CC BY
59
В. I. Борейко
академк АЕН Украты м. Рiвне
ШВЕСТИЦШНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Вступ. Сьогодш економiка Укра!ни переживае складний стагнацiйний перiод. Вiдсугнiсть достатшх обсягiв оборотних коштiв та вшьних фiнансових ре-сурсiв не дозволяе вичизняним пiдприемствам впро-ваджувати шновацшш технологи та пiдвищити кон-курентоспроможшсть украгнсько! продукцп, з якою можна було б «вщвойовувати» нацiонапьний та роз-ширювати присутнiсть на мiжнародних ринках. Вод-ночас бiльшiсть шоземних iнвесторiв ухиляеться вiд здiйснення швестицш в украшську економiку, а влас-ники украшських пщприемств також не показують великого бажання вкладати сво! кошти у !х оновлен-ня, надаючи перевагу офшорним зонам. I населення Укра!ни через значне зниження кутвельно! спромо-жностi не здатне збшьшити зi свого боку пщтримку нацюнально! економiки. Тому без створення сприят-ливих умов для залучення iноземних та вiтчизняних iнвестицiй забезпечити динамiчний розвиток нацюнально! економiки неможливо.
Аналiз дослщжень зазначено! проблеми. Переважна бiльшiсть як заруб1жних, так i украшських вчених вважають, що саме створення сприятливого середо-вища для залучення iнвестицiй в економ^ кра!ни е основою для 11 успiшного функцiонування. Сво! нау-ковi працi дослiдженню зазначено! проблеми присвя-тили О. Амоша, В. Геець, А. Гриценко, Б. Данилишин, П. Друкер, В. Ойкен, Дж. М. Кейнс, К. Ко!ма, С. Куз-нець, Р. Лукас, В. Лановий, А. Маршалл, Дж. Мщ, Дж. Мшь, В. Опарiн, В. Пинзеник, Р. Солоу, Дж. Сорос, М. Туган-Барановський, А. Фшшенко, А. Чухно, Й. Шумпетер та iн.
Однак значна кшьюсть публiкацiй на окреслену тему та рекомендаций провiдних заруб1жних i впчизня-них вчених щодо створення в Украiнi сприятливого середовища для залучення iнвестицiйних ресурсiв не спонукали вiтчизняних законодавцiв та урядовщв до створення необхiдноi законодавчо-нормативно! бази. Зазначене визначило актуальшсть нашого дослщжен-ня.
Постановка завдання. Вiдповiдно до наведеного метою ще! статтi визначено обГрунтування шляхiв шве-стицiйного забезпечення економiчного розвитку Укра!-ни.
Сформульована мета передбачае виршення таких завдань:
дослщження положень теоретичних концепцiй та рекомендацш вчених, яю створення сприятливого середовища для залучення швестицш розглядають як основу для забезпечення динамiчного розвитку еко-номiки;
проведения аналiзу динамiки i структури шозем-них та загальних капiтальних iнвестицiй в економiку Укра!ни;
дослiдження досвiду iноземних кра!н iз залучення на свою територда фiнансових ресурсiв iнших кра!н;
розробка пропозицш для створення сприятливого середовища з метою залучення швестицш в еко-номiку Укра!ни.
Результати дослщження. Сьогодншш економiки промислово розвинутих кра!н е складними iерархiч-ними системами, тому управлшня ними вимагае вра-хування теоретичних концепцiй та закономiрностей
!х розвитку. Без такого врахування та вироблення вiдповiдних механiзмiв управлiння вс зусилля держа-вних органiв та працюючо! частини населення будуть марними.
Тому з метою подолання ниншнього перюду стагнацп нацiональноi економiки Украiнi необхщно скористатися пропозицiями всесвiтньо вiдомих зару-б1жних та вiтчизняних вчених щодо створення сприятливого середовища для залучення швестицш як основи для вщродження нацюнально! економiки.
Вiдомий шмецький економiст В. Ойкен в основу устшно! економiчноi полiтики держави покладав створення та удосконалення економiчного порядку й проведення политики економiчного зростання i розвитку. При цьому цМ та механiзми економiчноi поль тики держави мають бути спрямоваш на реалiзацiю !! соцiальноi полггаки, а саме: полiтики соцiальних га-рантiй, полiтики ефективно! працi, полггаки самоза-безпечення та перерозподшу доходiв i власностi.
Для цього вчений пропонував чотири регулю-ючих принципи:
контроль за монополiями з метою недопущення !х появи там, де це можливо, i регулювання там, де вони неминуч^
коригування ринкового механiзму розподшу до-ходiв за допомогою фшансово! полiтики (прогресив-ного оподаткування) без обмеження права пщприем-ця до швестування;
реалiзацiя соцiальноi полiтики, спрямовано! на забезпечення мiнiмального прожиткового мшмуму;
захист природних ресурсiв вiд хижацького вико-ристання [1, с. 319-320].
При цьому саме в законодавчому обмеженш спекулятивно! дiяльностi монополiй та ол^ополш, посиленнi регулюючо! функцп держави та створенш сприятливого середовища для залучення швестицш з метою розширення бiзнесу та шновацшного онов-лення продукцп В. Ойкен бачить можливють для ус-пiшноi реалiзацii економiчноi полiтики держави.
Про те, що саме швестицп, яю можна спрямува-ти на фiнансування iнновацiй, е основою для подолання економiчного вщставання Укра!ни, на прикла-дi досвiду КНР ще на початку нашого тисячолптя столiття обГрунтував М. Павловський. Протиставляю-чи модель реформ Китайсько! Народно! Республiки, що базуеться на шновацшнш теорп укра!нського еко-номiста М. Туган-Барановського, на шноващях та iнвестицiях у прiоритетнi галуз^ «шоковш» моделi Чиказько! неоконсервативно! школи, вчений зазна-чав, що в тй головна роль вщводиться стабМзацп та розвитку виробництва — у повнш вiдповiдностi до наукового визначення економiчних реформ [2, с. 21].
Академш НАН Укра!ни В. М. Геець обГрунтував, що для забезпечення економiчного зростання Укра!ш «... необхщно насамперед переспрямувати бюджетш витрати зi споживання на нагромадження шляхом пщвищення !х iнвестицiйноi складово! за рахунок кратного збшьшення фiнансування iнфраструктурних проекив (без чого неможливий подальший розвиток економiки i зростання майбутнiх доходiв держави) замiсть здiйсненого секвестру за рахунок, як уже за-значалося, скорочення капiтальних витрат» [3, с. 7].
На думку В. П. Кудряшова, «для формування господарського комплексу, який буде здатний набли-зитися до рiвня розвитку краш, Украша потребуе значного збшьшення обсягу iнвестицiй та забезпе-чення к рацюнально1 структури [4, с. 49].
Погоджуеться з цiею думкою М. I. Крупка, який зазначае, що «ефективш економiчнi перетворення неможливi без створення сучасного фiнансового сектора, який би мобЫзував для господарства швести-цiйнi ресурси» [5, с. 406].
Отже, вс1 зазначенi автори сходяться на думщ, що основою для вщродження економiчного зростан-ня в нашш кра1ш е сприятливе швестицшне середо-вище. Тому, визначаючи стратегiю свого подальшого розвитку, Укра'ш слiд враховувати, що в основi ме-ханiзмiв, як1 стимулюватимуть зростання швестицш, лежить: створення сприятливого швестицшного кл1ма-ту, законодавче забезпечення 1нвестицшно1 дiяльностi, правовий захист iнвестицiй, розробка державних, галу-зевих та регюнальних iнвестицiйних програм, експерти-за та вщб1р iнвестицiйних проекгiв, удосконалення фондового ринку, залучення iнвесторiв до приватизации, надання державних грантiв, пшьгове оподатку-вання iнвесторiв та здешевлення кредитiв. При цьо-му необхщно враховувати як свiй досвiд iз залучення iнвестицiй у нацiональну економ1ку, так i досвiд iз цього питання шших краш.
У липш 1999 р. з метою пщвищення стимулiв для суб'ектiв, що бажають iнвестувати кошти в онов-лення нащонально! економiки, був прийнятий Закон Украши «Про спецiальний режим швестицшно! та шновацшно1 дiяльностi технологiчних парив» [6] iз передбаченими в ньому фшансовою пiдтримкою та цiльовими субсидiями пiдприемствам, що виконують проекти технолопчних парив. Проте постiйна змшю-вашсть зазначеного закону, обмеженiсть його щодо кола задiяних учасниив i проекив та недостатня еко-номiчна обГрунтовашсть пшьг для учасниив технолопчних парив, що впроваджують науковi проекти, засвщчують, що iснують значнi вщмшноси м1ж заде-кларованими та реально наявними в законодавств1 Украши прюритетами для розвитку науки, i що цМ, як1 ставилися перед цим законом, не досягнуть
До того ж, зазначений закон торкався дiяльностi суб'екив, як1 дiяли тальки на окремих територiях, тодi як тако! пщтримки вимагали всi пщприемства Украши.
Проте навгть такий «обмежений» закон посилив защкавлешсть iноземних iнвесторiв у здшсненш шве-стицiй у економiку Украши. Немалою мiрою саме завдяки цьому закону обсяги прямих шоземних шве-стицiй в нацiональну економ1ку зросли з 3,9 млрд дол. США на початок 2001 р. до 16,9 млрд дол. США на початок 2006 р., або в 4,3 рази (табл. 1).
I хоча в 2005 р. тльги щодо сплати ПДВ та по-датку на прибуток тдприемств, надаш учасникам технолопчних парив, були скасоваш, шоземш швес-тори, як! вщчули у попереднi роки можливють отри-мувати в Укра'ш досить висок! прибутки, продовжу-вали вкладати сво! кошти у вiтчизнянi пщприемства, що сприяло 1хньому економiчному зростанню.
Тому до початку 2009 (кризового) року шоземш швестицп в нащональну економiку зросли до 35,6 млрд грн, або в 9 разiв порiвняно з аналогiчним пер1-одом 2001 р. Однак у наступи роки надходження iноземних iнвестицiй в економiку Укра1ни уповшь-нилося i не перевищувало 12% порiвняно з поперед-нiм роком, тодi як, наприклад, у 2006 р. цей показник перевищував 80%.
Таблиця 1
Прямi iноземнi швестицп в економжу Украши, _на початок року, млрд дол. США_
Краiни Роки
2001 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Усього 3,9 16,9 21,6 29,5 35,6 40,1 44,8 50,3 54,5
У тому числ1 К1пр 0,4 1,6 3,2 5,9 7,6 9,0 10,0 13,3 17,3
Н1меччина 0,2 5,5 5,6 5,9 6,4 6,6 7,1 7,4 6,3
Нщерланди 0,4 0,9 1,5 2,5 3,2 4,0 4,7 4,9 5,2
Рос!я 0,3 0,8 1,0 1,5 1,8 2,6 3,4 3,6 3,8
Австр!я 0,1 1,4 1,6 2,1 2,4 2,6 2,7 3,4 3,4
Великобритан!я 0,3 1,2 1,6 2,0 2,2 2,3 2,3 2,6 2,6
В]рг1нськ! Острови 0,2 0,7 0,8 1,1 1,3 1,3 1,5 1,7 1,9
Франц1я 0,04 0,1 0,1 1,0 1,2 1,6 2,4 2,3 1,8
Швец1я 0,1 0,1 0,1 1,0 1,3 1,3 1.7 1,8 1,6
Швейцар1я 0,2 0,5 0,6 0,6 0,7 0,8 0,9 0,9 1,1
1тал1я 0,1 0,1 0,1 0,2 0,9 1,0 1,0 1,0 1,0
США 0,6 1,4 1,4 1,4 1,5 1,3 1,2 1,0 0,9
Складено за даними джерела [7].
Ще гiрша ситуацiя спостерiгаеться у змш протя-гом дослiджуваного перiоду структури шоземних швестицш у нащональну економ1ку. Якщо в 2006 р. з ш-вестицп в 5,5 млрд дол., або 33% вщ загально1 суми iноземних iнвестицiй в економжу Украши, перше м1с-це займала Н1меччина, а до провщно1 п'ятiрки також входили К1пр, США, Австр1я та Великобританiя, то на початок 2013 р. — 17,3 млрд дол., або 32% шоземних швестицш у нащональну економ1ку, вже припадало на К1пр. При цьому з 2006 по 2013 р. швестицп з К1пру в економ1ку Украши зросли в 10,8 раза, тощ як швестицп Шмеччини за цей час зросли тшьки на 14,5%, Ве-ликобританп — в 2,2 раза, Австрп — в 2,4 раза, а США — зменшилися на 36%.
Iншi промислово розвинутi кра1ни свиу, так! як Францiя, Швецiя, Швейцарiя та Iталiя, у загальному списку iнвесторiв в економiку Укра1ни займали тшьки 8-11 м1сця, а США — 12 мюце, за цим показником !х випереджала така краша, як В1рпнсьи Острови.
Це засвщчуе, що в умовах поширення свггово! фшансово-економ1чно1 кризи Украша не змогла запро-понувати iноземним iнвесторам промислово розвинутих краш таи умови, яи б заохочували !х до подальшого швестування сво'к кошт1в у нашу економжу та онов-лення укра1нсько1 продукцп.
Натомiсть ш для кого не секрет, що швестицп з офшорних зон, до яких належать Кшр та В1ргшсьи Острови, е поверненням в Укра1ну спекулятивно ви-ведених з не1 вичизняними ол1гархами фшансових ресурс1в, що було зроблено з метою уникнення опо-даткування у власнш крашь Зазначене, з одного боку. засвщчуе про надм1рне неправове прагнення до самозбагачення власниив украшських пщприемств, але з шшого — про !х невпевнешсть у майбутньому та правовому захист! свого приватного катталу.
Щодо загальних кап1тальних швестицш в еконо-м1ку Укра1ни в дослщжуваний перюд, то вони також мали нестабшьний характер ! залежали вщ динам1ки И розвитку. Так, якщо в докризовий перюд (20032007 рр.) каттальш швестицп в нащональну економ1ку щор1чно зростали на 30-50%, то вже в 2008 р. цей показник знизився до 22%, а в 2009 р. було заф1ксоване 1хне зменшення на 29% (табл. 2).
Хоча в 2011 р. каттальш швестицп в економ1ку Украши пор1вняно з попередшм роком зросли на 38%, вже в наступному рощ цей показник знизився до 13%, що засвщчуе насування нових загроз для на-щонально1 економ1ки. До того ж протягом дослщжу-ваного перюду бшьшу частину кап^тальних швестицш
14
В1СНИК ЕК0Н0М1ЧН01 НАУКИ УКРАШИ ф
в економiку Украши складали власнi швестицп пщп-риемств та органiзацiй (60-70%). Тоцi як на шоземш швестицп протягом 2002-2012 рр. припадало не больше 5% загального обсягу капiтальних швестицш. При-чому цей показник знизився з 4,2% в 2009 р. до 1,7% у 2012 р., або в 2,5 раза.
Таблиця 2
Складено за цаними джерела [7].
* Без кошта населення швестованих на будав-ництво власних квартир.
Водночас i видатки державного та мiсцевих бю-цжетiв Украши не носили швестицшно! спрямованос-та, осюльки на частку державного бюджету в загальному обсязi капiтальних швестицш у 2002-2012 рр. (за виня-тком 2004 р.) припадало не бшьше 7%, а на частку мюцевих бюджепв — не бшьше 5%.
Тому можна зробити однозначний висновок, що без створення сприятливого середовища для залучен-ня зовнштх та внутрiшнiх iнвестицiй оздоровлення й динамiчний розвиток нацюнально1 економiки немож-ливi. Це визнано в економiчнiй науцi та бiльшостi кра-1н свiту. Отже, Украш не псг^бно нiчого вигадувати, а скористатися в цьому питанш цосвiцом iнших кра-1н.
Так, наприклад, Захiцна Шмеччина з метою вщ-родження тсля закшчення Друго! свiтовоl вiйни на-цюнально1 економiки практично вiцразу тсля свого створення стала на шлях надання кредита не тшьки власним експортерам, але й iноземним покупцям. Також Нiмецька держава гарантувала страхування ризиюв сво'к експортерiв. Уряд взяв на себе вщшко-дування нащональним виробникам усiх збитюв, у випадку коли вони втрачали можливiсть виробляти продукщю через те, що шоземш приватш кредитори розорилися, або шоземний партнер-державна оргаш-зацiя протягом 6 мюящв не зробила оплату авансу, або через змшу полпично! ситуацп в краlнi-iмпортерi [8, с. 44-46].
Зрозумшо що так! ди Шмецького уряду були од-нiею iз форм залучення iноземних iнвестицiй, оскшьки кредитш ресурси, вицiленi шмецькими банками на придбання нiмецьких товарiв, поверталися назад до Шмеччини.
Шмецью законоцавцi значну увагу придшяють стимулюванню iнвестицiй. Програми, направленi на полшшення регюнально1 економiчноl структури, наполовину фшансуються державою i наполовину — землями. Кожна земля розробляе план для свое1 тери-
торГ! в рамках загального нацюнального стратегiчного плану, обмежуючи територiально райони допомоги i позначаючи основнi напрями фшансово1 допомоги. Райони, у яких зцiйснюеться стимуляцшна даяль-нiсть, групуються за трьома категорiями, для кожно1 з них максимальний розмiр допомоги при каттальних витратах становить 25, 20, 15%, поза ними — 10% [8, с. 77].
З метою вщродження тслявоенно1 економiки 1талп лiберальними урядами ще1 краши були вщки-нутi пропозицп про введення прогресивного податку, конфiскацiю майна у тих, хто набув його за чаав фашизму, та введення оподаткування рухомого майна пропорцшно його кшькосп. Така полiтика сприяла надходженню шоземних крецитiв, яю призначалися для стабЫзацп валютно-фшансово1 ситуацп в кра'ш [9, с. 33-34].
Щкавим для Украши е також досвщ Китаю. Будучи сощалютичною кра1ною, КНР вибрала свiй шлях для залучення шоземних швестицш. Цьому сприяла л^щащя в 1979 р. державно1 монополп на зовшшню торгiвлю. Для звшьнення заруб1жних швес-торiв та експортерiв вщ бюрократично1 експертизи по всьому Китаю були створеш спецiальнi економiчнi зони (зони обробки експорту). Також були запрова-цженi рiзноманiтнi експортнi субсидп. Усе це зумови-ло с^мке зростання iноземних iнвестицiй. Так, шоземш швестици, що були використаш, зросли з 0,29 млрд дол. США у середньому в 1979-1982 рр. до 11,01 — у 1992 р., або в 38 разiв [10, с. 80-84].
Саме залучення шоземних швестицш на онов-лення свое1 економiки дозволило КНР протягом трьох десятилггь забезпечувати середньорiчне зростання нащ-онально1 економiки на 10% та вийти сьогодш на ль цируючi позицп у свт.
Висновки. Проведене цослiцження дозволяе стверджувати, що основою для подолання стагнаци та забезпечення цинамiчного розвитку нацюнально1 еко-номiки е iнвестицiйнi ресурси. Тому Укра1ш необхiц-но створити сприятливе середовище для залучення у вiтчизняну економ^ iноземних та вiтчизняних швестицш. Для цього, використавши зарубжний досвщ, необхщно:
забезпечити цержавнi гарант i правовий захист економiчних iнтересiв шоземних та вггчизняних ште-ресiв;
надати пшьгу в розмiрi 50% вщ податку на прибу-ток пщприемств суб'ектам господарювання, яю отри-мали його завдяки зцiйсненню капiтальних швестицш в оновлення свого виробництва та впровадження iнновацiйних технологiй;
вщновити повноцiннi пшьги та розширити роботу вшьних економiчних зон, особливо в депресивних ре-гiонах;
забезпечити надання безвщсоткових або з низь-кими вiцсотками крецитiв iмпортерам вп-чизняно! продукцп та державне страхування ризиюв експорте-рiв.
В окремих випадках, при здшснент шоземними ш-весторами великих швестицш у нацюнальну економiку на тривалий перiоц шляхом купiвлi акцш вiтчизняних пiцприемств та створеннi нових робочих мюць або оргатзацп на територи Украши власних виробництв, держава може на 3-5 роив повшстю звшьнити !х вiц сплати податюв, а наступнi 3-5 роюв надати !м 50-вiцсоткову пшьгу.
При цьому будь-яю втрати державного бюджету через надання швесторам податкових пшьг будуть
Капiтальнi швестищ? в економжу Укра'ши
Показники Роки
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Каппальт 47 60 89 111 149 223 272 193 189 260 294
гнвестици, млрд
грн
1цдекси каттальних швестицш 109 129 149 124 134 149 122 71 98 138 113
до попередньо-
го року,%
Частка каппа-
льних швести-
цш за рахунок
кошт1в,%:
державного бюджету 4,5 6,9 11,2 6,1 6,5 6,8 5,7 4,3 5,8 7,1 5,8
мюцевих бю- 3,5 4,3 4,7 4,2 4,5 4,2 4,6 3,1 3,4 3,4 3,1
джепБ
шдприемств та 70,9 64,0 63,3 59,4 59,8 58,6 59,3 66,1 60,8 58,6 59,7
оргашзацш
iноземних 4,8 5,0 3,2 4,9 3,4 3,3 3,0 4,2 2,1 2,8 1,7
iнвесторlв
населення 3,4** 3,0** 2,9** 2,8** 8,1 8,2 7,7 5,3 11,1 7,5 8,8
компенсоваш збшьшенням надходжень пiсля вщнов-лення зростання нацюнально! економiки. До того ж залучення додаткових iнвестицiй в економiку Укра!ни дозволить створити новi високооплачуванi робочi мiсця та пiдвищити добробут населення, що i е метою економiчного розвитку кра!ни.
Список використаних джерел
1. Юхименко П. I. Iсторiя економiчних учень: пiдручник / П. I. Юхименко, П. М. Леоненко. - К.: Знання, 2005. - 583 с.
2. Павловський М. Стратепя розвитку суспшьст-ва: Укра!на i свiт (економiка, полгголопя, соцiологiя) / М. Павловський. — К.: Техшка, 2001. — 312 с.
3. Геець В. М. Посткризовi перспективи та проблеми розвитку економж Украши й Росп (мак-роекономiчний спектр) / В. М. Геець // Фшанси Укра!ни. — 2011. — № 3. — С. 3-18.
4. Кудряшов В. П. Державна тдтримка еконо-мiчного зростання в Укра!ш / В. П. Кудряшов // Фшанси Украши. — 2009. — № 9. — С. 42-53.
5. Крупка М. I. Фшансово-кредитш мехашзми шновацшного розвитку економiки Украши / М. I. Крупка. — Львiв: Видавничий центр Львiвського на-цiонального ушверситету iменi Iвана Франка, 2001. — 608 с.
6. Закон Украши „Про спецальний режим шнова-цшно! дiяльностi технологiчних парив" вщ 16 липня 1999 р. № 991-ХГУ iз змiнами i доповненнями та в редакцп Закону Укра!ни вщ 12 сiчня 2006 р. № 3333^У.
7. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. ФРГ / Отв. ред. Г. А. Буланов. — М.: Меж-дунар. отношения, 1990. — 128 с.
9. Спессо Р. Итальянская экономика с послевоенных лет до наших дней / Р. Спессо. — М.: Мысль, 1984. — 118 с.
10. Майер Джеральд М. Основш проблеми еко-номiки розвитку / Джеральд М. Майер, Джеймс Е. Раух, А. Фшшченко. — К.: Либщь, 2003. — 688 с.
О. В. Воловодова
канд. социол. наук м. Донецьк
ВЗАеМОД1Я СУБ'еКПВ НАДАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 допомоги - УМОВА ПОДОЛАННЯ Б1ДНОСТ1 ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГРОМАД
Згiдно з тдсумковим документом Генерально! асамбле! ООН, прийнятим у 2000 р., - "Декларацп тисячолитя", — у якому сформульовано цМ сталого розвитку, а також тдсумковим документом, прийнятим у 2012 р. на конференцп ООН зi сталого розвитку "Рю+20", — "Майбутне, яке ми обираемо", — реа-лiзацiя сощально! складово! сталого розвитку перед-бачае перш за все лiквiдацiю бщност, голоду, покра-щення стану малозабезпечених людей та тих, що опинились у важкш життевiй ситуацп [1; 3].
У пщсумковому документi конференцп ООН "Майбутне, яке ми обираемо" зазначаеться необхщ-шсть створення таких умов, "щоб плодами розвитку користувались всi верстви населення ... i щоб до нього було залучено все суспшьство" [1, п. 31]. Це потребуе залучення до процеетв сталого розвитку i активно! учаси в них рiзних зацiкавлених сторiн, серед яких: мiсцевi громади, неурядовi оргашзацп, люди похилого вiку, швалщи тощо. Необхiдно добива-тись "!х активного залучення у процеси, як! сприяють виробленню рiшень, плануванню й реалiзацil страте-гiй i програм в област сталого розвитку" [1, п. 43], а також "тдвищення узгодженоси, покращення коор-динацГ!, недопущення дублювання зусиль" [1, п. 75] у процеет спiвпрацi.
Обов'язкова участь структур громадянського су-сп!льства як суб'екпв сталого розвитку та доцшьшсть !х взаемодГ! з iншими суб'ектами закрiплена в усiх базових документах з питань сталого розвитку, при-йнятих свгговою сп!льнотою [1; 2; 4; 5].
Учасники самiту "Рю+20", виходячи з того, що для забезпечення сталого розвитку необхщним е "укрiплення та реформування iнституцiйних рамок" [1, п. 76], у пщсумковому документ "Майбутне, яке ми обираемо" заявили "про свою ршучють укрш-ляти шституцшш рамки сталого розвитку, яю будуть, зокрема, . розширювати участь громадянського сус-
п!льства." [1, п. 76]. У цьому документ вщзначаеть-ся також "важливють усунення причин бщност i ви-ршення обумовлених нею проблем шляхом здшс-нення комплексних, скоординованих i послщовних стратегiй на всiх рiвнях" [1, п. 107]. Вщносно мiсце-вого рiвня це потребуе використання "комплексного пщходу до планування i створення таких, що стало функцюнують, мют та населених пунктiв мiського типу, в тому чист шляхом тдтримки мiсцево! влади, пiдвищення рiвня шформованосп громадськостi та розширення масштабiв участ мiських жителiв, у тому чи^ бiдних, у процесах прийняття ршень" [1, п. 134]. Важливим заходом е також тдтримка мюце-вих шщатив, як! мають бути спрямоваш "на забезпечення мiнiмального рiвня соцiального захисту для всiх громадян" [1, п. 156].
Однiею з основних причин бщност в захщних кра!нах визнаеться нездатнiсть людей впливати на владу, !х безправ'я як наслщок неучастi у процесах прийняття управлшських рiшень. Визнання даного факту призвело до того, що в цих кра!нах у процеа подолання бщност беруть активну участь люди, як! проживають на однш територп i мають спiльнi проблеми i потреби, тобто мiсцевi сп!льноти/общини [10; 11; 12; 13].
Завдяки просуненню iнiцiатив бiдних, залучен-ню !х шляхом демократГ! прямо! дп до процесу прийняття ршень i спiвпрацi з iншими суб'ектами розвитку соцiально незахищеш люди отримують можли-вiсть здшснювати певний контроль за ресурсами забезпечення власно! життедiяльностi.
Участь члешв общин у процесах подолання бщ-ностi та забезпечення сталого розвитку в захщних кра!нах здiйснюеться головним чином за рахунок пщтримки з боку держави, регюнальних та (або) му-нiципальних органiв влади, фондiв (донорських орга-нiзацiй), наукових установ, рiзноманiтних неурядових
16
В1СНИК ЕК0Н0М1ЧН01 НАУКИ УКРА1НИ ф
