Характеристика комплекції овець м’ясововнового напрямку залежно від віку, статі та вгодованості Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 636.3.082

Петришак О.Й., к.с.-г.н., доцент, Кирил1в Я.1., д.с.-г.н., професор, Перiг Д.П., © к. с.-г.н., доцент Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

1менн1 С.З Гжицького

ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПЛЕКЦП ОВЕЦЬ М'ЯСОВОВНОВОГО НАПРЯМКУ ЗАЛЕЖНО В1Д В1КУ, СТАТ1 ТА

ВГОДОВАНОСТ1

На основI забою оеець та еиечент забтних показникге наведено морфолог1чний склад, тдекси осноених частин туш1 та енутршшх оргаше. Вияелено пеен егдмтностг у комплекцп оеець обумоелен гх ежом, статтю та егодоеашстю.

Ключовi слова: е1ецематки, баранчики, морфолог1чний склад, абсолютна маса, тдекси тсток та енутршшх оргаше, тоещина м'язоеих еолокон, найдоеший м 'яз спини.

Вступ. Дослщженнями багатьох вчених (1, 2, 3, 4) доведено, що за морфолопчною будовою та комплекщею тша вiвцi рiзних вцщв, порщ, виробничих напрямюв продуктивности стат^ в^, титв конституцп iстотно вiдрiзняються мiж собою. Як вiдмiчаe ряд вчених (1, 2, 3), в межах одше! породи овець особливост комплекцп тварин тюно пов'язанi iз статтю, вжом, типом конституцп та вгодовашстю, а рiвень i характер продуктивност овець суттево залежить вiд комплекцп та морфолопчно! будови тiла тварин.

Вiвцi м'ясововнового напряму продуктивностi характеризуются мiцною конституцiею, помiрно розвиненою мускулатурою, мщним кiстяком, пропорцiйною будовою тша та доброю пристосовашстю до мшцевих природноклiматичних i господарських умов розведення.

Матерiали i методи. З метою вивчення комплекцп овець залежно ввд вiку, статi та вгодованостi нами було сформовано двi групи по 10 голiв у кожнiй. До першо! групи входили 4-мiсячнi баранчики, а до друго! вибракуванi за вжом вiвцематки. Пiсля нагулу проведено контрольний забш тварин, при якому визначали вгодованiсть та забiйнi показники. Комплекщю овець вивчали за методичними принципами, викладеними в працях С.М.Боголюбського (1939) та В.1.Терека (1970). Крiм цього, були вiдiбранi шматки з найдовшого м'яза спини, в яких мiкроскопiчно визначали тонину волокон.

Результати дослщжень. Проведеними дослiдженнями встановлено, що за розвитком окремих частин тша мiж баранчиками i вiвцематками наявш певнi вiдмiнностi ( таблиця 1).

За виходом м'язово! тканини в переднш частинi тушi вiвцематки переважають баранчикiв в середньому на 1.52 %, а в заднш на 2.80 %.

© Петришак О.Й., Кирил1в Я.1., Пер1г Д.П. 2008

119

Необхщно зазначити, що задня частина тушi як у вiвцематок, так i баранчикiв характеризуемся бiльшим вiдносним виходом м'язово! тканини. Шж передня: по групi вiвцематок в середньому на 5.21 %. А по груш баранчиюв - на 4,71 %.

Таблиця 1

Розвиток та морфолопчний склад основних частин тушi у овець, п=10

Частинат уш1 Баранчики В1вцематки

М'язи Юстки М'язи Юстки

кг % кг % кг % кг %

Передня 5,80 77,42 1,87 23,0 7,40 80,11 2,05 21,48

Задня 4,98 82,13 1,52 18,62 6,57 85,32 1,64 15,82

Разом 10,78 79,77 3,29 20,81 13,97 82,71 3,69 18,65

При цьому кютково! тканини у баранчиюв у переднiй половинi тушi мiститься на 0,35 % бшьше, нiж у заднiй половинi, а у вiвцематок - на 0.41 %. Ц показники i особливост в комплекци тiла баранчикiв i вiвцематок характеризують овець типу прекос як тварин з достатньо розвиненим опорно-руховим апаратом, добре пристосованих до мюцевих умов розведення. Незважаючи на те, що в тушках як баранчиюв, так i вiвцематок абсолютна маса кiсток була майже однаковою, у баранчикiв вiдмiчаеться тенденщя до збiльшення ввдносно! маси юсток периферичного скелету.

Таблиця 2

Абсолютна маса та шдекси ккток кшщвок баранчикш 1 в1вцематок, М±т

Юстка

Баранчики

%

В1вцематки

%

Лопатка Плечова Передпл1ччя Стегнова

59,1±2,56 85,0±2,38 62,8±2,19 103,4±2,92

0,29 0,29 0,22 0,37

60,3±2,37 85,4±3,32 63,7±3,61 104,3±3,51

0,15 0,23 0,17 0,28

г

г

За шдексами кiсток лопатки, плечово!, передплiччя i стегново! баранчики переважають вiвцематок. Крiм того, порiвняно з вiвцематками баранчики вiдзначаються також i бiльш високими iндексами передшх i заднiх кiнцiвок.

Таблиця 3

Розвиток тканин i частин тша у пiддослiдних овець, М±т

Частинитша Баранчики В1вцематки

г % г %

Передш шнщвки 481±4,81 1,69 439±8,12 1,14

Задш шнщвки 462±3,13 1,61 442±8,27 1,20

Голова 1699±4,26 5,93 1661±12,20 4,40

Парна шкура 5692±60,8 19,65 6400±86,7 17,0

Бшьшим iндексом голови характеризуються баранчики (5,93%). А вiвцематки мають бiльш полегшену голову (4.40%). Проте за шдексом парно! шкури вiвцематки (17.0 %) поступаються баранчикам (19.65 %). Також вщомо, що морфологiчнi та функщональш особливостi внутрiшнiх органiв пов'язанi

120

TiCHO з типом конституцп тварин, 1хшми бюлопчними та господарськими ознаками. Результати наших дослщжень свщчать, що як за абсолютною, так i за вiдносною масою окремих внутрiшнiх органiв мiж баранчиками i вiвцематками спостерiгаeться певна вщмшшсть (таблиця 4).

Таблиця 4

Абсолютна маса та iндекси внут|мшш\ оргашв баранчикчв i в1вцематок,

М±т

Органи Баранчики В1вцематки

г % г %

Серце 129±2,30 0,45 138±3,18 0,37

Легеш 408±8,00 1,43 400±18,0 1,06

Трахея 119±4,87 0,42 116±3,52 0,31

Печшка 420±7,50 1,47 417±17,3 1,11

Селезшка 39±1,15 0,14 44±1,27 0,12

Нирки 82±3,51 0,29 85±3,96 0,23

Наднирники 3,3±0,12 0,011 3,6±0,11 0,009

Щдшлункова залоза 19±0,50 0,067 23±1,1 0,061

Так, за шдексами серця, легень, селезшки, печiнки та нирок баранчики переважають вiвцематок. Цi данi вказують на те, що в баранчиюв вщносно бiльш розвиненi, нiж у вiвцематок, кровоносна, респiраторна i сечовидiльна системи. Пщ час дослiдження виявлено також певш вiдмiнностi мiж вiвцематками i баранчиками за розвитком ix шлунково-кишкового тракту.

За розвитком шлунку i кишечнику певна перевага у вiвцематок. Так, за iндексом шлунку вiвцематки переважають баранчикiв на 5,7 %, за абсолютною масою рубця - на 6,0 %, атки - на 11,7 %, книжки-на 13,0 % i сичуга-на 12,0 %. Результати дослщжень показали, що за абсолютною масою тонкого i товстого вщдЫв кишечнику певну перевагу мають баранчики. Наприклад, абсолютна маса тонкого вщд^ кишечнику виявилася бiльшою шж у вiвцематок, на 4,0 %, а за абсолютною масою товстого вщд^ кишечнику баранчики переважають вiвцематок на 5,4 %.

Таблиця 5

Товщина м'язових волокон найдовшого м'яза спини у овець, мкр

Показники Баранчики В1вцематки

М±т 39,41±0,53 47,19±0,77

± 5 5,32 7,74

Cv, % 13,50 16,40

Дослщженнями на вiвцяx рiзниx порiд доведено, що дiаметр м'язових волокон з вжом тварин збiльшуeться, при цьому розвиток еластичних волокон в м'язах також збшьшуеться.

В результатi проведених дослiджень мiж баранчиками i вiвцематками виявлено певнi вiдмiнностi. Так, меншою товщиною м'язових волокон характеризуються баранчики. При цьому рiзниця мiж середшми величинами товщини м'язових волокон становить 7,78 мкм.

121

Висновок. Виявлеш особливост i комплекцiï тiла м'ясововнових овець залежать як вiд породних особливостей, так i вщ стат^ BiKy та вгодованостi.

Л1тература

1.Боголюбский С.Н. О сравнительной комплекции домашних и диких овец. Докл. АН СССР. 1939. Т.25.№3.

2. Петришак О.Й. Кирилiв Я.1. Оцiнка м'ясноï продуктивност овець в залежностi вiд ïx вiкy i статi. Зб. «Науковий вкник», ЛДАВМ, том№2, Львiв-2006. С.-23-25.

3. Терек В.1. Особливост будови тiла гiрсько карпатських цакелiв та ïx помiсей вiд цигайських баранiв. Вiвчарство. 1970. Вип.. 9.

4. Терек В.1. Пасемко О.Й. Особливост комплекцiï закарпатських тонкорунних овець типу прекос. Ж. «Сшьський господар», Львiв, - 1999. №5-6-С.44-45.

5. Терек В.1. Головач М.Й. Порiвняльна характеристика будови тiла та м'яснох' продyктивностi чистопородних i помiсниx баранчиюв. Вiсник аграрно1' науки. 1998. №4.

Summary

Based on high-mentioned information, we can make the conclusion, that discovered peculiarities in sheep body construction of meat and hair direction have breed character and sex-age differences and fattening.

Стаття надшшла до редакци 1.08.2008

122