CC BY
33
БОТ: 10.15587/2312-8372.2018.143417
ВПЛИВ ПЕРЕДПОС1ВНОГО УФ-ОПРОМ1НЕННЯ НАС1ННЯ НА ЕНЕРГ1Ю ПРОРОСТАННЯ ТА СХОЖ1СТЬ Р1ПАКУ
Семенов А. О., Кожушко Г. М., Сахно Т. В.
1. Вступ
Ршак - стратепчно важлива культура, оскiльки займае важливе мiсце у продовольчих та енергетичних балансах держави. Ршакова олiя завдяки ушкальним бiологiчним властивостям знаходить широке застосування не тiльки в харчовш промисловостi, а в багатьох галузях економiки [1-3].
Важливе значення ршак мае як щнна культура для вирощування зеленого корму для стьськогосподарських тварин. Заорювання зелено!' маси в якост сидерального добрива прирiвнюеться до внесення 15-30 т на 1 га гною. Вирощування ршаку сприяе покращенню балансу гуму у сiвозмiнi з бiльшiстю зернових. Як попередник рiпак дае змогу зменшити витрати на обробiток грунту i засоби захисту рослин. Ршак мае велике значення як медонос - квпки ршаку е привабливi та легк для збору нектару, його цвтння тривае вiд 25 до 30 дшв. Це забезпечуе великi збори меду - до 90 кг на гектар, а школи i значно бiльшi.
Збтьшення юлькосп та якост продукци рослинництва - головна задача у розвитку стьськогосподарського комплексу. Центральна ланка в виршент цiеi проблеми -насшництво. Насшня, носш бiологiчних властивостей, у виршальнш мiрi визначае якiсть i юльюсть одержуваного врожаю. Вченi та фахiвцi стьського господарства постшно вдосконалюють ! розробляють нов! агрозаходи ! технiчнi засоби для передпосшно! стимуляци насшня, щоб полшшити посшт якосп [4-6]. Забезпечення високо! врожайност! культури при оптимальних затратах та високояюсних показниках насшня, а також освоення технологий отримання нових видв ршаково! продукци -важлив! завдання агропромислового комплексу на найближчу перспективу.
Одним з ефективних способ!в тдвищення якост пошвного матер!алу е вплив на насшня ф!зичними факторами: обшр1в [7], вплив юшзуючих гамма-промешв [8]. В сшьськогосподарськш практиц використовують р1зноманпта прийоми передпошвно! обробки насшня - електричш [9] ! магнита поля [10] та електромагштш випромшювання [11]. В [12] досл!джено вплив ступеня нер!вном!рност нагр!вання насшня ршаку в електромагнгтному пол! надвисоко! частоти на !х енергш проростання ! схожють.
Передпошвна обробка насшня з використанням електроф!зичних метод!в розглянута в роботах [13, 14]. Ще в середин! 80-х роюв для передпошвно! обробки насшного матер!алу застосовували газов! неонов! ! гел!ев! лазери. Опромшення насшня ячменю червоним свплом довжиною хвил! 754 нм викликае зростання продуктивно! кущуватост на 37,2 % ! довжини стебла на 7 см [15]. Величина енергп опромшення ! час обробки насшня р1зш для кожно! культури, тому виб!р режиму обробки вимагае диференцшованого тдходу [16].
Великий штерес для стимулювання зростання та тдвищення стшкост рослин до зовшшшх чинниюв ! збшьшення врожайност стьськогосподарських
культур викликае застосування УФ-опромшення [17, 18]. Доошдження впливу передпосiвного опромiнення насшня рослин ультрафiолетовим випромiненням на 1х зростання, продуктивнiсть, зараження грибковими та iншими захворюваннями розпочато давно, але ця проблема вивчеа ' не До сить грунтовно, тому дослщження в даному напрямку е актуальними.
В передпосiвнiй обробцi насiнневого матерiалу сiлькогосподарських культур УФ-опромiнення на бюлопчш процеси впливае двояко: вiдзначаеться збшьшення або зменшення енергп проростання, здатност до проростання та схожостi насшня.
Актуальним е дослiдження впливу ультрафюлетового опромiнювання на насiння рiзних культур в передпошвнш обробцi, в тому чи^ i рiпаку.
2. Об'ект досл1дження та його технолог1чний аудит
Об'ектом дослгдження е насiння озимого рiпаку врожаю 2017 р. Ршак серед олiйних культур родини капустяних займае перше мiсце за вмютом олп, а також е цшною культурою для виготовлення бiопалива.
Одним з найбшьш проблемних мiсць сшьськогосподарського комплексу е збшьшення кiлькостi та якост насiнневого матерiалу. Насiнню ршаку необхiдно в середньому вiд 3 до 10 дшв для проростання, i в цей час воно особливо чутливе до патогенних мiкроорганiзмiв, що е збудниками iнфекцiй та захворювань.
Великий iнтерес для тдвищення стiйкостi насiння до зовнiшнiх чинниюв та стимулювання зростання i збшьшення врожайност викликае обробка насiння сшьськогосподарських культур ультрафiолетовим випромiненням. Це дае змогу зменшити використання фунгiцидiв або взагал вiдмовитися вiд них.
3. Мета та задач1 досл1дження
Мета роботи - дослщження передпосiвного впливу ультрафюлетового (УФ) опромшення насiння ршаку на бюлопчш процеси (енерпя проростання, схожють та зростання) в лабораторних та в польових умовах.
Для досягнення поставлено! мети необхщно виконати таю задача
1. Опромшити насшня ршаку УФ-випромшенням в областi С штучними джерелами свiтла.
2. Визначити необхщну дозу передпошвно! обробки насшня ршаку УФ-опромiненням за показниками: енерпя проростання та схожють насшня.
3. Провести розрахунок енергп проростання та схожост насiння рiпаку. Порiвняти отриманi результати для опромiнених зразюв з контрольними зразками.
4. Провести порiвняльнi дослiдження бiомаси рослин через 10 дшв та висоти рослин через 12, 25 дшв зростання в польових умовах для контрольних зразюв з опромшеними зразками насшня ршаку.
4. Дослщження юнуючих р1шень проблеми
Схожють е основним показником якост насшня [18]. Для цього пошвний матерiал пiддають рiзним засобам впливу, де провiдна роль належить енергп, що активiзуе проростання насшня i посилюе життедiяльнiсть зародка на початковому еташ [19].
Як показав анаиз л^ературних джерел юнуючих методiв електромагнiтноï дй' на насшня перед пошвом, УФ-опромiнення представляе найбшьший iнтерес [20-22]. Обробка передпосiвного матерiалу бактерицидним УФ-випромiнюванням в областi С не тшьки збiльшуе енергiю проростання та схожють насшня [23], а й знезаражуе його [19].
В робот [23] вщзначаеться позитивний вплив передпосiвноï обробки насiння УФ-випромiнюванням: тдвишуеться енергтя проростання та польова схожють насшня, шо забезпечуе стiйкi врожжа декоративних культур. В роботах [24, 25] показано, шо опромшення УФ-С насшня пшениц стимулювало його проростання. Але, незважаючи на цi дослщження питання шодо визначення рацiонального дiапазону ультрафiолетовоï дiï в рiзних енергетичних областях та доз опромшення, рiзних культур, в тому числi ршаку, продовжуе залишатися не визначеним.
Передпошвне УФ-опромiнення насiння створюе комплекс ефеклв -пiдвишення енергiï проростання та схожост [26, 27]. А також е стимулятором ростових процешв, пщвишуе стресостiйкiсть рослин [22] та знезаражуе насшня вщ хвороботворних мiкроорганiзмiв [24]. Це дозволяе зменшувати застосування отрутохiмiкатiв, знижуе концентрацiю отрутохiмiкатiв в грунт i пiдвишуе якiсть продукцiï рослинництва та ïï врожайнiсть [28].
Таким чином, результати анаизу дають можливють стверджувати, шо найбiльш важливий ефект, який створюе УФ-опромшення при передпошвнш обробцi - це пiдвишення енергп проростання та схожост насiння [26, 27, 29].
5. Методи дослщження
Енергш проростання та схожють насшня ршаку проводили в лабораторних умовах за методиками згщно з [30]. Порiвнювали щ показники для насшня опромшеного рiзними дозами УФ-С з контрольними зразками (без опромшення). Пщ енерпею проростання розумiють вiдсоткову юльюсть пророслого насiння за 72 години, а схожютю насiння - вщсоткову кiлькiсть пророслого насiння рiпаку за 7 дiб.
Проби для проведення досл1дження вщбиралп iз парт ршаку вщповщно до вимог [30].
Попередньо отримаш проби насiння рiпаку були перевiренi на вмiст протешу CP4 EPSPS, наявнють якого вказуе на генну модифшацш сорту рiпаку. Для перевiрки використовували тест-набiр AgraStrip RUR-HS фiрми ROMER Labs (Австрiя) [31]. Анаиз здiйснено вiдповiдно до стандарту Асошацп торгiвлi зерном i кормами GAFTA 124 [32].
Для проведення дослщв було вiдраховано 200 насшин для контрольного зразку та по 200 зернин для опромшення рiзними дозами УФ-С.
Насшня розкладались на юлькох шарах зволоженого фтьтрувального паперу в чашках Петрi i витримувались в термостатi за температури 7+2 °С протягом 1 доби. Даш охолоджеш зразки (крш контрольних) опромiнювали УФ-С дозами 10 Дж/м , 20 Дж/м2, 50 Дж/м2, 80 Дж/м2, 100 Дж/м2, 120 Дж/м2 та 200 Дж/м2.
Для опромшення застосовували УФ лампу низького тиску типу ZW20D15W (Китай) потужнютю 20 Вт [33]. Вщстань вщ лампи до зразюв насшня становила 0,25 м. Вимiрювання дози УФ-С випромшювання здшснювали за допомогою радюметра «Тензор-31» (Украша) з використанням методики [34].
Опромшеш i контрольнi зразки насiння пророщували в чашках Петрi за температури повпря 24+2 °С. Перше облжовування проросткiв насiння (енергiя проростання) проводили через 3 доби, а вщсоток схожост - через 7 дiб.
6. Результати досл1дження
В лабораторних умовах проведено дослщження по вирощуванню рослин пiсля УФ-опром1нення дозою 120 Дж/м2 в специальному грунт! - субстрат «ушверсальний» [35], що включае всi необхщт макро- i мкроелементи. Температура повiтря в примщент пгдтримували в межах 24-26 °С при вщноснш вологосп повiгря 60-75 %. Цикл зростання до контрольного вимрювання склав 10 даб.
К^м лабораторних дослiджень проводились польовi до^дження схожостi цiеi ж партii ршаку та його зростання в першi днi розвитку в умовах вщкритого грунту. Схожiсть опромiненого насшня дозою 120 Дж/м i бюмасу наземноi частини порiвнювали з контрольним неопромшеним зразком.
Результати дослiдження наведен на рис. 1 та зведеш в табл. 1, 2.
Енерпя проростання, % 95
90 85 80 75 70 65 60 55 50
0
50
150
200
Рис.
100 Доза, Дж/м2
1. Енерпя проростання насшня ршаку шсля опромшення
Таблиця 1
Енерпя проростання опромшеного та контрольного
Характеристика зразка Енерпя проростання насшня в кожнш проб1 1з 100 зерен, %
1. Контрольний зразок 26 24 32 30
2. Зразок опромшений дозою 120 Дж/м 48 42 52 46
Результати анашзу проби насшня ршаку, вщповщно до [32], показали вщсутшсть протешу СР4 EPSPS, що вказуе на сорт ршаку, який не е генномодифжованим.
Результати дослiдження енергп проростання насiння рiпаку в залежност вiд ози УФ-С опромiнення (рис. 1) показують, що при дозах бшьших 80-
100 Дж/м енерпя проростання збшьшуеться в порiвняннi з контрольним зразком на 20^26 %, а схожють - на 16 %. При цьому середня бюмаса рослин i3 опромiненого насiння за 10 дшв зростання збшьшуеться в порiвняннi з контрольним зразком на 18,3 % (табл. 2).
Таблиця 2
Середня кшьюсть бюмаси рослин ршаку пюля 10 дiб зростання _при рiзних дозах УФ-опромiнення_ _ _
Зразок 2 Доза опромшення, Дж/м Кшьюсть бюмаси, %
Контрольний - 100
Опромшений 50 111,1
120 118,3
240 2
При польових дослщженнях схожють насiння рiпаку пiсля опромiнення дозою УФ-С 120 Дж/м в порiвняннi з контрольним зразком збшьшилась на 16 % i стала 89 %. Середня висота рослин з опромшеного насiння на 12 день зростання перевищувала контрольнi зразки на 7 %, а на 25 день - на 5 %. Причому розмах у висот наземно! частини рослин з опромшеного насiння на 12 день становив 13 % (при 29 % для контрольного зразка), а на 25 день вщповщно 8 % i 16 %.
7. SWOT-аналiз результатiв дослщжень
Strengths. Проведенi дослщження показали, що УФ-опромшення при дозах 80120 Дж/м2 позитивно впливае на найважлив1ш показники насшневого матерiалу: схожiсть та енергж» проростання, оскшьки збшьшення цих величин складае 16-20 %.
В польових умовах вiдмiчаеться позитивний ефект УФ-дп на розвиток наземно! частини, оскшьки опромiнене насiння швидше проростае. I в подальшому при його зростанш через 10 днiв i через 25 днiв середне значення довжини наземно! частини рослин перевищуе висоту контрольних неопромшених зразкiв на 5-7 %.
Ефективнiсть ультрафiолетового опромшення насiння в порiвняннi з шшими методами стимуляцi! ростових процесiв полягае в низьких енергозатратах: витрати на електричну енергiю склали 0,0005 кВт на 1 кг насшневого матерiалу. Час обробки зразкiв дорiвнею 60 с при опромшенш дозою 120 Дж/м2.
Вартють дослiдно! установки для проведення робгг склала 35,5 дол. При проектуванш установки врахованi сучаснi техшчш рiшення при розробцi подiбних пристро!в:
- електрична схема з електронною пусковою апаратурою;
безозонова ультрафiолетова лампа з високим ККД в УФ-област - 30 % вiд номшально! потужностi. Лампи такого типу усшшно використовуються для бактерицидного знезараження питно! води [36] та повiтря [37].
Передпошвна обробка насiння УФ-С може знайти практичне використання при вирощуванш рослин без використання хiмiчних препаралв, стимуляторiв росту. Це перспективний напрямок в галузi сiльського господарства, оскшьки
дае можливють зменшити кiлькiсть фунгiцидiв в передпошвнш обробцi або взагалi вщмовитися вiд них.
Weaknesses. Однiею з негативних сторш передпосiвного УФ-опромшювання насiнневого матерiалу е те, що потрiбно враховувати вимоги безпеки: захист вщ попадання прямих та вщбитих ультрафiолетових променiв на персонал та оточуючих.
Opportunities. В подальшому плануеться провести дослщження по опромшенню насшня ршаку УФ-випромшюванням в iнших енергетичних областях В i А. Це дасть можливють порiвняти параметри зростання рослин в рiзних областях ультрафюлетового спектру i провезти розрахунки необхщних витрат в кожному експериментi.
Threats. Необхщш додатковi витрати на передпошвну стимуляцiю рослин УФ-опромiненням, але вони компенсуються за рахунок збiльшення врожайност та зменшення кiлькостi хiмiчних препаралв, що використовуються в передпосiвнiй обробщ.
8. Висновки
1. Для передпошвного опромшення насшня ршаку використанi ультрафiолетовi лампи низького тиску з диапазоном УФ-випромiнювання 200-280 нм.
2. Насшня ршаку опромшювали дозами о д 'м2, 20 Дж/м2, 50 Дж/м2, 80 Дж/м2, 100 Дж/м2, 120 Дж/м2 та 200 Дж/м2. Встановлено, що при дозах УФ-випромшювання 80120 Дж/м2 вщсоток пророслого насшня (енерпя проростання) збтьшився на 5-15 % в пор1внянш iз зразками насшня, опромшеними меншими або бтьшими дозами.
3. Результати розрахункiв енергп проростання та схожостi насiння ршаку показали, що при дозах 80-120 Дж/м енерпя проростання збшьшуеться бшьше шж на 20 %, а схожiсть на 16 % в порiвняннi з контрольними зразками.
4. При визначенш бiомаси рослин встановлено, що ïï кiлькiсть на 10 день зростання бшьше на 18 % для опромшених зразкв в пор1внянш з контрольними зразками, а висота рослин на 12 день та 25 день зростання бтьша на 5 i 7 %, вщповщно.
Лггература
1. Kiver V. Kh., Amroziak Yu. V., Maslikova K. P. Ripak u Pivnichnomu Stepu Ukrainy: znachennia, spektr vykorystannia ta perspektyvy vyrobnytstva // Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria. Spetsvypusk. 2006. Vol. 1, Issue 4. P. 101-105.
2. Tokarchuk D. M. The modern state, efficiency and prospects of rape production in the european union and in Ukraine // Ahrosvit. 2015. Issue 13. P. 19-23.
3. Dankevych Ye. M. Perspektyvy rozvytku mizhhaluzevoi intehratsii u haluzi ripakivnytstva // Stalyi rozvytok ekonomiky. 2013. Issue 4. P. 296-299.
4. Shapar L. V. Nasinnieva produktyvnist sortiv ripaku ozymoho zalezhno vid strokiv sivby ta norm vysivu v umovakkh pivdennoho stepu Ukrainy: PhD thesis. Kherson, 2017. 219 p.
5. Harbar L. A., Antal T. V., Romanov S. M. Osoblyvosti formuvannia produktyvnosti posiviv ripaku yaroho za vplyvu norm vysivu ta udobrennia // Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 2016. Issue 4. P. 24-26.
6. Lavrynenko Yu. O., Vlashchuk A M., Shapar L. V. Vplyv strukturnykh pokaznykiv na urozhainist nasinnia ripaku ozymoho zalezhno vid strokiv sivby ta norm vysivu v Pivdennomu Stepu
Ukrainy // Naukovi dopovidi Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. 2016. Issue 5. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd 2016 5 16 (Last accessed: 12.05.2018)
7. Logachev A. V., Zapletina A. V., Bastron A. V. Study of the effect of presowing treatment of seeds of green crops of uhf energyin the laboratory germination // Vestnik KrasGAU. 2017. Issue 1. P. 77-85.
8. Effects of Gamma Irradiation on Agromorphological Characteristics of Okra (Abelmoschus esculentus L. Moench.) / Asare A. T. et. al. // Advances in Agriculture. 2017. Vol. 2017. P. 1-7. doi: http://doi.org/10.1155/2017/2385106
9. Bereka O. M. Obrobka nasinnia silskohospodarskykh kultur v sylnomu elektrychnomu poli. Kyiv: TsP «KOMPRYNT», 2011. 335 p.
10. Shherbakov K. N. Stimulyatsiya rostovykh protsessov rasteniy nizkoenergeticheskim magnitnym polem // Mekhanizatsiya i elektrifkatsiya sel'skogo khozyaystva. 2002. Issue 7. P. 26-29.
11. Petrovskyi O. M. Vyznachennia naibilsh prydatnoho diapazonu elektromahnitnoho vyprominiuvannia dlia peredposivnoi obrobky nasinnia // Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 2011. Issue 1. P. 163-165.
12. Isaev A. V., Bastron A. V., Meshheryakov A. V. Effektivnye rezhimy predposevnoy obrabotki semyan rapsa v ^lektromagnitnom pole sverkhvysokoy chastoty: monograph. Krasnoyarsk: Krasnoyarskiy GAU, 2017. 146 p.
13. Chervinskyi L. S., Romanenko O. I. Elektrofizychni metody peredposivnoi obrobky nasinnia // Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Tekhnika ta enerhetyka APK. 2013. Issue 184 (1). P. 137-144.
14. Chervyakov A. V., Kurzenkov S. V., Tsirkunov A. S. Analiz sposobov predposevnoy obrabotki semyan elektrofizicheskimi faktorami // Konstruirovanie, ispol'zovanie i nadezhnost mashin sel'skokho- zyaystvennogo naznacheniya 2015. Issue 1 (14). P. 183-188.
15. Dudin G. P. Mutagennoe deystvie izlucheniya geliy-neonovogo lazera na yarovoy yachmen' // Genetika. 1983. Issue 10. P. 1694-1696.
16. Romanenko O. I., Chervinskyi L. S. Rezultaty poshukovykh doslidzhen kombinovanoho oprominiuvannia nasinnia // Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Tekhnika ta enerhetyka APK. 2012. Issue 174 (2). P. 206-209.
17. Semenov A. O., Kozhushko H. M., Sakhno T. V. Vplyv peredposadkovoho UF-oprominennia na rozvytok i produktyvnist kartopli // Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii. 2018. Issue 1 (88). P. 18-23.
18. Semenov A. O., Kozhushko H. M., Sakhno T. V. Analiz roli UF-vyprominiuvannia na rozvytok i produktyvnist riznykh kultur // Svitlotekhnika ta elektroenerhetyka. 2017. Issue 2. P. 3-16.
19. The effect of gamma, Uv and microwave radiation on potato tubers / Tykhonov A. V. et. al. // Sovremennaya tekhnika i tekhnologii. 2016. Issue 11 (1). URL: http : //technology.snauka.ru/2016/11/11072 (Last accessed: 15.12.2017)
20. Safaralikhonov A. B., Khudoerbekov F. N. The influence of the replant Uv-irradiation seeds of wheat for its further growth and transpiration intensity of leaves // Dokl. Akademii nauk respubl. Tadzhikistan. 2016. Vol. 59. Issue 7-8. P. 344-348.
21. Subramamon D. Effect of gamma radiation on the germination and seedling growth in French bean and Lima bean // Sei. and Cult. 1981. Vol. 47. P. 107-108.
22. Jakubowski T., Pytlowski T. Impact of UV-C radiation on the infestation degree of the stored potato tubers with rhizoctonia solani kuhn // AIP Conference Proceedings Agricultural engineering. 2015. Vol. 2 (154). P. 35-43. doi: http://doi.org/10.14654/ir.2015.154.119
23. Kondrat'eva N. P., Krasnolutskaya M. G., Bol'shin R. G. UF svetodiodnaya obluchatel'naya ustanovka dlya obrabotki semyan pered posevom // Agrotekhnika i energoobespechenie. 2016. Vol. 1, Issue 4 (13). P. 22-31.
24. Rogozhin V. V., Kurilyuk T. T. Vliyanie malykh doz ul'trafioletovogo oblucheniya semyan na sostoyanie antioksidantnoy sistemy, prorastayushhikh zeren pshenitsy // Izvestiya TSKHA. 1999. Issue 3. P. 105-124.
25. Savel'ev V. A. Obrabotka semyan pshenitsy ul'trafioletovymi luchami // Vestnik sel'skokhozyaystvennoy nauki. 1990. Issue 3. P. 133-135.
26. Moderate UV-A supplementation benefits tomato seed and seedling invigoration: a contribution to the use of UV in seed technology / Mariz-Ponte N. et. al. // Scientia Horticulturae. 2018. Vol. 235. P. 357-366. doi: http://doi.org/10.1016/j.scienta.2018.03.025
27. Rogozhin V. V., Kurilyuk T. T. Vliyanie ul'trafioletovogo oblucheniya semyan na protsessy perekisnogo okisleniya lipidov v prorostkakh pshenitsy // Izvestiya TSKHA. 1997. Issue 3. P. 116-131.
28. Rupiasih N. N., Vidyasagar P. B. Effect of UV-C radiation and hypergravity on germination, growth and content chlorophyll of wheat seedlings // AIP Conference Proceedings AIP Conference Proceeding. 2016. Vol. 1719, Issue 1. P. 030035. doi: http://doi.org/10.1063/L4943730
29. Romanenko O. I., Chervinskyi L. S. Metodyka rozrakhunku dozy ultrafioletovoho oprominennia nasinnia ohirka v ustanovtsi transporternoho typu // Pratsi Tavriiskoho derzhavnoho ahrotekhnolohichnoho universytetu. 2013. Vol. 4, Issue 13. P. 84-89.
30. DSTU-4138-2002. Nasinnia su. .ohospodarskykh kultur. Metody vyznachennia yakosti. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2003. 173 p.
31. Bystrye i nadezhnye test-nabory dlya vyyavleniya GMO // Romer Labs. URL: https://www.romerlabs.com/ru/produkty/test-nabory/gmo (Last accessed: 21.02.2018)
32. Sampling Rules N.124. Rules for sampling, Analysis instructions, Methods of analysis and certification: (Incorporating the Methods of Analysis Form No. 130). Gafta (The Grain And Feed Trade Association 9 Lincoln's Inn Fields). London: WC2A 3BP, 2012. 18 p.
33. Semenov A. O., Kozhushko G. M., Balja L. V. Non-ozone germicidal lamps for units of photochemical and photobiological action // Technological audit and production reserves. 2015. Vol. 4, Issue 1 (24). P. 4-7. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2015.46953
34. MVU 11-038-2007. Dzherela ultrafioletovoho vyprominiuvannia: metodyka vykonannia vymiriuvan parametriv ultrafioletovoho vyprominiuvannia. Kharkiv: NNTs «Instytut metrolohii, 2007. 33 p.
35. Torfiani substraty. URL: http://kardash.com.ua/produkty ua universal.htm (Last accessed: 13.12.2017)
36. Semenov A. A., Kozhushko G. M., Sakhno T. V. Device for germicidal disinfection of drinking water by using ultraviolet radiation // Vestnyk Karahandynskoho unyversyteta. Seryia «Fyzyka». 2016. Issue 1 (81). P. 77-80.
37. Semenov A. O. Kozhushko H. M. Device for germicidal air disinfection by ultraviolet radiation // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2014. Vol. 3, Issue 10 (69). P. 13-17. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.24822
