CC BY
16
приносять в бюджети европейських держав у середньому вщ 0,05 до 5% фюкальних збор1в. У Н1меччин1 податки на май-но i спадщину становлять 2,8% ycix стягнених податюв [10].
У деяких краУнах податки на багатство стягувалися певний час, але були вщмЫенк Зокрема, у США податок на розюш за-провадили у 1991 роц у формi пщвищеного акцизного податку на яхти, лггаки, хутра, ювелiрнi вироби, елiтнi марки автомоб^в. Через два роки податок скасували через його недоцтьнють з фккальноУ, cоцiально та економiчноí точок зору: американ-ц почали масово виводити свое багатство за кордон, скоро-тилися обсяги бiзнеcy. Вщ податкiв на багатство вiдмовилиcя: Авс^я - у 1994 роцi; Даыя, Hiмеччина - у 1997 рощ Нщер-ланди - у 2001 рощ Фiнляндiя - у 2006 рощ Швецiя - у 2007 рощ Icландiя - у 2007 рощ Гре^я - у 2009 роц [5, с. 26]. Вза-галi податки на багатство широко використовувались у бага-тьох краУнах cвiтy до кiнця XX столбя, коли домiнyвала iдея Ы-тенсивного оподаткування заможних верств населення.
Висновки
Отже, у бтьшосп демократичних держав свггу стввщно-шення мiж багатими i бiдними верствами населення регулю-еться шляхом використання гнучкоУ системи оподаткування. Одним з 'ff Ыструмен^в е податок на окремi види майна та багатство. В той самий час у рядi Ыших розвинених кра'н ic-нуе слйка тенденцiя до вiдмови вiд податюв на багатство та замiни Ух бтьш прозорими майновими податками [6].
Питання запровадження податку на розюш в УкраУн за-лишаеться дискусмним. Перевагами даного податку можна вважати перерозподт багатства вcерединi кра'ни, додатко-ве джерело доxодiв бюджету. ^м того, податки на багатство не справляють деформуючого впливу на працю та Ывести-цп, що набувае особливо'' актyальноcтi в умовах глобалiзацií. Аргументом за впровадження податку на багатство можна вважати зростання диферен^аци доxодiв населення, зрос-тання концентрацп майна, що породжуе cоцiальнy неста-бiльнicть i неефективне використання ресурав нацiональноí економiки. Серед недолiкiв оподаткування багатства можна видтити порушення конституфйних норм рiвноcтi платникiв перед законом, посилення тягаря подвмного оподаткування (дублюе податок на нерyxомicть, спадщину).
В умовах загострення свггово'У економiчноí ситуаци со^аль-на cправедливicть вимагае, щоб заможн громадяни платили бтьше, нiж бiднi. Якщо прогресивне оподаткування доxодiв
давно використовуеться як Ыструмент cправедливоcтi в опо-даткyваннi, то доцтьнють податкiв на розкiш викликае cyмнiв. УкраУнська модель оподаткування розкоол не вiдповiдаe сут-ноcтi багатства, адже не враховуе платоcпроможнicть плат-ника i потенцiал використання власност як джерела доходу. Недарма ымецький економicт Вiльгельм Фокке вважав податки на розюш не бтьш ыж «полiтичним лицемiрcтвом».
Список використаних джерел
1. Андрущенко В.Л., Тучак Т.В. Морально-етичн1 1мперативи по-датюв та оподаткування (зах1дна традиц1я): [монограф1я] / В.Л. Андрущенко, Т.В. Тучак. - К.: Алерта, 2013. - 384 с. - С. 662.
2. Андрущенко В.Л. Податков1 системи заруб1жних держав: Навч. пос1бник / Андрущенко В.Л., Варнал1й З.С., Прокопенко 1.А., Тучак Т.В. - К.: Кондор-Видавництво, 2012. - С. 117-118.
3. Ковальсий В. Податок на багатство [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.imzak.org.ua/articles/article/id/2601
4. Кравчун А.С. Оподаткування предмета розкоол в УкраМ стан та перспективи / А.С. Кравчун // Часопис Нацюнального уыверси-тету «Острозька академiя». Серiя «Право». - 2012. - №1(5): [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/ n1/12kasstp.pdf
5. Луына 1.О. Оподаткування багатства: мiжнародний досвщ та уроки для УкраУни / 1.О. Лyнiна // Фiнанcи УкраУни. - 2013. - №2.
- С. 21-31.
6. Нмфоров П.О Переваги та недолги застосування ф^ансово-го iнcтрyментy податкiв на багатство / П.О. Нтафоров, О.Я. Мельник // Зовышня торгiвля: економiка, ф^анси, право: Науковий журнал.
- 2010. - №2. - С. 93-96.
7. Про внесення змЫ до Податкового кодексу УкраУни щодо оподаткування багатства та предмета розкошй проект Закону УкраУни №10558 вщ 05.06.2012 [Електрон. ресурс] / Офщйний портал ВерховноУ ради УкраУни. - Режим доступу: http://w1 .c1 .rada.gov. ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=10558&skl=7
8. Словник сучасноУ економiки МАКМ1ЛЛАНА / Пер. з англ. - К.: АртЕк, 2000. - 640 с.
9. Соколовська А.М. Основи теорй податкiв: Навч. поаб. / А.М. Со-коловська - К.: 2010. - 326 с.
10. Чому важко ввести податок на багатих [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://ipress.ua/mainmedia/chomu_tak_vazhko_ vvesty_podatok_na_bagatyh_9568.html
11. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.french-property. com/guides/france/finance-taxation/taxation/wealth-tax/rate/
O.A. ОСАДЧА,
к.е.н., старший викладач кафедри фнанав та ф1нансово-економ1чно1 безпеки, Укра.нський державний университет ф1нанав i м>жнародноi торпвл
Головы напрямки побудови системи партнерських вщносин м1ж банком та сшьськогосподарськими товаровиробниками
У процеа господарсько. дяльност практично у кожного альськогосподарського niдприемства виникае необхщнють отримання кредиту. Об'ективна необхщнють у кредитуванн обумовлена особливстю альськогосподарського виробни-цтва, для якого найбльш властивi сезонность, залежнiсть вщ природних умов i стих!йних сил природи, великий розрив мiж часом вкладення кошт'ю i i.хнм поверненням псля реалiзацií продукцН, висока капiталомiсткiсть, порвняно низька фон-довiддача. Важливим аспектом спiвпрацi сльськогосподарських товаровиробниюв та впчизняних комер^йних банюв у сучасних умовах та на перспективу е комплексне стратепчне партнерство.
Ключов1 слова: комер^йний банк, сльськогосподарський товаровиробник, партнерство, забезпечення.
Е.А. ОСАДЧАЯ,
к.э.н., старший преподаватель кафедры финансов и финансово-экономической безопасности, Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Главные направления построения системы партнерских отношений между банком и сельскохозяйственными товаропроизводителями
В процессе хозяйственной деятельности практически у каждого сельскохозяйственного предприятия возникает необходимость получения кредита. Объективная необходимость в кредитовании обусловлена особенностью сельскохозяйственного производства, которому наиболее свойственны сезонность, зависимость от природных условий и стихийных сил природы, большой разрыв между временем вложения средств и их возвратом после реализации продукции, высокая капиталоемкость, сравнительно низкая фондоотдача. Важным аспектом сотрудничества сельскохозяйственных товаропроизводителей и отечественных коммерческих банков в современных условиях и на перспективу является комплексное стратегическое партнерство.
Ключевые слова: коммерческий банк, сельскохозяйственный товаропроизводитель, партнерство, обеспечение.
O.A. OSADCHA,
PhD in economic sciences senior lecturer in finance and financial and economic security, Ukrainian State University of Finance and International Trade
The main directions of constructing a system of partnership
between the Bank and agricultural producers. In the course of economic activity almost every agricultural enterprise you need to get credit
Objective necessity in lending due to the feature of agricultural production, for which the most typical seasonality, dependence on natural conditions and natural forces of nature, a large gap between investments and their return after the implementation of products, high intensity, relatively low capital productivity. An important aspect of cooperation between agricultural producers and the domestic commercial banks in modern conditions and prospects is a comprehensive strategic partnership.
Keywords: commercial bank, agricultural producers, partnership and support.
Постановка проблеми. В сучасних умовах економпчнсн нестабтьносп важливого значення набувае двостороння фЫансово-господарська сглвпраця м1ж стьськогосподар-ськими товаровиробниками i комерцмними банками, саме «стратепчне партнерство», що Грунтуеться на визначених принципах i може передбачати в тому чи^ часткове деле-гування окремих управлЫських функцм пщприемства банку без взаемноУ участ у капiталi дозволяе зменшити ризи-ки господарювання та принести вщчуты економiчнi вигоди обом сторонам.
Лнал13 дослщжень та публшац/й з проблеми. Пи-тання взаемоди стьськогосподарських товаровиробниюв i банюв в Укра'У як умови ефективного фЫансування роз-витку аграрноУ галузi дослщжували А.М. Артеменко, I.O. Ба-нева, О.М. Вишневська, П.1. Гайдуцький, М.Я. Дем'яненко, М.М. 1льчук, I.O. 1ртищева, О.А. Кириченко, С.М. Колотуха, П.А. Лайко, Л.Ю. Мельник, М.Г. Месель-Веселяк, АЛ. Пан-телеймоненко, Р.П. Саблук, М.П. Сахацький, П.Т. Саблук, П.А. Стецюк та rnrni вченНекономюти.
Значний внесок у дослщження проблем ефективного фЬ нансового забезпечення стьськогосподарських товарови-робниюв банювськими послугами зробили зарубiжнi вченк Ю. Бригхем, Дж. К. Варн Хорн, Н.В. Гаретовский, М.В. Романовский, К. Хеддервкта iншi.
Мета статт'1 - виявити i проаналiзувати проблеми фЫан-совоУ взаемодГУ комерцмних банкiв i сiльськогосподарських товаровиробникiв.
Виклад основного матер1алу. В сучасних умовах про-цесу нарощування обсяпв кредитування комерцмними банками сiльськогосподарських пщприемств перешкоджають у бiльшостi такi чинники:
- з боку пщприемств: вщсутысть лквщноУ застави; неста-бiльнiсть врожаУв, фактична вiдсутнiсть ефективних Ыстру-мен^в Ух страхування; погано розвинена лопстика реалiза-цп продукций вiдсутнiсть страхування ризиюв дiяльностi тощо;
- з боку комерцмних банкiв: високi проценты ставки; три-валий процес отримання кредиту; велика ктьюсть необхiдних докумен^в та складнiсть процедури оформлення кредиту;
- з боку держави: несприятлива загальноекономiчна си-туацiя в кра'У; законодавчi пробiли та невизначенiсть у пи-таннi права власностi; цiновi коливання (як на внутрiшньому, так i зовнiшньому ринках) тощо.
У ниншых умовах кредитнi ризики банюв пов'язанi насам-перед iз динамкою Ыфляцмних процесiв в економiцi та мож-ливiстю непередбаченоУ змiни курсу нацюнально'У валюти.
Для обмеження ризику комерцмного банку застосову-ються мехаызми саморегулювання, самострахування та противаги. Кредиты ризики банюв пов'язанi також iз дина-мiкою iнфляцiйних процесiв в економщ та можливiстю непередбаченоУ змЫи курсу нацiональноУ валюти.
УправлЫня кредитними ризиками е достатньо складним процесом, що мае свою специфку та форми функцюнуван-ня. Насамперед для обмеження ризику комерцмного банку застосовуються мехаызми саморегулювання, самостраху-вання та противаги, також банки намагаються налагодити ефективну ствпрацю iз страховими компанiями. Висока пи-тома вага короткострокових креди^в у кредитних портфелях украУнських банюв породжуе значне перевищення потен-цмного попиту на довгостроковi кредити (термЫом до десяти рокiв) над Ух фактичною пропози^ею. Прихiд Ыоземних банкiв на вiтчизняний фiнансовий ринок лише частково дозволяе розв'язати цю проблему, i то переважно для великих
агрохолдинпв. Тих кредитних ресурса, якими розпоряджа-ються сьогоды бтыхлсть укра'Унських банюв, достатньо лише для кредитування поточно'У виробничоУ дтльност стьсько-господарських товаровиробниюв. Тому участь укра'Унських банюв у фЫансуваны ¡нвестицмних проекта обмежуеться в основному невеликими проектами (бтыхлсть варт¡стю в¡д дектькох м¡льйон¡в до дек¡лькох десятк¡в мтьйоыв гривен).
У сучасних умовах ефективним чинником економ¡чного зростання аграрного виробництва стае посилення зв'язюв с¡льськогосподарських товаровиробниюв з ф¡нансовими ¡нституц¡ями. 0собливостями програм кредитування стьськогосподарських пщприемств е: розширений перел¡к ак-тив¡в, як можуть виступати заставою; ц¡льове призначення (придбання паливо-мастильних матер¡ал¡в, нас¡ннeвих ма-тер¡ал¡в, запасних частин, м¡неральних добрив, сплата за енергоносп, виплата заробггноУ плати й платеж¡в до бюджету, оплата ¡нших товар¡в ¡ послуг, поточних господарських потреб), гнучкий графк погашення платеж¡в. За даними ком-пани «Простобанк Консалтинг», яка проводить професмы маркетингов¡ досл¡дження ринку банювських послуг, спе-ц¡альн¡ кредиты програми для стьгосппщприемництва в Укра'Уы пропонують так¡ комерц¡йн¡ банки, як «Райффайзен Банк Аваль», ПроКредит Банк, ПАТ «Кред¡ Агр¡коль Банк», АБ «КиУвська Русь», ПАТ «Мегабанк» [4].
0сновою формування в¡дносин стратег¡чного партнерства банюв ¡ с¡льськогосподарських п¡дприeмств е забезпечення збалансованост1 ф¡нансово-господарських ¡нтерес¡в конкретного пщприемства та банку, тобто недопущення ситуаци отримання переваг одним учасником за рахунок нехтування ¡нтересами ¡ншого.
У практиц¡ ф¡нансово-господарськоУ дтльност окремих с¡льськогосподарських п¡дприeмств уже зустрнаються факти налагодження т¡сних двосторонн¡х зв'язюв, що в т¡й чи ¡ншм м¡р¡ наближаються до запропоновано'У концепци стратепчно-го партнерства. На сьогоды е ц¡лий ряд приклад¡в, коли банки «стають учасниками агропромислових холдинпв, виконуючи функци кредитора та кервника ф¡нансових поток¡в холдингу», тобто йдеться про набуття на практиц¡ сывпрац банк¡в та пщ-приемств АПК окремих рис стратепчного партнерства.
Так, «Райффайзен Банк Аваль» розробив спецвльну кре-дитну програму - невщновлювальну кредитну л¡н¡ю, яка пе-редбачае, що за отримання повно'У суми кредитних коштв по-дальша Ухня видача припиняеться залежно в¡д фактично'У суми заборгованост¡ за кредитом протягом дм кредитного договору, що пщтримуе стаб¡льн¡сть ф¡нансових актив¡в (див. табл.).
Забезпеченням за таким видом кредиту може бути: неру-хоме майно (житлова та нежитлова нерухомють); автомобЬ л^ наземн¡ транспортн¡ засоби, комбайни, трактори чи ¡нша стьськогосподарська техн¡ка; майнов¡ права на депозиты
кошти, розм¡щен¡ в «Райффайзен Банку Аваль», у тому чис-л¡ ф¡зичними особами; с¡льськогосподарськ¡ тварини; цтю-ний майновий комплекс; товари в об^; майбутн¡й урожай. Розм¡р вщсотково'У ставки залежить в¡д кредитноУ ¡сторп, рв-ня об¡гу за поточним рахунком у банку, фЫансового стану та наявност л¡кв¡дноУ застави.
Стратепчне партнерство банку ¡ п¡дприeмства потр^но роз-глядати як ст¡йку форму УхньоУ двосторонньо'У фЫансово-гос-подарсько'У спвпрац^ що функц¡онуe на засадах рвноправ-ност¡, комплексност¡, взаемноУ економ¡чноi' вигоди та дов^и з дотриманням балансу економнних ¡нтерес¡в з метою створен-ня умов оптимального поеднання Ух економнних ¡нтереав.
Сп¡впраця с¡льськогосподарських пщприемств ¡з комер-ц¡йним банком, яка будуеться на засадах стратег¡чного партнерства, повинна забезпечувати послщовне вир¡шення усього комплексу завдань, що постають у агробвнеа а саме:
- зниження собвартост та пщвищення якост¡ продукци за рахунок придбання сучасного високотехнолопчного облад-нання та модерн¡зац¡i' ¡снуючих основних фонд¡в (у тому чи^ ¡з використання л¡зингу);
- впровадження нових ¡нновац¡йних технолог¡й виробництва стьськогосподарськоУ продукци;
- розширення географп д¡яльност¡ п¡дприeмства, зокрема зб¡льшення обсяпв реал¡зац¡i' через створення обслуговую-чо'У кооперативноУ збутово'У мереж¡ тощо.
Партнерський характер взаемовщносин п¡дприeмства з банком пщкреслюе важлив¡сть експертноУ функц¡i' комерцм-ного банку-партнера по в¡дношенню до пщприемства. Банк як професмний учасник фЫансового ринку може надавати яюсну анал¡тичну та консультативну п¡дтримку як при пщго-товц¡ до реалваци п¡дприeмством великих ¡нновац¡йних та ¡н-вестиц¡йних проект¡в, так ¡ при виршення окремих поточних проблем у фЫансово-господарсьюй д¡яльност¡ пщприем-ства. Вщмова банку в¡д ф¡нансування того чи ¡ншого проекту вже е загрозливою ознакою слабкост його економнного обгрунтування. I з ¡ншого боку, участь комерцмного банку у реалваци ¡нновац¡йного проекту на стьськогосподарсько-го п¡дприeмств¡ автоматично надае йому привабливост ¡ для ¡нших власник¡в капггалу та суб'eкт¡в ф¡нансового ринку.
Пщприемство, делегуючи банку оперативне управл¡ння фЫансами, оч¡куe на стаб¡л¡зац¡ю свого фЫансового становища, зростання виробничих ¡ ф¡нансових показник¡в та п¡двищення ефективност використання кредитних кошт¡в, усышно'У реалваци складних ¡нвестиц¡йних проект¡в. Банк-партнер повинен забезпечувати контроль за ефективним рухом фЫансових поток¡в на вс¡х стадтх проектного фЫан-сування, прогнозувати та точно визначати ф¡нансов¡ мож-ливост партнер¡в та загальну потребу в ресурсах, знаходити альтернативы джерела Ух залучення у раз¡ неможливост фЬ
Умови спещально! кредитно!' программ на поповнення оборотних кошлв для стьськогосподарських пщприемств у «Райффайзен Банку Аваль»
Категорм позичальнимв Максимальний л1м1т кредитно! л!н!| Розм1р процентной' ставки Термш користування Разова ком1Ыя за надання кредиту, %
Кп¡eнти з р¡чним оборотом до 1 млн. евро До 75 тис. евро (екввалент у гривы) Вщ 20-24% у гривн¡ До 18 м¡сяц¡в 0,99
Кленти з р¡чним оборотом вщ 1 млн. евро До 1,5 млн. евро (екввалент у гривы) В¡д 20-24% у гривн¡ До 18 мюяцв 0,99
Побудовано автором за даними банку.
нансування у повному обcязi за рахунок власних кош"пв з тих чи iншиx причин.
Яюсно новий рiвень взаемодГУ пщприемства i банку в рамках стратепчного партнерства досягаеться у cферi консуль-тацiйноí пiдтримки банком найбтьш важливих рiшень, що приймаються керiвництвом (власниками) пiдприeмcтва.
Hайбiльш важливими напрямами консультування пщприемства з боку банку-партнера, ствпраця в яких без-посередньо впливае на ринковий та виробничий потен^ал пiдприeмcтва та на пщвищення ефективноcтi його коопера-цмних зв'язкiв з банком, на нашу думку, е такi види консультування: стратепчне, комерцiйне, маркетингове, Ывестицм-не, податкове, правове, yправлiнcьке, технолопчне.
До дieвиx заxодiв сприяння фЫансово-господарськоУ дЬ яльноcтi пiдприeмcтв-партнерiв з боку комерцмного банку cлiд вiднеcти: пошук та пiдбiр покyпцiв (поcтачальникiв) про-дукци (робiт, послуг) пiдприeмcтва серед юнуючих та потен-цiйниx кглен^в банку; надання банкiвcькиx гарантiв, акредити-вiв, овердрафту, факторингу, передачi продукци в лiзинг тощо; участь банку та пщприемства у сптьних Ывестицмних проектах та програмах; розробка для пщприемства Ыдивщуальних банкiвcькиx продук^в; спрощення взаемних розраxyнкiв пщ-приемства-партнера з контрагентами через пропозицiю Ум птьгових умов розрахунково-касового обслуговування, що забезпечить органiзацiю Ух обслуговування в одному банку та зменшить рiвень операцiйниx ризикiв для вcix учасниюв до-говiрниx вiдноcин; участь комерцмного банку в реструктури-зац^У пщприемства, зокрема шляхом злиття або поглинання; оптимiзацiя руху грошових та товарних потоюв пiдприeмcтва, yправлiння фiнанcовими ресурсами пщприемства тощо.
Комерфйний банк-партнер мае бути не лише кредитором пщприемства, а й оргаызатором фЫансування, який спро-можний забезпечити залучення на пщприемство фЫансо-вих реcyрciв, на бтьш вигщних умовах, нiж на нацюнальному фiнанcовомy ринку.
Тим самим банк мае змогу обмежити ризики i досягти балансу економiчниx iнтереciв з пiдприeмcтва та банку, забез-печивши контроль та пщтримку лiквiдноcтi пiдприeмcтва, сприяючи зростанню його виробничого потен^алу та окуп-ност власних iнвеcтицiй.
Важливим напрямом ствпрац пiдприeмcтва та банку мо-же бути комплексне банювське обслуговування пра^вниюв пiдприeмcтва, а саме:
- реалiзацiя зарплатних проектiв на пiдприeмcтваx-клieнтаx, що передбачае виплату вcix форм матерiального стимулюван-ня у грошовiй формi шляхом перерахування Ух на особисту пла-тiжнy картку працiвника, що видаеться йому безкоштовно;
- розвиток споживчого кредитування пра^вниюв пщ-приемства пiд поруку пiдприeмcтва, що сприятиме як пщ-вищенню рiвня споживчого добробуту трудового колективу, так i може служити Ыструментом додаткового матерiально-го стимулювання частини працiвникiв (через можливу ком-пенcацiю частини вщсотковоУ ставки за кредитом за рахунок пщприемства-роботодавця).
Результатом ефективного cтратегiчного партнерства для банку стане створення передумов для зростання попиту з боку пiдприeмcтв-партнерiв на банювсью продукти та по-слуги, а також суттеве зниження кредитного ризику та змен-
шення частки проблемноУ кредитноУ заборгованост у кредитному портфелi банку.
Висновки
Сьогодн попри розмаУття банкiвcькиx кредитних продук^в для бiльшоcтi ciльcькогоcподарcькиx пщприемств проблеми Ух фiнанcового забезпечення продовжують бути невиршени-ми, тому що комерцмы банки не поcпiшають надавати позики стьськогосподарським товаровиробникам, особливо на три-валий перiод, у зв'язку з високою ймовiрнicтю Ухнього непо-вернення, вiдcyтнicтю заставного майна тощо. Потребуе за-провадження також система стимулювання формування та розвитку на cелi мережi кредитних кооперативiв та банюв.
Kонцепцiя cтратегiчного партнерства банку i ciльcькогоc-подарського пiдприeмcтва, запропонована у статп, базуеть-ся на таких основних принципах: рiвноправноcтi, взаемноУ економiчноí вигоди, комплекcноcтi, взаемноУ довiри тощо.
Змicт партнерських вiдноcин мiж банком та пiдприeмcтвом полягае в таюй органiзацií дiяльноcтi банку, що дозволяе на оcновi поглибленого вивчення потреб пщприемства розро-бляти та пропонувати новi ефективнi методи розв'язання його фЫансових проблем та задоволення фЫансових потреб i на ц^ оcновi забезпечувати отримання додаткового прибутку.
Результатом cтратегiчного партнерства з банком мае бути розвиток пщприемства, впровадження новiтнix теxнологiй та Ыновацм, зростання потреби у банкiвcькиx послугах, з Ышо-го боку - позитивний вплив на основы показники дiяльноcтi банку та змщнення його ринкових позифй.
Реалiзацiя концепцУ стратепчного партнерства на практи-цi потребуе вщ обох потенцiйниx партнерiв зваженого пщхо-ду та проведення об'ективноУ оцiнки готовноcтi до побудови двостороных вiдноcин на попередньо визначених засадах. Юнцеве рiшення про доцiльнicть встановлення партнерських вщносин передбачае на нашу думку пщписання договору про стратепчне партнерство.
Список використаних джерел
1. Зленко О.В. Запровадження нових механлзмлв кредитування стьськогосподарських товаровиробникiв [Електрон. ресурс] / О.В. Зленко. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ chem_biol/Agroin/2010_7-9/ZLENK0.pdf
2. 1ртищева 1.О. ФЫансово-кредитне забезпечення аграрного сектору: питання теори i практики: [монографiя] / 1.О. 1ртищева, М.1. Стегней. - МиколаУв: Дизайн та полiграфiя, 2009. - 153 с.
3. Непочатенко О.О. Кредитне забезпечення поточноУ дiяльноcтi стьськогосподарських пщприемств / О.О. Непочатенко, Н.В. Бон-даренко // Економ^а АПК. - 2011. - №5. - С. 91-97.
4. ОфМйний сайт Райффайзен Банк Аваль [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: http://www.aval.ua
5. Офщмний сайт ПАТ «Мегабанк» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.megabank.net/ua
6. Про банки i банювську дяльнсть: закон УкраУни №2121-III вд 07.12.2000 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
7. Стьське господарство УкраУни [Електрон. ресурс]: поибник для виробника. - Режим доступу: www.lol.org.ua
8. Стецюк П.А. Фiнанcовi проблеми розвитку аграрного виробни-цтва / П.А. Стецюк, О.е. Гудзь // Економ^а АПК. - №4. - 2012. -С. 73-78.
