ІНФОРМАЦІЙНІ РИЗИКИ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ У ТУРБУЛЕНТНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СЕРЕДОВИЩІ З ПОЗИЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

PUBLIC ADMINISTRATION

ШФОРМАЦШШ РИЗИКИ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ У ТУРБУЛЕНТНОМУ 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СЕРЕДОВИЩ1 З ПОЗИЦЙ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ

Панченко Олег Анатолшович,

Доктор медичних наук, професор, Заслужений л1кар Украгни, директор ДЗ «Науково-практичний медичнийреабштацтно-д^агностичний центрМОЗ Украгни», Президент Громадськог оргамзацИ «Всеукрагнська профестна псих1атрична л1га», Украгна ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0001-9673-6685

DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30092020/7147

ABSTRACT

The transition to an informational lifestyle significantly increases the creative potential of society as a whole, and the individual in particular. Along with this, there is a significant increase of the load on the human's mind under conditions of increasing flows of information and its turbulence. The information environment essentially becomes the main source of information for a person, has a direct impact on his mental activity, on the formation of his social behavior. A person is forced to live in this environment, to perceive its realities adequately, to adapt to information threats from this environment. The awareness of these threats has led to careful attention to information security. A child, being a specific member of a society, nevertheless acts as a full-fledged participant in information relations, and must be in such a state of protection, in which there is no risk associated with information causing harm to his health, physical, mental, spiritual and moral development. A child in his development, processing information, actively assimilates social experience, as well as a system of social connections and relationships, and subsequently reproduces all this in his life. In the course of this process, he acquires the qualities, values, beliefs and forms of behavior that he needs for normal life.

Ensuring the information security of a child implies protection because of the destabilizing effect of information on health and mental, spiritual and moral development; creation of conditions for the information environment for positive socialization and individualization of the personality, optimal social, personal, cognitive and physical development, preservation of somatic, mental and psychological health and well-being, the formation of a positive worldview. The latter is possible when determining the main directions of state policy in the interests of children and the key mechanisms for its implementation, based on the generally recognized principles and norms of the international law.

Citation: Panchenko Oleg. (2020) Information Security Risks of Child's Safety in the Turbulent Information Environment from the Position of the State Management. International Academy Journal Web of Scholar. 7(49). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30092020/7147

Copyright: © 2020 Panchenko Oleg. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Вплив, який чинять шформащйш процеси на bcí сфери життeдiяльностi сусшльства, aктyaлiзye нaйвaжливiшi питання сощального буття, в тому чи^ питання

ARTICLE INFO

Received: 30 July 2020 Accepted: 17 August 2020 Published: 30 September 2020

KEYWORDS

information risks,

information security,

information environment,

social network,

spam,

viruses,

phishing,

trolls,

haters,

cyber bullying.

шформацшних взаемодш i протцщя рiзного роду iнформацiйним ризикам. 1стотне зростання ролi iнформацiйного середовища веде до того, що цшеспрямоваш або ненавмиснi дп на шформацшне середовище зовнiшнiх або внутрiшнiх факторiв можуть завдавати серйозно! шкоди цим штересам i е загрозою для безпеки людини i суспiльства. Усвщомлення цих ризикiв спричинило пильну увагу до шформацшно! безпеки.

Ставлення до шформаци в сучасному суспiльствi зазнае ютотне переосмислення. Людина змушена перебувати в шформацшному середовищi, частина яко! мiстить iнформацiю, що ускладнюе або перешкоджае адекватностi сприйняття i розумшня людиною навколишнього свiту i самого себе. 1нша ж частина мютить цiлеспрямованi джерела iнформацiйно-психологiчного впливу, яю вводять людину в оману, ддать врозрiз його iнтересам i завдаючи йому шкоди.

Дитина, з 11 несформованою психiкою, вимагае бiльш пильно! уваги з точки зору шформацшних ризиюв. Важливiсть ще! проблематики вимагае адекватного реагування суспiльства в цшому, вчених на вироблення превентивних заходiв по нейтралiзацп негативного iнформацiйного впливу.

Результати дослщжень. Людство займаеться отриманням, накопиченням, обробкою i створенням ново! шформаци на всьому протязi його еволюци, причому обсяг шформаци в сучасному суспiльствi стрiмко збiльшуеться. Зпдно цившзацшно! типологи Тофлера ми живемо в епоху шформацшно! революци [1], яка реатзуеться у виглядi процесу шформатизаци практично всiх сфер життя суспiльства i життедiяльностi людини.

Людство впритул шдходить до межi, за якою шформацшне середовище стае по суп основним джерелом шформаци для людини, безпосередньо впливае на його психiчну дiяльнiсть, на формування його сощально! поведшки.

Iнформацiйне середовище, стаючи все бшьш важливою i невщ'емною частиною навколишнього середовища, пред'являе до людини зростаючi адаптивнi вимоги. Людина змушена жити в цьому середовищ^ адекватно сприймати !! реалi! пристосовуватися до iнформацiйних ризикiв з боку цього середовища. Найбшьш небезпечним джерелом загроз е ютотне розширення можливосп манiпулювання свiдомiстю людини за рахунок формування навколо нього iндивiдуального '^ртуального iнформацiйного простору", а також можливосп використання технологiй впливу на його психiчну дiяльнiсть [2].

Ризик - це можливi подi!, явища i процеси, наслiдки яких можуть мати несприятливий вплив на рiзнi аспекти стану людського життя. (в тому чи^ i на шформацшну безпеку). Подiбне трактування мае i поняття «загроза». Рiзниця полягае в тому, що загроза - це ймовiрна можливiсть завдання шкоди, а ризик вимiрюе, оцiнюе цю загрозу, дае уявлення щодо конкретного виразу ймовiрностi завдання шкоди. В той же час загроза - це пасивне явище, яке потенцшно може перетворитись на активне (дш) - вплив. Небезпека - це конкретна форма прояву загрози, створена впливом, деструктивний характер яко! е цшком усвщомленим та беззаперечним.

Можна стверджувати, що стушнь загрози та !! перехщ у форму небезпеки характеризуемся рiвнем ризику, який, в свою чергу, визначаеться ймовiрнiстю настання та впливом на особистють. Тобто за прийнятного рiвня ризику негативний вплив факторiв зовнiшнього та внутрiшнього середовища розглядаеться як загроза особистосп, а за досягнення критичного рiвня ризику загроза приймае форму небезпеки.

Викладенi сентенци дозволяють трактувати iнформацiйнi ризики безпеки дитини у турбулентному шформацшному середовищi як сукупнють умов, факторiв та явищ, шд дiею яких можливе порушення стану iнформацiйно! безпеки дитини, !! психологiчного стану, або створення небезпеки !! життево важливим штересам.

В.М. Фурашев зазначае, що шформацшна загроза - це з одного боку такий внутршнш чи зовшшнш iнформацiйний вплив, що створюе небезпеку змши напрямку, темпiв прогресивного розвитку iндивiдуумiв чи суспiльних утворень, а з шшого боку - це небезпека для останшх стати жертвою негативного шформацшного впливу [3].

Пщ негативним впливом стосовно дитини слщ розумiти «таку дiю iнформацi!, або дда за допомогою iнформацi! з використанням спецiальних засобiв i технологш, яка завдае шкоди фiзичному чи психiчному здоров'ю дитини, або спонукае !! до девiантно! поведiнки» [4]. Поряд iз поняттям «iнформацiйний вплив» використовуеться i «iнформацiйно-психологiчний вплив», оскшьки вiн пов'язаний iз втручанням у внутршнш психологiчний та псих1чний стан дитини

через ïï свщомють та пщсвщомють, i3 використанням шформацшних технологш, що призводить до негативних i деструктивних наслiдкiв для дитячоï психiки.

Дитяча психiка дуже вразлива по вщношенню до iнформацiйних впливiв внаслiдок несформованостi найважливiших псих1чних функцш i структур, що забезпечують адекватну переробку iнформацiï i психологiчний захист особистостi. Виходячи з соцiальних контекспв розвитку, внутрiшньоï позицiï дитини i ïï ставлення до свiту, шформацшна безпека дитини повинна враховувати два аспекти: захист вщ негативного впливу шформацшного середовища i розвиток умов, що забезпечують позитивну соцiалiзацiю та iндивiдуалiзацiю дитини. Тобто, гнформацШна безпека дитини - це захищенють дитини вщ дестабiлiзуючого впливу iнформацiï на здоров'я i психiчний, духовний, моральний розвиток; створення умов iнформацiйного середовища для позитивноï соцiалiзацiï та iндивiдуалiзацiï особистостi, оптимального соцiального, особистiсного, тзнавального i фiзичного розвитку, збереження соматичного, псих1чного та психологiчного здоров'я i благополуччя, формування позитивного свiтосприйняття [5].

Радзieвська О.Г. роздiляe ризики та загрози для дитини на шдивщуальш та суспшьш [6]. 1ндшгдуальт - це таю ризики i загрози, що викликаш негативними шформацшними впливами, направленими на iндивiдуальну свщомють та пiдсвiдомiсть дитини, якi можуть призводити до деструктивних наслщюв, негативно впливати на формування особистосп, ïï фiзичне, психiчне чи моральне здоров'я, та викликати девiантну поведiнку. Сустльт - це таю ризики i загрози, що викликаш негативними шформацшними впливами, спрямованими на суспшьну свщомють, яю можуть призвести до дисбалансу у суспшьних вщносинах, порушувати суспшьш норми та викликати девiантну поведшку дитини у соцiумi через дда деструктивного iнформацiйного пливу на ïï iндивiдуальну свiдомiсть, що призводить до формування хибних свiтоглядних позицiй, видозмшених моральних, етичних та загальнолюдських цшностей й порушення ïï комунiкативних навичок.

Виявлення загроз в 1С мае своï складнощi через ряд причин, серед яких:

• заподiяння шкоди вщбуваеться у ментальному просторi;

• практично неможливо визначити стушнь заподiяння шкоди;

• стушнь заподiяння шкоди залежить вщ iндивiдуальних психофiзичних особливостей людини та ïï емоцшно-психолопчного стану;

• настання наслщюв заподiяння шкоди вщтермшовано в часi;

• визначення деяких загроз можливе лише постфактум, шсля виявлення наслiдкiв дiяння;

• не юнуе единого iнструментарiю виявлення загроз, лише опосередковаш методи комплексного аналiзу психофiзичного, суспiльно-полiтичного та шформацшно-техшчного чинникiв.

Розглядаючи властивостi 1С, ми акцентували увагу на тому, що велию обсяги шформаци, що циркулюють в 1С, змшюють як саму людину, так i сутнiсть суспшьних вщносин. Щодо дитини, то вона не спроможна зосередити увагу на конкретнш тематищ, вiдбуваються психофiзичне виснаження, втомленiсть та змiни емоцiйного стану (збудження чи заторможення). Вiдсутнiсть належного рiвня концентрацiï уваги разом з мозаïчнiстю (клiповiстю) подачi iнформацiï сучасними засобами передачi iнформацiï (телебачення, 1нтернет), призводить до поверхневого ïï сприйняття, i це може призвести до зниження iнтелектуального рiвня дитини, ïï вмшня аналiзувати, зiставляти, оцiнювати, узагальнювати та використовувати iнформацiю. В протиди негативним iнформацiйним впливам такi вмшня можуть бути недостатшми, особливо у випадку цiлеспрямованих манiпулятивних дiй на свщомють дитини.

1С не завжди пропонуе iстиннi цiнностi, а пщмшюе ix системою символiв та шюзорних норм. Прикладом такоï пiдмiни понять е реклама, особливо - пол^ична, де ютина пiдмiняеться красивим образом, створюеться iлюзiя позитиву i приховуеться iнша його сторона. Через вщсутнють аналiтичниx фiльтрiв, дитина такi образи сприймае як iстиннi та вбудовуе 1'х у власну систему поглядiв та цiнностей. В подальшому щ образи слугуватимуть 1и як еталонш. Це призведе до видозмiни свщомосп дитини, викривлення ïï свiтосприйняття та основних цiнностей. Дитина з видозмшеною свiдомiстю, вступаючи у суспiльнi вщносини, змiнюватиме i саме суспiльство.

Другим фактором, що несе суттеву загрозу для формування особистосп у дитини, е медiанасилля, яке впливае на свiдомiсть та шдсвщомють дитини. Беззаперечним е й той факт, що збшьшення агреси на екранi провокуе пiдвищення агресивно! поведiнки дитини в реальному житп, а вiдтак - збiльшення агреси у суспшьсга [7]. Слщ також звернути увагу i на агресивш комп'ютернi iгри, що становлять загрозу не лише психолопчному, але й фiзичному здоров'ю дитини та викликають залежнiсть. Дiти, якi часто грають в агресивнi комп'ютернi при, не до кшця усвiдомлюють нереальшсть подiй у грi i, перебуваючи у стресовiй ситуаци пiд дiею психологiчного навантаження, можуть переносити здобуп тут навички у реальне життя. Зважаючи на заохочення в прах вбивства призами i подарунками, у дитини створюеться хибне враження: що насилля - це добре. Це значно спотворюе у не! уявлення про основш моральш цiнностi [8]. Також приймаючи до уваги военну ситуацiю на сходi Укра!ни, великий рют iнформацiйних атак i фейюв, що розповсюджуються засобами масово! шформаци по всiй кра!ш, необхiдно визнати велику проблему в збереженш психолопчного, псиичного та соматичного здоров'я дтой та пiдлiткiв [9].

Найбiльш небезпечним, на наш погляд, е негативний вплив сощальних мереж. У визначенш шформацшно! безпеки дитини було видшено однiею iз складових - створення умов шформацшного середовища для позитивно! сощатзаци та шдивщуатзаци особистостi.

Соцiалiзацiя вiдбуваеться упродовж усього життя людини, при цьому традицiйнi форми сощатзаци включають два види - первинну i вторинну. Первинна соцiалiзацiя вщбуваеться з дитинства у межах родинних зв'язкiв, вторинна - у межах сощальних шститупв i соцiальних контакнв поза межами безпосереднього життевого середовища людини [10]. I саме сощальш мереж все бшьше впливають на вторинну сощатзащю людини. Пiд впливом мережевого суспшьства змiнюеться стиль життя людей, зокрема звичш канали отримання шформаци, характер мiжособистiсних взаемин, структура дозвшля, вiдбуваеться iнтенсивне вироблення нових моделей взаемоди з середовищем. Безумовно, все це впливае на безперервний процес сощатзаци молодо! людини. Бшьш того, 1нтернет е не ильки потужним агентом вторинно! соцiалiзацi!, але й виграе конкуренщю в шститупв, якi реалiзують первинну соцiалiзацiю. Цьому сприяе динамiка сучасного життя, криза традицшних iнститутiв i цiнностей.

Як вщомо, будь-яка дiяльнiсть спрямована на задоволення потреб. Спецiально проведенi дослщження дозволили визначити певне коло потреб, яю пiдлiтки задовольняють за допомогою сощальних мереж та 1нтернету, а саме:

- потреба у самостшносн (у процес соцiалiзацi! ця потреба припускае, в першу чергу, прагнення до незалежносн вiд батькiв);

- потреба у самореатзаци та визнанш (зазвичай пiдлiткам вкрай необидно вщчувати себе особливими та необхiдними);

- потреба у шзнанш та визнанш (молодi люди хочуть вiдчувати себе важливою частинкою певно! групи i суспiльства загалом);

- задоволення сощально! потреби у спiлкуваннi, у приналежносн до групи за iнтересами, в любов^ адже пiдлiтковий перiод - це час, коли людина прагне знайти схожих собi за штересами, вподобаннями;

- потреба у володшш (пiдлiток мае на метi бути обiзнаним з усiма подiями, що вщбуваються навколо нього);

- шзнавальна потреба (володiння новими знаннями сприяе досягненню визнання з боку однол^юв i самореалiзацi!);

- у результат використання соцiальних мереж виникае вщчуття повного контролю i володiння ситуащею, що задовольняе потребу в безпещ - одну з базових у системi потреб людини [11].

Завдяки сощальним мережам пiдлiтки проявляють свою iндивiдуальнiсть, тiльки вже не стандартними способами, закладеними процесом перетворення вщ iндивiда до стало! особистостi, а завдяки комп'ютерним технолопям.

Данi статистики за 2018 рш показують ([12-14]):

• 95% дггей у вщ вiд 13 до 18 роюв мають постiйний доступ до смартфошв, i 45% з них говорять, що знаходяться он-лайн «практично завжди»;

• 22% шдлптав заходять в улюблеш соцмережi не менше 10 разiв на день;

• 88% тдлитав спостерпали в соцмережах, як хтось був злим або жорстоким по вщношенню до шшо! людини;

• 41% тдлптав вже мав негативний досвщ в соцмережах;

• 22% тдлишв втратили друзiв iз-за сво!х дiй в соцмережах, 25% - з^кнулися в реальному життi з проблемами через те, що написали в сво!х постах, у 6% це викликало труднощi в школi;

• 29% дтей спiлкувалися в сощальних мережах з незнайомими людьми;

• 29% сексуальних злочинiв мають передюторда в соцiальних мережах;

• 66% дорослих користувачiв Facebook не мають поняття, як користуватися налаштуваннями конфщенцшностц

• 55% батькiв, якi мають дтей 12 рокiв i молодше, вiдповiли, що !хнi дiти вже зареестроваш в Facebook. Бiльш того 76% вщсотюв з них самi допомогли в цьому дiтям;

• тшьки 10% дорослих розмовляли "по душам" зi сво!ми дiтьми 10 роюв i молодше про безпечну поведiнку в соцiальних мережах;

• 67% шдл^юв знають, як приховати вiд батькiв те, чим вони займаються в соцмережах.

Безперечно, використання соцмереж як джерела ново! шформаци, шструмента самовираження, спiлкування мае певнi плюси. Але, якщо дорост, можуть фшьтрувати iнформацiю, то з дiтьми зовшм iнша iсторiя. 1х психiка не «загартована». Посидiвши в соцмережах, д^и можуть вiдчувати себе емоцiйно вигоршими, вiдчувати депресiю. Крiм того, спшкуючись здебiльшого через месенджери, а не лицем до лиця, дiти не можуть навчитися розшзнавати емоцi! сшврозмовника i зчитувати мову тiла, вираз обличчя i iнтонацiю, тобто вони втрачають невербальну частину iнформацi!.

Формування бшьш слабких соцiальних навичок спшкування не едина небезпека, з якою може з^кнутися дитина в сощальних мережах.

Спам, в!руси, фшинг. Небажаш послання рекламного характеру з шдозршими посиланнями можуть з'являтися як в коментарях, так i в особистих повiдомленнях. Причому, в адресанта часто значаться знайомi профiлi: спамери зламують чуж акаунти, щоб робити масовi розсилки друзям !х власниюв. Часто спамери створюють фейковi акаунти, що дублюють уже iснуючi, щоб подружитися, втертися в довiру, а поим виконати свою мiсiю - закидати непотрiбною iнформацiею, заманити на свш сайт або спонукати скачати документ. Поширеш види спаму:

- реклама будь-яких товарiв або послуг;

- повщомлення про виграш в лотерею або отримання спадщини;

- лист щастя / нещастя;

- прохання тдтвердити даш;

- привабливi пропозици грошового заробiтку;

- прохання позичити грошей або допомогти фiнансово.

Тролг. Так називають тих, хто залишае коментарi з певною метою - спровокувати конфлшт або яскраву емоцшну реакцiю (викликати злiсть або гшв). Тому тональнiсть !хнiх висловлювань завжди недоброзичлива, це цiлком може бути безглуздий жарт про маму, критика творчост дитини або його зовшшносп, перебрiхування фактiв i пр. Зазвичай, коментарi тролiв жодним чином не пов'язаш з контентом, тд яким !х написали. Тролi рщко постять i залишають коментарi вщ свого особистого iменi. Привiлей тролiв - анонiмнiсть, а значить, одшею з причин тролiнгу може бути бажання висловити те, що дитина не змогла б висловити знайомому безпосередньо. Можливо, вш давно !! ображае в реальному житп - у дворi або школi. 1нша причина тролiнгу може полягати в тому, що д^и 12-17 роюв тiльки-тiльки починають примiряти на себе сощальш ролi, i нехай не завжди !х вибiр можна назвати ращональним, тролiнг в мереж1 здаеться !м нешкiдливим (на рiвнi «приколу» або «Пранк»).

Хейтери. Хейтерами називають в соцмережах тих, хто всшяко намагаеться швелювати заслуги усшшних людей. Чужi невдачi радують хейтера бiльше, нiж власний успiх. Принижуючи iнших, вони самостверджуються. Серед причин, чому користувачi стають хейтерами, часто називають таю:

• !х засмучуе, що у шшо! дитини е те, чого немае у них;

• вони вважають, що дитина не пдна популярносп i слави, яку мае;

• в минулому у них з щею дитиною був конфлшт або, навпаки, дружш вщносини, якi погано закiнчилися;

• вони заздрять;

• 1'м не вистачае уваги i любовi.

Юбербулгнг. В основному кiбербулiнг характерний для дтей 12-17 рокiв, саме вони найчаспше використовують 1нтернет для залякування, переслщування, погроз або приниження сво1'х однолiткiв. Ознаки кiбербулiнгу:

- в особистих повщомленнях у соцмережах безлiч загроз вiд одного або юлькох людей за короткий промiжок часу;

- дитинi приходять повщомлення вiд соцмереж, що на не1' поскаржилися за неприйнятну поведiнку (скаржиться вщразу кiлька людей, щоб зробити дитину iзгоем навiть в соцмережах);

- ïï вщзначають в постах, де опублшоваш принизливi фотожаби, вщео, образливi жарти, жорстокi хештеги;

- у аккаунта дитини з'явився клон, який агресивно поводиться по вщношенню до шших користувачiв i таким чином псуе репутащю дитини;

- в соцмережах поширюеться контент, який висмдае дитину, його зовшшнш вигляд або поведшку.

Групи смерти. Це таю он-лайн квести в сощальних мережах, з якими пов'язують юлька смертей тдлитав 15-16 рокiв в Украш та Роси (синiй кит, Момо i т. д.). Дгам пропонують виконувати рiзнi завдання - вщ цiлком «невинних» типу пщйому о 4.20 ранку або перегляду фiльмiв-жаxiв i до таких екстремальних, як нанесення собi калiцтв i самогубство.

Пщсумовуючи, варто пiдкреслити ще одну особливють. Дiти дуже безпечш щодо iнформацiï про членiв родини, дозвшля, оприлюднення персональних даних, спшкування з незнайомцями. Це створюе сприятливi умови для використання соцiальниx мереж iз злочинною метою. Крiм цього, акаунт будь-якого користувача також може мютити рiзнi статистичнi данi перебування користувача в мережк дату, час, тривалють, адреси, використанi при пщключенш комп'ютера та iн. Тобто, кожен акаунт - це сховище персональних даних i повний арxiв листування. Бшьшють користувачiв навiть не здогадуються про те, насюльки широкому колу ошб конфiденцiйна iнформацiя може стати вщомою, не усвiдомлюють реальну й потенцшну небезпеку можливого протиправного використання вщповщним чином аналiтично обробленоï ïx персональноï iнформацiï щодо фактично вшх сфер ïxнього особистого життя.

Окреслеш масштаби i гострота iснуючиx проблем в сферi iнформацiйноï безпеки, що виникають в умовах турбулентного сьогодення формують новi виклики. А отже, iнтереси майбутнього краïни та ïï безпеки настшно вимагають вiд оргашв державноï влади Украïни, регiонального керування, органiв мiсцевого самоврядування, громадянського суспшьства органiзацiя невiдкладниx заxодiв для полiпшення становища дiтей та ïx захисту. Останне можливе при визначеннi основних напрямюв державноï полiтики в штересах дiтей i ключових меxанiзмiв ïï реалiзацiï, що базуються на загальновизнаних принципах i нормах мiжнародного права [9].

1нструментом практичного виршення багатьох питань у сферi iнформацiйноï безпеки дитинства буде доцiльна реалiзацiя прiоритетниx нацiональниx проектiв "Здорова дитина" та "Яюсна освiта", цiльовиx програм. Прийняття низькi найважливiшиx законодавчих акпв, спрямованих на попередження найбiльш серйозних загроз здiйснення прав дiтей, а саме розробка Закону «Про шформацшну безпеку дiтей», у якому буде чггке визначення наступних понять «шформацшна безпека», «шформацшна грамоттсть», «iнформацiйний iмуmтет», «медiа-грамотнiсть». Даний Закон визначить правовi основи радикального перетворення шформацшного простору украшського суспiльства з урахуванням потреби формування соцiального середовища, сприятливого для повноцiнного псих1чного i морально-духовного розвитку дггей.

Висновки.

1. Дитина, будучи активним учасником суспшьних вщносин в шформацшнш сфер^ е найбшьш незахищеним ïx суб'ектом в силу вшового онтогенезу та пiдвищеноï iнформацiйноï вразливостi, тому вона потребуе особливого захисту з боку держави.

2. 1нформацшна безпека дтой е нагальною проблемою i потребуе державного регулювання, тим самим формуючи единий пщхщ органiв державноï влади, органiв мюцевого

самоврядування, шститупв громадянського сусшльства та громадян до визначення цiлей, завдань, напрямкiв дiяльностi i першочергових заходiв щодо вирiшення найбшьш актуальних проблем оргашзаци сприятливого шформацшного середовища для повноцiнного розвитку дггей.

3. Невiдкладними дiями щодо виршення проблем шформацшно! безпеки е розробка Закону «Про шформацшну безпеку дггей», який визначив би, iнформацiйнi загрози i шляхи протистояння ним, а також сприяв би визначенню регламентацп захисту дiтей вiд шформаци, що завдае шкоди !х здоров'ю та розвитку, розробки критерив оцiнки стану шформацшно! безпеки дiтей i шдл^юв.

Л1ТЕРАТУРА

1. Панченко О.А. Информационная безопасность личности: монография /Панченко О.А., Банчук Н.В. -Киев: КИТ, 2011. - 672с.

2. Емельянов Г.В., Стрельцов А.А. Проблемы обеспечения безопасности информационного общества // Распределенная конференция «Технологии информационного общества 98 - Россия». [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.iis.ru/events/19981130/streltsov.ru.html. (дата обращения: 14.07.2020)

3. Фурашев В. М. Державно-правов1 проблеми шформацшно! безпеки людини i сусшльства в умовах штеграцп Укра!ни у свгговий шформацшний проспр. Запоб1гання новим викликам та загрозам шформацшнш безпещ Укра!ни: правов1 аспекти: матер1али наук.-практ. конф. / 06 жовт. 2016 р. / Упоряд.: В. М. Фурашев. Ки!в: НТУУ «КП1 1мен1 1горя Окорського». Вид-во «Полпехшка». 2016. С. 7-24.

4. Радз1евська О.Г. Проблеми негативних шформацшних вплив1в на дитину в Украш в умовах збройного протистояння. Науковий вюник Ужгородського нацюнального ушверситету. Сер1я Право. Випуск 42. 2017. С.197-200.

5. Панченко О.А. Информационная безопасность ребенка: Монография. Киев. КВИЦ. 2016. 380с.

6. Радз1евська О.Г. Дитина у глобал1зованому шформацшному простор!: реальш та потенцшш загрози. 1нформащя i право. № 4(19). 2016. С. 29-38.

7. Брайант Д., Томпсон С. Основы воздействия СМИ. М.: Издательский дом «Вильямс». 2004. 424 с.

8. Медиа-насилие: детям прививают страсть к убийству. Интервью с полковником Дэвидом Гроссманом. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.pravoslavie.ru /jurnal/783.htm (дата обращения: 10.07.2020).

9. Панченко О.А., Кабанцева А.В. Державне регулювання шформацшно! безпеки дней. Материалы Международной научно-практической интернет-конференции «Тенденции и перспективы развития науки и образования в условиях глобализации». (28 февраля 2020 г.) Переяслав - 2000. Вып. 56. С. 39-42.

10. Соцюлопя: шдручник / за ред. В. Г. Городяненка. 3-те вид., переробл. i доп. К.: ВЦ «Академ1я». 2008. 544 с.

11. Вплив сощальних мереж на формування особистосп тдлпк1в. Науковий зтт. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://vipsoit.blob.core.windows.net/contest/041ci057f5dfb5204385e35b82eed715.pdf (дата звернення: 14.07.2020).

12. Социальные сети. Как защитить ребенка. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: https://shcherbakovs.com/how-to-protect-kids-in-social-media/ (дата обращения: 14.07.2020).

13. Teens, Social Media&Technology 2018. Retrieved from: https://www.pewresearch.org/internet/2018/05/31/teens-social-media-technology-2018/ (date of access: 14.07.2020).

14. Social Media Statistics. Retrieved from: https://www.guardchild.com/social-media-statistics-2/ (date of access: 14.07.2020).