CC BY
12
О. Г. Сидорчук
канд. держ. упр. ORCID 0000-0002-7078-1557
e-mail: Sydorko91@gmail.com
Льв^вський регюнальний тститут державного управлтня Нацюнально'1 академи державного управлтня при Президентовi Украти, м. Львiв
1ННОВАЦШН1 П1ДХОДИ ДО НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦ1НКИ СОЩАЛЬНО1 БЕЗПЕКИ В СИСТЕМ1 ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
Постановка проблеми. Визначення можливостей впливу на чинники, яю обумовлюють зростання сощально! безпеки, е гострим i слабо керованим питан-ням. З одного боку, дефщит фiнансових ресурсiв по-требуе впровадження адресних та дiевих заходiв, якi посилюють безпечний стан людини, суспiльства, дер-жави, а, з шшого боку, залишаються нерозв'язаними науково-методичш засади вiдстеження причинно-на-слщкових процесiв, якi визначають змiну рiвня сощально! безпеки та резерви П зростання.
Результати наукових дослщжень, якi розкривають методичнi пiдходи до вимiру та кшьюсно! оцiнки рiвня сощально! безпеки на сьогоднi не вщповщають вимо-гам часу. Необхщна едина методологiя оцiнки сощально! безпеки, складових 11 формування та забезпе-чення, системи показникiв та iндикаторiв вимiру. Об-Грунтування внутршшх складових, формування ш-формащйно! тдсистеми, вибiр методiв нормування вихiдних iндикаторiв вимiру та алгоритму розробки ш-тегрального показника обумовленi основними завдан-нями його визначення. Забезпечення ефективносп дп механiзмiв державного регулювання потребують розробки тако! методологи визначення штегрального показника, на тдГрунп яко!, поряд з аналiзом основних тенденцш та закономiрностей його змши, забезпечу-еться оцiнка впливу внутршшх складових з визначен-ням основних чинниюв гальмування та можливих ре-зервiв його зростання, що й обумовлюе актуальнiсть дослiдження.
Оцiнку стану досягнення рiвня сощально! безпеки дощльно визначати послiдовно за кожною скла-довою ГГ формування та прояву, що дае можливють визначення узагальненого показника рiвня сощально! безпеки, який склався на конкретний перюд. Без методики визначення штегрального показника рiвня сощально! безпеки, конкретизации на його пщГруни основних чинникiв ГГ гальмування чи зростання, ощнки резервiв забезпечення пщвищення сощально! безпеки неможливе яюсне наукове обГрунтування управлшсь-ких ршень в системi державного управлiння.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Узагаль-нення та систематизацiя теоретико-методологiчних mдходiв до визначення сутностi, змiсту та складових сощально! безпеки обумовлюе розробку науково-ме-тодичних засад вимiрювання гТ рiвня. Науково-мето-дичнi напрацювання з вимiру рiвня сощально! безпеки знайшли свое вiдображення в працях вггчизняних на-уковцiв О.П. Коваля, Ю.М. Харазiшвiлi, О.1. 1лляш, О.В. Чепурного та ш. На основi аналiзу й узагаль-нення теоретичних та методичних результата щодо ш-тегрального оцiнювання рiвня економiчног безпеки
Ю.М. ХаразшвМ розроблена методологiя визначення штегрального показника на тдГрунп використання мультиплжативно! форми iнтегрального iндексу з об-Грунтуванням вектору порогових значень як бази нормування [2, 3]. У роботах О.П. Коваля [4, 5] система-тизовано юнукч шдходи до ощнки рiвня сощально! безпеки, запропоновано авторський пiдхiд до визначення штегрально! оцiнки рiвня сощально! безпеки в традицшному та альтернативному П розумiннi.
0.1. 1ляш пропонуе оцiнювати рiвень сощально! безпеки на регюнальному рiвнi з використанням моделей та статистичних показниюв [6, 7], а в наукових працях
1.A. Гнатенко [8], Т.М. Завори та О.В. Чепурного [9] наводиться аналiз та ощнка безпосередньо iндикаторiв сощально! безпеки Укра!ни. Основнi складовi та шди-катори !х вимiру для оцiнки рiвня соцiально! безпеки як складовi рiвня економiчно! безпеки визначеш Ме-тодичними рекомендацiями щодо розрахунку рiвня економiчно! безпеки [10].
Мета статп — обГрунтувати методику розробки штегрального показника рiвня сощально! безпеки, ви-значити основнi чинники змши його рiвня, оцiнити можливi резерви зростання для прийняття яюсних управлiнських рiшень в системi державного регулювання.
Виклад основного MaTepia.y. Концептуальною основою побудови штегрального показника рiвня соща-льно! безпеки е розроблена автором iерархiчна модель його формування [1, с. 185-186], в структурi яко! перший рiвень включае основнi внутрiшнi складовк мате-рiальний добробут, зайнятiсть та соцiально-трудовi вiдносини, демографiчну ситуацiю, безпеку здоров'я, безпеку та загрози життю, соцiальний захист, соща-льне виключення, девiантну поведiнку та соцiальне са-мопочуття в суспiльствi. На другому рiвнi системати-зовано iндикатори вимiрювання за кожною складо-вою, на пщГруни яких за методом адитивно! згортки розраховуються вiдповiднi субiндекси рiвня соцiально! безпеки, який склався саме за щею складовою (I,■) [1, с. 187].
I. = — У Z.
(1)
j=1
де mt — к1льк1сть iндикаторiв - складовоц
Zij — нормоване значення j-го iндикатора i-'i скла-дово!; i = 1,7.
Агрегування субiндексiв в iнтегральний показник р1вня соцiально! безпеки проводиться також за алгоритмом адитивно! згортки та, вщповщно, середньо! арифметично! просто! за умови р!внозначност! кожно!
складово! в забезпеченоси сощально! безпеки таким спiввiдношенням
1
1сб = 711, ■
асб — абсолютна за вщповщний перiод:
змiна штегрального показника
(2)
За умови адитивно! згортки оцiнка впливу окре-мих внутршшх складових на вiдносну змшу штегра-льного показника визначаеться на тдГруни методу пропорцiйного розподiлу [1, с. 199-200; 11; 12, с. 5]:
А/. .. =Мсб 'вдн А1,
I,в1дн 1 Т I '
А1сб
(3)
де А1с
— темп приросту (зниження) штегрального
СБ,вгдн
показника ш штегрального показника за 1-1 та /-й роки вiдповiдно; t = 2008-2017 рр.;
1сб
А1СБ 1СБ ,г 1СБ ,г-1;
А1. — абсолютна змiна ¿-го субшдексу за цей пе-рюд.
Такий пiдхiд забезпечуе iдентифiкацiю основних чинниюв змiни рiвня соцiально'i безпеки з визначен-ням як сили, так i напрямку !х впливу.
На тдГрунп сполучення статистично! та сощоло-гiчно'i iнформацii за 2008-2017 рр. визначено рiвнi ш-тегрального показника соцiально'i безпеки (рис. 1).
0,556
т-Г
2008 2009 2010 2011 2012 2013
О рiвень штегрального показника сощально! безпеки (1сб) за 2008-2017 рр. Рис. 1. Динамка змши штегрального показника сощальног безпеки (1сб) за 2008-2017рр.
т-1-1-1
2014 2015 2016 2017 Роки
Виходячи з розроблено! градащ! змши штегрального показника в Укра'!ш склався помiрний його рь вень в межах вщ 0,475 (2011 р.) до 0,556 (2017 р.). При цьому простежуеться, що за останне десятилггтя практично вiдсутня односпрямована тенденщя його змiни.
Аналiз змши рiвнiв соцiально'i безпеки свiдчить, що в загальнш закономiрностi можна виокремити де-к1лька перiодiв, яю однозначно корелюють з вщповщ-ними тенденщями макроекономiчних показниюв еко-номiчного розвитку. Зниження рiвня iнтегрального показника сощально! безпеки з 2008 по 2011 р. ств-падае з негативними процесами в економщ кра!ни, що були обумовлеш свiтовою фiнансовою кризою (2008-2009 рр.), а внаслiдок об'ективного термiну за-пiзнення в силу шерцшноси соцiальних процесiв па-дшня показника збереглося ще на наступи два роки. З 2011 по 2014 р. мае мюце суттеве зростання рiвня, що пов'язано з прискореними темпами економiчного розвитку тсля виходу кра!ни з кризи. Поди друго! по-ловини 2014 р., весь 2015 р., яю пов'язат з анексiею АР Крим та окупащею частини Донецько! та Луган-сько! областей, одночасно супроводжуються як сутте-вим падшням всiх показниюв економiчного розвитку, так i зниженням рiвня соцiально! безпеки. За цей пе-рiод за рiвнем соцiально! безпеки кра!на була вщки-нута на 9 роив назад. Але вже за 2016-2017 рр. внасль док поступово! стабМзащ! економiки та забезпечення !! зростання регресивна тенденцiя змши рiвня соща-
льно! безпеки змшилася на позитивну i станом на 2017 р. показник досягнув свого максимального зна-чення за останш десять роив.
Анатз змiни рiвнiв субiндексiв за термiн, що до-слiджуеться, свiдчить, що лише за трьома з них: мате-рiальний добробут, безпека здоров'я та життя, соща-льне виключення та девiантна поведiнка склалася позитивна тенденщя. Але одночасно мае мюце i зворотна закономiрнiсть за iншими складовими, при цьому найбшьш негативнi зрушення вiдбувалися за складовими сощального захисту та соцiального самопочуття.
Алгоритм визначення штегрального показника забезпечуе можливють ощнки впливу окремих складових у структурi соцiально! безпеки на вщносну його змiну та повну щентифжащю чинниюв гальмування чи розвитку рiвня соцiально! безпеки. Так, за рахунок впливу лише тих складових, яю мають позитивнi тенденций змiни, можливий прирiст iнтегрального показника складае 22,2%. Але з урахуванням дестимулю-ючого впливу шших пiдсистем його загальний прирiст за 2008-2017 рр. склав лише 6,9%.
Визначена на тдГруни спiввiдношення (3) ощнка впливу окремих складових на вщносну змшу штегрального показника (рис. 2) дае можливють юльюсно ощнити та визначити напрямок !х впливу за весь пе-рюд дослiдження та виокремити два останш роки (2016-2017), коли намггилися позитивш зрушення рiвнiв соцiально! безпеки.
I=1
%
12 10 8 6 4 2 0 -2 -4 -6
□ за 2008-2017 рр.
де субшдекси за складовими сощально'1 безпеки:
11 — MaTepianbHrf добробут;
12 — зайнятють та сощально-ipyqoBi вщносини;
13 — демогрaфiчнa;
14— безпека здоров'я та життя населення; 15 — соцiaльний захист;
Ig— сощальне виключення та девiaнтнa поведiнкa; 17— соцiaльне самопочуття в суспiльствi.
□ за 2016-2017 рр.
Рис. 2. Вплив внутршшх складових на вгдносну змту штегрального показника ргвня сощальног безпеки за 2008-2017 та 2016-2017рр., %
Представлен ощнки показують, що перше мюце за позитивним впливом на можливосп зростання сощально'1 безпеки пов'язано з пщсистемою «Сощальне виключення та девiaнтнa поведшка», — в цшому вона забезпечуе 10,3% загального приросту рiвня соцiaльноï безпеки. Друге мюце за силою впливу пов'язано з тдсистемою «Безпека здоров'я та життя населення» — за рахунок ïï зростання прирют штегрального показника складае 6,02%. Трете-четверте мюця за позитивним впливом подшяють склaдовi «Мaтерiaльний добробут» (5,83%) та «Соцiaльно-трудовi вiдносини» (2,7%). Одночасно негативш тенденцп, як склалися за шшими складовими, обумовлюють суттеве гальму-вання рiвнiв соцiaльноï безпеки. Найбшьш негативш зрушення простежуються протягом останшх десяти роюв та визначають загальне зменшення штеграль-
ного показника за тдсистемою «Сощальне самопочуття в суспшьствЬ на 5,26%, за складовими «Соща-льного захисту» — на 4,9% та за демогрaфiчною — на 2,8 %. Визначений вплив внутршшх шдикатс^в складових дае можливють систематизувати к за на-прямками впливу на забезпечення зростання рiвня со-цiaльноï безпеки (див. таблицю).
Внутршня структура кожного субiндексу дае можливють визначити не тальки вплив окремого ш-дикатора на змшу вщповщного субiндексу, а додат-ково основш резерви пiдвищення рiвня сощально'1 безпеки.
Внутрiшня структура кожного субiндексу дае мо-жливiсть визначити не тшьки вплив окремого шдика-тора на змшу вщповщного субшдексу, а додатково основш резерви пщвищення рiвня сощально! безпеки.
Таблиця Систематизацiя впливу чинник1в на соц1альну безпеку за внутршшми складовими у 2008-2017 рр.
Чинники пiдвищення Чинники гальмування
1 2
Матер1альний добробут (1\)
Збшьшення середньомiсячних еквiвaлентних загальних доходiв; зменшення питомо'1 ваги населення, середньодушовi доходи якого нижче законодавчо встановленого прожи-ткового мiнiмуму i 75% медiaнного доходу; зниження диференцiaцiï населення за децильним кое-фiцiентом фондiв; зменшення частки населення, яке богться зростання цiн; зменшення частки населення, яке вщносить себе до злиденного Збшьшення питомо'1 ваги домогосподарств, яю визна-чили недостaтнiсть доходiв для найнеобхщншого, у тому числi для достатнього харчування; зростання частки домогосподарств, яю за сaмооцiнкою вiдносять себе до бщних
Зактчення таблищ
1
Зайняткть, безробття, соц1ально-трудов1 вгдносини (12)
Зменшення питомо! ваги кшькосп штатних пращвни-кiв, яким нарахована зарплата в межах прожиткового мшмуму для працездатно! особи;
збiльшення щорiчних темпiв зростання середньомюяч-но! заробггаоГ плати
Зростання рiвня безробiття як у працездатному вщ1, так i у вiцi 15-70 рокiв, у тому числi довготривалого безро-битя;
збiльшення частки населення, яке вважае, що йому не вистачае: можливосп працювати з повною вщдачею; шдходящоГ роботи; можливостi мати додатковий заро-бiток;
збiльшення частки населення, яке найбшьше боГться безробiття та вважае, що важко знайти будь-яку роботу та роботу вщповщно до рiвня квалiфiкацi1_
Демограф1чна^ ситуацЯ (13)
Зниження коефiцiента природного убування насе-лення;
збшьшення середньо! тривалостi життя для новонаро-джених
Зниження коефiцiента потенцшноГ пiдтримки, поста-рiння населення;
зростання питомо! ваги населення старше 60 роив; зниження нетто-коефщента вщтворення населення; зниження додатного сальдо м^грацп; зменшення темтв зростання людського потенцiалу
Безпека здоров'я та життя (14)
Зниження коефщента загально! смертностi населення; зниження рiвнiв як загально! захворюваностi, так i со-цiально обумовленоГ;
зниження рiвня виробничого травматизму; збiльшення тривалоси життя для новонароджених ж1-нок i чоловiкiв, а також для осiб старше 45 та 60-ти роив;
зменшення питомо! ваги оаб, яю за самооцiнкою ви-значають свое здоров'я як погане чи дуже погане_
Зростання рiвнiв швалщноси як для всього населення, так i для дитячого контингенту;
збiльшення частки населення, яке за самоощнкою ви-значае, що Гм не вистачае коштiв для лiкування
СоцIальний захист (15)
Зростання питомо! ваги витрат на сощальний захист; зменшення кiлькостi пенсiонерiв (у розрахунку на 1000 населення);
збшьшення спiввiдношення середнього розмiру пенсп до прожиткового мiнiмуму_
Зменшення стввщношення середнього розмiру пенсп до: прожиткового мшмуму для працездатного населення, середньо! заробггаоГ плати;
зниження темтв зростання реально! пенсп (у % до по-переднього року)
СоцIальне виключення, девгантна поведтка (16)
Скорочення частки дией-сиргт або д^тей, позбавлених батькiвського пiклування (на 10 тис. д^тей вiком 017 роив);
зменшення кшькосп виявлених неповнолпшх, якi т-дозрювалися у скоенш злочину (на 10 тис. дггей); зменшення кшькосп неповнолпшх, засуджених за ско-ення злочишв;
зниження шдексу нестабшьносп шлюб1в 1 коефщента розлученосп;
зменшення частки дней, народжених у незареестрова-ному шлю61;
зменшення кшькосп неповнолптх, як1 перебували на облику криминально! полщп у справах дней (на 10 тис. дней)_
Збшьшення кшькосп виявлених злочин1в (на 100 тис. населення)
СоцIальне самопочуття в суспыьствI, толерантнсть, дов 1ра (17)
Зменшення частки населення, яке вважае, що шкому не дов^ряти — найнебезпечнше; зниження р1вня недовари до полщп; зниження индексу национально! дистанцшносп
Зростання частки тих, хто найбшьше боГться нападу зо-вншнього ворога; масових безлад^в; зростання р1вня недовари до: Верховно! Ради УкраГни; Президента УкраГни; Кабинету м1н1стр1в УкраГни, м1с-цевих органов влади;
зростання протестного настрою населення \ в^рогщно-сп масових протестов;
зростання частки населення, яке хотшо б виГхати з кра-Гни
На пщстав^ визначеного за методом пропорций-ного розподшу (3) в1дносного впливу основних подсистем та Гх шдикатор^в на зм1ну р1вня социально! без-
пеки визначаються оценки (у %) можливих резервов ГГ зростання [1, с. 199-200].
Обсяги резервов розраховаш на пщГрунп швелю-вання негативного впливу тих чинниюв, як1 виступа-
ли гальмуючими факторами змши рiвнiв сощально'1 безпеки, — в сукупноси за проведеними розрахунками вони можуть забезпечити 26,6% можливого зростання рiвня соцiaльноï безпеки. Нaйвaгомiшi чинники фор-мування резервiв склалися за складовими, що визна-чають зайнятють та соцiaльно-трудовi вiдносини, рь вень соцiaльного захисту та сощальне самопочуття в суспiльствi, — бшьше двох третин (69,0%) обсягiв ре-зервiв зосереджено безпосередньо за цими сферами забезпечення сощально'1 безпеки.
Алгоритм визначення штегрального показника дае можливють додатково ощнити обсяги резервiв, яю склалися за окремi перiоди, та рiвень к мобiлiзaцiï. Наприклад, на пщГрунп спiвстaвлення обсягiв резер-вiв, як визнaченi за весь десятирiчний перiод, — з 2008 по 2017 р., та тих, що були сформован лише за остан-нш рiк, можна оцiнити та кльюсно вимiряти обсяги та рiвень 1х мобiлiзaцiï. Саме за рахунок мобМзацп ре-зервiв за тими чинниками, що гальмували збшьшення рiвня соцiaльноï безпеки, iнтегрaльний показник зрю в 2017 р. на 0,054 к.п. порiвняно з попередшм роком.
За ветма складовими соцiaльноï безпеки загаль-ний рiвень мобiлiзaцiï резервiв складае близько 70,0%, але нaйбiльшi позитивнi зрушення склалися за подсистемами «Безпека здоров'я та життя», — рiвень мобт-зацп становить бшьше 90,0%, в структурi пщсистеми «Зaйнятiсть та соцiaльно-трудовi вiдносини» — близько 77%, 75% — за складовою, яка визначае рiвень мaтерiaльного добробуту. В той же час лише третина iз загального обсягу резервiв була мобiлiзовaнa за де-могрaфiчною складовою.
Системaтизaцiя чинниюв, за якими в нaйбiльшiй мiрi були мобiлiзовaнi резерви в забезпеченш пщви-щення рiвня соцiaльноï безпеки, свщчить, що бшь-шiсть з них у першу чергу прямо або опосередковано пов'язана з суттевим зростанням рiвня мaтерiaльного забезпечення, яке мало мюце протягом останнього року. Зростання мшмально'1 та середньо'1 (номшально'1 та реально!) зaробiтноï плати, середньодушових гро-шових та еквiвaлентних доходiв супроводжуються зниженням рiвня бiдностi за критерiями депривацп, збшьшенням спiввiдношення наведених показниюв до визначених сощальних стандарта (прожиткового мь нiмуму), розширенням можливостей доступу для населення до сощальних послуг, особливо до медичних та освггшх. На пщГрунп зростання мaтерiaльного забезпечення суттево покращилися i соцiологiчнi шдика-тори, яю визначають вiдношення населення до зов-нiшнiх загроз, оцiнки ймовiрностi масових безпоряд-юв, зниження iндексу де стабМзащйного протестного потенцiaлу тощо. Але залишаеться високим рiвень розшарування населення за грошовими доходами, при цьому за останш два-три роки його рiвень навгть збь льшуеться. Досить несприятлива ситуащя зберiгaеться з забезпеченням сощально'1 безпеки за демогрaфiчною складовою. На сьогодш в крaïнi практично вичерпано ресурси для забезпечення навиъ простого вщтворення чисельностi населення, стримування депопуляцИ, збе-реження людського та трудового потенщалу, посилились мiгрaцiйнi настро'1 населення вiдносно втзду з краши. Зберiгaються висок! рiвнi соцiaльно обумовле-но'1 зaхворювaностi, iнвaлiдностi, в тому числ! i дитя-чоь В структур! складово'1, яка характеризуе сощальне самопочуття в суспшьста посилюеться р!вень недо-в!ри населення до ветх гшок влади, при цьому бшьше
половини респондента (52,2%) визначають, що не до-в!ряти шкому — найнебезпечнше.
У структур! системи шдикатор1в вим!ру р!вня сощально'1 безпеки частина з них пов'язана з суб'ектив-ною ощнкою населення стану забезпечення сощально'1 безпеки за окремими складовими, яю можна, вихо-дячи з методики розрахунку резерв!в, виокремити !з загального к обсягу, яю за розрахунками складають близько 9,5%. Таким чином, у систем! формування ме-хашзм1в державного регулювання, розробки управлш-ських ршень для мобЫзацп резерв!в, як! пов'язаш з швелюванням негативного впливу чинниюв на забезпечення зростання р!вня сощально'1 безпеки, мова йде лише про мобМзащю «об'ективних» чинниюв. 1нше джерело формування резерв!в для !х мобЫзацп в забезпеченш зростання р!вня сощально'1 безпеки пов'язано з посиленням впливу тих чинниюв, як! виступали факторами збшьшення сощально'1 безпеки, але к вплив протягом останшх десяти роюв був незначним. Це — зростання пенсшного забезпечення населення, зменшення р1вшв бщноси серед оетб лггаього вжу, збереження штенсивносп росту середшх заробггаих плат та середньодушових доход!в, створення умов для забезпечення зайнятоси вщповщно до професшно-квал!ф!кацшного р!вня з гщною оплатою пращ, особливо для молод!, створення умов для повнощнного життя вразливих верст населення тощо.
Висновки
1. 1ерарх!чна за структурою модель побудови ш-тегрального показника р!вня сощально'1 безпеки та алгоритм його визначення дають можливють для повно'1 щентифжацИ та систематизации основних чинниюв змши р1вшв з визначенням напрямюв впливу.
2. За 2008-2017 рр. в Украш склався пом!рний р!вень сощально'1 безпеки, загальний його прирют становить близько 7,0% при вщсутносп однозначно! тенденцп до зростання. Характер змши штегрального показника досить тюно корелюе з загальними законо-м!рностями сощально-економ!чного розвитку, при ко-регуванш на незначну шерцшшсть сощальних проце-ав.
3. Основш чинники, як! забезпечують зростання р!вня сощально! безпеки, пов'язаш з полшшенням ситуаций в сфер! матер!ального добробуту, безпеки здоров'я та життя, зниження р1вшв сощального виключення та дев!антно! поведшки в суспшьствь
4. Дестимулятори зростання р!вня сощально! безпеки зосереджеш найбшьшою м!рою в систем! соща-льного захисту населення, в сфер! зайнятоси та соща-льно-трудових вщносин i за демограф!чною складо-вою.
5. Резерви, яю можуть забезпечити суттеве зростання р!вня сощально! безпеки, визначеш на пщГрунп швелювання негативного впливу гальмуючих чинниюв. Основне джерело резерв!в зосереджено за складовою « Зайнятють та сощально-трудов! вщносини», «Со-щальний захист» та «Сощальне самопочуття в суспшь-ствЬ>. В загальному обсяз! резерв!в вони акумулюють майже 70%.
6. У цшому мобЫзащя резерв!в протягом 20162017 рр. за вама складовими складае близько 68,4%, при цьому найбшьший р!вень мобЫзащ! склався за тдсистемою «Безпека здоров'я та життя» (90,4%), а самий низький — за демограф!чною, — лише третина !з загального обсягу резерв!в за щею складовою.
7. Систематизащя чинниюв пщвищення рiвня со-щально1 безпеки з визначенням основних резервгв за-безпечення такого зростання виступають науково-ме-тодичним обГрунтування формування, розробки та втглення яюсних та ефективних управлшських рiшень у системi державного регулювання сощально1 безпеки.
Список використаних джерел
1. Сидорчук О.Г. Соцiальна безпека: державне регулювання та оргашзацшно-аналггичне забезпечення: монографiя. Львiв: ЛР1ДУ НАДУ, 2018. С. 177-199.
2. ХаразшвМ Ю.М., Дронь 6.В. Прогнозування iндикаторiв, порогових значень та рiвня економгчно1 безпеки у середньостроковiй перспективi; аналггачна доповiдь. Ки'1в: Н1СД, 2014. 117 с.
3. ХаразшвМ Ю.М., Дронь 6.В. Проблемы ште-грального ощнювання рiвня економгчно1 безпеки дер-жави. БанкiecbKa справа. 2015. № 1. С. 3-21.
4. Коваль О.П. Огляд юнуючих пщходгв до ощнки рiвня сощально1 безпеки. Стратегiчнi прюритети. 2016. № 3 (40). С. 115-120.
5. Коваль О.П. Сощальна безпека: сутшсть та ви-мiр: наук. доповiдь. Ки1в: Н1ДС, 2016. 33 с.
6. 1ляш О.1. Системна парадигма сощально1 безпеки на рiзних рiвнях суспшьно! герархи. Механ i3MU регулювання економки. 2011. №2. С. 23-32
7. 1ляш О.1. Науковi передумови щентифжаци категорий «Соцiальна безпека регюну». Збiрник наукових праць Луцького технiчного унiверситету. Економiчнi науки. 2010. Вип.7. 4.3. С. 37-62.
8. Гнатенко 1.А., Рубежанська В. О. Параметри та показники сощально1 безпеки населення Украши. Bi-сник Хмельницького Нацюнального унiверситету. Еконо-мiчнi науки. 2016. № 1. С. 242-249.
9. Завора Т.М., Чепурний О.В. Аналiз та ощнка iндикаторiв стану сощально! безпеки Украши. Ефек-тивна економка. 2012. № 9. URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=1365.
10. Методолопчш рекомендаций щодо розрахунку рiвня економгчно1 безпеки Укра1ни: наказ Мшстерс-тва економiчного розвитку i торгiвлi Укра1ни вщ 29.10.2013 р. № 1277. URL: http://meold.kmu.gov.ua/ minec/ control/uk/publish/category/main?cat_id=38738.
11. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия; 4-е изд. Минск: ООО «Новое знание», 2000. 688 с.
12. Амоша О.1, Шамглева Л.Л. Розвиток трудового потенщалу промисловосп на засадах сощально1 вщповщальносткконцептуальне та науково-методичне забезпечення. Вкник економiчноi науки Украши. 2016. №2 (31). С. 3-8.
References
1. Sydorchuk O.H. (2018). Sotsialna bezpeka: derzhavne rehuliuvannia ta orhanizatsiino-analitychne zabezpechennia [Social security: state regulation and organizational and analytical support]. Lviv, LRIT NAPA [in Ukrainian].
2. Kharazishvili Yu.M., Dron Ye.V. (2014). Prohnozuvannia indykatoriv, porohovykh znachen ta rivnia ekonomichnoi bezpeky u serednostrokovii perspektyvi
[Forecasting indicators, threshold values and level of economic security in the medium term]. Kyiv, NISS [in Ukrainian].
3. Kharazishvili Yu.M., Dron Ye.V. (2015). Problemy intehralnoho otsiniuvannia rivnia ekonomichnoi bezpeky derzhavy [Problems of the integrated assessment of the level of economic security of the state]. Bankivska sprava — Banking, 1, pp. 3-21 [in Ukrainian].
4. Koval O.P. (2016). Ohliad isnuiuchykh pidkhodiv do otsinky rivnia sotsialnoi bezpeky [An overview of existing approaches to assessing the level of social security]. Stratehichni priorytety — Strategic priorities, 3 (40), pp. 115120 [in Ukrainian].
5. Koval O.P. (2016). Sotsialna bezpeka: sutnist ta vymir [Social Security: Essence and Measurement]. Kyiv. NISS [in Ukrainian].
6. Iliash O.I. (2011). Systemna paradyhma sotsialnoi bezpeky na riznykh rivniakh suspilnoi iierarkhii [System paradigm of social security at different levels of social hierarchy]. Mekhanizmy rehuliuvannia ekonomiky — Mechanisms of regulation of economy, 2, pp. 23-32 [in Ukrainian].
7. Iliash O.I. (2010). Naukovi peredumovy identyfikatsii katehorii «Sotsialna bezpeka rehionu» [Scientific preconditions for the identification of the category "Social security of the region"]. Zbirnyk naukovykh prats Lutskoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky — Collection of scientific works of Lutsk Technical University. Economic Sciences, Issue 7.4.3, pp. 37-62 [in Ukrainian].
8. Hnatenko I.A., Rubezhanska V.O. (2016). Parametry ta pokaznyky sotsialnoi bezpeky naselennia Ukrainy. [Parameters and indicators of social security of Ukraine's population]. Visnyk Khmelnytskoho Natsional-noho universytetu. Ekonomichni nauky — Bulletin of the Khmelnitsky National University. Economic Sciences, 1, pp. 242-249 [in Ukrainian].
9. Zavora T.M., Chepurnyi O.V. (2012). Analiz ta otsinka indykatoriv stanu sotsialnoi bezpeky Ukrainy [Analysis and evaluation of indicators of the state of social security in Ukraine]. Efektyvna ekonomika — Effective economy, 9. Retrieved from http://www.economy.nayka. com.ua/?op=1&z=1365 [in Ukrainian].
10. Metodolohichni rekomendatsii shchodo rozrakhunku rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy: nakaz Ministerstva ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy vid 29.10.2013 r. № 1277 [Methodological recommendations for calculating the level of economic security in Ukraine: Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine dated October 29, 2013 № 1277]. meold.kmu.gov.ua. Retrieved from http://meold.kmu. gov.ua/minec/control/uk/publish/category/main?cat_id= 38738 [in Ukrainian].
11. Savitskaya G.V. (2000). Analiz khozyaystvennoy deyatel'nosti predpriyatiya [Analysis of economic activity of the enterprise]. 4th ed. Minsk, «Novoye znaniye» LLC [in Russian].
12. Amosha O.I, Shamileva L.L. (2016). Rozvytok trudovoho potentsialu promyslovosti na zasadakh sotsialnoi vidpovidalnosti:kontseptualne ta naukovo-metodychne zabezpechenn [Development of labour potential of industry on principles of social responsibility: conceptual and scientifically-methodical providing]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), pp. 3-8 [in Ukrainian].
