CC BY
60
4. Мптонтський портал ГЕлектшнний ресурс] - 2010. - Режим доступу до ресурсу: http://www.spilka.pt/pt/servicos-sociais/65-2009-06-03-23-53-42/511-2010-01-28-01-11-34.
5. Постанова Верховно!' Ради Украши Про проведения парламентських слухань на тему: "Украшська трудова мгграшл: стан, проблеми та шляхи ïx вирiшения" ГЕлектронний ресурс1 // Вшомосп Верxовноï Ради (ВВР), № 51, ст.727. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: htto://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/193-vii.
6. Постанова Верxовноï Ради Украïни Про Рекомендаций парламентських слухань на тему: "Украшська трудова мгграшл: стан, проблеми та шляхи 1'х вирiшення" ГЕлектронний ресурс1 // Вiдомостi Верxовноï Ради (ВВР), 2014, № 22, ст. 850. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/680-18.
References
Kanivets, O. (2013). Zakhystyty trudovykh mihrantiv, shchob vriatuvaty ekonomiku Bilshe chytaite tut: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/zahistiti-trudovih-migrantiv-schob-vryatuvati-ekonomiku-.html [Elektronnyi resurs] / Oleh Kanivets // Dzerkalo tyzhnia. Ukraina. -Rezhym dostupu do resursu: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/zahistiti-trudovih-migrantiv-schob-vryatuvati-ekonomiku-_.html. (in Ukrainian). Kyrchiv, A. (2004). Trudova mihratsiia i natsionalna bezpeka Ukrainy [Elektronnyi resurs] / Andrii Kyrchiv // Nezalezhnyi kulturolohichnyi chasopys "I". Rezhym dostupu do resursu: http ://www.j i-magazine.lviv.ua/kordon/migration/2004/kyrchiv07- 10.htm. (in Ukrainian). Kravchyk, Yu. V. (2009). Pozytyvni ta nehatyvni naslidky suchasnykh mizhnarodnykh mihratsiinykh protsesiv ta rehuliuvannia mizhnarodnykh mihratsiinykh protsesiv v Ukraini / Yurii V. Kravchyk. // Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok. 4. -[Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu do resursu: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=66. (in Ukrainian). Mihrantskyi portal [Elektronnyi resurs]. - 2010. - Rezhym dostupu do resursu: http://www.spilka.pt/pt/servicos-sociais/65-2009-06-03-23-53-42/511-2010-01-28-01-11-34. (in Ukrainian).
Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy Pro provedennia parlamentskykh slukhan na temu: "Ukrainska trudova mihratsiia: stan, problemy ta shliakhy yikh vyrishennia" [Elektronnyi resurs] // Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), № 51, st.727. - 2013. - Rezhym dostupu do resursu: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/193-vii. (in Ukrainian). Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy Pro Rekomendatsii parlamentskykh slukhan na temu: "Ukrainska trudova mihratsiia: stan, problemy ta shliakhy yikh vyrishennia" [Elektronnyi resurs] // Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 2014, № 22, st. 850. - 2013. - Rezhym dostupu do resursu: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/680-18. (in Ukrainian).
Стаття надшшла до редакцй 13.03.2016
УДК 615.15:504
Опрко О. В., к. ф1з.-мат. н., доцент (Ohirko@yandex.com) OripKO М. О., студент V курсу ФХТЕ © Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украта
ХРИСТИЯНСЬК1 АСПЕКТИ ЕКОЛОПЧНОÏ ЕТИКИ
У статтi розглядаються християнсьт аспекти екологiчноï етики. Розглянуто витоки i розвиток екологiчноï етики. Розроблена тмецьким фтософом А. Швейцером етика благоговтня перед життям спираеться на бюцентризм. При користуванш природою людина часто послуговуеться повною свободою. Необмежена свобода по-рушуе лад у природi i творить шкоду. Моральн цiнностi екологiчноï етики передбачають ïx розповсюдження не лише на людей, але й на екосистему. Вказано на взаемозв 'язок християнськог та екологiчноï етики.
Ключов1 слова: екологiчна етика, Альберт Швейцер, вiдповiдальнiсть, Франциск Асазький, Бог, свобода, совiсть, теоцентризм, християнська етика.
© Опрко О. В., Опрко М. О., 2016
223
УДК 615.15:504
Огирко О. В., к. физ.-мат. н., доцент, Огирко М. О., студент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина
ХРИСТИАНСКИЕ АСПЕКТЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ ЭТИКИ
В статье рассматриваются христианские аспекты экологической этики. Рассмотрены истоки и развитие экологической этики. Разработанная немецким философом А. Швейцером этика благоговения перед жизнью опирается на биоцентризм. Неограниченная свобода нарушает порядок в природе и творит вред. Нравственные ценности экологической этики предполагают их распространение не только на людей, но и на экосистему. Указано на взаимосвязь христианской и экологической этики.
Ключевые слова: экологическая этика, Альберт Швейцер, ответственность, Франциск Ассизский, Бог, свобода, совесть, теоцентризм, христианская этика.
UDC 615.15:504
Ohirko O., Ph.D., Associate Professor, Ohirko М.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraina
CHRISTIAN ASPECTS OF ENVIRONMENTAL ETHICS
The article deals with the Christian aspects of environmental ethics. The sources and the development of environmental ethics. Developed by the German philosopher A. Schweitzer ethics of reverence for life based on biocentrism. When using natural person often is served by complete freedom. The freedom gives way to nature and creates damage. Moral values of environmental ethics provide distribution not only on people but also on the ecosystem. Christian specified on the relationship and environmental ethics.
Key words: Environmental ethics, Albert Schweitzer, responsibility, Francis of Assisi, God, freedom, conscience, Theocentrism, Christian ethics.
Еколопчна етика - це результат мiждисциплiнарного синтезу етики й екологп. Систему моральних категорш вона мютить у двох рiвиях: теоретичному та нормативному. Еколопчна етика формуе нове ставлення до природи i передбачае розширення предметного поля мор^ за рахунок включения в нього природи як рiвноцiнного суб'екта, виступаючи на сучасному етат розвитку людства своервдною мiрою сутносп людини та li дiяльностi. Цшшсний та нормативний змют еколопчно! етики виробляеться нею самою на основi морального досвiду у процеа подолання кризових еколопчних сигуацш.
На сучасному етат розвитку еколопчно! етики характерними е мдажиншсть mдходiв та рiзноманiтнiсть свпоглядних иапрямiв, що викликали появу рiзних точок зору стосовно И предмета та визначення, розглядаючи еколопчну етику як прикладну етику, профеайну етику та in
Так, еколопчна етика як професшна етика виступае своервдною дiяльиiстю з охорони природи, здшсненням контролю за станом навколишнього середовища. Як зазначае американський дослiдиик Р. Атфшд, це особливi сфери еколопчно! етики, як безпосередньо пов'язан з людською дiяльнiстю: сiльськогосподарська етика, етика ставлення до тварин, етика розвитку, а також проблеми розвитку транспорту, господарства, iидустрi! туризму та iи. Водночас екологiчиа етика як особлива система щнностей i принцитв, що регулюе вiдиосиии людини i природи, виступае неодмiнною складовою усiх видiв дiяльностi у рамках рiзиомаиiтиих професiй, адже бережливе ставлення до навколишнього середовища е обов'язком не лише тих людей, чия професшна дiяльиiсть пов'язана з охороною довкшля або впливом на нього, а й кожно! людини.
224
Еколопчна етика (грец. oikos - оселя, середовище i logos - слово, вчення) -галузь мiждисциплiнарних знань, предметом яко! е моральнi та духовт аспекти ставлення людини до живо! i неживо! природи. Вчення про належне у вiдносинах людини з природою, що сприймаеться як суб'ект, заснованих на визнаннi морального статусу природи, високому оцiнюваннi ïï внутршньо1 i нематерiальноï цiнностей, повазi до прав природи й обмежент прав людини ГЛ.
Засновниками екологiчноï етики можна назвати американського еколога i природоохоронця Олдо Леопольда (1887-1948) i шмецького лiкаря та фшософа Альберта Швейцера (1875-1965). Розроблена тмецьким фшософом А. Швейцером етика благоговiння перед життям спираеться на бiоцентризм. Ввдповвдальтсть за створiння, природу i довкшля належить до особистих обов'язкiв людини. Суттева частина вiдповiдальностi за природу i довкшля реалiзуеться вже на рiвнi особистого стилю життя, в самокритичному використант техтчних засобiв, у гамркованому й економному використант ресурив та енергiï, в обережтй поведiнцi з небезпечними речовинами та технолопями, а також в униканнi вiдходiв, як забруднюють довкiлля.
Кожна людина покликана до екологiчно вiдповiдальноï поведiнки у всiх сферах свое1' житдаяльност! Пiд екологiчною вiдповiдальнiстю слiд розум^и вiдповiдальнiсть людини за вчинки, ям мають вплив на яшсний стан ïï природного довкшля. Людина, яка вважае себе християнином, вiрячи у Бога Творця всесвiту i природи, що ïï оточуе, провидiння Боже, яке чувае над Всесвiтом та тдтримуе його iснування, зобов'язана ввдповвдально реалiзувати завдання Божого уповноваженого та управителя у цьому свiтi.
Святий Франциск Ассiзький (1181-1226) - засновник ордену францисканщв одним з перших не тшьки в християнствi, а й захвднш культурнiй традицiï тдкреслював духовну рiвноправнiсть з природою, проповiдував любов i спiвчуття до всього живого, намагався замшити iдею про безмежшсть панування людини на щею рiвностi усiх живих створiнь, включаючи людину. У 1979 р. святий Папа 1ван Павло II офщйно проголосив св. Франциска Ассiзького покровителем еколопв.
Святий бачив усю природу як ввдображення свого Творця та iменував звiрiв, птахiв, мiсяць, зiрки, воду своïми «братами» i «сестрами». Тшьки землю вш називав сестрою-матгр'ю. До всiх iстот вiн звертався, як до своïх близьких родичiв. Вiн вiрив, що природа сама по собi мае значения, тому що створена Богом i не залежить вщ цiнностi, наданоï ш людиною. Таким чином, вiн передбачив нарiжну iдею екологiчноï етики про внутршню цiннiсть дикоï природи, розроблюваноï сучасними екофiлософами. Святий не дозволяв рубати дерева в лга, бо кожне дерево -символ того, на якому був розп'ятий Син Божий. На думку святого, ввдносини людини з природою повинт носити характер взаемозалежност! Природа значуща не завдяки свош корист для людей, а завдяки численним формам вираження доброзичливоï присутност Бога. Франциск Асизький пiдкреслював присутн1сть Бога в рiзноманiтностi iстот i uбажаннi того, щоб люди радiли ц1й рiзноманiтностi i прославляли Бога за це. Його побожшсть не перетворювала множинн1сть в еднють, а прославляла Бога в кожнш створен1й iстотi i захоплювалася ix iндивiдуальнiстю. Святий наполягав на первюному добрi i вважав тварин однiею сiм'ею з людьми. У« творiння, на його думку, гарт, в них вш бачив Бога.
Святий Антотй Падевський (1195-1231) - португальський католицький священик, проповiдник та чернець ордену францисканщв також ввдзначився любов'ю до природи, бо пропов^вав до риб, як1 його уважно слухали.
Пiсля створення людини Бог дав ш завдання: «...пiдпорядковуйте собi землю i пануйте над сотвор1ннями» (Бут. 1, 28). Цi слова не е Божим наказом, вказiвкою чи засадою для поведiнки людини з природою, вони - урочисте Боже благословення для людини на ïï дорогу в життя i на працю. Отже, людство повинно множитись i наповнювати землю: поширюючись, поодинош родини, племена й народи займатимуть своï територiï. Це - Боже побажання, план для дiяльностi людини.
225
Без людини в екологп не було б етики, адже людина, в яко! е тшо i безсмертна душа, прагне, тзнае, любить i знае себе та Свого Творця, а також е вшьна у сво!х вчинках. З людиною, з И розумом i свободою виникае питання добра i зла, дозволеного i недозволеного, правильного i грiшного у ставленн до Бога, перед яким сто!мо серед нашого довклля - природи, яке маемо розумно вживати з почуттям нашо! пдностт серед сотвори.
Основним чинником морального аспекту е свобода, з якою людина робить сво!м актом добро або зло. При користуванн природою ми часто послуговувалися повною свободою. Наша воля потребуе засад для дц, як е в природi та в нашому серцi. Необмежена свобода порушуе лад у природi i творить шкоду. У кожного з нас, мiж свободою людини i моральними засадами-совiсть (сумлiння), «голос душЬ>, який стае остаточною практичною вказiвкою для вчинку. Це - закон в нашому серщ, або «святилище людини, в якому вона перебувае сама з Богом, що промовляе в глибинах И душi». В душi людини iснуе i виховуеться сумлiння для дотримання загальних норм життя. Йдеться про правду, справедливють, почуття вiдповiдальностi перед Богом, почуття людсько! гiдностi.
Моральнi цiнностi еколопчно! етики передбачають !хне розповсюдження не лише на ближнього (як у традищйнш етицi), а й на екосистему в цшому. Тобто визнаеться моральний статус природи та И внутршня цшнють, цiннiсть природи само! по собi чи само! для себе, а не стосовно людини. Важливим аспектом у розумшш засад еколопчно! етики е необхщнють змiни установки людини як ютоти, що протиставляе себе навколишньому середовищу, на усвiдомлення включеносп, едност та взаемозалежност людини i природи. Таким чином, у такш етицi швелюеться антропоцентричнiсть, натомiсть з'являеться екобюцентризм.
Основною характеристикою християнсько! етики е теоцентризм. Адже у християнствi Бог постае як моральний абсолют, що визначае етичн зобов'язання людини. В основi християнсько! етики лежить любов. У сфер1 християнсько! етики необхвдшсть збереження сприятливих умов для людини на Землi поеднуеться з фундаментальним догматом - людське життя та сприятливе природне середовище е результатом предвiчного промислу та волi Творця. Звiдси виводиться етичний iмператив, що позбавляе людину права безкарно розпоряджатись сво!м життям та життям iнших людей нi у тепершньому, нi в майбутньому Г21.
Головним принципом християнсько! етики е заповщь любовi до Бога i ближнього. Разом з тим, Бог-Творець об'являе себе у в«х сво!х створшнях, як беруть участь в його бутп, його доброт^ та любовь
Сповнення заповiдi любовi пов'язане з ввдповвдальним ставленням людини до природного довшлля, що е не випадковим продуктом еволюцi!, а створiнням Бога, яке, з одного боку, становить iнтегральну цiлiсть з людиною, а з iншого - мае свою власну цiннiсть.
Любов до невидимого та всюдиприсутнього Бога конкретизуеться i пiдтверджуеться у ставленнi людини до видимих Божих створiнь. Людина не може повшстю реалiзувати свою любов до Бога, якщо буде ^норувати цiннiсть свiту як Божого створiння. Через свою любов та подив красою свгту Божого створiння людина вщдае хвалу Боговi. Ця любов не дозволяе людиш сприймати створiння винятково як засiб для задоволення сво!х потреб, але гарантуе пошану до рiзноманiтних цiнностей природи, що закладеш у Божому створiннi.
Заповвдь любовi може бути повнiше та досконалше реалiзована лише тодi, коли людина усввдомить вiдповiдальнiсть за свою поведшку i прагнутиме жити пдно на кожному кроц1 свого життя.
Взаемопов'язанють та взаемозалежнiсть рiзних дшянок життедiяльностi людини, зокрема в еколопчнш сферi, становить етичну вимогу бути вщповщальною за збереження довк1лля як для повнощнного та безпечного життя сьогодш, так i для майбутшх поколiнь.
226
Головною передумовою для розвитку майбутнього земно! цившзаци е збереження природних ресурав, як е основою для iснування людини. Майбутне нашо! цившзаци неможливе без усвщомлення можливостей природи, що полягають в !! здатност вiдновлювати сво! ресурси й нейтpалiзувати шкiдливi речовини та вiдходи виробництва. Визнаючи порядок i закономipностi свiту ствоpiння, можливост природи i турбуючись про благо майбутшх поколшь, ми не можемо безввдповвдально використовувати природи ресурси, яш не вiдновлюються i яким ще не знайдено ввдповщно! замiни.
Життед!яльшсть людей iз дотриманням всiх моральних вимог, як випливають iз взаемопов'язаност всiх сотвоpiнь мiж собою, е единою умовою сталого розвитку людсько! цившзаци. Усвiдомлення щораз бшьшо! ввдповвдальност людини за власне довкiлля уможливить гуманiзацiю життя та його майбутне на земл^ а також ввдповщальну поведiнку людини стосовно всього Божого ствоpiння.
Таким чином, християнська етика, заснована на Святому Письмi та Святому Переданш, включае у себе принципи та цiнностi, що постулюються екологiчною етикою. Основоположн християнськ цшност та чесноти, серед яких любов, розсудливють, вiдповiдальнiсть, помipкованiсть, спpаведливiсть, милосердя, доброчесшсть, повага, теpпимiсть, великодушнiсть, жертовнють, скpомнiсть, спiвчуття тощо дають можливють вiднайти шляхи ефективного екологiчного виховання засобами християнсько! моpалi. Загалом все це свiдчить, що Бiблiя мютить настанову поважного ставлення до навколишнього середовища. Такий погляд забезпечуе потужну основу для еколопчно! вiдповiдальностi.
Л^ература
1. Борейко В. £., Подобайло А. В. Екологiчна етика: Навчальний посiбник. Укра1нський фгтосошолопчний центр. - К., 2004. - 116 с.
2. Фенно I. М. Сшввшношення християнсько! та екологiчно! етики. Вюник КНУ iм. Тараса Шевченка. ФшосоФя. Полiтологiя. - № 99. - К. - С. 34-37.
3. Опрко О. В. Християнська етика: Навчальний поабник. - Острог: Нацюнальний ушверситет «Острозька академiя», Суми, 2012. - 324 с.
References
Boreiko, V. Ye., Podobailo, A. V. (2004). Ekolohichna etyka: Navchalnyi posibnyk. Ukrainskyi
fitosotsiolohichnyi tsentr. - K., 116. (in Ukrainian). Fenno, I. M. (2004). Spivvidnoshennia khrystyianskoi ta ekolohichnoi etyky. Visnyk KNU im.
Tarasa Shevchenka. Filosofiia. Politolohiia. 99. 34-37. (in Ukrainian). Ohirko, O. V. (2012). Khrystyianska etyka: Navchalnyi posibnyk. - Ostroh: Natsionalnyi
universytet «Ostrozka akademiia», Sumy, 324. (in Ukrainian).
Стаття надтшла доредакцп 30.03.2016
УДК 378:636.611
Присяжнюк В. Я., к. вет. н., доцент (Vasyl.Prysyazhnyuk @ ukr.net) ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, Льв1в, Украгна
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТШНО1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В З
АНАТОМП СВ1ЙСЬКИХ ТВАРИН
Стаття висвтлюе проблему методичного забезпечення самосттног тдготовки студентiв в умовах кредитной системи навчання i шляхи гг вирШення на прикладi одтег з нормативних дисциплт навчального плану тдготовки бакалавра ветеринарног медицини. Представлено науково-методичт розробки з оргатзацп самосттног тдготовки студентiв з анатомИ свшських тварини, зокрема використання кольорових програмованих таблиць, пофарбованих i електрифiкованих натуральних юсткових препаратiв, стендiв-тренажерiв юсток, суглобiв, м'язiв,
© Присяжнюк В. Я., 2016
227
