CC BY
67s
2015
Ш
Iндивiдуалiзацiя формування культури здоров'я школяр1в у польських школах
Ермакова Т. С.
Харювський нацюнальний педагогiчний утверситет iMem Г. С. Сковороди
Анотацп:
Мета: полягае у висвiтленнi проблематики тендерного виховання та ура-хування вкових та iндивiдуальних особливостей школярiв при форму-ваннi ТхньоТ культури здоров'я в умо-вах школи. Матер/ал: аналiз публка-цм вiтчизняних i зарубiжних авторiв. Результати: Визначено, що особли-востi формування культури здоров'я школярiв зумовленi насамперед спе-цифiкою шкiльного вiку (молодший шкiльний вiк - 6/7-10/11 роив; пщ-лiтковий шкiльний вiк - 12/13-15/16 рокiв). Виявлено, що вщ рiвня сфор-мованостi культури здоров'я в дитин-ствi буде залежати наступний споаб життя людини, ступшь реалiзацiТ його особистiсного потенцiалу. Гендерний пщхщ у педагогiцi дае змогу подолати сталi негативнi гендернi стереотипи, розробити сукупнють пiдходiв, спря-мованих на те, щоб допомогти дтам легко пройти процес соцiалiзацiТ та гендерноТ iдентифiкацiТ. Висновки: lнформацiя з питань формування культури здоров'я школярiв повинна надаватись обов'язково враховуючи вiковi та iндивiдуальнi особливост школярiв, оскiльки у iншому випадку вона може бути незрозумтою для школярiв i як наслiдок не ттьки не принести користi, але й нанести шкоду.
Ключовi слова:
культура здоров'я, школяр1, формування, особливост'1, в'1к, гендерний тдхд.
Ермакова Т.С. Индивидуализация формирования культуры здоровья школьников в польских школах. Цель: заключается в освещении проблематики гендерного воспитания и учета возрастных и индивидуальных особенностей школьников при формировании их культуры здоровья в условиях школы. Материал: анализ публикаций отечественных и зарубежных авторов. Результаты: Определено, что особенности формирования культуры здоровья школьников обусловлены прежде спецификой школьного возраста (младший школьный возраст - 6/7 - 10/11 лет; подростковый школьный возраст - 12/13 - 15/16 лет). Обнаружено, что от уровня сформированности культуры здоровья в детстве будет зависеть следующий образ жизни человека, степень реализации его личностного потенциала. Гендерный подход в педагогике позволяет преодолеть устоявшиеся негативные гендерные стереотипы, разработать совокупность подходов, направленных на то, чтобы помочь детям легко пройти процесс социализации и ген-дерной идентификации. Выводы: информация по вопросам формирования культуры здоровья школьников должна предоставляться обязательно учитывая возрастные и индивидуальные особенности школьников, поскольку в противном случае она может быть непонятной для школьников и как следствие не только не принести пользы, но и нанести вред.
культура здоровья, школьники, формирование, особенности, возраст, гендерный подход.
Yermakova T.S. Individualization of forming health culture in schoolchildren of Polish schools.
The aim is to highlight the issues of gender education and individual characteristics of schoolchildren in the formation of their health culture due to school conditions. Material: content analysis of domestic and foreign authors. Results. Determined that the peculiarities of forming health culture of schoolchildren make for the specifics of school age (primary school age - 6/7 - 10/11 years; teen school age - 12/13 - 15/16 years). It is found that the level of formation of health culture in childhood will depend on the next person's lifestyle, the level of his personal potential. Gender approach in pedagogy can overcome entrenched negative gender stereotypes, to develop a set of approaches aimed at helping children to easily go through the process of socialization and gender identity. Conclusions: information about formation schoolchildren health culture should be provided necessarily considering age and individual characteristics of schoolchildren, because otherwise it can be confusing for them and as a consequence is not only beneficial, but also harm.
health culture, schoolchildren, forming, peculiarities, age, gender approach.
Вступ.
На сучасному еташ становления сустльства по-рушуеться питания змши не лише економiчних умов життя, а й глибоких трансформацш у самш людиш. Економiчнi реформи в суспiльствi можлив^ якщо в цшностях та настановах людини ввдбуватимуться фундаментальш змши, що призведе до виникиения ново! етики та нового ставлення до себе та навколиш-нього свиту. Тому в контекст сучасно! соцюкультурно! та еколопчно! ситуацп проблема здоров'я людини й сустльства набувае бшьш широкого змюту: здоров'я стае не лише медичною категорiею, а й мае фшософ-ський та культуролопчний аспекти.
Збереження та вщтворення здоров'я знаходяться у прямш залежносп ввд рiвия культури здоров'я. Формування культури здоров'я особистосл починаеться з перших крошв людини у сощальному свт. Одним з дiевих факторiв, що впливае на розвиток в людиш со-шального та бюлопчного начал е процес формування власно! культури здоров'я.
Сучасний вичизняний педагопчний проспр по-кликаний виконувати особливу функцш у формуван-ш особистосл людини, !! штелектуального й духовно© ермакова Т.С., 2015 doi: 10.15561/18189172.2015.0106
го потеншалу. На сучасному еташ наше суспшьство повшстю залежить ввд устху свое! освггаьо-виховно! системи. Тому наразi особливо важливе мiсце у сучасному навчально-виховному закладi выводиться урахуванню вiкових та iндивiдуальних особливостей школярiв як при навчанш так i при виховання, не-зважаючи на певнi досягнення в цiй галузi. Адже в традицшнш педагогiцi проблема взаемоввдносин мiж двома статями не набула достатнього висвилення та довгi роки була «безстатевою», незважаючи на те, що стать людини вщграе величезну роль у Г! житт та дь яльностi, е природною основою «вае! и iндивiдуаль-ностi» (Б. Ананьев).
Для науковшв з Укра!ни, Польщi та iнших краш актуальним е питания формування культури здоров'я школярiв за умов урахування вiкових та iндивiдуаль-них особливостей (Ю. Аршн, П. Блонський, О. Богданова, П. Бриант, Ю. Бурцева, Б. Воунаровська, М. Зе-бровська, Е. Маевська, А. Мудрик, М. Пшелончшкова, Б. Сава, Е. Харлок та шш1), урахуваиня гендерних особливостей (С. Вихор, В. Дудукалова, О. Кшнежд}, К. Конажевський В. Кравець, Т. Кузнецова, Т. Маши-хiноí, Л. Столярчук, М. Толстих, О. Цокур, К. Чарнець-кий та шш1), а також загальних проблем пвдвищення рiвня здоров'я та профiлактика щодо зменшення не-
IПЕДАГОГ1КА I та медико-бюлопчш
- - проблеми ф1зичного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняi спорту
гативних впливiв зовшшнього середовища на молодь (Aggio D., Bohn A., De Paula J.S., Entwistle N., Guthold R., Maatoug J.M., Mayorga D., Onyango-Ouma W., Rice P., Seabra A., Zou J. [17-27]).
Робота виконана згщно державно! бюджетно! теми Мiнiстерства освгги «Теоретико-методолопчне забезпечення формування здорового способу життя особистостi в умовах навчального закладу в контек-стi £вропейсько! штеграцп» (№ державно! реестрацп 0114U001781).
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи полягае у висвиленш проблематики тендерного виховання та урахування вжових та iнди-вщуальних особливостей школярiв при формуваннi !хньо! культури здоров'я в умовах школи.
Mamepicm: аналiз публiкацiй вiтчизняних i зару-б1жних авторiв.
Результати дослвдження.
Формування культури здоров'я особистостi почи-наеться з перших крокiв людини у соцiальному свiтi. Одним з дiевих факторiв, що впливае на розвиток в людиш соцiального та бюлопчного начал е процес формування власно! культури здоров'я.
Аналiз психолого-педагогiчних джерел (П. Бри-ант, Е. Маевська, Б. Сава та шш^ свiдчить про те, що особливосп формування культури здоров'я школярiв зумовленi насамперед специфiкою шюльного eixy: мо-лодший шк1льний вiк - 6/7-10/11 рошв; пiдлiтковий шк1льний вж - 12/13-15/16 рок1в [4, 10, 13, 14].
Вихщною крапкою формування культури здоров'я дггей прийнято вважати молодший шктьний eiK (6/710/11 рошв; I-VI класи). Молодший шшльний вiк е перiодом дуже штенсивного психофiзичного розви-тку дитини, формування у них моральних понять та переконань. Дiти починають цiнувати один в одного фiзичну силу, швидк1сть, кмiтливiсть, а вже попм мо-ральнi якостi, хоробрють, доброту, чутливiсть. Проте недостатньо ще уявляють, якими якостями вони воло-дшть самi [12].
1з вступом дитини до школи стае можливим щ-леспрямований педагогiчний вплив на особистють. Однак iснуе необхiднiсть в урахуванш особливостей розвитку органiзму. У цей вж оздоровча освiта допо-магае дитинi у розумiннi змш, як1 вiдбуваються в !! оргашзм^ емоцiях (у педагогiчному колi називаеться «Освгга про себе», Б. Воунаровська, 2007 р.), адап-туватися до школи, пщготуватися до збереження вщ загроз здоров'я та розвивати профшактику захворю-вань, пщготуватися до перюду статевого дозрiвання.
У процесi формування культури здоров'я молод-ших школярiв також необхiдно враховувати так1 фак-тори, як фiзичний, психiчний та суспшьний розвиток органiзму. Так, у ранньому шкiльному перiодi темп зросту дiтей за рiк досягае 5 см, а маси тша 3-3,5 кг й бшьше, що призводить, у одних дiтей до нормально! тшобудови, у iнших до погладшання та зайво! ваги тша. Вже у 3-му клас дiвчатка трохи бiльше шж хлопчики (у зросп та за масою тша). Ще не зовам пропорцшна будова тша дитини частше за все турбуе
батьк1в та вчител1в. Тому цей перюд ф1зичного розвитку оргашзму е найбшьш вар1вкий [11].
У розвитку моторики дггей перюд молодшого школяра називаеться «повнотою дшинства» або ета-пом «досконало! дитини». На даному еташ розвитку дитина найбшьш рухлива, тобто юнуе потреба («голод») у руй, !й важко всидии на урощ, тому вона компенсуе це великою рухливютю пвд час шк1льних перерв. Хлопчики уже мають бшьшу ф1зичну силу, за-штересоваш спортивними досягненнями та спортив-ним суперництвом. Ддвчатка мають кращу р1вновагу, вщдають перевагу заняттям пмнастикою та рухливим 1грами. Отже, з точки зору розвитку рухово! моторики школяр1в цей перюд розвитку е найбшьш сприятли-вим для розвитку спортивних вмшь (пмнастика, ка-тання на ковзанах, плавання). Разом 1з цим, юнуе й потреба в залученш школяр1в до дотримання правил особисто! ппени [7].
У псих1чному розвитку спостер1гаеться втрата дитячо! непродуктивности що е характерним для до-шкшьного в1ку. Замють 1мпульсивно! до дитина вже може анал1зувати сво! ди перш шж щось зробити, що е необхшною здатнютю у виршенш певних шк1льних запилв. Дитина уже розум1е сво! емоци та емоци ото-чуючих !! людей. Зввдси вона уже може самостшно висловлюватися, переживати сво! або однокласника устхи та поразки, може навиъ скривати сво! емоци. Тому юнуе потреба дорослими особливо уважно спо-стериати за дитиною, прид1ляти !й бшьше уваги, роз-мовляти та давати вщчути пщтримку [16].
Вшбуваються також змши й у суспшьному жит-т1 дитини. Характерними ознаками таких змш е те, що, по-перше, батьки все ще е важливими для дитини, тому юнуе потреба у «створенш» авторитету, подруге, вмшня приймати ршення допомагае дитиш взаемод1яти у клас з однол1тками, дискутувати, змь нювати ршення, по-трете, юнуе потреба у створенш дружби поза школою. До того ж, у зв'язку з тим, що дитина тепер перебувае б1льше у школ1, н1ж вдома, у батьшв з'являються нов1 потреби: задоволення потреби дитини у руа поза школою та перебуванш дитини на св1жому повггр1, збалансоване харчування, вшпо-вшнють робочого мюця вдома саштарно-ппешчним нормам, обмеження у використанш комп'ютера та перегляду телев1зора, ознайомлення дитини з основни-ми правилами безпеки на вулищ та вдома [5].
Таким чином, необхщнють формування культури здоров'я у молодших школяр1в обумовлена розумш-ням того, що лише з раннього дитинства можна при-щепити дням основш знання, навички 1 звички щодо охорони здоров'я, як згодом перетворяться у важли-вий компонент !! загально! культури 1 впливатимуть на формування культури здоров'я усього сустльства. В1д р1вня сформованосп культури здоров'я в дитин-ств1 буде залежати наступний споаб життя людини, стушнь реал1зацп його особистюного потеншалу.
Пiдлтковий шюльний вт (12/13-15/16 рошв, 1-111 класи) характеризуемся переходом вщ дитинства до дорослост1. У цей перюд вшбуваеться стр1мкий та
32015
и
частково нер1вном1рний ф1зичний, розумовий, мо-ральний та сощальний розвиток школяр1в. В уах на-прямках вшбуваеться становления як1сних новоутво-рень внаслвдок перебудови оргашзму, трансформаци взаемин з дорослими та однолитами, освоення нових способ1в сощально! взаемодп, зм1сту морально-етич-них норм, розвитку самосвшомосп, штерес1в, тзна-вально! та учбово! д1яльносп [3].
У ф1зичному розвитку спостерпаються швидк1 й бурхлив1 змши, що отримали назву «стрибок росту». Перебудовуеться весь оргашзм подлита: вшбуваеться прискорення росту, м'язово! системи, що призводить до швидко! стомленосп оргашзму; вшбуваеться дис-пропорщя серцево-судинно! системи, що проявляеть-ся у р1зних функцюнальних порушеннях; центральна нервова система пщлгтшв перебувае у сташ глибоких змш, а тому не вшзначаеться витривалютю, внаслшок цього пщл1тки тдвищено збудлив1, !хня поведшка нестшка, 1мпульсивна, дп часто нестримш, безконтр-ольш, тдвищено реактивш Тому доросл1 повинш особливу увагу придшяти соматичному здоров'ю тд-лигса, стежити за дотриманням уах ппешчних вимог [2].
У псих1чному та суспшьному розвитку пщл1тко-вий перюд е найбшьш важким та вразливим. Шдль ток починае змагатися з конфл1ктами, що стосуються р1зного середовища суспшьного функщонування. По-тенцшш джерела зовшшшх та внутр1шн1х конфл1клв стосуються взаеморозум1ння з батьками та однолитами, збереження особисто! точки зору, авторитетносп або сприйняття у кол1 однол1тк1в чи друз1в [9].
Важливу роль у п1дл1тковому вщ1 мають емоц1!. Падае самооц1нка шдлпта, пор1вняно з !! р1внем на попередшх етапах розвитку. П1дл1тки бачать себе здебшьшого у чорно-б1лих категор1ях. Проявляеться неза1нтересован1сть у майбутньому, розосередження активност1 та форм д1й. Головний фактор розвитку особистосл п1дл1тка - зростання сощально! актив-ност1. На перший план виходять оточуюч1 його, на другий - батьки та школа. Щдлтгок починае шукати шш1 сфери д1яльност1, кр1м навчання: гуртков1 за-няття, спортивн1 секц1!, дружш компанИ. Соц1альна активн1сть п1дл1тк1в спрямована, насамперед, на при-йняття та засвоення норм, ц1нностей 1 способ1в пове-д1нки, характерних для свпу дорослих та стосунк1в м1ж ними [15, 16].
Формуванню культури здоров'я школяр1в спри-яють також й дослщження гендерних особливостей. Розум1ння гендерних проблем, оволодшня основними положеннями гендерно! концепц1! стае актуальним за-вданням у сфер1 виховання й освии молод1. Гендерний п1дх1д у педагопщ дае змогу подолати стал1 негативш гендерн1 стереотипи, розробити сукупн1сть шдход1в, спрямованих на те, щоб допомогти д1тям легко пройти процес сощал1заци та гендерно! 1дентиф1кац1!.
Гендерна проблема за останн1 десятил1ття постш-но перебувае в центр1 уваги Свропейського сп1втова-риства, яке формуе гендерно-правовий прост1р, вра-ховуючи гендерний аспект кра!н, що приеднуються
до нього. Цьому сприяе поняття м1жнародно-право-вих аспекпв з гендерного законодавства в кра!нах £в-ропейського континенту, в яких узагальнено потреби в1дпов1дних перетворень.
Виникнення гендерних досл1джень, зокрема в га-луз! педагопчно! науки, е одним з найбшьш вагомих та значущих досягнень св1тово! педагог1чно! думки останньо! чверт1 ХХ стол1ття, що отримало активний розвиток на початку ХХ1. На сьогодшшнш день засто-сування гендерних знань при оргашзацп навчального процесу е вже необхщною вимогою.
Не дивлячись на довгу 1стор1ю вивчення поняття «гендер», наявшсть р1зноман1тност1 його трактування вказуе на неоднозначшсть даного терм1ну, що дозво-ляе розглядати його як вщмшшсть м1ж чолов1ками 1 ж1нками за анатом1чною статтю, психолог1чною стат-тю та як структуроване поняття сощально! статп, що синтезуе культурне та бюлопчне в людин1.
Як зазначають польськ1 досл1дники (Е. Б1л1нська-Суханек, М. Зебровська, М. Пшелончн1кова та шш1), у Польщ1 не юнуе такого напрямку осв1тньо! теор1! як, наприклад, «осв1тня теор1я для хлопщв» та «осв1тня теор1я для д1вчаток». Науков1 прац1, що стосуються гендерного аспекту, мають здебшьшого предметом до-слвдження проблеми гендерних в1дм1нностей в психо-лог1чному, соц1олог1чному та освггаьому контекстах. Наприклад, К. Чарнецький у сво!х працях [6] зосеред-жуеться на в1дм1нностях м1ж хлопцями та д1вчатами з огляду на !хнш загальний 1нтелектуальний розвиток та специф1чш 1нтелектуальн1 зд1бност1; К. Конажев-ський у сво!х роботах описуе особливосп роботи вчи-тел1в щодо визначення гендерних ролей [8].
Формування культури здоров'я школяр1в з ураху-ванням гендерних в1дм1нностей можна спостер1гати у сфер1 ф1зичного виховання. До реформи 1999 р. не юнувало под1лу за гендерними ознаками до четвертого року навчання. Цим подшом значною м1рою нехту-вали 1 впродовж наступних рок1в навчання. Ситуащя зм1нилась у пореформений пер1од. Диференщащя стала набагато глибшою, що вшображено, зокрема 1 в навчальних програмах. Це стосуеться, наприклад, таких вид1в ф1зично! д1яльност1 у школ1, як легка атлетика та командш при.
Шкшьш п1дручники загалом диференц1юють св1т дитини в1дпов1дно до !! вшу. Гендерна поляризац1я при цьому е цшком природною 1 неминучою. Шкшь-н1 п1дручники на сучасному еташ п1дкреслюють р1з-ницю м1ж двома статями. Стереотипи маскулшно! та фемшшно! повед1нки створюються в текстах для читання та вправах шляхом опису схем поведшки, що притаманна двом статям. Щодо чолов1чо! стат1, виховуються так1 1ндив1дуальн1 риси характеру як сила, смшив1сть, р1шуч1сть. Для жшок такими рисами е сп1вчуття, турбота 1 п1клування, емоц1йн1сть. При традицшному розпод1л1 гендерних ролей в сощально-му та культурному сенс1, подручники вище оц1нюють роль чолов1ка [1].
Висновки.
1. 1нформац1я з питань формування культури
IПЕДАГОГ1КА I та медико_б'олог'чн'
^■■^■■■■шнннш проблеми ф1зичного
U^S^U0^0^1^! виховання i спорту _
здоров'я школярiв повинна надаватись обов'язково враховуючи bîkobî та шдиввдуальш особливостi шко-лярiв, осшльки у iншому випадку вона може бути не-зрозумiлою для школярiв i як наслiдок не тшьки не принести користi, але й нанести шкоду.
2. Гендерне виховання - це процес, що спрямова-ний на формування якостей, рис, властивостей, що визначають необхщне сусшльству ставлення людини
до представнишв шшо! стал. У свою чергу, урахуван-ня гендерних особливостей при формуванш культури здоров'я школяр1в сприяе формуванню взаемоди м1ж статями на засадах гендерно! р1вност1, недопус-тимють протиставлення за статевою ознакою в ам'1, школ1, будь-яких сустльних шститутах, створення р1вних умов i можливостей для розвитку, самовдоско-налення i самореалiзацil кожно! особистостi.
Л1тература
1. Гендерна педагопка: навч. пос^б. / за ред. В. Гайденко. - Суми: ВТД «Ушверситетська книга», 2006. - 313 с.
2. Bee H. Psychologia rozwoju czlowieka / H. Bee. - Poznan, 2004.
- 256 s.
3. Birch A. Psychologia rozwojowa w zarysie. Od niemowl^ctwa do doroslosci / A. Birch, T. Malim. - Warszawa, 1998. - Ss. 7-29.
4. Bryant P.E. Psychologia rozwojowa / P.E. Bryant, A.M. Coleman. -Poznan, 1997. - S. 15-17.
5. Brzezinska A.I. Psychologiczne portrety czlowieka. Praktyczna psychologia rozwojowa / A.I. Brzezinska. - Gdansk: Gdanskie Wydawnictwo Psychologiczne, 2004. - S. 259-303.
6. Czarnecki K. Szkolna wiedza poj^ciowa uczniow klas pocz^tkowych / K. Czarnecki. - Katowice: Sl^sk, 1995. - 471 s.
7. Klus-Stanska D. Bezpieczenstwo dzieci / D. Klus-Stanska, M. Nowicka. - Krakow: Oficyna Wydawnicza Impuls, 1999. - 156 s.
8. Konarzewski K. Problemy i schematy. Pierwszy rok nauki szkolnej dziecka / K. Konarzewski. - Poznan: Akademos, 1991. - 256 s.
9. Lopez R.I. Twoj nastolatek. Zdrowie i dobre samopoczucie / R.I. Lopez. - Warszawa: Wydawnictwo Lekarskie PZWL, 2006. - 154 s.
10. Majewska E. Rowna szkola - edukacja wolna od dyskryminacji / E. Majewska, E. Rutkowska. - Gliwice, 2007. - S. 22-25.
11. Panczyk W. W kr^gu teorii, metodyki i praktyki wspolczesnego wychowania fizycznego / W. Panczyk, K. Warchol. - Rzeszow: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2006. - S. 185-200.
12. Przel^cznik-Gierowska M. Psychologia rozwojowa i wychowawcza wieku dzieci^cego / M. Przel^cznik-Gierowska. - Warszawa: WSiP, 1985. - S. 17-19.
13. Sawa B. Jezeli dziecko zle czyta i pisze / B. Sawa. - Warszawa, 1999. - S. 40-50.
14. Skinner B.F. Przyjemnej starosci: poradnik praktyczny / B.F. Skinner, M.E. Vaughan. - Warszawa, 2004. - 284 s.
15. Trempala J. Psychologia rozwoju czlowieka / J. Trempala. -Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008. - Ss. 56-85.
16. Woynarowska B. Biomedyczne podstawy wychowania i ksztalcenia / B. Woynarowska, A. Kowalewska, Z. Izdebski, K. Komosinska.
- Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2010. - Ss. 156-160.
17. Aggio D., Ogunleye A.A., Voss C., Sandercock G.R.H. Temporal relationships between screen-time and physical activity with cardiorespiratory fitness in English Schoolchildren: A 2-year longitudinal study. //Preventive Medicine. 2012, vol.55(1), pp. 3739. doi:10.1016/j.ypmed.2012.04.012.
18. Bohn A., Van Aken H., Lukas R.P., Weber T., Breckwoldt J. Schoolchildren as lifesavers in Europe - Training in cardiopulmonary resuscitation for children. //Best Practice & Research Clinical Anesthesiology 2013, vol.27(3), pp. 387-396. doi:10.1016/j. bpa.2013.07.002.
19. De Paula J.S., Leite I.C., de Almeida A.B., Ambrosano G.M., Mialhe F.L. The impact of socioenvironmental characteristics on domains of oral health-related quality of life in Brazilian schoolchildren. //BMC Oral Health. 2013, vol.13(1), pp. 10. doi:10.1186/1472-6831-13-10.
20. Entwistle N. An Innovative Strategy to Promote Oral Health in Schoolchildren. //The Journal of the Royal Society for the Promotion of Health. 1994, vol.114(6), pp. 311-313. doi:10.1177/146642409411400607.
21. Guthold R., Cowan M.J., Autenrieth C.S., Kann L., Riley L.M. Physical Activity and Sedentary Behavior Among Schoolchildren: A 34-Country Comparison. //The Journal of Pediatrics. 2010, vol.157(1), pp. 43-49. doi:10.1016/j.jpeds.2010.01.019.
22. Maatoug J.M., Harrabi I., Delpierre C., Gaha R., Ghannem H. Predictors of food and physical activity patterns among schoolchildren in the region of Sousse, Tunisia. //Obesity Research & Clinical Practice. 2013, vol.7(5), pp. 407-413. doi:10.1016/j. orcp.2012.05.006.
23. Mayorga D., Viciana J., Cocca A. Relationship between Physical
Reference
1. Gaidenko V. Gender pedagogics. Sumy, University book publ., 2006, 313 p.
2. Bee H. Psychology of human development [Psychologia rozwoju czlowieka, Poznan, 2004, 256 p.
3. Birch A., Malim T. Psychology of development in sketches. From infant to adult [Psychologia rozwojowa w zarysie. Od niemowl^ctwa do doroslosci]. Warsaw, 1998, pp. 7-29.
4. Bryant P.E., Coleman A.M. Psychology of development [Psychologia rozwojowa]. Poznan, 1997, pp. 15-17.
5. Brzezinska A.I. Psychological portrets of a man. Practical psychology of development [Psychologiczne portrety czlowieka. Praktyczna psychologia rozwojowa]. Gdansk, Gdansk Publishing Psychology, 2004, pp. 259-303.
6. Czarnecki K. School informing of schoolchildren of elementary school [Szkolna wiedza poj^ciowa uczniow klas pocz^tkowych]. Katowice, Sl^sk, 1995, 471 p.
7. Klus-Stanska D., Nowicka M. Children safety [Bezpieczenstwo dzieci]. Krakow, Publishing House Impulse, 1999, 156 p.
8. Konarzewski K. Problems and schemes. The first year of children school science [Problemy i schematy. Pierwszy rok nauki szkolnej dziecka]. Poznan, Akademos, 1991, 256 p.
9. Lopez R.I. Your teenager. Health and good feeling [Twoj nastolatek. Zdrowie i dobre samopoczucie]. Warsaw, Medical Publishing PZWL, 2006, 154 p.
10. Majewska E., Rutkowska E. Regular school — education free from discrimination [Rowna szkola - edukacja wolna od dyskryminacji]. Gliwice, 2007, pp. 22-25.
11. Panczyk W., Warchol K. In a circle of theory, methodics and practice of modern physical education [W kr^gu teorii, metodyki i praktyki wspolczesnego wychowania fizycznego]. Rzeszow, Rzeszow University Press, 2006, pp. 185-200.
12. Przel^cznik-Gierowska M. Psychology of development and education of children age [Psychologia rozwojowa i wychowawcza wieku dzieci^cego]. Warsaw, WSiP, 1985, pp. 17-19.
13. Sawa B. If children read and write not good [Jezeli dziecko zle czyta i pisze]. Warszawa, 1999, s. 40-50.
14. Skinner B.F., Vaughan M.E. Pleasant old ages [Przyjemnej starosci: poradnik praktyczny]. Warsaw, 2004, 284 p.
15. Trempala J. Psychology of human development [Psychologia rozwoju czlowieka]. Warsaw, Scientific Publishers PWN, 2008, pp. 56-85.
16. Woynarowska B., Kowalewska A., Izdebski Z., Komosinska K. Biomedical basis of teaching and education [Biomedyczne podstawy wychowania i ksztalcenia]. Warsaw, Scientific Publishers PWN, 2010, pp. 156-160.
17. Aggio D., Ogunleye A.A., Voss C., Sandercock G.R.H. Temporal relationships between screen-time and physical activity with cardiorespiratory fitness in English Schoolchildren: A 2-year longitudinal study. Preventive Medicine. 2012, vol.55(1), pp. 37-39. doi:10.1016/j.ypmed.2012.04.012.
18. Bohn A., Van Aken H., Lukas R.P., Weber T., Breckwoldt J. Schoolchildren as lifesavers in Europe - Training in cardiopulmonary resuscitation for children. Best Practice & Research Clinical Anaesthesiology 2013, vol.27(3), pp. 387-396. doi:10.1016/j. bpa.2013.07.002.
19. De Paula J.S., Leite I.C., de Almeida A.B., Ambrosano G.M., Mialhe F.L. The impact of socioenvironmental characteristics on domains of oral health-related quality of life in Brazilian schoolchildren. BMC Oral Health. 2013, vol.13(1), pp. 10. doi:10.1186/1472-6831-13-10.
20. Entwistle N. An Innovative Strategy to Promote Oral Health in Schoolchildren. The Journal of the Royal Society for the Promotion of Health. 1994, vol.114(6), pp. 311-313. doi:10.1177/146642409411400607.
21. Guthold R., Cowan M.J., Autenrieth C.S., Kann L., Riley L.M.
32015
и
Self-Concept and Health-Related Physical Fitness in Spanish Schoolchildren. //Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2012, vol.69, pp. 659-668. doi:10.1016/j.sbspro.2012.11.458.
24. Onyango-Ouma W., Aagaard-Hansen J., Jensen B.B. The potential of schoolchildren as health change agents in rural western Kenya. //Social Science & Medicine. 2005, vol.61(8), pp. 1711-1722. doi:10.1016/j.socscimed.2005.03.041.
25. Rice P., Gunstone R. Health and sickness causation and the influence of Thai culture among Thai schoolchildren. //Research in Science Education. 1986, vol.16(1), pp. 63-72. doi:10.1007/BF02356819.
26. Seabra A., Mendonja D., Maia J. Gender, weight status and socioeconomic differences in psychosocial correlates of physical activity in schoolchildren. //Journal of Science and Medicine in Sport. 2013, vol.16(4), pp. 320-326. doi:10.1016/j.jsams.2012.07.008.
27. Zou J., Liu Q., Yang Z. Development of a Moodle course for schoolchildren's table tennis learning based on Competence Motivation Theory: Its effectiveness in comparison to traditional training method. //Computers & Education. 2012, vol.59(2), pp. 294303. doi:10.1016/j.compedu.2012.01.008.
Информация об авторе: Ермакова Татьяна Сергеевна: ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3081-0229; [email protected]; Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С. Сковороды; ул. Артема, 29, г. Харьков, 61002, Украина.
Цитируйте эту статью как: Срмакова Т. С. Iндивiдуалiзацiя формування культури здоров'я школярiв у польських школах // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту. - 2015. - № 1. - С. 29-33. doi: 10.15561/18189172.2015.0106
Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedu.org.ua/html/arhive.html
Это статья Открытого Доступа распространяется под терминами Creative Commons Attribution License, которая разрешает неограниченное использование, распространение и копирование любыми средствами, обеспечивающими должное цитирование этой оригинальной статьи (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.ru).
Дата поступления в редакцию: 10.10.2014 г. Опубликовано: 30.01.2015 г.
Physical Activity and Sedentary Behavior Among Schoolchildren: A 34-Country Comparison. The Journal of Pediatrics. 2010, vol.157(1), pp. 43-49. doi:10.1016/j.jpeds.2010.01.019.
22. Maatoug J.M., Harrabi I., Delpierre C., Gaha R., Ghannem H. Predictors of food and physical activity patterns among schoolchildren in the region of Sousse, Tunisia. Obesity Research & Clinical Practice. 2013, vol.7(5), pp. 407-413. doi:10.1016/j. orcp.2012.05.006.
23. Mayorga D., Viciana J., Cocca A. Relationship between Physical Self-Concept and Health-Related Physical Fitness in Spanish Schoolchildren. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2012, vol.69, pp. 659-668. doi:10.1016/j.sbspro.2012.11.458.
24. Onyango-Ouma W., Aagaard-Hansen J., Jensen B.B. The potential of schoolchildren as health change agents in rural western Kenya. Social Science & Medicine. 2005, vol.61(8), pp. 1711-1722. doi:10.1016/j.socscimed.2005.03.041.
25. Rice P., Gunstone R. Health and sickness causation and the influence of Thai culture among Thai schoolchildren. Research in Science Education. 1986, vol.16(1), pp. 63-72. doi:10.1007/BF02356819.
26. Seabra A., Mendonja D., Maia J. Gender, weight status and socioeconomic differences in psychosocial correlates of physical activity in schoolchildren. Journal of Science and Medicine in Sport. 2013, vol.16(4), pp. 320-326. doi:10.1016/j.jsams.2012.07.008.
27. Zou J., Liu Q., Yang Z. Development of a Moodle course for schoolchildren's table tennis learning based on Competence Motivation Theory: Its effectiveness in comparison to traditional training method. Computers & Education. 2012, vol.59(2), pp. 294303. doi:10.1016/j.compedu.2012.01.008.
Information about the author: Yermakova T.S.: ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3081-0229; [email protected]; Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda; Artema str., 29, Kharkiv, 61002, Ukraine.
Cite this article as: Yermakova T.S. Individualization of forming health culture in schoolchildren of Polish schools. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 2015, vol.1, pp. 29-33. doi: 10.15561/18189172.2015.0106
The electronic version of this article is the complete one and can be found online at: http://www.sportpedu.org.ua/html/arhive-e.html
This is an Open Access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License, which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited (http:// creativecommons.org/licenses/by/3.0/deed.en).
Received: 10.10.2014 Published: 30.01.2015
