CC BY
27
УДК 636:616.981.49:57.083.3:636.2. 053
Лаврiв П.Ю., доцент, доктор фшософи © Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологп
iмет С.З.Гжицького
ЗНАЧЕННЯ 1МУНОГЛОБУЛ1НОВОГО ЗАХИСТУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ У ТЕЛЯТИ В ПРОТИДП ЗБУДНИКАМ ТА АЛЕРГЕНАМ
САЛЬМОНЕЛЬОЗУ
В дант статтi автор на осноеi еласних до^джень та лтературного огляду приводить аналiз еплиеу IgA, IgM, IgG, IgD i IgE, що беруть участь у секреторному iмунiтетi, а також тших еажлиеих неiмунологiчних факторiе захисту, як: кислоттсть шлункоеого соку, слиз i перистальтика та присуттсть мкцевог кишковог мтрофлори (особливо ешерихт) , що здатт еиробляти колщини при захистi слизових оболонок на дт сальмонельозних бактерт. Поряд з цим, певн лiмфоцити, гранулоцити та моноцити-макрофаги мають Fc/альфа рецептори, IgA е медiатором антитыозалежног клтинног цитотоксичностi щодо кишкових бактерт. Слiд зауважити, що IgM е в молозиеi, секретi навколовушног залози, у дуоденальному емiстi та в калi (кргм шлункового соку) мктиться значно быьше IgM еiдносно IgG. IgM тддаеться швидкт деградацИ у просвт кишечника. Автор зауважуе, що IgA е найбыьш важливим компонентом "першог лтп" захисту еiд алiментарних антигетв та тфекцтних агентiе, присуттх у просвт шлунка та кишечника. IgA може придушувати епiтелiальну колотзацт шляхом гх покривання та аглютинацп. Встановлено, що викликана IgA антитыозалежна клтинна цитотоксичтсть присутня на рiзних рiенях захисту слизовог: у просвrni, iнтрасепiтелiально за субепiтелiально та може зменшувати дифузт розчинних мтробних продуктiе i алiментарних субстанцт у слизову. Быьш того, телята iз селективним дефщитом IgA мали еiдносно високий рiеень сироваткових антиты до алiментарних бытв та еiдпоеiдних циркулюючих iмунних комплекЫв.
Ключовi слова: iмуноглобулiни IgM, IgA, IgG, IgD, сальмонельоз, NK-клтини, кислоттсть шлункового соку, перистальтика, мкцева кишкова мЫрофлора (ешерихт).
УДК: 636:616.981.49:57.083.3:636.2. 053
Лаврив П.Ю., доцент, доктор философии Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии имени С.З.Гжицкого
ЗНАЧЕНИЕ ИММУНОГЛОБУЛИНОВОЙ ЗАЩИТЫ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ У ТЕЛЕНКА В ПРОТИВОДЕЙСТВИИ ВОЗБУДИТЕЛЯМ И АЛЛЕРГЕНАМ САЛЬМОНЕЛЛЕЗА
В данной статье автор на основе собственных исследований и литературного обзора приводит анализ влияния ряда факторов, которыми является секреторный IGA, IgM, IGG, IGD и IGE, что принимают участие в
© Лавр1в П.Ю., 2014
185
секреторном иммунитете, а также других важных неиммунологических факторов защиты, как: кислотность желудочного сока, слизь и перистальтика та присутствие местной кишечной микрофлоры (особенно эшерихий), что способные производить колицини при защите слизистых оболочек на действие сальмонелезних бактерий. Рядом с этим, определены лимфоциты, гранулоциты и моноциты-макрофаги имеют Fc/альфа рецепторы, IGA является медиатором антытилозависимой клеточной цитотоксичности относительно кишечных бактерий. Следует заметить, что IgM есть в молозиве, секрете околоушной железы, в дуоденальном содержании и в фекалии (кроме желудочного сока) содержится значительно больше IGM относительно IGG. SIgM поддается быстрой деградации в кишечника. Автор замечает IgA является наиболее важным компонентом "первой линии" защиты от алиментарных антигенов и инфекционных агентов, присутствующих в желудке и кишечнике. IgA может подавлять эпителиальную колонизацию путем их покрытия и агглютинации. Установлено, что вызвана IGA антытелозависима клеточная цитотоксичность присутствует на разных уровнях защиты слизистой: в пространстве, интрасэпителиально за субэпителиально и может уменьшать диффузию растворимых микробных продуктов и алиментарных субстанций в слизистую. Более того, теленки с селективным дефицитом IGA имели относительно высокий уровень сывороточных антител к алиментарным белкам и соответствующим циркулирующим иммунным комплексам.
Ключевые слова: иммуноглобулины IGM, IGA, IGG, IGD, сальмонеллез, NK-клетки, кислотность желудочного сока, перистальтика, местная кишечная микрофлора (эшерихии).
UDC 636:616.981.49:57.083.3:636.2. 053
Lavriv P.Y., associate professor, Ph.D.
Lviv national University of Veterinary Medicine and biotechnologies named
of Grhytskyy S.Z.
A CALF HAS A VALUE OF IMM^OGLOBULINI DEFENCE OF MUCUS SHELL IN COUNTERACTION EXCITERS AND ALLERGENS OF
SALMONELLOSIS
In this article an author on the basis of own researches and literary review shows analysis over of influence of row offactors which secretory IGA is, IgM, IGG, IGD and IGE, that take part in secretory immunity, and also other important unimmunological factors of defence, as: acidity of gastric juice, glanced aside peristalsis and presence of local intestinal microflora (especially esherichii), that able to make colicini at securing of mucus shells for the action of salmonelosi bacteria. Next to it, lymphocytes, granulocytes and monocytes- macrofagi is certain Fc/аёйоа have receptors, IGA is the neurohumor of antibodydependence cellular cytotoxicity in relation to colibacilluss. It follows to notice that IgM is in a colostrum, secret of cicrumauricle gland, in duodenal maintenance and in incandescence (except for gastric juice) contained considerably anymore IGM relatively IGG. IgM is added rapid degradation in education of intestine. An author notices IgA is the most essential component of the "first line " of protecting from olimentaric antigens and
186
pathogens, present in education of stomach and intestine. IgA can repress ephithelial colonization by their coverage and agglutination. It is set that IGA of antibodydependence is caused cellular cytotoxicity is present on the different levels of defence of mucus: in education,intrasepithelic after subepithelic and can diminish diffusion of soluble microbal products and alimentaric substances in mucus. Moreover, calves with the selective deficit of IGA had relatively a high level of whey antibodies to the alimentaric albumens and proper circulatory immune complexes.
Key words: immunoproteins of IGM, IGA, IGG, IGD, salmonellosis, NK-cell, acidity of gastric juice, peristalsis, local intestinal microflora (eshеrichii).
На 0CH0Bi наукових дослщжень встановлено, що основним фактором захисту слизових оболонок е секреторний IgA. Загалом секреторний IgA в органiзмi телят складае до 82 %, а сироватковий - до 18 %. Особливо багато секреторного IgA в молозивi та материнському молощ. Цей iмуноглобулiн переважае i в секретах шлунково-кишкового тракту. Сшввщношення концентрацш IgG до IgA в секретах слини, шлунка, кишечника набагато нижче, порiвняно з сироваткою, особливо, коли рщину забирають безпосередньо з каналу, тим самим уникаючи домшок IgG i штерстищю [1, 4, 6, 10, 14, 18].
Секреторний IgA (IgA) фiзико-хiмiчно е гетерогенним, оскшьки складаеться з основно! мутно! фракци (першого та другого типу) молекулярною масою (М) близько 380.000) та кшькох важчих полiмерiв. За фiзiологiчних умов вш у 98 % представлений iмуноглобулiновим димером. У димерi саме важкими полiмерами е одна молекула секреторного компонента (БС) з молекулярною масою 80,000 i, щонайменше, один 3= ланцюг (М ~ 15,000). Секреторний IgA е надзвичайно стабшьною молекулою, яка збер^ае актившсть антитiл пiд час пасажу через кишечник. Цю стiйкiсть можна приписати включенню БС. Оскiльки БС е дисульфщом, сполученим лише з одним фрагментом IgA, його стабшзуючий ефект частково може реалiзуватись завдяки нековалентним взаемодiям. Встановлено, що нековалентно зв'язаний БС знижуе чутливiсть димерного IgA до редуктивного розщеплення.
Ланцюг J - це дисульфщ, з'еднаний з кшцевим цисте!ном важких ланцюгiв димерного IgA. Це включення в димер викликае збiльшення зв'язуючого локусу для БС у обох тдкласах IgA1 та IgA2. Таким чином, ланцюг i е вирiшальним для селективно! епiтелiально! транслокацi! димерного IgA через секреторш клiтини серозного типу.
Серед IgAI димерний пiдклас IgAI складае 25-35%, IgA2 - 60-70 %, а IgA-мономер - до 5 %. Цi кiлькiснi сшввщношення визначають високу стабшьшсть димерного S IgA , тому що IgA2. на вщмшу вiд нього, стшкий до декiлькох IgA-специфiчних протеаз, яю виробляються рiзними видами бактерiй. Крiм того, димерний IgA може вдагравати роль антитiл до цих протеаз i в такий спосiб шпбували !х.
Димерний IgA складае понад 95 % IgA нормального шлункового соку, тобто е його основним -компонентом.Однак мономерна фракцiя IgA зростае у випадку кишкових захворювань, пов'язаних iз пошкодженням екстраваскулярних бiлкiв у просвгг кишки. Крiм того, фрагменти IgA можна
187
знайти в кал1 Мономерна фракщя ^А зростае при хрошчних запальних ураженнях кишечника.
Крiм значно! стабiльностi, декiлька шших властивостей IgA роблять його добре придатним для функци мюцево1 iмунно! елiмшацi!. Вiдповiдь IgA на даний антиген виявляе широку антитiло-опосередковану специфiчнiсть, нiж "адресна" системна iмунна вщповщь. Ця риса може бути виршальною, вiдповiдно до антигенного наступу мiкроорганiзмiв. Бiльше того, антитiла IgA ефективш до перехресних антигенiв. Вони виявляють кращi аглютинацiйнi властивостi вiд мономерних антитiл та ефективно нейтралiзують вiруси. IgА може також виявляти i блокувати антигени мукофiльних бактерiй. Ця здатшсть може пiдвищувати ефект "липучки для мух" поверхневого слизу.
Таким чином, ^А е найбшьш важливим компонентом "першо! лши" захисту вщ алiментарних антигенiв та iнфекцiйних агента, присутшх у просвiтi шлунка та кишечника. Бшьшкть клiнiчних доказiв свщчать про важливiсть захисно! функци ^А-антитш за умов вiрусних iнфекцiй, у взаемоди з системою адгезивних молекул та штерферонами, а також ККК-кл^инами. Що стосуеться бактерiй, то ^А може придушувати епiтелiальну колонiзацiю шляхом !х покривання та аглютинаци. Таким способом можна запоб^ти високiй локальнш концентраци вивiльнених токсинiв та мшробнш швази сальмонел на слизову. Однак важко ощнити клiнiчну роль ^А, тому, що завжди треба враховувати додатковий захисний ефект контролюючого системного iмунiтету [2, 5, 13, 25].
Оскшьки певнi лiмфоцити, гранулоцити та моноцити-макрофаги мають Fc/альфа рецептори, ^А е медiатором антитiлозалежно! кл^инно! цитотоксичност щодо кишкових бактерiй. Встановлено, що викликана IgA антитiлозалежна клiтинна цитотоксичшсть присутня на рiзних рiвнях захисту слизово1: у просвiтi, iнтраспiтелiально за субепiтелiально. Нарештi, IgA може зменшувати дифузiю розчинних мiкробних продуктiв та алiментарних субстанцiй у слизову. Бшьш того, телята iз селективним дефщитом IgA мали вiдносно високий рiвень сироваткових антитiл до алiментарних бшшв та вiдповiдних циркулюючих iмунних комплекЫв. Цi данi свiдчать про посилене проникнення антигешв у слизову з просв^у кишечника, що сприяе розвитку токсично! алерги [3, 4, 7, 15, 17, 19, 22].
Другим важливим секреторним iмуноглобулiном е ^М. У молозиву секретi навколовушно! залози, у дуоденальному вмiстi та в калi (крiм шлункового соку) мютиться значно бiльше IgM вiдносно Однак lgM
пiддаеться швидкiй деградаци у просвiтi кишечника. Причиною цього частково може бути вщсутшсть ковалентного зв'язку з SC, який присутнш у IgM у бiльш "вщкритш" четвертиннiй структурi, нiж у ^А. IgM-антитiла дуоденального вмiсту телят можуть посилювати фагоцитарну активнiсть нейтрофiлiв до Salmonel. Деякi додатковi властивостi SIgM встановлено у iз селективним дефщитом ^А. Iншi види iмуноглобулiнiв теж частково беруть участь у секреторному iмунiтетi.
Кшькють IgG, призначеного для часткового видшення у секрет, залежить як вiд концентраци IgG у сироватщ, так i вiд стану локального слизового шару. Це означае пасивний перенос його з кров1 Встановлено, що бшьше 90 % IgG у секрет носа походить зi сироватки, хоча мiзернi кшькосп
188
IgG все ж продукуються плазматичними кл^инами в самих слизових. Але в нормальному кишечнику виробляеться вщносно менше IgG, шж у слизовш оболонцi носа Крiм того, IgG пiддасться швидкш фрагментаци в кишечнику.Тому нез'ясованою залишаеться захисна функцiя IgG у кишковому соку. Можливо, те ж стосуеться i IgD, якого не знайдено в секрет кишечника. Навiть у людей з IgA-дефщитом, якi мають багато IgD-продукуючих клiтин у слизовш носа, не доведено транспортування IgD через мiсцевi залози в кишечник.
IgE виявляють у кишковому вмiстi та калi в результатi сильно! дегрануляци мiсцевих лаброцитiв. Транслокацiя IgE через еттелш не видаеться результатом секреторного процесу, хоча частково теж наявна. Крiм пасивного зовнiшнього надходження, провщним механiзмом транспортування IgE у просвгг кишечника е гладкi клiтини слизово! оболонки [4, 8, 9, 20, 24].
Автор вщзначае, що рiзноманiтнi уродженi неспецифiчнi механiзми захисту слизових активно ствпрацюють з iмунною системою щодо захисту поверхнi шлунково-кишкового тракту. До них, у першу чергу, належать ферменти, яю мають найбшьше клмчне значення. Лiзоцим (iнша назва мурамщаза) - це бактерiолiтичний фермент. У слизовш оболонщ шлунка його виробляють антральнi залози, а у слизовш оболонщ тонкого кишечника -кл^ини Paneth та залози Brunner"s. Лактоферин - це залiзо-зв'язуючий проте!н з бактерiостатичним ефектом щодо певних грампозитивних та грамнегативних бактерш. У нормальнш слизовiй шлунково-кишкового тракту епiтелiальна продукцiя лактоферину обмежена антральними залозами. Крiм цього, лактоферин i лiзоцим виробляють нейтрофiльнi гранулоцити, а лiзоцим - ще й певнi макрофаги.
Iншi важливi неiмунологiчнi фактори захисту - це кислоттсть шлункового соку, слиз та перистальтика, а також присуттсть мкцево! кишково! мiкрофлори (особливо Salmonel). Цiкавим полем дiя дослщження е здатнiсть компонентiв слизового секрету дiяти як аналоги мiкробних рецепторiв i в такий спосiб пригшчуват колонiзацiю мiкробiв на епiтелiальнiй поверхт [4, 11, 21, 23].
Уроджет захиснi функци типу фагоцитозу посилюються пiд впливом антитiл. Лiзоцим може прискорюваш лiтичний ефект активованого антитшами комплементу вiдносно деяких грамнегативних бактерш, включно з Е. coli. IgA може бути учасником тако! взаемоди, але IgA володiе лише обмеженими комплемент - активуючими властивостями. З шшого боку, антитша IgA тдвищують бактерiостатичний ефект лактоферину. очевидно тому, що вони пригшчують продукцiю бактерiями залiзовмiсних чинникiв, якi могли б перешкодити цьому пронесу. Крiм цього, IgA може незалежним вiд антитiлоспецифiчностi шляхом посилювати ефект пероксидазно! захисно! системи та пiдвищуванi антимiкробну активтсть пероксидази. Материнське молоко мiстить багато пероксидази лейкоцитарного походження, яка збер^ае цю активнiсть у шлунковому соку. До того ж, вона може брати участь у кишковому захисту 1мунш реакци, що вiдбуваються на поверхш еттелш, стимулюють видшення слизу з келихоподiбних клiтин i в такий споаб посилюють механiчний бар'ер для проникнення макромолекул та
189
мiкроорганiзмiв. Надалi властивють цього бар'ера може тдсилюватись шляхом взаемоди мiж IgA- антитшами та слизом. Антигени iмунних комплекЫв, якi потрапляють у слизову пастку, набагато частше руйнуються пiд впливом протеолiтичних ферментiв, нiж вiльнi антигени. IgA I особливо спорщнений 3i слизом, оскiльки наявнi певнi структурш подiбностi, тодi як IgA2 здшснюе сво! функци переважно в рщиш просвiту кишечника.
Взаемодiю IgA з "бактерицидним бар'ером" кислотностi шлункового соку та перистальтики яскраво продемонстровано в дослщженш бактерiальноl колошзаци в тонкш кишцi пацiентiв з ваготомiсю. Слизовий захист страждае в результатi поеднання дефщиту IgA з погiршенням функцюнально! здатностi цих двох неспецифiчних захисних механiзмiв [5, 8, 16, 19, 22, 25].
Фiзiологiчна бактерiальна мжрофлора запобiгае розвитку потенцiйно хвороботворних бактерш i пiдвищуе iмунологiчну опiрнiсть. Мехашзми цих функцiй забезпечуються: 1) конкуренщею щодо поживних речовин; 2) конкуренщею в процесi реакци з рецепторами на поверхш епiтелiальних клiтин, що унеможливлюе хвороботворним бактерiям прилягання до ештелш; 3) стимуляцiею продукци природшх антитiл, якi перехресно взаемодiють з антигенами хвороботворних бактерш: 4) продукщею бактерюцишв (колщишв)-засобiв, що вбивають патогеннi бактери; 5) продукцiя бюлопчноактивних речовин -опосередкованих регуляторiв iмунноl вщповда.
Колiцини - це природнi антибютики, якi утворюе Е coli ободово! кишки. Вони вбивають близькоспорiдненi бактери, найчастiше штами того ж виду. Мшенню ди бактерiоцинiв можуть бути майже вс бiлки зовшшньо! оболонки хвороботворних бактерш [4, 5, 10, 12,13, 23].
За бактерицидш властивост колщишв вiдповiдають наступнi механiзми: 1) ферментна деградащя ДНК або рибосомально! РНК (колiцини Е2, ЕЗ); 2) утворення в оболонщ клiтини - мшеш каналiв, через якi виходить К+, що порушуе енергетичнi процеси кл^ини i викликае ll' апоптоз ( Е1, А, В, N, 1а,1в,К).
У структурi колiцинiв можна видшити 3 фрагменти: 1) фрагмент, що вщповщае за бактерiоциднiсть; 2) фрагмент, що вщповщае за зв'язування з клггиною-мшенню; 3) фрагмент, що сприяе транслокаци частинки крiзь оболонку бактери.
1муноасоцшоваш функци фiзiологiчноl мжрофлори залежать вiд дiети, ветеринарно-санiтарних норм, ппени i впливу гормонiв.
Порушення гомеостазу фiзiологiчноl мiкрофлори (антибiотики) значно знижуе опiрнiсть до заражень слизових оболонок. Може виникнути або супершфекщя коменсальних мiкроорганiзмiв (дрiжджовi грибки), або полегшуеться розвиток патогенних мiкроорганiзмiв.
Висновки: 1. Для пiдтримання в органiзмi новонародженого теляти належного iмуноглобулiнового захисту слизово! оболонки протиди збудникам та алергенам сальмонельозу необхiдна наявнiсть певного ряду факторiв, якими е секреторний IgA, IgM, IgG, IgD i IgE, що беруть участь у секреторному iмунiтетi, а також шших важливих неiмунологiчних факторiв захисту, як: кислотшсть шлункового соку, слиз i перистальтика та присутнiсть мюцево! кишково! мiкрофлори (особливо ешерихiй) при захист слизових оболонок на
190
дш сальмонельозних бактерш.
2. Поряд з цим, неохщна присутшсть певних лiмфоцитiв, гранулоциив та моноцитiв-макрофагiв, якi мають Fc/альфа рецептори, IgA е медiатором антитшозалежно! клiтинно!.
3. Сприяти пiдсиленню рiзноманiтниих уроджених неспецифiчних механiзмiв захисту слизових, яю активно спiвпрацюють з iмунною системою щодо захисту поверхнi шлунково-кишкового тракту. До них, у першу чергу, належать ферменти, яю мають найбшьше клмчне значення та колщини, що е природними антибiотиками, яю утворюе Е coli ободово! кишки та здатш вбивати близькоспорiдненi бактери, найчастiше штами того ж виду. Мшенню дi! бактерiоцинiв можуть бути майже вс бiлки зовнiшньо! оболонки хвороботворних бактерш.
Л1тература
1. Ардатская М.Д. Микробиоценоз кишечника и его роль в развитии и поддержания заболеваний желудочно-кишечного тракта / М.Д.Ардатская // Новости медицины и фармации. - 2010.- № 11 - 12. - C.10 - 16.
2. Бондаренко Б.М. Роль дисфункции кишечного барьера в поддержании хронического воспалительного процесса различной локализации / Б.М. Бондаренко, Е.В. Рябиченко //ЖМЭИ. - 2010. - № 1- C. 92 -100.
3. Катаева Л.В. Возрастные особенности дисбиоза толстой кишки / Л.В.Катаева, К.Б. Степанова, Т.Ф. Степанова // ЖМЭИ.- 2010.- № 1- C. 76 - 80.
4. Лаврiв П.Ю., Романович М.С.Вплив фiзiологiчних механiзмiв слизово! оболонки кишечника в молодняка худоби на дш бактерш сальмонел / П.Ю.Лаврiв, М.С. Романович // Наук. вкник ЛНУВМ та БТ iм. С.З. Гжицького.-Львiв, 2013. -Т.15. - № 3 (57).- Ч.2.- С. 187 -197.
5. Лаврiв П. Ю. Значення природньо! резистентност молодняку тварин при недопущенню зараження !х сальмонельозом / П.Ю.Лаврiв // Наук. вкник ЛНУВМ та БТ. - Львiв, 2008. - Т.8. ( № 2) ( 37), Ч.1. - С. 178 - 182.
6. Маслянко Р.П., Лаврiв П. Ю. 1мунолопчна характеристика шфекцшного гастроентериту у телят раннього вжу / Р. П. Маслянко, П. Ю. Лаврiв // Тваринництво Укра!ни - Ки!в, 2010 - № 12.- С. 23-27.
7. Маслянко Р. П., Кравщв Ю. Р. Молозиво корiв i його роль в резистентност телят / Р. П. Маслянко, Ю. Р. Кравцiв // Навч. ПоЫбник. - Львiв, 2008.- 124 с.
8. Маслянко Р.П. 1мунорегуляция мжрофлори шлунково-кишкового тракту у людини i тварин / Р.П. Маслянко, Р.Б. Флюнт, М.С. Романова // Наук. вюник ЛАУВМ та БТ: - 2012. - Т.14. - (53) - C. 173 - 181.
9. Морозов И. А., Лысиков Ю. А., Питран Б. В., Хвыля С. И. Всасывание и секреция в тонкой кишке (Субмикроскопические аспекты)/ И.А.Морозов, Ю.А.Лысиков, Б.В.Питран, С.И.Хвыля - М.: Медицина, 1988. —224 с.
10. Перунова И.Б. Микробная регуляция биологических свойств бактерий кишечного микробиоза человека /И.Б. Перунова, Е.В. Иванова, О.В. Бухарин // ЖМЭИ. - 2010. - № 6 - C. 76 - 80.
11. Савицкая И.С. Подавление мутгенной активности метоболитов кишечника при нормобиоценозе / Савицкая И.С., В.М. Бондаренко // ЖМЭИ. -2008. - № 3.- C. 53 - 58.
191
12. Stroh M. Exposing Salmonella's gutsy moves. // Sci News, - 1992.- vol. 141, №26.- p. 420.
13. Workman C. J., Vignali D. A. Negative regulation of T cell homeostasis by lymphocyte activation gene-3 (CD223) // J. Immunol. - 2005. - Vol. 174. - P. 688 - 695.
14. Biancone L. Mandal A. Yang H. et al. Production of immunoglobulin G and GI antibodies to cytoskeletal protein by lamina propria cells in ulcerative colitis [see comments] //Gastroenterology. 1995 Jul. 109(1) P.3 -12.
15. Chen D. Radford-Smith G. Dipaolo MC. et al. Cytokine gene transcription of human colonic intraepithelial lymphocytes costimulated with epithelial cells bearing HLA-DR and its inhibition by 5-aminosalicylic acid. //Journal of Clinical Immunology. 1996 Jul. 16(4) P.237 -41.
16. Chott A.Gerdes D. Spooner A ct al. Intraepithelial lymphocytes in normal human intestine do not express proteins associated with cytolytic function.// American Journal of Pathology. 1997 Aug. 151(2) P.435-42.
17.Chowers Y. Marsh MN. DeGrandpre L.,et al. Increased proinflammatory cytokine gene expression in the colonic mucosa of coeliac disease patients in the early period after gluten challenge. //Clinical & Experimental Immunology. 1997 Jan. 107(l)P.I41-7.
18. Christ AD. Blumberg RS. The intestinal epithelial cell: immunological aspects. [Review] [108 refs]//Springer Seminars in Immunopathology. 1997. 18(4) P.449-61.
19. D'Agata A. Bella P. Sciacca P. et al. [Role of dietary prevention in newborns at risk for atopy. Results of a follow-up study]. [Italian] Original Ruolo della prevenzione dieffitica nei neonati a rischio per atopia. Risultati del follow-up. //Pediatrna MedicaeChirurgica. l996Sep-Oct. 18(5) P.469-72.
20. De Keyser F. F.lewaut D. Dc We ver N. et al. The gut associated addressins. lymphocyte homing in the gut [Review] [65 refs] // Baillieres Clinical Rheumatology. 1996 Feb. 10(f) P.25-39.
21. Dezi R. Niveloni S. Sugai F. el al. (iluten sensitivity in the rectal mucosa of first-degree relatives of celiac disease patients //American Journal of Gastroenterology. 1997 Aug.92(X) P.1326-30.
22. Dickey W. McMillan SA. Mc( rum FF. et al. Association between serum leVela OH toial IgA and IgA class cndomvsial and antii'liadiu antibodies implications for coeliac disease screening!// European Journal ol
23. Iwanaga T. The involvement of macrophages and lymphocytes in the apoptosis of enterocytes. [Review] [38 refs] // Archives of Histology & Cytology. 1995 Jun. 58(2) P.151-9.
24. Yao K. Iwashita A. YaoT. el al. Increased numbers of macrophages in noninflamed gastroduodenal mucosa of patients with Crohn's disease.// Digestive Diseases & Sciences. 1996 Nov. 41(11):2260-7.
Рецензент - к.с.-г.н., доцент Турко 1.Б.
192
