CC BY
6ГУМОРАЛЬНИЙ 1МУН1ТЕТ У Д1ТЕЙ ШК1ЛЬНОГО В1КУ З1 ПОЗАШПИТАЛЬНОЮ ПНЕВМОН16Ю
Бабш I. В., к. мед. н.
Украгна, м. Льв1в, асистент кафедри nediampii №1
Львгвського нацюнального медичного утверситету iм. Данила Галицького DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30082018/6060
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received: 18 July 2018 Accepted: 19 August 2018 Published: 30 August 2018
KEYWORDS
secretory immunoglobulin A,
children,
school.
Secretory immunoglobulin A (sIgA) is often characterized as a component of the immune systems "first-line of defense" against pathogenic microorganisms, viruses, and bacteria. A lower concentration of sIgA in saliva has been conceptualized as a risk factor for upper respiratory infection in children. Also, individual differences in sIgA levels in response to infection have been identified as potential risk factors. No gender differences in SIgA levels have been reported. sIgA in saliva is not directly related to serum levels of sIgA.
Citation: Бабш I. В. (2018) Humoralnyi Imunitet u Ditei Shkilnoho Viku zi Pozashpytalnoiu Pnevmoniieiu World Science. 8(36), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30082018/6060
Copyright: © 2018 Ea6iK I. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Секреторний iмуноглобулiн А (8^А) е основним компонентом секрета: слини, поту, ^зно! рщини, слизових оболонок носа, кишечника й дихальних шляхiв. Секреторний компонент ^А забезпечуе !хню резистентнють до ди проте!наз шлунково-кишкового тракту. У секретах оргашзму slgA зв'язуеться з вiрусами i бактерiями (вуглеводш компоненти бактерiальних кл^ин з'еднуються iз секреторним компонентом молекули slgA), тим самим, запоб^аючи !х адгезп до поверхш слизово! оболонки [2, 4]. Секреторний ^А е продуктом коопераци двох титв кттин - епiтелiальних i плазматичних. Найактившшим стимулом для синтезу slgA в кишечнику е мiкробнi антигени. Ряд мiкробiв мае здатнiсть до шактиваци slgA, зокрема, деякi штами клебсiел, бактеро!ди. Секреторний IgA е блокатором адгези патогенiв, медiатором нейтралiзацi! вiрусiв на поверхнi епiтелiю слизових оболонок [3].
На становлення мюцевого iмунiтету дiе мiкрофлора кишечника, шд впливом яко! в раннiй неонатальний перiод вiдбуваеться формування iмунно! вщповщь За участю мiкроорганiзмiв видiляються лiзоцим i iншi активнi сполуки, яю стимулюють iмунну систему органiзму. Нормальна мшрофлора кишечника викликае антигенне подразнення слизово! оболонки кишечника, потенщюючи включення механiзмiв системного й локального iмунiтету: пiдвищуеться синтез iмуноглобулiну Е, пропердину, комплементу, лiзоциму. Слиз, що мютить секреторний IgA, захищае слизову оболонку шлунково-кишкового тракту вщ деграгацii макромолекул, фiзично!' й хiмiчно!' агреси, а також вщ атак мiкробiв, бактерiальних токсинiв 1 паразитiв. Секреторний ^А, справляючи бактерицидну дiю, виконуе роль головного «очищувача» слизово! оболонки шлунково-кишкового тракту [7].
1стотний вплив на лiмфо!'дну тканину (стимулюючи не тшьки мiсцеву, а й системну вiдповiдь) виконують пробiотики, якi перебувають у просвт шлунково-кишкового тракту. Бiфiдобактери беруть участь у формуваннi iмунолоriчно!' реактивностi, стимулюючи лiмфо!дний апарат, синтез iмуноглобулiнiв, сприяючи збiльшенню рiвня пропердину й комплементу. На тлi зниження кшькост бiфiдобактерiй пiдвищуеться проникнiсть епiтелiального бар'еру кишечника для макромолекул !'ж1 та знижуеться рiвень секреторного ^А. Бiфiдобактери здатнi секретувати речовини, як пригнiчують рiст патогенних
MiKpoopraHi3MiB, створювати кисле середовище в кишечнику шляхом продукцн ацетату й молочно1 кислоти [1].
Причинами порушень мiсцевого iмунiтету шлунково-кишкового тракту е бактерiальнi та вiруснi шфекцп, прийом антибактерiальних препарапв, хронiчнi соматичнi захворювання, нерацiональне харчування, стреси. Вплив цих негативних факторiв можливий як безпосередньо через iмунну систему, так i внаслiдок порушеного балансу мiкрофлори кишечника [5].
При виконанш поставлених задач про мехашзм синтезу секреторних iмуноглобулiнiв було встановлено, що IgA i секреторний компонент синтезуються в рiзних клiтинах: IgA - у плазматичних клiтинах власно! пластинки слизово! оболонки рота й шших порожнин органiзму, а секреторний компонент - в епiтелiальних клггинах. Секреторний IgA мае виражену антивiруснi й антитоксичнi властивостi, бактерициднiсть, стимулюе фагоцитоз, активуе комплемент, вiдiграе виршальну роль у реалiзацil резистентностi до шфекцп.
Один з важливих механiзмiв антибактерiального захисту порожнини рота полягае в запобнант за допомогою IgA прилипания бактерш до поверхнi кттин слизових оболонок. Таким чином, секреторш IgA захищають внутрiшне середовище оргашзму вiд рiзних агенпв. що попадають на слизовi оболонки [6].
Таким чином, секреторний IgA, будучи важливим елементом мюцевого iмунiтету. захищае слизовi оболонки як вiд поселення на них патогенних мiкроорганiзмiв, так i вiд проникнення останнiх у внутршне середовище органiзму. Тим бiльше важливо наявшсть синергiзму мiж IgA i механiзмами неспецифiчноl захисту — комплементом, лiзоцимом. фагоцитируючими клiтинами i !х ферментами, що сприяе здiйсненню антибактерiальноl захисту, пiдвищуючи в цiлому li ефективнiсть.
Результати дослiдження. Проводилося дослщження вмiсту секреторного iмуноглобулiну А в слит у дiтей iз позашпитальною пневмонiею вiком 7-14 рокiв та проводилися методи корекци його порушення.
За методикою представлене клiнiчне дослщження було одноцентровим, вiдкритим у якому взяли участь 80 дiтей обидвох статей у вiцi 7-14 роив iз дiагнозом позашпитальна пневмонiя. Дiагноз пневмонп встановлювався на основi рекомендацш Всесвпньо1 оргашзацп охорони здоров'я, як захворювання нижшх вщдшв дихальних шлях1в, що проявляеться лихоманкою i/або задишкою iз наявнiстю вогнищевого iнфiльтрату на рентгенографп грудно1 клiтки.
Всi дгги, яю були включенi в дослщження, на стащонарне лiкування потрапляли на 2-4 день захворювання, у розпалi ктшчно1 симптоматики позашпитально1 пневмонп в гострий перебп. загальний стан дггей пiд час госттатзаци можна було розщнювати, як середньо1 важкостi.
Дослщження проводилося у дтей в груш спостереження пiд час захворювання на позашпитальну пневмонiю на 1-й день нормалiзацil температури та на 30 день лшування. Дiти були розподшеш на двi групи - перша група (основна) 40 дтей, яким до стандартного лшування додатково призначались препарати зi вмiстом цитрулiну малату та симбiотичний препарат (лiофiлiзованi штами бактерш Lactobacillus acidophilus LA-5 (1*109 КУО), Lactobacillus rhamnosus GG (Ш09 КУО), Bifidobacterium ВВ-12 (1x109 КУО), шути). Препарати дiти отримували впродовж 15 днiв. Друга група (контрольна) 40 дтей - отримувала стандартне лшування.
Результати визначались за допомогою iмуноферментного методу обстеження (див. у таблиц 1).
Таблиця 1 PiBeHb секреторного Ig A у дтей основно! i контрольно! груп (M±SD)
Групи sIg A, мг/л (на початку) sIg A, мг/л (через 30 днiв)
Основна (40 дтей) 95,9±1,07* 258,2±5,7*
Контрольна (40 дтей) 92,3±1,01* 158,9±5,6*
Примiтка: * - достовiрна рiзниця у групi до та шсля лiкування (р<0,05)
Отриманi данi свщчать про те, що пiд впливом симбютика та амiнокислот у дтей основно! групи вже на 30 добу спостерпались значно кращi результати гуморального iмунiтету.
■ основна трупа
■ контрольна група
лшування через 30 Ai6
Рис. 1. Ргвень сектреторного гмуноглобулгну А у дгтей \з позашпитальною пневмотею.
Для бшьш наочного прикладу вщображено показники шунологлобулшу А у гiстограмi (Рис. 1): Висновки. Вмют iмуноглобулiну А у слиш дiтей хворих на позашпитальну пневмонiю знаходиться на дуже низькому рiвнi. Призначення препаратiв iз малат цитролiном та симбiотиком з профшактичною метою дiтям iз позашпитальною пневмошею у раннiй реабiлiтацiйний перюд сприяе зниженню частоти нових захворювань або рецидивам попереднього. Пщвищуе рiвень мiсцевого гуморального iмунiтету, зокрема секреторного iмуноглобулiну А у слинi. Даш препарати можуть рекомендуватись у практику педiатрам та сiмейним лiкарям.
Л1ТЕРАТУРА.
1. Виха Г. В. Диагностика адаптивно-компенсаторных реакций организма, ориентированная на контроль эффективности профилактических мер и реабилитации / Г. В. Виха, В. А. Исаев // Материалы научно-практических конгрессов IV Всероссийского форума «Здоровье нации — основа процветания России». — Москва, 2008. — Т.3. — С. 97-101.
2. Виха Г. В. Иммуноглобулин А ^^А) в доказательной лабораторной диагностике / Г. В. Виха, И. П. Папазов, А. И. Воложин // Нетрадиционные природные ресурсы, инновационные технологии и продукты. - 2005. - № 13. - С. 89-102.
3. Виха Г. В. Молекулярный маркер адаптации организма и диагностический набор для его измерения в секретах / Г. В. Виха // Молекулярная медицина и биобезопасность. - М., 2005. - С.46-49.
4. Виха Г. В. Молекулярный маркер адаптационной защиты организма и диагностический набор для его определения в секретах организма / Г. В. Виха // Нетрадиционные природные ресурсы, инновационные технологии и продукты. - 2003. - № 10. - С. 144-155.
5. Виха Г. В. Тенденции и перспективы развития лабораторной диагностики XXI века. / Г. В. Виха, В. А. Исаев //Материалы научно-практических конгрессов IV Всероссийского форума «Здоровье нации - основа процветания России». - Москва, 2009. - Т.5. - С.60-63.
6. Лапин А. А. Неинвазивный метод определения антиоксидантного статуса организма / А. А. Лапин, Г. В. Виха, В. Н. Зеленков // Нетрадиционные природные ресурсы, инновационные технологии и продукты. - 2011. - №19. - С. 9-20.
7. Секреторный иммуноглобулин А в контроле адаптивно-компенсаторных реакций организма человека / Г. В. Виха, О. А. Сердюк, Т. В. Выгодская, А. В. Фурсова // Медицинский Алфавит. Современная лаборатория. - 2011. - №4. - С. 24-26.
