CC BY
41
7. Мандражи О. А. Технолопя пiдготовки вчителiв до шновацшно! дiяльностi у cncTeMi внутршшльно! методично! роботи / О. А. Мандражи // HayKOBi записки: зб. наук. статей Нацюнального педагопчного yнiверситегy mem М. П. Драгоманова. - 2005. - Вип. 58. - С. 100-106.
8. Мандражи О. А. Теоретическая модель инновационной деятельности учителя / О. А. Мандражи // Вестник Оренбургского государственного педагогического университета. Электронный научный журнал. - 2014. - № 3 (11). - С. 125-128. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://vestospu.ru/archive/2014/articles/Mandragy3-11.html
9. Паламарчук В. 1нновацп в сучаснш освт / В. Паламарчук // Завуч. - 2006. - № 10. - С. 1-4.
10. Шдготовка майбутнього вчителя до впровадження педагопчних технологш: навч. поаб. / О. М. Пехота та ш. - К.: А.С.К., 2003. - 240 с.
REFERENCES
1. Honcharova O. A. Pedahohichni umovy pidhotovky maybutn'oho vchytelya inozemnoyi movy do innovatsiynoyi diyal'nosti. Avtoref. diss, kand. ped.nauk [Pedagogical terms of preparation of future teacher of foreign language to innovative activity. Cand. ped. sci. diss.], Kyiv, 2008, 24p.
2. Derkach A. A., Orban L. E. Akmeologicheskie osnovy stanovleniya psikhologicheskoi i professional'noi zrelosti [Akmeologichesky bases of psychological and professional maturity's becoming], Moscow, RAGS, 1995, 208 p.
3. Dubasenyuk O. A. Fundamental'na akmeolohiya: zasady vdoskonalennya profesiyno-pedahohichnoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv [The fundamental acmeology: bases of perfection of future teachers' professionally-pedagogical preparation]. Acmeology in Ukraine, 2010, vol. 1, pp. 18 - 26.
4. Ladohubets' N. V., Luzik E. V. Teoriya samoorhanizatsiyi osvitn'oho protsesu yak osnova proektuvannya piznaval'noyi diyal'nosti studentiv u vyshchykh uchbovykh zakladakh [The theory of self-education process as a basis for designing of students' cognitive activity in higher educational institutions]. Vyshcha osvita Ukrayiny. Tematychnyy vypusk «Pedahohika vyshchoyi shkoly: metodyka, teoriya, tekhnolohiyi», Kyiv, Henezys, 2009, P. 199-203.
5. Mandrazhy O. A. Rozvytok innovatsiynoho potentsialu metodychnoyi roboty v shkoli [Development of innovative potential of methodical work at school]. Aktual'ni problemy bezperervnoyi osvity: materialy Vseukr. Nauk.-prakt. konferentsiyi, Kharkiv, Khark. nats. un. im. V. N. Karazina, 2003, p. 118.
6. Mandrazhy O. A. Innovatsiyne seredovyshche yak kompleksnyy zasib pidhotovky vchyteliv do innovatsiynoyi diyal'nosti [The Innovative environment as complex means of teachers' preparation to innovative activity]. Poltava, Yednist' osobystisnoho i sotsial'noho faktoriv u vykhovnomu protsesi navchal'noho zakladu: materialy Mizhn nauk.-prakt. konferentsiyi PDPU im. V. H. Korolenka, 2004, P. 250-254.
7. Mandrazhy O. A. Tekhnolohiya pidhotovky vchyteliv do innovatsiynoyi diyal'nosti u systemi vnutrishkil'noyi metodychnoyi roboty [Technology of teachers' preparation to innovative activity in the system of intraschool methodical work]. Naukovi zapysky: zb. nauk. statey Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova, 2005, vol. 58, P. 100-106.
8. Mandrazhi O. A. Teoreticheskaya model' innovatsionnoi deyatel'nosti uchitelya [Theoretical Model of Teacher's Innovation Activity]. Vestnik Orenburgskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta. Elektronnyi nauchnyi zhurnal, 2014, vol. 3 (11), pp. 125-128. Available at: http://vestospu.ru/archive/2014/articles/Mandragy3-11.html
9. Palamarchuk V. Innovatsiyi v suchasniy osviti [Innovations in Modern Education]. Zavuch, 2006, vol. 10, P. 1-4.
10. Pyekhota O. M. Pidhotovka maybutn'oho vchytelya do vprovadzhennya pedahohichnykh tekhnolohiy: navch. posib. [Preparation of future teacher to introduction of pedagogical technologies], Kyiv, A.S.K., 2003, 240 p.
УДК -372.878:7.071.4
А. В. ЗАЙЦЕВА
ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-КОМУН1КАТИВНО1 КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ В КОНТЕКСТ ЕКЗИСТЕНЩЙНО-
РЕФЛЕКСИВНОГО П1ДХОДУ
Розкриваеться з позици екзистенцтно-рефлексивного тдходу суттсть процесу формування художньо-комункативно'1 культури майбутнього вчителя музики. Показано особливкть цього процесу, що проявляеться не ттьки за допомогою зовтшнього педагоггчного впливу, а й у формах екзистенщального проживання, переживання i рефлексивно'1 фгксацИ суб'ектами взаемодИ власних художтх сми^в i цтностей у стлкувант з мистецтвом. Екзистенцтно-рефлексивна стратегiя
музичного навчання передбачае педагог1чну установку на цгннгсний аспект художньо-творчог взаемодП викладача та студента. Екзистенцшно-рефлексивний nidxid трактуеться як система науково-педагоггчних установок, що базуються на власному емоцшно-чуттевому, пережитому та рефлексивно зафiксованому художньо-естетичному досвiдi суб'ектiв творчо'1 взаемодП, передбачають Их спiвтворчiсть, детермiнуються дiалектичним взаемозв 'язком особисткного i соцiального, характеризуються взаемозумовленктю, взаемовпливом суб 'ектiв взаемодП.
Ключовi слова: художньо-комунжативна культура, екзистенцшно-рефлексивний пiдхiд, майбутнш вчитель музики, концептуально-методологiчнi тдходи.
А. В. ЗАЙЦЕВА
ФОРМИРОВАНИЕ ХУДОЖЕСТВЕННО-КОММУНИКАТИВНОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ МУЗЫКИ В КОНТЕКСТЕ ЭКЗИСТЕНЦИОНАЛЬНО-
РЕФЛЕКСИВНОГО ПОДХОДА
Раскрывается с позиции экзистенциально-рефлексивного подхода сущность процесса формирования художественно-коммуникативной культуры будущего учителя музыки. Отмечена особенность данного процесса, что проявляется не только с помощью внешнего педагогического воздействия, но и в формах экзистенциального проживания, переживания и рефлексивной фиксации субъектами взаимодействия собственных художественных смыслов и ценностей в процессе общения с искусством. Экзистенциально-рефлексивная стратегия музыкального обучения предполагает педагогическую установку на ценностный аспект художественно-творческого взаимодействия преподавателя и студента. Экзистенциально-рефлексивный поход рассматривается как система научно-педагогических установок, базирующихся на собственном эмоционально-чувственном, пережитом и рефлексивно зафиксированном художественно-эстетическом опыте субъектов творческого взаимодействия, предусматривающих их сотворчество, детерминируются диалектической взаимосвязью личностного и социального, характеризуются взаимообусловленностью, взаимовлиянием субъектов взаимодействия.
Ключевые слова: художественно-коммуникативная культура, экзистенциально-рефлексивний подход, будущий учитель музыки, концептуально-методологические подходы.
A. ZAITSEVA
DEVELOPING ART AND COMMUNICATION CULTURE OF A FUTURE MUSIC TEACHER IN THE CONTEXT OF EXISTENTIAL REFLECTION APPROACH
From the perspective of existential-reflexive approach this article reveals the essence of the formation of artistic and communicative culture of a future teacher of Music. There have been shown the characteristic features of this proces, which appears not only by means of the external effects of teaching, but also in the form of existential living, experience and reflective fixation by subjects of interaction their own artistic meanings and values in the process of communication with art. Existential-reflexive strategies of musical education involves pedagogical orientation on the value aspect of artistic and creative interaction between a teacher and a student. The existential and reflective approach is treated as a system of scientific and pedagogical orientation, based on their own emotions and feeling, and reflectively fixed artistic and aesthetic experience of subjects of creative interaction, involve their co-creation, are determined by the dialectical relationship of personal and social, characterized by interdependence, mutual influence of subjects interaction .
Key words: art and communication culture, existential and reflective strategy, future music teacher, conceptual methodological approaches.
Сучасш змши в осв^нш полчищ Укра1ни, спрямоваш на штегращю 3i св^овим осв^шм простором, потребують збереження особливостей нащонально! осв^ньо! системи, посилення 11 якост та конкурентоздатносп, орiентацil на гумашстичш щнносп, зумовлюе приведення системи тдготовки майбутшх фахiвцiв вщповщно до мiжнародних освггшх стандарта.
У цьому контекст значною мiрою актуатзуються проблеми, пов'язаш з шдготовкою вчителя музики як конкурентноспроможного i компетентного професюнала, вщбуваеться переорiентацiя мистецько! осв^и iз предметоцентристсько! моделi на культуролопчну, що
передбачае виховання «людини культури»: культури И думок, почуттiв, культивування творчостi, особистюно! мистецько! позици.
Анатз фшософсько!, культуролопчно!, психолопчно! та педагопчно! науково! лiтератури свiдчить, що дослщжувана проблема розглядаеться вченими в рiзних аспектах: розробка фiлософсько-методологiчного пiдходу до проблеми комушкативно! культури як важливого компонента загально! культури особистостi (В. Андрущенко, О. Арнольдов, М. Бахтш, М. Бубер, Ю. Габермас, Х. Гадамер, А. Димер, Л. Коган, В. Кульман, Т. Марсель, М. Михальченко, Е. Мунье, Л. Коган, Дж. М1д, Х. Ортега-i-Гассет, С. Сарнавська, С. Франк, М. Хайдеггер, К. Ясперс та ш.); виокремлення теоретико-методологiчних основ професiйного спiлкування (Г. Балл, М. Каган, С. Максименко, Л. Орбан-Лембрик, Т. Титаренко, Т. Яценко та ш); з'ясування сутност i структури комушкативних здiбностей (Г. Васильев, Н. В^юк, О. Леонтьев, Б. Ломов, М. Обозов, К. Платонов та ш.); психолопчна специфша комушкативно! компетентностi особистостi (Ю. Емельянов, Л. Петровська, В. Рижов, С. Терещук та iн.); особливостi творчо! взаемоди викладача i студента в музичному навчаннi (Л. Коваль, П. Ковалик, В. Ревенчук) тощо. О. Апраксша, Л. Арчажникова, Н. Гуральник, О. Еременко, Б. Лiхачов, О. Отич, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Хижна, О. Шевнюк, О. Щолокова та iншi науковцi в сво!х працях з мистецько! педагопки висвiтлюють широкий спектр проблем, пов'язаних з пошуком оптимальних шлях1в для налагодження мiжособистiсних взаемин у дiадi «викладач-студент». Втiм, аналiз методологiчно! та методично! лiтератури з дослiджувано! теми дозволяе констатувати недостатнiй рiвень !! розробленостi в теоретичному i методичному аспектах.
Соцiально-педагогiчна та методична значущють зазначено! проблеми та необхщшсть !! обгрунтування у нових сощально-педагопчних умовах зумовили вибiр теми нашого дослiдження.
Метою статтi е висв^лення iдей екзистенцiйно-рефлексивного пiдходу до формування художньо-комунiкативно! культури майбутнього вчителя музики.
Одним iз найважливiших завдань сучасно! педагогiки е посилення зв'язку мiж культурою та освiтою. Мистецтво, як «найвища форма спiлкування в культурЬ» (О. Леонтьев), впливае на почуття, емоцi!, переживання особистостi, вносить глибою змiни у !! екзистенцiйне «Я» (Л. Мтна, О. Мелiк-Пашаев). У процес сприймання музики виникае «ствтворчють розумiючих» (М. Бахтiн) як найактившше цiлiсне сприйняття, що грунтуеться на сшвпереживанш авторського бачення свiту, самостшному творчому осмисленнi, оцiнцi та штерпретацп образного змiсту твору, емоцiйнiй захопленост iнтонацiйними образами, якi впливають на <^яльнють музично-сенсорних систем i режим функцюнування когнiтивних процесiв»[2, с. 75]. «З'еднання емоцiйного та смислового поля» у едшсть багатоманiтностi» (В. Ражшков), прагнення до «об'ективацi!» особистiсного смислу через узгодження його з цшнюно-смисловим полем композиторського твору розвивае потребу в обговоренш мистецьких вражень, формуе здатнють до естетичного судження про художнш твiр, стимулюе пiзнання себе та шших людей i таким способом ефективно позначаеться на становленш штелектуально!, емоцiйно! та поведiнково! сфер особистость
Художнiй образ е центром штерпретацшних пiдходiв, тлумачень, котрий регулюе та визначае вектор особистiсно-професiйних стосунюв викладача i студента. Такi комушкативш ситуацi! можуть або виявляти «консонансну» узгодженiсть !хнiх художньо-аксiологiчних прiоритетiв, естетичних смаюв, або вносити елементи «дисонансу» в стосунки суб'ектiв комунiкацi!. Крiм того, студенти, що виявляють тдвищену природну обдарованiсть, вимагають гнучко!, мшливо! стратегi! музично-педагогiчно! взаемодi!, яка потребуе вщ викладача особливо! сприйнятливостi, сенситивносп у процесi комунiкацi!. У робоп з таким студентом викладачу необхщно постiйно змiнювати палiтру нюансування тонких душевних взаемозв'язкiв з особистiстю студента, проявляти чуйшсть i делiкатнiсть для тдтримання його творчо! iнiцiативи, проявiв художньо! iнту!цi! та iн.
З цього випливае, що навчально-виховний процес не може бути продуктивним поза встановленням доцiльних художньо-комунiкативних зв'язкiв мiж суб'ектами комушкацп. Варто зазначити, що у змютово-термшолопчному сенсi поняття «комунiкацiя» (лат. -сошшишсайо - шлях повщомлення, спiлкування) е близьким за змютом поняттям «взаемодiя», «взаемовплив» [10, с. 271].
Сyтнicть i змicт eкзиcтeнцiйно-peфлeкcивного пiдходy до фоpмyвaння художньо-комyнiкaтивноï кyльтypи майбутнього вчитeля музики pозкpивaeтьcя нами 4epe3 пpовiднi мeтодологiчнi шдходи. З огляду на оcновнi положeння мeтодологiчних пiдходiв до pозвиткy cyчacноï миcтeцькоï оcвiти: гyмaнicтичного cпpямyвaння оcягнeння миcтeцтвa; вpaхyвaння нaцiонaльних зacaд художнього pозвиткy оcобиcтоcтi; aктyaлiзaцiï оcобиcтicно-iндивiдyaлiзовaного пiдходy до миcтeцького навчання; впpовaджeння полiхyдожнього контeкcтy фахово1' миcтeцькоï оcвiти; зaбeзпeчeння кyльтypовiдповiдноcтi навчання i дотpимaння оптимального бaлaнcy мiж пiзнaвaльною, ощнювальною та твоpчою cфepaми навчально1' дiяльноcтi [7, c. 43], пeдaгогiчнe кepiвництво пpоцecом фоpмyвaння художньо-комyнiкaтивноï кyльтypи майбутнього вчитeля музики rpyнтyeтьcя на впpовaджeннi кyльтypологiчного, aкмeологiчного, оcобиcтicно оpieнтовaного, компeтeнтнicного, cинepгeтичного, дiяльнicного й aкciологiчного пiдходiв.
Кyльтypологiчний пiдхiд е cyкyпнicтю тeоpeтико-мeтодологiчних положeнь та оpгaнiзaцiйно-пeдaгогiчних зaходiв, що зaбeзпeчyють кyльтypовiдповiднicть твоpчоï взаемоди викладача i cтyдeнтa. З позицш вказаного пiдходy кyльтypy оcобиcтоcтi xapaRreproye нe лишe здaтнicть до бeзпоcepeднього дiaлогy з миcтeцтвом, а й «комушкащя cтоcовно хyдожнiх твоpiв», тобто мiжоcобиcтicнe cпiлкyвaння cyб'eктiв миcтeцькоï дiяльноcтi, в якому йдeтьcя пpо художш цiнноcтi, конкpeтних митцiв, ïx твоpчicть, влacнi cмaки, уподобання, iнтepecи тощо. Вiн cтвоpюe cоцiокyльтypнi пepeдyмови для оpгaнiзовaного, цiлecпpямовaного фоpмyвaння цiлicноï, eкзиcтeнцiйно-вiльноï оcобиcтоcтi, cпpямовaноï на «дiaлог кyльтyp».
Акмeологiчний пiдxiд cпpямовaний на отонукання cyб'eктiв взaeмодiï до вcтaновлeння «aкмeкyльтypи взаемин», cпpияe оpieнтaцiï на caмобyтнicть твоpчиx iндивiдyaльноcтeй викладача i cтyдeнтa з ypaxyвaнням ïx потeнцiaлy, фiзiологiчниx, пcиxологiчниx, типологiчниx вiдмiнноcтeй i можливоcтeй щодо доcягнeння вepшин cxоджeння.
Оcобиcтicно оpieнтовaний пiдxiд дозволяе pозкpити оетовш xapaктepиcтики взaeмодiï пeдaгогa i cтyдeнтa як «зycтpiчi двох думок», гapмонiï «двох cвiдомоcтeй» (М.Бaxтiн). Цeй шдхщ cпpямовaний на pозвиток i виховання людини кyльтypи, pозвиток в нш оcобиcтicниx якоcтeй, якi дозволяють знайти влаетий ceнc життя, aдaптyвaтиcя y cy^^cra, нaвчитиcя cпiлкyвaтиcя, cпiвпpaцювaти, твоpчо взaeмодiяти з iншими людьми, влитая в кyльтypy i cпpияти збepeжeнню, пepeдaчi, i pозвиткy кyльтypниx ценностей cycпiльcтвa. Важливими ознаками вказаного шдходу y пpоцeci фоpмyвaння xyдожньо-комyнiкaтивноï кyльтypи майбутнього вчитeля музики е: оpгaнiзaцiя cyб'eкт-cyб'eктноï взaeмодiï викладача i cтyдeнтa y контeкcтi оcвоeння та iнтepпpeтaцiï художнього обpaзy; cтвоpeння умов для caмоaктyaлiзaцiï, cпpияння pозвиткy та caмоpозвиткy оcобиcтоcтi cтyдeнтa на оcновi aктивiзaцiï його твоpчиx дiй, пepeнeceння аквднту y фyнкцiяx пeдaгогa на позищю фacилiтaтоpa.
Компeтeнтнicний пiдxiд - пepeдбaчae cпpямовaнicть оcвiтнього пpоцecy на фоpмyвaння xyдожньо-комyнiкaтивниx компeтeнцiй майбутнього вчитeля музики, тобто жобхадного комплeкcy комyнiкaтивниx знань, умшь, навичок та оcобиcтicного доcвiдy, що допоможe «cфоpмyвaти y нього здатнють до кyльтypотвоpчоcтi y мyзично-оcвiтнiй дiяльноcтi» [7, c. 112].
l4eï cиcтeмного пiдxодy зaбeзпeчyють доcлiджeння вказаного фeномeнa як cклaдно оpгaнiзовaноï динaмiчноï cиcтeми, що мае пeвнy cтpyктypy i cпeцифiчнi оcобливоcтi фyнкцiонyвaння. Виокpeмлeний пiдxiд уможливлюе виxiд доcлiджyвaного шдагопчного явища на cиcтeмний piвeнь наукового aнaлiзy, що дозволяе pозглянyти пpоцec фоpмyвaння художньо-комyнiкaтивноï кyльтypи майбутнього вчителя музики нe iзольовaно, a y швнш cиcтeмi його фахово1' пiдготовки, вимагае peaлiзaцiï пpинципy едноеп пeдaгогiчноï тeоpiï i пpaктики, дозволяе до^дити cyтнicть xyдожньо-комyнiкaтивноï кyльтypи, ïï yнiкaльнicть як кyльтypного явища, визначити xapaктepнi ознаки й оcобливоcтi фоpмyвaння цieï оcобиcтicноï якоcтi.
Синepгeтичний тдхвд cпpияe тeоpeтичномy оcмиcлeнню зaзнaчeного фeномeнa з позицiï вiдкpитоcтi, cпiвтвоpчоcтi, телийно!' cитyaцiï вiдкpитого дiaлогy, пpямого i опоcepeдковaного cинepгiйного зв'язку, що дозволяе peaлiзyвaти потeнцiaл комyнiкaтивного pозвиткy для кожного cyб'eктa xyдожньоï комyнiкaцiï. Мeтодологiчнe знaчeння iдeй cинepгeтичного пiдxодy полягае y зaбeзпeчeннi в cиcтeмi фоpмyвaння xyдожньо-комyнiкaтивноï кyльтypи майбутнього вчитeля музики коопepaтивниx eфeктiв, peзонaнcного взаемовпливу, вpaxyвaння y навчальному
Hayковi зaпиcки. Cepiя: пeдaгогiкa. - 2016. - № 1
129
пpоцeci внyтpiшнix pecypciв оcобиcтоcтi викладача i cтyдeнтa та можливоегей впливу на них зовнiшнього cepeдовищa.
З позицiй дiяльнicного пiдxодy художньо-комушкативна кyльтypa майбутнього вчитeля музики стае cвоepiдною пpоeкцieю його дiяльноcтi як цiлecпpямовaноï aктивноcтi cyб'eктa (Н. Гypaльник). У контeкcтi дiяльнicного пiдxодy вона pозглядaeтьcя як cyкyпнicть eлeмeнтiв, що peгyлюють комyнiкaтивнy дiяльнicть вчитeля музики i фоpмyютьcя, фyнкцiонyють, pозвивaютьcя чepeз нaлaгоджeння eмоцiйно-пcиxологiчного контакту зi cтyдeнтом y пpоцeci взaeмодiï. Згiдно з дiяльнicним пiдxодом, кyльтypa pозyмieтьcя як cпeцифiчний cпоciб дiяльноcтi, що пepeдбaчae опанування cтyдeнтом eтики пeдaгогiчноï взаемоди, набуття ним пpaктичниx комyнiкaтивниx умшь i навичок y кyльтypотвоpчiй мистедьюй дiяльноcтi.
Акciологiчний пiдxiд е мeтодологiчною оcновою peaлiзaцiï гyмaнicтичноï пapaдигми в мистедьюй оcвiтi, фокycye увагу на нeобxiдноcтi твоpчоï взaeмодiï мiж cyб'eктaми музичного навчання на оcновi ycвiдомлeння дyxовноï цiнноcтi музичного миcтeцтвa. B^ip цього пiдxодy як концeптyaльноï оотови доcлiджeння дозволяе пpоcтeжити гeнeзy й pозвиток доcлiджyвaного пeдaгогiчного явища на оcновi «eкзиcтeнцiйноï едностг..., дiaлогy мiж piзними cиcтeмaми цiнноcтeй» (В. Сластьонш) викладача i cтyдeнтa.
Отжe, cyraicib i змicт eкзиcтeнцiйно-peфлeкcивного пiдxодy до фоpмyвaння художньо-комyнiкaтивноï кyльтypи майбутнього вчш^ля музики pозкpивaeтьcя чepeз вищeзaзнaчeнi мeтодологiчнi пiдxоди.
Концeпцiю eкзиcтeнцiйно-peфлeкcивного шдходу cтaновить iнтeгpaцiя двох пpовiдниx мeтодологiчниx iдeй: eкзиcтeнцiï та peфлeкciï. Екзиегенщя ( лат. existentia - юную) - ад внyтpiшнe буття людини, ïï пepeживaння, тe нeпiзнaнe в людскому «Я», внacлiдок чого людина е конкpeтною нeповтоpною оcобиcтicтю. Рeфлeкciя (вiд лат. reflexio - звepнeння назад, вiддзepкaлeння) е дiяльнicтю caмоcвiдомоcтi, що pозкpивae будову i cпeцифiкy внyтpiшнього cвiтy людини; y контекст! cпiлкyвaння е пpоцecом pозyмiння ceбe та iншого, фоpмyвaння обpaзiв влаетого та чужого «Я», виявляeтьcя в peфлeкcивниx позицiяx як cтaнax caмоcвiдомоcтi, cпpямовaниx на вiдобpaжeння влacниx дш i пepeживaнь та дiй i пepeживaнь iншиx cyб'eктiв пeдaгогiчноï взаемоди.
Meтодологiя пeдaгогiчного eкзиcтeнцiaлiзмy вибyдовyeтьcя на його фшотоф^ких iдeяx. Бiля джepeл eкзиcтeнцiaлiзмy cтояв С. К'epкeгоp, пepшим cфоpмyлювaвши поняття «eкзиcтeнцiя» - «внyтpiшнe» буття оcобиcтоcтi. «Eкзиcтeнцiaлiзм - вчeння пpо тe, що буття людини (ïï eкзиcтeнцiя - icнyвaння) paцiонaльно нe пiзнaeтьcя, а опaновyeтьcя бeзпоcepeднiм пepeживaнням; eкзиcтeнцiя - виcвiтлeння нeповтоpноï iндивiдyaльноcтi оcобиcтоcтi, оcягнeння вищого cмиcлy icнyвaння людини, ïï вiдноcини зi cвiтом» [9, c. 70]. «Я» та «1нший» повиннi бути y гapмонiï. Алe цe можливо, вважае М. Mepло-Понтi, за тieï умови, якщо «1нший е icтинним для ceбe поза його буттям для мeнe i, якщо ми юнуемо один для одного. Ми обидва повинш зовнiшньо пpоявлятиcя i, о^м «пepcпeктиви ceбe» - мого погляду на ceбe й iншиx на ceбe, мати пepcпeктивy iншиx - cвiй погляд на iншиx i ïx погляд на мeнe» [5, c. S].
З позицп eкзиcтeнцiaлiзмy, вища cвободa людини, за що вона повинна бути вщповщальна - вд виявлeння cвого влacного нeповтоpного пpоeктy, що peaлiзyeтьcя в тpaнcцeндeнтномy твоpчомy aктi. А. Лeнглe зпдно з концeпцieю М. Бaxтiнa щодо Залогу кyльтyp», cтвepджye, що «Person шшого можe вiдкpитиcя твоему пepcонaльномy. Iншi потpiбнi людинi, для того, щоб набути тpи оcновнi види доcвiдy, якi нeобxiднi для cтaновлeння Я, а caмe: увага i повага до нeï; cпpaвeдливe cтaвлeння з боку iншиx людeй; визнання ними ïï щнност!. Biдповiдно за таких умов вiдбyвaeтьcя внyтpiшнiй пpоцec фоpмyвaння cтpyктypи Я: увага i повага оcобиcтоcтi до ceбe; cпpaвeдливe cтaвлeння до ceбe; визнання влacноï цiнноcтi» [3, c. 45]. Отжe, з точки зоpy eкзиcтeнцiaльного анатзу, бути iдeнтичномy caмомy cобi означае бути в^д^нтим для «зycтpiчi» i Залогу» [4, c. S7].
Одшею з головних iдeй y шдагопщ eкзиcтeнцiaлiзмy е iдeя cпiвpобiтництвa, ^в^ащ мiж cyб'eктaми навчально-виховного пpоцecy. Цeнтpом виховного впливу пpeдcтaвники cyчacноï eкзиcтeнцiaлicтичноï пeдaгогiки Дж. Кнeллepa, Г. Гоулд, Е. Бpeйзax, У. Бappeй, М. Mapceль, О. Больнов, Т. Mоpiтa та iншi фiлоcофи вважають п^вадом^го людини: нacтpоï, почуття, iмпyльcи, штущю. Cвiдомicть, iнтeлeкт, логiкa, на ïxню думку, мають дpyгоpяднe знaчeння. Потpiбно пiдводити оcобиcтicть до caмовиpaжeння, пpиpодноï iндивiдyaльноcтi,
130
Hayковi зaпиcки. Cepiя: ^датоНка. - 2016. - № 1
почуття свободи. Вчитель повинен надати право кожному своему вихованцю йти власним шляхом, менше давати настанов, бiльше виявляти дружню участь тощо.
Екзистенцiйно-рефлексивний пiдхiд тiсно пов'язаний з духовно-цшшсними аспектами взаемодi! вчителя та учня, якi народжують розумiння особистюного смислу (онтологiчностi) «завоювання i присвоення» (В. Франкл) власних художнiх сми^в i цiнностей у процесi реального проживання i переживання художньо-комунiкативних ситуацш на уроцi «тут i тепер». У цьому контекстi доречно згадати думку М. Бахтiна, що «актуальний смисл належить не одному (одинокому) смислу, а лише двом смислам, що зустршися. Не може бути «смислу у собЬ» - вш юнуе лише для iншого смислу, тобто юнуе лише разом з ним» [1, с. 350]. В. Франкл, розглядаючи життя екзистенцшно, виокремлюе три шляхи до смислу, що полягають у цшностях переживання, творення та особистюних життевих настановах [11, с. 122].
Отже, духовно-онтолопчний смисл екзистенцшно-рефлексивного пiдходу грунтуеться на факт екзистенцiйного проживання i переживання (насиченосп значущих переживань) суб'ектами творчо! взаемоди унiкально! художньо-комунiкативно! ситуацi! на урощ. Передання вчителем музики соцiально-культурного та художньо-комушкативного досвiду здiйснюеться не тшьки за допомогою зовнiшнього впливу, а й у формах екзистенцшного проживання, переживання та рефлексивно! фшсацп суб'ектами творчо! взаемоди власних художшх смислiв та цшностей у процесi художньо! комунiкацi!. Спшкування з мистецтвом дозволяе сконцентруватися на власних почуттях, якi е важливою складовою людсько! екзистенцi!, як «життя осмисленого .., повного, цшюного» [4, с. 78]. Емоцшна насиченiсть творiв мистецтва сприяе появi цiннiсних сми^в свiдомостi вчителя i учня, спонукае до переживання художнiх образiв (художньо-комушкативних ситуацiй на уроцi) i осмислення !хньо! сутностi «тут i тепер», передбачае !х рефлексивний аналiз у рамках спещально органiзованих культуротворчих художньо -комушкативних педагогiчних практик, спрямованих на свщомий пошук, «завоювання i присвоення власних художшх сми^в та цшностей, що грунтуються на шту!цп, переживанш, неусвiдомленому знаннi» [12, с. 34].
Проживання i переживання «тут i тепер» художньо-комунiкативних ситуацiй мають на мет актуалiзацiю цiннiсних смислiв свщомосп вчителя i учня в процес художньо! комунiкацi!. Художня комунiкацiя, в якш можна постiйно отримувати шшу проекцiю, iнший ракурс певно! ситуацп, поваги до «самостi» i екзистенцп кожного суб'екта взаемодi!, реалiзуеться через розвиток i збагачення !хнiх особистюних художньо-комушкативних сми^в. Педагогiчне керування цим процесом передбачае створення емоцiйно-смислового стрижня уроку, який забезпечуе максимальну включенють у загальне «емоцiйне поле» уроку, сприяе активност та узгодженостi художньо-комушкативних дш вчителя i учня. Ц iде! спiвзвучнi вiдомому висловлюванню В. Франкла про те, що людина як духовна ютота шдшмаеться над ситуащею, долае свою одиничнiсть, змшюе ставлення до ситуацi! внаслiдок знаходження смислу. В процесi пошуку смислу людина вщкривае для себе таю цшност, як творчiсть, свобода думки, добро, любов, захист власно! пдносп [11, с. 258].
Тiльки на занятп, де пануе узгодженiсть, взаеморозумшня, тобто гармонiя стосункiв, може вшьно реалiзовуватися емоцiйний та енергетичний потенщал викладача i студента (вчителя i учня), спрямований на засвоення культури художньо-комушкативних дш. Майбутнiй вчитель музики, який вщчувае вiдповiдальнiсть за становлення «Я» його учшв, виступае справжшм «1ншим», здатним «включити» особистiсно значущi переживання учня у процесi мистецького спшкування; спiлкування-взаемодiя з мистецтвом надае можливiсть вчителю i учню «говорити мовою самого мистецтва» (М. Каган), краще розум^и один одного через сшвпереживання художнiм образам мистецьких творiв.
У цьому контекстi доречно звернутися до думки В. Орлова, зпдно з якою штерпретащя художнiх образiв в художньо-комунiкативних процесах активiзуе художньо-творчу рефлексда - якiсть, що спрямовуе духовну налаштованiсть особистостi на самовдосконалення у виконавськш та мистецько-освiтнiй сфер^ спрямовуе свiдомiсть на «перехiд вщ смислу художньо-педагогiчно! ситуацi! (якою вона, можливо, е в дшсносп або уявляеться на даний момент), до смислу самих уявлень, яю вони привносять у свщомють iндивiда» [6, с. 249]. «Результатом цього усвщомлення-осмислення е не лише вибiр суб'ективно значущих технолопчних засобiв i прийомiв педагогiчно! взаемодi!, але й змша ставлення, як до учнiв, так
i до власно! особистосп. З цих позицiй, функцiя рефлекси виявляеться у стимуляци процесу професшно! iдентичностi, становлення суб'ектностi майбутнього вчителя музики» [6, с. 249].
Узагальнюючи вищезазначене, зазначимо, що дослiдження екзистенцшно-рефлексивних процесiв у мистецькiй педагогiцi базуеться на сучасних теорiях гумашстично! психологи, зпдно з якими «ефективного педагопчного впливу на iндивiда можна досягти лише за умов урахування його власно! точки зору на свгт, вщрефлексованих особистiсних переживань, конструктивних творчих шщатив» [8, с. 300]. В зв'язку з цим надзвичайно важливим в освiтньому середовищi створити взаемовщносини такого типу, коли «людину щнують як особистiсть, !! внутрiшнiй досвщ емпатiйно розумiють i приймають, !й надана свобода переживати сво! почуття i почуття iнших людей без будь-яких пов'язаних з цим загроз» [8, с. 301]. Такi стосунки конструюються у просторi дiалогу, де найповшше реалiзуються принципи суб'ектностi, взаемно! цiнностi, взаемоповаги та спiвпрацi. З ще! точки зору, методологiчно важливим е обгрунтування екзистенцiалiзмом положення щодо вищо! свободи людини та И вщповщальносп, виявлення особистiстю власного неповторного проекту i реатзаци його в трансцендентному творчому акп. Вказане положення мае надзвичайно важливе методологiчне значення для музично-педагопчно! освiти.
Таким чином, екзистенцшно-рефлексивна стратегiя музичного навчання передбачае педагопчну установку на цшшсний аспект художньо-творчо! взаемодп викладача i студента, духовне сходження на основi розширення i поглиблення взаемозв'язкiв мiж суб'ектами навчального процесу, наявнiсть мотиваци i досвiду музично-комушкативно! дiяльностi, активне залучення художньо-комунiкативних умiнь студентiв у сферу педагопчно! дiяльностi. З позицш екзистенцшно-рефлексивного пiдходу художньо-комунiкативна культура майбутнього вчителя музики, як професшно значуща яюсть його особистостi, iнтегруе не тшьки комунiкативну компетентнiсть як сукупнiсть знань, умшь, досвiду художньо-комушкативно! дiяльностi, а й визначае засоби оргашзаци цшшсно-смислово!, мiжособистiсно!, мiжкультурно! взаемодп у ^CT^i «викладач-студент», «студент-учень».
Цей пiдхiд у контекст формування художньо-комушкативно! культури майбутнього вчителя музики сприяе:
• системносп творчих стосункiв у навчально-практичнiй та музично-концертнш дiяльностi;
• створенню умов для творчо! самопрезентацп i переживання ситуаци успiху кожним iз суб'екпв художньо-комушкативно! ди.
Перспективним для подальших наукових розвiдок вважаемо вивчення мехашзму встановлення мiжособистiсно! взаемодп, в якш розкриваються новi, бiльш глибокi рiвнi екзистенцшно-рефлексивно! позиц^' суб'ектiв художньо! комушкаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. - М.: Искусство, 1986. - 445 с.
2. Бочкарев Л. Л. Психология музыкальной деятельности / Л. Л.Бочкарев. - М.: Классика XXI, 2008. - 352 с.
3. Ленгле А. Жизнь, наполненная смислом: рикладная логотерапия / А. Ленгле. - М.: Генезис, 2004. - 128 с.
4. Ленгле А. Person: экзистенциально-аналитическая теория личности: сб. статей / А. Ленгле. - М.: Генезис, 2006. - 159 с.
5. Мерло-Понп М. Феноменолог1я сприйняття / пер. з франц. О. Йосипенка, С.Йосипенка. - К.: Укра!нський Центр духовно! культури, 2001. - 552 с.
6. Орлов В.Ф. Професшне становлення майбутшх вчител1в мистецьких дисциплш: теор1я i технолог1я: монограф1я /В. Ф. Орлов . - К.: Наук. думка, 2003. - 262 с.
7. Падалка Г. М. Педагопка мистецтва (теор1я i методика викладання мистецьких дисципл1н) / Г. М. Падалка. - К.: Освгта Украши, 2008. - 274 с.
8. Роджерс К. Творчество как усиление себя / К. Роджерс // Гуманистическая и трансперсональная психология: хрестомапя; сост. К. В. Сельченюк. - М.:Харвест; АСТ, 2000. - С. 296-306.
9. Рудницька О. П. Педагопка: загальна та мистецька: навч. поабник /О. П. Рудницька. - К., 2002. - 270 с.
10. Словник шшомовних сл1в / уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. - К.: Наук. думка, 2000. - 683 с.
11. Франкл В. Человек в поисках смысла / В. Франкл. - М.: Прогресс, 1990. - 367 с.
12. Bollnow O. Zwischen Philosophie und Pedagogik: vortrage und Aufsaetze / O. Bollnow. - Aachen, 1988. - 211 p.
REFERENSES
1. Bahtyn M.M. Estetyka slovesnogo tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity] / M. M. Bahtyn. - M.: Yskusstvo, 1986.- 445 c.
2. Bochkarev L.L. Psyhologyja muzykalnoj dejatelnosty [Psychology ofmusical activity] / L. L.Bochkarev. - M.: Klassyka XXI, 2008. - 352 s.
3. Lengle A. Zhyzn, napolnennaja smyslom. Prykladnaja logoterapyja [Life full of meaning: applied logotherapy] / A. Lengle. - M.: Genezys, 2004. - 128 s.
4. Lengle A. Person: Ekzystencyalno-analytycheskaja teoryja lychnosty: sb. statej [Person: the existential-analytic theory of personality] / A.Lengle. - M.: Genezys, 2006. - 159 s.
5. Merlo-Ponti M. Fenomenologija spryjnjattja [Phenomenology of perception] / pereklad z franc. O.Josypenka, S.Josypenka. - K.: Ukrajins'kyj Centr duhovnoji kul'tury. - 2001. - 552 s.
6. Orlov V.F. Orlov V. F. Profesijne stanovlennja majbutnih vchyteliv mystec'kyh dyscyplin: teorija i tehnologija [Professional of future teachers of artistic disciplines: Theory and Technology]: monografija /Valerij Fedorovych Orlov [za zag. red. G. A. Zjazjuna]. - K. : Nauk. dumka, 2003. - 262 s.
7. Padalka G.M. Pedagogika mystectva (Teorija i metodyka vykladannja mystec'kyh dyscyplin) [Art Pedagogy (theory and methodology of teaching artistic disciplines)] / Galyna Mykytivna Padalka. - K.: Osvita Ukrajina, 2008. - 274 s.
8. Rodzhers Karl. Tvorchestvo kak usylenye sebja [Creativity as strengthening himself] / Karl Rodzhers // Gumanystycheskaja y transpersonal'naja psyhologyja. Hrestomatyja / [sost. K.V. Sel'chenjuk.] -M.:Harvest, M.: AST, 2000.- S. 296-306.
9. Rudnycka O.P. Pedagogika: zagalna ta mystecka [Pedagogy: general and artistic]: navch. posib. /Oksana Petrivna Rudnyc'ka. - K., 2002. - 270 s.
10. Slovnyk inshomovnyh sliv [Dictionary of foreign words] / Uklad.: S.M.Morozov, L.M.Shkaraputa. - K.: Naukova dumka, 2000. - 683 s.
11. Frankl V. Chelovek v poyskah smysla [Man in Search for Meaning] / V. Frankl.- M.: Progress, 1990. - 367 s.
12. Bollnow O. Zwischen Philosophie und Pedagogik: Vortrage und Aufsaetze / O.Bollnow. - Aachen, 1988. - 211 p.
УДК 378.011.3-051:57]:504
О. А. ЦУРУЛЬ
МЕТОДИЧНА ПОДГОТОВКА МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Б1ОЛОГП ДО РЕАЛ1ЗАЦ11 СУЧАСНИХ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ ТА
ВИХОВАННЯ
Розкрито особливостi методично'1 пiдготовки майбутнiх учителiв бюлогИ до реал1зацИ сучасних завдань екологiчноi освiти та виховання в умовах впровадження варiативноi складово'1 змкту методично'1 пiдготовки у педагогiчних ВНЗ (на прикладi вибiрковоi навчально'1' дисциплiни «Методика органгзаци еколого-натуралктичноi роботи учтв у загальноосвiтнiх i позашюльних закладах»). Встановлено, що еколого-натуралiстична робота реал1зуеться за двома напрямками: як позакласна робота з бюлогИ та позашюльна еколого-натуралктична робота. На засадах компетенттсного пiдходу здшснено проектування навчального процесу. Охарактеризовано особливостi розгортання змкту дисциплiни на рiвнi провiдних форм органгзаци навчання (лекцт, практичних занять i самостшноiроботи) та визначено вiдповiднi результати навчання майбуттх учителiв бiологii.
Ключовi слова: готовнкть учителя, екологiчна освiта та виховання, еколого-натуралктична робота, змкт освiти, методична тдготовка, тдготовка учителя бiологii.
О. А. ЦУРУЛЬ
МЕТОДИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ БИОЛОГИИ К РЕАЛИЗАЦИИ СОВРЕМЕННЫХ ЗАДАЧ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ И ВОСПИТАНИЯ
Раскрыты особенности методической подготовки будущих учителей биологии к реализации современных задач экологического образования и воспитания в условиях внедрения вариативной составляющей содержания методической подготовки в педагогических вузах (на примере избирательной учебной дисциплины «Методика организации эколого-натуралистического работы учащихся в общеобразовательных и внешкольных учреждениях»). Установлено, что эколого-
