CC BY
235
3. Zharovtseva T.H. Teoretyko-metodychni zasady pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv doshkil'noyi osvity do roboty z neblahopoluchnymy sim"yamy [Theoretical and methodological principles of training of future specialists of preschool education to work with unhappy families]. - Odesa, 2007. - 465p.
4. Kornienko S.M. Formirovanie professional'no-pedagogicheskoi gotovnosti studentov k rabote s roditelyami mladshikh shkol'nikov [Formation of is professional-pedagogical readiness of students to work with parents of younger schoolboys]. - Kiev, 1983. -186 p.
5. Shanskova T.I. Sotsial'no oriyentovana pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do roboty z bat'kamy [Socially oriented training of primary school teachers to work with parents.], K., 2002. - 22 p.
6. Shkvyr O. L. Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pochatkovoyi shkoly do klasnoho kerivnytstva [Training of primary school teachers for classroom management]. - Zhytomyr, 2004. - 20 p.
УДК 371
Н. Л. СЕНЬОВСЬКА [email protected] кандидат педагопчних наук, доцент, Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет iM. В. Гнатюка
ХУДОЖН1Й Ф1ЛЬМ ЯК ЗАС1Б НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В-ПЕДАГОГ1В П1Д ЧАСУ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГ1КА»
Проаналiзовано можливостi використання nid час вивчення окремих тем курсу «Педагогжа» художнiх кiнострiчок, що репрезентують цiкавi аспекти життя школи та людських взаемин. Осюльки художнi фiльми е аудiовiзуальними засобами навчання, то рекомендовано використовувати i'x nid час застосування вiдеометоду на лекцшних, семiнарських та лабораторних заняттях. У вказаному nроцесi реалгзуеться зв 'язок i-з позанавчальним життям студентiв, активгзуеться Чхнш життевий досвiд, розширюеться кругозiр та здшснюеться виховання майбуттх nедагогiв. Вказано, що у фiльмах майстерно зображенi рiзнi виховнi й дидактичн проблеми, вiдтворенi цiкавi nедагогiчнi ситуаци. Вiдеометод сприяе реалiзацii nринциniв достуnностi, емоцiйностi та наочностi у навчаннi. Обтрунтовано, що застосування високоятсних художнiх фiльмiв активiзуе творче мислення, сприяе формуванню навичок аналiзу й самоаналiзу майбуттх учителiв.
Ключовi слова: художнiй фыьм, вiдеометод, аудiовiзуальнi засоби навчання, niдготовка майбутнього вчителя.
Н. Л. СЕНЬОВСЬКАЯ [email protected] кандидат педагогических наук, доцент, Тернопольский национальный педагогический университет им. В. Гнатюка
ХУДОЖЕСТВЕННЫЙ ФИЛЬМ КАК СРЕДСТВО ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ-ПЕДАГОГОВ ПОД ВРЕМЕНИ ИЗУЧЕНИЯ КУРСА «ПЕДАГОГИКА»
Проанализированы возможности использования во время изучения отдельных тем курса «Педагогика» художественных кинолент, которые представляют интересные аспекты жизни школы и человеческих взаимоотношений. Поскольку художественные фильмы являются аудиовизуальными средствами учебы, то рекомендовано использовать их во время применения видеометода на лекционных, семинарских и лабораторных занятиях. В указанном процессе реализуется связь с буднями студентов, активизируется их жизненный опыт, расширяется кругозор и осуществляется воспитание будущих педагогов. Указано, что в фильмах мастерски изображены разные воспитательные и дидактичные проблемы, воссозданные интересны педагогические ситуации. Видеометод способствует реализации принципов доступности, эмоциональности и наглядности в учебе. Обоснованно, что применение высококачественных художественных фильмов активизирует творческое мышление, способствует формированию навыков анализа и самоанализа будущих учителей.
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
Ключевые слова: художественный фильм, видеометод, аудиовизуальные средства учебы, подготовка будущего учителя.
N. SENIOVSKA [email protected]
PhD (Candidate of Pedagogical Sciences), Associate Professor, Ternopil V. Hnatiuk National Pedagogical University
FEATURE FILM AS A TEACHING TOOL FOR STUDENTS-PEDAGOGUES IN THE STUDY OF «PEDAGOGICS» COURSE
The possibilities of the use of feature films that present interesting aspects of school life and human relations during the study of separate themes of the course "Pedagogy" are analyzed. Since feature films belong to the audiovisual facilities of studies, they are recommended to be used in accordance with videomethod during lectures, seminars and laboratory classes. With the help of the indicated process the connection with extracurricular life of students is realized, their vital experience is activated, the range of interests broadens and future teachers education is carried out. It is indicated that different educator and didactics problems are masterly represented in films, as well as interesting pedagogical situations are reproduced. Videomethod assists in the realization of principles of availability, emotionality and evidentness in the process of education. The application of high-quality feature films activates the creative thinking, assists in forming analysis and self-analysis skills of future teachers.
Keywords: feature film, videomethod, audiovisual facilities of studies, preparation offuture teacher.
У сучаснш otctcmí освгги фшьми й вщеосюжети використовуються у pÍ3H^ формах навчання. Не оминула ця тенденщя i викладання педагопчних дисциплш у вищш школь Однак найчаспше тодi беруться до уваги спещально вщзнят матерiали (записи уроюв, штерв'ю та «круглих столiв», присвячених окремим проблемам осв^и, чи вщеоролики, зроблеш студентами як конкретне творче завдання, вщеозв^и тощо).
Не менш щкавим i доречним дидактичним матерiалом може стати не навчальне, не науково-популярне, а банальне, розважальне юно.
Художш фшьми можна застосовувати на лекцшних, семшарських i лабораторних заняттях з педагопки як один iз найефектившших засобiв навчання. По-перше, якщо обирати яюсш стрiчки, то вони справляють доволi сильне естетичне враження. По-друге, реалiзуeться зв'язок iз позанавчальним життям студентiв, активiзуeться 1х життевий досвiд, адже матерiал торкаеться 1хшх iнтересiв та захоплень. По-трете, розширюеться кругозiр i здiйснюеться виховання майбутшх педагогiв. По-четверте, у багатьох фшьмах майстерно зображенi рiзнi виховнi й дидактичш проблеми, вiдтворенi цiкавi педагопчш ситуацп. I, нарештi, по-п'яте, «розбиваеться» певна монотоннiсть, усталенiсть, формальнiсть навчального процесу.
Усе вищесказане стосуеться як художшх фiльмiв, де вiдтворено, власне, життя школи й учителiв та учшв, так i кiнокартин на шшу тематику (навiть фантастики). Головним е яюсть конкретного твору мистецтва i, звюно, вiдсутнiсть крайнощiв (важко уявити, наприклад, застосування з навчальною метою жахiв, трилерiв, порно).
Мета статт - проаналiзувати можливостi використання художнiх кiнострiчок, якi репрезентують цiкавi аспекти життя школи та людських взаемин, пiд час вивчення курсу «Педагопка».
Художнiй фiльм - це твiр мистецтва, «кiнокартина, що вщтворюе дiйснiсть в художнiх образах» [1, с. 169]. Першi фiльми (роботи бра^в Люм'ер та 1хшх сучасниюв) важко було назвати художнiми. Це було своерщне видовище, атракцiон. Першим, хто режисерував сцени у коротких фшьмах, став Жорж Мельес. До 1920 р. тривала «епоха шмого кшо», коли фiльми виходили на екрани без синхронно записаного звуку. Вони базувалися на мистещга пантомiми, демонструвалися iз титрами, шд акомпанемент фортепiано. Попри технiчну недосконалiсть, щ юнокартини аж нiяк не були примггивними: щоб реалiзувати задум режисера i вплинути на глядачiв, актори повиннi були мати неабиякий талант. 1хш iмена (Чарлi Чаплiн, Мерi Пiкфорд, Бастер Кггон, Гарольд Ллойд, Лу1'за Брукс та iн.) доа залишаються символами мистецтва ие! епохи.
З появою звуку з'явилися i новi засоби виразностi. Тепер актори кшо могли говорити, а настрш передавався через звуковий супровщ. При створеннi художнього фiльму винятково важливою стала спiвпраця сценариста, режисера, оператора-постановника та композитора.
Розвиток технологш не стоггь на мiсцi. Сучасш художнi фiльми неможливо уявити без спецефекив, 3Б та iнших способiв впливу на глядача. Кiнематограф сьогодш -наймасовiший вид мистецтва.
Педагоги-практики не могли обшти своею увагою дидактичнi можливостi застосування художнiх фiльмiв у навчально-виховному процесi. З погляду теори — це аудiовiзуальнi засоби навчання. 1х доречно використовувати тд час застосування вiдеометоду для «формування нових знань, !х контролю, закршлення, узагальнення, систематизации [4, с. 160].
Варто вказати певш методичнi умови, виконання яких забезпечить успiшне використання цих засобiв навчання:
1) чггке виокремлення основного, оскiльки художнi фшьми, звiсно ж, мiстять вiдволiкаючi елементи;
2) детальне продумування пояснень (вступних, основних i заключних), необхiдних для з'ясування сутностi демонстрацiйних явищ, а також узагальнення засвоено! навчально! шформацл;
3) залучення студентiв до знаходження вiдповiдних художнiх фiльмiв чи видшення потрiбних фрагментiв кiнострiчок, постановка перед ними проблемних завдань наочного характеру [2, с. 135].
У практищ вищо! школи художнi фiльми найчастше застосовуються при вивченнi шоземно! мови. У науково-методичнш лiтературi iснуе чимало праць з методики !х використання (роботи Н. I. Бичково!, Л. I. 1ваново!, М. В. Ляховицького, В. С. Пащук, Ю. I. Трикашно!, Т. О. Яхнюк та ш.). Потенцiал художнього фiльму використовуеться як зашб збагачення лексичного запасу студенев та розвитку в них окремих навичок усного мовлення, а також як форма комушкаци, що надае можливiсть вивчати iноземну мову через багатство сощокультурно! шформаци. «Автентичш художнi фiльми е надзвичайно щнним соцiокультурним навчальним посiбником, який при методично правильно оргашзованш роботi може бути найпродуктившшим засобом формування сощокультурно! компетенци» — вказуе Ю. I. Трикашна [3, с. 67].
Важливо, що застосування вiдеометоду загалом та художшх фiльмiв зокрема пiд час вивчення курсу «Педагопка» сприяе комплекснш реалiзащ! певних принципiв навчання: доступности емоцiйностi, наочностi.
Принцип доступностi характеризуе вщповщшсть методiв i засобiв навчання рiвню розумового, морального i фiзичного розвитку студентiв. Це дае змогу уникнути iнтелектуальних перевантажень майбутнiх учителiв. Чимало прикладiв, проблемних ситуацiй iз художнiх фiльмiв вони могли зус^чати в реальному життi. Така активiзацiя власного досвiду полегшуе аналiз та засвоення навчального матерiалу.
Принцип емоцшносп е ключовим при формуваннi в студенев iнтересу до знань. Це, вщповщно, пiдвищуе рiвень мотиваци у здобутп вибраного фаху, не кажучи про те, що для вчителя доволi часто вирiшальним е умiння володiти сво!ми настроями, контролювати емоцп. Кiнострiчки надають багато матерiалу стосовно емоцшно! взаемодп шк1льного педагога з iншими людьми i водночас демонструють «плюси» та «мiнуси» рiзних рiвнiв його саморегуляцil.
Принцип наочностi полягае в необхщносп залучити рiзнi органи чуття до процесу навчання. Художш фiльми демонструють конкретнi образи життевих i фахових ситуацiй, вiдеометод заддае найбiльш активнi в людей зiр та слух одночасно, а також зачшае емоцiйну складову сприйняття, що дае можливють студентам ефективнiше аналiзувати, «пропускаючи крiзь себе» iнформацiю.
Поеднання «доступшсть - емоцiйнiсть - наочшсть» дае можливiсть пiдняти рiвень викладання педагогiки на конкретних навчальних заняттях. Якiснi художнi фiльми активiзують творче мислення майбутнiх учителiв (адже питання «Як це виглядае на практищ?» вже не стоггь, натомють виникае кшька емоцiйно «заряджених» варiантiв, наприклад: «А от я зробив би так...»). Крiм того, активне обговорення тем курсу, «помножене» на обмш враженнями вщ кiнострiчок, дае можливють усшшшше формувати навички аналiзу й самоаналiзу студентiв.
_ОБГОВОРЮСМО ПРОБЛЕМУ_
Практика показуе, що викладач пiд час вивчення курсу «Педагопка» мае можливiсть використати o^eMi художнi фiльми, передусiм щоб активiзувати творче й критичне мислення студенев.
Нижче кiнoстрiчки згрупoванi за темами i наведена низка питань, яю доречно розкрити пiд час роботи з майбутшми вчителями над конкретною темою. Одразу вщзначимо, що щ рeкoмeндацiï не е чимось незмшним. Кожен викладач, залежно вщ поставлених завдань, особливостей навчально-виховного процесу в груш, може тдбирати iншi аудioвiзуальнi засоби i використовувати ïx пoтeнцiал по-своему.
Худoжнi фiльми, яю oписанi у статтi, вибранi авторкою з-пoмiж запропонованих на oсвiтньoму пoрталi «Пeдагoгiчна преса» (http://pedpresa.ua) - «Учитель повинен бути актором. ТОП-20 найкращих фiльмiв про пeдагoгiв» (публiкацiя вщ 10.06.2015), з урахуванням власних естетичних смакiв. Поки що не йдеться про комплексний аналiз усix кращих здoбуткiв свiтoвoгo кiнeматoграфу, присвячених шкoлi та учителям. Як засiб навчання oкрeмi кiнoстрiчки були викoристанi тд час викладання курсу «Пeдагoгiка» на факультет фiлoлoгiï та журналiстики Тернопшьського нацioнальнoгo пeдагoгiчнoгo унiвeрситeту iмeнi Володимира Гнатюка у 2015-2016 навчальному рощ.
Загальш основи пeдагoгiки.
Тема 1. Педагопка - наука про виховання людини. Предмет i завдання педагопки.
«Спiлка мертвих пoeтiв / Dead Poets Society (Пiтeр Вiр, США, 1989).
Обговорення ще].' кiнoстрiчки допоможе студентам самим сoбi вiдпoвiсти на запитання: Яка роль вчителя у суспшьсга? Чи е пeдагoгiка важливою наукою? Якi галузi пeдагoгiки актуальш сьoгoднi? Якi функцiï повинен виконувати сучасний учитель?
Тема 2. Розвиток, формування, сoцiалiзацiя i виховання особистость
«Плем'я» (Мирослав Слабошпицький, Украïна, 2015).
Цей фшьм примусить майбутнix педагопв задуматися про труднoщi становлення дитини як особистосп, важливу роль i вщповщальтсть дорослих у цьому процеа, а також про те, що не можна oчiкувати вiд вихованщв однакових рeзультатiв, адже всi вони мають рiзнi таланти й потреби.
Тема 3. Мета виховання.
«Корчак / Korczak» (Анджей Вайда, Польща, Нiмeччина, Велика Британiя, 1990).
Запитання: Що саме вважати щеалом?, Коли доцшьно докладати зусилля для досягнення свoеï мети, а коли краще вiдступити?, Чи повинен педагог корегувати щеали та плани сво1х вихованщв?, яю неминуче виникнуть пiсля перегляду запропонованого художнього фшьму, не залишать байдужим жодного студента.
Тема 4. Педагопчний процес. Тexнoлoгiя цiлiснoгo педагопчного процесу.
«Дуже погана вчителька / Bad Teacher» (Джейк Кездан Прем, США, 2011).
Пщ час вивчення цiеï теми та пiсля перегляду кiнoстрiчки майбутнiми вчителями можна обговорити, як виглядае педагопчний процес в очах дтей i дорослих, фаxiвцiв i стороншх, чи варто експериментувати i яю нововведення дoцiльнi у навчально-виховному прoцeсi сучасних украшських шкш.
Тeoрiя виховання
Тема 5. Процес виховання. Принципи виховання.
«Хористи / Les Choristes» (Крютоф Барратье, Франщя, Швeйцарiя, Нiмeччина, 2004).
Як змшюеться людина пiд впливом рiзниx обставин ïï життя? Чи може бути ключовою при цьому роль педагога? Яю принципи виховання найуспiшнiшe рeалiзуються? Цi та iншi запитання можна розкрити у процес роботи над фшьмом.
Тема 6. Змiст процесу виховання.
«Статеве виховання / Sex Ed» (1саак Федер, США, 2014).
Обговорення цiеï кiнoстрiчки допоможе студентам самим сoбi вiдпoвiсти на запитання: Чому так важливо не обмежуватися единим напрямком змюту виховання? На яю завдання виховання варто звертати увагу в першу чергу? На що варто oрiентуватися, намагаючись оргашзувати виховний процес у клаш?
Тема 7. Методи i прийоми виховного впливу на особистють.
«Посмшка Мони Лiзи / Mona Lisa Smile» (Майк Ньюел, США, 2003).
Цей фшьм дасть можливють майбутнiм педагогам задуматися про труднощi вибору конкретних методiв виховання у певнiй ситуацп, продемонструе важливiсть педагогiчного такту i вмшня дiяти нестандартно, не пщцаватися стереотипам, стимулюватиме творче мислення.
Тема 8. Виховання особистост у колективг
«Ключ без права передачi / Ключ без права передачи» (Дшара Асанова, СРСР, 1976).
Поняття колективу в сучаснш педагогiцi неоднозначне. Воно трансформувалося вiдповiдно до освiтньо-виховних традицш окремих кра!н та регiонiв. Кiнострiчка сприятиме з'ясуванню цiкавих моментiв: Чи обов'язково учителю бути единим «керманичем» класного колективу? Наскшьки доцiльно грубо втручатися у процес виховання батькам та колегам класного керiвника? Як «безболюно» допомогти дiтям пройти шлях вщ окремих iндивiдiв, нiчим не пов'язаних, до згуртовано! команди?
Тема 9. Оргашзацшш форми виховно! роботи.
«Трiумф: iсторiя Рона Кларка / The Ron Clark Story» (Ренда Хейнс, США 2006).
Пщ час вивчення ще! теми та тсля перегляду художнього фiльму варто обговорити взаемовплив учителiв та учнiв у виховному процесi, важливiсть застосування i нетрадицшних , i класичних форм виховно! роботи.
Тема 10. Взаемодiя сощальних iнститутiв у вихованнi дггей. Педагогiзацiя ам'! i громадськостг
«Стша / Pink Floyd The Wall» (Алан Паркер, Велика Бриташя, 1982).
Виховний процес е найефектившшим, коли вплив рiзних соцiальних iнститутiв на дитину гармошзовано. А якщо це не так? Що робити, коли у школяра проблеми вдома? Чи дшсно пiдлiтковi й молодiжнi неформальш об'еднання - зло, а релшйш i офiцiйнi органiзацii -найкращий варiант? Цi та iншi питання можна розкрити у процес обговорення кшострГчки.
Тема 11. Класний керiвник у сучаснiй школi.
«Перед класом / Front of the Class» (Итер Уернер, США, 2008).
Вихователь не зобов'язаний бути бездоганним. Вихованщ та !хш батьки цшують передуем щиру любов до дiтей, захоплення сво!м фахом, потяг до самовдосконалення. Можливо, таке тлумачення окремих аспекпв теми допоможе студентам глибше вчитатися у теоретичш матерiали про роль класного керiвника чи тьютора.
Дидактика
Тема 12. Дидактика - теорiя освгти i навчання. Сутнiсть процесу навчання.
«1мператорський клуб / The Emperor's Club» (Майкл Хофман, США, 2002).
Аналiз цього художнього фшьму дасть можливють майбутшм педагогам по-новому осмислити теоретичний матерiал, який стосуеться рiзноманiття видiв i систем навчання, ще раз переконатися, що навчально-виховний процес - единий i неподшьний i, врештГ, мати систематичнi знання з теорп необхiдно, щоби на практищ обрати свое, неповторне, доречне у конкретнш ситуацii.
Тема 13. Закономiрностi, принципи i правила навчання.
«Розумник Вiлл ХантiнГ / Good Will Hunting» (Гас Ван Сент, США, 1997).
Робота з кшострГчкою допоможе студентам вщповюти на запитання: Як проявляються у щоденному життi закономiрностi навчання? Який принцип навчання найважливший? Чи мають сенс численнi правила навчання? Чому?
Тема 14. Змют освгги у сучаснiй школi.
«Клас / Klass» (1льмар Рааг, Естошя, 2007).
Що ж усе-таки важливше: навчання чи виховання, знання чи моральшсть? Чи не забуваемо ми, дбаючи про вдосконалення шкшьних тдручниюв i навчальних програм, про формування ЛЮДЕЙ? ЦГ проблемнi питання можна обговорити у процеш роботи з художшм фГльмом.
Тема 15. Методи, прийоми i засоби навчання.
«ЗГрочки на землГ / Taare Zameen Par» (АамГр Хан, 1ндГя, 2007).
Методи навчання - тема неймовГрно широка. Вона може розглядатися кшька занять поспшь i не буде вичерпаною. Основна теза, яку майбутш педагоги мають засво!ти пГсля обговорення кшострГчки: немае «застарГлих» i «неактуальних» методГв навчання, е певна ситуащя, вчитель i дитина; вГд цього потрГбно «танцювати».
Тема 16. Оргашзацшш форми i системи навчання.
«Тренер Картер / Coach Carter» (Томас Картер, США, НГмеччина, 2005).
Ця KiHOCTpi4Ka примусить майбутшх педагогiв задуматися про труднощi взаемоди вчителя та класу, про не завжди очевидний вибiр конкретно! форми навчання й поiнформуе ïx, що власна дорога до «щеальних» способiв роботи з учнями вже почалася. Тема 17. Контроль i оцшювання навчальних досягнень учнiв.
«Доживемо до понедшка / Доживем до понедельника» (Сташслав Ростоцький, СРСР, 1968). Чи можливий об'ективний контроль у навчальному процесГ? I чи потрiбен? Яю методи i форми контролю можна вважати оптимальними? Якi пiдводнi камеш чекають майбутнix учителiв у процес фаxовоï дiяльностi, зокрема, контрольно-корекцiйного ïï аспекту? Цi запитання, навiянi художшм фiльмом, можливо, допоможуть i викладачевi поглянути по-iншому на свою дiяльнiсть.
Тема 18. Теxнологiï навчання.
«Останнш урок / La journée de la jupe» (Жан-Поль Лшенфельд, Бельпя, Францiя, 2008). Оскiльки ця тема оглядова (студентам ще читатиметься окремий курс), варто звернути увагу на рiзноманiття теxнологiй навчання. Як обрати ту, що шдходить конкретному педагогу-початкiвцю? Зважати на авторитети чи ризикнути i повiрити штущп? Теxнологiя як iнструмент чи педагог як джерело технологи? Основи школознавства
Тема 19. Система освгги в УкрашГ Управлшня системою загально1' середньо1' освiти. «Клас / Entre les murs» (Лоран Канте, Франщя, 2008).
Фiльм, на жаль, не про украшську систему освгги. Проте вiн доволi багатогранно розкривае проблеми i перспективи сучасно1' практично!' педагопки. Чого прагнуть щеологи укра1'нсько1' школи? Як поеднати найновшГ тенденци, юторичну традицiю i, врештГ-решт, здоровий глузд? I яке мюце в нашiй школГ, зважаючи на вшну на сходГ Украши, мае займати патрютизм?
Тема 20. 1нновацшна дГяльшсть у системГ освгш. Пщвищення квалiфiкацiï педагопчних пращвниюв навчальних закладГв.
«Король говорить! / The King's Speech» (Том Гупер, Велика Бриташя, США, АвстралГя, 2010). Пюля перегляду ^eï кшострГчки педагог може шщювати обговорення запитань: Що потрГбне сучасному украшському вчителю: шноващйна дГяльтсть чи «звичайне» фахове самовдосконалення? На яю показники (крГм устшносп та виховаиосп учтв) орГентуватися вчителю-початювцю, оцшюючи власну фахову дГяльтсть? Як зробити так, щоб педагопчт iнновацiï стали не самощллю, а засобом?
Таким чином, використання кшострГчок, що репрезентують щкавГ аспекти життя школи та людських взаемин, тд час вивчення окремих тем курсу «Педагопка» е не лише можливим, а й доволГ доречним, необхщним. Вщеометод сприяе реалiзацiï принцишв доступносп, емоцшносп та наочност у навчаннГ Застосування художшх фшьмГв активГзуе творче мислення, формування навичок аналГзу й самоаналГзу майбутшх учителГв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Словник украшсько1 мови: в 11 т. Т. 11: Х-Ь. / ред. колег.: I. К. Бшодщ (голова) та ш. - К.: Наукова думка, 1980. - 700 с.
2. Теор1я i методика професшно1 освГти: навч. поабник / З. Н. Курлянд, Т. Ю. Осипова, Р. С. Гурш та ш. - К.: Знання, 2012. - 390 с.
3. Трикашна Ю. I. Використання автентичних художшх ф1льм1в у процес формування соцюкультурно1 компетенци у майбутшх фшолопв / Ю. I. Трикашна // Науков1 записки Шжинського державного ушверситету Гм. М. Гоголя. Психолого-педагопчш науки. - 2011. - № 8. - С. 65-67.
4. Чайка В. М. Основи дидактики. Тексти лекцш i завдання для самоконтролю : навч. пос1бник для студенлв вищих навчальних заклад1в. - Тернотль: ТНПУ, 2008. - 350 с.
REFERENCES
1. Slovnyk ukrayins'koyi movy: v 11 t. T. 11 [red. koleh. I. K. Bilodid (holova) ta in.] [Dictionary of Ukrainian : in 11 т. - Т. 11]. Kyiv, Naukova dumka, 1980, 700 p.
2. Teoriya i metodyka profesiynoyi osvity : navch. posibnyk / Z. N. Kurlyand, T. Yu. Osypova, R. S. Hurin [A theory and methodology of trade education : train aid]. Kyiv, Znannya, 2012, 390 p.
3. Trykashna Yu. I. Vykorystannya avtentychnykh khudozhnikh fil'miv u protsesi formuvannya sotsiokul'turnoyi kompetentsiyi u maybutnikh filolohiv [Future philologists have the use of authentic
feature films in the process of forming of sociocultural competense]. Nizhyn, NDU im. M. Hoholya, 2011, № 8, p. 65-67.
4. Chayka V. M. Osnovy dydaktyky. Teksty lektsiy i zavdannya dlya samokontrolyu: navchal'nyy posibnyk dlya studentiv vyshchykh navchal'nykh zakladiv [Bases of didactics : Texts of lectures and task for self-control : train aid for the students of higher educational establishments]. Ternopil, TNPU, 2008, 350 p.
УДК 371.13:[78.07+792.8]
ХЕ СЮЕФЕЙ [email protected] асшрант,
Нацiональний педагопчний унiверситет îm. М. П. Драгоманова
ПРОБЛЕМА ВДОСКОНАЛЕННЯ My3H4HOÏ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО
ВЧИТЕЛЯ ХОРЕОГРАФIÏ
Розглянуто особливостг музично'1 пгдготовки майбуттх вчителгв хореографа. Визначено, що дисциплгни циклу фундаментально'1 та науково-предметно'1 пгдготовки «1сторгя музики», «Гра на музичному ¡нструментг», «Основи теорИ' музики» й «Анализ музики в хореографа» створюють умови для як1сно'1 музично'1 пгдготовки майбуттх вчителгв хореографа. Досл1джено, що формування емоцгйного, усвгдомленого та дгяльнгсно-практичного ставлення до музики на основ! ïï сприйняття та в процеа ïï виконання вгдбуваеться за допомогою рацюнального тдбору оргатзацшних форм, методгв, засоб1в i представлення методичних матергалгв тдтримки циклу фундаментально'1' та науково-предметно'1' тдготовки за допомогою електронного освтнього середовища.
Ключовi слова: вчитель хореографа, музична культура, музична пiдготовка, музично-iнформацiйна компетенцiя.
ХЕ СЮЕФЕЙ [email protected] аспирант,
Национальный педагогический университет им. М. П. Драгоманова
ПРОБЛЕМА СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ МУЗЫКАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ХОРЕОГРАФИИ
Рассмотрены особенности музыкальной подготовки будущих учителей хореографии. Определено, что дисциплины цикла фундаментальной и научно-предметной подготовки «История музыки», «Игра на музыкальном инструменте», «Основы теории музыки» и «Анализ музыки в хореографии» создают условия для качественной музыкальной подготовки будущих учителей хореографии. Исследовано, что формирование эмоционального, осознанного и деятельно-практического отношения к музыке на основе ее восприятия и в процессе ее выполнения происходит с помощью рационального подбора организационных форм, методов, средств и представление методических материалов поддержки цикла фундаментальной и научно-предметной подготовки с помощью электронного образовательного среды.
Ключевые слова: учитель хореографии, музыкальная культура, музыкальная подготовка, музыкально-информационная компетенция.
KHE SIUEFEJ [email protected] Postgraduate student, National M.P.Dragomanov Pedagogical University
