CC BY
30
ребенка понимания здоровья и болезни не только как медицинской помощи человеку, но и как работы над собой, выработки индивидуального здоровья, здорового образа жизни. Образ здорового человека необходимо формировать, не касаясь понятия «болезнь», что связано с развитием опыта поддержания активности, здоровья, двигательной деятельности разнообразными средства, сложившимися в культурно-историческом опыте развития народов.
Таким образом, основной стратегией подготовки кадров в системе многоуровневого педагогического образования является осознание педагогами основной идеи в воспитании здорового поколения - идеи целостности и гармонии отношений человека с самими собой и с окружающим миром. Новое содержание теоретической подготовки будущих воспитателей должно ориентировать их на осознание глобальных проблем человечества. Воспитатель в современных условиях прежде всего сам является носителем накопленных человечеством ценностей, позволяющих ему сохранить свою жизнь и окружающий его мир.
Литература
1. Абдульманова Л. В. Методология и теория развития физической культуры у детей дошкольного возраста: учеб.-метод. пособие / Л. В. Абдульманова. -Ростов-на-Дону: ИПО ПИ ЮФУ, 2009. - 280 с.
2. Бим-Бад Б. М. Педагогическая антропология: учеб. пособие / Б. М. Бим-Бад. - М.: УРАО, 1998. - 576 с.
3. Делор Ж. Образование: необходимая утопия / Ж. Делор // Педагогика. -1998. - № 5. - С. 3-17.
УДК 373.5.015.31:7]:004.032.6(043.3)
Олександр Базелюк 1НФОРМАЦ1ЙНО-ЕСТЕТИЧНА ВИХОВНА ТЕХНОЛОГ1Я ЯК ПЕДАГОГ1ЧНА ПРОБЛЕМА
У статт1 на основ1 анал1зу сучасних наукових джерел I нормативно-правових документ1в, даеться визначення термта «¡нформацтно-естетична
виховна технолог1я». Наголошуеться на зусиллях держави i сустльства щодо створення системи освти, орiентованоi на використання новттх тформацшно-комуткативних технологш для формування рiзнобiчно розвиненог' особистостi. Обгрунтовуеться необхiднiсть базування тформацтно-естетично'1' виховно'1' технологи на положеннях особистiсно-орiентованого тдходу. Визначет структурт складовi iнформацiйно-естетичноi виховно'1' технологи та умови успiшностi iiреалiзацi'i.
Ключовi слова: естетичне виховання, виховна технологiя, 1КТ, тформацтно-естетична виховна технологiя.
Александр Базелюк ИНФОРМАЦИОННО-ЭСТЕТИЧЕСКАЯ ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА
В статье на основе анализа современных научных источников и нормативно-правовых документов, дано определение термина «информационно-эстетическая воспитательная технология». Подчеркиваются усилия государства и общества по созданию системы образования, ориентированной на использование новейших ИКТ с целью формирования всесторонне развитой личности. Обосновано необходимость базирования информационно-эстетической воспитательной технологии на положениях личностно-ориентированного подхода. Определены структурные составляющие информационно-эстетической воспитательной технологии и условия успешности ее реализации.
Ключевые слова: эстетическое воспитание, воспитательная технология, ИКТ, информационно-эстетическая воспитательная технология
Oleksandr Bazeliuk INFORMATIONAL AND AESTHETIC EDUCATIVE TECHNOLOGY AS A PEDAGOGICAL PROBLEM
The author defines the term «informational and aesthetic educative technology», analyzing the current scientific sources and legislation documents. The government's efforts to create an education system oriented on the use of new ICT in order to form the
comprehensively developed personality are stressed. It is grounded that informational and aesthetic educative technology should be based on the concepts of student-centered approach. The components of informational and aesthetic educative technology and conditions of its successful implementation are determined.
Key words: aesthetic education, educative technology, ICT, information and aesthetic educative technology.
Динамша культурно-юторичних процешв, як переживае людство, акту^зуе проблеми становления й розвитку гуматстичного свггобачення, естетичного виховання, мюця та ролi мистецтва у виховному процесi. Законодавчi та нормативно-правовi документи про освiту - Национальна доктрина розвитку освiти, закони Украши «Про осв^у», «Про загальну середню осв^у» i «Про iнновацiйну дiяльнiсть» тощо орiентують педагогiв на активне впровадження iнновацiйних технологiй i засобiв, спрямованих на оновлення змюту, форм i методiв навчання й виховання учтв, формування системи ключових та художньо-естетичних компетентностей як засобiв розумiння й пiзнання св^у i мюи людини у цьому свiтi.
Утiм проблема iнформацiйно-естетичних осв^тх технологiй не була предметом спещального дослiдження.
Проблеми виховання учнiв загальноосв^тх шк1л вивчали багато вiтчизняних i заруб iжних вчених i науковщв. Так, психолого-педагопчт основи формування цтсно! особистост обгрунтовано в працях Б. Ананьева, I. Беха, М. Боришевського, О. Леонтьева та ш. Мiжпредметнi зв'язки у сферi загально! i професшно! мистецько! освiти дослiджували вченi Т. Рейзенюпд, О. Рудницька, Т. Стратан, Г. Шевченко, О. Щолокова та ш.
Рiзноманiтнi аспекти проблеми взаемоди людини з комп'ютером та реалiзацil його специфiчних фуикдiй у процеш навчання iз застосуванням програмних педагопчних засобiв висвiтлювали В. Биков, М. Жалдак, Н. Морзе, Н. Задорожна та iн.
Теоретичну основу технолопчного пiдходу склали роботи Г. Селевко, С. Сисоево1. Особливостями технологiчного пiдходу у вихованнi та рiзномаmтm способам його реалiзащl у шкшьнш мистецькiй освiтi присвяченi роботи Н. Миропольсько!, О. Комаровсько!, Л. Масол, I. Руденко, С. Ничкало.
Мета стати - виявити особливост шформащйно-естетично1 виховно! технологи у сучасному педагогiчному процесi.
У Законi Украши «Про Основнi засади розвитку шформацшного сусп1льства в Укршт на 2007-2015 роки» вказано, що одним з головних прiоритетiв Украши е прагнення побудувати орiентоване на iнтереси людей, вщкрите для всiх i спрямоване на розвиток шформащйне сусп1льство, в якому кожен м^ би створювати i накопичувати iнформацiю та знання, мати до них вiльний доступ, користуватися i обмiнюватися ними, щоб надати можливiсть кожнiй людинi повною мiрою реалiзувати свiй потенциал, сприяючи сусп1льному i особистому розвитковi та щдвишуючи яшсть життя [3].
Основними стратегiчними целями розвитку iнформацiйного сустльства в Укршт, крiм iншого, визначено: впровадження новiтнiх конкурентоспроможних 1КТ та забезпечення комп'ютерно! та шформацшно1 грамотност населення, насамперед шляхом створення системи осв^и, орiентованоl на використання новттх 1КТ у формуваннi рiзнобiчно розвинено1 особистостi [3].
В iнформацiйному середовишд, вважае О. Удовик, створюються умови для розкриття творчого потенцiалу учтв, що, вiдповiдно, не може не впливати на пiдвишення рiвня естетично1 культури сучасно1 молодi.
У контекст дослiдження iнформацiйного середовища як чинника розвитку естетично1 культури дослiдниця визначае кшька складових блошв:
1) щнтсний, що включае сукупнiсть ценностей осв^и, важливих для розвитку досягнення поставлено: мети - розвитку естетично1 культури;
2) методичний, який мiстить необхщну iнформацiю щодо програм, методик, технологш розвитку естетично1 культури;
3) шформащйний, який включае iнформацiю, що е основою змюту освiти;
4) комуткативний, за якого входять форми взаемоди мiж учасниками освггнього процесу;
5) технологiчний, що включае використання нових 1КТ, у тому чи^ телекомунiкацiйних мереж [9].
Для вiрного розумiння поняття «шформацшно-естетична виховна технолопя» постае необхiднiсть вiддiлити ïï вщ таких омонiмiчних понять, як естетика iнформацiï та iнформацiйна естетика, як з'явилися еволюцшно, у процесi переходу до шформащйного суспiльства.
Поняття «естетика шформаци» часто трактуеться як естетична складова будь-якоï iнформацiï, як феномена чи розкриття шформащйних можливостей (iнформацiйноï системи) твору мистецтва (М. Афасiжев, В. Петров, Г. Локарева, В. Очерет та ш.). Вiдповiдно термш «iнформацiйна естетика» е бiльш практично-орiентованим означае «вiзуалiзацiю iнформацiï або графiчного представлення даних, використовуючи дизайнерськ1 принципи проектування з рiзних дисциплш» [1].
1нформащйно-естетична виховна технологiя Грунтуеться та активно використовуе можливост 1КТ в освiтньому процесi. Включення до виховного процесу вказаних технологiй завдяки iнтенсифiкацiï виховних впливiв, вимагае застосування активних форм педагогiчноï роботи.
Устштсть естетичного вихованняз використанням 1КТ ютотно залежить вiд детального проектування навчально-виховного процесу з усiма його компонентами - мета, завдання, змiст, навчально-виховн засоби й iн. Таким чином, виникае необхiднiсть переводу його на технолопчну основу, що значно активiзуе процес виховання.
Сучасний навчально-виховний процес передбачае використання особистюно орiентованих педагопчних технологш, як1 дають змогу вчителям досягати високоï результативностi виховних впливiв одночасно зводячи до мiнiмуму експромти в практичнiй освiтнiй дiяльностi. Використання 1КТ створюе умови для iндивiдуалiзацiï виховного впливу, що посилюе його скероватсть на особиспсть вихованця.
Технолопчний тдхщ до навчально-виховного процесу передбачае трансформацию педагогiчного задуму у технолопчний ланцюжок педагогiчних дiй, що вибудовуються вiдповiдно до цiльових установок i перетворюються в форму конкретного результату. Вш вiдкривае новi можливост для концептуального i проектувального освоення рiзних галузей та аспектiв освггньо1, педагопчно1 i сощально1 дiйсностi та дозволяе:
• з бшьшою визначенiстю передбачати результати i управляти педагогiчними процесами;
• аналiзувати i систематизувати на науковш основi наявний практичний досвщ i його використання;
• комплексно вирiшувати освiтнi та навчально-виховнi проблеми;
• забезпечувати сприятливi умови для розвитку особистостц
• зменшувати ефект впливу несприятливих обставин на дитину;
• оптимально використовувати наявнi в розпоряджент ресурси;
• вибирати найбшьш ефективнi i розробляти новi технологи i моделi для вирiшення педагопчних проблем.
З термiном «технолопчний щдхщ» пов'язане поняття «технолопя». Найбiльш загальне, метапредметне його трактування в тому, що технолопя е науково та/або практично обгрунтованою системою дiяльностi, яка застосовуеться людиною з метою перетворення навколишнього середовища, виробництва матерiальних або духовних ценностей [11, с. 11].
Осв^ня технологiя, як зазначено у росшському «Педагопчному енциклопедичному словнику», це - «система дiяльностi педагога та учня, заснована на певнiй ще1, принципах оргатзаци i взаемозв'язку цiлей, змiсту i методiв навчання» [6, с. 174].
Г. Селевко дае наступне визначення педагопчно1 (осв^ньо1) технологи: «Це система функцюнування всiх компоненив педагогiчного процесу, побудована на науковш основ^ запрограмована в часi i в просторi i яка спрямована на досягнення визначених результатiв» [7, с. 9].
С. Сисоева в «Енциклопедл осв^и» стверджуе, що педагопчт технологiï -це «технологи, яю забезпечують перетворення педагопчного процесу в освiтнiй установi на цшеспрямовану дiяльнiсть усiх його суб'екпв» [8, с. 661].
«Педагогiчна технолопя - сукуптсть засобiв i методiв вiдтворення теоретично обгрунтованих процесiв навчання i виховання, що дозволяють устшно реалiзувати поставленi освiтнi цiлi» [6, с. 191].
Важливе для нашого дослщження визначення мае поняття «виховна технолопя». В «Енциклопедп освiти» I. Бех дав таке його визначення: «Виховна технолопя - науково-обгрунтований заиб, що мютить необхiднi i достатн умови для розвитку та реатзацл особистiсного потенциалу вихованця, свiдомого залучення його до системи вироблених людством ценностей» [2, с. 94].
Дослщжуючи проблеми педагогiчноï майстерностi, М. Лещенко зазначае, що сучаснi технологiï естетичного виховання орiентують на створення педагогом такоï навчально-виховноï ситуацл, яка би стимулювала дiяльнiсть учнiв на позитивному чуттево-емощйному фонi. Вони безпосередньо спрямован на формування естетичних почутпв, смашв, поглядев, iдеалiв, на розвиток художтх здiбностей особистостi, ïï здатностi сприймати й перетворювати дiйснiсть за законами краси в уих сферах дiяльностi людини [4, с. 26].
Вщповщно до наказу МОНМС Украïни № 1243 вщ 31 жовтня 2011 р. «Про основн орiентири виховання учтв 1-11 класiв загальноосвiтнiх навчальних закладов Украïни» [5] виховна технолопя повинна мати таку орiентовну структуру: конкретизована (конкретна) мета виховноï дiяльностi (1); завдання, що конкретизують цю мету (2); ц^льова група виховноï дiяльностi (конкретний учень, група, клас, школа) (3); очiкуваний кiнцевий результат (4); критери, за якими будуть оп^нюватись результативнiсть та ефективнiсть виховних впливiв (5); власне змiст виховноï дiяльностi як спiльноï дiяльностi вихователя i вихованця (6); форми виховання (7); методи здшснення виховноï роботи (8); часовий промiжок, протягом якого буде здшснюватись виховна робота за певним проектом (9).
Дослщники зазначають, що будь-яка педагопчна технолопя повинна задовольняти основнi методичнi вимоги - критери технологiчностi, а саме:
• концептуальтсть - передбачае опору на наукову концепцiю, яка включае фшософське, психологiчне, дидактичне й сощально-педагопчне обгрунтування освiтнiх цшей;
• системтсть - вимагае вiд педагопчно1 технологи наявност всiх ознак систем: лопки процесу, взаемозв'язку його частин, цшсностц
• керованiсть - передбачае можливють дiагностичного цшепокладання, проектування процесу навчання, поетапно1 дiагностики, варiювання засобiв i методiв з метою корекцл результапв;
• ефективнiсть - вказуе на те, що сучаст педагогiчнi технологи юнують у конкурентних умовах i повиннi бути ефективними за результатами й оптимальними за витратами, гарантувати досягнення певного стандарту навчання;
• вщгворюватсть - мае на увазi можливiсть застосування педагопчно1 технологи в iнших однотипних освiтнiх закладах, iншими суб'ектами [10, с. 115].
Отже, узагальнюючи наведене вище, пiд шформацшно-естетичною виховною технологiею ми пропонуемо розушти науково обгрунтовану та практично перевiрену систему дiяльностi педагога й учтв з використанням 1КТ, яка гарантуе досягнення достатнього або високого рiвня естетично1 вихованост!
Проведене дослiдження не вичерпуе усiх аспектiв поставлено1 проблеми. У подальшому необхiдно конкретизувати та наповнити змiстом складовi запропоновано1 технологи. Особливо це стосуеться змюту шформащйно-естетично1 виховнот технологil, И завдань, критерilв тощо.
Лiтература
1. The University of Utah. J. Willard Marriott Library. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://campusguides.lib.utah.edu/content.php?pid=317952&sid= 2618234
2. Бех I. Д. Виховна технолопя / I. Д. Бех // Енциклопедiя осв^и / гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юринком 1нтер, 2008. - С. 94-95.
3. Закон Украши «Про основт засади розвитку шформацшного суспiльства в Украш на 2007-2015 роки» // Урядовий кур'ер. - 2007. - № 6.
4. Лещенко М. П. Щастя дитини - едине дшсне щастя на земл1: до проблеми педагопчно1 майстерностi: навч.-метод. посiбник / М. Лещенко. - К.: АСМ1.
- 2003. - Ч. 1. - 304 с.
5. Наказ Мшстерства осв^и i науки, молодi та спорту Украши «Про Основт орiентири виховання учнiв 1-11 клашв загальноосвiтнiх навчальних закладов Украши» вщ 31 жовтня 2011 р. №1243. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/24565/.
6. Педагогический энциклопедический словарь / гл. ред. Б. М. Бим-Бад; редкол.: М. М. Безруких, В. А. Болотов, Л. С. Глебова и др. - М.: Большая Рос. энциклопедия, 2003. - 528 с.
7. Селевко Г. К. Социально - воспитательные технологии // «Школьные технологии». - № 3. - 2002. - С. 176.
8. Сисоева С. О. Педагопчт технологи / С. О. Сисоева // Енциклопедiя осв^и / гол. ред. В. Г. Кремень. - К.: Юринком 1нтер, 2008. - С. 661-662.
9. Удовик О.Е. Информационная среда как фактор развития эстетической культуры учащихся / Электронный журнал «Педагогика искусства». - 2010.
- 2.[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.art-education.ru/AE-magazine/archive/nomer-2-2011/udovik-07-06-2011 .pdf.
10. Энциклопедия образовательных технологий. В 2 т. - М., 2006. - Т.1. - 816 с.
11. Энциклопедия образовательных технологий. В 2 т. - М., 2006. - Т.2. - 816 с.
12.Яковенко М. Л. Теорiя естетично! шформацл Абраама Моля в контексп сучасного прочитання / М. Л. Яковенко // Фшософсью дослщження: зб. Наук. праць Схщноукрашського нацюнального утверситету iменi Володимира Даля. Вип. № 12. - Ч. 1. - Луганськ: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2010. - 288 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Phd/2010_12_1/13_jak.pdf.
