CC BY
6
С.€. Борисова, д.е.н., О. В. Балашова, к.е.н.
ШВЕСТИЦШНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ В1ТЧИЗНЯНИХ СУБ'СКТ1В ПЩПРИСМНИЦТВА НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1 В УМОВАХ Ф1НАНСОВО1 ГЛОБАЛ1ЗАЩ1
Репональний економiчний розвиток тюно пов'язаний i3 змщ-ненням конкурентних позицiй регюну, пiдвищенням добробуту на-селення та економiчноl ефективностi суб'eктiв пiдприeмництва, ак-тивiзацieю швестицшно! та шновацшно! дiяльностi тощо. 1нвести-ци впливають на формування темтв економiчного зростання та добробуту населення в цшому. Оскiльки на внутрiшньому ринку не вистачае капiталу через низький рiвень накопичення, увага акцен-туеться на шоземних iнвестицiях. Як наслiдок, виникае с^мке збiльшення обсягу споживчого iмпорту, який покриваеться за раху-нок банювських позик на мiжнародних ринках. Подальший розвиток тако1' тенденци може спровокувати збiльшення вiдсоткових ставок за кордоном, щн на енергоноси або кризу неплатеж1в по кредитах, що призведе до застою економши.
Вирiшення проблем розроблення i реатзацп репонально! политики в Укра!ш, яка б забезпечувала шдвищення рiвня сощально-економiчного розвитку регюшв, а також життя населення, е немож-ливим без активiзацil швестицшно! та iнновацiйноl дiяльностi, що дозволяе здшснити прогресивнi структурнi зрушення в економiцi, iнновацiйне оновлення ll реального сектору, збiльшити конкуренто-спроможшсть та забезпечити соцiально-економiчний розвиток як окремих суб'екпв пiдприемництва, регiонiв, так i держави загалом.
Як зазначае С. Богуславська, процеси економiчного оновлення i розвитку господарських систем визначаються розмiрами, структурою та яюстю iнвестицiйних вкладень [14]. Стан й ефек-тивнiсть iнвестицiйноl дiяльностi в кра!ш залежить вiд вщповщно! державно! та регюнально! iнвестицiйноl полiтики, результатившсть яко! зумовлена, перш за все, наявшстю чiткого механiзму ll реалiза-ци. Реали сьогодення призводять до необхвдност активiзацil швес-тицшно! дiяльностi суб'ектiв пiдприемництва задля пiдвищення рiвня !х конкурентоспроможностi, модершзаци та вдосконалення !х
© O.G. Борисова,
О.В. Балашова, 2018
дiяльностi. Об'ектом iнвестування може бути будь-який суб'ект господарювання, який знаходиться та зареестрований на визначенiй територп вщповщного регiону, мае перспективи щодо економiч-ного розвитку (зростання) шляхом розширення обсягiв або сфери дiяльностi за рахунок швестованих у нього кошпв. Для об'екта ш-вестування найважлившими складовими iнвестицiйного потен-цiалу на регюнальному рiвнi можна вважати сукупшсть чистих при-буткiв пiдприемств, оргашзацш та установ регiону; доходiв грома-дян, якi проживають на територи регiону; державних коштiв, вид> лених як швестицшш на забезпечення економiчного розвитку реп-ону тощо.
Проблематищ швестищйно! привабливостi нащонально! еко-номши присвячено працi провiдних вiтчизняних науковщв: О. Амошi [15], В. Андрущенка, В. Корнеева, О. Мозгового, А. Мороза, А. Пересади, А. Фшшенка, а також зарубiжних: Ч. Вульфена, Дж. Гелбрейта, Р. Мертона, П. Роуза.
Метою статп е дослщження швестицшних умов вкладення катталу в розвиток вiтчизняних суб'ектiв шдприемництва в умовах фшансово! глобатзаци.
Посилення ролi регiонiв i суб'ектiв шдприемництва в соща-льно-економiчному життi краши — один iз фундаментальних прин-ципiв функцiонування кра!н Свропейського Союзу. Украша, взявши курс на послщовну евроiнтеграцiю, повинна розробити i реаль зувати систему заходiв, яка б привела И репональну швестицшну полiтику у вiдповiднiсть до вимог ЕС. Вирiшення проблем розроб-лення i реалiзацil репонально! полiтики в Укра1ш, яка б забезпечу-вала пiдвищення рiвня соцiально-економiчного розвитку регюшв, а також життя населення, неможливе без активiзацil швестищйно! та шновацшно! дiяльностi, що дозволяе здiйснити прогресивш струк-турнi зрушення в економщ, iнновацiйне оновлення И реального сектору, збшьшити конкурентоспроможнiсть i забезпечити соща-льно-економiчний розвиток як окремих регюшв, так i держави зага-лом.
Узагальнення вiтчизняного та зарубiжного досвiду у сферi ш-вестицшно! дiяльностi дозволяе видшити достатньо широкий спектр органiзацiйно-економiчних заходiв, якi можна реалiзувати на рiзних рiвнях управлiння з метою активiзацil iнвестицiйних про-цесiв. Однак упровадження цих заходiв потребуе значних кош^в, що в нинiшнiх умовах е досить проблематичним. Тому основне завдання полягае у виборi найпридатшших та найефективнiших ш-струментiв стимулювання швестищйно! дiяльностi з боку держави.
Результати такого вибору залежать вщ поставлено! мети, наявних виробничо-фшансових ресуршв та базового шновацшного потенщ-алу кра!ни, регiонiв i окремих пiдприемств.
Видшяють два напрями зростання iнвестицiй:
мобшзащя ресурсiв державою та збiльшення державних ка-пiтальних вкладень, що в Укра!ш сьогоднi практично неможливо (можливосп державних iнвестицiй е вкрай обмеженими, до того ж !х ефективнють е низькою, так що вони повною мiрою не вирiшать проблеми);
залучення у великих масштабах приватних швестицш - бiльш прийнятний принцип для ринково! економiки. Тому залишаються приватш iнвестицi!, вiтчизнянi й iноземнi [14].
Конкурентоспроможтсть окремого регiону чи суб'екта тд-приемництва, його iнвестицiйна привабливють, процеси економiч-ного оновлення i зростання визначаються обсягами та структурою швестицш, яюстю i швидкiстю !х здiйснення. Крiм того, важливим е те, що без швестицшних накопичень та вщповщних матерiальних ресурсiв у процес пiдвищення конкурентоспроможностi окремого регюну взагалi нiяких позитивних зрушень не вщбуваеться. Без ш-вестицiй неможливе сучасне створення капiталу, забезпечення кон-курентоспроможностi товаровиробникiв на зовнiшнiх i внутрiшнiх ринках. Процеси структурного та яюсного оновлення свiтового то-варовиробництва та ринково! iнфраструктури вiдбуваються виклю-чно шляхом i за рахунок швестування. Чим iнтенсивнiше воно здш-снюеться, тим швидше вiдбуваеться вщтворювальний процес, тим активнiше тривають ефективш ринковi перетворення.
Iноземнi iнвестицi! стають одним iз вирiшальних чинникiв вше! економiчно! полiтики багатьох держав. 1ноземне iнвестування вiдбуваеться за наявностi двох головних чинникiв: спонукальних мотивiв i регулювання. Кожен процес вкладення кош^в здiйсню-еться i розвиваеться у специфiчних внутрiшнiх i зовнiшнiх соща-льно-економiчних i полiтичних умовах. Комплексшсть дi! найваж-ливiших мотивiв сучасного шоземного iнвестування потребуе за-стосування багатофакторного тдходу до його дослщження. Це обумовлено тим, що, по-перше, на динамiку надходження зовнiш-шх коштiв одночасно впливають кiлька основних факторiв: полi-тичний, економiчний (валютний, iнфляцiйний, вартiсний, кон'юнк-турний), сощальний, технологiчний та iн. По-друге, ефект рiзних факторiв проявляеться не iзольовано, а у взаемодi!.
За оцшками Конференцi! ООН з торгiвлi та розвитку (ЮНКТАД), Укра!на посiдае 18 мюце в рейтингу найбiльш приваб-
ливих шоземних iнвесторiв кра1н. Структура швестицш в основний капiтал в Укра1ш в 2016 р.: промисловiсть - 35,8%, операцп з неру-хомютю - 19,2; транспорт i зв'язок - 16,2, торпвля - 9,3, сшьське господарство — 5,8, бущвництво - 5, послуги - 2,3 та шше — 6,4% [2]. 1снуючий рiвень iнвестицiй не здатен компенсувати вибуття ос-новних фоцщв, тобто в цiлому по вшх галузях економiки модерш-зацiя основних фондiв не встигае за 1х старiнням. У результатi скла-дасться парадоксальна ситуацiя: рiвень добробуту населення в щ-лому знижуеться, незважаючи на зростання всiх макроекономiчних показниюв.
Упродовж 2017 р. урядом здшснювалися послiдовнi кроки в напрямi забезпечення стабшзацп в економiцi, збалансування бюджету, тдвищення рiвня життя всiх верств населення. Зокрема, здiйснювалися заходи щодо лiбералiзацil валютного ринку, полш-шення iнвестицiйного iмiджу кра1ни, сприяння шновацшному роз-витку економiки, прийняття нормативно-правових актiв, спрямова-них на iмплементацiю нацiонального законодавства до норм СОТ, полшшення вiдносин iз партнерами по зовнiшньоекономiчнiй дiя-льностi, пiдвищення рiвня соцiальних стандартiв.
Зростання ВВП Украши в сiчнi-вереснi 2018 р. склало 3,8% до аналогiчного перiоду 2017 р. Св^овий банк на початку жовтня погiршив прогноз цього показника на 2018 р. з 3,5 до 3,3%, на
2019 р. - з 4 до 3,5%. Через тиждень Мiжнародний валютний фонд полшшив прогноз зростання ВВП Украши до кшця 2018 р. з 3,2 до 3,5%. Водночас прогноз на 2019 р. попршено з 3,3 до 2,7% i на
2020 р. - з 4 до 3,4%.
Зпдно з консенсус-прогнозом, складеним Мшютерством еко-номiчного розвитку i торгiвлi (МЕРТ) у вересш, зростання ВВП Ук-ра!ни в 2018 р. ощнюеться на рiвнi 3,1%, у 2019 р. - 3%. Проект закону «Про Державний бюджет Украши на 2019 рш» побудований на прогнозi зростання економши в наступному рощ на 3%. НБУ прогнозуе зростання ВВП у 2018 р. на рiвнi 3,4%, у 2019 - 2,5 i 2020 р. - 2,9%.
Зростання ВВП вщбулося за рахунок дп таких позитивних чинниюв:
активiзацiя швестицшно! дiяльностi. Зростання обсягiв iнвес-тицш в основний капiтал за перше пiврiччя поточного року стано-вило 32,2%. В умовах чергового тдвищення цши на природний газ дп пiдприемств були спрямованi на модершзащю виробництва (оновлення основних фондiв i введення енергозберiгаючих техно-
логш), що, зокрема, привело до зростання попиту на машини i ви-сокотехнологiчне устаткування та, як наслщок, до збiльшення обся-гiв виробництва у машинобудуванш;
розширення споживчого попиту на внутршньому ринку на товари i послуги, що зумовлено зростанням реального наивного доходу населення, а також збшьшенням обсягiв кредитов, наданих ко-мерцiйними банками фiзичним особам;
сприятлива кон'юнктура свiтового ринку i зростання цiн на металургшну продукцiю, а також пiдвищення внутршнього попиту через потребу в модершзаци виробництва, що стимулювало збшь-шення виробництва у переробнiй промисловостi;
тдвищення активностi пiдприемницько! дiяльностi, що разом iз зростанням доходiв населення привело до збшьшення потреби у виробничих i торговельних примiщеннях, а також житл^ та зумо-вило розвиток будiвництва.
Iнвестицiйний бум на початку 2017 р. став одним з основних факторiв, що визначив високу динамшу реального зростання ВВП (7,3% у ачш-жовтш 2017 р.; 7,3% у ачш-вересш 2017 р.). Обсяги валового нагромадження основного капiталу за 9 мсящв 2017 р. реально збшьшилися порiвняно з аналопчним перiодом 2016 р. на 2023%, а обсяги його основно! складово! (близько 80%) - швестицш в основний капiтал - перевищили минулорiчнi показники за даними Держкомстату на 28,5%.
Серед основних факторiв зростання iнвестицiй слщ вщзна-чити такi.
По-перше, за останш роки пiд впливом швидко! (агресивно!) трансформацi! зовнiшнього середовища змшилася мотивацiя ве-дення бiзнесу в Укра!ш. Якщо ранiше стратегiчно! потреби у влас-никiв iнвестувати прибутки у модернiзацiю виробництва не юну-вало (рiвень конкурентно! боротьби був низьким, а конкуренто-спроможнiсть товарiв пiдтримувалася, у тому числi за рахунок занижено! вартосп енергоноспв), то сьогоднi формування жорстко! конкуренци на зовнiшньому та внутрiшньому ринках, активiзацiя процесiв злиття та поглинання, постшне пiдвищення вартостi газу «змусили» вiтчизняних виробникiв iнвестувати кошти (як власш, так i залученi) в оновлення морально та фiзично застаршого облад-нання.
По-друге, стiйкiсть економши до сировинних шокiв, яку про-демонструвала кра!на у 2016 р., довела зовшшшм iнвесторам, що Укра!на е привабливим об'ектом для вкладення коштiв i !! активи е суттево недооцiненими.
Як результат, сьогодш Украша поступово перетворюеться з краши нетто-експортера капiталу на крашу нетто^мпортера, залу-чаючи необхщш для iнвестицiй ресурси на мiжнародному ринку ка-пiталiв (рис. 1).
160 140 120 100 80 60 40 20 0
132,2 132,2
134,5
104,5
—112,2 08,5
ш
116,1 03,4
128,5 128 127,5
119
101,
1 квартал
Pix
1 пiврiччя 9 мюящв
Н2014 Н2015 П2016 Н2017 Рис. 1. Зростання твестицт в основный каптал, % до в1дпов1дного nepiody попереднього року [13]
У структурi джерел фшансування швестицш в основний каттал за 9 мюящв 2017 р. вщбулися певш змши. Порiвняно з вщповщ-ним перюдом попереднього року збiльшилася (на 1,5 в.п. — до 89,3%) частка каштальних вкладень, профiнансованих за рахунок кошлв приватного сектору при одночасному зменшенш частки бюджетного фiнансування (на 1,2 в.п. — до 7,7%) та частки кош^в шоземних iнвесторiв (на 0,3 в.п. — до 3% вщ загального обсягу ш-вестицiй в основний капiтал).
В Укра1ш тiльки 6 областей-донорiв (Донецька, Луганська, Дншропетровська, Запорiзька, Харкiвська й Кшвська), якi тради-цiйно е найбшьш привабливими для iнвесторiв (рис. 2).
У межах украшського швестицшного форуму розвитку реп-онiв Building City необхщно вжити заходiв, що сприятимуть залу-ченню коштiв в iншi областi, стимулювати iноземних iнвесторiв до реалiзацii великих проектiв i перетворити всi областi Украши на прибутковь Ключовим питанням залучення швестицш у репони е гарантiя прав iнвесторiв.
152,1
132,2
115,9
Рис. 2.1нвестщтний рейтинг рег1отв Украгни [13]
Необхщно розвивати тенденщю створення регюнальних цен-трiв iнновацiйного розвитку — наразi !х 11:
Дншровський регiональний центр iнновацiйного розвитку (Дшпропетровська i Запорiзька областi);
Захiдний регюнальний центр iнновацiйного розвитку (Львiв-ська i Тернопiльська областi);
Карпатський регюнальний центр шновацшного розвитку (За-карпатська й 1вано-Франювська областi);
Ки!вський центр шновацшного розвитку (м. Ки!в);
Одеський регюнальний центр шновацшного розвитку (Оде-ська область);
Ивденно-захщний регюнальний центр шновацшного розвитку (Вшницька, Чершвецька, Хмельницька обласп);
Пiвнiчний регiональний центр iнновацiйного розвитку (Жи-томирська, Ки!вська, Чернiгiвська, Черкаська обласп, за виключен-ням м. Киева);
Пiвнiчно-захiдний регюнальний центр шновацшного розвитку (Волинська та Рiвненська обласп);
Пiвнiчно-схiдний регюнальний центр шновацшного розвитку (Сумська, Полтавська, Харювська обласп);
Схвдний регюнальний центр шновацшного розвитку (Доне-цька та Луганська обласп);
Чорноморський регюнальний центр шновацшного розвитку (Юровоградська, Микола!вська, Херсонська обласп) [10].
1х основна мета — допомагати шдприемцям на мюцях налаго-джувати вщносини з мюцевими адмшютращями, виршувати пи-тання одержання дозвол1в, видшення земл1, шфраструктурно! шд-готовки тих або шших проектов.
Тривае посилення рол! банювсько! системи у фшансуванш реального сектору економши. Частка кредитов банюв та шших по-зик у структур! каттальних вкладень збшьшилася на 0,3 в.п. (до 14,8%). Забезпечити потребу реального сектору економши необхщ-ними кредитними ресурсами комерцшним банкам вдалося за раху-нок зростання депозита населення, яю в попередш роки були ос-новним джерелом поповнення банювських пасив1в, а також за раху-нок збшьшення позик на зовшшшх ринках. При збшьшенш (на 70,5% пор1вняно з 9 мюяцями 2016 р.) чистого приросту прямих шо-земних швестицш частка кошт1в в швестищях в основний каштал шоземних швестор!в зменшилася на 0,3 в.п. (до 3%). Тобто зни-зився р1вень каштал!защ! прямих шоземних швестицш: за 9 мюящв 2017 р. лише близько 10,1% (проти 17% за 9 мюящв 2006 р.) було здшснено у вигляд! обладнання або коштов, яю були швестоваш в оборотш та необоротш матер1альш та нематер1альш активи.
За результатами 9 мюящв 2017 р. прирют сукупного обсягу шоземного кашталу в економшу кра!ни, з урахуванням його пере-ощнки, втрат, курсово! р1знищ тощо, склав 5238,8 млн дол., що на 70,5% бшьше приросту за вщповщний перюд попереднього року. Станом на 01.10.2017 р. загальний обсяг прямих шоземних швестицш становить 576,2 дол. на одну особу (13-18% вщ р1вня кра!н Центрально! Схщно! Свропи).
Щоб ретельно дослщити швестицшну д!яльнють в Укра!ш та регюнах, ефективно управляти нею, необхiдно постшно вщстежу-вати р1вень швестицшного кл1мату в кра!ш. Для розробки ефективно! комплексно! системи управлшня швестицшними процесами на регюнальному р1вш необхщне чтоке розмежування основних понять ! категорш та розумшня характеру взаемозв'язюв м1ж ними.
Пщ р1внем економ1чного розвитку регюну розумдать систему взаемопов'язаних показниюв або узагальнюючий показник, яю вщображають характер змш валового регюнального продукту, еко-ном1чно! активност й ефективност! д!яльносто суб'ектов господарю-вання, змш у сфер! державних фшанс1в, реального сектору еконо-
мши, швестицшнш та зовнiшньоекономiчнiй дiяльностi репону. За-безпечення сталого розвитку репону можливе за рахунок активiза-ци внутрiшнiх джерел економiчних i фшансових ресурсiв регiону; створення органами державно! влади умов, що сприяють переходу регiонально! економiки в режим фшансово! стiйкостi та самозабез-печення.
Використання внутрiшнiх джерел ресуршв регiону задля за-безпечення економiчного розвитку е необхiдним i доцшьним, однак ресурсний потенцiал регiонiв Укра!ни дуже рiзниться, а мета регю-нально! полiтики - вирiвнювання соцiально-економiчного стану на мезорiвнi. Таким чином, необхщне використання зовнiшнiх джерел фшансування процесiв економiчного зростання регiонiв. Будь-який швестор, внутрiшнiй чи зовнiшнiй, вкладаючи сво! кошти, плануе повернути !х якомога швидше та отримати максимально можливий прибуток. Отже, для нього найбiльш привабливими для здшснення iнвестування будуть найбiльш економiчно розвиненi регiони кра-!ни. У той час метою як метою державно! репонально! полпики е вщновлення та прискорення економiчних процесiв у депресивних, слабо розвинених репонах.
Для того щоб привабити потенцшного швестора до таких ре-гiонiв, необхщно вивчити !х економiчний потенцiал, видшити пер-спективнi для вкладень галузi господарсько! дiяльностi, у яких ство-рити сприятливi умови для здшснення швестицш, тобто пiдвищити !х швестицшну привабливiсть.
Сьогоднi Укра!на стае бшьш привабливою для iноземних ш-весторiв, оскiльки рiвень вiддачi вiд швестицш е достатньо висо-ким. У деяких галузях економiки рiвень прибутку вщ iнвестицiй значно перевищуе рiвень прибутку у вiдповiдних галузях кра!н За-хiдно! Свропи. Через це активiзуються процеси на ринку злиття та поглинання (М&А). Предметом тдвищено! зацiкавленостi iнозем-них стратегiчних iнвесторiв е пiдприемства, якi здiйснюють фшан-сову дiяльнiсть, насамперед банки. За I пiврiччя 2017 р. обсяг угод злиття та поглинання в Укра!ш перевищив 6 млрд дол. Лщером за-лишився фiнансовий сектор (укладення угод на суму понад 4 млрд дол.), на другому мющ — харчова промисловiсть, на третьому - ви-добуток корисних копалин.
Значний прирют шоземного капiталу спостерiгався в таких видах економiчно! дiяльностi, як торпвля, операцi! з нерухомiстю, здавання шд найм та послуги юридичним особам, а також на шд-приемствах переробно! (металургiя та обробка металу, харчова про-мисловiсть i переробка сшьськогосподарських продуктiв, машино-
будування, хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть) та добувно! промисловостi. Однак зберiгаеться тенденщя, коли iноземнi швес-тори в основному вкладають кошти в галузi зi швидким обiгом ка-шталу або у невиробничий сектор, зокрема придбання нерухомостi.
Iнвестицiйна привабливiсть репону залежить вiд багатьох факторiв, серед яких: загальнодержавнi (рiвень iнвестицiйно! при-вабливостi кра!ни, стабiльнiсть нормативно-правово! бази щодо ш-вестицiйно! дiяльностi, система оподаткування тощо); репональш (рiвень соцiально-економiчного розвитку регiону, його геополь тичне становище, трудовий i ресурсний потенщал, наявнiсть спещ-альних (вiльних) утворень у репош, розвинено! транспортно! ме-режi та мережi фiнансово-кредитних установ); галузевi (рiвень розвитку шфраструктури вiдповiдно! галузi, прибутковiсть шдпри-емств галуз^ перспективи розвитку); мiкроекономiчнi (ефектив-нiсть дiяльностi конкретного суб'екта господарювання, у дiяльнiсть якого плануеться вкладення коштiв, рiвень його iнвестицiйного по-тенцiалу, фондоозброенiсть, конкурентоспроможнiсть продукцi! (робп, послуг), готовнiсть керiвництва до шновацшних крокiв тощо). Iнвестицiйна привабливiсть визначае рiвень iнвестицiйно! активностi, тобто реальних обсягiв iнвестицiй у розвиток репону.
Висновки. Важливим аспектом пiдвищення швестицшно! привабливостi Укра!ни в умовах фшансово! глобалiзацi! е забезпе-чення доступу до кашталу - це дозволяе конкурувати на мiжнарод-них ринках i продовжувати iнвестувати в розвиток власного бiз-несу. Особливо важливою е можливють iнвестування, коли йдеться про модершзащю гiрничо-металургiйних й енергетичних тдпри-емств. З моменту початку кризи абсолютна бшьшють укра!нських компанш зiткнулася з двома основними проблемами при залученш iноземних iнвестицiй: мiжнароднi iнвестори вкрай неохоче стали давати кошти та обслуговування таких позик стало дуже дорогим. Вести бiзнес в Укра!нi складно навпь укра!нським компанiям, яким добре знайома система, культура, правила i практики. Це означае, що Укра!на якомога швидше повинна перейти на европейсью норми регулювання бiзнесу i замшити застарiлi «радянськi» стандарти, а також провести реформу шститунв, якi контролюють цей процес [12].
Серед прюритетних напрямiв пiдвищення рiвня iнвестицiйно! привабливосп та економiчного розвитку регiонiв Укра!ни визна-чено: удосконалення нормативно-правово! бази щодо швестицшно! дiяльностi в Укра!ш; визначення слаборозвинених, але прiоритет-них для iнвестування галузей народного господарства в депресив-
них, слаборозвинених регюнах та формування сприятливого швестицшного ктмату для вкладення коштiв саме в цi галузi з метою стабiлiзацiï рiвня ïx розвитку; формування доступно!' для потенцш-них iнвесторiв бази даних щодо iнвестицiйного потенцiалу тдпри-емств, галузей економши, регiонiв краïни; зважене використання за-собiв стимулювання iнновацiйно-iнвестицiйноï активносп на регю-нальному рiвнi. Виявлення та використання внутрiшнього ресурсного i трудового потенцiалу окремих репошв краïни у процесi шд-вищення темпiв економiчного зростання е першочерговим завдан-ням органiв мiсцевоï влади в умовах критично1' нестачi фшансових ресурсiв [11].
Таким чином, полшшення iнвестицiйного клiмату та формування умов для залучення iнвестицiй в економшу краши у мiжнаро-дному фшансовому середовищi залишаеться одним iз прiоритетiв дiяльностi уряду. Для запобпання та вирiшення конфлiктiв мiж ш-весторами й органами виконавчо1' влади утворено Комюда зi спри-яння досудовому врегулюванню спорiв мiж швесторами та органами виконавчо1' влади, як постшно дiючий консультативно-дора-дчий орган при Кабшет Мiнiстрiв Украши (розпорядження КМУ вiд 16.01.2017 р. N° 19). З метою забезпечення формування стратеги та меxанiзмiв взаемоди органiв виконавчо1' влади з представниками шоземного та вiтчизняного бiзнесу, налагодження конструктивного дiалогу у напрямi «влада - швестор» утворено Раду iнвесторiв при Кабiнетi Мiнiстрiв Украши (постанова КМУ вщ 24.01.2001 р. № 37).
Л^ература
1. Бицька Н. Банювський капiтал в економiцi Украши. Bi-сник НБУ. 2016, Ычень. С. 48-51.
2. Основш показники дiяльностi банкiв Украши на 1 липня 2017 г. BicHUK НБУ. 2017, березень. С. 70
3. Шевченко О.О. Адаптащя нащонально1' господарсько1' системи до процешв глобалiзацiï. EKOHOMiHHUü eicHUK Донбасу. 2016. № 3 (45). С. 94-98.
4. Горленко 1.О. Основнi напрями формування економiчного простору Украши. Науковий eicHUK Нащонального утверситету ДПС Украгни (економта, право). 2013. № 3 (62). С. 3-14.
5. Петкова Л.О. 1нтегращя Украши до св^ового фшансового простору в мiжнародниx ствставленнях та макроекономiчнiй дина-мiцi. FINANCIAL SPACE. 2013. №1 (9). С. 15-22.
6. Навроцька Н.А. Глобалгзацгя твестицтного процесу: мо-нографiя. Дншропетровськ: Лiра, 2014. 350 с.
7. Тютюнникова С.В., Демченко Н.В. Сустльне в1дтворення i глобал1зац1я: еколого-економ1чм аспекти: монографiя. Харюв: Друкарня МАДРИД, 2014. 199 с.
8. Сльозко О. О. Трансформация рисковых экономик в посткризисный период. Глобальш фiнансовi ризики в умовах трансфор-мацИ' свтовог фтансовог системи: матер. мiжнар. наук.-теорет. конф. Кшв: 1нститут свггово! економши i мiжнародних вiдносин НАН Укра1ни, 2013. С. 3-5.
9. Чечетов М. 1нновацшна складова ринково! трансформаци в Укра1ш. ЕкономЫа Украгни. 2014. № 11. С. 4-10.
10. Интернет газета «Экономика». URL: http://economica. com.ua/finance/news.html/
11. Свщрак О.В., Борисова С.С. 1нвестицшна привабливють як основа забезпечення економiчного зростання в регiонi. Bi^rn Донбаськог державног машинобудiвног академИ: зб. наук. праць. Краматорськ: ДДМА, 2011. №3(24). С. 229-233.
12. Борисова С.Е. Приоритеты формирования инвестиционного климата Украины в контексте глобальных рыночных трансформаций. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: сб. науч. трудов. Донецк: ДонНУ, 2012. Т. 2. С. 54-56.
13. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
14. Богуславська С. I. 1нвестицшна дiяльнiсть на сучасному етат розвитку економши репону. Науковий вiсник Полтавського утверситету економти i торгiвлi. 2013. № 1 (56). С. 161-168.
15. Амоша А.И., Дубнина М.В., Кацура С.Н., Ляшенко В.И., Марченко В.Н. Регионы Украины: оценка конкурентоспособности. Экономист. 2005. № 12. С. 62-74.
Надшшла до редакцП 20.11.2018 р.
