39PUBLIC ADMINISTRATION
ШФОРМАЦШШ ТЕХНОЛОГИ В ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ДЕРЖАВНОÏ БЕЗПЕКИ
Панченко Олег Анатолшович,
доктор медичних наук, професор, Заслужений л1кар Украгни, директор, ДЗ «Науково-практичний медичнийреабштацтно-д^агностичний центрМОЗ Украгни», президент Всеукрагнськог профестног псих^атричног л1ги, м. Кшв, Украгна, ORCIDID: https://orcid.org/0000-0001-9673-6685
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30062020/7141
ABSTRACT
The items of information technologies and their role in the protection and maintenance of national security, as well as key problems related to strengthening their influence in the world are considered in this article. The modern world is a complex system, a space of global information technologies. Modern information is the main determinant of society, and the rapid development of information technologies, which penetrate into all spheres of our lives, opens up completely new opportunities for social progress, as well as certain problems and challenges.
Information technologies, which are used in almost all spheres of human life and society, have become an attribute of modernity and directly influence national security and mechanisms for its provision.
The introduction of information technology in all spheres of human life due to the vulnerability and imperfection of computer programs and information technology, as well as their availability, creates serious risks and threats, both for ordinary citizens and for entire states.
The role of information and information technology in the modern world is extremely great. Together with the rapid development of information technology, new and already known information risks to the national security of the state to society as a whole and to each individual citizen are emerging. On the basis of the national interests of Ukraine in the information sphere, strategic and current tasks of domestic and foreign policy of public administration dealing with the ensuring of information security as a component of the state security sector are formed.
Citation: Panchenko O. A. (2020) Information Technologies in Ensuring of the State Security. Science Review. 5(32). doi: 10.31435/rsglobal_sr/30062020/7141
Copyright: © 2020 Panchenko O. A. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
ARTICLE INFO
Received 24 April 2020 Accepted 10 June 2020 Published 30 June 2020
KEYWORDS
information technologies, national security, information security, information space, information, information society, information supply.
Постановка проблеми. В умовах шформатизацн суспшьства проблема забезпечення державно! безпеки не тшьки збертаетъся, але й набувае ряд нових особливостей, пов'язаних зi зростанням ролi шформаци в сустльствь 1нформацшш технологи можуть, як забезпечувати сгабшьшсть i безпеку, так i загрожувати цим двом компонентам. З одного боку, шформацшш технологи можна використовувати для поширення та обмiну щеями та стратепями в област безпеки, для оргашзаци допомоги в миротворчих мгаях, а також для здшснення i координаци плашв та операцш щодо забезпечення безпеки. Вони е важливою складовою всх державних операцш по забезпеченню безпеки, вщ збору розвщувально! шформаци до командування i контролю. Однак, з iншого боку, шформацшш технологи можуть бути використаш таким чином, щоб загрожувати сгабшьносп i безпеки держави. Противник може знищити комушкацши системи
за допомогою фiзичноï збро1 (бомби, ракети) i електромагнiтноï зброц використовувати засоби масово1 iнформацiï (ЗМ1) для поширення брехш по всьому свггу; а також проникнути або атакувати комп'ютернi мереж з метою отримання секретноï шформацп або пошкодження даних i систем.
Аналiз останшх дослiджень i публжацш. Питання пов'язанi з iнформацiйною безпекою, проблемами iнформацiйного сyспiльства та шформацшних вiйн дослiджyвали такi наyковцi, як В.Б. Бритков, С.В. Дубовський [1], В.В. Гафнер [2], М.В. Гуцалюк [3], О.В. Казарш, В.Ю. Скиба, Р.А. Шаряпов [4], С.1. Кузша, Д.О. Мякiнченко [5], В.Ф. Шаньгш [6] та iншi. Дослiдники вщзначають iснyючi та потенцiйнi ризики у втизнянш iнформацiйнiй сферi: незбалансованiсть полiтико-правовоï бази, вiдсyтнiсть необхiдноï iнформацiйноï шфраструктури, проблеми входження украшсько1' держави у свгговий iнформацiйний простiр тощо.
Мета дослщження. Визначити принципи забезпечення державно1' безпеки з застосуванням iнформацiйних технологш.
Зв'язок публiкaцiï з плановими науково-дослщними роботами. Стаття написана в рамках НДР «Розробка системи реабiлiтацiï медико-психолопчного спрямування особам в умовах шформацшно-психолопчно1' вшни» (термiн виконання 2020-2022 рр., номер держреeстрацiï - 0120U101304).
Виклад основного мaтерiaлу.
На сьогоднi основним змютом розвитку людства вважаеться перехщ вiд iндyстрiального сyспiльства до постiндyстрiальноï стадiï розвитку в формi шформацшного сyспiльства.
В iнформацiйномy сyспiльствi виробництво i споживання iнформацiï е найважлившим видом дiяльностi, а iнформацiя визнаеться найбшьш значущим ресурсом, новi шформацшш та телекомyнiкацiйнi технологiï стають базовими технолопями, а iнформацiйне середовище поряд iз соцiальною та екологiчною - новим середовищем проживання людини.
1нформацшне сyспiльство формуеться в процесi шформатизаци, що мае на yвазi процес впровадження iнформацiйних технологiй в ус сфери людсько1' дiяльностi. Iнформацiйнi технологи використовуються сьогоднi практично у вшх сферах життедiяльностi людини i суспшьства i безпосередньо впливають на нацюнальну безпеку, пов'язану з захистом життево важливих iнтересiв особистостi, сyспiльства i держави вщ внyтрiшнiх i зовшшшх загроз, а також механiзми ïï забезпечення[7].
Глобальне використання iнформацiйних технологш, з одного боку, призводить до залежносп нацюнально1' безпеки держави вщ захищеностi iнформацiйноï iнфрастрyктyри. З шшого боку, рiвень розвитку iнформацiйноï шфраструктури повинен забезпечувати ефектившсть проведення державно1' полiтики (забезпечення органiв державно1' влади повною i достовiрною iнформацiею, забезпечення сучасних iнформацiйних вiдносин в сферi бiзнесy; реалiзацiя ефективного механiзмy включення шформацшного ресурсу в господарський оборот; забезпечення прав громадян на шформащю та ш).
В Украïнi регулювання iнформацiйноï безпеки здiйснюеться за допомогою таких нормативно-правових акпв: Конститyцiя Украши, Закон Украши «Про шформащю», Закон Украши «Про Нацiональнy програму шформатизаци», Указ Президента Украши «Про Доктрину шформацшно1' безпеки Украши», Концепщя нащонально1' безпеки Укра1'ни.
Нацiональна iнформацiйна безпека е комплексним поняттям, яке по^зному розкриваеться в рiзних пyблiчних документах, навчальних посiбниках, статтях. Вона не обмежуеться тiльки iнформацiйною безпекою держави, його оргашв, сфер оборони та внутршньо1' полiтики.
Доктрина iнформацiйноï безпеки розглядае в якосп об'екта захисту збалансоваш iнтереси особистостi, сyспiльства i держави. Без охорони шформацшних штерешв особистоси i громадянина неможливо сприйняття держави як суб'екта сyспiльного договору i ношя сyверенiтетy, без якого неможливий захист громадян. Також всередиш поняття знаходиться i захист шформацшно1' iнфрастрyктyри, який здiйснюеться програмними, фiзичними i технiчними засобами, забезпечення безпеки наукових розробок i ноу-хау.
Щц нащональною безпекою в цифровому простор^ що включае забезпечення iнформацiйноï безпеки особистосп, суси1льства, держави та шфраструктури, розyмiеться стан захищеностi iнформацiйного середовища, що гарантуе, в першу чергу дотримання прав i законних штерешв особистостi в iнформацiйнiй сферi, коли повшстю забезпечуються 1'х захист, реалiзацiя та можливостi розвитку незалежно вщ кiлькостi та якостi внyтрiшнiх i зовшшшх загроз.
Законодавство Украши щодо нацюнально].' безпеки визначае iнформацiйну безпеку важливою складовою нацiональноï безпеки. Значимiсть шформацшно1 безпеки пояснюеться тим, що, по-перше, нацiональнi iнтереси, ризики, управлiння цими ризиками реалiзуються тiльки через шформацшну сферу; по-друге, людина та ïï права, iнформацiя та iнформацiйнi системи та права на них - це основш об'екти не тшьки нацiональноï безпеки в iнформацiйнiй сфер^ але й основнi елементи вшх об'ектiв безпеки в усiх галузях; по-трете, iнформацiйна складова е притаманною будь-якiй сферi життедiяльностi суспiльства. Об'ектами iнформацiйноï безпеки е людина, суспшьство та держава, забезпечення ïхнiх штерешв е завданням iнформацiйноï безпеки.
Важливим кроком у захистi нацiональних штерешв Украши в iнформацiйнiй сферi стало затвердження Указом Президента Украши вщ 25 лютого 2017 р. № 47/2017 Доктрини шформацшно1' безпеки Украши (Доктрина-2017) [8]. У Доктринi-2017 визначено ïï мету та принципи, нацюнальш iнтереси та актуальнi загрози нацюнальним iнтересам i нацiональнiй безпецi Украши та прюритети державноï полiтики в шформацшнш сферi, а також мехашзм реалiзацiï Доктрини. Як особливий шструментарш досягнення мети Доктрина-2017 визначае систему комушкацш - стратегiчних, урядових та кризових - як спецiалiзованих (рiзнорiвневих, рiзнопредметних та рiзносуб'ектних) комплексiв заходiв з реалiзацiï державноï полiтики в забезпеченш iнформацiйноï безпеки Украïни.
Значення Доктрини-2017 як у площинi протиди загрозам iнформацiйнiй та нацiональнiй безпещ Украïни, осучаснення векторностi дiяльностi держави у захист iнформацiйного простору краши вiд зовнiшньоï iнформацiйноï агресiï, так i з точки зору вдосконалення нормативно-правового регулювання iнформацiйноï сфери е безперечним.
В основi нацiональноï iнформацiйноï безпеки знаходяться технiчнi, програмнi та науковi ресурси, якi, з одного боку, самi е об'ектом захисту, з шшого боку, забезпечують безпеку. Збшьшення потужностi цього ресурсу стае одним з основних завдань держави в цифрову еру.
За останш кшька десятилiть свiт повнiстю змшився, i бiльшiсть комунiкацiй, фiнансових трансакцш, iнформацiйних архiвiв потрапили в 1нтернет. Це збiльшило ix доступнiсть для треих осiб в порiвняннi з епохою тiльки матерiальниx носив, i, вщповщно, разом з доступнiстю шдвищилася i вразливiсть.
1нтереси особистостi i суспшьства, що виражаються у збереженш iнформацiï або в заxистi вщ деструктивного iнформацiйного впливу, постiйно шддаються загрозам, в основi яких полягае не тшьки комерцшний, а й психолопчний або iдеологiчний iнтерес.
1нтереси держав в областi iнформацiйноï безпеки, в свою чергу, також знаходяться тд ударом не тшьки хакерських угруповань, а й окремих держав. У чи^ загроз прагнення окремих держав домшувати в мiжнародному шформацшному полi. Це виражаеться не тшьки в систематичному зниженш значення мiжнародниx органiзацiй, в тому числi в невизнанш значимостi прийнятих ними документа мiжнародного права в галузi шформацшно].' безпеки, але i в конкретних дiяx.
Iнформацiйнi технологи сьогоднi набули глобальний транскордонний характер, що створюе неможливють як ïx регулювання на нацюнальному рiвнi, так i безпомилкового виявлення джерел загроз [9].
Система шформацшних загроз ютотно змшилася за останш роки. Крiм хакерських угруповань i терористичних органiзацiй, а також традицшно протиборчих iноземниx розвщувальних органiзацiй, генерувати загрози почали екстремютсью органiзацiï i деструктивнi секти, яю часто направляються службами розвiдки. Загрози посилилися, почастшали спроби перехоплення управлшня об'ектами критичноï iнфраструктури, посягання на державш iнформацiйнi ресурси i мережа
Забезпечення нацiональноï iнформацiйноï безпеки покладаеться на наступнi служби i оргашзацп: Рада нацiональноï безпеки i оборони Украши; органи внутршньо].' безпеки; державш органи, яю встановлюють стандарти в обласп захисту iнформацiï, безпеки шформацшних потоюв; науковi установи; iнститути громадянського суспiльства та iншi.
Всi учасники процешв забезпечення iнформацiйноï нацiональноï безпеки в цифровому свт повиннi працювати у взаемод^', вiдчуваючи потреби один одного i змiну кон'юнктури.
Сдиний процес забезпечення шформацшно! безпеки е безперервне i взаемопов'язане застосування превентивних, захисних i спрямованих на посилення позици заходiв наступного характеру: технiчних; оргашзацшних; аналiтичних; пропагандистських; мiжнародно-правових; кадрових; фiнансово-економiчних; розвiдувальних.
Всi заходи повиннi бути спрямоваш на зниження рiвня загроз, прогнозування нових ризикiв, вiдбиття нападiв, лiквiдацiю !х наслiдкiв, нарощування техшчного, iдеологiчного та iнформацiйного потенцiалу, забезпечення шформащйно! безпеки держави, громадян i суспiльства.
Iнформацiйнi технологи iстотно впливають i на характер загроз нацюнальнш безпецi. Останнiм часом почав широко використовуватися термш кiбертероризм, тобто терористичш ди в вiртуальному просторi. Юбертероризм включае в себе операци, яю компрометують, завдають шкоди i знищують iнформацiю, що зберiгаеться в комп'ютерних мережах; комп'ютернi вторгнення i застосування мережевих «сшфферов» (Sniffers) для прослуховування телефонiв; використання шкiдливого програмного забезпечення, а саме комп'ютерних вiрусiв, хробаюв i троянських коней. До них вщносяться атаки типу «вщмова в обслуговуванш» (DoS), яю зупиняють або порушують роботу мережевих комп'ютерiв, i «дефейс» (Deface), при якiй сторшка веб-сайту замiнюеться на iншу (як правило, зухвалого виду: реклама, попередження, загроза i т.д.).
Зростаюча загроза юбератак може бути пов'язана з тенденщями i розвитком iнформацiйних технологш. Основними тенденцiями е: поширенiсть, мобшьшсть, iнструменти взлому, вразливiсть i безпека.
1нформацшш технологи стають все бшьш всеосяжними i взаемопов'язаними. Вони поширюються по всьому свiту i штегруються у все можливе: вiд приладiв i транспортних засобiв до процешв i iнфраструктур. Автоматизацiя та шдключення зростають стрiмкими темпами, чому сприяють досягнення в областi обчислювально! техшки i телекомунiкацiйних технологiй. Дана тенденщя посилюе проблеми шформацшно! безпеки. Збшьшуеться число злочинцiв, цiлей, а також можливостей використовувати, руйнувати i саботувати системи.
1нформащя та iнформацiйнi технологи стають все бшьш мобшьними. Люди i пристро! можуть перебувати де завгодно, програмне забезпечення та даш можуть зберiгатися i передаватися в будь-якому мющ i в будь-який час через електронну пошту, 1нтернет i одноранговi мереж1.
1нструменти i методи, що використовуються для атаки на комп'ютерш мереж1, стають все бшьш численними. Вони доступш на рiзних веб-сайтах. За деякими оцшками, в даний час iснуе бшьше 60 000 комп'ютерних вiрусiв.
Основна технолопя завжди буде мати уразливосп. Крiм того, iнсайдери, що мають доступ до шформаци, будуть здшснювати навмисш ди шпигунства i саботажу. Таким чином, важливим компонентом будь-яко! програми безпеки е здатнiсть виявляти i реагувати на виникаючi проломи в безпещ.
Комплексний захист комп'ютерно! мережi сучасного рiвня вимагае використання рiзних засобiв безпеки, таких як системи виявлення мережевих атак, системи захисту вщ спаму, антивiруси, брандмауери (firewall), сканери безпеки i т.д. Для виявлення загроз на практищ використовуеться великий асортимент спецiалiзованих систем: аналiзатори мережевих иротоколiв, системи мошторингу мережi, як активний компонент - системи тестування навантаження. Також широко використовуються антивiруси, мiжмережевi екрани, криптографiчнi засоби захисту iнформацil, систем виявлення атак (IDS) та ш. Однак вш цi засоби захисту застосовуються перюдично, виходячи з суб'ективних ршень адмiнiстраторiв мереж1, як iнструмент для виршення вже виникло! проблеми i лише зрiдка - для профшактики. Методи аналiзу спрямованi на виявлення заздалепдь вiдомих i описаних в лiтературi загроз, отже - далеко не завжди мають можливють виявити новi види загроз або модифшаци вже вiдомих, що значно знижуе безпеку мережi.
Для здiйснення мошторингу потрiбна наявнiсть в комп'ютернiй мережi едино! системи уиравлiння всiма вузлами i сегментами мережi, яка буде служити базою для розгортання системи мошторингу, що дозволить здшснювати динамiчний контроль стану вшх важливих вузлiв i елементiв мережi в реальному чаш, а також накопичувати вщповщну статистику для подальшого використання в прогнозуванш ситуацiй порушення функцiональностi мережа
У загальному виглядi система мошторингу повинна складатися з наступних компоненпв:
• шдсистема збору шформаци, що надходить вiд усix наявних засобiв захисту;
• сервер подш, призначений для централiзованоï обробки шформаци, що надходить про поди, що мають вщношення до безпеки мереж^ вщповщно до правил, заданих адмшстратором мережi;
• сервер зберiгання даних - як первинно1' iнформацiï (подш), так i результата аналiзу;
• призначений для користувача iнтерфейс управлшня системою монiторингу, що дозволяе здшснювати контроль i управлiння в реальному масштабi часу.
Технологи забезпечення безпеки значно просунулися в таких областях, як криптографiя, бiометрiя, виявлення вторгнень, антивiрусний захист, сканування вразливостей та ш Крiм того, багато компанш сьогоднi пропонують послуги з управлшня шформацшною безпекою, включаючи вiддалений мошторинг вразливостей i вторгнень. Хоч щ досягнення, безсумнiвно, допомогли запобiгти численним атакам, в цшому вони не впоралися зi зростаючою загрозою як безпосередньо конкретно!' оргашзаци, так i нацюнально1' безпеки держави.
Таким чином, шформащйне забезпечення нацiональноï безпеки виконуе важливу багатопланову роль у визначент нацiональниx iнтересiв i прiоритетiв нацюнально1' безпеки. Для забезпечення iнформацiйноï безпеки держави необхщно всебiчне задоволення потреб громадян, тдприемств, установ i оргашзацш всix форм власностi в доступ до достовiрноï та об'ективно1' шформаци; збереження i примноження духовних, культурних i моральних цiнностей Украшського народу; розвиток медiа-культури суспiльства i сощально вiдповiдальноï медiа-середовища; формування ефективно1' правово1' системи захисту особистостi, суспiльства i держави вщ деструктивних пропагандистських впливiв; створення на базi норм мiжнародного права системи i меxанiзмiв захисту вщ негативних зовнiшнix iнформацiйно-псиxологiчниx впливiв, перш за все, пропаганди; розвиток шформацшного суспшьства.
Висновки та перспективи подальших дослiджень.
1. Особливiстю сучасного суспшьства е зростання впливу шформаци та шформацшних технологш на вс сфери життя, а також перемщення центру боротьби в iнформацiйну область. 1нформащя та iнформацiйнi технологи стають все бшьш поширеними, мобiльними i вразливими.
2. 1нформацшна безпека займае одну з провщних позицiй в OTOi^i нацiональноï безпеки. У сучасному свт будь-яка держава може розраховувати на свою перевагу над шшими державами у вiйськово-теxнiчнiй, економiчнiй сферах, волод^и стратегiчною i тактичною перевагою, усшшно прогнозувати розвиток нових технологш, вшськово1' теxнiки i сучасного озброення, лише за умови лiдерства у володшш розвиненими засобами iнформацiï, оргашзаци ефективно1' системи iнформацiйноï боротьби, в тому чи^ i в усшшному протистоянню iнформацiйнiй вiйнi.
3. У сучасному шформацшному суспшьсга, в умовах зростання загальних та iнформацiйниx загроз, зростання комп'ютерно1' злочинностi, повсюдного поширення штучного iнтелекту, застосування iнформацiйниx технологш у вшх сферах правоохоронно1', економiчноï, регулятивно1' дiяльностi е необх1дним, неминучим i найперспектившшим напрямом дiяльностi для забезпечення безпеки особистосп, суспiльства i держави.
Тому проблема забезпечення нацюнально1' безпеки в умовах шформатизаци суспшьства стае ще бшьш актуальною.
REFERENCES
1. Britkov, V.B. and Dubovskoy, S.V. (2000). Informatsionnyye tekhnologii v natsionalnom i mirovom razvitii [Information Technologies in National and World Development], journal Obshchestvennyye nauki i sovremennost [Social Sciences and the Present], vol. 1, pp. 146-150 [Russia]
2. Gafner V.V. (2010). Informatsionnaya bezopasnost [Information Security], Tutorial, Press Phoenix, Rostov-on-Don, 324 p. [Russia]
3. Hutsalyuk M.V. (2012). Orhanizatsiya zakhystu informatsiyi [Organization of information protection], Tutorial, Press Alterpres, Kyiv, 224 p. [Ukraine]
4. Kazarin O.V., Skiba V.YU. and Sharyapov R.A. (2016). Novyye raznovidnosti ugroz mezhdunarodnoy informatsionnoy bezopasnosti [New varieties of threats to international information security], journal Vestnik RGGU. Seriya "Dokumentovedeniye i arkhivovedeniye. Informatika. Zashchita informatsii i informatsionnaya bezopasnost' [Bulletin of the Russian State Humanitarian University. Series "Documentation and Archival Studies. Computer science. Information Protection and Information Security"], vol.1(3), pp.54-72 [Russia]
5. Kuzina S.I. and Myakinchenko D.A. (2015). Informatsionnoye nasiliye: aspekty natsional'noy bezopasnosti [Information violence: aspects of national security], journal Gosudarstvennoye i munitsipal'noye upravleniye. Uchenyye zapiski SKAGS. [ State and municipal government. Scholarly notes of SKAGS], vol. 3, pp.205-209 [Russia]
6. Shangin V.F. (2017). Informatsionnaya bezopasnost i zashchita informatsii [Information Security and Information Protection], Tutorial, Press DMK Press Moscow, 195 p. [Russia]
7. Panchenko O. A. and Banchuk N. V. (2011). Informatsionnaya bezopasnost' lichnosti [Information security of a person], Tutorial, Press KIT. Kyiv, 672 p. [Ukraine]
8. Administration of the President of Ukraine (2017), Pro rishennya Rady natsionalnoyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 29 hrudnya 2016 roku "Pro Doktrynu informatsiynoyi bezpeky Ukrayiny" [On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of December 29, 2016 "On the Doctrine of Information Security of Ukraine"], Decree of the President of Ukraine dated February 25, 2017 № 47/2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2017#Text (related to 17.06.2020) [Ukraine]
9. Panchenko O.A., Antonov V.G. and Humeniuk V.V. (2016), "Informatsionnaya bezopasnost lichnosti v usloviyakh izmenyayushchikhsya sotsiokulturnykh tsennostey" ["Information security of an individual in the context of changing sociocultural values"], journal Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Psykholohiya [Bulletin of Odessa National University. Psychology], vol. 21, issue 2(40), pp. 140-148. DOI: https://doi.org/10.18524/2304-1609.2016.2 (40).134504. [Ukraine].
