CC BY
13IДЕÏ Т. Д. ДЕМ'ЯНЮК ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ПЕДАГОГ1КИ НАРОДОЗНАВСТВА У НАЦ1ОНАЛЬНО-ПАТР1ОТИЧНОМУ ВИХОВАНН1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
1рина Полщук
Украгна, м. Piene, Р1вненський державний гумантарний утверситет; Астрант кафедри теорИ' i методики виховання
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31032020/7010
ABSTRACT
The article is devoted to the analysis of the creative inheritance of T. D. Demianiuk on the use of ethnography in the national-patriotic education of junior students. Her main works are characterized in the article, among them: "Education of the spirituality of students of the comprehensive school by means of ethnography"; "The use of folk pedagogical deontology in the creation of a national education system"; "Calendar-ritual holidays at school: Part 1. Winter cycle"; "Calendar-ritual holidays at school: Part 2. Spring cycle"; "The revival of folk traditions. Part 3. Summer cycle of calendar and ritual holidays"; "Celebration of calendar and ritual holidays in modern school. Part 4. Autumn cycle"; "The content and methodology of ethnographic work in modern school: ethnographic work in extracurricular activity" and others Based on the analysis of the pedagogical ideas of T. D. Demianiuk and the analysis of the educational system of elementary school teachers in Rivne region, organized according to her ideas, the basic means of pedagogy of ethnography are distinguished and characterized. All of them can help to bring up a decent citizen of the country and prepare future teachers to use effectively of pedagogy of ethnology in the national-patriotic education of junior students.
Citation: 1рина Полiщук. (2020) Idei T. D. Demianiuk Shchodo Vykorystannia Pedahohiky Narodoznavstva u Natsionalno-Patriotychnomu Vykhovanni Molodshykh Shkoliariv. International Academy Journal Web of Scholar. 3(45). doi: 10.31435/rsglobal_wos/31032020/7010
Copyright: © 2020 Ipiiiia no^i^yK. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Постановка проблеми, н зв'язок з важливими проблемами. Сучасний перюд розвитку суспшьства в незалежнш Укра!ш вщкривае широк можливост для оновлення змюту осв^и на основi народност школи, що дае змогу формувати духовно багате поколшня людей. Це обумовлюе новий тдхщ до виховання дтей та учшвсько! молодь На сьогодш виникла сощальна потреба у формуванш творчо! особистосп, яка змогла б розв'язувати як щоденш, так i масштабш завдання, що забезпечують не просто виживання, а стшкий прогрес наци. Виховання тако! особистосп вимагае, перш за все, удосконалення нащонально-патрютичного виховання, врахування особливостей розвитку суверенно! Укра!ни, !! потреб у вщродженш наци, використання традицшного вмшня i бажання укра!нського народу працювати на благо процвгання свое! держави.
Використання педагопки народознавства е ефективним засобом нащонально-патрютичного виховання молодших школярiв, адже шд впливом системи народознавчих заходiв д^и проходять шлях розвитку вiд шдсвщомого розумiння свое! етнiчно!' належностi в молодшому вiцi до нацiонально! зршосп, до усвiдомлення себе патрiотом власно! кра!ни.
ARTICLE INFO
Received: 20 January 2020 Accepted: 13 March 2020 Published: 31 March 2020
KEYWORDS
T. D. Demianiuk, pedagogy of ethnography, Ukrainian folk pedagogy, folk traditions, national-patriotic education, junior schoolchildren.
Сучасна укра!нська вчена, педагог, фундаторка експериментально-виховно! дiяльностi в незалежнш Укра!ш Тамара Дмитрiвна Дем'янюк (1944-2013) вважала, що «ефектившсть формування творчо! особистостi, безперечно, пiдвищуeться, якщо забезпечуються: використання педагогiки народознавства; засвоення учнями знань про кра!ну, народ, його культуру i спосiб життя, вмiнь i навичок у !х практичному застосуваннi; спiвробiтництво вчителiв та учшв у розробцi рiзних форм i видiв дiяльностi; органiзацiя активно-творчо! патрютично! дiяльностi учнiв у позаурочний час» [14].
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Дослiдження форм, методiв i засобiв нацiонально-патрiотичного виховання свого часу здшснили I. Бех, Т. Гавлтна, П. 1гнатенко, В. Кшдрат, О. Сухомлинська, К. Чорна та ш. [1, 16, 19].
Теорда i практику виховання школярiв на щеях народностi обгрунтовували О. Духнович, В. Кузь, О. Любар, Ю. Руденко, М. Стельмахович, В. Сухомлинський, К. Ушинський, Д. Федоренко та ш. [15, 17, 18].
Однак цш десятилiття iгнорування педагогiки народознавства, защеолопзовашсть освiти й педагогiки в цшому зумовлюють й актуалiзують потребу вивчення мюця та ролi укра!нсько! народно! педагогiки в сучасному вихованш пiдростаючого поколiння, зокрема, на чаш вважаемо вивчення можливостей використання педагопки народознавства в нацюнально-патрiотичному вихованш молодших школярiв. Водночас не менш актуальним вважаемо вивчення поглядiв сучасних педагопв на означену проблему.
Мета статп полягае у здiйсненнi цшсного аналiзу iдей Т. Д. Дем'янюк щодо використання педагогiки народознавства у нащонально-патрютичному вихованнi молодших школярiв.
Виклад основного матерiалу. На сьогоднi безсумшвним твердженням е те, що усшшному здiйсненню нацiонально-патрiотичного виховання сприяють засоби педагопки народознавства, як-то: рщна мова, iсторiя народу, краезнавство, родовiд, природа рщного краю, народна мiфологiя, фольклор, нащональне мистецтво, народний календар, нащональна символiка; народнi прикмети, вiрування, релшшш виховнi традицi!, родинно-побутова культура, нащональш традицi!, звича!, обряди та ш.
Процес формування особистостi молодшого школяра засобами народознавства, на думку Т. Д. Дем'янюк, включае в себе взаемопов'язану дiяльнiсть вчителiв i учшв з розвитку моральних почуттiв i рис поведiнки, а саме: любов до Батькiвщини, вiдданiсть !й; активну працю на благо народу; примноження трудових традицiй, звича!в народу; бережне ставлення до iсторичних пам'яток, традищй, звича!в рiдно! Укра!ни, прагнення до змщнення честi та гiдностi свое! держави; прив'язашсть i любов до рщного краю; хоробрють, мужнiсть, готовнють захищати Батькiвщину. Справжня людина усшшно формуеться в активнiй практичнiй дiяльностi, яка полiпшуе умови життя в рщнш мiсцевостi, пiдвищуе матерiальний та духовний рiвень народу. Провiдне значення мае активнiсть школяра, його бажання вдосконалювати себе, прагнення до збертання i розвитку традицi! рiдного народу; едшсть слова i дiла, погщщв i вчинкiв, моралi i поведшки [2, 4, 5, 6, 12, 13].
У першi роки незалежносп Укра!ни Т. Д. Дем'янюк стала першою, хто почав системно i методично заповнювати прогалину використання педагопки народознавства у новш нацiональнiй системi виховання. Вже починаючи з 1992 р., вченою було укладено й видруковано низку пошбниюв, якi стали основою в дiяльностi педагогiв молодо! суверенно! кра!ни, як-то: «Виховання духовносп учнiв загальноосвiтньо! школи засобами народознавства» (1992); «Використання народно! педагопчно! деонтологп у створеннi нацiонально! системи виховання» (1996); «Календарно-обрядовi свята в школк Ч. 1. Зимовий цикл» (1996); «Календарно-обрядовi свята в школi: Ч. 2. Весняний цикл» (1996); «Вщроджуемо народнi традицi!. Ч. 3. Л^нш цикл календарно-обрядових свят» (1996); «Вщзначення календарно-обрядових свят в сучаснш школi. Ч. 4. Осiннiй цикл» (1996); «Змют та методика народознавчо! роботи в сучаснiй школi: народознавча робота в позаурочний час» (1996) [2, 4, 5, 6, 9, 12, 13].
У зазначених навчально-методичних поабниках Т. Д. Дем'янюк виклала основш iде! i навела приклади використання педагогiки народознавства у нащонально-патрютичному вихованш учшв. Так, Тамара Дмитрiвна вцщляла у цьому процесi понятшний i дiяльнiсний аспекти, що дае змогу залучити всiх учнiв початкових класiв до освiтньо-виховного процесу. Показовим для тако! дiяльностi е активне використання народно! математики, метеорологi!, медицини, хлiборобсько!
справи та iнших сфер народних знань i вмшь. Найголовнiше тут е те, що учшв самостшно здiйснюють пошуково-дослiдницьку роботу - забезпечують збiр матерiалiв.
1нтенсифшащя освiтньо-виховного процесу здiйснюеться за допомогою дидактичних i проблемно-дискусiйних, методiв стимулювання i заохочення пошуково! дiяльностi учшв, що сприяе цiлеспрямованому розвитку !хшх пiзнавальних iнтересiв, суспiльно-гуманiстичнiй активностi i самостiйностi, появi позитивних мотивiв оволодшня знаннями народознавчого характеру.
Т. Д. Дем'янюк тдкреслювала, що активно-творчо! народознавчо! дiяльностi школярiв учителi домагаються, поеднуючи пояснювально-шюстративш та репродуктивнi методи з творчими ^рами, iндивiдуальними завданнями i широким залученням батькiв, членiв родини.
У сво!й роботi вчителi початкових клашв Рiвненщини упродовж тривалого часу використовували й використовують дотепер програму з народознавства, розроблену сшвробггниками Науково-дослiдно! лабораторi! пiд керiвництвом Т. Д. Дем'янюк [9]. У цш програмi виокремлюеться змiстове наповнення: етнiчна iсторiя украiнцiв; виникнення i формування народу, нацi! та етшчш ознаки, елементи традицiйно-побутово! культури; позитивш народнi звича!, традицi!, культурнi щнносп, народне мистецтво; розвиток нацiональних традищй у сучаснiй культурно-побутовiй сферi; етшчш процеси взаемодi!, взаемовпливу в традицшно-побутовш сферi буття украiнцiв та шших народiв, що живуть на територп Укра!ни.
Для активiзацi! iнтелектуально! дiяльностi молодших школярiв вводяться рiзнi за складшстю пiзнавальних завдань питання, елементи дiалогу, дискусi!, зiставлення рiзних поглядiв, фрагменти змагань, турнiри-вiкторини. На них учш молодшого шкiльного вiку сшвають укра!нськi пiснi, виконують народнi танщ, читають вiршi, влаштовують народнi ^ри [9].
Отже, пiдготовка i проведення заходiв народознавчого характеру вимагають вщ молодших школярiв пошуково-краезнавчо! дiяльностi, тд час яко! вони вивчають шсенний i словесний фольклор, дитячi ^и, iграшки, розваги, а також зразки хореографiчноi, декоративно-прикладно!, трудово!, суспiльно-гуманiстично! дiяльностi. Ефективною i цiкавою формою роботи з молодшими школярами е клуби «Джерельце», «Чомучки», «Краезнавство», «Вiтчизнознавство» (Костопшьський район), покликанi формувати вмiння та навички активно-творчо! дiяльностi народознавчого характеру. Тут учш живуть народною мудрютю, дiяльmсть вкарбовуеться у словi, слово стае дiяльнiстю. Основними напрямами дiяльностi цих клубiв е: ознайомлення з минулим i теперiшнiм життям укра!нського народу; миротворча i природоохоронна дiяльmсть; збереження i примноження звича!в, обрядiв, традицiй свого народу; активно-творча, нащонально-патрютична дiяльнiсть; вивчення, засвоення та пропаганда народно! творчосп, лiтературно! спадщини поеив, письменникiв краю, кра!ни; доброчинна дiяльmсть.
Як показуе практика дiяльностi педагопв Городищенсько! ЗОШ 1-Ш ст. Березшвського району, важливою умовою в оргашзацн народознавчо! роботи е створення навчально-матерiально! бази, тобто виховних осередюв, якi об'еднанi в народознавчий центр Шевченювська свiтлиця. Керiвництво таким центром здшснюють учнi. У його склад входять: юторико-краезнавч^ лiтературно-етнографiчнi, кiмнати народознавства, «Берегиня», Пам'яп, Рiдного краю, «Бабусина казка», народного побуту; зали: Козацько! слави, Нацiонально! символiки, Iсторi! укра!нсько! дiаспори; народознавчi осередки з музейними експонатами, бiблiотека тощо.
Значну увагу в школах Рiвненщини, творчо реалiзовуючи iде! Т. Д. Дем'янюк, придшяють органiзацi! Шевченкiвських свiтлиць, яю на сьогодш е одним iз найважливших осередкiв нацiонального i духовного вщродження, справою не тiльки вчителiв, а й вае! громади.
Примiром, Шевченювську свiтлицю лiцею м. Корця, прикрашають вишип учнями, в тому чи^ молодшого шкiльного вiку, портрет Т. Шевченка i його «Заповiт», украшсью рушники; портрети гетьманiв Укра!ни; рiзьблення за творами укра!нських поетiв минулого i сучасностi; старовинна скриня, столи, судники; старовинний та сучасний укра!нський посуд; старовинш речi домашнього вжитку: полотно, одяг, взуття, знаряддя пращ. Увесь матерiал про Т. Шевченка класифшовано за такими рубриками: «Народився, щоб осяяти свгг», «Подорож на Волинь i Подiлля», «1стинно народний поет», «Вш був i е великим художником», «Ми тебе не забули, Тарасе...». Для цього лщею характерна своя система народознавчо! роботи. У вах початкових класах ддать гуртки «Народознавство», «Рщний край», на яких вивчають теми: «Фольклор - душа народу», «Природа нашого району», «Села Кореччини» [3].
Наприклад, при музе! «Берегиня» Бшокриницько! ЗОШ Рiвненського району ддать групи (пошукова та екскурсоводiв), члени яких добирають матерiал i проводять тематичнi екскурсi!: «Хата моя, бша хата», «Витвори мистецтва», «Укра!нський народ», «А мати вишивала рушники».
Дослщжуючи процес формування особистостi засобами народознавства в Березшвському, Острозькому, Здолбушвському районах та в м. Рiвне, Т. Д. Дем'янюк проаналiзувала нацюнально-патрютичну дiяльнiсть школярiв, !х прагнення до нагромадження знань, тобто пошуково-пiзнавальну дiяльнiсть народознавчого характеру. На основi аналiзу досвiду робити вчителiв початкових клашв Городищенсько!, Бистрицько!, Бiлашiвсько!, Полянсько!, Прислуцько! ЗОШ 1-111 ст. Березнiвського району, Могилянсько! ЗОШ 1-111 ст. № 1, 3 Острозького району, лщею м. Корець, Бшокриницько! ЗОШ 1-111 ст. Рiвненського району, ЗОШ № 4, 22, 24, 26 м. Рiвне та багатьох шших, вчена обгрунтувала застосовування традицiйних та шновацшних видiв пiзнавально! дiяльностi школярiв народознавчого характеру: заняття в гуртках та факультативах народознавства, участь у робот клубiв, творчих об'еднань, товариств, центрiв, тематичних масових, групових та iндивiдуальних формах та видах дiяльностi. Зпдно з такими пiдходом суспiльно-гуманiстичну дiяльнiсть школярiв вона визначала як специфiчну форму ставлення !х до суспшьного життя, спрямованого на активну участь у ньому. У не! входять: а) шформацшна робота школярiв у колективi ровесникiв i за мюцем проживання: огляди подiй суспiльного життя села, мюта за матерiалами газет, журнатв, радiо- i телепередач, юторичш розповiдi-естафети, народнi казки-вистави, родиннi свята та ш.; б) виконання творчих доручень народознавчого характеру; в) пошуково-дослщна, краезнавча та геро!ко-патрютична робота: участь в експедицшно-пошукових групах, екскурсiях, туристичних походах, зустрiчах iз старожилами свое! мюцевостц створення книги «Iсторi! села»; збiр легенд, пiсень, дум, переказiв, казок, дум, щедрiвок, колядок; особиста участь у робой гурпв кобзарського, сопшкарського мистецтва, етнографiчних груп та фольклорних ансамблiв; пiдготовка виступiв, текспв екскурсiй за матерiалами музе!в «Iсторiя села», кiмнат народознавства, Шевченкiвських св^лиць тощо.
Одним з ефективних засобiв педагогiки народознавства е гра, спрямована на практичне пiзнання навколишнього свггу через вiдтворення дiй та взаемин дорослих. «Гра понижуе втомленiсть, сприяе бшьш легкому встановленню контактiв з оточуючими. Вiдомо, що наш народ дуже високо щнував мiцне здоров'я, силу i витривалiсть, стiйкiсть i спритнiсть, вiдвагу i рiшучiсть, наполегливють i дисциплiнованiсть», - зауважувала Тамара Дмитрiвна Дем'янюк [6]. Здiйснений нею анатз нацiонально-патрiотичного виховання учнiв початкових шкш Рiвненщини дав змогу зробити висновок, що педагогами при народознавчого характеру проводилися i пiзнавальнi, i сюжетно-рольовi, й творчi. «Безперечно, гра не народжуеться з шчого. Д^и грають в те, що бачили, про що чули, читали, що вразило. Необхщна умова гри -вдало пщбрана роль. Гра не може виникнути за примусом i може дати ефективш результати», - переконувала вчена [5, 12].
У початковш школi вiдкриваються великi можливосп трудово! дiяльностi учнiв молодшого шкшьного вiку, як-то: виконання робiт на пришкшьнш дiлянцi, самообслуговування, чергування, озеленення територп, охорона оточуючого середовища, посадка i догляд за кiмнатними рослинами, робота «голубих патрулiв», збiр лшарських рослин, робота на полях, городах, у шкшьних кооперативах тощо.
Зрозумшо, що формування нацiонально-патрiотично! особистостi неминуче передбачае створення системи роботи, в якш забезпечувалася б передбачена едшсть урочно! та позаурочно! дiяльностi. Розроблена Т. Д. Дем'янюк система сприяе шдвищенню ефективносп цiлiсного педагогiчного процесу в закладi освiти. «Формування особистосп засобами народознавства з професшно-трудовим спрямуванням - складний i багатогранний процес, вш вимагае високо! органiзацi! педагопчно! працi та активно-творчо! дiяльностi учшв, чiткостi та цiлеспрямованостi в робой, вмшня зосередитися на головному», - вважала Т. Д. Дем'янюк, характеризуючи технологи нащонально-патрютичного виховання [14].
За щеями Т. Д. Дем'янюк, оргашзовуючи народознавчу дiяльнiсть учнiв молодшого шкшьного вшу, педагоги шдтримують iнiцiативу, творчють, самостiйнiсть, сприяють створенню учнiвських об'еднань, яю будують свою роботу на принципах природовщповщноси, культуровiдповiдностi, спадковостi, юторизму, народностi, систематичностi, послiдовностi та ш.
При цьому, на переконання вчено!, «розвиток i вдосконалення народознавчо! роботи в школi потребуе дiйового науково-методичного забезпечення, суть якого полягае в цiлеспрямованiй роботi надання допомоги вчителям у пiдвищеннi ефективносп формування особистостi засобами народознавства, побудовi такого виховного процесу, який би сприяв активно-творчiй науково-патрiотичнiй дiяльностi учшв» [4].
Аналiз досвщу роботи методичних кабiнетiв, здiйснений Т. Д. Дем'янюк в презентований у ïï науково-педагогiчних працях, свiдчить, що основними напрямами дiяльностi цих кабшетав у формуваннi громадянина-патрiота суверенноï Украши е: аналiз ефективностi роботи педагопчних колективiв з нацiонально-патрiотичного виховання школярiв; визначення рiвня науково-теоретичноï i методичноï пiдготовки педагогiчних кадрiв [3, 7, 8, 10, 11].
Зокрема, у вщповщносп з оновленим змютом виховання та стратепчними завданнями, яю стоять перед органами освiти, - створення i утвердження нацiональноï системи виховання -в навчальш плани вшх форм пiдготовки педагогiв вносяться суттевi змiни, встановлюються науковi, сощокультурш зв'язки з вiдомими вченими краши та педагогами-практиками (Володимирецький, Березнiвський, Дубенський, Дубровицький, Сарненський райони, м. Рiвне). Для прикладу, розглянемо систему нащонально-патрютичного виховання у школах Березшвського району Рiвненськоï областi. Характерною особливiстю лекщй для вчителiв (за участi Т. Д. Дем'янюк та шших науковщв) е практичний аналiз реалiзацiï теоретичних положень у практицi виховання. Щд час навчання педагогiчних кадрiв проводяться лекцп-бесiди, лекцiï-диспути, лекцiï-консультацiï, лекцiï-вiзуалiзацiï тощо.
Удосконаленню педагогiчноï майстерностi вчителiв та iнших працiвникiв установ освгги сприяють семiнарськi та практичнi заняття з упровадженням активних форм роботи, зокрема: моделювання нетрадицiйних виховних заходiв на засадах народно1' педагогiки; дшов^ рольовi, особистiсно-рольовi iгри; днi творчосп; соцiальнi ринги, на яких присутт представники богословських i фiлософських наук; панорами творчостi «Свiт мо1'х захоплень»; треншги-спiлкування; екскурсiï в музе].'; огляди, виставки-продаж лiтератури; творчi зв^и, диспути, дискусiï: «Практика виховно1' роботи нащонально-патрютичного змюту», «Учитель нацiональноï школи» та iн.; творчi портрети учителiв початкових класiв; учитель очима директора школи; виступи членiв педагогiчного колективу «Розповiмо про свого колегу»; панорами методичних щей, «крут столи»: «Творчють, пошуки, проблеми, знахщки»; зустрiчi з редколепями газет; методичнi фестивалi, кейс-методи вирiшення педагогiчних проблем; творчi звiти керiвникiв дитячих гуртюв; аукщони колективних творчих справ; педагогiчнi св^лищ та iн.
Таким чином, в оргашзаци науково-методично1' роботи надаеться перевага проблемно-дискусiйним формам та методам поширення педагогiчних i методичних знань, яю дають можливiсть створити сприятливi умови для розвитку iнiцiативи, творчост^ самовдосконалення учасникiв всiх форм осв^и i пiдготовки ix до практично!' педагопчно1' дiяльностi.
Поширеною нетрадицiйною формою роботи з молодими педагопчними кадрами е створеш за iдеями Т. Д. Дем'янюк клуби «Творчий педагог», «Креатившсть», «Досконалiсть» та iн., основне завдання яких - поглибити теоретичш знання педагогiв-початкiвцiв; допомогти оволодiти практичними вмiннями та навичками застосовувати 1'х на практицi; навчитися вести дiалоги, дискуси, диспути; проводити нестандартнi уроки та шноващйш позакласнi заходи. На засщаннях клубiв вчителi аналiзують педагопчш ситуацп, проводять конкурси, аукцiони педагопчних щей, апробують рiзновиди форм нащонально-патрютичного виховання учшв, засобами народознавства.
Висновки. Отже, здшснений аналiз iдей Т. Д. Дем'янюк дае змогу стверджувати, що вчена здшснила наукове обгрунтування використання педагопки народознавства в оргашзаци нащонально-патрютичного виховання молодших школярiв як «напряму в наущ i шкiльнiй практицi, що сприяе засвоенню учнями культурно-iсторичниx надбань укра1'нського народу, виховання гiдниx його спадкоемщв i послiдовникiв». Т. Д. Дем'янюк довела, що педагопка народознавства «розглядае освiту i виховання як безперервш iсторичнi процеси досягнень народу i синтезуе здобутки його власно1' педагопки та досягнення сучасних психолого-педагогiчниx наук про особистiсть, людину, нацiю» [14]. Саме педагогiка народознавства, на ïï переконання, поеднуе родинне, шюльне виховання в едину цшсну систему, передбачае гармонiйний розвиток особистоси з глибокою нацiональною самосвiдомiстю, формування активного борця за народнi щеали, громадянина, патрiота.
Багатий педагопчний досвщ народу, його культура, iсторiя, звича!, традицi!, обряди, мистецтво, народнi символи, народна творчють - це т засоби педагогiки народознавства, за допомогою яких можна виховати гiдного представника свого народу, нацi!. Педагогiка народознавства мае ч^ку систему високоефективних щей, понять, принцитв, доступних i емоцшно насичених форм роботи з дтми будь-якого вiку. За умов творчого використання ще! Т. Д. Дем'янюк, за умов врахування неодмiнно! умови: «форми народознавчо! роботи, як i методи, повиннi вiдповiдати метi, цшьовим установкам, змiстовi основного виховного задуму, вщзначатися доступнiстю, привабливiстю, оригiнальнiстю» [9], використання педагопки народознавства у нацюнально-патрютичному вихованнi молодших школярiв стане дшсно ефективним i сприятиме створенню нацюнально! системи виховання на засадах укра!нсько! народно! педагогiчно! спадщини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бех I. Виховання особистосп. Кн. 1. Ки!в: Либщь. 2003. 280 с.
2. Дем'янюк Т., Кацинська Л. та Байрамова М. Використання народно!' педагопчно!' деонтологп у створенш нацюнально!' системи виховання. Р1вне: 1ПКПК. 1996. 91 с.
3. Дем'янюк Т., Дуляницька С., Лисенко О., Сакова Н. та Шидловька С. Виховання гумашстично спрямовано!' особистосл. Р1вне: Волинськ1 обереги. 2011. 362 с.
4. Дем'янюк Т. Виховання духовносп учшв загальноосвггньо!' школи засобами народознавства. В: Матерiали наук.-прак. конф. Р1вне: 1ПКПК. 1992. с. 16-18.
5. Дем'янюк Т. та Кацинська Л. В1дзначення календарно-обрядових свят в сучаснш школь Осшнш цикл. Ч. 4. Р1вне: 1ПКПК. 1996. 47 с.
6. Дем'янюк Т. В1дроджуемо народш традицп. Лишй цикл календарно-обрядових свят. Ч. 3. Р1вне: РДП1. 1996. 61 с.
7. Дем'янюк Т. Д1яльшсть тимчасового науково-дослвдного колективу педагопв Р1вненщини. Нова педагогiчна думка. 1. 2005. сс.7-13.
8. Дем'янюк Т. Експериментальш навчальш заклади Р1вненщини. Р1вне. 2003. 42 с.
9. Дем'янюк Т. Змют та методика народознавчо!' роботи в сучаснш школь народознавча робота в позаурочний час. Ки!в: 1СДО, 1996. 108 с.+ 4 арк. вкл.
10. Дем'янюк Т., Лашта В., Мельничук Л. та ш. 1нновацшш технолог!!' методично!' роботи з педагопчними кадрами в умовах району. Р1вне: Волинськ1 обереги. 2005. 251 с. Б1блюгр.: с. 247-248.
11. Дем'янюк Т., Вознюк Г. та Сухолейстер Г. 1нновацшш технолог!!' трудового виховання учшв. Ки!в-Р1вне: Волинськ1 обереги. 2008. 175 с. Б1блюгр.: с. 143.
12. Дем'янюк Т. Календарно-обрядов1 свята в школ1. Зимовий цикл. Ч. 1. Р1вне: РДП1. 1996. 80 с.
13. Дем'янюк Т. Календарно-обрядов1 свята в школ1. Весняний цикл. Ч. 2. Р1вне: РДП1. 1996. 80 с.
14. Дем'янюк Т. Методика виховання в сучаснш школ1. Ки!в. 2000. 286 с.
15. Стельмахович М. Украшська родинна педагог1ка. Ки!в: 1СДО. 1996. 300 с.
16. Сухомлинська О. Духовно-моральне виховання д1тей та молодь загальн1 тенденц1!' й 1ндиввдуальний пошук. Ки!в: Всеукра!нський фонд - Добро. 2006. 350 с.
17. Сухомлинський В. Вибраш твори: в 5-ти т. Т. 5. Ки!в: Радянська школа. 1997. 200 с.
18. Ушинський К. Про народшсть у громадському вихованн1. Вибран1 педагопчш твори. Т.1. Ки!в: Радянська школа. 1983. 341 с.
19. Чорна К. та Ганнусенко О. Виховання моральносп як основи духовного свпу школяр1в в умовах розбудови укра!'нсько!' держави. Ц1нност1 християнсько!' культури як фактор морально-етичного формування особистост1. Ки!в. 2002. 129 с.
