CC BY
64ного ритму необхідна мобілізація психічних процесів у дітей. Треба орієнтуватись на точне розумове відтворення основних характеристик рухових дій, а також на концентрацію уваги на послідовність та взаємозв‘язок елементів руху(4,7). З метою розвитку здібності до відчуття ритму застосовують загально розвиваючі вправи під рахунок, з оплесками, з елементами танцю, під музику, вправи у русі та під час бігу на рахунок, з оплесками, вправи з ритмічної гімнастики (3).
З метою стимуляції більш високого прояву здібності до координованості рухів використовують ряд методичних прийомів: незвичайні вихідні положення, дзеркальне виконання вправ, зміна швидкості та темпу виконання рухів, зміна просторових меж виконання вправ, зміну способів виконання вправ, поєднання відомого та невідомого в одній вправі. Тому для її розвитку застосовують різноманітні загально розвиваючи вправи з предметами та без них, різноманітні рухливі ігри, вправи під час ходьби та бігу з різними координаційними ускладненнями (4,7,8).
Для розвитку здібності до довільного розслаблення м‘язів застосовують різноманітні спеціальні вправи, які вимагають будь-якого розслаблення м‘язів, чергування напруження та розслаблення, регулювання напруженості м‘язів (4,7), вправи в яких напруження одних м‘ язів супроводжується максимальним розслабленням інших, вправи, де треба підтримувати рухи по інерції розслаблених частин тіла за рахунок рухів інших частин (3). Для підвищення ефективності вправ застосовують відповідні методичні прийоми: формування установки від напруження до розслаблення, максимальне різноманіття методики виконання вправ - виконання роботи в широкому діапазоні інтенсивності, застосування різної тривалості, виконання вправ з акцентом на розслаблення м‘язів, махові вправи рук та ніг; не-напружені ротаційні рухи руками; вільне, розслаблене падіння рук, ніг, переключення уваги, зорового контролю та власних дій на розслаблення (4,7).
Висновки.
1.При розробці методики розвитку координаційних здібностей у дітей 4-5 років з вадами зору необхідно орієнтуватись на первинний дефект та на попередження й подолання виникнення вторинних відхилень у розвитку, враховуючи наступні фактори: особливості діагнозу та гостроти зору, полегшений режим зорового навантаження, вміле чергування фізичного навантаження та відпочинку, спеціальні вправи для очей протягом заняття, загальний стан здоров‘я дитини, стан опорно-рухового апарату та його порушення, наявність попереднього рухового досвіду, стан нервової системи.
2. Спеціальні навчальні завдання треба підбирати для цілеспрямованого розвитку кожної координаційної здібності та ефективного впливу на дію різних аналізаторів: рухового, зорового, дотикового, слухового, які сприяють розвитку та визначають рівень координаційних здібностей.
3.При розробці методики має бути враховано один з найголовніших методичних прийомів: про найбільш оптимальне сполучення розвитку координаційних здібностей та фізичних якостей.
4.Враховуючи, що у дітей з вадами зору вироблення рухових дій відбувається повільніше у порівнянні з дітьми з нормальним зором, методика розвитку координаційних здібностей має бути більш тривалою.
Апробація методики розвитку координаційних здібностей у дітей 4-5 років з вадами зору у спеціалізованих дошкільних навчальних закладах на заняттях з фізичного виховання присвячені наші подальші дослідження.
Література.
1. Вільчковський Е.С., Курак О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. - Суми, 2004. - 428 с.
2. Воловик Н.І. Дослідження координаційних здібностей у дітей 4-5 років з порушення зору//Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за редакцією проф.. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №4. - С. 28-З1.
3. Лях В.И.Кординационные способности школьников.-Минск, 1989.- 160с.
4. Платонов В.И., Булатова М.М. Координация спортсмена и методика ее совершенствования. - К.: КГИФК, 1992. -54 с.
5. Ростомашвили Л.И. Физические упражнения для детей с нарушением зрения (методические рекомендации для учителей, воспитателей, родителей). - Санкт-Петербург, 2001. - 65 с.
6. Сековец Л.С.Коррекционно-педагогическая робота по физическому воспитанию детей дошкольного возраста с нарушением зрения. - Нижний Новгород., 2001. - 168 с.
7. Сулейманов И.И. Основы воспитания координационных способностей: Лекции. - Омськ, 1986. - 22 с.
8. Теория и организация адаптивной физической культуры: учебник. Т. 2: Содержание и методика адаптивной физической культуры и характеристика ее основных видов/ Под общей ред. проф. С.П. Эвсеева. - М.: Советский спорт, 2005. - 448 с.
9. Юхименко М.А. Фізична культура як засіб формування просторової орієнтації дітей з порушенням зору // Вісник ЧПДУ імені Т.Г. Шівченка. Випуск 44. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів, 2007. - № 44. - С. 447-449
10. Educating the Delayed Preschool Child/ Joan F. Goodman. -New York: The Guilford Press, 1992 - З06 p.
Надійшла до редакції 26.06.2007р.
ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ЯК УМОВА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
Воровка М.І.
Мелітопольський державний педагогічний університет
Анотація. Розглянуто особливості ігрових педагогічних технологій. Досліджено вплив ділових ігор на підвищення інтересу до педагогічної діяльності та професійне становлення майбутніх учителів. Використання ділових ігор у процесі навчання сприяє формуванню позитивного ставлення до професії вчителя, активізації навчально-професійних інтересів, зростанню зацікавленості студентів майбутньою професійною діяльністю. Доцільно впровадити у навчальний процес викладання спецкурсу “Ділові педагогічні ігри в курсі педагогіки.”
Ключові слова: педагогічний, технологія, ігровий, ділова.
Аннотация. Воровка М.И. Использование игровых технологий как условие профессионального становления будущих учителей. Рассмотрено особенности игровых педагогических технологий. Исследовано воздействие деловых игр на повышение интереса к педагогической деятельности и профессиональное становление будущих учителей. Использование деловых игр в процессе обучения оказывает содействие формированию положительного отношения к профессии учителя, активизации учебно-профессиональных интересов, росту заинтересованности студентов будущей профессиональной деятельностью. Целесообразно внедрить в учебный процесс преподавания спецкурса “Деловые педагогические игры в курсе педагогики.”
Ключевые слова: педагогический, технология, игровой, деловая.
Annotation. Vorovka M.I. The usage of game technologies as a condition of professionalism of the future teachers. The specialties of the game pedagogical technologies are looked through in the article. The influence of business games to the rising of the interest to the pedagogical activity and professional standing of the future teachers are investigated as well. It is considered features of game pedagogical technologies. Influence of business games on increase of interest to pedagogical activity and professional becoming of the future teachers is investigated. Use of business games during training assists formation of the positive attitude to a trade of the teacher, activization educational professional interests, to growth of interest of students by the future professional work. It is expedient to introduce in educational process of teaching of a special course “ Business pedagogical games in a rate of pedagogics. ”
Key words: pedagogical, technology, game, business.
Вступ.
У сучасній педагогічній лексиці вкорінилося поняття педагогічної технології. Проблема вивчення та впровадження у навчальний процес педагогічних технологій зокрема та ігрових безпосередньо, стала предметом дослідження філософів, психологів, педагогів. Теоретико-методо-логічні засади цих питань сформульовано у працях С.Вітвицької [2], Т. Долбенко [З], Е.Левановой [4], І.Підласого [6], П.Підкасистого і Ж.Хайдарова [7], Г.Селевко [8] та ін.
Проаналізувавши тлумачення й використання педагогічних технологій, Г.Селевко зробив висновок, що “педагогічна технологія функціонує як наука, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, як система способів, принципів, як реальний процесу навчання” [8, і 5].
На думку І.П. Підласого: “Педагогічна технологія - це вся сукупність знань, дій, спрямованих на досягнення мети розвитку, виховання і навчання”. Тобто він уважає, що технологію можна визначити як усе, що міститься (відбувається) між завданням і результатом. Враховуючи вищезазначене ми можемо стверджувати, що ділова гра є технологією [6, 16].
На нашу думку, ігрова педагогічна технологія - це послідовність дій педагога за зразком, розробка, підготовка гри, залучення учнів до ігрової діяльності, здійснення самої гри, підведення
підсумків та результатів ігрової діяльності.
Це визначення відповідає загальному розумінню технології як упорядкованої й задачно-струк-турованої сукупності дій, операцій і процедур, що забезпечують конкретно-вимірюваний результат в умовах, що постійно змінюються [4, 201].
Робота виконана за планом НДР Мелітопольського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження - дослідити вплив ділових ігор, як педагогічної технології, на підвищення інтересу до педагогічної діяльності та професійне становлення майбутніх учителів.
Результати досліджень.
Ставлення вчителів, у тому числі і майбутніх, до ігрових технологій зокрема та ділових ігор безпосередньо, досить різне: одні вважають, що їх треба використовувати досить активно, інші надають перевагу класичним технологіям навчального процесу.
Ми провели опитування серед студентів природничо-географічного та хіміко-біологічного факультетів Мелітопольського державного педагогічного університету про доцільність використання різних методів навчання під час проведення та вивчення курсу педагогіки. Якщо до впровадження нами ігрових технологій у навчальний процес перевага надавалася лекціям, вправам тощо, то в кінці - діловим іграм та дискусіям (таблиця 1).
Таблиця 1
Методи навчання, яким студенти надають пере-
вагу
Методи Початок Кінець
експерименту експерименту
Бесіда 6 З
Дискусія 4 2
Лекція і 5
Ділова гра 5 і
Робота з книгою З 4
Вправи 2 6
У визначенні чинника, від якого залежить ставлення до предмета, переважають методи викладання (54%), за ними йдуть інтерес до предмета (38%), особистість викладача (30%), зміст предмета (29%). Розташування чинників у такому порядку дає змогу передбачити, що, змінюючи методи навчання, можна підвищити інтерес до предмета [5, 112-116].
За дослідженнями І.Куліш близько 40% студентів стверджують, що ігри зовсім не використовуються на заняттях, такий же відсоток стверджує, що ігри використовуються дуже рідко. Майже 15% студентів повідомляють, що ігри лише інколи застосовуються, та близько 5% вважають, що вони використовуються часто.
Ділові ігри частіше використовуються на заняттях зі спеціальних дисциплін (так вважають близько 40% студентів), нечасто - з психолого-пе-дагогічних дисциплін (близько 30%), рідко - з гума-
нітарних дисциплін (близько 10%) та дуже рідко - із суспільних дисциплін [5, 112-116].
Ми провели дослідження стану тривожності й рівня сформованості негативних емоцій тих студентів під час занять з якими використовувалися ділові ігри. Нами було опитано 110 студентів за методикою “Діагностика емоційного ставлення до навчання” [1, 272-276]. За цією ж методикою визначався рівень сформованості у студентів пізнавальної активності Результати дослідження наведено у таблицях 2 та 3.
Для вивчення зв’язку між пізнавальним інтересом, із одного боку, тривожністю і негативними емоціями, з іншого, ми використали формулу (1) рангової кореляції Спірмена [9, 75-76]:
бТ а 2і
Р = 1 - п2 (п -1) (1)’
де Р - ранговий коефіцієнт кореляції Спірмена;
& = уі1 - уі2 - різниця і-тних рангів змінної
У1 та У2;
п - кількість пар, що зіставляються.
У таблиці 4 наведені відповідні коефіцієнти кореляції.
Дані таблиці свідчать про позитивні зв’язки рівнів сформованості пізнавального інтересу студентів і їх тривожністю. Коефіцієнт кореляції високих рівнів прояву цих рис дорівнює 0,3. Характерно те, що чим нижчий рівень тривожності студентів, тим вищий пізнавальний інтерес (0,9). Необхідно також відзначити наявність зв’язку високих рівнів позитивного інтересу і емоційності студентів (0,4).
Нами досліджувались мотиви вивчення студентами педагогіки. Ознаки прояву мотивації допомагають педагогу аналізувати причини змін у мотивації як у кращий, так і в гірший бік. Наприклад, у разі негативного ставлення до навчання такими причинами можуть бути:
а) використання “сухого”, дуже складного навчального матеріалу, який не викликає інтересу або через свою непривабливість, або через не-
Таблиця 2 Рівні прояву у студентів тривожності й негативних емоцій (%)
Спеціальність Рівні сформованості
Тривожність Негативні емоції
Низький Середній Високий Низький Середній Високий
Г еографія-біологія 33,3 46,7 20 40 46,7 13,3
Г еографія-історія 56,5 39,2 4,3 52,2 30,4 17,4
Г еографія- фізичне виховання 42,9 42,9 14,2 57,2 28,5 14,3
Біологія- психологія 66,7 30,5 2,8 52,8 41,7 5,5
Хімія- інформатика 53 23,5 23,5 47,1 35,3 17,6
Біологія-хімія 58,3 41,7 0 50 41,6 8,4
Хімія-біологія 14,3 85,7 0 57,1 42,3 0
Таблиця 3 Рівні сформованості пізнавальної активності студентів (%)
Спеціальність Рівні пізнавальної активності
Низький Середній Високий
Г еографія-біологія 0 73,3 26,7
Г еографія-історія 0 69,6 30,4
Г еографія-фізичне виховання 14,3 57,1 28,6
Біологія-психологія 2,8 55,5 41,7
Хімія-інформатика 0 52,9 47,1
Біологія-хімія 0 66,7 33,3
Хімія-біологія 0 85,7 14,3
Таблиця 4 Коефіцієнти кореляції
Пізнавальний інтерес Тривожність Негативні емоції
Рівні Низький Середній Високий Низький Середній Високий
Середній - 0,6 0,86 -0,46 0,1 0,5 -0,5
Високий 0,9 -0,9 0,3 -0,3 -0,4 0,4
A5,GG
AG,GG
35,GG
3G,GG
25,GG
2G,GG
15,GG
1G,GG
5,GG
G,GG
1
2
3
1. Перший (низький) 2. Другий 3. Третій
4. Четвертий(високий)
А
□ До експерименту
□ Після експерименту
Рис. 1. Рівень сформованості мотивів вивчення студентами педагогіки з використанням ділових ігор (%)
відповідність рівня складності матеріалу рівню розвитку студентів, їх пізнавальним можливостям;
б) невідповідність форм та методів навчання рівню розвитку мотивації студентів, їх пізнавальним можливостям.
Дані рисунка 1 свідчать, що у результаті впровадження у навчальний процес ділових ігор, зокрема для вивчення курсу педагогіки, збільшилася кількість студентів із позитивною мотивацією навчання (третій та четвертий рівні). Якщо до початку експерименту ці рівні мотивації були сформовані у 51,8% студентів, то після їх участі у ділових іграх у 79,0%. Ці дані підтверджують те, що ефективність навчальної діяльності визначається не тільки зовнішніми, а й внутрішніми показниками, серед яких важливу роль відіграють почуття, що виникають під час навчання, ставлення до нього та окремих дисциплін, мотиви навчання.
Висновки.
Усе сказане відповідає принципам навчання й може свідчити на користь використання ігрових технологій, зокрема ділових ігор, у підготовці фахівців. Використання ділових ігор у процесі навчання сприяє формуванню позитивного ставлення до професії вчителя, активізації навчально-професійних інтересів, зростанню зацікавленості студентів майбутньою професійною діяльністю.
Оскільки більшість студентів уважає, що ставлення до предмета залежить від методів викладання, а ігри позитивно впливають на формування цього ставлення, то, на наш погляд, їх слід постійно застосовувати на заняттях з педагогіки.
Крім того, на нашу думку, доцільно впровадити у навчальний процес викладання спецкурсу “Ділові педагогічні ігри в курсі педагогіки.”
Ми ставили перед собою завдання, підготувати студентів до майбутньої професійної діяльності засобом ділових ігор. Але ми сподіваємося, що студенти скористаються отриманим досвідом у по-
дальшій роботі і будуть використовувати ігри, як
засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності
учнів.
Література
1. Бобылева О.Н. Оценка психологических компонентов мастерства учителя в ходе его аттестации // Школьные технологии. - 1999. - №1-2. - С.272-276.
2. Вітвицька С. С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 396 с.
3. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології // Рідна школа. - 2004. - № 10. - С. 36-39.
4. Игра в тренинге. Возможности игрового взаимодействия / Под ред. Е.А.Левановой. - СПб.: Питер, 2006. - 208 с.
5. Куліш І.М. Чи потрібно студенту гратися? Використання дидактичної гри у підготовці фахівців різних спеціальностей // Гуманітарні науки. - 2001. - № 2. - С. 112-116.
6. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти. - К.: Видавничий Дім “Слово”, 2004. - 616 с.
7. Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж. С. Технология игры в обучении и развитии: Учеб. пособ. - М.: Российское педагогическое агентство, 1996. - 272 с.
8. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учеб. пособ.- М.: Народное образование, 1998. - 256 с.
9. Суходольский Г. В. Основы математической статистики для психологов. - Л.: ЛГУ, 1972. - 430 с.
Надійшла до редакції 04.08.2007р.
ПРОГРАМА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ 15-17 РОКІВ З УРАХУВАННЯМ ІГРОВОГО АМПЛУА
Гамалій В.В., Синіговець И.В., Бишевець Н.Г., Сергієнко К. М.
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Анотація. У статті представлена програма диференційованої фізичної підготовки у підготовчому періоді річного циклу для волейболістів різного ігрового амплуа. Основу експериментальної програми склали комплекси фізичних вправ для загальної і спеціальної фізичної підготовки. Головною відмінною рисою програми є
