CC BY
22
{^¿¿//ребёнка
Огляд лператури / Review of Literature
УДК 616-021.5-036.1-053.2:613.2:616.98:579.835:578.3 DOI: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157879
Абатуров O.G., Ликова А.Е.
ДЗ «Днпропетровська медична академя», м. Дн!про, Укра/на
Хроычна Helicobacter ру/оя-асоцмована Ыфекщя
■ W ■ ■■
у дггеи, парацелюлярна проникнiсть слизово! оболонки
шлунка та харчова алергiя
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(1):44-49. doi: 10.22141/2224-0551.14.1.2019.157879
Резюме. Питання, пов'язаш з дисфункщею щльних контакт1в, протягом останшх рок1в е одними з найбльш актуальних i таких, що вивчаються, у науковому ceimi. Незважаючи на вагом1 досягнення, на сьогодш все ще залишаються вiдкриmими багато проблем. Уцьому оглядi обговорюеться молекулярна структура та регулящя щльних конmакmiв слизово'1 оболонки шлунка, роль бактерй' Helicobacter pylori у розвитку харчово'1 алергй' у дтей, а також можливсть медикаментозно'1 регуляцП парацелюлярно'1 проникноcmi слизово'1 оболонки шлунка. Для написання cmаmmiздшснювався пошук тформаци з викорис-танням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar.
Ключовi слова: Helicobacter pylori; дти; харчова алергiя; клаудини; щльш контакти; парацелюлярна проникшсть
Вступ
Одшею з актуальних проблем сучасно! педiатрfi е лжування й профшактика хрошчних захворювань оргашв травлення. За поширенням хвороби шлун-ково-кишкового тракту займають друге мюце шсля хвороб ресшраторно! системи у дГтей. У структурi хрошчних захворювань оргашв травлення дггей пе-реважае патологГя гастродуоденально! зони. Хро-шчний гастрит i гастродуоденiт — найпоширешшГ форми хрошчно! гастродуоденально! патолог! у да-тей, якГ становлять в структурГ захворювань шлунка i дванадцятипало! кишки 58—74 % [1]. Основна частина хрончних гастритГв (80—85 %) у дГтей асощ-йована з шфжуванням бактерГею Helicobacter pylori (Нр) [2, 3].
Профглактика, своечасне виявлення та лжу-вання вищезазначених патологГй у дГтей набувае все бгльшо! актуальностГ з кожним днем. Це тюно пов'язано з такими проблемами. По-перше, вщсут-ня тенденцГя до зниження захворюваностГ, що обу-мовлено толерантнГстю бактерй! Helicobacter pylori до загальноприйнятих методГв ерадикацшно! терапг!
[4—6]. Наприклад, в бвропейському педГатрично-му реестрГ лГкування повщомили результати вико-ристання 27 рГзних схем у 518 дГтей з Др-ГнфекцГею. Загальний рГвень ерадикацГ! бактерй! Щ становить 65,6 % [7]. По-друге, це розвиток алерпчно! патологи, пов'язано! з шфжовашстю бактерГями Щ [8]. НауковГ дослГдження вказують на те, що бактерГя Щ пщвищуе парацелюлярну проникнГсть для харчових алергешв [9] за рахунок порушення щГльних контак-тГв слизово! оболонки травного каналу [10].
1. Парацелюлярна проникшсть слизово'! оболонки шлунка
Ключовим мехашзмом, що регулюе рГвень пара-целюлярно! проникностГ слизово! оболонки шлунка, е щГльш мГжклГтиннГ контакти [11].
1.1. Щльн м1жкл1тинн1 контакти слизовоТ оболонки шлунка
Ш,Гльш контакти (TJ — tight junctions) являють собою мультипроте!новГ комплекси, якГ складають-ся з численних трансмембранних Г цитоплазматич-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Ликова Анна Едуардшна, астрант кафедри пед1атрГГ 1 та медично!" генетики, ДЗ «Дн1пропетровська медична академю», вул. В. Вернадського, 9, м. Дшпро, 49044, УкраТна, е-mail: annylv@ukr.net; контактний тел.: + 38 (096) 855-31-31.
For correspondence: Lykova Anna Eduardivna, postgraduate student of chair for pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', V. Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine, е-mail: annylv@ukr.net; phone: + 38 (096) 855-31-31.
них протешв, що утворюють безперервну структуру навколо ашкально! поверхнi плазматично! мембра-ни епiтелiальних клiтин слизово! оболонки шлун-ка [12]. ТТ демонструють широку варiабельнiсть щiльностi в рiзних органах, починаючи вщ майже повного затягування параклиинно! щiлини для роз-чинених речовин, наприклад в сечовому мкур^ до формування параклиинних пор для специфiчних катiонiв 0 анюшв), наприклад специфiчнi сегменти ниркових канальщв [13].
Щiльнi контакти е захоплюючими структурами з точки зору !х функци i морфологи. В 1963 рощ, ви-користовуючи електронну мiкроскопiю ультратонкого розрiзу, Farquhar i Palade описали структуру ТТ разом з адгезивними контактами та десмосомами найближчо! до просвiту сторони латерально! мемб-рани. З моменту вщкриття щiльнi контакти тддава-лися штенсивному аналiзу дослщниюв. Об'еднання морфологiчних спостережень i фiзiологiчних ви-мiрювань в рiзних типах епiтелiальних клiтин дало можливють обговорювати кореляцiю м1ж структурою i бар'ерною функцiею щшьних контактiв. Од-нак у деяких випадках кореляц1я не була щеальною. У той час не було н1яко! iнформацГl про молекуляр-ну природу щшьних контакпв, i дослщники припустили, що кожен ланцюг щiльного контакту в рiзних типах клггин е однаковим. На даний час ми знаемо, що комбiнацiя титв клаудинiв е важливим фактором для визначення бар'ерних властивостей щшьних контакпв [14].
1.2. Будова щльних м'жкл'пинних контакт'т слизовоТ оболонки шлунка
ТТ являють собою розгалужену сггку бшкових ниток на поверхнi клггини, що з'еднують м1ж собою розташоваш поруч клiтини. Кожна нитка утворена рядом трансмембранних протешв, вбудованими у плазматичш мембрани клггин, що прилягають одна до одно!. На даний час щентифжовано щонаймен-ше 40 бшюв, що входять до складу щшьних контакпв (рис. 1) [15].
Щ бшки подiляють на 4 групи: трансмембранш, полярнi, протеши цитоскелета i сигнальнi бiлки. Трансмембранш бшки ТТ — це оклюдини, клауди-
Рисунок 1. Основн1 бшки щшьних контакт1в [16]
ни, трицелюлш, marvelD3 i молекули адгезп JAM (junctional adhesion molecule). Вони з'еднуються
3 ргзними проте!нами периферично! мембрани, якг розташоваш на внутргшньоклГтиннгй сторош плазматично! мембрани та фжсують нитки з ак-тиновим компонентом цитоскелета [15]. Трансмембранш бшки в щшьних контактах стабтзова-ш за допомогою периферичних каркасних бшюв: zonula occludens (ZO-1, ZO-2, ZO-3), цингулш, афадин, мембранозв'язана гуаншаткшаза з швер-тованою оргентацгею 1 (бшки MAG) i мульти-PDZ доменний проте!н 1 (MUPP-1), який пов'язаний з актиновим цитоскелетом та мжротрубочками [12, 17, 18].
1.3. Трансмембранш протеши
Оклюдин (молекулярна маса близько 60 кДа) був першим штегральним мембранним бшком, який щентифжували (вперше описаний Shoichiro Tsukita в 1993 рош) [19], вщноситься до TJ-асоцшовано! родини бшюв Marvel. Оклюдин мае
4 трансмембранних та 3 цитоплазматичних доме-ни. Обидва кшш бшка (N та C) е внутршньокль тинними. Цей проте!н утворюе двГ позаклггинш, а також одну внутршньоклпинну петлю. Щ петлГ допомагають регулювати параклгтинну проник-шсть [20]. НадекспресГя оклюдину знижуе проник-шсть ештелш. У мишей з нокаутом гена оклюдину (occludin-/-) спостертаеться збшьшена проник-шсть слизово! оболонки i розвиток хрошчного за-палення [21]. Оклюдин е початковим рецептором для передачГ сигналГв ГТФази, а збшьшення фос-форилювання оклюдину зменшуе проникшсть TJ. Оклюдин пов'язаний з декшькома клггинними бшками i може модулювати актившсть апоптозу, зростання i пролiферацiю клпин [16]. На прикла-дГ епiтелiю ресшраторного тракту продемонстро-вано, що серинова протеаза Per a 10 — основний алерген таргашв — збшьшуе проникшсть епiтелiю за рахунок руйнування TJ-бшюв: ZO-1, оклюдину, що тдсилюе мiграцiю попередникiв дендритних клггин до епiтелiального шару [22].
Клаудини належать до суперродини протешв, яка у людини налiчуе 27 невеликих трансмембранних бшюв з молекулярною масою вщ 20 до 27 кДа [23]. Молекули клаудинових протешв утворюють двГ позаклiтинних i одну внутршньоклггинну петлю [24—26]. Перша позаклiтинна петля складаеться в середньому з 53 амшокислот, а друга — трохи мен-ша, з 24 амшокислот. N-кшець, як правило, дуже короткий (4—10 амшокислот), С-кшець змiнюеться в довжиш вщ 21 до 63 i необхщний для локалiзацi! цих бшюв у щшьних контактах [27].
Вперше клаудини були назваш в 1998 рош япон-ськими дослщниками M. Furuse i K. Tsukita з Кют-ського унiверситета. Назва «клаудин» походить вщ латинського слова claudere («закрити»), що свщчить про бар'ерну роль цих бшюв [28].
Клаудини зв'язуються з безлiччю шших цитоплазматичних i позаклiтинних протешв i беруть
Аткальна поверхня мембрани
участь у регуляцп параклгтинно! проникносп, пере-дачi клгтинних сигнал!в, регуляцп цикла клгтини та пщтримш полярносп клггин [29].
Нещодавно було визначено кристалiчну структуру клаудинiв ссавщв, яка виявила чотири трансмембранш сгорал!, що лежать в основ! та скр!плю-ють ушкальну бета-листову складку з першо! та друго! позаклiтинних петель [30, 31].
Щ позаклiтиннi петлi мютять 5 бета-ниток, яю при правильному вирiвнюваннi в 2 безперервних антипаралельних ряди слугують для утворення структур «натвпари», кожна з яких мютить дв! ва-рiабельнi д!лянки, яю при вирiвнюваннi з сусщшми клiтинами утворюють пори щшьних контакпв [31]. Модель, описана Suzuki i спiвавторами [31], перед-бачае, що заряди, яю мютяться у двох варiабельних дiлянках у кожному димерi клаудину, визначають характеристики селективно! проникносп. Функць онування клаудишв 1, 5, 3, 4, 8, 11, 14 i 19 посилюе епiтелiальний бар'ер, в той час як актившсть клаудишв 2, 7, 12 та 15 збшьшуе проникшсть ештелго, утворюючи юнш пори [29, 32].
Клаудини експресуються в уах вщомих ет-телiальних тканинах. Кр!м того, у вах епiтелiях, !мов!рно, велика кшьюсть р!зних клаудишв екс-пресуеться одночасно. У шлунку щур!в дослщжу-вали експресiю клаудишв 2—5. Клаудин 3 найбiльш сильно експресуеться в поверхневих епiтелiальних клгтинах шлунка, переважно вздовж базолатераль-но! мембрани, в той час як клаудин 4 експресуеть-ся головним чином у щшьних контактах в прокси-мальних шлункових залозах, а клаудин 5 однорщно експресуеться вщ основи залоз до !х поверхнi i, по-д!бно клаудину 3, розташовуеться на базолатераль-ной мембраш. Клаудин 2 не був виявлений у ткани-ш шлунка. Кр!м того, вщомо, що клаудини 12 i 23, а також клаудин 18 добре експресуються в шлунку людини [29].
На сьогодш саме клаудини домшують у наших уявленнях про регулящю парацелюлярно! проник-шсп [12], хоча ранiше вважалося, що «герметич-шсть» або «нещшьшсть» щгльного контакту зале-жить вщ кшькосп ниток у щ!льному контакт [26]. Хоча оклюдин експресуеться в епiтелiальних кль тинах шлунка та е трансмембранним проте!ном TJ, однак вш не бере участь у регуляцп парацелюлярно! проникносп в шлунку [21].
Продемонстровано, що клаудинзалежне по-рушення функцiонування щгльних контактiв при-зводить до транслокац!! алергенiв, зокрема арахюу, через епiтелiй травного тракту [33].
Контактш адгезивнi молекули (JAM) е части-ною суперродини Гмуноглобулшв. Вони мають мо-лекулярну масу ~ 40 кДа. 1х структура вiдрiзняеться в!д структури !нших штегральних 6!лк!в мембрани тим, що вони мають лише один трансмембранний домен замiсть чотирьох. Це допомагае регулювати функцш парацелюлярного шляху щшьних контакпв i також бере участь у пщтримщ полярносп кль тин [34].
2. Порушення парацедюдярноУ nроникностi сдизовоУ оболонки шлунка, викликаш бактерiями Helicobacter pylori
Два pi3Hi шляхи залученi до регуляш! парацелюлярно! проникностi в щшьних контактах. Перший шлях — у виглядi «пори», який дозволяе перемщен-ня невеликих молекул, юшв i поживних речовин через щшьний контакт разом з водою. «Поровий» шлях дозволяе зарядженим або незарядженим молекулам розмiрами менше нiж приблизно 4 ангстре-ми перетинати щшьш контакти, що регулюеться експреаею молекул клаудину. Другий шлях, або шлях «витоку», пропускае молекули розмiрами по-над 4 ангстреми ^зь щiльнi контакти [15].
Доповiдi, що описують бар'ерну дисфункцiю при хелжобактернш шфекцИ, припускають, що ураженi обидва шляхи. Доведено, що бактер!я Helicobacter pylori:
— збшьшуе проникшсть, впливаючи таким чином на «поровий» шлях, враховуючи експресго молекул клаудину, композицго клаудинiв у щшьних контактах i величину парацелюлярного потоку;
— викликае невелик розриви у нитках щшьних контакпв i таким чином збшьшуе попк са-харози (5,2 ангстрема) та шших молекул пщ час шфекцп;
— пошкоджуе епiтелiальнi клiтини шлунка, що порушуе цшсшсть щiльних контакпв [12].
Дослщники оцiнили роль факторiв вiрулентнос-тi бактерИ Hp у дисфункцИ щiльних контактiв. Так, на думку Tyler J. Caron та спiвавторiв [12], найбшьш надiйнi результати отримаш в експериментi з уреа-зою та амiаком, якi, як вважаеться, викликають пе-ребудову цитоскелета TJ.
Крiм того, дослiдження Х. Song та спiвавторiв [35] демонструе, що CagA(+) штами бактерïï Hp мають бшьший руйнiвний вплив на цшсшсть TJ сли-зовоï оболонки гастроiнтестиналного тракту порiв-няно зi штамами бактерïï Hp, яю не мають у своему геномi гена цитотоксина Cag A.
3. Актившсть щшьних контактiв i харчова адерпя
На думку Duane R. Wesemann та Cathryn R. Nagler [36], алерпчш захворювання можна роз-глядати як наслiдок дисрегуляции епи^ального бар'ера слизовоï оболонки травного тракту, викли-raroï екзогенними факторами. Автори вважають, що пiдвищений вмiст IgE, специфiчних для хар-чових алергешв, виявляються у людей з атотею, що е вщдзеркаленням зниження бар'ерноï функцïï травного тракту. Пiдвищення проникносп слизовоï оболонки травного тракту призводить до збшьшення проникнення алергешв у системний кровообп. Порушення бар'ерноï функцïï в експериментальних мишей забезпечуе зниження продукування IgA в слизовiй оболонщ i збiльшеннi синтезу IgE. Дефек-ти бар'ерноï функцïï забезпечують посилення реак-цïï на харчовi алергени [37].
Таблиця 1.1нпбуючий вплив пробютиюв на парацелюлярну проникнсть слизово)' оболонки травного тракту [32]
npo6ioTMHHi 6aKTepii' Клггина Мехашзм дм
Lactobacillus acidophilus Сасо-2 Невщомий
Lactobacillus plantarum Caco-2 Нейтралiзуe TNF-a, нейтралiзуe складний ефф форболу
Lactobacillus rhamnosus GG Caco-2 Нейтралiзуe TNF-a/IFN-g, вщновлюе розподт ZO-1
T84 Нейтралiзуe EHEC, вщновлюе експреЫю i розподт ZO-1
Lactobacillus rhamnosus GG (po3HUHHi 6rnKu) Caco-2 Нейтралiзуe перекис водню, вщновлюе розподт оклюдину и ZO-1
Lactobacillus rhamnosus OLL2838 Caco-2 Нейтралiзуе TNF-a, нормалiзуе експреаю MLCK та ZO-1
Spreptococcus thermophilus/ Lactobacillus acidophilus HT29/cl.19A Нейтралiзуе ентерошвазивну i кишкову паличку, вщновлюе оклюдин i фосфорилювання ZO-1
Streptococcus thermophilus Сасо-2 Невщомий
VSL # 3 HT29 кл.19А Нейтралiзуе TNF-a/IFN-g
HT29 Нейтралiзуе TNF-a
Пщвищена парацелюлярна проникшсть коре-люе з тяжшстю клшчних симптом1в алерг1чних захворювань. На модел1 харчово! алергй у мишей, викликано! овоальбум1ном, продемонстровано, що пщвищена проникшсть слизово! оболонки травного тракту розвиваеться шсля стимулящ! алергеном i супроводжуеться вираженою дегрануляцiею тучних клiтин слизово! оболонки [38].
4. Медикаментозна регулящя активностi щiAьних KOHTaKTiB
На сьогоднi пробiотики е ушкальним медика-ментозним засобом, з клтчно показаним впли-вом на регулювання парацелюлярно! проникностi (табл. 1).
Останш дослщження показують, що бактерй Lactobacillus rhamnosus збшьшують цiлiснiсть щшь-них контакпв слизово! оболонки органiв травлення [39—45]. У сучасних роботах описуеться збшьшення експресГ! протешв щшьних контакпв слизово! оболонки травного каналу як результат впливу бактерш Lactobacillus rhamnosus [39].
Ми вважаемо, що юнуе можливють викорис-тання препарапв, якi мiстять бактерй! Lactobacillus rhamnosus, для медикаментозно! регулящ! парацелюлярно! проникност слизово! оболонки шлунка. Передбачаеться збшьшення ефектив-ностi ерадикацшно! терапп хрошчно! Helicobacter pylori-асоцiйованоï шфекцп у дiтей, а та-кож зменшення ефективностi проявiв харчово! алергп.
Висновки
1. Данi сучасних дослщжень свiдчать, що бак-терiя Helicobacter pylori порушуе цiлiснiсть щшьних контакпв. Це призводить до збшьшення парацелюлярно! проникносп, зокрема для харчових алергешв.
2. Бактерй Lactobacillus rhamnosus збшьшують щшьнють TJ, чим, Bipor^HO, зменшують парацелюлярну проникшсть слизово! оболонки травного тракту.
3. Для медикаментозно! регулящ! активност парацелюлярно! проникност слизово! оболонки травного тракту i зниження ризику розвитку алеpгiчних захворювань можливо клiнiчне використання пре-паpатiв, що мiстять бактерй Lactobacillus rhamnosus.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжту iнтеpесiв при пiдгoтoвцi дано! статп.
References
1. MOH of Ukraine. Uniform clinical protocol of the medical care for children with gastroesophageal reflux disease: Order 59 from 29.01.2013. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0059282-13. (in Ukrainian).
2. Abaturov OE, Gerasimenko OM. Modulation of the activity of TLR4 epithelial cells of the gastric mucosa during Helicobacter pylori infection. Sovremennayapediatriya. 2009;(28):141-146. (In Ukrainian).
3. Abaturov OE, Gerasimenko ON, Zavhorodnia NYu. Hronicheskie CagA(+)Helicobacter pylori-associirovannye gastrity u detej [Chronic CagA (+) Helicobacter pylori-associated gastritis in children]. Monograph. Kharkov: SAM; 2014. 412p. (in Russian).
4. Nekhaienko MI. Current views on chronic disease of gastroduode-nal area in adolescents. Zbirnik naukovih prac' spivrobitnikiv NMAPO imeni P.L. Supika. 2016; 25:638-644. (In Ukrainian).
5. Beketova GV. Chronic gastroduodenitis in children and adolescents: epidemiology, etiology, pathogenesis, diagnosis (part I). Dytyachyj likar. 2012;(6):20-24. (In Ukrainian).
6. Beketova GV. Treatment of chronic gastroduodenitis in children and adolescents (Part II). Dytyachyj likar. 2012;(8):13-15. (In Ukrainian).
7. Shadrin OG. Helicobacter pylori among children: modern approaches to the diagnosis and ways to optimize the therapy. Sovremennaya pediatriya. 2014;5(61):119-127. doi:10.15574/SP.2014.61.119. (InRussian).
8. Shabrawy RM, Gharib K. Helicobacter pylori infection as a risk factor in patients suffering from food allergy and urticarial. Egypt J Immunol. 2016 Jan;23(1):67-75.
9. Ma ZF, Majid NA, Yamaoka Y, Lee YY. Food allergy and Helicobacter pylori infection: a systematic review. Front Microbiol. 2016 Mar 23;7:368. doi: 10.3389/fmicb.2016.00368.
10. Roxas JL, Viswanathan VK. Modulation of intestinal paracellular transport by bacterial pathogens. Compr Physiol. 2018Mar 25;8(2):823-842. doi: 10.1002/cphy. c170034.
11. Zeisel MB, Dhawan P, Baumert TF. Tight junction proteins in gastrointestinal and liver disease. Gut. 2018 Oct 8. pii: gutjnl-2018-316906. doi: 10.1136/gutjnl-2018-316906.
12. Tyler JC, Kathleen ES, James GF, Susan JH. Tight junction disruption: Helicobacter pylori and dysregulation of the gastric mucosal barrier. World J Gastroenterol. 2015 Oct 28;21(40):11411-27. doi: 10.3748/wjg.v21. i40.11411.
13. Krause G, Winkler L, Mueller SL, Haseloff RF, Piontek J, Blasig IE. Structure and function of claudins. Biochim Biophys Acta. 2008 Mar;1778(3):631-45. doi: 10.1016/j.bbamem.2007.10.018.
14. Furuse M. Molecular Basis of the Core Structure of Tight Junction. Cold Spring Harb Perspect Biol. 2010 Jan;2(i):a002907. doi: 10.1101/ cshperspect.a002907.
15. Anderson JM, Van Itallie CM. Physiology and Function of the Tight Junction. Cold Spring Harb Perspect Biol. 2009Aug;1(2):a002584. doi: 10.1101/cshperspect.a002584.
16. Shi J, Barakat M, Chen D, Chen L. Bicellular Tight Junctions and Wound Healing. Int JMol Sci. 2018 Dec 4;19(12). pii: E3862. doi: 10.3390/ ijms19123862.
17. Van Itallie CM, Anderson JM. Architecture of tight junctions and principles of molecular composition. Semin Cell Dev Biol. 2014 Dec;36:157-65. doi: 10.1016/j.semcdb.2014.08.011.
18. Vermette D, Hu P, Canarie MF, Funaro M, Glover J, Pierce RW Tight junction structure, function, and assessment in the critically ill: a systematic review. Intensive Care Med Exp. 2018 Sep 26;6(1):37. doi: 10.1186/ s40635-018-0203-4.
19. Furuse M, Hirase T, Itoh M, et al. Occludin: a novel integral membrane protein localizing at tight junctions. J Cell Biol. 1993 Dec;123(6 Pt 2):1777-88.
20. Wolburg H, Lippoldt A. Tight junctions of the blood-brain barrier: development, composition and regulation. Vascul Pharmacol. 2002 Jun;38(6):323-37. doi: 10.1016/S1537-1891(02)00200-8.
21. Saitou M, Furuse M, Sasaki H, et al. Complex phenotype of mice lacking occludin, a component of tight junction strands. Mol Biol Cell. 2000 Dec;11(12):4131-42. doi: 10.1091/mbc.11.12.4131.
22. Kale SL, Agrawal K, Gaur SN, Arora N. Cockroach protease allergen induces allergic airway inflammation via epithelial cell activation. Sci Rep. 2017 Feb;7:42341. doi: 10.1038/srep42341.
23. Gunzel D. Claudins: vital partners in transcellular and paracellular transport coupling. Pflugers Arch. 2017 Jan;469(1):35-44. doi: 10.1007/ s00424-016-1909-3.
24. Schneeberger EE, Lynch RD. The tight junction: a multifunctional complex. Am J Physiol Cell Physiol. 2004 Jun;286(6):C1213-28. doi: 10.1152/ ajpcell.00558.2003.
25. Fanning AS, Mitic LL, Anderson JM. Occludin and claudins: transmembrane proteins of the tight junction. J Am Soc Nephrol. 1999 Jun;10(6):1337-45.
26. Tsukita S, Furuse M, Itoh M. Multifunctional strands in tight junctions. Nat Rev Mol Cell Biol. 2001 Apr;2(4):285-293. doi: 10.1038/35067088.
27. Ruffer C, Gerke V. The C-terminal cytoplasmic tail of claudins 1 and 5 but not its PDZ-binding motif is required for apical localization at epithelial and endothelial tight junctions. Eur J Cell Biol. 2004May;83(4):135-44. doi: 10.1078/0171-9335-00366.
28. Furuse M, Fujita K, Hiiragi T, Fujimoto K, Tsukita K. Claudin-1 and -2: novel integral membrane proteins localizing at tight junctions with no sequence similarity to occludin. J Cell Biol. 1998 Jun;141 (7):1539-50. doi: 10.1083/jcb.141.7.1539.
29. Gunzel D, Yu SA. Claudins and the modulation of tight junction permeability. Physiol Rev. 2013 Apr;93(2):525-569. doi: 10.1152/ physrev.00019.2012.
30. Suzuki H, Tani K, Tamura A, Tsukita S, Fujiyoshi Y. Model for the architecture of claudin-based paracellular ion channels through tight junctions. J Mol Biol. 2015 Jan 30;427(2):291-7. doi: 10.1016/j.jmb.2014.10.020.
31. Suzuki H, Nishizawa T, Tani K, et al. Crystal structure of a clau-din provides insight into the architecture of tight junctions. Science. 2014 Apr;344(6181):304-7. doi: 10.1126/science.1248571.
32. Suzuki T. Regulation of intestinal epithelial permeability by tight junctions. CellMol Life Sci. 2013 Feb;70(4):631-59. doi: 10.1007/s00018-012-1070-x.
33. Price DB, Ackland ML, Burks W, Knight MI, Suphioglu C. Peanut allergens alter intestinal barrier permeability and tight junction localisation in Caco-2 cell cultures. Cell Physiol Biochem. 2014;33(6):1758-77. doi: 10.1159/000362956.
34. Luissint AC, Artus C, Glacial F, Ganeshamoorthy K, Couraud PO. Tight junctions at the blood brain barrier: physiological architecture and disease-associated dysregulation. Fluids Barriers CNS. 2012 Nov 9;9(1):23. doi: 10.1186/2045-8118-9-23.
35. Song X, Chen HX, Wang XY, et al. H. pylori-encoded CagA disrupts tight junctions and induces invasiveness of AGS gastric carcinoma cells via Cdx2-dependent targeting of Claudin-2. Cell Immunol. 2013 Nov-Dec;286(1-2):22-30. doi: 10.1016/j.cellimm.2013.10.008.
36. Wesemann DR, Nagler CR. The Microbiome, Timing, and Barrier Function in the Context of Allergic Disease. Immunity. 2016 Apr;44(4):728-38. doi: 10.1016/j.immuni.2016.02.002.
37. Stefka AT, Feehley T, Tripathi P, et al. Commensal bacteria protect against food allergen sensitization. Proc Natl Acad Sci USA. 2014 Sep;111(36):13145-50. doi: 10.1073/pnas.1412008111.
38. Brandt EB, Strait RT, Hershko D, et al. Mast cells are required for experimental oral allergen-induced diarrhea. J Clin Invest. 2003 Dec;112(11):1666-77. doi: 10.1172/JCI19785.
39. Han X, Li JY, Huang S, Spence J, Owyang C. Soluble Protein P40 Produced by Lactobacillus RhamnosusGG Enhances Tight Junction Protein Expression and Improves Epithelial Integrity by Preventing Alteration of DNA Methylation and Histone Acetylation in Human Colonoids. Gastroenterology. 2017 Apr;152(5 suppl 1):S120. doi: 10.1016/S0016-5085(17)30738-2.
40. Blackwood BP, Yuan CY, Wood DR, Nicolas JD, Grothaus JS, Hunter CJ. Probiotic Lactobacillus Species Strengthen Intestinal Barrier Function and Tight Junction Integrity in Experimental Necrotizing Enterocolitis. J ProbioticsHealth. 2017Apr;5(1). pii: 159. doi: 10.4172/2329-8901.100015.
41. Orlando A, Linsalata M, Bianco G, et al. Lactobacillus rhamno-sus GG Protects the Epithelial Barrier of Wistar Rats from the Pepsin-Trypsin-Digested Gliadin (PTG)-Induced Enteropathy. Nutrients. 2018 Nov 7;10(11). pii: E1698. doi: 10.3390/nu10111698.
42. Tan-Lim CS, Esteban-Ipac NA. Probiotics as treatment for food allergies among pediatric patients: a meta-analysis. World Allergy Organ J. 2018 Nov;11(1):25. doi: 10.1186/s40413-018-0204-5.
43. Fang S, Zhang Y Zhang Y Zhu X, Yie B. Lactobacillus rhamnosus GG improves symptoms and its mechnism in mice with ovalbumin-induced food allergy. Xi Bao Yu Fen Zi Mian Yi Xue Za Zhi. 2017May;33(5):597-600. (In Chinese).
44. Eshrati M, Amadei F, Staffer S, Stremmel W, Tanaka M. Shear-Enhanced Dynamic Adhesion of Lactobacillus rhamnosus GG on Intestinal Epithelia: Correlative Effect of Protein Expression and Interface Mechanics. Langmuir. 2018Dec;35(2):529-537. doi: 10.1021/acs.langmuir.8b02931.
45. Chen L, Li H, Li J, Chen Y Yang Y Lactobacillus rhamnosus GG treatment improves intestinal permeability and modulates microbiota dysbiosis in an experimental model of sepsis. Int J Mol Med. 2019 Jan 7; 1139-1148. doi: 10.3892/ijmm.2019.4050.
OTpuMaHO 16.01.2019 ■
Абатуров А.Е., Лыкова А.Э.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия», г. Днепр, Украина
Хроническая Helicobacter pylor/'-ассоциированная инфекция у детей, парацелюллярная проницаемость слизистой оболочки желудка и пищевая аллергия
Резюме. Вопросы, связанные с дисфункцией плотных контактов, на протяжении последних лет являются одними из самых актуальных и изучаемых в научном мире. Несмотря на значительные достижения, на сегодняшний день все еще остаются открытыми многие проблемы. В этом обзоре обсуждается молекулярная структура и регуляция плотных контактов слизистой оболочки желудка, роль бактерии Helicobacter pylori в развитии пищевой ал-
лергии у детей, а также возможность медикаментозной регуляции парацеллюлярной проницаемости слизистой оболочки желудка. Для написания статьи осуществлялся поиск информации с использованием баз данных Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar. Ключевые слова: Helicobacter pylori; дети; пищевая аллергия; клаудины; плотные контакты; парацеллюлярная проницаемость
O.E. Abaturov, A.E. Lykova
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Chronic Helicobacter pylori-assotiated infection in children, paracellular permeability of the gastric mucosa and food allergy
Abstract. Currently, issues related to tight junction dysfunction, are one of the most relevant and studied in scientific world. In spite of significant achievements, many problems are still open today. This review discusses the molecular structure and regulation of stomach tight junctions, the relationship between Helicobacter pylori and food allergy in children and the
possibility of pharmacological regulation of paracellular permeability of the gastric mucosa. To write the article, information was searched using Scopus, Web of Science, MEDLINE, PubMed and Google Scholar databases. Keywords: Helicobacter pylori; children; food allergy; clau-dins; tight junctions; paracellular permeability
