як пщ час виконання процедури, так i тсля не!: оксигенац1я залишалась достат-ньою, гемодинамжа — в межах допустимих значень, рiвень дискомфорту — мшмальний. У дослiдженнi H. Eldeen та ствавт. [12] також було показано, що штубац1я через ILMA порiвняно з FOI е бшьш без-печною техшкою штубащ! трахе! у пащенпв з ожиршням завдяки меншш тенденщ! до деоксигенащ! та тдвищення АТ пщ час процедури.
Bиcнoвки
1нтубац1я при свiдомостi через ILMA та I-Gel е простою, ефективною та безпечною техшкою управлшня дихальними шляхами у пащенпв з ожиршням, що характеризуеться гемодинaмiчною стабшьшстю, вщсутшстю розлaдiв оксигенащ! та ускладнень.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщ-сyтнiсть конфлiктy iнтересiв при пщготовщ дано! стaттi.
Спиcoк лiтepaтypи
1. http://www.who.int/topics/obesity/en/.
2. Kristensen M.S. Airway management and morbid obesity / M.S. Kristensen //Eur. J. Anaesthesiol. — 2010. — Vol. 27. — P. 923-927.
3. Lottis S. Anaesthesia and morbid obesity / S. Lottis, M.C. Bellamy//Br. J. Anaesth. - 2008. - Vol. 8. - P. 151-156.
4. Langeron O. Prediction of difficult mask ventilation/ O. Langeron, E. Masso, C. Huraux, M. Guggiari, A Bianchi, P. Coriat [et a.]//Anesthesiology. - 2000. - Vol. 92. - P. 1229-36.
5. Voyagis G.S. Value of oropharyngeal Mallampati classification in predicting difficult laryngoscopy among obese patients / G.S. Voyagis, K..P. Kyriakis, V. Dimitriou, I. Vrettou//Eur. J. Anaesthesiol. - 1998. - Vol. 15. - P. 330-4.
6. Collins J. Awake Tracheal Intubation in Patients with Morbid Obesity: When, Why, and How? /J. Collins, J. Brod-sky//Bariatric Times. - 2010. - Vol. 7, № 4. - P. 8-10.
7. American Society of Anesthesiologists: Practice guidelines for management of the difficult airway: An updated report//Anesthesiology. - 2013. - Vol. 118, № 2. - P. 251-270.
8. Douglass J. Awake intubation and awake prone positioning of a morbidly obese patient for lumbar spine surgery / J. Douglass, J. Fraser, J. Andrzejowski// Anaesthesia. - 2014. - Vol. 69. -P. 166-169.
9. Fitzgerald E. "From darkness into light": time to make awake intubation with videolaryngoscopy the primary technique for an anticipated difficult airway?/ E. Fitzgerald, I. Hodzovic, A.F. Smith //Anaesthesia. - 2015. - Vol. 70. - P. 375-392.
10. Lopez A.M. Awake intubation using the LMA-CTrachTM in patients with difficult airways/A.M. Lopez, R. Valero, M. Pons, T. Anglada //Anaesthesia. - 2009. - Vol. 64. - P. 387-391.
11. Langeron O. Comparison of the Intubating Laryngeal Mask Airway with the Fiberoptic Intubation in Anticipated Difficult Airway Management / O. Langeron, F. Semjen, J.L. Bourgain, A. Marsac, A.M. Cros //Anesthesiology. - 2001. - Vol. 94. -P. 968-972.
12. Eldeen H.M.S. Airway management for morbidly obese patients: a comparative study between fiberoptic bronchoscopes and intubating laryngeal masks/ H.M.S. Eldeen, A. E. Badran, M.A. Hashish, D.G. Diab // Ain-Shams Journal of Anesthesiology. - 2016. - Vol. 9. - P. 27-33.
13. Frerk C. Dfficult Airway Society 2015 guidelines for management of unanticipated difficult intubation in adults / C. Frerk, V.S. Mitchell, A.F. McNarry, C. Mendonca, R. Bhagrath, A. Pa-tel[et al.]//British Journal of Anaesthesia. - 2015. - Vol. 115, № 6. - P. 827-848.
14. Brain A.I. The intubating laryngeal mask. II. A preliminary clinical report of a new means of intubating the trachea / A.I. Brain, C. Verghese, E.V. Addy, A. Kapila, J. Brimacombe // Br. J. Anaesth. - 1997. - Vol. 79. - P. 704-9.
15. Латышев П.Э. Использование надгортанного воздуховода «I-Gel» в качестве проводника для интубации трахеи /П.Э. Латышев, А.Л. Левит, К.Б. Никитин, О.Г. Мал-кова // Анестезиология и реаниматология. - 2015. - Т. 60, № 4д. - С. 72.
16. Wahba S.S. Comparative study of awake endotracheal intubation with Glidescope video laryngoscope versus flexible fiberoptic bronchoscope in patients with traumatic cervical spine / S.S. Wahba, T.F. Tammam, A.M. Saeed// Egypt J. Anaesth. -2012. - Vol. 28. - P. 257-260.
17. Kheterpal S. Incidence, Predictors, and Outcome of Difficult Mask Ventilation Combined with Difficult Laryngoscopy / S. Kheterpal, D. Healy, M.F. Aziz, A.M. Shanks, R.E. Freundlich, F. Linton [et al.] //Anesthesiology. - 2013. - Vol. 119. -P. 1360-9.
Отримано 30.04.2018 ■
w
Воротынцев С.И.
Запорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
Использование надгортанных воздуховодов для слепой интубации трахеи у пациентов
с ожирением в сознании
Резюме. Актуальность. Управление дыхательными путями у взрослого пациента с ожирением может быть очень сложной задачей для анестезиолога. Чтобы предупредить гипоксемию и аспирацию во время индукции анестезии у пациентов с ожирением, применяют методику интубации в сознании. Целью нашей работы было оценить эффективность и безопасность использования надгортанных воздуховодов (SAD) ILMA и I-Gel для такой процедуры. Материалы и методы. В проспективное нерандомизированное исследование было включено 26 пациентов с индексом массы тела > 30 кг/м2, которым после легкой седации и местной анестезии дыхательных путей выполняли интубацию трахеи в сознании через ILMA (88 %) или I-Gel (22 %). Для каждого пациента оценивали риск трудной интубации, определяли время и количество попыток для успешной установки SAD и успешной интубации трахеи через SAD, измеряли частоту сердечных сокращений, артериальное давление (АД), сатурацию (SpO2) во время процедуры и фиксировали наличие кровотечения, боли и уровень дискомфорта после операции. Статистический анализ проведен с помощью t-теста Стьюдента, U-теста Манна — Уитни и
критерия х2. Результаты. Имели риск трудной интубации по тесту Маллампати 19 (73 %) пациентов, из-за невозможности разогнуть шею более чем на 80° — 5 (19 %) пациентов. Во всех случаях SAD были установлены с первой попытки за 20 [15—30] с. Для успешной интубации через SAD понадобилось 1—2 попытки продолжительностью 10 [5—20] с (p < 0,05). Во время процедуры SpO2 в пределах 90—95 % наблюдалась у 8 (31 %) пациентов, SpO2 < 90 % не было обнаружено ни у одного пациента (p < 0,05). На фоне стабильного АД тахикардия до 101 ± 13 уд/мин была зафиксирована только на этапе непосредственного введения трубки в трахею (p < 0,05). После операции 20 (81 %) пациентов отмечали наличие крови в мокроте, 18 (69 %) — слабый дискомфорт от самой процедуры, 7 (27 %) пациентов — умеренный дискомфорт, 1 (4 %) пациент — выраженный дискомфорт (p < 0,05). Выводы. Интубация в сознании через ILMA и I-Gel является простой, эффективной и безопасной техникой управления дыхательными путями у пациентов с ожирением.
Ключевые слова: ожирение; интубация трахеи в сознании; надгортанные воздуховоды
S.I. Vorotyntsev
Zaporozhye State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
Using supraglottic airway devices for awake blind tracheal intubation of obese patients
Abstract. Background. The respiratory tract control in adult patients with obesity can be a very difficult task for an anesthesiologist. To prevent hypoxemia and aspiration during anesthesia induction, the method of awake intubation is used in obese patients. The purpose of our study was to evaluate the effectiveness and safety of using the supraglottic airway devices (SAD) ILMA and I-Gel for this procedure. Materials and methods. The prospective non-randomized study included 26 patients with body mass index > 30 kg/m2 that had awake tracheal intubation using ILMA (88 %) or I-Gel (22 %) after mild sedation and local anesthesia of the airways. For every patient, the risk of severe intubation was evaluated; time and number of attempts of successful installation of SAD and successful tracheal intubation through SAD were determined; heart rate, noninvasive blood pressure, SpO2 were measured during the procedure; the presence of bleeding, pain and discomfort after surgery were recorded. Statistical analysis was conducted using Student's t-test, Mann-Whitney U-test and x2-test. Results.
Nineteen (73 %) patients had a risk of severe intubation according to Mallampati test, and 5 (19 %) individuals — according to inability to unbend the neck for more than 80°. In all cases, SAD were installed from the first attempt during 20 (15—30) s. For successful intubation through SAD, 1—2 attempts with duration of 10 (5—20) s were needed (p < 0.05). During the procedure, SpO2 within 90—95 % was noticed in 8 (31 %) patients, SpO2 < 90 % was not detected at all (p < 0.05). At the stable blood pressure, tachycardia up to 101 ± 13 bpm was recorded only when tube was inserted into the trachea (p < 0.05). After the surgery, 20 (81 %) patients reported the presence of blood in the sputum, 18 (69 %) — a mild discomfort from procedure itself, 7 (27 %) — a moderate discomfort, 1 (4 %) patient — significant discomfort (p < 0.05). Conclusions. Awake intubation through the ILMA and I-Gel is a simple, effective and safe technique of airway management in obese patients. Keywords: obesity; awake tracheal intubation; supraglottic airway devices
