CC BY
16
Вовчак О.Д., Рудевская В.И. Предпосылки и тенденции развития процессов консолидации в банковской сфере
Исследованы основные тенденции консолидации банков в Украине на современном этапе, влияние финансового кризиса на специфику осуществления процессов слияний и поглощений в банковском секторе Украины с учетом мировых тенденций и перспективы консолидации банковского капитала на этапе посткризисного восстановления экономики.
Ключевые слова: консолидация, слияние, поглощение, финансовый кризис, банковские объединения, формы консолидации, корпоративная реструктуризация.
Vovchak O.D., Rudevska V.I. Background and trends process of consolidation in the banking sector
The article examines the main trends of consolidation of banks in Ukraine today, the impact of the financial crisis on the details of mergers and acquisitions in the banking sector of Ukraine in view of global trends and prospects for the consolidation of bank capital at the stage of post-crisis recovery.
Keywords: consolidation, merger, acquisition, financial crisis, bank associations, forms of consolidation, corporate restructuring.
УДК 331.5 Проф. В.1. Приймак, д-р екон. наук;
астр. В.М. Кщера - Львiвський НУ м 1вана Франка
1НТЕНСИВН1СТЬ РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Розглянуто алгоритм розрахунку первинних та штегральних (базових та лан-цюгових) темпових шдекшв розвитку людського потенщалу. Запропоновано систему первинних показниюв, значення яких дощльно використати для виконання еконо-мiчного аналiзу. На осжга проведених розрахунгав дослщжено напрями та штенсив-щсть розвитку людського потенщалу в Укра1ш та II регюнах.
Ключовг слова: людський потенщал, штенсившсть розвитку людського потенщалу, регюн.
Вступ. У сучасних умовах розвитку економжи 1 зменшення обсяпв природних ресуршв дедал1 бшьшу роль у виробництв1 товар1в 1 наданш пос-луг вдаграють люди, 1х зд1бносп та знання, тдприемливють 1 кштливгсть, ш-ш1 характеристики. Формування постшдустр1ального суспшьства веде до не-обхвдносл бшьш ефективного використання наявного в кра!ш людського потенщалу (ЛП), юнуючих виробничих потужностей та шформацшних техно-логш [1, 2].
З огляду на те, що, вчеш щоразу бшьше уваги придшяють вивченню людського потенщалу, його формуванню 1 розвитку, вщтворенню, збережен-ню 1 реал1зацп як у цшш кра1ш, так 1 в II регюнах. Ефектившсть таких досль джень значною м1рою залежить в1д того, наскшьки вони е шновацшними, тобто наскшьки повно вони використовують нов1 методи 1 тдходи, зокрема математичне моделювання та прогнозування [3, 4].
У сучасних умовах людський розвиток стикаеться з проблемами, заг-розами 1 ризиками, як потр1бно дослщжувати [5, с. 25; 6]. У доповда ПРООН про розвиток людини за 1994 р. викладено основш засади концепцп безпеки людського розвитку, яка видшяе економ1чну, продовольчу, еколопчну, осо-
бисту, полггачну, суспiльну i культурну безпеки, а також безпеку для здо-ров'я [7]. З оглянутого випливае актуальшсть дослiджень людського потенщалу, його вщтворення, розвитку, збереження i використання.
Анал1з останн1х досл1джень i публжацш. Дослiджували розглянутi вище проблеми багато укра!нських та зарубiжних вчених. Серед впчизняних дослiдникiв вивчали людський потенщал, його структуру та розвиток О. Амоша, О. Власюк, О. Гршнова, С. Злупко, Е. Лiбанова, О. Новжова, О. Стефанишин, Л. Шевчук i багато iнших. Зокрема, С. Злупко наголошуе: "з багатофункцiональностi людини випливае, що на сучасному еташ 1й найбшь-ше вiдповiдае поняття людського потенщалу" [1, с. 15]. Автори ще! колек-тивно1 монографп дослiджують основи, нацiональнi особливостi та перспек-тиви розвитку людського потенщалу.
Ствробиники 1нституту демографп та сощальних дослiджень НАН Укра1ни пiд керiвництвом Е. Лiбановоl комплексно дослiдили складовi людського розвитку та показники, що його характеризують, вивчили особли-востi сучасного стану цього розвитку в Укра!ш, його соцiальнi ризики та заг-рози [8]. О. Стефанишин поглибила теоретико-методологiчнi засади досль дження людського потенщалу, проаналiзувала компоненти цього потенщалу, умови та чинники його розвитку в Укра!ш, обгрунтувала необхщшсть ста-новлення шформащйно^ндус^ально! моделi ЛП [9]. Автори колективно! монографп [5] розглянули теоретико-методологiчнi засади збереження та розвитку людського потенщалу, визначили причини його руйнування, запро-понували нову методику оцiнювання якостi життя населення.
Однак науковщ й дош не розробили единого пiдходу до визначення комплексу показниюв, якi характеризуюсь людський потенцiал регiону, а також методики вимiрювання його величини й ощнювання напрямiв та штен-сивностi його розвитку.
Мета роботи. На основi значень розглянутого набору показниюв i розрахунку величин первинних та штегральних (базових та ланцюгових) тем-пових iндексiв розвитку людського потенщалу дослщити напрями та штен-сивнiсть розвитку ЛП в Украш та 11 регiонах.
Виклад основного матерiалу. Програма розвитку ООН щорiчно роз-раховуе iндекс людського розвитку для кожно! кра!ни, який визначаеться на пiдставi трьох складових: ВВП на душу населення, рiвня його грамотност та рiвня оч^вано! тривалосп життя. Проте ми розумiемо тд розвитком людського потенцгалу його трансформащйш змiни i вважаемо, що ВВП впливае на цей розвиток, але не може визначати штенсившсть таких змш. Тобто рiвень та розвиток ЛП визначаеться тими характеристиками, яю притаманш саме йому. Тому в наших дослщженнях ми розглядали такi компоненти ЛП: де-мографiчну, духовно-iнформацiйну, екологiчну, економiчну, мотивацiйну й освггаю, а також компоненту здоров'я.
Для розрахунюв було використано дат 40 статистичних показникiв. Розглянемо !х для кожно! компоненти окремо. Показники, яю характеризу-ють демографiчну компоненту: юльюсть постiйного населення; кiлькiсть на-роджених (на 1000 осiб наявного населення); юльюсть померлих на 1000 оиб
наявного населення; коефщент дитячо! смертностi (померло) дггей до 1 року на 1000 народжених; мiждержавна мiграцiя (кiлькiсть прибулих); м!ждержав-на мiграцiя (кiлькiсть вибулих).
Духовно-шформащйну компоненту характеризують так! статистичш показники: юльюсть учшв денних загальноосвишх навчальних заклад!в, як! навчаються укра!нською мовою, %; вщв!дування населенням заклад!в куль-тури та мистецтва у середньому за рж на 100 ошб; юльюсть заклад!в культу-ри та мистецтва; обсяги мюцевого телемовлення державних телерадюоргаш-защй, середньодобовий обсяг мовлення, год; юльюсть засуджених за вирока-ми судд!в, що набули законно! чинносп, тис.
Навколишне середовище може так само впливати позитивно чи негативно на здоров'я, ефектившсть пращ людини, розвиток !! потенщалу. Тому будемо видшяти еколопчну компоненту, до яко! включаемо так! показники: викиди шюдливих речовин у пов!тря, т на км2; скидання забруднених зворот-них вод у природш поверхнев! води, млн м3; утворення вщход!в 1-111 клашв небезпеки, тис. т.
До економ!чно! компоненти вщнесемо так! показники: р!вень безро-б!ття населення, % до загально! юлькосп економ!чно активного населення у в!щ 15-70 роюв; обсяг експорту товар!в, млн дол. США; обсяг !мпорту това-р!в, млн дол. США; юльюсть малих тдприемств у розрахунку на 1000 ошб наявного населення; роздр!бний товарооборот тдприемств на одну особу; економ!чна активнють населення (у в!щ 15-70 роюв), тис.
Компоненту здоров'я характеризують таю статистичш показники: юльюсть середнього медичного персоналу; юльюсть лжарняних л!жок за ре-гюнами, тис.; юльюсть хворих туберкульозом (встановлено вперше), ошб; чисельнють швалдав (тис.); юльюсть вперше визнаних швалщами (тис.); юльюсть л!кар!в (тис.); планова емнють амбулаторно-полжтшчних заклад!в за регюнами (тис./зм.); юльюсть пенсюнер!в за швалщнютю.
Для розвитку людського потенщалу важливими е житлов! умови, рь вень доход!в ! витрат, зайнятють населення. Компоненту, яка характеризува-тиме ц! чинники, називати мотивац!йною, !! будуть характеризувати так! ста-тистичн! показники: к!льк!сть працездатного населення; к!льк!сть зайнятого населення тис. ос!б; попит на робочу силу, тис. ос!б; вив!льнення прац!вни-к!в, тис. ос!б; доходи населення, млн грн; середньом!сячна ном!нальна заро-б!тна плата прац!вник!в; забезпечен!сть населення житлом, у середньому на одну особу, в м2 загально! площ!; навантаження на одне робоче м!сце вакан-с!ю, ос!б.
Укра!на - держава з високим р!внем людського потенщалу. Це тд-тверджують досл!дження з !ндексу людського розвитку, за яким нац!ональ-ний розвиток варто оц!нювати не лише за нац!ональним доходом, р!внем три-валост! життя, але й наприклад за р!внем грамотност!. Укра!на е у груп! держав !з високим р!внем розвитку людського потенц!алу завдяки р!вню осв!ти. До освгтньо! компоненти вщнесемо так! показники: юльюсть учшв у загаль-ноосв!тн!х навчальних закладах; п!дготовка (випуск) квал!ф!кованих роб!тни-к!в профес!йно-техн!чними навчальними закладами; к!льк!сть студент!в у ВНЗ 1-11 р!вшв акредитацп; юльюсть студенпв ВНЗ Ш-1У р!вшв акредитацп.
Коротко розглянемо суть використаного нами шдходу до ощнювання iнтенсивностi розвитку людського потенщалу в нашiй краш в одному перь од^ поpiвняно з шшим [10].
Позначимо через xj - величину j-i ознаки (j = 1, J) для /'-го регюну (i = 1,1) за t-й пpомiжок часу (t = 0,T). Тут I - загальна кшьюсть регюшв i Т+1 - кiлькiсть пpомiжкiв часу. Коли t=0, то перюд е базовим. Перший етап цього алгоритму полягае в розрахунку первинних шдекив тeмпiв розвитку людського потенщалу за формулою
if=[j - j=J i=n, (1)
де ij - первинний iндeкс тeмпiв розвитку людського потенщалу i-го peгiону в k-му пepiодi до s-го перюду, визначений за j-ю ознакою.
У фоpмулi (1) також враховано те, що пepвиннi показники можуть бути стимуляторами чи дестимуляторами, тобто збшьшення яких вiдповiдно полiпшуе чи попршуе дослiджуваний людський потeнцiал. Якщо j-та ознака е стимулятором, то в цш фоpмулi треба взяти р=1, а якщо вона е дестимуля-тором, то р=-1. Коли s=0, то знайдeнi пepвиннi iндeкси тeмпiв розвитку людського потeнцiалу будуть базовими, а коли s=k-1 - ланцюговими.
Оскiльки не всi ознаки однаково впливають на величину людського потенщалу, то за потребою можна ввести ваговi коефщенти пpiоpитeтностi (aj, j = 1, J). Визначити 1х можна експертним шляхом.
На пiдставi знайдених величин обчислюемо ланцюговi чи базиснi ш-тегральш тeмповi iндeкси розвитку людського потенщалу регюну за формулою
ISk = J+jp -1, (2)
де: I* - iнтeгpальний (базисний при s=0 i ланцюговий при s=k-1) темповий
шдекс розвитку людського потeнцiалу i-го регюну в k-му пepiодi до s-го перь
sk " ■ ■ оду; Ij - первинний шдекс темтв розвитку людського потенщалу i-го регь
ону в k-му ^p^i до s-го пepiоду, визначений за j-ю ознакою; aj - коефь
j
щент пpiоpитeтностi j-i ознаки; a = ^aj.
j=1
Використовуючи статистичш данi розглянутих 40 показниюв за 20052010 рр., за формулами (1)-(2), коли (aj = 1,j = 1,40), було проведено розра-хунки ланцюгових i базових iнтeгpальних темпових iндeксiв розвитку людського потенщалу Украши загалом, Ii областей, АР Крим та мют Киева i Севастополя (1=28). Результати розрахунюв ланцюгових штегральних темпових ш-дeксiв наведено в таблищ.
Табл. Ланцюговi ттегральт темповi тдекси розвитку ЛП в УкраТт
та и регюнах у 2006-2010 рр.*
Регюн, область Ланцюговий
2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р.
Украша 1,035 1,034 1,023 1,037 1,010
АР Крим 1,026 1,056 0,996 0,981 1,020
Вшницька 1,003 1,010 1,063 0,988 1,085
Волинська 1,045 1,010 0,999 0,977 1,051
Дншропетровська 1,038 1,026 1,019 0,997 1,043
Донецька 1,012 1,037 1,037 1,023 1,028
Житомирська 1,044 1,086 1,047 0,983 1,027
Закарпатська 1,205 1,094 1,024 1,049 1,011
Запор!зька 1,061 1,034 1,002 1,176 1,082
1вано-Франк1вська 1,068 1,065 1,049 0,993 1,063
Кшвська 1,039 1,030 1,011 1,017 1,064
Юровоградська 1,005 1,016 0,997 0,971 1,009
Луганська 1,066 0,997 1,107 1,048 1,055
Львшська 0,984 1,038 1,146 0,967 1,023
Микола!вська 1,033 1,040 1,021 0,978 1,023
Одеська 1,082 1,011 0,998 1,009 1,009
Полтавська 1,031 1,002 0,996 1,071 0,997
Ршненська 1,100 1,086 1,052 0,982 1,038
Сумська 1,073 0,965 1,034 1,005 0,990
Тернопшьська 1,036 1,036 1,049 0,945 1,001
Харювська 1,030 1,023 1,013 0,964 1,028
Херсонська 0,958 1,120 1,142 0,984 0,955
Хмельницька 0,989 1,012 1,028 1,005 1,080
Черкаська 1,030 1,067 1,004 1,038 0,995
Чершвецька 1,083 1,030 1,015 1,026 1,064
Чершгшська 1,025 1,032 1,010 1,117 0,994
м. Кигв 1,052 1,011 0,999 1,032 0,965
м. Севастополь 1,055 1,015 1,065 1,014 0,959
* Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни.
Як видно з таблиц!, найменша штенсившсть розвитку ЛП в Укра!ш була в 2010 р., а найбшьша - в 2009 р. Що стосуеться репошв, то включно до 2007 р. майже всюди в!дбулося пол!пшення людського потенц!алу. Пог!р-шення в!дбулося в 2006 р. тшьки у Льв!вськш, Херсонськш ! Хмельницькш ! в 2007 р. в Луганськш ! Сумськш областях. У 2008 р. вщбулося попршення в АР Крим ! Волинськш, Юровоградськш, Одеськш, Полтавськш областях та в м. Ки!в. У 2009 р. розвиток в!дбувався нер!вном!рно по Укра!н!. З 27 рег!он!в пол!пшення ЛП в!дбулося т!льки в 14 рег!онах, а в 13-ти людський потенц!ал хоч ! незначно, але попршився. У 2010 р. полшшення ЛП вщбулося у 20 регь онах, попршення - в Полтавськш, Сумськш, Херсонськш, Черкаськш, Черш-г!вськ!й областях ! в м!стах Ки!в та Севастополь.
Результати розрахунку базових !нтегральних темпових !ндекс!в роз-витку ЛП репошв Укра!ни у 2010 р. пор!вняно з 2005 (рисунок).
Рис. Базовий ттегральний темповий шдекс розвитку ЛПу 2010 р.
За п'ять poKÍB полшшення людського потенцiалу вщбулося у bcíx peri-онах Укра'ни. Найбiльшe полiпшeння ЛП за щ роки було в Закарпатськш, За-поpiзькiй, 1вано-Франювськш, Луганськш, Рiвнeнськiй i Чершвецькш, а найменше - у Волинськш, Юровоградськш, Тернопшьськш, Хаpкiвськiй i Херсонськш областях.
Висновки. Незважаючи на значний доробок науковщв у дослщжент людського потенщалу, на сьогоднi вщсутт eфeктивнi методики, якi давали б змогу остаточно виpiшити проблему оцшювання iнтeнсивностi його розвитку. Запропонований в робота набip первинних показникiв, алгоритм розрахунку ланцюгових та базисних штегральних темпових iндeксiв розвитку ЛП дали змогу ощнити iнтeнсивнiсть розвитку цього потенщалу в Укpаïнi та ïï peгiонах.
Результати pозpахункiв показали, що людський потeнцiал в Укpаïнi постшно полiпшувався. Найменше таке полiпшeння було в 2010 р., а найбшь-ше - в 2009 р. Вщ 2005 до 2010 pp. ЛП найбшьше полiпшився в Закарпатсь-кiй, Запоpiзькiй, Iвано-Фpанкiвськiй, Луганськiй, Рiвнeнськiй i Чepнiвeцькiй, а найменше - у Волинськш, Юровоградськш, Тepнопiльськiй, Харювськш i Хepсонськiй областях.
Л1тература
1. Злупко С.М. Людський потенщал, зайнятють i сощальний захист населення в Укра'ш : навч. поабн. / С.М. Злупко, Й.1. Радецький. - Льв1в : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка. -2001. - 193 с.
2. Skorupka D. Neural Networks in Risk Management of a Project / D. Skorupka // 2004 AACE International Transaction, (CSC.1.51-CSC.1.57), The Association for the Advancement of Cost Engineering, USA, Washington 2004. - S. 229-234.
3. Приймак B.I. Трудовий потенщал i мехашзми його peалiзацiï в регюш : монография / B.I. Приймак. - Львiв : Вид. центр ЛНУ ¡м. 1вана Франка, 2002. - 383 с.
4. Skorupka D. Identification and Analysis of Risk Indicators of an Increase in Construction Project Costs / D. Skorupka, M. Hastak // Zeszyty Naukowe Politechniki Gdanskiej 602, Budow-nictwo L^dowe, Nr 59, KILiW PAN. - Krynica 2006. - S. 223- 230.
5. Новжова О.Ф. Людський потенцiал: мехашзми збереження та розвитку : монографiя / О.Ф. Новжова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та íh. - Донецьк : Вид-во 1н-ту eKOHOMÍKM промис-лoвoстi, 2008. - 468 с.
6. Skorupka D., Identification and Initial Risk Assessment of Construction Projects in Poland / D. Skorupka // Journal of Management in Engineering, July. - 2008. - Vol. 24, No. 3, American Society of Civil Engineers 2008, USA. - S. 120-127.
7. Бактимирова З.З Безопасность в концепции развития человека / З.З. Бактимирова // Общественные науки и современность. - 2002. - № 6. - С. 135-142.
8. Людський розвиток в Украшг мшíмíзaщя сощальних ризигав : кол. наук.-анашт. мо-нoгрaфíя / за ред. Е.М. Лíбaнoвoi. - К. : Вид-во 1н-ту демографп та сощальних дослщжень íм. М.В. Птухи НАН Украши, Держкомстат Украши, 2010. - 496 с.
9. Стефанишин О.В. Людський потенщал економжи Украши : мoнoгрaфíя / О.В. Стефа-нишин. - Львíв : Вид. центр ЛНУ íм. 1вана Франка, 2006. - 315 с.
10. Приймак В.1. Регюнальш ринки пращ Украши: трансформащя та мехашзми регулю-вання : мoнoгрaфíя / В.1. Приймак. - Львíв : Вид. центр ЛНУ íм. 1вана Франка, 2003. - 256 с.
Прыймак В.И., Кицера В.М. Интенсивность развития человеческого потенциала регионов Украины
Рассмотрен алгоритм расчета первичных и интегральных (базовых и цепных) темповых индексов развития человеческого потенциала. Предложена система первичных показателей, значения которых целесообразно использовать для выполнения экономического анализа. На основании проведённых расчётов исследованы направления и интенсивность развития человеческого потенциала в Украине и её регионах.
Ключевые слова: человеческий потенциал, интенсивность развития человеческого потенциала, регион.
Pryimak V.I., Kicera V.M. The intensity of human development regions of Ukraine
The algorithm for calculating the primary and integral (base and chain) tempo human development indices is considered. System of primary parameters whose values should be used for economic analysis is proposed. On the basis of calculations it is investigated the direction and intensity of human development in Ukraine and its regions.
Keywords: human potential, the intensity of human development, the region.
УДК 336.1(477) Докторант Н.В. Кузьминчук, канд. екон. наук -
НТУ "Харкгвський полгтехшчний шститут "
ОПТИМ1ЗАЦ1Я СТРУКТУРИ ВИДАТК1В М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В (НА ПРИКЛАД1 ХАРК1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1)
Удосконалено модель оптим!заци розпод!лу бюджетних кошт!в, яка, на вщмшу вщ юнуючих, враховуе шдивщуальний характер функщонально! залежност м!ж по-казниками потенщалу життезабезпечення населення регюну (ПЖНР) та бюджетни-ми видатками, а також р!вень впливу бюджетних видатюв на показники ПЖНР, що дасть змогу шдвищити загальну ефектившсть, точшсть та оператившсть прийняття управлшських р!шень, зокрема сформувати прюритетш напрямки бюджетного ф!-нансування окремих сфер та об'ект!в фшансово-бюджетного регулювання.
Ключовг слова: бюджетш видатки, оптим!защя, розподш бюджетних кошт!в, потенщал життезабезпечення населення регюну.
Постановка проблеми. У сучасних умовах найбшьшо! уваги у роз-гляд! питань фшансово-бюджетного регулювання потребують видатки бю-
