CC BY
9
УДК 636.2.084: 546.23.76.: 612.017.
Колещук О.1., астрант © Федорук Р. С., д-р вет. наук, професор, членкорУААН Ковальчук I. I., канд. вет. наук, ст. н. ствр.
Цап М.М., мол. н. ствр.
1нститут бюлогИ тварин УААН
ПОКАЗНИКИ 1МУНОБЮЛОГ1ЧНОГО ТА АНТИОКСИДАНТНОГО СТАНУ ОРГАН1ЗМУ БУГА1В-ПЛЩНИКШ ЗА ЗГОДОВУВАННЯ
СЕЛЕНУ I ХРОМУ
У статт1 наведет лтературн дат та результати власних дослгджень бюлоггчног рол1 селену в оргашзм1 бугагв-плгдникгв. Представлено данг про вплив згодовування хелатног форми селену у поеднаннг з втамтом Е I хлоридом хрому на показнизники ¡мунобюлог1чного та антиоксидантного статусу бугагв-плгдникгв.
Ключовi слова: селен, хром, кров, бугаг-пл1дники.
Вступ. Повнощнне живлення оргашзму буга!в-плщниюв визначаеться наявшстю в !х ращош оргашчних i мшеральних речовин в оптимальних сшввщношеннях, яю тдвищують продуктившсть i покращують функщю вiдтворення. Бiльшiсть дослiдникiв вважають, що прямого спецефiчного впливу на статеву функщю, мабуть, не мае жоден з мшеральних елеменив. Однак вщомо, що нестача або надлишок основних бюгенних мiнеральних елементiв (фосфор, кальцш, калiй, магнiй, селен, залiзо та ш.) шкiдливо впливае на здоров'я буга!в, погiршуе якiсть сперми, викликае зниження статево! активностi [1,2].
Фiзiологiчний стан тварин значною мiрою характеризуеться показниками вмюту продуктiв перекисного окиснення лшвдв та активнiстю антиоксидантних ферменив у плазмi кровi. Продукти перикисного окиснення лшвдв (гiдроперекиси, малоновий дiальдегiд), що утворюються при перекисному окисненш полiненасичених жирних кислот , яю входять до складу лiпiдiв, при посиленому утвореннi проявляють деструктивний вплив на бiополiмери та клiтиннi мембрани оргашзму [3]. Фiзiологiчний рiвень процеав перикисного окиснення лiпiдiв забезпечують антиоксидантш ферменти, такi як, супероксиддисмутаза, глутатюнпероксидаза та природнi антиоксиданти. Пiдтримку природного антиоксидантного статусу тварин можна досягнути введенням у !х рацiон ефективних антиоксидантних поживних речовин. Антиоксидантний баланс можна розглядати i як споЫб тдтримки високо! продуктивностi та вщтворних якостей сiльськогосподарських тварин в умовах штенсивного тваринництва [4].
Дефiцит селену в органiзмi пов'язаний з щлим рядом специфiчних дегенеративних захворювань у тварин, i звiсно, що адекватна його кшьюсть
© Колещук О.1., Федорук Р.С., Ковальчук 1.1., Цап М.М., 2008
134
необхщна для забезпечення основних процеЫв життeдiяльностi, в тому числ^ таких як рют i розмноження. Експериментальними дослiдженнями встановлено зв'язок мiж вмiстом селену в органiзмi i проблемами пов'язаними з безплщшстю самцiв i самок, загальним розвитком, стшюстю до захворювань. Вiдомо також, що фiзiологiчнi функцп селену i вiтамiну Е взаeмопов'язанi i при низькому вмют в рацiонi тварин вiтамiну Е !х потреба в селеш зростае. Селен у формi селеноцисте1ну входить до складу глутатюнпероксидази ядра сперматозо1дов (сГП). Вважають, що даний фермент локалiзуeться у ядрах шзшх сперматидiв i каталiзуe утворення перехресних дисульфiдних зв'язкiв у структурi хроматину, i, таким чином, бере участь у процесах дозрiвання статевих кл^ин [5]. Селен входить також до складу тиронш 5'-дейодинази, що каталiзуe перетворення гормону щитоподiбноl залози тироксину в його бiльш активну форму трийодтиронiн, який впливае на ряд ланок обмiну речовин в органiзмi тварин та !х продуктившсть [6].
Не менш важливою е роль Сг3+ в органiзмi тварин, вплив якого на процеси вщтворення не вивчено. Дослiдження показують, що нестача хрому в ращош тварин викликае порушення в обмiнi речовин, серед яких основним вважаеться зменшення !х толерантностi до глюкози. Показано також, що значна частина хрому в кл^иш знаходиться в комплекс з нуклешовими кислотами i ввдграе активуючу роль як в !х метаболiзмi, так i в процесах реплшаци i транскрипци. Значення цього елемента в живленш жуйних тварин ще повнiстю не з'ясовано. Хрому, нормування якого у ращонах тварин прийнято в крашах з розвиненим аграрним сектором, належить певна роль у забезпеченш основних iмунобiологiчних функцш органiзму. Встановлено вплив цього елемента на iмунну систему i резистентшсть органiзму тварин [7].
Незважаючи на тривалi дослiдження та значну кшьюсть праць, присвячених вивченню антиоксидантного статусу оргашзму, питання впливу пiдгодiвлi буга1в-плщниюв хелатними сполуками мiкроелементiв на окремi ланки антиоксидантного захисту залишаеться недостатньо вивченим, що i визначае актуальшсть наших дослiджень. Враховуючи зазначене стае зрозумшим важливiсть вивчення особливостей динамжи показникiв iмунобiологiчного i антиоксидантного захисту оргашзму буга1в-плщниюв при застосуваннi хелатно! сполуки селену у поеднаннi з в^амшом Е i хлоридом хрому.
Матер1ал 1 методи. Дослiд проводився на 3-ох групах буга!в -аналопв голштинсько! породи, по 5 голiв у кожнiй. Контрольна (I) група утримувалась на основному рацiонi (ОР), дослщна (II) — крiм ОР отримувала добавку хелатно! форми селену та в^ам^ Е; дослiднiй (III) групi разом з ОР згодовували хелатну форму селену аналогiчно П-й групi та хлорид хрому. Вказанi добавки згодовували з концентратами щоденно протягом 90 дiб. Зразки кровi отримували на 10-ту добу пщготовчого перiоду, а також на 55-ту добу згодовування добавок у дослщний перiод. У кровi, отриманiй з яремно! вени, визначали: концентрацiю молекул середньо! маси (МСМ), вмiст циркулюючих iмунних комплексiв (ЦЕК), гаптоглобiну, гщроперекиав лiпiдiв (ГПЛ),
135
малонового дiальдегiду (МДА), актившсть супероксиддисмутази (СОД) i глутатюнпероксидази (ГП). У перiод дослiджень контролювався рiвень годiвлi буга!в за основними елементами живлення. Тривалшть дослiду 100 дiб.
Результати та обговорення. Дослщженнями iмунобiологiчних показникiв встановлено, що концентращя МСМ у кровi буга!в-плщниюв дослщних груп вiрогiдно зростала протягом всього перюду дослiджень (табл.1).
Таблиця 1
Показники 1муноб1олог1чного й антиоксидантного статусу оргашзму
буга1в-пл1дник1в, М±т, п = 5
Гру- па Перюд дослвджень
Показник тдготовчий досл1дний (55 доба
згодовування БАД)
МСМ, г/л I 0,487±0,002 0,447±0,001
II 0,491±0,002 0,485±0,006*
III 0,576±0,35 0,558±0,02*
ЦЖ 3,7%, ум.од. I 134,0±6,35 112,34±1,45
II III 130,67±2,40 122,0±7,57 115,0±2,52 111,67±3,75
Гаптоглобш, мг% I 111,7±3,40 90,91±6,94
II 121,5±4,97 80,30±4,01
III 123,5±3,60 83,33±6,60
ГПЛ, од. опт. густ I II III 2,313±0,006 2,302±0,010 2,299±0,010 4,470±0,024 4,040±0,043*** 4,044±0,010***
МДА, нмоль/мл I 3,014±0,021 3,712±0,026
II 2,880±0,067 3,124±0,001***
III 2,976±0,038 3,122±0,004***
Примтка : у цт I наступних таблицях * - р<0,05; ** - р<0,01; *** -р<0,001
Зокрема, у кровi буга!в II групи вмкт МСМ вiрогiдно зростав на 8,5 % порiвняно до контролю. Тенденщя до зростання вмiсту цих сполук спостер^алася й у кровi тварин III групи у 1,2 раза порiвняно до контролю. Очевидно, зростання вмюту МСМ у плазмi кровi буга!в-плщниюв ще! групи може вiдбуватися внаслщок додаткового надходження у кров застосованих мiкроелементiв iз шлунково-кишкового тракту, що можуть стимулювати iнтенсивнiсть бiлкового обмiну. Молекули середньо! маси (МСМ) володшть рiзною бiологiчною активнiстю: iнгiбують ферментш системи, порушують iонну проникнiсть бюмембран, зв'язують життево важливi бiлки, в т.ч. вносять суттевий вклад у розвиток ендогенно! штоксикаци.
Концентрацiя гаптоглобiну у кровi тварин II i III груп була дещо нижчою порiвняно до тварин контрольно! групи, вщповщно на 11,6 i 8,3 %. Рiвень ЦГК у кровi тварин II i III дослщних груп суттево не вiдрiзнявся порiвняно до тварин контрольно! групи. Вказаш рiзницi дослiджуваних показникiв можуть свщчити про вiдмiнностi впливу введених у ращон мiкроелементiв i вiтамiну Е на окремi
136
системи та органи буга!в-плщниюв у перюд згодовування, з виражешшою !х пiслядiею на iмунобiологiчний статус оргашзму.
Результати дослiджень вмюту продуктiв перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) у кровi показали, що згодовування бугаям-плщникам II дослщно! групи добавок селену i вiтамiну Е знижувало вмiст гiдроперекисей лiпiдiв (ГПЛ) у плазмi кровi на 9,6% (р<0,001) та малонового дiальдегiду — на 15,8% (р<0,001). Аналогiчна картина спостер^алася й у кровi тварин III дослщно! групи. Зниження концентраци гщроперикиав лiпiдiв i малонового дiальдегiду у кровi буга!в дослiдних груп може свщчити про позитивний вплив не лише хелатно! форми Se i вiтамiну Е (II група), але й сполук Se i CrCl3 (III група) на розвиток адаптивно! вщповвд органiзму на окислювальний стрес.
Проведеними дослщженнями активностi окремих ферменпв антиоксидантно! системи у кровi буга!в встановлено, що активнiсть SOD i GP в еритроцитах кровi буга!в у пiдготовчий i дослiдний (за тривалютю згодовування добавки) перiоди, а також мiж групами вiдрiзняються (табл. 2). Вказаш вiдмiнностi активностi SOD i GP в еритроцитах кровi буга!в у пiдготовчий перiод, очевидно зумовлеш iндивiдуальними коливаннями активностi цих ферменпв у кровi окремих тварин. Зокрема, в окремих буга!в кожно! iз груп активнiсть SOD i GP в еритроцитах кровi у пщготовчий перiод вiдрiзняeться на 15-30 %. Через 55 дшв згодовування добавок характер змш активностi SOD i GP в еритроцитах кровi буга!в мiж групами подiбний i добре виражений, хоча i не досягае вiрогiдних значень, крiм активност SOD у II групi (р<0,05). Характерно, що найвища активнiсть SOD i GP в еритроцитах кровi буга!в I групи, а найнижча в еритроцитах кровi буга!в II групи, яка разом iз хелатною сполукою Se отримувала вiтамiн Е. У дослщний перiод активнiсть SOD в еритроцитах кровi буга!в II групи зменшилась на 22,0 %, тодi як активнiсть GP - на 13,0 %. Актившсть SOD i GP в еритроцитах кровi буга!в III групи зменшувалася не так im^^m^, а саме на 14,0 i 8,0 % вщповщно, порiвняно з тваринами контрольно! групи.
Таблиця 2
Актившсть SOD i GP в еритроцитах кров1 буга'1в-пл1дник1в, _M±m, n=3_
Перюд дослвджень
Показник Група шдготовчий досл^дний, доба згодовування БАД
% 55 %
SOD, у. о. х хв. 1 х мг 1 Hb I II III 1,71±0,26 1,26±0,15 1,35±0,19 100,0 73,7 78,9 1,74±0,14 1,37±0,06* 1,46±0,17 100,0 78,7 83,9
GP, мкМ х хв. "1 х мг "1 Hb I II III 138,313±11,49 118,94±15,53 142,05±21,88 100,0 86,0 102,7 145,27±9,97 126,56±7,76 134,42±7,63 100,0 87,1 92,5
137
Отже, виражешший вплив на ферментативну ланку системи АОЗ в еритроцитах кровi буга!в спостер^али у тварин II групи, яким згодовували хелатну сполуку Se у комплекс з вiтамiном Е.
Висновки. Згодовування бугаям-плiдникам протягом двох мiсяцiв хелатно! форми селену у поеднанш з вiтамiном Е в другш групi, як i використання аналопчно! хелатно! сполуки селену у поеднанш з хлоридом хрому сприяло тдвищенню вмiсту у кровi буга!в-плiдникiв дослщних груп концентраци МСМ, та в меншш мiрi Ц1К. Згодовування даних сполук впродовж 55-дiб сприяло також вiрогiдному зниженню рiвня гiдроперикисiв лшвдв та малонового дiальдегiду в кровi тварин обох дослiдних груп, проте дiя хелатно! сполуки Se у комплекс з вiтамiном Е мала виражешший вплив на ферментативну ланку системи АОЗ.
Лтература
1. Хенниг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормлении сельскохозяйственных животных [Текст] / А. Хенниг. - Москва: Колос, 1976. - 560 с.
2. Милованов В. К. Биология воспроизведения и исскуственное осеменение жи вотных [Текст] / В. К. Милованов. Москва : Издательство сельськохозяйственной литературы, журналов и плакатов, 1962. — 675 с.
3. Владимиров Ю. А. Свободнорадикальное окисление липидов и физиологические свойства липидного слоя биологических мембран [Текст] / Ю. А. Владимиров // Биофизика. — 1987. — № 5. — С. 45-48.
4. Кропивка С.Й. Вплив селеновмшного препарату "Сел-Плекс" на iмунобiологiчний та антиоксидантний статус в органiзмi корiв та телят [Текст] С. Й. Кропивка, Р. С. Федорук, I. I. Ковальчук, М. М. Хомин, М. М. Цап // Науковий вкник ЛНАВМ iменi С.З.Гжицького. — Львiв, 2005.— Т.7, №2. — Ч.2. — С. 95-100.
5. Okada S., Tsukada H., Tezuka M. // Biol. Trace Elem. Res. - 198921, № 1.j- P. 35-39.
6. Кравщв Р. Й. Ветеринарна ендокринолопя [Текст] / Р. Й. Кравщв, В. П. Романишин. — Львiв : ТеРус, 2001. — 154 с.
7. Сологуб Л. I. Роль хрому в життещяльносп тварин [Текст] / Л. I. Сологуб, М. Г Герасимiв, Д. М. Копачук // Бюлопя тварин. - 1999. - Т.1, №2. - С. 12-17.
Summary
Kolechuk O. I., Fedoruk R.S., Kovalchuk I.I., Tsap M.M.
Institute of animal biology of UAAN INDEXES OF IMMUNOBIOLOGICAL AND ANTIOXIDANT OF THE STATE IN ORGANISM BULLS-SIRES AT THE FEEDING OF SELENIUM AND
CHROME
In the article literary information and results of own researches of biological role of selenium is resulted in the organism of bulls-sires. Information is presented about influencing of feeding form of selenium in combination with the vitamin of Е and chloride of chrome on imunobiological indexes and antioxidant status of bulls-sires.
Стаття надшшла до редакцИ 6.02.2008
138
