CC BY
59
границ неизбежно приведет к ужесточению российской политики в отношении экспорта нефти и газа.
Таким образом, главным выводом, который можно сделать из выполненного исследования, является то, что на сегодняшний день Украине по-прежнему необходимо проводить многовекторную экономическую политику, стараясь сохранить отношения с Российской Федерацией, не теряя рынок Евросоюза и возможность торговых отношений с другими странами членами ВТО.
ИСПОЛЬЗОВАННАЯ ЛИТЕРАТУРА
1. Бабкин К. А., Кузнецов А. В. Последствия присоединения России к ВТО. - М. : Юристъ, 2012. - 127 с.
2. Евросоюз vs Таможенный союз: Кому достанется больше суверенитета Украины [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.unian.net/news/505823-evrosoyuz-vs-tamojennyiy-soyuz-komu-dostanetsya-bolshe-suvereniteta-ukrainyi.html
3. Секретные условия вступления Украины в ВТО [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://wto.az/pdf/xm00006.pdf
4. Украина и ЕС: каковы недостатки сотрудничества для Украины [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.forest.lviv.ua/ru/statti/ukraine_eu.html
УДК 330.341.1
1ННОВАЦ1ЙНЕ ОНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЧО1 СФЕРИ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
С. А. Шевцова, к. т. н., доц., К. В. Караптан, студ.
Ключовi слова: ШновацШна д^яльтсть, наукова д^яльтсть, модернизация виробництва, розвиток промисловост1
Постановка проблеми. Конкурентне позицюнування Укра!ни в глобальному економiчному середовищi значною мiрою залежить вщ И можливостей вчасно й ефективно адаптуватися до св^ових шновацшних процешв, де найважлившою умовою лщерства виступае штелектуальний каштал. Проте штелектуальний каштал як сукупшсть знань, умшь, досвщу та кватфшаци людей е обов'язковою, але недостатньою умовою конкурентного лщерства. Щоб стати чинником конкурентоспроможност та економiчного зростання, штелектуальний каштал мае пройти досить складний шлях трансформаци - перетворення на штелектуальний продукт, який матиме економiчний змют, суспшьний попит i отримае комерцшне використання.
Таке перетворення здшснюеться у сферах науково! та шновацшно! дiяльностi. Останнiми роками в Укра!ш створено умови для розвитку шновацшно! дiяльностi - сформовано основи нормативно-правово! бази та механiзми здiйснення шновацшно! пол^ики, а також створено умови для розвитку вщповщно! iнфраструктури. Але, на жаль, шновацшне вiдтворення розвитку економши Укра!ни i, зокрема, !! провiдно!' галузi - промисловостi - вщбуваеться надто повiльно. Це зумовлюе актуальшсть дослiдження особливостей розвитку шновацшних процешв у виробничiй сферi економши Укра!ни.
Аналiз публiкацiй. Проблеми оргашзаци регулювання iнновацiйно! дiяльностi розглядаються у працях А. Александрово!, Л. Антонюка, Ю. Бажала, В. Гейця, В. Соловйова. Питання ефективностi державно! шновацшно! пол^ики та засобiв !! тдвищення дослiджують М. Гаман, О. Лапко, Л. Федулова. Проблеми фшансового забезпечення i стимулювання iнновацiйно! дiяльностi — Д. Гуменюк, М. Крупка, С. Онишко. Проблеми i перспективи розвитку шновацшно! дiяльностi в регiонах вивчали А. Валюх, I. Кукурудза, В. Демиденко та iн.
Аналiз дослщжень вiтчизняних та зарубiжних авторiв показуе, що Укра!на мае значний потенщал для розвитку iнновацiйно! дiяльностi за умови проведення ефективно! державно! пол^ики. Проте маловивченим аспектом дано! проблеми е мехашзм комплексного розвитку шновацшно! дiяльностi в умовах трансформацiйно! економши Укра!ни.
Метою статтi е дослщження особливостей розвитку iнновацiйних процесiв у виробничш сферi економiки Укра!ни та виявлення прюритетних напрямiв !х стимулювання.
Виклад матерiалу. Фiнансово-економiчна криза внесла корективи в економiчне i наукове життя кра!ни та спричинила уповiльнення розвитку iнновацiйних процесiв останшми роками. Проте деякi негативнi риси проявилися ще в перiод економiчного зростання. Звертае на себе увагу нестабшьшсть у науково-iнновацiйному забезпеченнi промислового розвитку з тенденцiею до зниження питомо! ваги пiдприемств, що впроваджували шновацн, з 14,3 % у 2001 рощ до 12,8 % у 2011 р. (табл. 1) [2]. Так, статистичш даш свщчать про вщсутшсть суттевого зростання шновацшно! дiяльностi промислових пiдприемств. Останнiми роками понад 80 % промислових шдприемств не займаються iнновацiйною дiяльнiстю. Питома вага шдприемств, що займалися такою дiяльнiстю, зменшилася з 18 % у 2001 до 13,8 % у 2010 рощ.
Т а б л и ц я 1
Впровадження Шновацш на промислових тдприемствах
Роки Питома вага шдприемств, що впроваджували шновацн, о/ % Впроваджено нових технолопчних процеив я ^ дь ол х £ 4 -д и & о Ю лз ао мс . р .чу .с те у р Освоено виробництво шновацшних видiв продукцн, найменувань з них новi види техшки ^ • -ч £'0 0 : ^ : ^ сз Я Я -д. . -н о « ^ 'Я В 2 « И -а И « о б о 3" УЙ § 2 со й чд ю 5 й га!и 1
2001 14,3 1 421 469 19 484 610 6,8
2002 14,6 1 142 430 22 847 520 7,0
2003 11,5 1 482 606 7 416 710 5,6
2004 10,0 1 727 645 3 978 769 5,8
2005 8,2 1 808 690 3 152 657 6,5
2006 10,0 1 145 424 2 408 786 6,7
2007 11,5 1 419 634 2 526 881 6,7
2008 10,8 1 647 680 2 446 758 5,9
2009 10,7 1 893 753 2 685 641 4,8
2010 11,5 2 043 479 2 408 663 3,8
2011 12,8 2 510 517 3 238 897 3,8
Для порiвняння: серед кра!н €С мшмальш показники шновацшно! активносп мають Португалiя - 26 %, Грещя - 29 %, тобто вдвiчi бiльше, нiж в Укра!ш. А порiвняно з кра!нами-лщерами у цiй галузi, такими як Шмеччина, - 69 %, Австрiя - 67 %, Данiя - 71 %, щ показники у 3 - 4 рази бiльшi шж в Укра!ш.
Низький рiвень шновацшно! активностi укра!нських пiдприемств зумовлюеться недостатнiстю коштiв на дослiдження i розробки, високими процентними ставками за кредитами та великими ризиками, що гальмують процес швестування. Основними напрямами витрат вiтчизняних iнновацiйно активних шдприемств були i залишаються придбання машин i обладнання, пов'язаних iз впровадженням шновацш (близько 60 %) та шдготовка виробництва для впровадження шновацш (близько 13 %). Це зумовлюеться необхщшстю швидко! окупностi вкладених кош^в та браком власних фiнансових ресуршв для проведення дослiджень.
Низькою е мотиващя пiдприемств до здiйснення шновацшно! дiяльностi. За даними обстежень, 18,6 % шдприемств узагат не планують займатись iнновацiйною дiяльнiстю. Основними причинами здшснення iнновацiйно! дiяльностi пiдприемствами е полшшення !х фiнансового стану (47,7), збшьшення частки на ринку (34,4), вихвд на новi ринки збуту (31,7 %). Водночас св^овий досвщ показуе, що в розрахунку на одну грошову одиницю витрат шновацшно активш пiдприемства забезпечують обсяг випуску в им разiв бiльший порiвняно з виробництвом за традицiйними технолопями.
Скорочення частки iнновацiйно активних шдприемств негативно вщбиваеться на результативностi !х дiяльностi. Про це свiдчить показник обсягу реалiзовано! продукцi!. У 2011 рощ частка шновацшно! продукцн у реалiзованiй продукцi! становила лише 3,8 % i зменшилась порiвняно з 2008 роком на 2,1 %.
Основною перешкодою для розвитку шновацшно! дiяльностi е недостатшсть фшансування. Протягом 2008 - 2010 рр. основним джерелом фшансування шновацшно! дiяльностi у промисловосп були власш кошти пiдприемств (табл. 2) [1].
Т а б л и ц я 2
Джерела ф1нансування ШновацШног д1яльност1 у промисловост1 протягом 2008 - 2010рр.
Роки 2008 2009 2010
млн грн % млн грн % млн грн %
Усього 11 994,2 100 7 949,9 100 8 045,5 100
У т. ч. за рахунок держбюджету 336,9 2,8 127,0 1,6 87,0 1,1
Мюцевих бюдже^в 15,8 0,1 7,4 0,1 5,7 0,1
Власних коштiв 7 264,0 60,6 5 169,4 65 4 775,2 59,4
Коштiв втизняних 169,5 1,4 31,0 0,4 31,0 0,4
iнвесторiв
Коштiв iноземних 115,4 1,0 1 512,9 19,0 2 411,4 30,0
iнвесторiв
1нших джерел 4 092,6 34,1 1 102,2 13,9 735,2 9,0
Державне фшансування шновацшно! дiяльностi тдприемств складае лише 1 % вщ загально! суми витрат. Державний бюджет практично втратив свою швестицшну функщю.
Важливим чинником науково-iнновацiйного забезпечення модершзаци промисловостi е кадровий потенцiал, а саме його штелектуальна складова. 1нновацшний успiх майже завжди починаеться з виникнення iдей. 1х пропонують творчi особистостi - винахiдники, автори промислових зразкiв i рацiоналiзаторських пропозицiй. На жаль, чисельшсть науковцiв характеризуеться тенденщею зниження. У 2011 р. вона становила 84,9 тис. чол., що майже на 30 % менше, шж у 2000 р. (120,7 тис. чол.). За той же перюд чисельшсть оргашзацш, якi виконують науковi дослiдження й розробки, скоротилася на 16 %. Незадовшьним е матерiально-технiчний стан наукових органiзацiй. Близько 70 % парку наукового обладнання перебувае в експлуатаци понад 10 роюв, у тому числi чверть - понад 20 роюв.
Через уповшьнення темпiв розвитку науково-iнновацiйно! сфери втизняна промисловiсть дедалi бiльше починае залежати вiд iнновацiйних запозичень з-за кордону. За вгам рокiв (2003 — 2011) майже 40 % загального обсягу нових технологш, необхщних для модернiзацi! вiтчизняно! промисловостi, було придбано за межами Укра!ни, з них - 29 % ушх патентов i лiцензiй, 10,6 % — результат дослiджень i розробок, 52 % — нових технологш, ноу-хау, 42,8 % — устаткування [2]. Особливо хвилюе те, що найбiльшi запозичення шоземних технологiй робили л галузi, якi традицiйно мають в Укра!ш досить розвинену виробничу, а головне -наукову базу. Це тдприемства хiмiчно! та нафтохiмiчно! промисловосп, металургiйнi та машинобудiвнi.
У той же час майже п'ята частина наукового потенщалу Укра!ни в галузi технiчних наук працюе на шоземш замовлення. На перший погляд може видатися, що сво!м фшансуванням вони пiдтримують нашу кра!ну. Якоюсь мiрою це так, але в реальносп ми втрачаемо набагато бшьше. По-перше, Укра!на залишаеться без авторських прав на штелектуальну власнiсть, створену вточизняними науковцями, по-друге, пiдприемцi по^м змушенi платити надвисоку iнновацiйну ренту, iмпортуючи iнновацiйний продукт, i, по-трете, таким чином Укра!на поступово втрачае ринковий сегмент шновацшно! продукци та шновацшну чутливiсть до формування нацюнально! iнновацiйно! стратегi!.
Неефективною залишаеться галузева структура iнновацiй у виробничiй сферь У структурi iнновацiй розвинутих кра!н свiту близько 60 % припадае на високотехнологiчнi види виробництв (радикальш iнновацi!), i тiльки 10 — 12 % - це полшшувальш iнновацi! у традицiйних галузях. Сьогоднi в Укра!нi ситуацiя протилежна. Серед пiдприемств, якi займалися шновацшною дiяльнiстю, домiнують виробництва третього та четвертого технолопчних укладiв (важке машинобудування, виробництво i прокат сталi, суднобудування, кольорова металургiя, органiчна та неоргашчна хiмiя), частка яких разом становить майже 90 %. П'ятий уклад (комп'ютеризащя, шформатизащя, сучаснi галузi електротехшчно! промисловостi i приладобудування, авiацiйна, медична, хiмiчна, фармацевтична промисловiсть) не перевищуе 10 %, шостий (мiкробiологiчна промисловють, наукоемна i високотехнологiчна медична техшка, види дiяльностi, заснованi на бютехнолопях, геннiй iнженерi!) - 1 % [3].
Недосконалють мехашзму впровадження високотехнологiчних розробок у виробництво в Укра!нi робить цi сфери непривабливими для iнвесторiв. Майже 75 % швестицш спрямовуеться у третьому укладi тшьки 20 i 4,5 % у четвертий i п'ятий технолопчш уклади вiдповiдно. У технолопчнш частинi капiтальних вкладень (технiчне переозброення i модернiзацiя) теж домiнуе третш технологiчний уклад - 83 %, i тiльки 10 % припадае на четвертий. У деяких сферах, таких як шформацшш та телекомушкативш технологi!, окремi напрями радiоелектронiки, бютехнологп, рiвень укра!нських розробок значно нижчий свiтових стандартiв. А необхiднi витрати на освоення i пiдтримку сучасного рiвня продукцi! настiльки великi, що вигiднiше !! iмпортувати. Типовi приклади такого стану - виготовлення сучасних лiкiв або окремих елементiв комп'ютерно! технiки. Внаслiдок цього структура укра!нського експорту залишаеться вкрай незадовiльною.
На вiдмiну вiд кра!н ЕС, де бшьшють науковцiв працюють у промисловосп, в Укра!нi такi фахiвцi зосереджеш переважно у науково-дослiдних органiзацiях. Такий розподш науковцiв не сприяе якюному та ефективному використанню нововведень у виробництво
Низьким е рiвень комерщатзацп результатiв наукових дослiджень, вiдсутнi ефективш зв'язки науки i виробництва, повшьно i безсистемно розвиваеться мережа сучасних шновацшних структур (технопаркiв, бiзнес-iнкубаторiв, венчурних фондiв).
Держкомстат Укра!ни проводить регулярш опитування керiвникiв пiдприемств щодо причин низько! iнновацiйно! активностi останнiх. Найвагомшими факторами, якi перешкоджають здiйсненню шновацш, названi такi: нестача власних кош^в (вказали майже 83 % промислових пiдприемств), недостатня фiнансова пiдтримка держави (56,6), велик витрати на нововведення (55,9), високий економiчний ризик (38,9), недосконалють законодавчо! бази (37,7), тривалий термiн окупностi нововведень (34,6), вщсутнють коштiв у замовникiв (31,7), вщсутнють квалiфiкованого персоналу - (17,2 %). Даш таких опитувань дозволяють зробити висновок, що фшансове забезпечення та висок ризики залишаються найпроблемшшою ланкою у здшсненш iнновацiй.
Висновок. Отже, на сьогодш в Укра!нi рiвень використання iнновацiйного потенцiалу е недостатшм. Розвиток iнновацiйно! дiяльностi повинен стати невщ'емною складовою реформування економiки кра!ни, адже недостатня увага до розвитку науково-техшчно! сфери зумовлюе структурну деформованють економiки та домiнування низькотехнологiчних виробництв, яю малосприйнятливi до наукових досягнень i не можуть забезпечити тдвищення конкурентоспроможностi економiки. Орiентацiя державно! пол^ики на пiдвищення статусу науки й осв^и, стимулювання iнновацiйно! активностi приватного сектора, сприяння виробництву високотехнологiчно! продукци мають стати невiд'емною складовою державних заходiв iз модернiзацi! укра!нсько! промисловосп.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Герасимова I. Ю. Iнновацiйний розвиток економiки як основа економiчно! безпеки Укра!ни // Проблеми i перспективи iнновацiйного розвитку економши Укра!ни : мат. Мiжнар. наук.-практ. конф. -Д. : НГУ, 2012. - Т. I. - С. 115 - 116.
2. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра!ш [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
3. Якубовський М., Новицький В., Кшдзерський Ю. Концептуальш основи стратегi! розвитку промисловостi Укра!ни на перiод до 2017 року // Економша Укра!ни 2007. - № 11 -С. 4 - 20.
УДК 339.137.2:330.322
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ВИД1В ЕКОНОМ1ЧНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
С. А. Шевцова, к. т. н., доц., Д. В. Атландерова, студ.
Ключовi слова: конкурентоспроможмсть, твестицтна приваблив1стъ, ризик, твестищ Постановка проблеми. Одним iз найважливших завдань для сучасно! Укра!ни е тдвищення конкурентоспроможноси економши, що визначае не лише рiвень ефективносп
