CC BY
24
ШАНОВН1ДРУ31, КОЛЕГИ, СТУДЕНТИ!
Один ¡з найстаргших навчалъних закладгв буд1вельног галуз1 - Приднтровсъка державна академ1я буд1вництва та архтектури святкуе цими днями 100-лття в1д дня заснування буд1вельног освти, правонаступником яког власне г стала наша академгя. Щиро втаю професорсъко-викладацъкий склад, ствробтнитв, студент1в, випускникгв / взагалг в&х днтровщв /з щею поважною датою!
Свою гсторгю наш вищий навчалъний заклад почав гз Полгтехнгчного гнституту. Це було у далекому 1916 рощ. Шлях, який пройдено за стор1ччя, став шляхом невпинного розвитку, невтомног пращ / посттного творчого пошуку. Найкращ1 традици класичного вишу закладалися щлою когортою видатних особистостей - яскравих педагог1в / вчених, ят працювали тут у р1зт роки. Впродовж усъого часу свого гснування наш навчалъний заклад буе / залишаетъся важливим освттм / науковим центром Приднтровсъкого краю. Пишаюся тим, що сьогодш Приднтровсъка державна академ1я це - 88 професор1в та доктор1в наук, 234 доценти та кандидати наук, це 7 тисяч студент1в, як1 навчаютъся за 38 спещалъностями. А ще - тисяч1 випускнитв, як1 зробили г1дний внесок у розбудову нашог держави та розвиток втчизняног науки й освти, стали активними творцями новог генераци духовног та гнтелектуалъног елгти наци.
Висловлюю глибоку подяку / шану всъому колективу академи / щиро бажаю завжди г/дно нести свою в1дпов1далъну мшю, примножувати славнг традици попереднитв, сприяти прогресу науковог думки, робити достойний внесок у розвиток буЫвелъног. галуз1 та втчизняног вищог школи. Нехай ваша невтомна праця й надалг приносить користъ нашому р1дному мгсту тарегюну, служить змщненню нашог держави. Щоб / через дв1ст1 рокгв гм'я Приднтровсъког державног академи буд1вництва та архтектури звучало достойно / яскраво!
Устх1в вам, друз1, добра, щастя та подалъшого процвтання!
3 пошаною - професор В. I. Большаков
ДО 100-Р1ЧЧЯ БУД1ВЕЛЬН0-АРХ1ТЕКТУРН01 ОСВ1ТИ НА ДН1ПРОПЕТРОВЩИН1
УДК 378.6(477.63)ПДАБА
13 ВИТОК1В СТ0Л1ТНЬ01ICTOPII БУД1ВЕЛБН01 ОСВ1ТИ В КАТЕРИНОСЛАВ1 - ДНШРОПЕТРОВСЬКУ
БОЛЬШАКОВ В. I.1, д. т. н., проф., еВСееВА Г. П.2, д. н. держ. упр., проф., ЛИСЕНКО Г. I.3, к. i. н., доц.
Кафедра матер1алознавства та обробки матер1ал1в, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я буд1вництва та арх1тектури», вул. Чернишевеького, 24-а, Дншро, 49600, Украша,
тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0790-6473 2
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я буд1вництва та арх1тектури», вул. Чернишевеького, 24-а, 49600, Дншро, Украша, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3
Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я буд1вництва та
арх1тектури», вул. Чернишевеького, 24-а, Дншро, 49600, Украша, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Анотащя. Постановка проблема. Сьогодш науковий потенщал Укра!ни не повною м1рою використовуеться для виршення складних сощально-економ1чних проблем, яш постали перед нею. За таких умов надзвичайно важливим бачиться використання 1сторичного досвщу. Особливо це стосуеться перюду 20-30-х рошв XX ст., коли ввдбувалися становления сучасно! науки i формування нацюнально! штел1генцп, пов'язане в першу чергу i3 заснуванням i функцюнуванням нацюнально! вищо! освиж.
Цей юторичний досвщ необхвдно глибоко вивчати i враховувати ниш у реформуванш нацюнально! науки, в залученшштел1генцп, в тому числ1 техшчно!, у процеси перебудови украшського сусшльства. Наука Украши мае славну юторш, вагом1 здобутки, всесвгтньо в1дом1 науков1 школи, мщш традици зв'язшв i3 виробництвом.
Нагальною потребою сьогодення е така реконструкщя минулого, яка дозволить об'ективно i неупереджено показати дшсний внесок у розвиток науки украшських учених. Перед сучасними юториками науки сто!ть завдання розкрити «бш плями» в юторичних под1ях, вщродити забуп iMera д1яч1в науки i культури та показати !х справжне мюце в icTopii' науки i техшки, а також створення ново!, правдиво! icTopii' украшсько! науки i техн1ки. Дослвдження ще! проблеми мае велике значения: воно сприятиме ввдновленню повноти юторично! пам'яп, поверненню духовних надбань, вилучених, сфальсифшованих або замовчуваних протягом понад амдесят рошв; допоможе актив1зувати процес реформування сучасно! вгтчизняно! науки, а також дасть змогу !й nocicTH пдне мюце в укра!нському суспшьств1.
Розбудова укра!нсько! держави, забезпечення !! сощально-економ1чного поступу потребуе нового поколшня науковщв, без яких неможлива штеграшя Украши у сучасне цившзоване сусшльство.
Ключов1 слова: буд1вельна oceima; буд1вельна oceima Днтропетроещини; icmopin Днтропетроещини; icmopin oceimu
С ИСТОКОВ СТОЛЕТНЕЙ ИСТОРИИ СТРОИТЕЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В ЕКАТЕРИНОСЛАВЕ - ДНЕПРОПЕТРОВСКЕ
БОЛЬШАКОВ В. И.1, д. т. н, проф., ЕВСЕЕВА Г. П.2, д. н. гос. упр., проф., ЛЫСЕНКО Г. И.3, к. и. н, доц.
Кафедра материаловедения и обработки материалов, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днепр, 49600, Украина,
тел. +38 (0562) 745-23-72, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0790-6473 2
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днепр, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3
Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия
строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днепр, 49600, Украина, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Аннотация. Постановка проблемы. Сегодня научный потенциал Украины не в полной мере используется для решения сложных социально-экономических проблем, которые появились перед ней. При таких условиях чрезвычайно важным видится использование исторического опыта. Особенно это касается периода 20-30-х годов XX ст., когда происходили становление современной науки и формирования национальной интеллигенции, связанное в первую очередь с основанием и функционированием национального высшего образования.
Этот исторический опыт необходимо глубоко изучать и учитывать в настоящее время в реформировании национальной науки, в привлечении интеллигенции, в том числе технической, в процессы перестройки украинского общества. Наука Украины имеет славную историю, весомые достижения, всемирно известные научные школы, крепкие традиции связей с производством.
Неотложной потребностью нынешнего времени является такая реконструкция прошлого, которая позволит объективно и беспристрастно показать действительный вклад в развитие науки украинских ученых. Перед современными историками возродить забытые имена деятелей науки и культуры и показать их настоящее место в истории науки и техники, а также создание новой, правдивой истории украинской науки и техники. Исследование этой проблемы имеет большое значение: оно будет способствовать возобновлению полноты исторической памяти, возвращению духовных приобретений, изъятых, сфальсифицированных или умалчиваемых в течение свыше семьдесят лет; поможет активизировать процесс реформирования современной отечественной науки, а также даст возможность ей занять достойное место в украинском обществе.
Развитие украинского государства, обеспечения ее социально-экономического продвижения нуждается нового поколения ученых, без которых невозможная интеграция Украины в современное цивилизованное общество.
Ключевые слова: строительное образование; строительное образование Днепропетроещины; история Днепропетроещины; история образования
FROM THE SOURSES OF CENTENARY HISTORY OF CONSTRUCTION EDUCATION IN EKATERINOSLAV - DNIPROPETROVSK
BOLSHAKOV V. I.1, Dr. Sc., Prof., YEVSEIEVA G. P.2, Dr. Sc., Prof, LYSENKO G. I.3, Ph.D., ass. Prof
Department of Materials and Materials Processing, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernyshevskogo str., 24-A, Dnipro, 49600, Ukraine, Tel. +38 (0562) 745-23-72,
e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0003-0790-6473 2
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», Chernyshevskogo str., 24-A, Dnipro, 49600, Ukraine, phone: +38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
3
The department of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture", Chernyshevskogo str., 24-A, Dnipro, 49600, Ukraine, phone: +38 (0562) 46-94-98, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6216-5025
Abstract. Problem statement. Nowadays the scientific potential of Ukraine is not fully used to solve complex social and economic problems which were put before it. It is extremely important to use historical experience with these conditions. This concerns particularly to the period of 20-30 years of the twentieth century, when formation of modern science and the formation of national intelligence happened, related to the basis and functioning of national higher education.
This historical experience should be thoroughly studied and considered now in the reform of the national science, attracting intellectuals, including technical, while restructuring processing in Ukrainian society. Science of Ukraine has a glorious history and significant achievements, world-famous scientific schools, strong tradition of relations with production.
The urgent need of present is such reconstruction of the past that will objectively and impartially show a valid contribution to science of Ukrainian scientists. Modern historians of science have a task to reveal the forgotten names of science and culture personalities in historical events, and creating a true history of Ukrainian science and technology.. Investigation of this problem is very important: it will help to restore the fullness of historical memory and return spiritual acquisition removed, falsified or hushed over seventy years; will help the process of reforming the modern domestic science, and will enable it to take its rightful place in Ukrainian society.
Development of the Ukrainian state, ensuring its social and economic development needs in the new generation of scientists, indispensable for the integration of Ukraine into a modern civilized society.
Keywords: construction education; Dnipropetrovchshina construction education; Dnipropetrovchshina history; education history
Виклад основного матер1алу. Пюля вщкриття у середин! 1880-х роюв у Катеринослав! Брянського металургшного заводу 1 зал1знищ, яка пов'язала Кривор1зький рудний 1 Донецький вугшьний басейни, мюто пережило «шдустр1альний вибух», що позначився на вах сферах його життя. Так, з 1885 по 1915 рш стр1мко виросла чисельнють населения (з 41,8 до 225,4 тис. оаб); удв1ч1 збшьшилася територ1я мюта; в рази, а шод1 в десятки раз1в, зросла кшьюсть торпвельних, промислових, просв1тницьких 1 навчальних заклад1в.
Але наявшсть вищих навчальних заклад1в була прившепею столичних мют або регюнальних центр1в, до яких тод1шнш Катеринослав ще не належав. Мюцева штел1генщя вела боротьбу за вщкриття у м1сп нових вищих навчальних заклад1в, оскшьки наявних - Вищого прничого училища (перетвореного на шститут у 1912 р.) 1 Комерцшного училища (яке мало ва тдстави бути перетвореним на шститут) не вистачало для пщготовки фах1вщв вищох квал1фшацп для промислового мюта.
3 початком Першо! св1тово1 вшни, як не дивно, ситуащя у сфер1 розвитку вищох осв1ти у м1сп полшшилась. Спочатку, у
1915 рощ, постало питания про переведения до Катеринослава ушверситет1в, що потрапляли до зони бойових дш -Варшавського та Юр'1вського. Хоча щ плани не були реал1зоваш, мюька громада у
1916 рощ активно обговорювала питания про вщкриття у мют1 вщразу чотирьох виш1в - класичного ушверситету, пол1техшчного, транспортного та сшьськогосподарського шститут1в. Першим, як стверджуе краезнавець В. Старостш, був реал1зований проект пол1техшчного шституту, який розпочав свою роботу 31 ачня 1917 року (але Статут закладу був тдписаний мшютром народно! осв1ти Росп графом П. М. 1гнатьевим ще 5 кв1тня 1916 року).
На думку дослщнищ юторп прничого шституту Г. Швидько, у 1916 рощ вчеш цього закладу ¡шщювали вщкриття в Катеринослав! Вищих жшочих курав, на
6a3i яких пот1м, у 1918 рощ, був вщкритий класичний ушверситет.
Причин тому, що Пол1техшчний шститут (повна назва - Приватний Пол1техшчний еврейський шститут) був вщкритий у Катеринослав! рашше за класичний ушверситет, кшька. По-перше, третину населения м1ста складали евре!, будучи другою за кшьюстю етшчною спшьнотою теля роаян (украшщ були на третьому мющ; до реч1, ця тенденщя в етшчному склад1 населения мюта збереглась до 1920-х роюв). Однак, за шформащею Статистичного вщдшу Катеринославськох MicbKoi управ и, за переписом 1917 року бшьшють у MicTi складали евре! (35 %), на другому мющ були украшщ (30 %), а роаяни складали лише 18 % населения.
По-друге, з 1890-х роюв у MicTi актив1зувався еврейський нащональний рух, що перетворило Катеринослав на центр еврейського нащонал1зму твдня Росшсько'х iMnepii, усунувши вщ Ц1е'1 рол1 Одесу. Так, у газсл вщомого мецената М. Копилова «Приднепровский край» вщ 3(16) травня 1917 року була помщена шформащя про оргашзащю у MicTi Клубу нащональних оргашзацш. Завданням його було визначено об'еднання д1яльносп мюцевих
нащональних оргашзацш з метою встановлення мщних добросусщських вщносин м1ж yciMa нащями краю. Наступним завданням (теля тдготовки до вибор1в в Установч1 збори) клуб вважав популяризатю серед мюцевого населения щей про федеративно-республшанський устрш Pocii, необхщшсть нацюнально-територ1ально'1 (обласно!) автономп Украши й екстеритор1ально'1 (персонально!) автономп для евре'1'в.
По-трете, наявш в Росшськш iMnepii вщсотков1 обмеження щодо кшькосп студенпв-евре'1в у вищих навчальних закладах викликали незадоволення в суспшьста i сотальне напруження. Сукупна д1я вказаних причин за наявносп у Катеринослав! Прничого шституту з його викладачами та матер1ально-техшчною базою, яю допомогли налагодити роботу Пол1техшчного шституту, дозволили
оголосити перший наб1р студенпв вже в серпш 1916 року. Численш справи студенпв першого набору Пол1техшчного шституту, що збер1гаються у фонд1 Р2065 Дншропетровського державного обласного арх1ву, датоваш серпнем 1916 - ачнем 1917 року. Усього у фондах арх1ву збер1гаеться 2661 справа студенпв 1 викладач1в Приватного полггехшчного шституту, яю свщчать про його активну д1яльшсть упродовж 1916-1926 роюв. Через студентсью 1 викладацью справи можна прослщкувати еволющю назви Приватного пол1техшчного шституту: у 1918 рощ вш називаеться Катеринославський еврейський науковий шститут, у 1919-му - знову Пол1техшчний шститут, у 1920-му -
Опис студент1в Приватного полгт1
Катеринославський державний
пол1техшчний шститут тощо.
У Дншропетровському обласному арх1в1 збер1гаються справи студенпв
Катеринославського Приватного
Пол1техшчного шституту (ПП1), серед яких досить часто трапляються украшсью \ росшсью пр1звища, що свщчить про вщсутшсть етшчного цензу для вступниюв до цього еврейського (як було визначено в його Статут!) вишу. У таблиц! 1 наведено кшьюсть студенпв ПП1 зпдно з описом, який збер1гаеться у фонд1 Р2065, оп. 2, спр. 1629, а за таблицею 2 можна прослщкувати динамшу подач1 заяв до шституту впродовж 1917-1920 роюв.
Таблиця 1.
того шституту у м. Катеринослав
Рк 1917 1918 1919 1920
Кшьшсть ос1б еврейсько! нацюнальносл 359 270 63 (весняний наб1р) 38 (осшнш) 85 (весняний) 355 (осшнш)
Кшьшсть оаб нееврейсько! нацюнальносл 2 7 2 2 94
% оаб нееврейсько! нацюнальносл 0,56 2,6 3,17 2,35 26,47
Таблиця 2.
Список заяв студент1в Свреиського паукового шституту прийому 1917— 1920рр.
Р1к 1917 1918 1919 1920
Юльшсть оаб
еврейсько! 368 1160 59 23
нацюнальносл
Юльшсть оаб
нееврейсько! 9 111 10 1
нацюнальносл
% оаб нееврейсько! нацюнальносл 2,44 9,56 17 4,35
Згщно з вищенаведеними даними, усього в шституп впродовж 19171920 роюв навчалося 1170 студенпв (серед яких було 107 украшщв 1 роаян), хоча заяв було подано вполовину бшьше (1479 вщ евреев, 131 вщ украшщв 1 роаян).
Хоча заплановано було у склад1 шституту три факультети -
електромехашчний, шженерний та економ1чний, вдалося оргашзувати \ налагодити д1яльшсть лише двох перших.
3 особисто! справи професора по кафедр1 математики Гройсмана Срем1я Яковича (фонд Р2065, оп. 2, спр. 249) д1знаемося про вимоги на р1вш сучасних до викладач1в щодо отримання вчених ступешв у вщповщносп ¿з Статутом, а також про сумщення ними посад у р1зних вишах мюта. Зокрема, асистент по кафедр1 нариснох геометрп Живов Григорш Соломонович, як свщчить його особова справа (фонд Р2065, оп. 2, спр. 299) окр1м роботи у
Пол1техшчному шститут1, викладав на техшчних 1 арх1тектурних курсах, у приватному реальному еврейському училищ! 1 в чолов1чш пмназп. Багато викладач1в поеднували роботу в Прничому шституп ¿з викладанням у Пол1техшчному (як-то О. М. Динник, Л. В. Писаржевський, I. Ю. Опевецький, Я. I. Грдина,
Г. €. Свре'шов, Й. I. Танатар тощо).
Окремо слщ зупинитись на особ1 директора Пол1техшчного шституту -Серпя Андршовича Заборовського, який доклав неймов1рних зусиль задля розвитку, пщнесення 1 збереження вв1реного йому закладу. В арх1в1 ДАДО е його особова справа ¿з формулярним списком, за яким простежуеться кар'ера Серия Андршовича. Так, з 18 лютого 1901 року вш виконував обов'язки екстраординарного професора Варшавського пол1техшчного шституту; з 1 вересня 1906 року викладав буд1вельну мехашку в Катеринославському вищому ирничому училищу в перюди з 14 по 22 червня 1 з 18 по 28 липня 1909 року нав1ть був його директором. 1з 17 жовтня 1911 року С. А. Заборовський став екстраординарним професором ирничого училища. На запрошення Откунсько! ради Приватного пол1техшчного шституту вш був затверджений на посад1 директора шституту 1 викладачем кафедри опору матер1ал1в ¿з 17 березня 1917 року; а з 9 вересня 1918 року вш став професором кафедри опору матер1ал1в у Сврейському науковому шститутг Арх1вш документи свщчать, що С. А. Заборовський очолював заклад весь час його юнування, 1 хоча кшька раз1в вш намагався полишити свою посаду, колектив не дозволив йому це зробити.
У Дншропетровському державному обласному арх1в1 у фонд1 Р2065 (оп. 1, спр. 1627) збер1гаеться Книга прототшв збор1в факультете Приватного
пол1техшчного шституту в м. Катеринослав. На розмножених друкарським способом аркушах з абрев1атурою Ч.П.И. (рос. Частный Политехнический институт) представлена активна навчальна, оргашзацшна 1 наукова д1яльшсть вищеназваного закладу в перюд з 10 лютого
1917 року до 1 жовтня 1919 року (усього 61 протокол).
На першому засщанш були присутшми в. о. директора С. А. Заборовський,
викладач1 В. Н. Джонс, О. М. Динник, асистенти Н. Н. Малов, I. Н. Блюмштейн, I. Ю. Опевецький, яю вир1шували оргашзацшш питания, пов'язаш з вщкриттям закладу. Вже на другому засщанш (про що свщчить протокол № 2 вщ 13 березня 1917 року) для полшшення пщготовки студенпв техшчного вишу було внесено пропозищю про вщкриття на кожному факультет! вщдшень ¡з бшьш вузькими спещальностями; а саме, на шженерному факультет! - а) арх1тектурне вщдшення, б) 1нженерно-буд1вельне,
в) опалення 1 вентиляцп, г) вщдшення буд1вельно1 мехашки.
Починаючи з третього засщання (протокол № 3 вщ 10 кв1тня 1917 року) на зборах були присутш представники вщ студенпв, прохання яких щодо переведения ¡з факультету на факультет, щодо зарахування на I (II, III) семестр часто були предметом розгляду членами збор1в.
На серпневому засщанш (протокол № 9 вщ 28 серпня 1917 року) окр1м шформацп про надання Прничим шститутом аудиторп 1 креслярсько! (чертежной) для потреб 11111. було прийнято р1шення про зарахування 400 оаб на перший семестр ¡з конкурсною вщм1ткою вище 14, а також студенпв з шших виш1в: Нью-Иоркського yнiвepcитeтy. Вшенського еврейського вчительського шституту, Тулузького ушверситету, Казанського ушверситету, Петроградського жшочого пол1техшчного шституту, Харювського жшочого пол1техшчного шституту, Тулузького електротехшчного шституту тощо.
Пщ час вересневого засщання (протокол № 12 вщ 19 вересня 1917 року) директору С. Заборовському колектив шституту запропонував розпочати клопотання перед Мшютерством щодо надання 1нституту повних прав вищих техшчних навчальних заклад1в, тод1 ж було обрано деканом обох факультепв 1саака Юхимовича
Опевецького.
Важливою з точки зору пщвищення статусу закладу була постанова вщ 28 вересня 1917 року ¡з проханням до Откунсько! ради добитися присвоения ПП1 вах прав державних вищих техшчних навчальних заклад1в, а також затвердити ком1тет зв'язку 1нституту з промисловютю. Вважаючи за необхщне пщсумувати перший р1к д1яльносп, Об'еднаш збори факультепв на черговому засщання прийняли р1шення видати зб1рник, присвячений першш р1чнищ юнування ПП1 (з науковими працями викладач1в), який мав би стати першим випуском «Вютей ПП1 у КатеринославЬ». На жаль, не було знайдено документальних пщтверджень виконання вищеназваних плашв.
Оскшьки викладач! новоствореного шституту уперше налагоджували д1яльшсть закладу, 1м доводилось ставати на шлях експерименпв, що пщтверджуеться, наприклад, намаганням поеднати в першому твр1чч1 1918 року третього 1 четвертого семестр1в для першого набору. Але у директора С. А. Заборовського була окрема думка щодо оргашзаци навчального процесу, яку вш виклав на засщанш 21 листопада 1917 року. У грудш 1917 року професор П. М. Леонтовський погодився читати лекци з геодези, але висунув кошторис на 12 000 руб. для придбання шструменпв, необхщних для оргашзаци л1тньо! практики з його дисциплши.
Вже у грудш 1917 року викладач Б. М. Колпичов заявив про необхщшсть розроблення плашв викладання на шженерному факультет!; вш же, на прохання збор1в, узяв на себе викладання цившьно! арх1тектури для майбутшх шженер1в-буд1вельниюв. Шзшше, у кв1тш 1918 року, цей викладач ¡шщював замщення кафедр арх1тектурних форм та ютори арх1тектури, цившьно'1 арх1тектури та буд1вельного мистецтва, буд1вельно1 мехашки 1 зал1зобетонних конструкцш.
Вочевидь, шженерно-буд1вельна
спещальшсть виглядала привабливою, оскшьки кшька студенпв
електромехашчного факультету виявили бажання перейти на шженерний факультет.
На жаль, у травш 1918 року Б. М. Колпичов тшов ¿з життя, що спричинило пошук спещалюпв для викладання цившьно'х арх1тектури, буд1вельного мистецтва \ технологи буд1вельних матер1ал1в студентам шженерного факультету.
До протоколу № 21 вщ 22 ачня 1918 року було додано розклад лекцш, практичних занять 1 граф1чних роб1т на другий 1 третш семестри 1918 року. Так, у другому семестр! окр1м загальних дисциплш (х1мя, ф1зика, нарисна 1 анал1тична геометр1я, геодез1я, мехашка, диференцшш та штегральш обчислення, малювання 1 креслення), студентам шженерного факультету окремо вщ електромехашчного викладали геодез1ю, технолопю буд1вельних матер1ал1в, основи буд1вельного мистецтва.
Результатом пропозици скласти навчальш плани третього 1 четвертого семестр1в (у лютому 1918 року) стала розробка плашв для обох факультепв на чотири семестри, яю були додаш до протоколу № 27 вщ 24 кв1тня 1918 року. Всупереч проханням студенпв ощнювати !х устхи за двобальною шкалою (зараховано не зараховано) викладач! прийняли р1шення диференщювати задовшьш устхи студенпв вщм1тками «три», «чотири», «п'ять».
У кв1тш 1918 року тривали обговорення нового статуту Сврейсько! академи (закладу, на який планувалося перетворити Пол1техшчний шститут). Зокрема, одностайно було вир1шено провести у статут! максимально повну автоном1ю; роздшити сфери д1яльносп Откунсько'х ради (яка мала керувати шститутом у фшансовому плаш) 1 викладацько! колегл (що вщповщала б за навчальний процес); найвище управлшня шститутом у навчальному плаш покласти на Раду професор1в (заметь Об'еднаних збор1в факультепв).
У травш 1918 року два представники вщ шституту (декан I. Опевецький та професор С. Бернштейн) були делеговаш до Киева на З'!зд представниюв вищих навчальних заклад1в Украши. У тому ж мюящ збори факультепв постановили вщкрити математичний факультет в шституп.
Хоча дослщник icTopii Пол1техшчного шституту О. Бистряков стверджуе, що вже 12 кв1тня 1918 року МЫстерство народно! просв1ти затвердило Статут Сврейського наукового шституту (CHI), протокол № 31 свщчить, що тшьки у травн1 проект Статуту був вщправлений до Откунсько! ради, а у червш ще тривала робота викладацькох колеги над документом. Зокрема, директор С. Заборовський запропонував внести до Статуту пункти про право шституту присуджувати науков1 ступеш, теля обговорення збори постановили, що техшчш факультети можуть присуджувати стутнь ад'юнкта, а факультети ушверситетського характеру - ступеш MaricTpa i доктора наук.
Пор1внюючи Статут CHI i3 Статутом Пол1техшчного шституту, слщ зазначити, що в першому особам, яю закшчили повний курс шституту, планувалося видавати дипломи на звання шженераелектрика (тим, хто закшчив електро-техшчний факультет); шженера-буд1вельника (тим, хто закшчив шженерно-буд1вельне вщдшення
шженерного факультету); шженера-технолога (теля закшчення мехашчного факультету) й шженера-арх1тектора (теля арх1тектурного вщдшення шженерного факультету), у той час як випускники Пол1техшчного шституту отримували лише посвщчення, теля чого могли бути допущеними до випробувань на звання шженера при вщповщних урядових вищих навчальних закладах.
Дал1 у Статут! CHI визначалось, що особи i3 зазначеними званиями мають право керувати фабриками i заводами, споруджувати фабричш i заводсью буд1вл1, право виробництва будь-яких буд1вельних po6iT i розроблення проекпв будь-яких буд1вель i споруджень тощо; а також пщкреслювалось, що випускники CHI мають yci права, що й випускники урядових вищих навчальних заклад1в. Отже, зрозумшо, що Сврейський науковий шститут значно розширював можливосп працевлаштування випускниюв пор1вняно з т1ею освггою, що надавалася Полггехшчним шститутом.
Протоколом № 35 вщ 3 вересня 1918 року було затверджено професорський склад1нституту:
1) С. Н. Бернштейн (професор кафедри математики);
2) Я. I. Грдина (професор кафедри прикладно! мехатки);
3) О. М. Динник (професор кафедри теоретично! мехатки);
4) С. А. Заборовський (професор кафедри опору матер1ал1в);
5) Н. А. 1ванов (професор кафедри електротехшки);
6) П. М. Леонтовський (виконувач обов'язюв професора кафедри геодези);
7) Л. В. Писаржевський (професор кафедри х1ми);
8) А. П. Виноградов (виконувач обов'язюв професора кафедри технологи матер1ал1в);
9) С. Я. Гройсман (виконувач обов'язюв викладача кафедри математики ¡з зобов'язанням отримати вчений стутнь до 1 червня 1919 року);
10) I. Ю. Опевецький (виконувач обов'язюв викладача кафедри математики ¡з зобов'язанням отримати вчений стутнь до 1 ачня 1920 року).
На наступному засщант, де головував С. А. Заборовський вже як ректор шституту, обговорювався проект навчальних плашв, напрацьованих Академ1чною комюею при Откунськш рад1 у Петроград^ до того ж, була обрана комюя з викладач1в шституту для корегування цих платв. Для викладання арх1тектури 1 буд1вельного мистецтва в осшньому семестр! було запрошено Г. I. Панафутша, а тзшше обрали С. Н. Грузенберга доцентом по кафедр1 арх1тектури. Вже у грудш 1918 року збори факультепв слухали доповщь
Г. I. Панафутша про постановку викладання арх1тектурного креслення 1 проектування з арх1тектури на шженерно-буд1вельному вщдшеннг Тод1 ж було обрано комюю у склад1 Г. I. Панафутша, С. М. Герольського \ О. А. Гортикова для розгляду загальнох програми з арх1тектурного креслення 1 проектування. У ачш 1919 року збори тдтримали пропозитю Г. I. Панафутша про
введения на першому кура шженерного вщдшення курсу арх1тектурних форм 1 прохання до Откунсько! ради видшити 5000 крб. на видання зразюв з арх1тектурного креслення.
Восени 1918 року склалася щкава ситуащя у стосунках м1ж викладачами 1 студентами шституту. Сиочатку збори факультепв визнали бажану участь студенпв у засщаннях ¡з правом дорадчого голосу (протокол № 39 вщ 28 вересня 1918 року). У вщповщь представники студенпв пщготували лист до викладацькох колеги, де визнали необхщним урегулювати питания форми !х учасп, висловили незадоволення дорадчим голосом 1 заявили про припинення вщвщування занять упродовж п'яти дшв (протокол № 40 вщ 30 вересня 1918 року). На наступному засщанш Ректор звернувся до студенпв ¡з приводу бойкоту ними занять 1 допов1в про повщомлення до Мшютерства про студентський страйк (протокол № 41 вщ 14 жовтня 1918 року). У лютому 1919 року на факультетсьих зборах слухали заяву студенпв про надання !х представникам права вир1шального голосу у засщаннях Об'еднаних збор1в, але викладач1 вир1шили залишити старий порядок учасп представниюв студенпв ¡з дорадчим голосом. У березш 1919 року, коли для шституту настали важю часи, студента висловили побажання бачити у Рад1 старост представниюв викладацько'1 колеги (протокол № 53 вщ 17 березня 1919 року).
Що стосуеться примщення для шституту, то це була дужа серйозна нагальна проблема, яка обмежувала кшьюсть студенпв 1 примушувала кер1вництво закладу постшно шукати р1зш вар1анти для забезпечення навчального процесу як примщенням, так 1 обладнанням. На листопадовому засщанш (протокол № 43 вщ 11 листопада 1918 року) збори факультепв постановили визнати бажаною оренду буд1вл1 Громадськи збор1в термшом до п'яти роюв.
У ачш 1919 року ректор повщомив про згоду прничого шституту надати Сврейському науковому шституту для
тимчасового використання частину нового корпусу. У березш 1919 року, незважаючи на ряд кроюв, здшснених кер1вництвом €Н1 для передач! йому буд1вл1 Громадського з1брання, остання була вщдана на потреби «Пролеткульту». Тод1, на черговому засщанш факультепв за учасп Комюара Е. М. Винокура (посада якого була запроваджена Комюар1атом народно! проевши замють посади ректора) було постановлено просити останнього клопотати перед Комюар1атом про передачу буд1вл1 Громадських збор1в СН1 (протокол № 54 вщ 24 березня 1919 року).
У той же день декан I. Опевецький до Откунсько'1 ради (а саме - О. О. Пресу) у Петроград! вщправив телеграму такого змюту: «1нститут одержавлений Владою посада ректора скасована Члени Откунсько'1 Ради усунуп вщ управлшня 1нститутом Вкрай необхщна Ваша безпосередня участь оргашзаци буд1вництва 1нституту якосп професора спод1ваемось також декана Телеграфуйте чи можливий Ваш пере'1'зд Прохання прискорити пршзд Грузенберга». Зворотна адреса, вказана у телеграм^ - вул. Романовська, 49.
27 березня 1919 року на екстрених зборах факультепв було обрано комюю для пщготовки доповщно'1 записки про необхщшеть збереження незалежносп €Н1 (нагальна потреба таких дш виникла через постанову Ком1тету з1 справ вищих шкш про об'еднання ВНЗ Катеринослава [1, с. 2829]). На засщанш 29 березня 1919 року була прийнята резолющя з вищеокресленого питания, в якш було зазначено: «Об'еднаш збори факультепв, заперечуючи за ким-небудь моральне право позбавити еврейський народ свое! вищо! школи, заявляв про необхщшеть зберегти Сврейський науковий шетитут в м. Катеринослав1 як самостшну установу» (протокол № 56 вщ 29 березня 1919 року). Ця резолющя була розюлана до вах виш1в мюта ймов1рно, цим Сврейський науковий шетитут був урятований вщ злиття з шшими ВНЗ.
У червш 1919 року збори слухали члешв Откунсько! ради про те, що вона не
гарантуе викладацькому складу оплату за липень 1 пропонуе призупинити обрання викладач1в на посади до з'ясування стан шституту (протокол № 57 вщ 25 червня (8 липня за новим стилем) 1919 року). У серпш ректор С. А. Заборовський доповщав про становище справ шституту, зокрема, повщомив про ршення еврейсько'1 громади мюта зберегти заклад. Також було вир1шено вщрядити делегащю до Ростова для ведения переговор1в з еврейськими громадськими д1ячами 1 передач! уряду меморандуму. Щодо набору студенпв першого курсу, було встановлено традицшну для шституту кшьюсть у 200 оаб на два факультета (120 -на електромехашчний 1 80 - на шженерно-буд1вельний).
У вересш 1919 року вщбулось ще двое збор1в, перш шж на 29 вересня було призначено початок навчального року: на них була заслухана доповщь про сприятливе ставлення до шституту еврейських громад Ростова 1 Харкова, а також доповщь С. Н. Грузенберга про необхщшсть вщкриття арх1тектурного вщдшення, яка була схвалена присутшми. До реч1, останне питания перюдично ставало на порядок денний, але безусшшно. Ще в листопад! 1917 року декан I. Ю. Опевецький запропонував вщкрити одну групу студенпв з арх1тектурного креслення на арх1тектурному вщдшенш, але член Откунсько! ради М. I. Болоховський заявив про перенесения вщкриття арх1тектурного вщдшення на осшь 1918 року через малу кшьюсть бажаючих. Под1бна ситуащя повторилась 1 восени 1918 року, лише у 1919-му можна було очшувати на позитивний результат справи з арх1тектурним вщдшенням, але, на жаль, докуменпв ¿з цього приводу не збереглося.
Останнш протокол № 61, що збер1гся у ДАДО, датований 1 жовтня 1919 року, мютить шформащю про делегування I. Опевецького, С. Гройсмана \
С. Бернштейна на з'!зд громад до Ростова.
1нформащя про д1яльшсть шституту впродовж листопада 1919 року - червня 1921 року розпорошена по окремих особових справах викладач1в 1 студенпв, що
збер1гаються у ДАДО. У 1919 рощ Катеринославська рада роб1тничих \ червоноармшських депутапв видавала посвщчення викладачам СН1, що вони е його пращвниками (под1бш посвщчення були видаш Г. С. Живову, С. Я. Гройсману, Л. Б. Слепяну).
У фонд1 Р2065, оп. 2, спр. 634 збер1гаеться заява Петровецького Олександра Никаноровича про зарахування його на посаду доцента кафедри опалення, вентиляци 1 вогнестшкого бyдiвництвa. датована 31 березня 1920 року. У справ1 Й. I. Танатара (фонд Р2065, оп. 2, спр. 772) мютиться його прохання до Ради шженерно-буд1вельного факультету СН1 про збереження доцентури з петрографи \ геологи 1 висловлено бажання зайняти доцентуру з лекцш про тдземш води, датоване 31 березня 1920 року.
Також збереглись: прохання про зарахування до Катеринославського наукового шституту вщ 11 лютого
1920 року (Р2065, оп. 1, спр. 768); заява з проханням видати посвщчення про звання студента Катеринославського пол1техшчного шституту вщ 17 березня
1921 року (Р2065, оп. 2, спр.807). У кшькох студентських справах (фонд Р2065, оп. 2, спр. 496, 589, 961) на проханнях про зарахування студентами сто'1ть штамп Катеринославського еврейського наукового шституту, датований липнем 1926 року.
У фонд1Р2065, оп. 2, спр. 438 збер1гаються деяю документи студента шженерного факультету ПП1 Кроля Соломона Давидовича. Вш вступив до шституту у ачш 1917 року 1 вибув з нього у липш 1920 року. У справ1 мютиться вщомють залтв студента другого курсу Кроля С. Д., датована 8 червня 1920 року, \ заява на ¡м'я ректора прничого шституту з проханням видати документи
«... колишнього студента шженерно-буд1вельного факультету Кроля С. Д., необхщш йому для подання до Кшвського пол1техшчного шституту» вщ 14 грудня
1922 року.
С шформащя, що у липш 1921 року мехашчне та електротехшчне вщдшення
Пол1техшчного шституту були приеднаш до Катеринославського прничого шституту. Проректором з навчально! роботи на новоприеднаних вщдшеннях став Г. С. Сврешов, який також очолив нову кафедру прничо! електротехшки. Доля шженерного вщдшення остаточно не з'ясована. С припущення, що частина його викладач1в (С. А. Заборовський, Г. С. Живов тощо) 1 студенпв перейшли до сформованого у 1921 рощ
Катеринославського веч1рнього
робггничого буд1вельного техшкуму. На баз1 останнього у 1930 рощ постав Дншропетровський ¡нженерно-
буд1вельний ¡нститут (Д1Б1), повернувши до себе мехашчне та електротехшчне вщдшення, яю вщдшилися ще у 1921 рощ. Але арх1вш матер1али свщчать, що деяю студентсью справи шженерного факультету опинились в арх1в1 прничого шституту.
У фонд1 «Катеринославський веч1рний буд1вельний техшкум» е окрем1 справи студенпв, в яких зазначено мюце 1 час навчання. Зокрема, студент «...Веремей
1915 року вступив на пол1техшчш курси, що згодом перетворилися на Перший Катеринослав-Сврейський техшкум, де вш навчався до 1919 року... У кшщ 1923 року вступив до Веч1рнього Роб1тничого Буд1вельного техшкуму, де 1 навчався дотепер» (документ датований 30.06.1929 р.) [фонд 265, оп. 1, спр. 1]. Студенти П'ятов та Скороходов, яю поступили до буд1вельного техшкуму у 1917 та 1918 роках, вщповщно, навчалися в ньому, за арх1вними даними, до 12.07.1924 р. Студенти Г. Попов та Д. Птберг, яю отримали дипломи у 1929 рощ, навчалися в Дншропетровському Веч1рньому роб1тничому буд1вельному техшкум! (¿нститут!), до якого вступили у 1919 та 1917 роках 1 закшчили у 1923 I 1924 роках [фонд 265, оп. 1, спр. 3].
Таким чином, дослщження пщтверджуе наступшсть шженерно-буд1вельно'1 осв1ти у Катеринослав1 (Дншропетровську) вщ пол1техшчних курав, що реформувались у Пол1техшчний ¿нститут (паралельна назва -техшкум) - до буд1вельного техшкуму (шституту).
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИИШЛИ ДРУКОМ НАУКОВ1 РОЗВ1ДКИ:
1. Вщ полггехшчного шституту до буд1вельно'1 академи / Большаков В. I., СвсееваГ. П., Лисенко Г. I., Волкова С. П. // Вюник Придншровсько'1 державно! академи буд1вництва та арх1тектури : зб. наук. пр. - Дншропетровськ, 2016. - № 1. - С. 10-25;
2. Лисенко Г. I. Розвиток вищо! арх1тектурно-бущвельно1 освп-и у Катеринослав1 у 1910-1930-и рр. / Лисенко Г. I. // Актуальш проблеми розвитку осв1ти 1 науки в умовах глобал1заци. Матер1али II Всеукрашсько! науково! конференци 28- 29 жовтня 2016 р., м. Дншро / наук. ред. О. Ю. Висоцький. - Дншро, 2016. - Ч. 1. - С. 12-14.
