IНТРАСКОПIЧНА ДIАГНОСТИКА НОВОУТВОРЕНЬ ОРБIТИ ТА КРАНIООРБіТАЛЬНОї ДIЛЯНКИ МЕТОДАМИ КТ ТА МРТ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

38

Украгнський ueûpoxipypziuuuû журнал, №2, 2000

УДК 617.76—006:616.714+617.76:616—073.756.8:681.31+616—073.756.8—073.8

1нтраскотчна д1агностика новоутворень орб1ти та кран1оорб1тально1 длянки методами КТ та МРТ

Робак О.П., Чувашова О.Ю., Сухачов C.B.

1нститут нейрох1рург11 iM. акад. А.П.Ромоданова АМН Украши, м. Кшв, Украша Ключовг слова: КТ, МРТ, новоутворення, орбита, очне яблуко.

Внаслщок особливостей анатом1чно1 будови орбита, огляд пащента та клЫчш даш не завж-ди дають змогу отримати повну шформацда про патоморфолопчш змши м'яз1в, нерв1в, судин, розташованих у глибиш орбита.

Методи штраскотчнох д1агностики (комп'ю-терна томографiя — КТ; магнiтно-резонансна томографiя — МРТ) в1дкривають нов1 можливост у розтзнаванш онколопчних та шших захворювань орбита. Томография дае чггке уявлення про анатом1чн1 структури орб1ти i очного яблука, дозволяе уточнити локалiзацiю i розмiри патологiчних вогнищ, обсяг поширен-ня та швазп пухлини в навколишнi тканини.

МРТ завдяки багатоплощиннному обстежен-ню i чутливосл цього методу щодо розрiзнення м'якотканинних структур, безумовно, мае переваги над КТ. Оптимальним е зютавлення результатiв, одержаних при застосуванш обох методiв, оскiльки КТ забезпечуе бшьш деталь-ну оценку деструктивних кiсткових змiн та по-ширення гiперостозу при його наявностi.

Матергали та методи. Дослщження були виконаш за допомогою магнiтно-резонансного томографа "Образ-1" (НВП "АЗ", Рос1я) з на-пругою магнiтного поля 0,12 Тл i резонансною частотою протошв 5 мГц, в аксiальнiй, коронарной та саптальнш площинах у режимах Т1- та Т2 Wi, iз зрiзами завтовшки 8 мм i кро-ком 10 мм, без тдсилення контрастностi зобра-ження i з ним, при внутршньовенному вве-денш барвника магневiсту (Sobering, Нгмеччина) з розрахунку 0,2 мл на 1 кг маси тша пацieнта.

КТ-дослщження проводились на апаратi "Somatom CR" (Siemens, Нгмеччина) у аксiальнiй площиш, iз зрiзами завтовшки 4 мм, без тдсилення контрастносп зображення i з пщси-ленням шляхом внутршньовенного введення 70 % трiомбрасту з розрахунку 0,5 мл на 1 кг маси тша хворого.

Було обстежено 78 хворих з пухлинами орбгги та кранюорбггальними пухлинами: з глюмами зорових нервгв — 27, з меншгюмами оболонки зорового нерва — 3, з кавернозною

гемангiомою — 4, з нейрофiбромою — 3, з аде-нокарциномою — 11, з дермощом — 7, з метастазами — 5,з менiнгiомами крил клиноподiбноï кiстки — 16, з псевдопухлинами — 2.

Результати та гх обговорення. Клшчними симптомами пухлин та iнших патологiчних ут-ворень орбгги можуть бути: екзофтальм, зоровi порушення, б]ль та диплопия. Незважаючи на полГморфнГсть патологiï цieï дшянки, симптоматика ïï може бути схожою з симптоматикою, характерною для шших пухлинних хвороб. Спостерггаються до6роякГснГ i злоякГснГ пух-лини орбгш, частота яких складас 50—70 % вах офтальмолопчних захворювань.

Пухлини, що локалiзуються позаду очного яблука, можна роздшити на внутрГшньоконуснГ i зовнгшньоконуснГ, залежно в]д ïх розташування — у середиш конуса чи поза конусом орбпм. Важливо вГдмГтити, що можливГ й промГжнГ варiанти. До внутршньоконусних пухлин зара-ховують зорову глюму, зорову менiнгiому, ка-вернозну геманиому, гемангiоперицитому, лiмфангiому та нейрофiброму, до зовшшньоконусних — пухлину слiзноï залози (аденому, аденокарциному), дермощ, лГмфому, рабдомюсаркому, метастази та псевдопухлини.

З пухлин очного яблука сл;ц згадати рети-нобластому та меланому. Ретинобластома част1ше виникае протягом перших двох рокш життя як звапнене новоутворення в заднш частинi очного яблука. Характерною ïï ознакою е внутршньоочна дисемiнацiя по периневраль-них та периваскулярних просторах, а також гематогенним та лжворним шляхами, що мож-ливо виявити лише при внутршньовенному контрастуваннi [1]. За даними МРТ-дослщжень, ретинобластома на T1Wi мае високоштенсивний сигнал, тодГ як на T2Wi — низько1нтенсивний завдяки наявностi геморагп, некрозу з видiленням клГтинного залiза у поeднаннi з клГтинною гшерпдратащею. Технiка градieнтного Ехо при МРТ дае можливють вiзуалiзувати петрифiкати у ретинобластомi, вiдображенi на КТ як гшоденсивш вогнища [2]. Для виявлення

Iнmpacкoniчнa дiaгнocmuкa нoвoymвopень opáimu ma кpaнioopбimaльнo'ï дтянки MemodaMu KT ma MPT

39

eпicклepaльнoгo poCTy peтинoблacтoми вито-pиcтoвyють MPT з внyтpiшньoвeнним TOmpa-cтyвaнням y пoeднaннi з пpoгpaмoю "пpигнiчeння жиpy" [3].

Meлaнoмa — нaйбiльш пoшиpeнe злoякicнe нoвoyтвopeння oчнoгo яблукя y дopocлиx [4]. Пpи KT виявляють пуклини, щo poзpocтaютьcя y ня-пpямкy cклoвиднoгo тiлa тa вiдpiзняeтьcя тезняч-ним пщвишрнням щiльнocтi i дeяким нaкoпичeн-ням кoнтpacтнoï peчoвини [5]. Дocить чacтo мeлa-жши пoeднyeтьcя з вiдшapyвaнням ciткiвки, якe пpи бeзкoнтpacтнoмy oбcтeжeннi нe вiдpiзняeтьcя вiд пyxлини. Злoякicнa мeлaнoмa мae пaтoгнoмoнiчний зя xapaктepoм cигнaл нa MP-зoбpaжeнняx: пopiвнянo виcoкий ня T1- i низький ня T2Wl.

Cтoвщeння зopoвoгo кoмплeкcy мoжe 6УТИ зyмoвлeнe дeкiлькoмa чинникями: зopoвoю глioмoю, зopoвoю мeнiнгioмoю, зopoвим нeвpи-тoм, лiмфoмoю, лeйкeмieю, capкoïдoзoм, ти-peoтoкcикoзoм, нaбpякoм з пiдвищeним внyтpiшньoчepeпним тиcкoм.

Зopoвa глioмa нaйчacтiшe виявляeтьcя в дитинcтвi i у пящентш з нeйpoфiбpoмaтoзoм. Haйпoшиpeнlшoю фopмoю цleï пyxлини е вepeтeнoпoдiбнa, aлe мoжe бути цилiндpичнa чи eкзoфiтнa зopoвa глloмa. Hoвoyтвopeння мяе ч^к кoнтypи, oднopiднy щiльнicть, aбo i^e^^mc^ MP-cигнaлy, нeoднopiднe TOmpa-cтнe пiдcилeння oкpeмиx дiлянoк пуклини. Пpи пoшиpeннi дo xiaзми чacтo бyвae двocтopoннiм. Bикликae дeфeкт xiaзмaльнoï циcтepни тя e^-пaнcивнe poзшиpeння oтвopiв кaнaлiв зopoвиx нepвiв. Beликi пуялини в iнтpaкpaнiaльнiй cвoïй чacтинi нepiдкo здятш дo кicтoyтвopeння. MP-cигнaл raci^^ro вмicтy зaлeжить вiд piвня пpoтeïнy у кicтoзнiй piдинi.

Meнiнгioмa oбoлoнки зopoвoгo нepвa нaйчacтiшe зycтpiчaeтьcя у дopocлиx, aлe мoж-ливя i у дтгей з нeйpoфiбpoмaтoзoм. Ha вщмшу вiд зopoвoi глioми, якя нe зaxoплюe твepдy мoз-таву oбoлoнкy, мeнiнгioмa пoшиpюeтьcя в oc-тянню i пpизвoдить дo ïï cтoвщeння. Hepiдкo пуклиня мicтить eлeмeнти звaпнeння, чoгo нe cпocтepiгaeтьcя пpи глioмi. Xapaктepнoю oзнa-кoю мeнiнгioми мoжe бути пiдcилeння ïï виpa-жeнocтl пicля внyтpiшньoвeннoï iн'eкцiï TOmpa-cтнoï peчoвини. Щiльнicть ïï crae вищoю, нiж y зopoвoгo нepвa.

Пpи кpaнioopбiтaльнiй лoкaлiзaцii мeнiнгioм ^e нaйчacтiшe мeнiнгioми кpил клинoпoдiбнoi истки) ocтaннi cyпpoвoджyютьcя гiпepocтoзoм кpил, змeншeнням oб'eмy opбiти тя, пpи вeликiй iнтpaкpaнiaльнiй чacтинi пyxлини, xapaктepни-ми oзнaкaми oб'eмнoï дiï ня мoзкoвi cтpyктypи (змiщeнням cepeдинниx cтpyктyp тя мoзкoвиx apтepiй, нaявнicтю пepифoкaльнoгo нaбpякy мoзкy l poзвиткoм гiдpoцeфaлiï). Пpи occaльниx

фopмax мeнiнгioми гiпepocтoз мoжe пoшиpювa-тиcь ня пoкplвлю op6hm, лoбнy тя cкpoнeвy лycкy.

Kaвepнoзнa гeмaнгioмa — нaйпoшиpeнlшa пуклиня op6HM у пaцieнтiв вiкoм 10—20 poкiв [б]. Haйчacтiшe вoнa лoкaлiзyeтьcя peтpoбyль-бapнo у бoкoвiй чacтинi мycкyльнoгo кoнyca, бiля нижньoгo пpямoгo м'язя. Являе coбoю гoмo-гeннe aбo нeoднopiднe, з чгткими кoнтypaми, oвaльнoï чи oкpyглoï фopми нoвoyтвopeння, щo пoвiльнo pocтe, дeщo гiпepiнтeнcивнe ня T1Wl. Пpи пiдcилeннi кoнтpacтнocтl зoбpaжeння зpoc-тяння щiльнocтi зaлeжить вiд poзвинyтocтi cy-динто'1 cтpoми, a ня MPT чпго виявляeтьcя вacкyляpизaцiя пyxлини зявдяки ocoбливocтям MP-cигнaлy, внacлiдoк лiнiйнoгo тoкy кpoвi [7].

Heйpoфiбpoмa — пyxлинa, щo пoшиpюeть-cя пo вiдpocткax цилiapниx нepвiв, нaвкoлo зo-poвoгo нepвa. Kлiнiчнo пpoявляeтьcя пapeзoм oкopyxoвиx нepвiв. Уpaжeння нeйpoфlбpoмoю opбiти cпiвicнye з фiбpoмaми iншиx чacтин тiлa. Ha тoмoгpaмax пyxлинa мяе нeпpaвильнy фop-му, чiткo oкpecлeнi кoнтypи, oтoчeнa жиpoвoю ткaнинoю. Пpи кoнтpacтyвaннi зoбpaжeння мяй-œe нe пiдcилюeтьcя.

Пyxлини cлlзнoï зaлoзи виявляютьcя у вepxньoбiчнoмy квaдpaнтi opбiти. Злoякicнa aдe-нoкapцинoмa iнвaзивнo пpopocтae кicткy, вик-ликяючи ïï дecтpyкцiю. Дифepeнцlювaти пyx-лину вщ зaпaльнoгo пpoцecy мoжнa ня пlдcтaвl тoгo, щo зaпaлeння cn^o'i зaлoзи бувяе, як пpaвилo, двocтopoннiм, a пyxлинa ypaœae oднe oto.

Дepмoïди мяють чiткi кoнтypи, нaйчacтiшe лoкaлiзyютьcя в пepeдньoвepxнiй чacтинi (в мeдiaльнiй, "сл1зн!й" cпaйцi пoвiки). Kicтoзнa чя-cтинa, як пpaвилo, xapaктepизyeтьcя знижe-нoю щiльнicтю ня KT, ane нe зявжди, щo зaлe-жить вiд вмicтy дepмoïдa. Aнaлoгiчнa вapiaбeльнicть iнтeнcивнocтi cигнaлy cпocтepl-rae^ca i пpи MPT. Klcтa pocre пoвiльнo, вияв-ляeтьcя у дтей в кiнцi пepшoгo poкy життя, iнoдi у юнaцькoмy вiцi. Mae o^yray фopмy. Пaтoгнoмoнiчним cимптoмoм е нaявнlcть жиpo-виx включeнь. Ha кoнтpacтyвaння нe peaгye. Moжe пpизвoдити дo aтpoфiï пpилeглoï кicтки.

Лiмфoми xapaктepнiшl для пaцieнтiв пoxи-лoгo вгку. Moжyть виникяти як пepвиннi пyx-лини opбiти aбo втopиннo пpи cиcтeмнoмy ypaжeннi. Як пpaвилo, цe дифyзнi нoвoyтвo-peння гoмoгeннoï cтpyктypи з iнфiльтpaтивним pocтoм, poзтaшoвaнi acимeтpичнo зя oчним яб-лугом, oтoчyючи тя змгщуючи зopoвий нepв. Дoбpe пiдcилюютьcя кoнтpacтнoю peчoвинoю. Hep^o викликяють epoзiю пpилeглиx кicткoвиx CTpy^yp.

Пceвдoпyxлини — iдioпaтичнi нoвoyтвopeн-ня, щo cyпpoвoджyютьcя нecпeцифiчними зя-

40

Po6aK O.n., Hyearnoea Cyxauoe C.B.

na^bHHMH npou;ecaMM, HKi nomwproroTbcH Ha c^i3Hy 3a^o3y, noBiKM [8]. B CBoeMy KpaMHboMy npoHBi Mo»yTb npocTMpaTMCH Bi, BepxiBKM op6iTM ,o oHHoro H6,nyKa. 3a xapaKTepoM 3o6pa»eHHH Ha ToMorpaMax rpyny Mio3MTHMx nceB,onyx^MH no,LnHroTb Ha ,Bi ^opMM. OoKa^bHi npM3Bo,HTb ,o 36i^bmeHHH ,i^HHoK M'H3iB a6o ypa»yroTb yci m'h3m. npM цboмy ^opMa M'H3a 36epiraeTbcH, a ^i^bHicTb Moro 3pocTae. npM ,M^y3HiM ^opMi, 6e3 nomMpeHHH Ha m'h3m, op6iTa BMnoBHeHa ro-MoreHHoro Macoro, HKa 3,nMBaeTbcH 3 3o6pa»eH-hhm oHHoro H6,nyKa. CKnepa oHHoro H6,nyKa TaKo» cToB^eHa. nceB,onyx.nMHM HaMHacTime 3ycTpiHaroTbcn y cepe,HboMy i noxw^oMy вiцi npM cncTeMHMx 3axBoproBaHHHx (rpaHy,noMaTo3, Ko,na-reHo3), 3a HaHBHocTi cTopoHHboro Ti,na.

Pa6,oMiocapKoMa — HaM6i,nbm nomwpeHa ^opMa 3^oHKicHoi nyx^MHM op6iTM y ,iTeM. Haerime po3TamoBaHa no3a KoHycoM, npwcTiHKoBo. Mae HiTKi KoHTypM Ta oKpyray ^opMy. Po3BM-BaeTbca i3 ohhmx M'H3iB, ,noKa^i3yerbcH nepeBa»Ho y 3a,HboMy Bikini. ,5y»e arpecMBHa 3a TeMnoM pocTy.

MeTacTaTMHHi ypa»eHHH ni,po3,i^nroTb Ha ypa»eHHH op6iTM Ta oHHoro H6,nyKa, HKi HaMHacTime 3ycTpiHaroTbcH npM paKy .nereHb Ta mo^ohhoi 3a^o3M. Ha ToMorpaMax Bi3ya,ni3yroTb-ch hk MHo»MHHi oKpyr^i yTBopeHHH. ^^h MeTacTa3iB B yBea^bHMM TpaKT oHHoro H6,nyKa xapaKTepHMM i3oiHTeHcMBHMM b^hocho ckhobm,-Horo Ti^a cMraa,n npM KopoTKoMy TR/TE.

npw MeTacTaTMHHoMy ypa»eHHi M'H3a Kap-цмнoмoro cnocTepiraeTbcH 36i,nbmeHHH Moro o6-'eMy, MoMy B^acTMBMM i3oiHTeHcMBHMM cMraa,n Ha Tj-, Ta rinepiHTeHcMBHMM Ha T2-3o6pa»eHHi. ,^M^epeH^a,nbHa ,iarHocTMKa ,o6poHKicHMx i 3,noHKicHMx nyx^MH op6iTM b noHaTKoBMx cTa,iHx po3BMTKy npoцecy ycK^a,HeHa. Jwme npM HaHBHocTi ,ecTpyKTMBHMx 3MiH y KicTKax Mo»Ha cy,MTM npo 3^oHKicHicTb HoBoyTBopeHHH.

KpaHioop6iTa^bHe nomMpeHHH Mo»e MaTM мicцe TaKo» npM ocTeo6,nacToK,nacToMi, ocTeoMi napaHa3a^bHMx cMHyciB Ta xoH,pocapKoMi.

npM eH,oKpMHHMx 3axBoproBaHHHx, HacaMne-pe, npM TMpeoToKcMKo3i, po3BMToK eK3o^Ta,nb-My cynpoBo,»yeTbcH 3ana,nbHoro iH^i,nbTpa^ero m'hkmx TKaHMH op6iTM, Bi,6yBaeTbcH »MpoBe ne-pepo,»eHHH, BMHMKae Ha6pHK M'H3iB peTpo6y^b-6apHoro npocTopy (,McTMpeoi,Ha MionaTiH). HKmo 36i^bmyroTbcH oKpeMi m'h3m, to, hk npaBM.no, BTHryroTbcH Me,ia^bHMM Ta hm»hm npHMMM m'h-3M oKa. Ypa»eHHH 6yBae cMMeTpMHHMM b o6ox op6iTax, ane He BMKnroHeHe o,Ho6iHHe, a TaKo» i3o^boBaHe cToBmeHHH HM»Hboro npHMoro M'H3a, mp He cni, cnpMMMaTM hk nyxnMHy.

3ana,neHHH y ^opMi op6iTa,nbHoro a6o nepiop6iTa^bHoro ^,nro,niTy Mo»e 6yTM HaoniflKoM nepeHeceHoro cMHycMTy, a6o TpaBMM, cnpMHM-

HeHo'i cTopoHHiM tlhom. 3a ,onoMororo ToMorpa^i'i Mo»Ha bmhbmtm TaKo» i HepeHTreHoKoHTpacTHi cTopoHHi Ti^a (ocko^km ,epeBa, cKna, KaMeHH, rnMaToHKM n^acTMacM). 3ana,nbHi iH^LnbTpaTM Mo»yTb nomMproBaTMcb BHyTpimHboKoHycHo a6o no3aKoHycHo 3 nepexo,oM b a6cцec.

y ,iTeM paHHboro BiKy b op6iTy Mo»yTb nomMproBaTMcb Ha3oop6iTa^bHi Ta KpaHioop6iTa,nbHi nepe,Hi Mo3KoBi rpM»i. npM HaHBHocTi MyKo^,ne ocTaHHe Mo»e nomMproBaTMcb b op6iTy BHac^i,oK aTpo^ii Bi, TMcHeHHH Ha ii cTiHKM i BMKHMKaTM 3ana^eHHH.

Cepe, cy,MHHMx 3axBoproBaHb KpaHio-op6iTa^bHoi ,noKa,ni3a^i oni, bmammtm KapoTM,-Ho-KaBepHo3He cniBycTH. Boho npoHB^HGTbcH KpMBo^iiiMHMMM cMyraMM Mi» 6okobmmm cTiHKaMM op6iTM BHacnifloK 36i^bmeHHH Ka^i6py BepxHboi ohhoi BeHM, mi^bHicTb hkmx pi3Ko 3pocTae npM KoHTpacTyBaHHi Ha KT a6o cynpoBo,MTbcH cMMn-ToMaMM BTpaTM cwrHa^y Ha MPT, BHac^i,oK ^iiiMHoro ToKy KpoBi.

TaKMM hmhom, npM mwpoKoMy cneKTpi naTo-^oriHHMx npo^ciB, HKi Bpa»aroTb op6iTy i cyn-poBo,»yroTbcH no,i6HMMM K^iiiHHMMM cMMnToMa-mm, 3aB,HKM BMKopMcTaHHro iHTpacKoniHHMx MeTo,iB o6cTe»eHHH Ta nopiBHHHHro o,ep»aHMx ,aHMx 3 pe3y^bTaTaMM K^iHiHHMx cnocTepe»eHb, Mo»Ha oTpMMaTM noBHy ,iarHocTMHHy iн^opмaцiro mo,o naToMop^o^oriHHoro cy6cTpaTy 3axBopro-BaHHH.

CnwcoK .niTepaTypM

1. Atlas S.W., Kemp S.S., Grossman R.I., et al. Hemorrhagik intracerebral retinoblastoma metastases : MR-pathology correlation // J. Corn-put Assist Tomogr.— 1998. —V.12.— P.286 — 289.

2. Atlas S.W.,Grossrnan R.I.,Hachney K.B., et al. Calcified intracranial lesions : Detection with gradient — echo acqusition rapid MR imaging // AJNR.—1988.— V.12.— P.253 — 259.

3. Scott W. Atlas.Magnetik resonanse imaging of the brain and spine // Ed. by Scott W. Atlas.2nd ed.— 1996. —P.1675.

4. Spenser G, Lufkin R, Simone K., Straatsma B., Foos R., Hana -fee W, MR of melanoma-simulating ocular neoplasm// AJNR.—1987.—V.8.—P.991 —992.

5. Mafee M.F., Peyman G.A., McKusick M.A. Malignant uveal melano -ma and similar lesions studied by computed tomography // Radiology.—1985.—V.156.—P.403— 408.

6. Spenser W.H. ophthalmic Pathology. An

¡нтраскотчна diazuocmuKa новоутворень орбти та кранюорбтталъног д1лянки методами КТ ma МРТ

41

Atlas and Textbook. Philadelphia:WB Saundeys.—1985.

7. Peyster R.G., Augsburger J.J., Shields J.A., Hershey B.L., Eagle R.Jr, Haskin M.E. Intraocular tumors: evaluation with MR imaging // Radiology. — 1988. — V. 168. — P.773 — 779.

8. Bernardino M.E., Dunn R.K., Citrin C.M., Kavis K.k. Scleral thickening : a sing of orbital pseudotumor // AJR.— 1997.— V. 129. — P.703 — 706.

9. Rothfus W.E., Curtin H.K. Extraocular musde enlargement : a CT review// Radiology. — 1984.—V.151. —P.677—681.

Интраскопическая диагностика новообразований орбиты и краниоорбитальной области методами КТ и МРТ

Робак О.П., Чувашова О.Ю, Сухачев С.В.

Работа посвящена диагностике патологических процессов в орбите методами магнитно-резонансной (МРТ) и компьютерной томографии (КТ). Эти методы дают возможность разделить патологические процессы, локализующиеся в орбите, на располагающиеся в глазном яблоке и кзади от него, достаточно точно определить гистологический диагноз опухоли, судить об интракраниальном ее распространении, что помогает планировать тактику лечебных мероприятий. Полученные данные свидетельствуют о необходимости сопоставления результатов, полученных двумя методами.

Intrascopical diagnostics of pathological processes localized in orbital caviti and cranioorbital region bu using CT and MRI

Robak 0.P., Chuvashova K.Y., Sukhachov SV.

The study is to make intraorbital pathologikal processes diagnostics with using CT and MRt. MRI and CT let us divide let week intraocular and retroocular processes, sufficiently suppose histological diagnosis of tumor, judge about intracranial tumor spreading. This factors helps a lot in medical treatment selection ahd they speak well for necessity in comparison MRI and CT results.