CC BY
29
СПЕЦ1АЛБНА ТА ШКЛЮЗИВНА OCBITA В УКРА1Н11 ЗА
КОРДОНОМ
УДК 376.011.3-057(082X477)
DOI 10.25128/2415-3605.19.2.5
HIHA КРАВЕЦЬ
orcid. org 0000-0002-1423-8533 kravez2015@gmail. com
кандидат педагопчних наук, доцент Нащональний педагопчний ушверситет ¿меш М. П. Драгоманова
м. Khib, вул. Пирогова, 9
1ДЕ1 В. М. СИНЬОВА ПРО КОРЕКЦ1Ю 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ В УЧН1В Д0П0М1ЖН01 ШКОЛИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФП
Розглянуто питания теоретико-методичт погляди вгдомого украХнсъкого вченого в галуз1 корекцшноХ педагоггки, академгка НАПН УкраХни, доктора педагог1чних наук, професора BiKmopa Миколайовича Синъова щодо розумового розвитку та корекцИ ттелектуалъних порушенъ в учтв допомгжноХ школи. Головним заеданиям роботи допомгжноХ школи вченим визначено педагоггчну корекцгю ттелектуалъних порушенъ у школяргв. У його теоретико-методичних роботах особливу увагу придтено питаниям розумового розвитку учтв. Насамперед вчений видглив i детально охарактеризував осноет напрями такоХ роботи з актуалгзацгею уваги на основних завданнях допомгжноХ школи: розумовий розвиток учтв i корекцгя його порушенъ, що дало змогу вченому з глибоко наукових позицш розглянути питания корекцп ттелектуалъних порушенъ у школяргв. Детально проанал1зувавши можливостг уроюв географы в допомгжнт школг стосовно розвитку логгчного мислення в учтв, особливу увагу В. М. Синъов придглив формуванню в них причинно-насл1дкових зв 'язтв як основи оволодтня знаниями й умтнями не лише на уроках географп, а й у процесг вивчення тших предметгв. Вчений довгв, що ефективтстъ педагоггчног корекцп науроках географп залежитъ eid врахування стану розумового розвитку дтей, властивих Хм тдивгдуалъно-типологгчних особливостей, дотримання тдивгдуалъного nidxody та виховання ттересу до урошв географГХ. Такий nidxid забезпечитъ виконання допомгжною школою основного заедания щодо роботи з учнями з ттелектуалъними порушеннями. 3 огляду на це визначено загалънодидактичт та спецгалът аспекти науковоХ творчостг В. М. Синъова, зроблено висновки щодо оцгнки його наукового внеску в теоргю i практику корекцшного навчання учтв з ттелектуалъними порушеннями загалом i навчання географп зокрема.
Ключое1 слова: В. М. Синъов, учнг з ттелетстуалъними порушеннями, допомгжна школа, педагоггчна корекцгя, ттелетстуалът порушення, причинно-насл1дков1 зв 'язки, логгчне мислення, урок географы.
НИНА КРАВЕЦ
кандидат педагогических наук, доцент Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова,
г. Киев, ул. Пирогова, 9
ИДЕИ В. И. СИНЕВА О КОРРЕКЦИИ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ В УЧАЩИХСЯ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЙ ШКОЛЫ НА УРОКАХ ГЕОГРАФИИ
Проанализированы теоретико-методические взгляды известного украинского ученого в области коррекционной педагогики, академика НАПН Украины, доктора педагогических наук, профессора Виктора Николаевича Синева на умственное развитие и коррекцию интеллектуальных нарушений в учащихся вспомогательной школы. Педагогическую коррекцию интеллектуальных нарушений в учащихся ученый выделил как главную задачу вспомогательной школы. В его научно-методических трудах особое внимание уделил вопросам умственного развития учеников. С этой целью В. Н. Синев выделил и
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
детально охарактеризовал основные направления коррекционно-развивающей работы во вспомогательной школе, акцентируя внимание на главных задачах: умственное развитие и коррекция его нарушений в учеников. Ученым всесторонне с глубоко научных позиций рассмотрены вопросы коррекции интеллектуальных нарушений в учащихся вспомогательной школы. Детально проанализировав возможности уроков географии на предмет развития логического мышления у школьников, ученый главное внимание уделил формированию в учеников причинно-следственных связей как основы овладения знаниями и умениями не только на уроках географии, но и при изучении других предметов. Относительно уроков географии он доказал, что эффективность педагогической коррекции на уроках географии зависит от учета состояния умственного развития школьников, присущих им индивидуально-типологических особенностей, соблюдения индивидуального подхода и воспитания интереса к урокам географии. Такой подход обеспечит выполнение вспомогательной школой главной задачи: умственное развитие школьников и коррекция присущих им интеллектуальных нарушений. Учитывая это, нами проанализированы общедидактические и специальные аспекты в его творчестве, касающиеся педагогической коррекции, сделаны выводы относительно научного вклада В. Н. Синева в теорию и практику коррекционного обучения учащихся с интеллектуальными нарушениями вообще и обучения географии в частности.
Ключевые слова: В. Н. Синев, ученики с интеллектуальными нарушениями, вспомогательная школа, педагогическая коррекция, интеллектуальные нарушения, причинно-следственные связи, логическое мышление, ■урок географии.
NINA KRAVETS
PhD (Pedagogy) Associate Professor Dragomanov National Pedagogical University, Kyiv, 9 Pyrohova St.
THE IDEAS OF V. N. SINYOV ABOUT CORRECTION OF INTELLECTUAL DISABILITIES OF SPECIAL EDUCATION SCHOOLS STUDENTS IN GEOGRAPHY LESSONS
On the basis of historical experience V. Sinyov clearly explained the main purpose of special education schools: pedagogical correction of intellectual disabilities inherent to intellectually disabled students in order to develop their mental activity and social integration. Pedagogical correction of students' intellectual disabilities is recognized as the main task of special education schools. V. Sinyov's research is focused on special education students' intellectual development. Firstly, the researcher identified and thoroughly characterized the principal directions of such work accentuating main tasks of special education schools such as students' intellectual development and correction of disabilities, which enabled him, using solid schientific base, address the problem of students' intellectual disabilities correction. Having analysed the potential of geography lessons for development of students' logical thinking, V.Synev directed his research efforts into forming their cause-and-effect resationships as a base for acquiring new knowledge and skills not only in geography lessons but in the process of learning other subjects. The researcher has shown that cause-and-effect relationships in intellectually disabled children are created with considerable difficulty due to the weakening of the locking function of the cortex, which causes the slowness and instability of conditional relationships. He highlighted the stages of bringing students to discover cause-and-effect relationships. Considering the peculiarities of corrective work in geography lessons, he advised to create clear and adequate concepts for students, to use instructional techniques that provide the ability to disclose cause and effect creating situations in which the student may understand that he answered incorrectly and realize a contradiction between thought and reality. The researcher singled out the correctional orientation of teaching and upbringing of students of the senior classes of the special education schools as the most actual task of the methodology, proved the corrective influence of teaching on the course of the students' development. The pedagogical correction is realized due to correction functions, techniques of educational process in special education schools, the essence of which lies in the systematic influence on the content, activity, personal components of the intellectual development of students on the basis of activation and formation of their logical thinking. The researcher considers the ability to understand as the main indicator of the intellectual development of the students of special education schools and allocates the index of the students' understanding of the educational material: the ability to think up and ask questions. V. Sinyov considers the educational integration ofpersons with disabilities in intellectual and physical development as an important direction of the modern special education research and practice, points out the pedagogy of educational integration. At the same time, he indicates the condition of successful self-realization and socialization in society: the greatest possible independence and readiness for personal and socially significant activity.
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
Keywords: V. N. Sinev, intellectually disabled students, special education school, pedagogical correction, intellectual disabilities, cause-and-effect relatioships, logical thinking, geography lesson.
Освиа займае одне з прсшдних мюць у складному й багатогранному процеа розбудови незалежно1 Украши. Як частина европейсько1 ocbîth, нацюнальна шкшьна освиа, включаючи корекцшну, переживае глибинш змши, що вщображено у концепцп Hoboï украшсько! школи. 3 огляду на це заслуговуе на увагу анал1з теоретико-методичних po6iT з корекцшно1 педагопки для використання ïxhîx висновшв в сучаснш корекцшнш освт, зокрема праць вщомого вченого не лише в Украш, а й за ïï межами, академ1ка, доктора педагопчних наук, професора, фах1вця в галуз1 корекцшно1 педагопки та спещально! психологи В. М. Синьова.
Мета статп - проанал1зувати погляди В. М. Синьова на корекцш штелектуальних порушень в y4Hiß допом1жно1 школи на уроках географп.
Анал1зуючи особливосп засвоення учнями допом1жно1 школи навчального матер1алу на уроках географп, вчений доводить необхщшсть штенсиф1каци розумово! даяльносп школяр1в i констатуе, що сутнють актив1зацп навчального процесу полягае в тдвищенш активное^ учшв у npoueci ïxHboï тзнавально1 д1яльност1, компонентом яко1 е мислення [3, с. 3]. Цшними для нас е визначеш В. М. Синьовим основш напрями актив1зацп: зв'язок матер1алу, що вивчаеться, з життям, практикою; систематичне проведения краезнавчо! роботи, навчальних екскурсш, спостережень за природою, погодою, працею людей; широке застосування методу бесщи; використання на уроках географп пор1внянь географ1чних об'екпв i явищ; вдумливий доб1р i використання наочносп, дидактичних irop, як1 защкавлюють учшв; поеднання фронтально! роботи з шдивщуальною. Основний напрям роботи у виршенш проблеми актив1зацп мислення y4HiB у npoueci вивчення географ1чного матер1алу - значне збшьшення питомо! ваги роботи над розкриттям причинно-насл1дкових зв'язюв у географ1чному матер1ал1 [3, с. 5]. Питания актив1зацп розумово! д1яльност1 учн1в з штелектуальними порушеннями не втратили свое! актуальное^ й у наш час.
Заслуговуе уваги запропонована В. М. Синьовим методика роботи з тдведення учшв з штелектуальними порушеннями до розкриття причинно-наслщкових зв'язюв [3, с. 13-14]. На думку вченого, для цього потр1бно: 1) усввдомити завдання; 2) актив1зувати уявлення про об'екти i явища, м1ж якими потр1бно встановити причинно-наслщков1 зв'язки; 3) визначити найбшьш icTOTHi для цих зв'язюв властивосп i якосп, абстрагування i'x вщ шших неютотних властивостей, остаточно пов'язати м1ж собою видшеш й абстраговаш îctothî для зв'язку властивосп i якосп як причину i наслвдок (розумова операщя синтезу) [3, с. 20-21]. 3 щею метою варто широко використовувати прийом пор1вняння явища в р1зних ситуащях: пор1вняння за розб1жностями; пор1вняння за схожютю. Водночас автор звертае увагу на проблемш ситуацп, умовою яких стае виникнення певно! суперечносп, що треба розв'язати, актив1зуеться мислення, створюючи даевий стан мозку [3, с. 26-27]. Як 3aci6 шдвищення розумово! активносп учн1в на уроках не лише географп, а й шших предмепв, наприклад лиератури, вчений розглядае бесщу. Особливу увагу вш придшяе вступнш бесда, яка «допомагае правильно шдготувати учшв до сприймання нових знань, встановлення асощацш м1ж новими знаниями i тими, що вже е в учшв. Бесща i евристичний метод навчання шдводять y4Hiß до самостшних «вщкритпв», спираючись на наявний запас знань учн1в» [3, с. 36-37].
У сво1и кандидатсьюй дисертацп В. М. Синьов узагальнюе результати власних дослщжень з питань оволодшня учнями причинно-наслщковими зв'язками на уроках географп. Насамперед bîh вказуе на реал1зацш принципу свщомосп та активносп у навчанш географп, щоб домогтися формування в учшв правильних, чиких уявлень i понять. Виршення цього питания вчений вбачае у таюй оргашзацп навчального процесу, за яко1 максимально актив1зуеться розумова д1яльшсть школяр1в. Важливим аспектом вивчення географп у допом1жнш школ1 видаляе розумшня учнями причинно-наслщкових зв'язюв м1ж явищами природи та визначення педагопчних умов, що можуть сприяти шдвищенню корекцшного ефекту у npoueci вивчення цього матер1алу [6].
На основ! ¿сторичного досв1ду В. М. Синьов чиго обгрунтовуе основне завдання допом1жно1 школи: педагопчна корекщя притаманних учням штелектуальних порушень з метою розвитку розумово! д1яльност1 та соц1ально1 iHTerpauiï школяр1в. 1дея поеднання теоретичних знань i практичних ум1нь для корекцй' розумово! даяльносп учн1в в1дображена у теоретико-методичних роботах вченого. Розумовий розвиток учн1в bîh вбачае у корекц1йн1й
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА 0СВ1ТА В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
робот1, визначивши основний принцип роботи допом1жно1 школи: корекцшний вплив на хвд розвитку учшв в процесл 1хнього навчання, значения якого й дониш актуальне. Проввдну роль педагог в1дводить розвитку лопчного мислення, яке розглядае як зв'язок думок, що дае можливють дшти правильного висновку внаслщок м1ркувань та робить думки, виражеш в матер1альнш мовнш форм1, зрозумшшими I переконлившими для шших людей [5, с. 5]. Вчений пропонуе прийоми розвитку самостшного мислення у процес1 роботи учшв над причинно-насл1дковими зв'язками у навчальному матер1ал1, пояснивши !хне значения: розкриття внутршшх суттевих зв'язюв м1ж явищами об'ективно! дшсносп завдяки учасп таких мисленневих операцш, як пор1вняння, синтез, узагальнення, абстрагування, оск1льки причинно-насл1дков1 зв'язки сприяють розвитку лопчного мислення. Водночас констатуе, що причинно-насл1дков1 зв'язки у д1тей з штелектуальними порушеннями утворюються з1 значними труднощами, осюльки характерною рисою даяльносп кори головного мозку вказано! категори школяр1в е послабления замикаючих функцш кори, що зумовлюе повшьшсть I нестшюсть утворення умовних зв'язюв, н1ж у д1тей з типовим розвитком. Чим складшший зв'язок, тим повшьшше вш утворюеться. [5, с. 7, 9].
Для розвитку самостшного мислення В. М. Синьов пропонуе оргашзовувати спшьну роботу вчителя та учня над розв'язанням вщповда задача 3 щею метою учитель використовуе систему педагопчних прийом1в, шдводячи учшв до бшьш чи менш самостшного розкриття причинно-насл1дкових зв'язюв: 1) виправлення помилкових I доповнення неповних в1дповвдей учшв; 2) безпосередне шдведення учшв до юнцево! правильно! вщповда; 3) прийом встановлення реально! послщовносп явищ [5, с. 31-32].
Заслуговують уваги визначеш В. М. Синьовим етапи шдведення учшв до розкриття причинно-насл1дкових зв'язк1в. На першому еташ пропонуються спещальш запитання, спрямоваш на анал1з насл1дкового явища I виокремлення з нього риси чи властивосп, суттево! для !хнього причинного зв'язку. На другому еташ проводиться анал1з причинного явища, умов, в яких вщбуваеться наслщок, щоб вичленити з цих умов суттеву для даного об'екта рису як необх1дну для його розкриття. Самостшш «ввдкриття» викликають штерес, створюють «внутршш значения», що важливо для розвитку шзнавального штересу школяр1в, зважаючи на стан !хньо! емоцшно сфери. Також актив1зуеться, коригуеться I розвиваеться лопчне мислення [5, с. 39-41].
Як умову корекцп розумово! д1яльност1 учшв В. М. Синьов визначае р1зномаштнють у вивченш й повторенш навчального матер1алу. Для внесения р1зномаштност1 пропонуе застосовувати прийом, який мютить лопчш причинно-насл!дков1 ввдношення: встановлення двонапрямкових зв'язюв м1ж компонентами, що входять у таю ввдношення. Використання його як засобу шдвищення сввдомого засвоення знань учнями I розвитку лопчного мислення мае посюти значне мюце в !хньому навчанш [5, с. 43].
В. М. Синьов глибоко переконаний, що один з найважливших аспекпв розвитку лопчного причинного мислення в учшв з штелектуальними порушеннями - це корекц1я та удосконалення шдуктивних I дедуктивних умовисновюв, тобто розвиток умшня узагальнювати причини однор1дних явищ, виходячи з безпосередньо даних факпв загально! законом1рност1, з одного боку, I з другого - з умшня використовувати щ загальш закони I правила для пояснения нових явищ цього самого типу [5, с. 46]. Узагальнення причинних зв'язюв е складним видом розумово! д1яльност1 для учн!в з штелектуальними порушеннями. Складна мисленнева робота вимагае ефективно! педагопчно! допомоги учням - введения в навчальний процес завдань для виведення загальних закошв, правил з ряду часткових факпв, приклад1в. Систематичш вправи над виконанням таких завдань допоможуть учителев1 перевести можливосп учшв ¿з зони найближчого розвитку до р1вня актуального, що забезпечить !хнш розумовий розвиток [5, с. 49].
Неабияке значения для педагопчно! корекцп вчений в1дводив урокам географп, вказуючи, що вивчення географп передбачае активне функцюнування таких важливих псих1чних процес1в, як уява, мислення, мовлення, пам'ять. Формування в учн!в географ1чних понять I зв'язюв м1ж ними, виршення географ1чних задач вимагае активно! розумово! д1яльност1. Поступовий перехщ ввд конкретно-образно! та натурально-наочно! до символ1чно! наочносп розвивае абстрактне мислення, тому важливо шдводити школяр!в до узагальнень шляхом використання шдуктивного й дедуктивного метода навчання. Першочерговим у розвитку мислення автор вважае шзнання детермшованосп географ1чних явищ I об'екпв.
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА 0СВ1ТА В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
Головним у систем! корекцшно-розвиткового навчання визначае правильно оргашзовану роботу з вивчення причинно-наслщкових вщношень географ1чного характеру, що сприяе реал!заци у викладанш навчального предмета таких важливих дидактичних принцишв, як науковють, свщомють I мщнють засвоення знань; привчае учн!в мислити, доводити, робити «в!дкриття» [9, с.7, 9].
Для досягнення корекцшно! мети з1 створення в учшв чгтких I адекватних географ1чних уявлень вчений радить дотримуватися спещальних методичних умов: виявлення особливих знань учшв про об'ект, що вивчаеться, особливостей !хшх безпосередшх чуттевих вражень; використання р1зномаштного наочного матер1алу з перевагою натурально! наочност!; проведения географ!чних екскурс!й; використання екранних засоб!в навчання, географ!чних карт, географ!чних опов!дань описового характеру [9, с. 10]. Щоб сформувати у школяр1в умшня розкривати причинно-насл!дков! залежност!
В. М. Синьов пропонуе використовувати дв1 групи методичних прийом1в.
Прийоми першо! групи вимагають створення ситуацш, в яких учень сам може зрозумгти, що вш в!дпов1в неправильно, ! це дисципл!нуе розумову дгяльнють, сприяе бшьш правильному мовленневому оформлению умовисновюв. Корекцшна роль учителя полягае в недопущенн! вщповвдей-тавтологш, неточних опис1в та повторения запитання. [9, с. 40]. Друга група прийом1в характеризуемся створенням протир1ччя м1ж висловленою учнем думкою та реальнютю. Прийоми друго! групи спрямован! на гальмування в свщомосп школяр1в неправильно встановлених зв'язюв, допомагають знайти правильну в!дпов!дь, шдводять до встановлення причинно-насл!дкових ввдношень для визначення головно! причини. Корекцшна робота вчителя в цьому випадку передбачае два етапи: 1) навчання учня самостшно визначати причину даного явища; 2) анал1з умов, яю забезпечують наслвдок для визначення його головно! причини. На другому еташ школярам варто ставити запитання вщ наслщку до причини. «Встановленню двоб1чних зв'язюв мгж компонентами причинно-насл!дкових залежностей сприяе робота ¿з зютавлення так званих схем зв'язюв мгж ... явищами. Останш I е основним засобом систематизац!! знань учн1в. Завдяки таюй робот! явище розглядаеться у двох напрямах: як причина ! як наслвдок [9, с. 43].
Також вчений вказуе на характерну особливють засвоення географ1чних понять, яка полягае в тому, що узагальнення, зроблеш самостшно учнями на основ! сприймання зорового образу, часто мають випадковий та обмежений характер ! тому або викривлено ввдображають дшсшсть, або виявляються занадто вузькими. Щоб скоригувати недолш, потр1бно забезпечити р!зномаштний чуттевий досввд д1тей шляхом модиф!кац!! наочних поибниюв, на яких об'екти, що вивчаються, показан! з незмшнютю основних суттевих рис ! з варпованням другорядних, несуттевих. Друга умова щодо процесу формування географ1чних понять: необхщна спещальна робота з1 створення учнями сукупносп як суттевих ознак, що визначають певне поняття, так ! несуттевих, яю можуть бути ! не властив! даним об'ектам, що визначаються цим поняттям. Для розвитку лопчного мислення вчений радить використовувати завдання на вщтворення знань, на пор!вняння, встановлення зв'язюв, що виконуються без використання наочного матер1алу взагал! або за сприймання символ!чно! наочно! картини [9, с. 25, 27]. Самостшна робота учшв ¿з знаходження причин ! наслщюв приносить !м задоволення, внутр!шньо стимулюе до пошуково! п!знавально! д1яльност!, шдвищуе штерес до вивчення географп [9, с. 35].
Розглядаючи психолопчш питания корекц!йно! роботи на уроках географп, В. М. Синьов прийшов до висновку, що встановлення причинно-насл!дкових зв'язк!в м1ж явищами цшеспрямовано! д1яльност! пов'язане з недостатшм розумшням умов поставленого завдання ! з усв!домлення концевого результату його виршення, тобто того, до чого потр1бно прагнути при виконанн! завдання [8].
У 1988 р. В. М. Синьов захистив докторську дисертацш «Корекцгя штелектуальних порушень в учн!в допом1жно! школи» [7]. Наукова новизна ! теоретична значимють дослщження полягае в тому, що в ньому на основ! системного шдходу до анал1зу особливостей штелектуального розвитку учн!в та визначенню особливих умов його корекцп розроблено нову педагопчну концепщю реал!зац!! корекц!йних функцш навчально-виховного процесу в допом1жшй школ!. Сутшсть запропоновано! концепц!! полягае в системному корекцшно-педагопчному вплив! на змютов!, дшльшсш, особиспсш компоненти штелектуального розвитку школяр!в на основ! актив!заци та формуванш лопчного мислення шляхом п!двищення
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
осмислення, доцшьносп й самостшносп виконання учнями р1зномаштних навчально-шзнавальних завдань, насамперед продуктивного характеру [7, с. 67]. Вчений переконливо дов1в специф1ку основних компонента штелектуального розвитку учн1в з штелектуальними порушеннями, вказав на !! внутргшш (психоф1зюлопчш) та зовшшш (педагопчш) детермшанти, запропонував шляхи i способи корекцп штелектуальних порушень.
Враховуючи системний тдхвд до анал1зу псих1ки, В. Синьов визначив три основш напрями розумового виховання особистосп: а) формування свщомо! сторони сввдомосп учшв, тобто знань, що засвоюються на надежному яюсному piBHi; 2) формування розуму як д1яльност1; 3) виховання особистюних якостей, що оптим1зують розумову д1яльшсть людини.
Причину р1зномаштних патоф1зюлопчних порушень цшеспрямовано! д1яльност1 учн1в допом1жно1 школи науковець вбачае у зниженому розумшш д1тьми змюту власно! д1яльност1 та неусввдомленш предмета, який повинен бути цшеспрямовано досягнутим. Автор вказуе на доцшьнють виокремлення корекцшних цшей навчально-виховного процесу в узагальнено-педагопчному плаш, оск1льки конкретна розробка таких цшей стосовно окремих ypoKiB з р1зних навчальних предмета - актуальне завдання окремих метод1в навчання в допом1жнш школ1 [7, с. 276]. «Використання на уроках читання запропонованих В. М. Синьовим метод1в i прийом1в корекцп недолтв розумового розвитку учн1в допом!жно! школи сприятиме формуванню i'xHboi читацько! д1яльност1 та вихованню з них активних читач1в» [2, с. 19].
Анал1зуючи особливосп сприймання навчального матер1алу учнями, В. М. Синьов узагальнюе: доги повинш розумгги те, що вчать i що роблять, видшяти суттеве, засвоювати причинно-насл1дков1 зв'язки, оволод1вати знаниями в едносп !хшх узагальнених i конкретних значень i вчитися !х використовувати [7, с. 309]. Здатнють до розумшня вчений розглядае як основний показник штелектуального розвитку учшв. BiH переконливо шляхом тривало! експериментально! роботи доводить, що шд впливом спещально оргашзованого навчання в учн1в експериментальних клас1в шдвищилися повнота, усввдомлешсть, мщнють, динам1чнють засвоювано! шформацп, покращилися можливосп и самостшного перенесения на виконання нових шзнавальних завдань. Дгги, яш пройшли експериментальне навчання, набагато краще засвоюють нову шформацш в однакових умовах и пропонування, що св1дчить про розвиток у них здатносп до розумшня, н1ж в учшв контрольних клас1в. Водночас доводить, що показником якосп розумшня учнями вщповвдного навчального матер1алу е умшня продумати i поставити запитання [7, с. 219].
Незнания i невмшня здайснювати учнями pi3Hi види д1яльност1 створюе для них дефщит ycnixy. Щоб допомогти побороти вказаний недолщ академш пропонуе знайомити i'x з алгоритмом дояльносп, надаючи таку допомогу школярам, яка забезпечуе приблизну самостшшсть, однак в npoueci мисленнево! д1яльност1, спрямовано! на виршення вщповщного шзнавального завдання, тобто допомагае наблизитися до лопчно обгрунтованого висновку, але без прямо! шдказки [7, с. 254].
Анал1зуючи особливосп штелектуального розвитку учшв, учений звертае увагу на стан шзнавального штересу в дано! категорп школяр1в, вказуючи на властиву !м шзнавальну пасивнють, яка проявляеться в лм, що нав1ть старшокласники рщко звертаються ¿з запитаннями, особливо спрямованими на збагачення власних знань про оточуючу дшсшсть. Це пов'язано, насамперед, i3 зниженням штересу до сприймання шформацп, а також з тим, що невихована звичка запитувати, ¿з серйозними труднощами у формуванш запитань [7, с. 217].
В. М. Синьов доводить необхвднють привчання учн!в до колективно! роботи, до спшкування та обм1ну думками на урощ не лише з учителем, а йз однокласниками, вказуючи на крекцшно-розвиткову роль колективного виршення диъми шзнавальних завдань, за яко! учитель е р1вноправним членом «творчого колективу», об'еднаного одшею метою пошуку ютини на основ! дискусп, спещальних спрямованих ним стимул!в, особливо на перших порах введения таких прийом!в корекцшно! роботи. Мшроколективом, в якому здшснюеться сшвроб1тництво у виршенш шзнавальних завдань, розглядае пару «учитель - учень», але для педагопчно! корекцшно-виховно! роботи вказуе на розширення сфери штелектуального сшвроб1тництва (пошук шформацп, обговорення вар1ант1в виршення, аргументащя висновюв) м1ж самими учнями [7, с. 304].
Цшними е погляди вченого на дуже складну i нову проблему для сучасно! спещально! освгги: проблему освггньо! штеграцп диет i дорослих з порушеннями психоф1зичного розвитку
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
- важливого та актуального напряму сучасно! спещально! психолого-педагопчно! науки i практики. Для педагопки освпньо! штеграцп, як i для загально! педагопки, спшьною е кшцева мета: забезпечення повноцшно! сощал!зацп особистоси, яка розвиваеться [4, с. 63]. Досягнути цього д!ги з психоф1зичними порушеннями можуть завдяки максимально можливш самостшност! й готовност! до особиспсно! та сощально значущо! дгяльност!, що становить умову для самореал!зацп й сощал!зацп в суспшьств!. Вона характеризуеться оргашзащею та здшсненням педагопчного процесу учн!в з р1зним р!внем розвитку шзнавально! дгяльност!, включаючи й д!гей з пом1рними та важкими порушеннями розумового розвитку. Зважаючи на це, завданнями педагопки освгтньо! штеграцп сукупно i3 загальною педагопкою е розробка та реал1защя концепци особиспсно ор1ентовано! освиньо! штеграцп диет з психоф1зичними порушеннями в масов! загальноосвиш навчальш заклади; корекцгя притаманних учням порушень розумового розвитку; психолого-педагопчна шдготовка батьюв д!гей з психоф1зичними порушеннями до активно! учасп в навчально-виховному процес! школи [4, с. 63-64, 66].
В. М. Синьов з наукових позиц!й розглянув застосування педагог!чно! корекц!! щодо учн!в допом!жно! школи. BiH визначив i детально охарактеризував основн! напрями тако! роботи, концентруючи увагу на основному: розумовому розвитку i корекц!! штелектуальних порушень в учшв. Вчений оцшив можливоси уроков географ!! для здшснення педагог!чно! корекц!! притаманних учням допом!жно! школи порушень розумового розвитку, видшивши методи й прийоми корекц!йно-розвитково! роботи, завдяки яким долаються таю порушення. Здатн!сть до розум!ння науковець розглядав як основний показник штелектуального розвитку школяр!в, що забезпечуеться завдяки оволодшню ними причинно-насл!дковими зв'язками у процес! роботи з навчальним матер!алом та надежною оргашзащею як колективно!, так i самост!йно! прац! учн!в.
У перспектив! плануемо простежити розвиток В. М. Синьовим щей щодо особливостей сощально! штеграцп сучасних учн!в з штелектуальними порушеннями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Коберник Г. Введение в специальность дефектология / Г. Н. Крберник, В. Н. Синев. - К.: Вища школа, 1984. - 142 с.
2. Кравець Н. П. Методичш ¿де! В. М. Синьова i формування активного читана / Н. П. Кравець // Науковий часопис НПУ ¿мен1 М.П. Драгоманова. Cepia 19: Корекц1йна педагог1ка та психолопя: зб1рник наукових праць / в1дп. ред. В. М. Синьов. - К.: НПУ ¿меш М. П. Драгоманова, 2010. - Вип. 15. - С. 15-19.
3. Синьов В. М. Актив1защя розумово! д1яльност1 учшв допом1жно! школи на уроках географп: методичний лист / В. М. Синьов. - К.: Рад. школа, 1967. - 40 с.
4. Синьов В. М. Осв1тня штегращя учн1в з ¿нтелектуальними порушеннями: навчально-методичний пос1бник / В. М. Синьов, В. I. Бондар. - К.: Вид-во НПУ ¿м. М. П. Драгоманова, 2015. - 398 с.
5. Синьов В. М. Розвиток розумово! д1яльност1 учн1в допом1жно! школи в процес1 навчання: методичний пошбник / В. М. Синьов. - К., 1972. - 52 с.
6. Синев В. Н. Изучение причинно-следственных связей на уроках географии во вспомогтательной школе: автореф. дисс. ... канд. пед. наук:13.00.03 / В. Н. Синев. -М., 1968. - 16 с.
7. Синев В. Н. Коррекция интеллектуальных нарушений у учащихся вспомогательной школы: дисс. ... д-ра. пед. наук: 13.00.03 / В. Н. Синев. - М., 1988. - 359 с.
8. Синев В. Н. Психологические вопросы коррекционной работы на уроках географии / В. Н. Синев // Психологические проблемы коррекционной работы во вспомогательной школе / под ред. Ж. П. Шиф, В. Г. Петровой, Т. Н. Головиной. - М.: Педагогика, 1980. - С. 123-154.
9. Синев В. Н. Коррекционная работа на уроках географии и естествознания во вспомогательной школе / В. Н. Синев, Л. С. Стожок. - К.: Рад. школа, 1977. - 86 с.
REFERENCES
1. Kobernyk G. N., Sinyov V. N. Vvedenie v specialnost defektologiya [Introduction to Defectology]. K.: Vyshcha shkola, 1984. 142 s.
2. Kravets N. P. Metodychni idei V. M. Sinyova i formuvannia aktyvnogo chytacha [Methodological ideas of V.M. Sinyov and training of the active reader] // Naukovyj chasopys NPU imeni M. P. Dragomanova. Seriya 19. Korekcijna pedagogika ta psyhologia: zbirnyk naukovyh pratc / vidp. red. V. M. Sinyov. K.: NPU imeni M. P. Dragomanova, 2010. Vol. 15. PP. 15-19.
_СПЕЦИАЛЬНА ТА 1НКЛЮЗИВНА QCBITA В УКРА1Н11 ЗА КОРДОНОМ_
3. Sinyov V. M. Aktyvizacia rozumovoi dialnosti uchniv dopomizhnoi shkoly na urokax geografii: metodychnyj lyst. [Enhancing mental activity of students in geography lessons at special education school: a methodological letter]. K.: Rad. shkola, 1967. 40 p.
4. Sinyov V. M., Bondar V. I. Osvitnya integracia uchniv z intelektualnymy porushennyamy: navchalno-metodychnyj posibnyk [Educational integration of students with intellectual disabilities: a study guide]. K.: NPU imeni M. P. Dragomanova Publ., 2015. 398 p.
5. Sinyov V. M. Rozvytok rozumovoi dialnosti uchniv dopomizhnoi shkoly v procesi navchannia: metodychnyj posibnyk [Development of special education school stidents mental activity in the educational process]. K., 1972. 52 p.
6. Sinyov V. N. Izuchenie prychynno-sledstvennyh svyazej na urokax geografii vo vspomogtatelnoj shkole: avtoref. dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.03 [Study of the cause-and-effect relatioships in geography lessons at special education school]. M., 1968. 16 p.
7. Sinyov V. N. Korrekcia intellektualnykh narushenyj u uchashchyhsia vspomogatelnoj shkoly: dyss. ... dok-ra. ped. nauk: 13 00 03 - specyalnaya pedagogyka [Correction of intellectual disabilities in special education school students]. M., 1988. 359 p.
8. Sinyov V. N. Psyhologycheskie voprosy korrekcyonnoj raboty na urokakh geografii [Psychological issues of correction work in geography lessons]. Psyhhologicheski problemy korrekcionnoi raboty vo vspomogatelnoj shkolie / pod red. Zh. Y\ Shyf, V. G. Petrovoj, T. N. Golovynoj. M.: Pedagogika, 1980. PP. 123 - 154.
9. Sinyov V. N., Stozhok L. S. Korrekcionnaya rabota na urokahh geografii i estestvoznania vo vspomogatelnoj shkole [Correction work in geography and science lessons at special education schools]. K.: Rad. shkola, 1977. 86 p.
Стаття надшшла в редакцию 18.11.2019 p.
УДК: 37.018.54:784.1
DOI 10.25128/2415-3605.19.2.6
ТЕТЯНА КУЛАГА
ORCID https://orcid.org/0000-0001-6116-7881
mmemsh 1@ukr.net
acnipaHTKa
Мелггопольський державний педагопчний ушверситет
iM. Б. Хмельницького м. Мелиополь, вул. Гетьманська, 20
ОРГАН13АЦГЯ ВОКАЛЬНО? РОБОТИ 3 П1ДЛ1ТКАМИ ЗАКЛАД1В П03АШК1ЛЬН01 СПЕЦ1АЛ130ВАН01 МУЗИЧН01 ОСВГГИ В KOHTEKCTI
АНТРОПОЛОГ1ЧНОГО П1ДХОДУ
Розглянуто питания оргатзаци педагоггчног езаемоди з учнями старших Knacie закладгв позашюлъног спецгалгзованог музичног oceimu з позицш антропоцентричног вокалъног педагоггки. Означено dei осноет проблеми еокалъног роботи з вокалгстами-естрадниками тдлткового вгку: змти голосу, що еиникаютъ в учте еокалют1е старших Knacie i наявтстъ ргзного роду шюдливих звичок в учтв, яю розпочали навчання в цъому ещ. Надано резулътати досл1дженъ остантх poKie щодо особливостей психоф1зюлог1чних процесгв пубертатного nepiody. В1дзначено ф1зюлог1чт трансформаци голосоеих складок i конфггураци гортат eid народження до зактчення перехгдного nepiody. Виокремлено два осноет nepiodu змти голосового апарату, ят проявляютъся в короткочасному полтшент голосу в пред-мутащонний nepiod i повног або частковог нeмoжлuвocmi управляти ceoi'M вокалъним апаратом в актиенш фaзi мутацП. Окреслено ocoблuвocmi та eidMimi риси nepe6izy мутацПу хлопчиюв i die4amoK. Висетлено осноет ocoблueocmi ncuxi4Hux процеае пубертатного nepiody з точки зору мислення та формування oco6ucmocmi тдлтка. Дано деяю рекомендаци щодо оргатзацп процесу навчання eoKmicmie-ecmpadmKie тдлткового eiKy, ят съогодт не знайшли належног уваги серед вокалъних nedazozie. Наголошено на дoцiлънocmi звернення уваги батъюв до процеае, ят вiдбyвaюmъcя в opzani3Mi ix дитини.
Ключое1 слова: антропоцентризм, ncuxoфiзioлoгiя, вокальна педагогжа, позашктъна cne^mi3oeaHa музична oceima, тдлткоеий eiK, мутащя, естрадний вокал.
