CC BY
79
12. Olbe L. Effect of omeprazole on gastric acid secretion and plasma gastrin in man / L. Olbe, C. Cederberg, T. Lind [et al.] // Scand J.Gastroenterology, - 1989. - Vol.24 - P. 27-32.
ВЛИЯНИЕ МЕЛАНИНА НА АКТИВНОСТЬ NO-ЭРГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ В СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗАХ В УСЛОВИЯХ ГИПЕРГАСТРИНЕМИИ
Сухомлин А.А., Непорада К. С., Береговая Т.В.
Эксперимент выполнен на 17 белых крысах-самцах. При длительном использовании ингибиторов протонной помпы развивается гипергастринемия. В условиях омепра-зол-индуцированной гипергастринемии возникают патологические изменения в тканях слюнных желез - дисбаланс регу-ляторных систем и снижение функциональных резервов тканей слюнных желез. Применение меланина нормализует активность КО-эргической системы в тканях слюнных желез.
Ключевые слова: омепразол, гипергастринемия, меланин, слюнные железы.
Стаття надшшла 10.01.2014 р.
INFLUENCE OF MELANIN ON ACTIVITY OF NO-ERGIC SYSTEM IN THE SALIVARY GLANDS' TISSUES AT THE HYPERGASTRINEMIA Sukhomlyn A.A., Neporada K.S., Beregova T.V.
The experiment was performed on 17 white male rats. Prolonged use of proton pump inhibitors developed hypergastrinemia. In the conditions of omeprazole-induced hypergastrinemia pathological changes occur in the tissues of the salivary glands - an imbalance of regulatory systems and reduced functional reserve tissues of the salivary glands. Introduction of melanin normalizes activity of NO-ergic system in the tissues of the salivary glands.
Key words: omeprazole, hypergastrinemia, melanin, salivary glands.
Рецензент Запорожець Т.М.
УДК 616.37-002-036.11
1ОННИЙ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ГОМЕОСТАЗ В Л1МФОЦИТАХ ПЕРИФЕРИЧНО1 КРОВ1 У
ЩУР1В ПРИ ДЕРМАТИТАХ
В робой вивчеш порушення юнного та енергетичного гомеостазу сапонш-перфорованих лiмфоцитiв периферично! кровi у щурiв з дерматитами рiзноi' етюлогп. Показано, що стимулящя лiмфоцитiв антигенами запускае каскад енергетично-залежних процеав, яю ведуть до перерозподшу макроерпв у кйтини; це пов'язано з достовiрним зниженням оуабашчутливо! №+,К+-АТФ-азно! та Са2+,М£2+-АТФ-азно! активности зменшенням пулу АТФ в лiмфоцитах. Доведено, що при дерматитах рiзноi' етюлогп, особливо алерпчно! природи, порушуються регуляторш мехашзми у лiмфоцитах за рахунок перевантаження кйтин №+ та Са2+ , що призводить до енергодефщиту лiмфоцитiв i порушення !х функционально! активностi.
Ключов! слова: гомеостаз, л1мфоцити, периферична кров, алерпчний та контактний дерматит.
Алерпчш захворювання - група мульт1факторних хвороб, що представлена великою юльюстю нозолопчних форм, яю в1др1зняються за походженням { об'еднаш, переважно, за ознакою локатзацп основного патолопчного процесу у шюр! [7]. У структур! алерпчних захворювань шюри одна ¿з головних ролей належить атошчному дерматиту. За даними експерт1в ВООЗ розповсюджешсть атотчного дерматиту серед дггей складае до 20%, а серед дорослих до 10% [2].
Протягом останшх десятир1ч у в!тчизнянш { закордоннш науковш л1тератур1 акцент робиться на ¿мунолопчш порушення в патогенез! алерпчних захворювань. Для оцшки функцюнального стану ¿мунно! системи при алерпчних захворюваннях запропоновано ряд теспв: визначення юльюсного 1 яюсного складу ¿муннокомпетентних кттин, !х мембранних маркер1в, циркулюючих ¿мунних комплекшв, продукпв ¿муннокомпетентних кттин (цитоюни, ¿муноглобулши, компоненти системи комплементу), реакщя бластрансформацп л!мфоципв та шш! [4, 10].
Одночасно, постшно йде пошук штегральних бюх!м!чних показниюв, яю б вщображали змши функцюнального стану оргашзму. В цьому плаш найбшьшу увагу привертають л1мфоцити периферично! кров!, яю е ключовими кл1тинами ¿мунно! системи та вдаграють провщну роль в забезпеченш компенсаторно-пристосувальних реакцш оргашзму. Л1мфоцити представляють собою гетерогенну популящю кттин { е центральною ланкою в специф1чних ¿мунолопчних реакщях [4]. Дослщження ензиматичного спектру л!мфоципв широко використовуються при вивченш ауггамунних, ¿мунодефщитних, л1мфопрол1феративних та шших захворюваннях. Проте, нез'ясованими залишаються змши юнного та енергетичного гомеостазу в л1мфоцитах за умов розвитку алерпчно! патологи, у тому числ1 в шюр! [8].
Метою роботи було вивчення юнного та енергетичного гомеостазу в л1мфоцитах периферично! кров! у щур!в з дерматитами р!зно! етюлогп.
Матерiал та методи дослщження. Експерименти проведено на 30 нелшшних щурах-самцях, масою 180,0-200,0 г, яю були розподiленi на три групи: перша група - штактш тварини, друга група -щурi з контактним дерматитом, третя група - щурi з алерпчним дерматитом.
© Черемшна в.ф, 2014 дерматиту (КД) [1] тваринам на депшьовану дiлянку шкiри
спини розмiром 3х3 см2 щодня, протягом 10 дшв, наносили по п'ять крапель живичного скипидару, який потiм ретельно втирали у шюру за допомогою скляно! палички. На 10-й день експерименту у тварин стан шюрного покрову ощнювали в балах, за ступенем розвитку дерматиту: 0 батв - видимих ушкоджень не спостер^алося; 1 бал - слабко виражена гiперемiя з дрiбнолусчатим пошерхненням; 2 бали - помiрно виражена гiперемiя, злущення, точковi крововиливи; 3 бали - виражена гiперемiя, виразки шюри; 4 бали - рiзка еритема з явищами геморагiй, вираженою шфшьтращею, виразками.
Алергiчний дерматит (АД) викликали у щурiв, сенсибiлiзованих за методом Залкан П.М. [3] 2,4-дштрохлорбензолом (ДНХБ). 3 краплi 5% розчину ДНХБ одноразово у виглядi апткацп наносили на мюце сенсибшзацп (поверхня спини) з додатковим нанесенням на 7 шших дiльниць шкiри по 1 краплi 1% розчину. У розвитку сенсибшзацп у щурiв за клшчною та морфологiчною картиною шкiри розрiзняли 2 етапи. Перший етап - первинно-контактна реакщя (через 24 години) у виглядi обмежуваного набряку та гшереми. Ця реакцiя мае риси неспецифiчного запалення з деякими ознаками початку розвитку сенсибшзаци. Другий етап (на 8 добу) - спонтанна запальна реакщя (реакщя спалахування) з тотальним некрозом ешдермюу та утворенням великих субепiдермальних мiхурiв. Ця реакщя розвинулася на iмуннiй основi та обов'язковим компонентом при цьому була шфшьтращя з наявшстю базофiлiв. Про важюсть алергiчного дерматиту судили за загальним станом та поведiнкою тварин, ощнювали за теми ж балами, що i контактний дерматит.
Багатоядерш лiмфоцити периферично! кровi щурiв видшли з гепаришзовано! свiжоотримано! кровi iз хвостово! вени у градiентi густини фiколтрiумбрасту (г=1,08 г/см2) [9]. Цшьшсть i життездатнiсть лiмфоцитiв, яка в ушх дослiдах становила не менше 95 %, оцiнювали за забарвленням трипановим синiм [14]. Для пермеабшзаци мембран лiмфоцитiв периферично! кровi та розкриття латентних АТФ-азних активностей до суспензи лiмфоцитiв додавали сапонiн у концентраци 0,1-0,2 % [10].
Визначення загально! АТФазно! ензиматично! активностi лiмфоцитiв проводили при 37 С у середовищi шкубаци (об'ем - 1 мл) наступного складу (мМ): 120 №С1, 30 КС1, 5 MgCl2, 1,5 АТФ, 1 ЕГТА, 1 NN (iнгiбiтор м^охоц^ально! АТФ-ази), 20 Иере8-Трис-буфер (рН=7,4), 0,1 мкМ тапсигаргiн (селективний шпб™р Ca2+,Mg2+-АТФази ЕПР) [11]. Наявшсть Са2-хелатора ЕГТА в середовищi шкубаци забезпечувало зв'язування в ньому ендогенних iонiв Са2+. Визначення Ca2+,Mg2+-АТФ-азноl ензиматично! активност лiмфоцитiв проводили при 370С у середовищi iнкубацi! (об'ем - 1 мл) наступного складу (мМ): 150 КС1, 0,05 СаС12, 5 MgCl2, 5 АТФ, 1 КаЫ3, 1 оуба!н (iнгiбiтор №+, К-АТР-ази), 20 Иере8-Трис-буфер (рН=7,4).
АТФ-гiдролазну реакщю iнiцiювали внесенням до iнкубацiйного середовища алiквоти лiмфоцитарно! сумiшi; кiлькiсть бшка у пробi не перевищувала 50-100мкг/мл. Вмiст бiлка у лiмфоцитарнiй сумiшi визначали за методом Лоурi [13]. Тривалють iнкубацi! - 5 хв. Реакщю зупиняли додаванням 1 мл охолодженого стоп-розчину наступного складу: 1,5 М натрш ацетат, 3,7 % формальдепд, 14 % етанол, 5 % ТХО.
У дослщах контролем на позаензиматичний гiдролiз АТФ було стандартне середовище iнкубацi!, яке не мютило дослiджувано! проби. Величину оуаба!нчутливо! Ка ,К -АТФазно! активностi обчислювали за рiзницею мiж величиною загально! АТФ-азно! активносп i базально! Mg2+ активностi у присутносп оуаба!ну (1 мМ). Питому актившсть Ca2+,Mg2+-АТФ-аз лiмфоцитiв оцiнювали як рiзницю мiж активнiстю АТФ-азних систем у Са2+-вмюному та безкальцiевому середовищах. Для роздiлення сумарно! Ca2+,Mg2+-АТФ-азно! активносп на складовi: тапсигаргiннечутливу (Ca2+,Mg2+-АТФ-аза плазматично! мембрани - РМСА) та тапсигарпнчутливу (Ca2+,Mg2+-АТФ-аза мембран ендоплазматичного ретикулуму - 8ЕЯСА) до стандартного Са2 - та Mg -вмiсного середовища iнкубацi! додавали селективний шпб™р Ca2+,Mg2+-АТФ -ази ЕПР -тапсигаргiн (0,1 мМ).
Уш дослiдження проводили у вщповщносп з нацiональними «Загальноетичними принципами експеримеппв на тваринах» (Укра!на, 2011), яю узгоджуються з положеннями «Свропейсько! конвенцi! про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментальних та шших наукових щлей» (Страсбург, 1986), та схвалеш 1-им Нацiональним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001). Уш манiпуляцi!, якi викликали бiль, проводили шд барбамiловим наркозом [5].
Статистичну обробку даних здшснювали за допомогою пакета програм Statistica for Windows 6.0 з використанням t-критерiю Ст'юдента та кореляцшного аналiзу. Змши вважали дшсними при р<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. 1онний гомеостаз е важливим показником функцюнально! активностi лiмфоцитiв периферично! кровi i визначаеться тдтриманням стало! внутрiшньоклiтинноi концентрацii iонiв K , Na , Ca , Cl- та H+. Прецензiйний контроль внутршньокттинного рН, величина якого впливае на здатшсть клiтин нормально функцюнувати, та iонного гомеостазу забезпечуеться суперпозищею всiх транспортувальних систем лiмфоцитiв. Серед них провщна роль у виведенш iонiв Na+ та Ca2+ з цитоплазми лiмфоцитiв належить Na+,K+-АТФ-азi та Ca2+,Mg2+-АТФ-азi. Na+,K+-АТФ-аза - маркерний ензим плазматично! мембрани, е Ca^-незалежною, №+,К+-активною, Mg^-АТФ-залежною транспортувальною системою, яка здшснюе активне трансмембранне перенесення iонiв K+ та Na+ i селективно шпбуеться оуабаном. Ca2+, Mg^-АТФ-аза здiйснюе спряжений гiдролiз АТФ з транслокацiею юшв Ca2+ крiзь мембрану з кттини назовнi або в цистерни ЕПР [6,8,15].
У щурiв на КД i АД оуаба!нчутлива Na+Д-АТФаза активнють лiмфоцитiв периферично! кровi достовiрно в^^знялась вiд ii величини у штактних тварин на 56,3±3,9 % i 60,1±4,0 % вiдповiдно (р<0,05) (рис. 1). Активнють Ca^Mg-АТФ -ази плазматично! мембрани лiмфоцитiв периферично! кровi щурiв на КД i АД достовiрно знижувалась на 56,3±2,8 % i 66,9±4,2 % (р<0,05) вiдповiдно у порiвняннi з !! величиною з групою контролю (рис. 2).
Подiбну закономiрнiсть встановлено i для тапсигарпнчутливо! компоненти Ca2+,Mg2+-АТФ-ази. Встановлено також достовiрне зниження активностi Ca2+,Mg2+-АТФ-ази мембран ендоплазматичного ретикулуму лiмфоцитiв периферично! кровi щурiв з КД i АД. I! активнють достовiрно вiдрiзнялась у тварин на КД на 65,6±4,5 %, а у щурiв з АД - на 86,3±7,5 % (р<0,05) у порiвняннi з штактною групою тварин.
6160' J 59--f 58-
60,1
100-.^
56,3
33
□ контактний дерматит
□ алерпчний дерматит
ПМ ЕПР
□ контактний дерматит
□ алергiчний дерматит
лшфоцитш периферично! кров! щур1в з КД та АД у пор^нянш з штактними тваринами, %.
Рис. 2. Змши Ca2+,Mg2+-АТФ -азно! активност1 плазматично! мембрани (ПМ) i мембрани ендоплазматичного ретикулуму (ЕПР) лшфоцитш периферично! кров! щур!в, %.
Зниження ензиматично! активност Na+Д-АТФ-ази та Ca2+,Mg2+-АТФ-ази ПМ i ЕПР л1мфоцит1в периферично! кров1 мав бшьш вражений характер у щур1в з АД н1ж у щур1в з КД.
Водночас, у хворих щур1в обох дослiджуваних груп зниження ензиматично! активност РМСА мае бшьш виражений характер, н1ж у випадку SERCA. Пригнiчення активностi Na ,K -АТФ-ази та Ca2+,Mg2+-АТФ-ази св1дчить про зростання концентраци 1он1в Na+ та Ca2+ у цитозол1 л1мфоцит1в, зокрема, шпбування ензиматично! активностi Ca2+,Mg2+-АТФ-ази ПМ та зростання Ca2+ у л1мфоцишх кров1 щур1в з модельованим АД [15].
Вщомо, що стан внутршньокл^инного 1онного гомеостазу т1сно пов'язаний з енергетичним обмшом практично вс1х 6юх1м1чних, 61оф1зичних та ф1з1олог1чних процесiв. Нами встановлено тюний взаемозв'язок м1ж функцюнальною активнiстю л1мфоцит1в та !х енергетичним обмшом. Доведено, що при розшзнаванш ефектором кл^ини-мшеш вiдбуваеться локальний викид АТФ в м1жкл1тинний прост1р, утворений в зош контакту кл1тин. Зниження внутршньокттинно! концентраци макроергiв в л1мфоцишх компенсуеться внаслiдок активацп метаболiчниx процешв.
Проте, при вичерпаннi субстратного пулу вщбуваеться iнгiбування енергетичних процесiв в л1мфоцишх, що веде до розвитку iмунопатологiчниx процесiв.
Результати, що були отримаш нами, пiдтверджуються i шшими дослiдниками [8,12] та дають можливють припустити, що при розвитку 1мунно! в1дпов1д1 ймов1рн1сть зриву енергетичного
Рис. 1. Змши Na ,K -АТФ-азно! активност1
гомеостазу iMyHOKOMneTeHrax кл^ин зростае, що веде до порушень функцiональноï активностi лiмфоцитiв при дерматитах рiзноï етiологiï, особливо алерпчного генезу.
1. Стимyляцiя лiмфоцитiв антигенами запускае каскад енергетично-залежних процешв, якi ведуть до перерозподiлy макроерпв у клiтини.
2. Пригнiчення активност №+,К+-АТФ-ази та Ca2+,Mg2+-ATф-ази свiдчить про зростання концентрацiï iонiв Na+ та Ca2+ у цитозолi лiмфоцитiв, що може привести до порушення фyнкцiональноï активностi лiмфоцитiв.
3. Змiни ензиматичних систем найбшьш наявнi при алерпчному дерматитi.
1. Дроговоз С.М. Вивчення протизапально! активностi Ma3i з амжацином на моделi скипидарного дерматиту у щурiв / С.М. Дроговоз, О.В. Доровський, Я.О. Бутко [та ш.] // Лiки. - 2006. - № 3-4. - С. 43-46.
2. Диковицкая И.Г. Контактный дерматит: клиника и терапия / И.Г. Диковицкая, И.М. Корсунская // Современные проблемы дерматовенерологии, иммунологии и врачебной косметологии. - 2012. - № 4. - С. 49-51.
3. Залкан П.М. Влияние синтетических моющих средств на реактивность кожи морских свинок / П.М. Залкан, Е.А. Иевлева // Актуальные вопросы профессиональной дерматологии. - М., - 1965. - С. 106-112.
4. Ниязов Д.Д. Локальный и системный иммунный ответ у больных тяжелыми атопическими дерматитами / Д.Д. Ниязов, Т.М. Филимонова, О.Г. Слисютина [и др.] // Российский аллергологический журнал. - 2011. - № 5. - С. 24-29.
5. Сернов Л. Н. Элементы экспериментальной фармакологии / Л. Н. Серов, В. В. Гацура. - М., Медицина, - 2000. - 352с.
6. Савченко А.А. Содержание АТФ и активность НАД(Ф)-зависимых дегидрогеназ в лимфоцитах при иммунодефицит-ассоциированных заболеваниях у пришлых жителей эвенки / А.А. Савченко, С.В. Смирнова, А.Г. Борисов // Бюллетень СО РАМП. - 2010. - Т. 30, № 3. - С. 33-38.
7. Тамразова О.Б. Классика и инновации в наружной терапии хронических дерматозов / О.Б. Тамразова // Вестник дерматологии и венерологии. - 2012. - № 1. - С. 62-64.
8. Augustine N.H. Comparison of ATP production in whole blood and lymphocyte proliferation in response to phytohemagglutinin / N.H. Augustine, B.M. Pasi, H.R. Hill // J.Clin.Lsb.Anal. - 2007. - Vol. 21, N 5. - P. 265-270.
9. Boyum A. Isolation of mononuclear cells and granulocytes from human blood / A. Boyum // Scand.J.Clin.Lab.Invest. - 1968. -Vol. 21 (Supp. 97). - P. 77-79.
10. Cocco R. Patch test in the diagnosis of food allergy / R. Cocco, D. Sole // Allergol. Imumunopathol. - 2009. - Vol. 37, N 4. - P. 205-207.
11. Flynn E.R. Functionally Separate intracellular Ca2+ Stores in Smooth Muscle / E.R. Flynn, K.N. Bradley, T.C. Muir [et al.] // J.Biol.Chemestri. - 2001. - Vol.276, N 39. - P. 36411-36418.
12. Kowalski R.J. Immunodiagnostics: evaluation of functional T-cell immunocompetence in whole blood independent of circulating cell numbers / R. Kowalski, A. Zeevi, R. Mannon [et al.] // J. Immunotoxicol. - 2007. - Vol. 4, N 3. - P. 225-232.
13. Lowry O.H. Protein measurement with yhe Folin phenolreagent / O.H. Lowry, N.J. Rosebrough, A.L.Farr [et al.] // J.Biol.Chem.
- 1951. - Vol. 193. - P. 265-275.
14. Muller L.R. Nitroblue tetrazolium reduction in monocytes and monocyte derivated macrophages / L.R. Muller, A. Rollag, S.S. Froland // Immun. Today. - 1989. - Vol. 97. - P. 490-496.
15. Selvam R. Low frequency and low intensity pulsed electromagnetic field exerts its anti-inflammatory effect through restoration of plasma membrane calcium ATPase activity / R. Selvam, K. Ganesan, R. Narayana Raju [et al.] // Life Sci. - 2007. - Vol. 80, N 26.
- P. 2403-2410.
ИОННЫИ И ЭНЕРГЕТИЧЕСКИМ ГОМЕОСТАЗ В ЛИМФОЦИТАХ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ крови у крыс ПРИ ДЕРМАТИТАХ Черемисина В.Ф.
В работе изучены нарушения ионного и энергетическо] гомеостаза сапонин-перфорированных лимфоцитов перифери ческой крови у крыс с дерматитами различной этиологи Показано, что стимуляция лимфоцитов антигенами запускае каскад энергетически зависимых процессов, которые ведут перераспределению макроэргов в клетке; это связано достоверным снижением оубаинчувствительной №+Д+-АТФ-азнс и Ca2+,Mg2+-АТФ-азной активности, уменьшением пула АТР лимфоцитах. Доказано, что при дерматитах различной этиологи особенно аллергической природы, нарушаются регуляторны механизмы в лимфоцитах за счет перегрузки клеток Na+ и Ca2+, чт приводит к энергодефицита лимфоцитов и нарушению функциональной активности.
Ключевые слова: гомеостаз, лимфоциты периферическая кровь, аллергический и контактный дерматит.
Стаття надшшла 08.01.2014 р
ION AND ENERGY HOMEOSTASIS IN PERIPHERAL BLOOD LYMPHOCYTES IN RATS AT DERMATITISES Cheremisina V.F.
We studied disorders of energy homeostasis and ion saponin-perforated peripheral blood lymphocytes in rats with dermatitis of various etiologies. Shown that stimulation of lymphocyte antigen triggers a cascade of energy-dependent processes, which lead to a redistribution of macroergs in the cell, and this is associated with a significant decrease oubain sensitive Na+,K+-ATP-ase and Ca2+,Mg2+-ATP-ase activity, a decrease in the pool of ATP in lymphocytes. Proved that with dermatitis of various etiologies, especially allergic nature, violated regulatory mechanisms in lymphocytes by overloading cells Na+ and и Ca2+, which leads to energy deficit lymphocytes and a violation of their functional activity.
Key words: homeostasis, lymphocytes, peripheral blood, and allergic contact dermatitis.
Рецензент Запорожець Т.М.
