CC BY
65
НАУКОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
УДК 001.32:669.1]:94(477)"1939/2016"
1ЧМ - НАУКОВИЙ ЦЕНТР РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГ1ЙНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
БОЛЬШАКОВ В. I., д. т. н, проф., еВСееВА Г. П., д. н. держ. управ., ПЕРЕТОКГН А. Г., к. i. н, доц.
:Кафедра мaтерiaлознaвствa та обробки мaтерiaлiв, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна aкaдемiя будiвництвa та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473
2Кафедра укра!нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна академш будiвництвa та aрхiтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3Кафедра укра!нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академш будгвництва та aрхiтектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на, тел. +38 (050) 975-77-93, ORCID ID: 0000-0001-8881-1024
Анотащя. Постановка проблеми. Розглядаеться iсторiя створення та розвитку 1нституту чорно! металургп iменi З. I. Некрасова Нацюнально! Академп наук Укра!ни. 1ЧМ став науковим центром розвитку металургшно! промисловостi кра!ни. Дослщження видатних учених-метaлургiв 1ЧМ сввдчать про вагомий внесок, який вони зробили у розвиток металургшно! науки та у впровадження !х наукових досягнень у виробництво, у розвиток металургшно! промисловосп Укра!ни. Анализ публжацш. Iсторiя 1ЧМ висвгглюеться у фундаментальних працях, присвячених метaлургiйнiй промисловостi Укра!ни, а також у дослвдженнях, як1 були опублжоваш до ювше!в видатних вчених-металурпв 1нституту чорно! металурги, наприклад, академЫв З. I. Некрасова, Вад. I. Большакова та ш.
Мета cmammi - проaнaлiзувaти процес створення ГЧМ та етапи його розвитку у ХХ та XXI ст., а також розглянути вплив на цей процес економiчно! та пол1тично! ситуаци в крa!нi, визначити роль видатних учених-металурпв, вплив !х наукових дослвджень на розвиток вiтчизняно! науки та металургшно! промисловосп Укра!ни. Iсторiя ИМ починаеться у 1939 р., коли !нститут було оргaнiзовaно у м. Харшв у склaдi Акaдемi! наук Укра!нсько! РСР. На початку Велико! Вичизняно! вiйни IЧМ був евакуйований до Уфи - столицi Башкири. Пiд час вiйни вченi ИМ працювали, щоб збiльшити випуск металу, спецiaльних сталей для оборонно! промисловосл. У 1943 роцi. Iнститут переведено до Москви, потiм до Киева. У 1952 -му було прийнято рiшення перевести IЧМ до Дншропетровська. З. I. Некрасова було обрано директором IЧМ. Вiддiли !нституту очолили aкaдемiки З. I. Некрасов, О. П. Чекмарьов, К. Ф. Стародубов, член-кор. Академп наук Укра!нсько! РСР К. П. Бунiн, С. Н. Кожевников, проф. Н. О. Воронова та ш У 1960 рош для будiвництвa лабораторно! бази ИМ видшено дiлянку в район Ботaнiчного саду. Висновки. Пiсля творчого шднесення у 1960-1980 рр. ИМ пережив складш 1990-тi, але залишився провiдним галузевим науково-досл1дним Тнститутом, зберiг високий науковий потенцiaл i продовжуе виконувати комплекснi науково-дослвдницьш роботи у гaлузi чорно! металургп. З 1996 до 2015 року, тобто майже 20 рокiв директором ИМ був академж НАН Укра!ни Вад. I. Большаков. IЧМ сшвпрацюе з великими метaлургiйними пiдприемствaми Укра!ни, кра!н СНД, КНР, Японi! та ш.
Ключовi слова: науково-до^дний тститут, чорна металургiя, iсторiя, Украта, npoMurnoeicmb, виробництво
ИЧМ - НАУЧНЫЙ ЦЕНТР РАЗВИТИЯ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ УКРАИНЫ
БОЛЬШАКОВ В. И., д. т. н., проф., ЕВСЕЕВА Г. П., д. н. гос. управ., ПЕРЕТОКИН А. Г., к. и. н., доц.
1Кафедра материаловедения и обработки материалов, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473 2
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. +38 (050) 975-77-93, ORCID ID: 0000-0001-8881-1024
Аннотация. Постановка проблемы. Рассматривается история создания и развития Института черной металлургии им З. М. Некрасова Академии наук Украины. ИЧМ стал научным центром развития металлургической промышленности нашей страны. Исследования выдающихся ученых-металлургов свидетельствуют об их значительном вкладе в развитие металлургической науки и во внедрение научных достижений в производство, в развитие металлургической промышленности Украины. Анализ публикаций. История ИЧМ освещается в фундаментальных работах, посвященных развитию металлургической промышленности в Украине, а также в книгах, которые были опубликованы к юбилеям выдающихся ученых-металлургов Института черной металлургии, например, академиков З. И. Некрасова, Вад. И. Большакова и др.
Цель статьи - проанализировать процесс создания ИЧМ и этапы его развития в ХХ и ХХ1 вв., а также рассмотреть влияние на этот процесс экономической и политической ситуации в стране, определить роль выдающихся ученых-металлургов, влияние их научных достижений на развитие металлургической промышленности Украины. История ИЧМ начинается в 1939 г., когда он был создан в г. Харьков в составе Академии наук Украинской ССР. В начале Великой Отечественной войны Институт был эвакуирован в Уфу - столицу Башкирии. Во время войны ученые работали, чтобы увеличить выпуск металла, специальных сталей для оборонной промышленности. В 1943 году Институт перевели в Москву, а потом в Киев. В 1952-м было принято решение перевести Институт в Днепропетровск. З. И. Некрасова избрали директором ИЧМ. Отделы ИЧМ возглавляли академики З. И. Некрасов. А. П. Чекмарев, К. Ф. Стародубов, член-корр. Академии наук Украинской ССР К. П. Бунин, С. Н. Кожевников, проф. Н. А. Воронова и др. В 1960 году для строительства лабораторной базы ИЧМ был выделен участок возле Ботанического сада. Выводы. После творческого подъема в 1860-1980-х гг. ИЧМ пережил тяжелые 1990-е, но остался головным отраслевым научно-исследовательским институтом, сохранил высокий научный потенциал и продолжает выполнять комплексные научно-исследовательские работы в отрасли черной металлургии. С 1996 до 2015-го, т. е. почти 20 лет директором ИЧМ был академик НАН Украины Вад. И. Большаков. ИЧМ сотрудничает со всеми крупными металлургическими заводами Украины, стран СНГ, КНР, Японии и других.
Ключевые слова: научно-исследовательский институт, черная металлургия, история, Украина, промышленность, производство
IFM - SCIENTIFIC CENTRE OF THE DEVELOPMENT OF THE UKRAINIAN METALLURGICAL INDUSTRY
BOLSHAKOV V. I., Dr. Sc. (Tech.), Prof., YEVSEIEVA G. P.2, Dr. Sc. (Public Management), Prof, PERETOKIN A. H., Cand. Sc. (Hist.) Ass. Prof.
department of Materials and Materials Processing, State Higher Educational Establishment «Prydneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, Tel. +38 (0562) 745-23-72,
e-mail: bolshakov@mail.pgasa.dp.ua, ORCID ID: 0000-0003-0790-6473 2
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, phone: 38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A Chernyshevskogo str., Dnipro, 49600, Ukraine, phone: +38 (050) 975-77-93, ORCID ID: 0000-0001-8881-1024
Abstract. The history of creation and development of the Institute of ferrous metallurgy of the Ukrainian Academy of Sciences named after Z. I. Nekrasov is regarded in the article. IFM has become the scientific centre of the development of the metallurgical industry of Ukraine. Researches of the outstanding scientists show their significant contribution in the development of the metallurgical science and implementation of their achievements in the production of the metallurgical industry of Ukraine. Analysis of publications. History of the Institute of the ferrous metallurgy is regarded in the fundamental works devoted to the development of the metallurgical industry in Ukraine and in the works published to the jubilee dates of the prominent scientists academicians Z. I. Nekrasov, V. I. Bol'shakov and others.
The purpose of the article is to analyze the process of the creation of the Institute and the stages of its development in the 20th and 21st centuries and to define the influence of the economic and political situation in the country upon this process? To regard the role of the outstanding scientists and influence of their achievements on the development of the metallurgical industry of Ukraine. The history of IFM began in 1939 when it was organized in Kharkiv as a part of the Academy of Sciences of Ukraine. At the beginning of the Great Patriotic war the Institute was moved to Ufa - the capital of Bashkiria. During the war the scientists of the Institute tried to increase the output of metal and special steels for the defence industry. In 1943 the Institute moved to Moscow and then to Kiev. In 1952 it was decided to move the Institute to Dnepropetrovsk. In order to combine the scientific researches and production of metal. Z. I. Nekrasov was elected Director of the Institute. The departments of the Indtitute were headed by academicians Z. I. Nekrasov, A. P. Chekmariov, K. F. Starodubov, Correspondence Members of the Ukrainian Academy of Sciences K. P. Bunin, S. N. Kozhevnikov. Professor N. O. Voronova.
11
Conclusion. In 1960 the site for the construction of the laboratory base was given to the Institute, It was near the Botanical garden. Academician Z. I. Nekrasov creates the Institute of his dream. After creative rise in 1960s-1980s the Institute survived during difficult 1990s and remained the leading branch scientific research Institute. IFM has saved high scientific potential and continues to carry out complex scientific research works in the field of the ferrous metallurgy. Academician V. I. Bol'shakov was Director of the Institute for about 20 years (1996-2015). The Institute collaborates with all big metallurgical plants of Ukraine, countries of UIS, China, Japan and other countries.
Keywords: scientific research Institute, ferrous metallurgy, history, Ukraine, industry, production
Виклад матер1алу. 1нститут чорно'' металургл створений у 1939 рощ у м. Харюв у складi Академп наук Укра'шсько'' РСР. На той час Радянський Союз посщав одне з перших мюць у свт з виробництва чорних металiв. Тут були побудоваш високомехашзоваш тдприемства, створена матерiально-технiчна база чорно'1 металургл, однак потреби в металi народного господарства й оборонно'' промисловосп постшно зростали. Особлива увага придшялася розвитку металургшно'' науки. Створювалися науково-дослщш шститути, як тзшше стали великими науковими центрами.
Оргатзащю шституту було доручено його першому директору академшу АН УРСР М. В. Луговцову. Головн вщдши шституту очолили академши АН УРСР Н. Н. Доброхотов, В. Н. Свечшков, Г. В. Курдюмов, члени-кореспонденти АН УРСР I. Н. Францевич, В. С. Васильев, П. Т. Смельяненко [6, с. 85-86].
1з дня створення тематика шституту була актуальною i багатогранною, що зумовлювалось досвщом, шщатившстю та масштабнiстю дiяльностi вчених, яю в ньому працювали. У передвоенн роки вченi 1нституту чорно'1' металургл зробили вагомий внесок у вивчення багатьох актуальних проблем - промислове використання керченських руд, процеси виробництва залiзного порошку, технология плавлення мартешвсько'' сталi, конструкцл мартенiвських печей, дослiдження змiн у структурi сталi за впливу високих температур та iн.
На початку Велико'' В^чизняно'' вiйни 1нститут чорно'1 металургл був евакуйований у столицю Башкирл - Уфу. Завдяки зусиллям академша
М. В. Луговцова науковi сили iнституту були об'еднанi i мобiлiзованi на виконання оборонних завдань. Вже в липш та серпн 1941 р. вiдбулося перше засщання Президл
АН УРСР, на якому обговорювалися питання оргашзацл роботи шститу^в академп для забезпечення оборони кра'ни. Було визначено чiткi форми й напрями роботи шститу^в.
За короткий час украшсью вченi встановили тюш творчi зв'язки з мiсцевими науковими оргашзащями та
пiдприемствами. У жовтш 1941 року було створено Науково-техшчний комiтет сприяння оборонi, який очолив президент Академл наук УРСР академш А. А. Богомолець [6, с. 86-88 ].
Пщ час вшни метал був важливим стратегiчним матерiалом. Багато виробничих пiдприемств чорно'' металургл були втрачеш. Гостро вiдчувалася нестача металу, палива, сировини, матерiалiв. Перед металургами постало вщповщальне i складне завдання - мобшзувати всi тдприемства чорно'' металургл на збiльшення випуску металу, полшшити структуру галузi, збшьшити випуск спецiальних сталей, якi були необхщш для виробництва танкiв, л^аюв, боеприпасiв, озброення. Дев'ятого травня 1943 року була прийнята постанова про переведення Академл наук УРСР у Москву. Вчеш 1нституту чорно'' металургл Укра'ни мали можливiсть працювати в лабораторiях Академп наук СРСР.
Шсля звiльнення Укра'ни вiд фашистських загарбникiв почали створюватися спецiальнi вш'зш бригади для здiйснення допомоги промисловим пщприемствам. Взимку 1943-1944 рр. пращвники 1нституту чорно'' металургл органiзували у Киевi та Харковi лабораторл для мехашчного випробування матерiалiв.
У складних умовах тд час вiйни вчеш шституту публшували сво'' статтi в журналi «Сталь», який виходив у Свердловську. Перша збiрка наукових праць учених 1нституту чорно'' металургл була опублшована у Киевi в 1946 р. Вона була
присвячена досл1дженням, проведеним ученими в евакуацп. У повоенш роки особлива увага придшялася вщродженню тдприемств чорно! металургп. Була створена спещальна комю1я на чол1 з академ1ком А. А. Богомольцем, яка вир1шувала питання вщновлення народного господарства, в першу чергу, вугшьно!, енергетично! та металургшно! галузей промисловосп.
Навесш 1944 р. почалася реевакуащя 1нституту чорно! металургп 1з Москви в Укра!ну. Виникло складне питання, куди повертатися. До вшни 1ЧМ базувався у трьох мютах: Харков1, Дншропетровську 1 Киев1. Було вир1шено, щоб 1нститут базувався в Киев1. У 1944 рощ Академ1я наук УРСР одержала 24 млн карбованщв для проведення науково! роботи в Укра!ш. Б1блютека 1м В. I. Ленша видшила для 1ЧМ 1з сво!х фонд1в необхщну науково-техшчну л1тературу. В зруйнованому фашистами Киев1 у пращвниюв 1ЧМ виникло багато труднощ1в. Не було лабораторних мебл1в, прилад1в, вщчувалася гостра нестача матер1ал1в, реактив1в, обладнання. Але вже протягом 1945 р. матер1альш цшносп 1ЧМ зросли на 1 млн карбованщв.
Шсля вшни перед металургами стояло актуальне завдання забезпечити металом кра!ну, вщновити й розвивати народне господарство. У повоенш роки почали формуватися прюритетш принципи 1 напрями науково! д1яльносп 1нституту, яю охоплювали вс головш роздши чорно! металургп. Науков1 розробки 1нституту завжди характеризувалися комплексним тдходом до вивчення складних питань. У вир1шенш багатьох питань брали участь р1зш науков1 тдроздши.
Перед наукою стояло невщкладне завдання - забезпечити техшчний прогрес, розвивати технолопю виробництва, його автоматизащю 1 мехашзащю. Необхщно було розширити науков1 дослщження, поглибити спещал1защю науки, яка б могла забезпечити тднесенно виробництва.
У 1952 рощ Зота Глшча Некрасова було обрано директором 1нституту чорно! металургп Академп наук Укра!ни. З. I. Некрасов був не тшьки видатний вчений, а й талановитий оргашзатор науки. В т складш повоенш роки кра!на
потребувала багато високояюсного металу. Для цього треба було розробити та використовувати в промисловосп нов1 ефективш технолог!! [6; 9].
З метою наблизити наукову базу до виробництва було прийнято р1шення про перебазування 1нституту чорно! металургп у Дншропетровськ, ближче до металургшних тдприемств.
Дншропетровськ був металургшним центром кра!ни. Ще в дореволюцшш роки в Катеринославському прничому, а тзшше в Дншропетровському металургшному
шститут1 готувалися висококвал1ф1коваш кадри та працювало багато видатних учених-металурпв.
Перебазування 1нституту почало здшснюватися у 1953, а закшчилося у 1954 рощ. Фш1я 1нституту в Дншропетровську не тшьки поновила свою роботу, а й почала швидко розширюватися й розвиватися. Перебазування не обшшлося без значних втрат. Видатш вчеш, як1 свого часу зробили вагомий внесок у створення й розвиток 1нституту, залишилися в Киев1. Молодому директору доводилося створювати новий шститут. Невичерпна енерпя, фантастична працездатшсть, високий професюнал1зм та оргашзаторський талант допомагали З. I. Некрасову справлятися з1 складним завданням.
Кшькють ствроб1тник1в зростала за рахунок молодих спещал1спв, в основному випускниюв Дншропетровського
металургшного шституту, а також завдяки досвщченим науковим пращвникам Металургшного шституту та шших вуз1в мюта [9, с. 4-7].
Перед кер1вниками 1нституту чорно! металургп стояло вщповщальне завдання -створити новий шститут, здатний досягти р1вня металургшно! науки, що вщповщае потребам в1тчизняно! чорно! металургп, який був би укомплектований висококвал1ф1кованими кадрами та мав би сучасну лабораторну базу.
У Дншропетровську 1нститут чорно! металургп одержав корпус по вулищ Писаржевського 5, який рашше належав Х1м1ко-технолопчному шституту. Шсля перебазування з Киева до Дншропетровська до складу 1ЧМ увшшли вщдш металургп чавуну, вщдш стал1,
прокатний вщдш, вщдш терм1чно! обробки, вщдш металознавства, ливарна група, х1м1ко-анал1тична лаборатор1я. Ц вщдши очолили академии АН УРСР З. I. Некрасов, А. П. Чекмарьов, К. Ф. Стародубов, член-
кореспондент АН УРСР К. П. Бунш, доктор техн. наук Н. О. Воронова, канд. техн. наук Г. П. Пухнаревич, канд. х1м. наук М. С. Ковтун.
Академгк АН Украти Зот 1лл1ч Некрасов
У 1954 рощ було оргашзовано лаборатор1ю з проблем мехашзацп та автоматизаци металургшних агрегат1в, кер1вником яко! став член-кореспондент АН УРСР С. Н. Кожевников.
З 1954 року почала свою д1яльшсть астрантура 1ЧМ. Серед перших астрашив були В. Д. Чехранов, В. А. Теряев, В. Ф. Пешат, В. Л. Павлов, Г. З. Ковальчук та 1н. [6, с. 98].
Перебазування 1нституту чорно! металургл до Дншропетровська вщ1грало значну роль. 1нститут опинився у центр1 металургшного регюну, а вчеш 1ЧМ сприяли прогресу металургшного виробництва. На пщприемствах
Дншропетровська 1 области розроблялися техшчш та технологичш нововведення в галуз1 чорно! металургл:
-на завод1 1м. Дзержинського дослщжувалася робота доменних печей з тдвищеним тиском колошникового газу, розроблявся ефективний спос1б прокатки двох зливюв [18];
-на завод1 1м. Петровського вперше у свт почали вдувати в горн доменно! печ1 природний газ, а на завод1 1м. Дзержинського природний газ збагачували киснем [8, с. 38-40];
-на Кривор1зькому металургшному завод1 1м. В. I. Ленша будували 1 використовували найбшьш1 для свого часу доменш печ1 об'емом 1 719, 2 000 1 2 700 м3 [1; 2].
Ствроб1тники 1нституту брали активну участь у вс1х цих розробках. Прогресивна технология плавлення з пщвищеним тиском газу на колошнику широко застосовувалася у вггчизнянш практищ - 50 печей було переведено на використання тдвищеного тиску. За щею технолопею виплавлялося 70 % чавуну в крш'ш. На завод1 1м. С. М. К1рова (Маковка) та на заводах 1м. К. С. Ворошилова та 1м. Г. I. Петровського у Дншропетровську проводилися роботи з удосконалення технологи мартешвсько! плавки.
Пщ кер1вництвом академ1ка АН УРСР К. Ф. Стародубова була проведена робота з пщвищення стшкости лемеш1в тракторних плугив, як1 вироблялися з спещально! стал1. Ствроб1тники 1ЧМ тд кер1вництвом академка АН УРСР З. I. Некрасова застосували технологию штенсиф1кацп доменно! плавки, яка почала широко використовуватися у свт. За цю роботу у 1960 р. вчеш ГЧМ були нагороджеш Леншською прем1ею [16].
У 1962 рощ з Ыщативи З. I. Некрасова 1нститут чорно! металургл з АН УРСР було переведено до Мшютерства чорно! металургл СРСР. Це вщкривало перед колективом Iнституту нов1 перспективи, зростали обсяги та складшсть завдань. У той час будувались нов1 металургшш заводи, створювалися принципово нов1 металургшш технологГ!, зростали вимоги до якост металу.
Колектив Iнституту тд кер1вництвом талановитого директора з устхом виконуе фундаментальш та прикладш дослщження, здшснюе науково-техшчний супровщ багатьох металургшних виробництв кра!ни. Вперше у св1товш практищ вчеш Iнституту тд кер1вництвом академ1ка АН УРСР О. П. Чекмарьова розробили технолопю подвшно! прокатки зливюв, яка значно пщвищила ефектившсть прокатного виробництва 1 поширилась у св1товш практищ. Робота була вщзначена Державною прем1ею Укра!ни в галуз1 науки 1 техшки у 1970 р. [17; 18].
Видатш вчеш IЧМ неодноразово брали участь у закордонних науково-техшчних конференщях: З. I. Некрасов у ЧССР, К. Ф. Стародубов - в НДР, С. Н. Кожевников - у США, а також протягом року читав лекцл у Фрайберзькш прничо-металургшнш академп в Имеччиш [ 6, с. 101].
З. I. Некрасов прекрасно розум1в, що без серйозно! бази для фундаментальних та прикладних дослщжень неможливо виконати грандюзш завдання, поставлен! перед ИМ. Видатний вчений створюе !нститут свое! мрИ, в якому орган1зован1 сучасн1 лабораторИ з обладнанням для проведення дослщжень у р1зних галузях металургшного виробництва.
У 1960 рощ для буд1вництва лабораторно! бази ГЧМ було вид1лено д1лянку площею 11,5 га в район1 Боташчного саду. У цей пер1од Тнститут продовжуе розробки з1 створення, сертифшацп та стандартизацИ
нап1вспок1йних сталей для прокату з пщвищеною та високою м1цн1стю в1дпов1дною м1жнародних норм. У 1960-т1 роки особлива увага в ИМ прид1ляеться розробкам, спрямованим на мехашзащю та автоматизац1ю металург1йного процесу.
Вщдш, яким керував член-кореспондент АН УРСР С. Н. Кожевников, розробляв 11 наукових тем, безпосередньо пов'язаних 1з металургшним виробництвом. З 1962 року тд кер1вництвом академ1ка
О. П. Чекмарьова розроблялася важлива комплексна проблема безперервного прокату [17; 18].
У 1963 рощ Тнститут чорно! металургл було визнано головною оргашзащею за трьома найважлив1шими напрямами розвитку чорно! металургл:
- штенсиф1кащя доменного виробництва з метою пщвищення потужностей доменних печей;
-введення в прокатне виробництво швидюсних процеав 1 методу безкшечно! прокатки;
-розробка 1 введення ефективних метод1в 1 засоб1в зм1цнювально! термообробки прокату.
У 1964 рощ вщдш автоматизацл та мехашзацл розробив та впровадив на Швденнотрубному Н1копольському завод1 пристр1й, який дозволив пщвищити швидк1сть стану на 25 %. Уперше у св1тов1й практищ прокатного виробництва у 1965 р. одержали промислову партш прокату з1 зварним швом. У 1967-му вперше у св1товш практиц1 вчен1 Тнституту п1д кер1вництвом академ1ка АН УРСР К. Ф. Стародубова розробили нетрадицшну енергозбер1гальну технолог1ю зм1цнення прокату [15].
На завод1 «Запор1жсталь» була проведена експериментальна плавка з метою одержання високояк1сно! стал1, яку можно було використовувати в автомобшебудуванш.
У 1960-т1 роки в !нститут1 з'являються нов1 науков1 п1дрозд1ли, шють металург1йних лаборатор1й. В цей час почали експлуатуватися нов1 корпуси в Боташчному саду, були встановлен1 творч1 та д1лов1 контакти практично з ус1ма металург1йними центрами СРСР та закордонними пщприемствами. Iнститут чорно! металургл АН Укра!ни зробив великий внесок у розвиток металургшно! науки, у створення та введення у металург1йне виробництво нових ефективних технологий. ¡ТЧМ було визнано головним науково-дослщним 1нститутом у Радянському Союз1.
Академгк АН Украши Кирило Федорович Стародубов
У 1970-т роки 1нститут продовжував виконувати важлив1 дослщницью роботи, яю визначали напряки прогресу галузг
- у галуз1 доменного виробництва -технология плавлення з використанням концентрату, багатого на зал1зо; використання кисню та природного газу, дослщження та введення доменних печей великого об'ему [10; 11];
- у галуз1 виробництва стал1 -вдосконалення мартешвського та конвертерного виробництва [8];
- у галуз1 прокатного виробництва -одночасна прокатка двох зливюв, удосконалення технологи процесу прокату
[7; 17 ];
- у галуз1 терм1чно! обробки -розроблення 1 впровадження технологи 1 обладнання для термообробки прокату [16;17].
Держава високо ощнила вагомий внесок З. I. Некрасова в економ1ку кра!ни, в !! науково-техшчний прогрес.
З. I. Некрасова нагороджено трьома орденами Ленша, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», багатьма медалями. Серед перших учених Укра!ни у 1969 р. З. I. Некрасов одержав звання Героя Сощалютично! пращ СРСР [6; 9 ].
З 1978 року З. I. Некрасов повнютю переходить на наукову роботу.
В 1970-т розвиваеться та удосконалюсться структура !нституту. Для розширення дослщжень у галуз1 виробництва тонкого листа з1 складу прокатного вщдшу видшяеться
самостшний пщроздш виробництва тонкого листа. У 1975 рощ на баз1 вщдшу терм1чно! обробки стал1 1 лабораторш металознавства 1 кристал1заци стал1 створено вщдш металознавства та терм1чно! обробки стал1. Кер1вником призначено професора I. Г. Узлова [13; 14].
У 1978 рощ створюються нов1 вщдши з вивчення металургшних властивостей зал1зорудно! сировини 1 вщдш метрологи. Того ж 1978 року директором !нституту чорно! металурги було призначено докт. техн. наук, професора I. Г. Узлова. З його 1м'ям пов'язаш теоретичш проблеми розроблення 1 практичне застосування ново! галуз1 металурги - терм1чно! обробки прокату в умовах його масового виробництва. В т роки продовжувалось буд1вництво 1 полшшення матер1ально! бази !нституту. У 1976 рощ здано до експлуатаци головний корпус !нституту чорно! металурги. У ньому розташувалися конференц-зал на 500 мюць, лаборатори, б1блютека та !дальня [6, с. 116].
У 1988 рощ !нститут чорно! металурги АН СРСР очолив учений-металознавець В. Л. Пшюшенко. Йому довелося
вир1шувати складш проблеми:
завершувалася перебудова в кра!ш, перестала юнувати держава СРСР. Колектив ^статуту важко переживав т часи. Розвалювалася економша велико! могутньо! держави, змшювалися форми власносп. Багато галузевих науково-дослщних шститупв завершували свое юнування. В цей важкий час було необхщно зберегти Iнститут. Презид1я Нащонально! Академп наук Укра!ни, !! Президент Борис Свгенович Патон прийняли стратепчне р1шення - повернути Iнститут чорно! металургп до складу Академп наук Укра!ни. Життя пщтвердило, що це було правильне р1шення [6, с. 184].
1980-т роки буди досить плщними для вчених шституту. ^статут чорно! металургп як головна оргашзащя галуз1 брав участь у вах видатних металургшних проектах того часу. У 1980 рощ вперше у в1тчизнянш практищ на Захщно-Сиб1рському металургшному завод1 за участю вчених прокатного вщдшу ИМ було застосовано виробництво економ1чних тонкостшних швелер1в. Це впровадження дало змогу економити 20 % металу.
На баз1 теоретичних розробок та промислових дослщжень вчеш Iнституту п1д кер1вництвом докт. техн. наук, професора В. А. Вихлевщука вперше в СРСР розробили та застосували ресурсозбер1гальш технолопчш процеси та обладнання для глибокого рафшування стал1 в ковшах великого об'ему. Це дозволило створити сталь нового поколшня з низьким вмютом шк1дливих дом1шок 1 низькою соб1варт1стю, що забезпечило роботу комплексу конвертер - установка раф1нування.
У 1981 роц1 вчен1 Тнституту чорно! металургГ! п1д кер1вництвом докт. техн. наук, професора Н. О. Вороново! вперше у св1товш практищ устшно вир1шили проблему видалення с1рки з р1дкого чавуну за допомогою гранульованого магнез1ю у промислових масштабах. Ц1 досягнення дозволили випускати високояюсш марки стал1 на металург1йних комбшатах 1м. Iллiча, «Запор1жсталь», «Азовсталь», «Кривор1жсталь». Розробки в цiй галузi вщповщають найвищому свiтовому рiвню
У 1982-му вчеш ИМ брали участь у комплекс робiт iз виробництва високояюсно! гарячекатано! листово! сталi, яка використовуеться на 250 пщприемствах. Пiд керiвництвом докт. техн. наук Вадима Твановича Большакова була введена технология плавки з частковою замшою природного газу коксовим на комбша^ «Криворiжсталь». Це дозволило заощаджувати 6-7 % коксу i пiдвищило виробничу потужшсть печей на 5 %.
Експерименти прокатки на блюмiнгу 1 300 Криворiжсталi дозволили заощаджувати 25-30 % часу на^ву та забезпечити 10 % заощадження палива.
У 1995 рощ вчеш ИМ розробили технологию плавки чавуну для найбшьшо! в свт доменно! печi об'емом 5500 м3 на Череповецькому металургшному комбiнатi. Продовжувались роботи з удосконалення технологi! термiчного змiцнення тонкого листа на сташ 3 600 Азовстал^ що дозволило полiпшити яюсш
характеристики сталi. Спiвробiтники IЧМ брали участь у достроковому пуску доменно! печi № 5 об'емом 5 500 м3 з автоматизованою системою керування [1; 3; 4] на Череповецькому металургшному комбшать
У 1990-^ роки не фiнансувалися ремонт корпуав та обладнання, купiвля ново! сучасно! технiки, пiдтримання лабораторно! бази, ви!зди на промисловi пiдприемства для проведення дослщжень. Частина ствроб^ниюв !нституту перебувала у вiдпустках без зароб^но! плати, тому що замовники не розраховувались за виконану науково-дослщницьку роботу. Труднощi виникали також в шформацшному забезпеченнi науково-дослiдницько! дiяльностi. Значна частина науково! тематики Iнституту була пов'язана з проведенням великих обсяпв розрахунково-теоретичних дослiджень. Труднощi в проведенш дослiджень i реалiзацi! !х результатив виникали через те, що багато державних та галузевих програм було припинено.
Ь друго! половини 1996 р. Мшютерство промисловостi припинило фiнансування науково-дослiдницьких роб^, що спричинило значне погiршення
фiнансового стану !нституту. Внаслiдок цього знизилася мотивацiя до плщно! науково! роботи i зменшилася кшьюсть висококвалiфiкованих наукових
спiвробiтникiв. Двi третини працiвникiв звiльнилися. Iнститут мав заборговашсть iз зароб^но! плати вщ 6 до 12 мiсяцiв [6, с. 135].
Незважаючи на об'ективш труднощ^ вченi Iнституту чорно! металургл проводили серйозш науковi дослiдження i реалiзовували розробки на промислових пiдприемствах. !нститут залишаеться одним iз головних науково-дослщних центрiв галузi. Його тематика нацшена на вирiшення найважливiших та
перспективних завдань чорно! металургл. До 1995 року шститут як головна оргашзащя проводив координацiйнi засiдання з 11 науково-техшчних напрямiв розвитку металургiйного виробництва в таких галузях як доменне, конвертерне, прокатне виробництво i термомехашчна обробка прокату.
Дослiдження Iнституту завжди збершали новизну та актуальнiсть, вони були спрямоваш головним чином на розроблення технологш, якi дозволяли удосконалити та полшшити техшко-економiчнi показники стал^ чавуну, прокату. ИМ створював прогресивш види металопродукцл та технолопю !! ефективного використання на залiзничному транспортi. Iнститут викона в декшька проектiв за науково-технiчними програмами Мшютерства науки Укра!ни, брав участь у виконанш проекту ТЛС18 з розроблення програми розвитку чорно! металургл Укра!ни.
У 1994 рощ була розроблена Державна науково-техшчна програма «Ефективнi конструкцшш сталi», метою яко! було створення сталей з пiдвищеними характеристиками мщносп для
машинобудування, будiвництва, енергетики й шших галузей промисловостi. При цьому використовувалися прогресивш
енергозбершальш та ресурсозбершальш процеси, якi забезпечували зниження металомюткосп механiзмiв, машин, металевих та залiзобетонних конструкцiй. Особливого значення набувало створення способiв та технологiй використання
вторинних сировинних ресурсiв i виршення екологiчних проблем. Велика увага придшялася розробленню
технологiчних рекомендацiй для проектування нових металургiйних об'ектiв i реконструкцл iснуючих.
Сучасний етап науково-технiчно! революцл в промисловостi тiсно пов'язаний зi створенням та введенням у виробництво шформацшних технологiй. Специфiка цього процесу для металургл полягае не тшьки в об'ектах дослщження, айв необхщносп органiзацi! фонду знань у виглядi трьох складових: фундаментальних, технологiчних та техшчних iнформацiйних баз. Щодо концепцл створення iнформацiйних технологiй в металургл, яку ИМ розробив разом з !нститутом металургл iм. А. А. Байкова Росшсько! Академi! наук, перша iз цих баз включае фундаментальну фiзико-хiмiчну
iнформацiю про властивостi матерiалiв металургiйного виробництва, друга -технолопчну iнформацiю про параметри виробничих процеав, третя - данi про економiчнi та енергетичнi показники роботи окремих агрега^в.
Протягом останнiх рокiв розроблеш методологiчнi та технологiчнi основи аналiзу виробництва та якостi продукцi! металургшного комбiнату повного циклу. Ця розробка вщдшу фiзико-хiмiчних проблем металургiйних процеав була випробувана в умовах Дншровського металургiйного комбiнату в 1999 р. й була уведена в експлуатащю. У 1992 рощ !нститут чорно! металургл знову увшшов до складу Академл наук УРСР. Пiсля цього було проведено значну роботу щодо коректування науково! тематики, збшьшено частку фундаментальних дослщжень, пiдвищено !х рiвень, вiдповiдно до вимог, якi ставляться до тематики шститу^в академiчного профшю. З метою полiпшення дiяльностi шституту в складi Академi! наук Укра!ни було проведено низку заходiв:
- змшено структуру iнституту
для посилення його науково! спрямованостi, проведення
фундаментальних дослщжень, пщвищення ефективностi використання прогресивних технологш;
- пiдвищено роль вченох ради та наукових семiнарiв у формуваннi тематики, розвитку наукового напряму, оцiнки виконання науково-дослщницько! роботи, удосконалення пiдготовки наукових кадрiв;
- полшшено роботу аспiрантури;
- визначено перспективы напрями наукових дослщжень для проведення шформацшно-патентно! роботи;
- розширено контакти з шститутами Академп наук Укра!ни пщ час проведеннiя наукових дослщжень.
У 1990-т роки науковi спiвробiтники IЧМ одержали високi урядовi нагороди. За розроблення та введення в д^ комплексу технологiй, яю забезпечували зниження витрат чавуну пщ час виробництва конверторно! сталi. Прем^ Кабiнету Мiнiстрiв СРСР у галузi науки i технiки
було присуджено С. С. Белокурову, В. В. Смокаю, Р. В. Старову. Прем^ Кабшету Мiнiстрiв Казахсько! РСР у галузi науки i технiки - за комплекс роб^ iз техшчного переозброення доменного цеху Карагандинського металургшного
комбiнату з розробленням та введенням ново! енергозбершально! технологи, яка забезпечила пщвищення ефективностi виробництва i полшшення еколопчно! ситуацп в регiонi, було присуджено Вад. I. Большакову i В. Л. Покришюну [6, с. 132]. Завщувача вiддiлу термообробки сталi I. Г. Узлова у 1992 р. було обрано членом Президп Свроазiатсько! асощацп з транспортного металу. Асощащя мала сприяти координацп роб^ i науково-технiчно! спiвпрацi оргашзацш i пiдприемств чорно! металургi!.
Академгк АН Украши Вадим 1ванович Большаков
У 1996 рощ !нститут очолив докт. техн. наук, професор Вадим !ванович Большаков. У цей складний час дiяльнiсть дирекцп була спрямована на пошук нових форм оргашзацп та проведення дослщжень. визначення перспективних напрямюв наукових розробок, забезпечення стабiльного фшансування, лiквiдацiю заборгованостей iз заробiтно! платш, збереження наукових кадрiв i пщвищення !х квалiфiкацi!, що дозволило шституту зберегти високий науковий потенцiал та виконувати комплекснi науково-
дослiдницькi роботи у галузi чорно! металургi! [13].
Ствроб^ники Iнституту публiкували науковi статтт в журналi «Металурггйна й прничорудна промисловiсть», у збiрнику наукових праць «Фундаментальш та прикладнi проблеми чорно! металургл». За 60 роюв юнування Iнституту чорно! металургi!, тобто до 1999 р., вчеш IЧМ опублшували 1 000 статей в науково-техшчних журналах. У 1990-^ роки 22 ствроб^ники Iнституту захистили кандидатсью, а вiсiм науковцiв -докторсью дисертацi!.
Ситyaцiя i3 фiнaнсyвaнням
пoлiпшилaсь нaпpикiнцi 1990-х poкiв. Пpезидiя НАН У^шни встaнoвилa чiткий пopядoк, який дoзвoлив свoeчaснo oдеpжyвaти шшти нa пpoведення нayкoвo-дoслiдницьких po6^ i нa yтpимaння лaбopaтopнoï бaзи. Пoчaлo здiйснювaтися цiльoве фiнaнсyвaння кoмп'ютеpизaцiï тa ствopення бaз дaних. Лiквiдyвaлися зaбopгoвaнoстi i3 зapoбiтнoï плaтнi тa з бюджетних poбiт.
Дев'янoсi pom стали poкaми сеpйoзних випpoбyвaнь для !нституту чopнoï метaлypгiï, пoв'язaних з екoнoмiчними тa сoцiaльними змiнaми, яю вiдбyвaлися в Укpaïнi. Це був 4ac бopoтьби 3a виживaння в склaдних фiнaнсoвих тa мopaльних yмoвaх. Iнститyт, poзpoбки якoгo зaбезпечyвaли poзвитoк метaлypгiйнoгo виpoбництвa в ^arni, мaв збеpегти нayкoвi кaдpи тa склaднy iнфpaстpyктypy. Але вiн не мaв мoжливoстi пpидбaти нoве oблaднaння, викoнyвaлися лише невiдклaднi тa aвapiйнi po6oto з pемoнтy пpимiщень тa yстaткyвaння. Усi зусилля були скoнцентpoвaнi та виплaтi зaбopгoвaнoстей i3 зapoбiтнoï плaти тa стaбiлiзaцiï фiнaнсoвoгo стaнy !нституту [б, с. 12б].
Не звaжaючи нa всi склaднoстi, iнститyтy вдaлoся збеpегти кaдpoвий нayкoвo-технiчний пoтенцiaл тa зaлишитися пpoвiдним зaклaдoм y гaлyзi чopнoï метaлypгiï У^шни. Визнaнням ^oro бyлa yчaсть диpектopa I4M Вaд. I. Бoльшaкoвa y зaсiдaннi Po6o4oï гpyпи 3 чopнoï метaлypгiï екoнoмiчнoï paди ООН y 199б p. y Женев^ нa якiй вш виступив i3 дoпoвiддю пpo гipничo-метaлypгiйний кoмплекс У^шни тa пеpспективи йoгo poзвиткy.
Висновки. Tеopетичнi oснoви сyчaсних фyндaментaльних тa пpиклaдних poзpoбoк Iнститyтy зaклaденi вiдoмими вченими, тд кеpiвництвoм яких були ствopенi тa poзвивaлися нoвi нayкoвi нaпpями. Сьoгoднi в I4M пpaцюють декiлькa aвтopитетних нayкoвих шкiл. Вaжливим нaпpямoм дiяльнoстi Iнститyтy стaли poзpoблення i сyпpoвiд paзoм i3 Мiнiстеpствoм пpoмислoвoï гол^ики
деpжaвних пpoгpaм poзвиткy чopнoï метaлypгiï Укpaïни. В oстaннi poки кaдpoвий склaд Iнститyтy стaбiлiзyвaвся i пpoстежyeться тенденцiя дo збiльшення чисельнoстi таушвих кaдpiв, y пеpшy чеpгy - 3a paхyнoк пpийoмy нa poбoтy випyскникiв вищих нaвчaльних зaклaдiв тa мoлoдих спецiaлiстiв.
I4M спiвпpaцюe з метaлypгiйними зaвoдaми Укpaïни - Кpивopiжстaллю, Зaпopiжстaллю тa iншими пiдпpиeмствaми, a тaкoж iз метaлypгiйними зaвoдaми ^arn СНД, КНР i Япoнiï. Д^екщя Iнститyтy пpидiляe oсoбливy yвaгy тдготовщ квaлiфiкoвaних мoлoдих учених тa iнженеpiв для poбoти в нayкoвo-дoслiдних iнститyтaх, вищих нaвчaльних зaклaдaх, пpoектних iнститyтaх i технiчнoгo кеpiвництвa метaлypгiйними
пiдпpиeмствaми.
В I4M poзшиpенo oчнy тa зaoчнy aспipaнтypy, вiдкpитo дoктopaнтypy. Для yдoскoнaлення пiдгoтoвки мaгiстpiв мiж I4M тa Haцioнaльнoю метaлypгiйнoю aкaдемieю У^шни iснye дoгoвip пpo ствopення спецiaльнoгo фaкyльтетy з пiдгoтoвки мaгiстpiв зa yчaстю пpoвiдних учених I4M. № бaзi Iнститyтy пpoвoдиться пеpеддиплoмнa пpaктикa, гoтyються мaгiстеpськi poбoти пiд кеpiвництвoм йoгo спецiaлiстiв. Пpoвiднi вченi I4M читaють лекцп зi спецiaльних кypсiв для стyдентiв НМетАУ, oчoлюють деpжaвнi
екзaменaцiйнi шмюп, якi oцiнюють дипгомш poбoти стyдентiв [б, с. 185].
Сьoгoднi вченi Iнститyтy чopнoï метaлypгiï НАН Укpaïни визнaчaють нoвi талями фyндaментaльних тa пpиклaдних дoслiджень тa poзpoбoк, зaбезпечyють нayкoвo-технiчний сyпpoвiд
збaлaнсoвaнoгo poзвиткy гipничo-метaлypгiйнoгo кoмплексy, знaхoдять нaйбiльш ефективну pеaлiзaцiю poзпoчaтих paнiше poзpoбoк i ствopюють пеpспективний нayкoвий дopoбoк, який би визнaчaв piвень технoлoгiï тa oблaднaння метaлypгiï мaйбyтньoгo, ввoдять нoвi фopми opгaнiзaцiï нayкoвoï poбoти i пiдгoтoвки мoлoдих висoкoквaлiфiкoвaних спецiaлiстiв.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Доменное производство "Криворожстали" : монография / В. И. Большаков, А. В. Бородулин, Н. А. Гладков, Н. Г. Иванча, А. В. Кекух, Г. П. Костенко, В. С.Листопадов, Н. М. Можаренко, И. Г. Муравьева, А. С. Нестеров, Г. И. Орел, А. В. Сокуренко, Д. Н. Тогобицкая, В. А. Шеремет, С. Т. Шулико, Ф. М. Шутылев ; Криворож. гос. гор.-металлург. комбинат "Криворожсталь". -Днепропетровск, 2004. - 377 с.
2. Большаков В. И. Теория и практика загрузки доменных печей : монография / В. И. Большаков. - Москва : Металлургия, 1990. - 256 с.
3. Большаков В. И. Технология энергосберегающей доменной плавки : монография / В. И. Большаков. - Киев : Наукова думка, 2007. - 412 с.
4. Вадим Иванович Большаков / сост. Г. Н. Голубых ; отв. ред. И. Г. Муравьева. - Днепропетровск, 2013. -176 с.
5. Воронова Н. А. Десульфурация чугуна магнием : монография / Н. А. Воронова. - Москва : Металлургия, 1980. - 239 с.
6. Институт черной металлургии им. З.И. Некрасова / под ред. В. И. Большакова. - Днепропетровск : Арт-Пресс, 2007. - 448 с.
7. Управление качеством тонколистового проката / В. Л. Мазур, А. М. Сафьян, И. Ю. Приходько, А. И. Яценков. - Киев : Техшка, 1997. - 384 с.
8. Опытные плавки с обогащением дутья кислородом до 40% / Некрасов З. И., Можаренко Н. М., Москалина Ф. Н. [и др.] // Интенсификация процессов доменной плавки и освоение печей большого объема. Вып. 5 : темат. отрасл. сб. / М-во чер. металлургии СССР ; [редкол.: З. И. Некрасов (отв. ред.) и др.] Москва, 1979. - С. 38-40.
9. Можаренко Н. М. Творческое наследие и развитие идей доменщика З.И. Некрасова / Н. М. Можаренко // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 1998. - № 1. - С. 4-7.
10. Некрасов З. И. Эффективность применения комбинированного дутья высоких параметров / З. И. Некрасов // Сталь. - 1977. - № 10. - С. 880-883.
11. Некрасов З. И. Пути эффективного использования комбинированного дутья в доменных печах / Некрасов З. И., Товаровский И. Г., Ободан Я. М. // Сталь. - 1971. - № 11. - С.972-977.
12. Нестеренко О. О.Розвиток промисловосп на Укра!ш. Ч. 2 : Економiчнa тдготовка Велико! Жовтнево! Сощалютично! революци / О. О. Нестеренко ; за ред. Л. Е. Горелш. - Ки!в : АН УРСР, 1962. - 560 с.
13. Памяти Вадима Ивановича Большакова // Сталь. - 2015. - № 7. - С. 12.
14. Праздников А. В. Гидропривод в металлургии : монография / А. В. Праздников - Москва : Металлургия, 1975. - 336 с.
15. Развитие металлургии в Украинской ССР / [Ю. А. Анисимов, Н. А. Терещенко, В. Г. Тищенко и др. ; редкол. : З. И. Некрасов (отв. ред.) и др.]. - Киев : Наук. думка, 1980. - 959 с.
16. Термическое упрочнение проката / под ред. К. Ф. Стародубова. - Москва : Металлургия, 1970. - 368 с.
17. Отделка поверхности листа : монография / В. И. Мелешко, А. П. Чекмарев, В. Л. Мазур, А. П. Качайлов. -Москва : Металлургия, 1975. - 272 с.
18. Чекмарев А. П. Точная прокатка сортовых профилей : монография / А. П. Чекмарев, Г. Г. Побегайло.-Москва : Металлургия, 1968. - 236 с.
REFERENCES
1. Bol'shakov V.I., Borodulin A.V., Gladkov N.A., Ivancha N.G., Kekux A.V., Kostenko G.P., Listopadov V.S., Mozharenko N.M., Murav'eva I.G., Nesterov A.S., Orel G.I., Sokurenko A.V., Togobickaya D.N., Sheremet V.A., Shuliko S.T. and Shutylev F.M. Domennoe proizvodstvo "Krivorozhstali" [Blast-furnace production of «Krivorozhstal'»]. Krivorozh. gos. gor.-metallurg. kombinat "Krivorozhstal'" [Krivorozhskij State Mining and Smelting plant "Krivorozhstal'"]. Dnepropetrovsk, 2004, 377 p. (in Russian).
2. Bol'shakov V.I. Teoriya i praktika zagruzki domennyx pechej [Theory and practice of blast-furnace charging]. Moskva: Metallurgiya, 1990, 256 p. (in Russian).
3. Bol'shhakov V.I. Texnologiya energosberegayushhej domennoj plavki [Technology of enegysaving blast-furnace melting]. Kiev: Naukova dumka, 2007, 412 p. (in Russian).
4. Golubyx G.N. and Murav'eva I.G., eds. Vadim Ivanivich Bol 'shakov. Dnepropetrovsk, 2013, 176 p. (in Russian).
5. Voronova N.A. Desul'furaciya chuguna magniem [Desulfuration of cast by magnesium]. Moskva: Metallurgiya, 1980, 239 p. (in Russian).
6. Bol'shakov V.I., ed. Institut chernoj metallurgii im. Z. I. Nekrasova [Institute of ferrous metallurgy named after Nekrasov Z.I.]. Dnepropetrovsk: Art-Press, 2007, 448 p. (in Russian).
7. Mazur V.L., Safyan A.M., Prixod'ko I.Yu. and Yacenkov A.I. Upravlenie kachestvom tonkolistovogo prokata [Quality control of thin sheet rolling]. Kiev: Texnika, 1997, 384 p. (in Russian).
8. Nekrasov Z.I., Mozharenko N.M., Moskalina F. N. [et al.] Opytnye plavki s obogashheniem dut'ya kislorodom do 40% [Experimental meltings with oxygen blowing enrichment up to 40%]. Intensifikaciya processov domennoj plavki i osvoenie pechej bol'shogo ob''ema [Intensification of the processes of blast-furnace melting and putting into production high capacity furnaces]. M-vo cher. metallurgii SSSR [Ministry of Iron and Steel Metallurgy of USSR]. Moskva, 1979, iss. 5, pp. 38-40. (in Russian).
9. Mozharenko N.M. Tvorcheskoe nasledie i razvitie idej domenshhika Z.I. Nekrasova [Creative heritage and development of the ideas of blast-furnace operator Z. I. Nekrasov]. Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost' [Metallurgical and mining industry]. 1998, no. 1, pp. 4-7. (in Russian).
10. Nekrasov Z.I. Effektivnost'primeneniya kombinirovannogo dut'ya vysokix parametrov [Effective use of combined blowing of high parameters]. Stal' [Steel]. 1977, no. 10, pp. 880-883. (in Russian).
11. Nekrasov Z.I. Tovarovskij I.G. and Obodan Ya.M Puti effektivnogo ispol'zovaniya kombinirovannogo dut'ya v domennyx pechax [Effective ways of using combined blowing in blast-furnaces]. Stal' [Steel]. 1971, no. 11, pp. 972-977. (in Russian).
12. Nesterenko O.O. Rozvytok promyslovosti na Ukraini. Ch. 2: Ekonomichna pidhotovka Velykoi Zhovtnevoi Sotsialistychnoi revolyutsii [Industrial development in Ukraine. Part 2: Economical preparation of the Great October Socialist Revolution ]. Kyiv: AN URSR, 1962, 560 p. (in Ukrainian).
13. Pamiati Vadyma Ivanovycha Bol'shakova [In memory of Vadim Ivanovich Bol'shakov]. Stal' [Steel]. 2015, no. 7, p. 12. (in Russian).
14. Prazdnikov A.V. Gidroprivod v metallurgii [Hydrodrive in metallurgy]. Moskva: Metallurgiya, 1975, 336 p. (in Russian).
15. Anisimov Yu.A., Tereshhenko N.A., Tishhenko V.G. [et al.] Razvitie metallurgii v Ukrainskoj SSR [Development of metallurgy in the Ukrainian SSR]. Kiev: Nauk. dumka, 1980, 959 p. (in Russian).
16. Starodubov K.F., ed. Termicheskoe uprochnenie prokata [Thermal rolling strengthening]. Moskva: Metallurgiya, 1970, 368 p. (in Russian).
17. Meleshko V.I., Chekmarev A.P., Mazur V.L. and KachajlovA.P. Otdelka poverxnosti lista [Finishing of sheet surface]. Moskva: Metallurgiya, 1975, 272 p. (in Russian).
18. Chekmarev A.P. and Pobegajlo G.G. Tochnaya prokatka sortovyx profilej [Precise profiled rolling]. Moskva: Metallurgiya, 1968, 236 p. (in Russian).
Рецензент: Башев В. Ф. д-р т. н., проф.
Надшшла до редколеги: 16.11.2016 р. Прийнята до друку: 12.12.2016 р.
