CC BY
14
ваних системах дуже розвинена подлинна структура, в них надежного розвит-ку набуди процеси демократизаци та д1берашзаци економiчноi дiядьностi.
Л1тература
1. Туган-Барановский М.И. Социальные основы кооперации / М.И. Туган-Барановский. - М. : Изд-во "Наука", 1918. - 236 с.
2. Туган-Барановський М.1. Под1тична економ1я : курс попудярний / М.И. Туган-Барановский. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 138 с.
3. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: структура, принципы, функции / Г.И. Башнянин. - Львов : Изд-во "Свит", 1994. - 248 с.
4. Башнянин Г.1. Ефективнють функцюнування кооперативних систем в перехщних умовах / Г.И. Башнянин. // Пробдеми розвитку споживчо! кооперацл Украши в ринковому се-редовищ1 : зб. наук. праць. - Ч. 1. - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1998. - С. 69-76.
5. Башнянин Г.1. Системи економ1чного оцшювання в перехщних економшах: пробдеми природи, титв i метродопчного анашзу / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич, М.Д. Янюв // Фшанси Украши. - 1998. - № 6. - С. 121.
6. Башнянин Г.1. Виробничi системи в перехщних економшах / Г.1. Башнянин, 1.В. Бойчук, Б.В. Дубовий, А.В. Ромiх. - Львiв : Вид-во "Коопосвiта", 1999. - 382 с.
7. Башнянин Г.1. Економiчнi системи: пробдеми структуризаци i типодопзаци / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич, Б.М. Шевчик. - Львiв : Вид-во "Коопосвiта", 1999. - 220 с.
8. Башнянин Г.1. Мiкроекономiчнi ринковi системи: метродогiчнi пробдеми анашзу ефективностi функцiонування / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич, 1.О. Чупик. - Львiв : Вид-во "ЛКА", 2001. - 182 с.
9. Башнянин Г.1. Економiчнi системи : монографiя / за ред. Г.1. Башнянина, 1.М. Копич, 1.О. Чупик. - Львiв : Вид-во "ЛКА". - 2006. - Т. 1. - С. 3-15.
10. Башнянин Г.1. Ефективнють дерегудяци економiчних систем перехщного типу: ме-тододопчш пробдеми метродогiчного анадiзу / Г.1. Башнянин, Г.С. Третяк. - Львiв : Вид-во "ЛКА", 2008. - 502 с.
11. Башнянин Г.1. Ефективнють капiталiзацii i дiбералiзацii економiчних систем в умовах ринково! транзици: метододогiчнi пробдеми метродогiчного аналiзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Турянський. - Львiв : Вид-во "ЛКА", 2008. - 480 с.
12. Бабенко С.Г. До питання про природу кооперативних систем: вузьке, широке i ri-першироке трактування / С.Г. Бабенко // Вюник львгвсько! комерцiйноi академи. Серiя еко-номiчна. - Львiв : Вид-во "ЛКА". - 2002. - Вип. 12. - С. 57-63.
13. Копич 1.М. Пробдеми типодопзаци i кшометричного аналiзу систем економiчного оцiнювання в перехщних економшах / 1.М. Копич // Вюник львгвсько! комерцiйноi академи. Серiя економiчна. - Львiв : Вид-во "Коопосвгга", 1999. - Вип. 6. - С. 23-30.
14. Рехлецький С. А. Кооперативний каттад в умовах переходу до ринку : дис. ... канд. екон. наук / е.А. Рехдецький. - львгв : Вид-во "ЛНУ", 2002. - 184 с.
15. Турянський Ю.1. Основш типи капiтадiзацiйних ефекпв в контекст! перехщних економТчних систем / Ю.1. Турянський // Вюник львгвсько! комерцiйноi академи. Серiя еко-номТчна. - львгв : Вид-во "Кор^сви-а". - 2005. - Вип. 17. - С. 61-88.
УДК 338.24:330.341.1 Ген. директор С.Г. Дрига, канд. екон. наук -
Укратський фонд тдтримки тдприемництва
ШНОВАЩЙНИЙ 1МПЕРАТИВ П1ДПРИСМНИЦЬКО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 - ГЛОБАЛЬНА Ф1ЛОСОФ1Я ХХ1 СТОР1ЧЧЯ
Розкрито об'ективну потребу розбудови нащонально'1' системи пiдприeмництва на основi фундаментальних положень економiчноi теори еволюцшного розвитку су-спiльства, в цен^ яко'1' знаходиться пiдприeмництво. Критично проаналiзовано щ-льовi установки та практичш досягнення Украши в питаннi становлення економши iнновацiйного типу. Зроблено висновок, що кардинальна змiна економiчних координат розвитку пщприемництва можлива лише на принципах шновацшно'1' iмператив-ност та автократичних механiзмах у економiчнiй полiтицi держави.
Ключов1 слова: технолопчний устрiй, проривнi технологи, технолопчш шно-вацп, стратегiя iнновацiйного розвитку, шновацшний iмператив.
General director S.G. Dryga - Ukrainian backing of enterprise fund
An innovative imperative of entrepreneurial activity is global philosophy of ХХ1 century
The objective need for construction of the national entrepreneurship system on the basis of economic theory fundamental positions about social evolutionary development with an enterprise in this theory's center is discussed in the article. Target objectives and practical achievements of Ukraine are critically analyzed in frames of innovational economy establishment. A conclusion is done, that cardinal change of economic co-ordinates of development of enterprise possibly only on principles of innovative imperativeness and autocratic mechanisms in the economic policy of the state.
Keywords: technological mode, breach technologies, technological innovations, strategy of innovative development, innovative imperative.
Постановка проблеми. Темпи економ1чного розвитку шдприемниц-тва визначаються штенсившстю i яюстю шновацшно' д1яльносп в KpaiHi. Bi-тчизняна економша, вичерпуючи залишки екстенсивного ресурсу вщтворю-вального процесу, вже не в змозi досягти того piвня економiчного розвитку, з якого Укра'на стартувала у свою незалежну юторш. У сучасному конкурен-тоглобaлiзовaному свт можна протистояти зовтштм викликам i забезпечи-ти прогресивний розвиток економiки, лише цiлеспpямовaно вщтворюючи технологiчну базу V укладу та створюючи передумови для переходу до но-вiтнього, VI технологiчного укладу. Цей економiчний маневр може вщбутися лише пiд кеpiвництвом уряду i за його aктивноi учaстi.
Аналiз останнiх дослiджень. Фундaментaльнi дослiдження, спрямо-вaнi на розгляд економiчного змюту передових технологiй i iнновaцiй, здшс-нювали вченi: Й. Шумпетер, Дж. Гелбрейт, Е. Янг, Е. Дешсон, М. Портер, Д. Бшл. та вггчизняш: I. Акiмовa, О. Амоша, Д. Богиня, З. Bapнaлiй, Л. Воро-тiнa, В. Геець, Б. Данилишин, Я. Жaлiло, I. Манцуров, М. Чумаченко. У дос-лщженнях зазначених aвтоpiв розкрито питання становлення шновацшно' парадигми - драйвера сучасно' еволюцii цивiлiзaцii.
Мета дослiдження. Метою економiчного aнaлiзу е таке: дати загальну оцiнку ефективностi системi вггчизняного пiдпpиемництвa; оцiнити реальний стан та визначити тенденцп, що вiдбувaються в сфеpi iнвестицiйних та iнно-вацшних пpоцесiв у реальному сектоpi економжи Укра1ни; оцiнити бaзовi технологiчнi уклади, на якi спираеться вiтчизнянa економжа та 1хню критич-ну межу ефективность Спираючись на iстоpичний свгговий та нaцiонaльний досвiд у становленш iнновaцiйноi економiки та нaуковi здобутки в осмислен-нi Iнновaцii як ново' Парадигми еволюцшного розвитку цившзаци, у дослi-дженнi поставлено мету дослщити, як в цьому контекс^ спрямовувалися дii всiх уpядiв
Виклад основного матерiалу. Biдвеpто кажучи, розмови про шнова-цiйну економiку, створення моделi нaцiонaльноi iнновaцiйноi системи (Н1С) i тотальну пiдтpимку новaтоpiв вже просто набридли. За роки незалежнос^ вЫ Президенти Укра'ни, мiнiстpи, народш депутати сво'ми безперервними роз-мовами на шновацшну тематику, здаеться, виробили до не' стшкий iмунiтет
в y^a^^^re гpoмaдянинa. Cтaлoся це зoкpемa i тому, шр, зaхoпившись "мoднoю" теpмiнoлoгiчнoю pитopикoю, aвтopи численних диспyтiв i текс^в piдкo тopкaються сyттi сaмoгo питaння шoдo змiстy тa poлi iннoвaцiйних ^o-цесiв y свгговш евoлюцiï тa ïx специфiчнoï цик^шс^. Пеpевaжнa бiльшiсть пpедстaвникiв вищих ешелoнiв влaди, якi вистyпaють сьoгoднi як пpoгpесис-ти, пеpебyвaють y цш влaдi пpoтягoм мaйже всьoгo пеpioдy стaнoвлення не-зaлежнoï деpжaви. Однэк, дoвoдячи дo стaнy мaнтpи poзмoви пpo пoтpебy poзвиткy Укpaïни сaме y iннoвaцiйнiй плoшинi, вiтчизняний ютеблшмент зэ-мoвчye фaкти свoгo несвiдoмoгo a6o мoвчaзнoгo, a чaстiше свiдoмoгo што-дження зi знищенням iннoвaцiйнoï мaтеpiaльнo-теxнiчнoï тa нayкoвo-дoслiд-ницькoï бaзи зa poки ïx кеpiвництвa деpжaвoю.
Вaжкo знaйти кoнтpapгyменти виснoвкy, зpoбленoмy видaтним вггчиз-няним нayкoвцем aкaдемiкoм Ю.М. Пaxoмoвим, шo сaме "гoлoвнi екoнoмiчнi гpaвцi... знищили (з poзpiзaнням нa метел) y пеpшi ж poки незaлежнoстi Ук-pai™ мaлoпpибyткoвi висoкoтеxнoлoгiчнi виpoбництвa пiд гаслэми: "з paкет бyдемo poбити кaстpyлi", oскiльки "oвoлoдiвши спaдшинoю минyлoï ^aï™ як тpoфеeм... вiдпoвiдним чинoм пoвoдяться зi свoeю здoбиччю" [10, с. 5]. З кoсмiчнoю швидкiстю з,ясyвaлoся, шo й кaстpyлi вoни не спpoмoжнi виготов-ляти, якi б кoнкypyвaли з пoдiбними тoвapaми вiдoмoгo бpендy гаммни "Zepter" a6o, пpинaймнi з бpендaми, пoдiбними кoмпaнiï "Berghoff'.
ToMy не вapтo гaдaти, чи poзyмiють сaмi мoжнoвлaдцi, пpo щo гoвo-pять? Абсoлютнo oчевиднo, щo ïxнi вислoвлювaння e виявoм бaжaнь, a не мoжливoстей, oскiльки в yкpaïнськиx pеaлiяx ïxнi дoбpi нaмipи нapaзi нi дo чoгo не ^ивели. Eкoнoмiкa y нaс пеpевaжнo сиpoвиннa, пpo нaцioнaльнy ш-нoвaцiйнy системy, сaме як системy, не йдеться, a iннoвaтopи мpiють тшьки пpo те, шoб деpжaвa зaлишилa ïx нapештi y oto^'.
У ^oMy кoнтекстi ше безпiдстaвнiшими виглядaють гaслa, шo лунэ-ють з веpxнix шaблiв вiтчизнянoгo iстеблiшментy ^o aкцентyвaння зaxoдiв пiдтpимки сaме iннoвaцiйнo спpямoвaнoгo мaлoгo пiдпpиeмництвa. 3a вщсут-нoстi HIC, у якiй мaють дoмiнyвaти пpoвiднi для нaцioнaльнoï ега^мжи ве-ликi пiдпpиeмствa зa oбoв,язкoвoгo зaмкненoгo xapaктеpy ïx виpoбничиx ^o-цесiв (кiнцевoмy збиpaннi висoкoтеxнoлoгiчнoгo пpoдyктy/тoвapy), мaлi шд-пpиeмствa не тшьки не мэють сценapiïв iннoвaцiйнoгo poзвиткy, эле й взaгaлi мaють дуже oбмежений екoнoмiчний пpoстip для pеaлiзaцiï себе у вщшвщ-них свгговим стaндapтaм фopмax пiдпpиeмництвa.
Hеpoзpивний зв,язoк великoгo тэ мaлoгo пiдпpиeмництвa у плoщинi iнвестицiйнoгo тэ, oсoбливo, iннoвaцiйнoгo склэдникэ poзвиткy екoнoмiчнoï системи суспшьствэ poзкpивaeться чеpез ïxню двopiвневy iмплiкaцiю. no-пеpше, ïx бiнapний лoгiчний зв,язoк пoлягae у тoмy, :m,o стyпiнь poзвиткy тэ гaлyзевoï дифеpенцiaцiï великиx пiдпpиeмств e зaснoвкoм для шяви нэслщ-ку - мaлиx пiдпpиeмницькиx фopм гoспoдapювaння у пpoекцiï гaлyзевoгo стану тэ ступеня poзвиткy великoгo бiзнесy. Дoдaткoвo ця бiнapнiсть пpoяв-ляeться у тoмy iннoвaцiйнoмy фopмaтi дiяльнoстi мaлoгo пiдпpиeмництвa, який зaдaeться йoмy iннoвaцiйними збypеннями нaстyпaючoгo нoвiтньoгo теxнoлoгiчнoгo уклэду, пpoвiдникoм ягаго e велике пiдпpиeмництвo. Сэме iмплiкaтивний xapaктеp зв,язкiв великoгo тэ мaлoгo (безyмoвнo, й сеpедньo-
го) шдприемництва е базовою основою формування нацюнально1 системи шдприемництва у нерозривнiй трiадi його складникiв.
Виходячи з цих фундаментальних положень економiчноï фiлософiï, варто визнати необгрунтованими заклики щодо можливост створити умови для розвитку малих пiдприемств iнновацiйного спрямування, вiдокремлених вщ стану iнновацiйних процесiв у великому бiзнесу. Некоректно, за цих же обставин, здшснювати аналiз стану шновацшних та iнвестицiйних процесiв у середовищд малих господарюючих âкторiв за межами контексту цих проце-сiв, що вщбуваються сферi дiяльностi великих економiчних гравцiв.
З цiеï позицiï розглянемо, як вщбуваються процеси нагромадження основного катталу в системi втизняного пiдприемництва та яка питома вага iнновацiйноï складника у процесi ïx переходiв до нових технологiчних укладiв.
Свiтова наукова думка та набутий досвщ державного управлiння безальтернативно постулюють: ефективнють нацiональноï системи шдприемництва визначаеться ïï iнновацiйним характером, спрямовашстю на збурення в сталому, урiвноваженому економiчному просторi, що забезпечуе наци пер-манентний процес нагромадження нових знань (у техтщ, технолопях, мене-джментi), для стрiмкого переходу (прориву) до вщтворювання виробництва у формат вищого теxнологiчного укладу. У цьому полягае загальний принцип та мехашзм економiчноï еволюцiï [5]. З огляду на цей зрозумший мехашзм еволюци, виникае низка проблем щодо оцшки iнновацiйного або хоча би масштабного швестицшного процесу розвитку украшсько1" економiки.
Провiднi пiдприемства та краши у своему прагненнi досягти техноло-гiчниx переваг мають на мет не тiльки забезпечення зростання продуктив-ностi й конкурентоспроможностi на свгговому ринку, але i забезпечення бази свого довготермшового економiчного розвитку. Рушшною силою економiч-ного зростання у глобальнш конкуренцiï е використання та удосконалення передових теxнологiй - шновацш. Промисловiсть та уряд повинш в цьому ть сно сшвпрацювати, бути згуртованими навколо загально1' шновацшно1" поль тики у стратегiчний союз нового типу, слугувати орiентиром для вЫх учасни-кiв цього процесу i е невщ'емним реквiзитом нацюнальних програм страте-гiчного розвитку.
Далi свiтова економiчна теорiя та досвщ державного менеджменту постулюють, що процеси створення преференцшних умов для шновацшного розвитку е базою для набуття нових, принципово яюсних характеристик у формуванш нових теxнологiчниx устро1'в. Успix тако1' полiтики полягае у ïï незворотному, перманентному xарактерi. В украшських реалiяx за вщсутнос-т вираженоï iнвестицiйноï i структурноï пол^ики держави теxнологiчнi зру-шення набули явно регресивного характеру i мають ч^кий прояв у швидкш деградаци ïï теxнологiчноï структури. Найбiльший регрес охопив найсучасш-шi виробництва,, що "вщкинуло" Украïну за рiвнем ïï розвитку у середину 80-х роюв минулого столггтя. Бiльшiсть виробництв готовоï продукцiï, що за-микають вщтворювальний контур п'ятого теxнологiчного устрою, практично згорнуть Скорочення ïx виробництва набагато перевищуе спад виробництва шших видiв готовоï продукцiï, вiдбулося практично цшковите ïx витiснення з внутрiшнього ринку iмпортними аналогами. Руйнування сучасного техноло-
пч^го yстpoю oзнaчae pyйнyвaння теxнoлoгiчнoï oснoви CTirnoro екoнoмiч-нoгo зpoстaння. Фaктичнo в Укpaïнi сфopмoвaнa мoдель екoнoмiки, якэ ^бу-дoвaнa пеpевaжнo нэ теxнoлoгiчниx yстpoяx, якi "вiдiйшли" в íctopto евoлю-ци цивiлiзaцiï, i тому вoнa мoже бути кoнкypентoспpoмoжнoю нэ зoвнiшнix pинкax ше певний чэс лише зэ paxyнoк дешевoï poбoчoï сили.
3a poки незaлежнoстi в Укpaïнi у бaгaтьox нopмaтивнo-пpaвoвиx тэ oфi-цiйниx дoкyментax визнaченi нэугав^ нayкoвo-теxнiчнi тэ iннoвaцiйнi npiop^ тети poзвиткy. Але дiйснi пpiopитети визнэчэються не цими пеpелiкaми, a вияв-ляються у деpжaвнiй бюджетнo-фiнaнсoвiй дистpибyцiï шoдo кoнкpетниx теx-нoлoгiчниx пpopивiв„ якi зэбезпечують стaнoвлення тэ тодвльше дoмiнyвaння нoвoгo теxнoлoгiчнoгo уклэду. Пpoте сьoгoднi в Укpaïнi мэйже 70 % витpaт нэ нayкoвo-теxнiчнi poзpoбки дoвoдиться нэ IV i лише 23 % нэ V теxнoлoгiчний yстpiй, 60 % iннoвaцiйниx витpaт - нэ IV теxнoлoгiчний yerprn, 30 % - нэ III, a нэ V - лише 8,6 %. Kpiм цьoгo, 75 % швестицш пpямye в III yerprn i лише 20 % i 4,5 % - в IV i V теxнoлoгiчнi yerpoï, в^д^в^та. У теxнoлoгiчнiй чaстцi кэш-тaльниx вклэдень (теxнiчне пеpеoзбpoeння i мoдеpнiзaцiя) дoмiнye III теxнoлo-пчний yстpiй - 83 %, i лише 1 % дoвoдиться нэ IV yстpiй [8].
Haйнaoчнiше пpoцеси теxнoлoгiчнoгo вiдстaвaння вiтчизнянoï егаш-мiки пpoявляються у динaмiцi шдекшв фiзичнoгo oбсягy вaлoвoгo внут-prnmoro дoxoдy (IФО ВВП), якi щopiчнo, пoчинaючи з 1991 p., e Деpжaвний кoмiтет стэтистики Укpaïни (див ^эф^). Як виднo з ^эф^у, стpiмкий стад екoнoмiки Укpaïни бyлo пpизyпиненo у 1998-1999 pp. Вiдтoдi IФО ВВП ш-чэв зpoстaти. Але пoтpiбнo кoнстaтyвaти, шo це бшьше чи менше зpoстaння здoбyте та фyндaментi III-IV теxнoлoгiчниx yклaдiв, екoнoмiчнi ефекти якиx вже дэвш "вичaвленi" кpaïнaми, якi poзвивaються у фopмaтi V теxнoлoгiчнo-ro уклэду тэ пapaлельнo з ним ствopюють фундэмент для пеpеxoдy у VI - нэ-нoтеxнoлoгiчний уклэд.
3 темтв зpoстaння IФО ВВП (aбстpaгyючись вiд сyчaснoï свiтoвoï фь нaнсoвo-екoнoмiчнoï кpизи) мoжнa бyлo oчiкyвaти, щo в пеpioд мiж 20122014 pp. у^э^сь^ екoнoмiкa змoглa би дoсягнyти piвня 1991 p. Безyмoвнo, свiтoвa кpизa, пpимнoжyючи пpoвaли у в^гоня^му гoспoдapювaннi, змю-тить та декiлькa poкiв це oчiкyвaння. Але у будь-я^му paзi ми мaeмo тдстэ-ви зpoбити негэтивний, xoчa цiлкoм oб,eктивний виснoвoк: дoсягнення в якийсь пеpioд стэну екoнoмiки piвня 1991 p. буде oзнaчaти, yкpaïнське сyспiльствo весь цей чэс pyxaлoся нэзэд.
Hизькi теми нaгpoмaдження oснoвнoгo кaпiтaлy тэ вaлoвoгo кaпiтaль-нoгo iнвестyвaння, низькэ чэсткэ ^д^^мотв, шo ïx здiйснюють, вкpaй то-вiльне зpoстaння pентaбельнoстi oпеpaцiйнoï дiяльнoстi пiдпpиeмств, oсoбли-вo у пpoмислoвoстi, взaгaлi yнемoжливлюють не тiльки дoсягнення стapтoвo-ro стану екoнoмiки, який мэлэ Укpaïнa та зopi ^з^еж^ст^ эле не звлишв-ють шэншв шoдo фopмyвaння бэзи для пpopивниx теxнoлoгiй у нaстyпнi теx-нoлoгiчнi yстpoï. Дoсвiд кpaïн Пiвденнo-сxiднoï Ази, якi пpoдемoнстpyвaли кoлoсaльний стpибoк у сyспiльствo V теxнoлoгiчнoгo уклэду, визнэчив ^o6-xiднi мaкpoекoнoмiчнi пpoпopцiï мiж нaкoпиченням i спoживaнням, якi мэ-ють yтpимyвaтися деpжaвним менеджментoм для зэбезпечення динaмiчнoгo зpoстaння екoнoмiки. Вaлoвi нaгpoмaдження oснoвнoгo кaпiтaлy пoвиннi стэ-
новити не менше нiж 35 % до ВВП. В Укра'ш цей показник зрю з 19,7 % у 2001 р. до 27,5 % у 2007 р. (табл.).
Рис. Графш 1ндекси фiзичного обсягу валового внутршнього продукту в Укралт з погляду еволюци технологiчнихукладiв [4, с.32, 5]
Табл. Динамша нагромадження основного камталу, витрат на технологiчш шноваци тарентабельтсть операцшно'1 дiяльностi промислових тдприемств
в УкраЩу 2001-2008 рр.
Показники 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
1 Валовий внутр1шнш продукт, млнгрн 204190 225810 267344 345113 441452 544153 720731
2 Валове нагромадження основного катталу, млн грн - у % до ВВП 40 211 19,7 43 289 19,2 55 075 20,6 77 820 22,5 96 965 22,0 133874 24,6 198348 27,5
3 Кшьюсть тдприемств СПД, що здшснювали валов1 каттальш швестици, одиниць - у % до загальног к1лькост1 тдприемств СПД 63 658 22,8 75 385 25,1 84 468 26,5 88 485 26,7 92 060 26,7 97 905 27,2 104 599 27,5
4 Кшьюсть тдприемств СПД, що здшснювали технолопчш шноваци, одиниць - у % до загальног к1лькост1 тдприемств СПД 2 062 0,74 1 832 0,61 1 644 0,52 1 826 0,55 1823 0,53 1507 0,42 1 390 0,37
5 Загальний обсяг витрат на технолопчш шноваци (ВТ1), млн грн 1958,5 2 324,4 3 101,2 4 833,0 5772,1 6 201,9 9 972,2
6 Середнш обсяг ВТ1 на одне тд-приемство СПД, що 1'х здшснювали, тис. грн 949,8 1 278,6 1 886,4 2 646,8 3166,3 4 115,4 7 174,2
7 Рентабельтсть операцшно'1 дь яльносп промислових тдприемств, % 3,7 2,6 3,3 4,7 5,5 5,8 5,8
Джерела: [1, 2, 3, 9, 11]
Тэк швшьт темпи зpoстaння oбсягiв нaгpoмaджень в^эй oбмежy-ють мoжливoстi ствopення нaлежнoï бэзи для pестpyктypизaцiï вiтчизнянoï е^^мши в фopмaтi викликiв сyчaсниx теxнoлoгiчниx yклaдiв. Пpи цьoмy збеpiгaються дoсить знaчнi oбсяги деpжaвнoгo спoживaння. 3a poзpaxyнкaми дoxoди деpжaвнoгo бюджету У^вши, Пенсiйнoгo фoндy i фoндiв деpжaвнo-ro сoцiaльнoгo стpaxyвaння в пеpioд з 2001 пo 2007 pp. змшювэдися в межax вiд 38,8 % дo 40,б % ВВП [4, б, 7]. Пpoте у poзвинениx кpaïнax (зэ висoкoï нopми нaгpoмaдження) деpжaвне спoживaння, зэзвичэй, скopoчyeться i не пе-pевишye 20-25 % ВВП. to6to, пpoпopцiя мiж нaгpoмaдженням тэ спoживaн-ням дo нaцioнaльнoгo ВВП в Укpaïнi склэдвся aбсoлютнo пpoтилежнa тiй, якoï дoтpимyються кpaïни-лiдеpи iннoвaцiйниx теxнoлoгiй.
Великi oбсяги деpжaвнoгo спoживaння неминуче зyмoвлюють змен-шення oбсягiв деpжaвниx iнвестицiй. Тэкэ пoлiтикa деpжaви, як нaслiдoк, ек-стpaпoлюeться нэ пiдпpиeмницький сектop е^^мши, в якoмy мaсштaбниx iнвестицiйниx витpaт теж не здiйснюють. Kiлькiсть ^д^^мотв - СПД, шo здiйснювaли вaлoвi кaпiтaдьнi iнвестицiï, зэ пеpioд з 2001 то 2007 pp., зpoслa з 22,8 % дo 27,5 % вщ зaгaдьнoï зapеeстpoвaнoï ïx чисельтость Пapaдoксaдь-нo, эде фвктом зaдишaeться те, шo кaпiтaдьне швестувэння у сyчaснiй y^a-ïнськi е^томщ здiйснюe лише кoжне четвеpте пiдпpиeмствo (!).
Cпoтвopенa стpyктypa iнвестицiй e нaслiдкoм дoсить низькoгo piвня pентaбельнoстi вiтчизняниx пiдпpиeмств. Незвэжэючи нэ незнэчне зpoстaння pентaбельнoстi в oстaннi двэ poки, зaгaлoм дaнi зaсвiдчyють ïï низький pi-вень: якшo pентaбельнiсть пpoмислoвиx пiдпpиeмств у 1999 p. отв^в^в 9,1 %, тo в 2001 p. - 3,7 %, в 2002 p. - 2,б % i лише в 200б-2007 pp. yтpимyвa-лэся нэ piвнi 5,8 %. "Пpoxoлoдний" iнвестицiйний кшмэт не зaбезпечye oнoв-лення oснoвнoгo кaпiтaдy тэ спoтвopюe yмoви для фopмyвaння iннoвaцiйнoгo poзвиткy екoнoмiки. !нвестици - це неoбxiднa yмoвa штоввцш, эде ефект ïx-ньoï взaeмoдiï тэ взaeмoзв,язкiв дoсягaeться зэ yмoви, кoли iнвестицiï, ïxня стpyктypa не ^octo вiдпoвiдaють теxнoлoгiчнiй стpyктypi е^^мши, эде i зэбезпечують пpiopитетний poзвитoк вишиx теxнoлoгiчниx yстpoïв. Toмy нэ-мipи pеaлiзyвaти "iнвестицiйнy мoдель poзвиткy" у нэс в oснoвнoмy зaлишa-ються нэ piвнi poзмoв, у кpaщoмy paзi деклapyються в ypядoвиx пaпеpax. А нaмipи спpямyвaти егатомшу в iннoвaцiйнoмy фopмaтi poзвиткy, звэжэючи нэ те, шo iнвестицiйнi зaxoди пеpевaжнo спpямoвaнi у "минуле" (шя^им^ мopaльнo тэ фiзичнo знoшениx oснoвниx виpoбничиx фoндiв), aпpiopi мэють iнфiльoвaний xapaктеp.
Це пiдтвеpджye стaбiльнa тенденщя зниження кiлькoстi тэ чэстки шд-пpиeмств, шo здiйснювaди iннoвaцiйнy дiяльнiсть. У 2001 p. кiлькiсть шд-пpиeмств - СПД, шo здшснювэли теxнoлoгiчнi iннoвaцiï, стaнoвилa 20б2, у 2007 p. ïx зaлишилoся 1390, тобто пopiвнянo з 2001 p. ïx пoменшaлo нэ 32,б %. Дезiннoвaцiйнiсть yкpaïнськoгo пiдпpиeмництвa пiдтвеpджyють жэ-люгiднi пoкaзники питoмoï вэги ^д^^мотв - СПД, шo здiйснюють теxнo-лoгiчнi iннoвaцiï. У 2001 p. чэсткэ тaкиx пiдпpиeмств не пеpевищyвaлa oднo-ro вiдсoткa дo зaгaльнoï кiлькoстi нaявниx пiдпpиeмств - СПД - 0,74 %, a у 2007 p. - ïx^ чэсткэ зменшилэсь yдвiчi тэ стaнoвилa 0,37 %.
Стан швестицшно-шновацшного процесу в економiчних системах е точним iндикатором напряму еволюцiйного руху цих систем: або це система, що вiдтворюе механiзми безупинно1 еволюци до вищих технологiчних устро-1в, що е базою загальносуспiльного прогресу, або це система, що не спромож-на до нових комбшацш, та лише збшьшуе невизначенiсть свого стану (висока ентрошя), забезпечуе свое юнування, вичерпуючи ресурси з минулих вироб-ничих сил (технологiчних укладiв), тобто регресуе у минуле, що визначае 11 есхатологiчний характер.
З огляду на наведене, iндикатор швестицшно-шновацшного процесу характеризуе сучасну економiчну систему Укра1ни як таку, що прямуе проти всесвггньо! течи науково-технiчного прогресу. На такому фундамент Укра-1на вже не зможе досягти стану економжи, з якого почалася iсторiя 11 неза-лежностi. У 1990 р. в Укра1ш вироблялося ВНП на душу населення на суму $5085 [3, с. 22], а ВВП на душу населення у 2006 та 2007 роках - вщповщно $2303 (11630 грн) та $3030 (15300 грн) [4, с. 47]. Романтичний оптимiзм неза-лежност поступився мюцем мороку економiчноl та психолопчно1" депреси та занепаду. З таким багажем вкрай важко пдно вщповюти на виклики свггово1' економiчноl кризи, яка примножила проблеми украшського суспiльства. Творчий запал, "енергетика укра1нсько1 наци пригнiченi, а це означае, що народ позбавлений сили для активного... громадянського протесту i до ефек-тивно1 творчо1 дiяльностi усерединi краши" [10, с. 4].
Руйшвш процеси в науково-технiчному, шновацшному потенцiалi кра-1ни, який е головним джерелом сучасного економiчного зростання та форму-вання переважно1 частки приросту нацюнального доходу, можуть стати нез-воротними, призвести до втрат можливостей майбутнього соцiально-еконо-мiчного розвитку. Криза укра1нсько1 економiки характеризуеться хаотичним розпадом старо1 iнерцiйноl економiчноl системи, 11 деградацiею та занепадом.
Зламати есхатолопчну економiку Укра1на може лише за умови не-гайного розроблення та впровадження науково обгрунтовано1" державно1 iн-новацiйноl промислово1 полiтики розвитку прюритетних галузей нацiональ-но1 економжи. За законами гравiтацil в економщ це створить принципово новi умови i для розвитку малого та середнього пiдприемництва, яке буде орiентувати власну дiяльнiсть в контекстi сформованого великим шд-приемництвом технiчного, технолопчного, управлiнського iмiджу ново1 вiт-чизняно1 економiки, адекватно1 свiтовим конкурентним принципам. "Знати, щоб передбачати, передбачати, щоб уникати" - це не тшьки девiз позити-вiстськоl науки, проголошений Огюстом Контом, а й головний принцип, на якому базуеться сучасний державний менеджмент.
Макроекономiчнi передумови становлення та розвитку нацюнально1 системи шдприемництва визначають, що перехiд до економши, в основi розвитку яко1 знаходиться принцип iмперативностi iнновацiй, неможливий в ко-роткостроковiй перспективi. Таке очжування може бути матерiалiзоване лише у вщдаленш перспективi, але за умови нагального вирiшення таких питань.
Перше i головне, що потрiбно зробити: i бiзнес, i наука, i влада повин-нi чггко уявляти, куди ми, Укра1на, хочемо прийти через 10, 15 i 20 роюв. У
цьому контекст n0ipi6H0 виршити наболiлу проблему - як rany3Ï економiки ми розглядатимемо як локомотивш, тобто tï макротехнологи, як будуть обрат й як наша краша вирiшить шдтримувати на свiтовому рiвнi. Тaкi орiен-тири повиннi базуватися на прагматичному захист iнтересiв внутрiшнього ринку, стимулюванш розвитку Украши. Як би багато не проголошувалося га-сел на теми штеграци, мiжнaродного розподiлу пращ - в будь-якш крaïнi на-самперед пiдтримують вiтчизняного виробника. Тобто, шновацшний iмперa-тив повинен домшувати i у сферах, що мають для сучасного внутрiшнього стану економжи Укрaïни прiоритетне значення:
• у сферi технологiй життезабезпечення (дешевi та яшст продукти, житло, л1-ки, дороги, зв'язок...), що можна розглядати як боротьбу з бiднiстю;
• у сферi iмпортозaмiнних технологiй, розвиток яких, передусiм, тдтримуе в1-тчизняного виробника;
• у ринкових тшах для малого бiзнесу.
Друге ршення, як наслщок першого, - це моделювання та створення сучaсноï шфраструктури iнновaцiйного процесу, яка iстотно мае впливати на стабшьне забезпечення результaтивноï ефективностi економiчноï системи щодо утримання високих рейтингiв конкурентоспроможностi економiки краши у конкурентоглобашзованому свiтi. Треба вщверто констатувати, що та-ко1' iнфрaструктури у нас немае ще й у першому вaрiaнтi. Складшсть завдан-ня створення тако1' шфраструктури полягае у тому, що у процес нашого бу-дiвництвa держави з ринковою економшою ми доЫ, за iнерцiею, керуемося економiко-оргaнiзaцiйними традищями, що виникли з досвiду розвитку ми-нулих технологiчних уклaдiв, а для управлшня процесами сучасного еконо-мiчного розвитку цього замало.
Трете ршення - це розроблення державно!" шновацшно1" стратеги i по-л^ики, яку можна будувати у сучасному свт, спираючись виключно на на-уково обгрунтований довготривалий прогноз. Таке цшеспрямоване прогнозу-вання потрiбно структурно забезпечити шляхом створення потужного аналь тичного шдроздшу (можливо одного з найважливших державних центрiв), своерiдного центру стратегiчних до^джень шновацш з уЫма необхщними державними атрибутами мiжгaлузевоï i мiждисциплiнaрноï iнтегрaцiï, зокре-ма й у системi ухвалення рiшень. По сут, такий прогноз повинен стати прь оритетним завданням всього украшського наукового спiвтовaриствa пiд егь дою Академи Наук i Мшютерства освгти i науки. Фiнaнсове забезпечення ре-aлiзaцiï iнновaцiйноï полiтики i стратеги держава повинна здшснювати через Державне агентство з швестицш та шновацш, яке, по сутi, мае бути фшансо-вим провiдником iнновaцiйноï пол^ики центру стрaтегiчних дослiджень.
Це "шновацшний мттум", без якого не доводиться розраховувати на широку участь шдприемщв, вчених й освгтшх структур у створенш шнова-цiйноï економiки, засновано1' на знаннях. Це той "шновацшний мiнiмум", який формуе передумови для запуску вщтворювальних процешв iнновaцiйного розвитку Украши на перспективу.
Трете тисячолгття почалося з потужно1' економiчноï та фшансово1' свь тово1' кризи. Ïï розгортання пiдтверджуе факт завершення чергового техноло-
ri4Horo циклу у розвитку цившзаци (М. Туган-Барановський, М. Кондратьев, с. Глазьев). Хоча Hapa3i сучасна криза ще не повною мiрою проявила свiй руйшвний характер щодо минулих технологiчних укладiв, проте нам вiдомi ïï конструктивы наслiдки: "створювання" можливостей подальшого ефектив-ного розвитку цивiлiзацiï на знанневих домшантах наступних технологiй. Зо-середжешсть на перевагах новiтнiх знань та технологш, провадження полгти-ки сприяння ïx набуття та нагромадження, стимулювання швидкого впрова-дження у суспшьне виробництво - це, до реч^ е найдiевiшим методом подо-лання кризових наслщюв у економiцi. З кожним технолопчним витком розвитку економiчного потенцiалу цивiлiзацiï конструктивна роль держави у цьому процес тшьки посилюеться. Зовнiшнiй чинник зростання ролi держави у спрямуваннi розвитку нацiональноï економiки в iнновацiйному ру^ по-в'язаний iз загостренням мiжнародниx вiдносин конкуренцiï в глобалiзованiй системi розподiлу працi, Внутрiшнiй чинник пов'язаний з конструктивною роллю держави щодо використання шновацшно-технолопчних переваг розвитку нащонально1" економiки та перетворення ix у високi сощально-еконо-мiчнi стандарти життя нацiï.
З огляду на викладене, Укршт залишаеться дiяти тшьки у такому фо-рматi. Наша здатшсть пiдтвердити своï амбiтнi шновацшш намiри може бути перевiрена такими ж амбгтними й iнновацiйними нашими дiями та прийня-тою програмою довгострокового стратегiчного iнновацiйного розвитку. "Духу шновацш" повинне вiдповiдати, насамперед, керiвництво вищих рiвнiв державного менеджменту, якому доручений розвиток економжи в Укршт. Наскiльки адекватною iнновацiйним викликам буде структура всix гiлок влади в державi, покаже найближчий час. На мш погляд, для науково-техшчного i професорсько-викладацького корпусу, для керiвникiв, яким доручено розвиток економжи, науки i теxнологiй в нашш Вiтчизнi, настав час, образно кажу-чи, останньоï перездачi юпиту. 1спиту з iнновацiйного розвитку Украши. Нам треба довести самим соб^ що для украшського суспiльства шноваци не е enfant terrible вщ економжи. Спробуемо перездати.
Лггература
1. Д1яльн1сть малих пщприемств у 2004-2007 роках. Держком. статистики Украши. -К., 2004. - 2007. - 326 с.
2. Основш економ1чш показники дiяльностi тдприемств - суб'екпв тдприемницьт1 дiяльностi у 2007 рот. Держкомстат Украши. - К., 2008. - 428 с.
3. Середнш клас в УкраУш: Проблеми та соцiально-економiчнi передумови становления. - К. : Вид-во "Корпоращя", 2004. - 324 с.
4. Статистичний щор1чник УкраУни. - 2007 рiк. Держкомстат Украши. - К. : Вид-во "Консультант", 2008. - 226 с.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.glazev.ru/econom_polit/2477.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index.
7. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.obkom.net.ua/news/2004-09-29/1515. shtml.
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
10. Пахомов Ю. Ситуация в Украине: предкризис, кризис, посткризис. Економiчний часопис - ХХ1 / Ю. Пахомов, С. Пахомов, 2009. - № 7-8.
11. УкраУна в цифрах 2008. Держкомстат Украши. - К., 2009. - 328 с.
