Научная статья на тему 'ГЛОБАЛЬНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО СВІТУ'

ГЛОБАЛЬНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО СВІТУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
87
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
громадянське суспільство / інститути громадянського суспільства / держава / демократія / забезпечення особистих прав і свобод громадян / правова система / глобальне суспільство / civil society / civil society institutions / state / democracy / ensuring personal rights and freedoms of citizens / Legal System / global society

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Роман Шак

Проаналізовано глобальне громадянське суспільство як феномен сучасного світу та визначено перспективи його розвитку. Глобальне громадянське суспільство могло б стати новою моделлю розвитку, яка дала б змогу кардинально збільшити інвестування в людський потенціал і убезпечення соціального середовища зі зменшенням участі в цьому держави та залученням нових акторів; воно є бажаною формою всесвітньої асоціації людей, народів, транснаціональних спільнот. З огляду на невизначені перспективи інституціоналізації владних (централізованих) структур на глобальному рівні, можна прогнозувати, що на ньому оперуватимуть “м’які” форми регулювання – міжнародний клас експертів та інші форми організації громадянського суспільства. Але суб’єкти глобального громадянського суспільства, зокрема міжнародні неурядові громадські організації, залишаються маргінальними акторами, у кращому випадку з непрямим впливом на окремі аспекти (між)державного прийняття рішень. Політична сфера здебільшого закрита для недержавних організацій. Безумовно, під впливом глобалізації громадянське суспільство розширюється, утворюються транснаціональні співтовариства, транснаціональні неурядові організації, глобальні рухи, міжнародні наукові та професійні асоціації тощо. Тобто формується унікальний суспільний простір, удосконалюються основні загальні права, роблять спроби запобігти глобальним загрозам без участі держав. Але реалістична оцінка цього процесу свідчить про ще доволі нечітку перспективу генези феномену глобального громадянського суспільства, яка обтяжена численними гальмівними механізмами.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

GLOBAL CIVIL SOCIETY AS A PHENOMENON OF THE MODERN WORLD

The article analyzes global civil society as a phenomenon of the modern world and identifies prospects for its development. Thus, global civil society could become a new model of development, which would dramatically increase investment in human resources and social security while reducing the participation of the state and attracting new actors; it is a desirable form of world association of peoples, nations, transnational communities. Given the uncertain prospects for the institutionalization of power (centralized) structures at the global level, it can be predicted that it will operate “soft” forms of regulation – the international class of experts and other forms of civil society. But the actors of global civil society, in particular international non-governmental organizations, remain marginal actors, at best with indirect influence on certain aspects of (inter) state decision-making. The political sphere is mostly closed to non-governmental organizations. Of course, under the influence of globalization, civil society is expanding, transnational communities, transnational non-governmental organizations, global movements, international scientific and professional associations, etc. are being formed. That is, a unique social space is being formed, basic universal rights are being improved, and an attempt is being made to prevent global threats without the participation of states. But a realistic assessment of this process indicates a still rather vague perspective on the genesis of the phenomenon of global civil society, which is burdened by numerous inhibitory mechanisms.

Текст научной работы на тему «ГЛОБАЛЬНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО СВІТУ»

Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021

УДК 340.1

Роман Шак

астрант спещальност 081 "Право" 1нституту права, психологи та шновацшно! осв^и Нацiонального унiверситету "Львiвська полтехшка",

rshak07@gmail.com ОЯСГО iD: https://orcid.org/0000-0003-2966-3177

ГЛОБАЛЬНЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП1ЛЬСТВО ЯК ФЕНОМЕН СУЧАСНОГО СВ1ТУ

http://doi.org/10.23939/law2021.30.108 © Шак Р., 2021

Проаналiзовано глобальне громадянське суспiльство як феномен сучасного св^у та визначено перспективи його розвитку. Глобальне громадянське сусшльство могло б стати новою моделлю розвитку, яка дала б змогу кардинально збшьшити швестування в людський потенщал i убезпечення сощального середовища зi зменшенням участi в цьому держави та залученням нових акторiв; воно е бажаною формою всесв^ньот асо-щацп людей, народiв, транснацiональних спiльнот.

З огляду на невизначеш перспективи iнституцiоналiзацiт владних (централiзо-ваних) структур на глобальному рiвнi, можна прогнозувати, що на ньому оперувати-муть "м'якi" форми регулювання - мгжнародний клас експертiв та iншi форми орга-шзацп громадянського суспшьства. Але суб'екти глобального громадянського суспшь-ства, зокрема мiжнароднi неурядовi громадськi оргашзацн, залишаються маргшаль-ними акторами, у кращому випадку з непрямим впливом на окремi аспекти (мiж)дер-жавного прийняття р1шень. Полггична сфера здебiльшого закрита для недержавних оргашзацш.

Безумовно, пiд впливом глобалiзацiт громадянське суспiльство розширюеться, утворюються транснащональш спiвтовариства, транснацiональнi неурядовi оргашзацн, глобальш рухи, мгжнародш науковi та професшш асощацп тощо. Тобто формуеться ушкальний суспiльний простiр, удосконалюються основы! загальш права, роблять спроби запобiгти глобальним загрозам без участi держав. Але реалктична оцiнка цього процесу свщчить про ще доволi нечiтку перспективу генези феномену глобального громадянського суспшьства, яка обтяжена численними гальмiвними мехашзмами.

Ключовi слова: громадянське суспiльство; шститути громадянського суспiльства; держава; демократiя; забезпечення особистих прав i свобод громадян; правова система; глобальне сусшльство.

Постановка проблеми. Звернення до означено! проблеми зумовлено загальними сощокуль-турними змшами, яю вiдбуваються як у нащональному, так i у свiтовому простора У перiод зростання глобалiзацil та ускладнення соцiальних зв'язкiв актуалiзуeться питання про мюце i роль громадянського суспшьства та його шститу^в у сучасному сощуш.

Це зумовлюе акту^защю ще! громадянського суспiльства та його предметного обговорення, а також дае змогу по-шшому поставити питания щодо його фшософсько-правових основ. На це вказують не лише рiзнi аналiтичнi дослщження громадянського суспiльства, але й результати науково-практичних конференцш, якi систематично проводяться в нашiй державi.

Проблема осмислення змiсту, закономiрностей формування та розвитку громадянського суспшьства вiд "гегелiвського" часу до сьогодш постiйно перебувае у цен^ фiлософського, сощ-етально-полiтичного та правового наукового дискурсу. Ниш ця проблематика набувае дедалi бшьшо! актуальность Як слушно стверджуе британський публщист Едвард Лукас, у третьому тисячолiттi громадянське суспiльство здобувае визнання елемента мщного базису пол^ично! сис-теми, навiть вагомiшого, нiж вiльнi вибори, позаяк породжуе феномен "громадянсько! вщповщаль-носп". Особливу роль громадянське суспшьство вщграе у перехiдних суспiльствах. Про це переконливо свщчать поди 2014 р. в Укра!ш, коли громадянське суспшьство виступило рушшною силою й виршальним полiтичним суб'ектом, що зумовив початок революцшних дiй та остаточне повалення злочинного режиму. Трагiчнi поди показали, що практика розвитку украшського громадянського суспшьства ютотно випереджуе його наукове осмислення та тлумачення навт попри численнi науковi працi, що публшуються з моменту незалежностi Укра!ни.

Аналiз дослiдження проблеми. Доктринальне шдгрунтя дослiдження громадянського суспiльства становлять ще! та науковi розвiдки вчених Дж. Александера, Х. Анхайера, Е. Внук-Липинського, А. Грамши, Ф. Каваторти, В. Перес^аса, М. Глацiуса, Д. Лью1са, Т. Парсонса, С. Салменшем^ А. Селiгмана, М. Ховарда, Х. Шекшельгша та iнших.

Певну наукову цшшсть становили розвiдки вiтчизияних вчених, а саме С. Барматово!, О. Бшоусова, М. Бублiя, М. Владимирова, С. Гетьмана та А. Мерника, Л. Гонюково! та Ю. Горбаня, В. Дорошенка, С. 1щук, О. Кармазшо!, С. Косiнова, П. Кузьмша, О. Лотюк, А. Мацюка, А. Мiхненка та М. Месюка, Л. Новоскольцево!, О. Пухкала, О. Радченка, М. Розумного, О. Рокицько!, С. Соляра, М. Требша, С. Третяк, К. Трими, Д. Чумакова. Саме пращ означених теоретиюв громадянського суспшьства дають можливiсть проаналiзувати етапи еволюцп ще! громадянського суспiльства у науковому контекст ХХ ст.

Мета статт - проаналiзувати глобальне громадянське суспшьство як феномен сучасного св^у та визначити перспективи його розвитку.

Виклад основного матерiалу. Глобальне громадянське суспшьство е надзвичайно супе-речливим пол^ичним шститутом щодо можливостi повноцшно! реалiзацil, тому нашим дослщ-ницьким завданням е пошук "за" та "проти" реалiзацil такого загальнопланетарного проекту. Спробуемо визначити, наскшьки реалiстичною загалом е перспектива ефективного втшення глобального громадянського суспшьства у суперечливих реалiях розма!ття культур, плетива мiжнацiональних iнтересiв, велико! кшькост невизначеностей у всiх сферах життедiяльностi та iнших чинникiв.

Ще I. Кант допускав виникнення права св^ового громадянства, що сполучае громадян i держави у спiвдружнiсть держав ("ушверсальне громадянське суспiльство"). Вiд цього часу дослщ-ники дебатують предмет глобального (свггового, унiверсального, мiжнародного, мегасуспшьства тощо) суспiльства, сперечаючись навiть щодо його назви. Цим ми констатуемо вщсутшсть наукового консенсусу, починаючи вщ термiнологiчного маркування найменування сшвпращ громадсь-костi поза нацiональними суспшьствами, полiтиками й економiками [1, с. 23].

Сьогодш глобальне громадянське суспшьство як пол^ичний шститут недостатньо кон-цептуалiзоване; причиною цього може бути багатовимiрнiсть глобалiзацiйних процесiв, 1'хш супе-речностi на нацiональному й транснацюнальному рiвняx. Неузгодженою вбачаеться дослiдникам i роль глобального громадянського суспiльства: чи воно виконуе роль обмежувача повноважень держав, чи робить пол^ичш шститути вiдповiдальнiшими?

За характеристикою М. Шепелева, "глобальне громадянське суспiльство стало транскор-донною мережею груп, клубiв, людей, нацюнальних i мiжнародних оргатзацш". Видаеться, що iнститути глобального громадянського сустльства мали б об'еднувати в планетарному масштабi соцiально активних громадян, здатних накопичувати позитивнi iнституцiйнi iнiцiативи та пропо-зици рiшень, а також конкретт умови для реалiзаци вщповщних проектiв. Цi iнститути значущi задля забезпечення сощально! пiдтримки розроблення та реалiзацil середньо- i довгострокових стратегш, що охоплюють великий спектр сощальних iнтересiв. Метою iнститутiв глобального громадянського сустльства, на нашу думку, е утворення широко! сощально! коалщи для громадського контролю за ефективним використанням ресуршв [2, с. 30].

Безумовно, громадянське суспшьство формуеться "на рiзних швидкостях", залежно вiд юто-ричних, культурних та економiчних передумов. В. Буряк зауважуе, що "пол^ико-культурт мета-фори "Захщ" i "Схщ", "Ивтч" i "Ивдень" схоплюють фундаментальш вiдмiнностi мiж регiонами свiту. 1х вiдмiнностi складалися тисячолiттями, iсторичнi, культурш, економiчнi та полiтичнi особливостi позначаються на темпах i спрямованостi громадянських iнiцiатив". Глобальне громадянське суспшьство не таке уже й "глобальне", бо нерiвномiрно проявляеться на рiзних континентах. Глобальнi трансформаци як вщбувалися, так i сьогоднi вщбуваються нерiвномiрно [3, с. 44].

На думку О. Полторакова, "наразi можливо говорити лише про початкову стадда формування глобального громадянського суспiльства, його перспективи досить проблематичт внаслiдок юну-вання важко! "спадщини", мiжнародних протирiч, що тягне за собою домшуюча державно-центрична структура мiжнародних вщносин" [4, с. 155].

I все ж, незважаючи на явну аморфтсть такого "строкатого" утворення, реальну роз'еднашсть громадянських суспiльств на глобальнiй шкал^ очевидну моза!чтсть i неконсолiдованiсть, Дж. Кейн у працi "Глобальне громадянське суспшьство?" [5, с. 77], наполягае на тому, що можна констатувати юнування певного наддержавного специфiчного громадянського утворення (дослщник називае його "society of societies" - "суспшьство суспшьств"). Вщкритють, рух до розширення демократа, прагнення до загальнолюдських (унiверсальних) щнностей - його вiдмiтнi характеристики.

Визначимо основш переваги глобального громадянського сустльства, яю можуть сприяти його еволюцп, та тi чинники, якi позитивно впливають на цей процес:

1) в останш десятилiття стрiмко поширюються рiзноманiтнi глобальнi кризи, якi зумовлюють появу загальних iнтересiв i можуть продукувати усвщомлення едино! iдентичностi в ушх землян;

2) побудова глобального ствтовариства, що дiятиме на засадах наднащонального полiтич-ного простору, потенцшно якщо не сприятиме вирiшенню глобальних проблем, то принаймнi пом'якшуватиме !х наслiдки;

3) характер глобальних проблем призводить до появи суспiльних акторiв, що вимагають мiжнародного колективного управлшня цими проблемами не лише силами нацюнальних урядiв та урядових мiжнародних органiзацiй. Деякi глобально важливi ршення (наприклад, захист бiосфери, нерозповсюдження i невикористання ядерно! збро!) потребують асоцшованих дiй на глобальному рiвнi;

4) конструювання та дiеве функцiонування глобального громадянського сустльства умож-ливлюються защкавлетстю людей у забезпеченнi особистiсно! та планетарно! безпеки;

5) глобальний формат громадянського сустльства можна розглядати й як невщ'емну частину глобалiзацiйних перетворень, яю вже не зупинити. Глобальне громадянське суспшьство окремi дослiдники трактують як реакщю на глобалiзацiю;

6) наявшсть глобального громадянського суспiльства може зумовити стирання нацiональних кордонiв за рахунок появи так званого "св^ового громадянства" iз рiвними для ушх правами та свободами. Це доволi фантастична мрiя, про яку говорили ще греки доби еллiнiзму, але людство за понад два тисячолотя не наблизилося до такого формату в загальнопланетарному масштабi. Зро-зумшо, що у глобальному свiтовому просторi задля можливостi циркуляцi! без фактичних кордонiв зацiкавленi громадяни тих держав, пересування для яких сьогоднi утруднене вiзовими перепонами;

7) шформацшне суспшьство швидко еволюцюнуе, виникають нов^ незатратш способи транскордонного спшкування, зросла роль штернету у повсякденному життi громади. Вiртуальна комунiкабельнiсть (комунiкативна дiяльнiсть) перетворилася на потребу. Кожен учасник мереж мае можливють спiлкуватися i3 великою кшькютю людей, впливати на них, мобшзовувати !х. Вiртуальна комунiкацiя нiвелюе проблему нерiвноправностi, що iснуе в масовш комушкацп мiж елiтою та масою, адже у вiртуальнiй комушкаци вс рiвноправнi [6, с. 166];

8) розвиток згаданих вище горизонтальних зв'язюв у глобальнiй комушкаци сприяе форму-ванню ч^ко! сощально-пол^ично! позици, впливае на можливють швидко зоргашзуватись i мобiлiзуватись - перейти до активних дiй на захист власних чи колективних iнтересiв;

9) завдяки глобальнш громадянськiй спiвпрацi недержавних суб'ектiв уможливлюеться ство-рення едино! бази пропозицш i критики щодо тих чи шших ситуацiй, рекомендацiй щодо прийняття рiшень та можливих шляхiв !х реалiзацi!;

10) зникають "шшГ' як характеристика глобально! сощально! системи майбутнього (шдхвд вiтчизняного соцiолога Т. Цимбала) [7, с. 171].

Водночас чимало науковщв i громадських активiстiв дотримуються думки, що побудувати глобальне громадянське суспшьство неможливо. Створення такого типу сощального утворення дуже часто зараховують до утопiчних теорiй, наводять низку аргуменпв для пiдтвердження тако! песимютично! гiпотези.

Спробуемо видiлити основнi застереження щодо реалiстичностi розбудови глобального громадянського суспiльства та окреслимо основнi перешкоди для його розвитку. Насамперед, для сучасно! людини характерна вiдсутнiсть глобального способу мислення, вона вузько сконцентро-вана на локальних проблемах. У глобальному громадянському вимiрi нiвелюеться невелике, локальне утворення, прерогатива - великий оргашзм. Як наслiдок - знецшюегься самобутнiсть й iндивiдуальнiсть певно! територп (територiй). Вiдбуваегься нав'язування чужорiдних, невластивих принципiв врядування, диктування правил гри, насаджування чужорiдних моделей полiтично! (i не тiльки) культури. Цiнностi кожно! спiльноти рiзняться та залежать вщ багатьох чинникiв; сформу-вати единоприйнятш цiнностi для единого земного суспшьства не видаеться можливим, бо в кожно! наци е власш прюритети та переконання; дiалог культур ускладнений, кроскультурна взаемодiя не мае загально! пiдтримки [6, с. 166].

Також звернемо увагу, що традицп громадянського активiзму розвиненi у кра!нах Ившчно! Америки, Захiдно! Свропи. Натомiсть у великих, зазвичай густонаселених регiонах (Африка, деяю регiони Азi! тощо), громадянське суспшьство не розвиваеться. Не вс кра!нi вiдкритi та хочуть сприяти розвитку громадянського суспiльства навiть у нацюнальному масштабi. Планета не здатна у повному обсязi до розвитку глобального громадянського суспшьства через надто вщмшш у рiзних кра!нах традицп демократично! громадянсько! участi. Спостерiгаеться нерiвномiрнiсть активностi учасникiв громадянського суспiльства. Наприклад, лише на африканському континентi проживае близько 50 нацiй i народностей, 3 тис. племен, тобто тут умови для укоршення гро-мадянський традицiй несприятливi - державнi кордони дош подекуди умовнi; розвиваються пере-важно авторитарнi режими; низький рiвень економiчного життя, сильнi мiжетнiчнi суперечносп, низький рiвень освiти тощо.

The Global Journal вщстежуе географiчне розташування мiжнародних неурядових органiзацiй. Бiльшiсть МНУО (72 %) припадае на захщш держави i лише 28 % - на кра!ни Азi!, Африки та Латинсько! Америки [8, с. 140].

Перешкодою для розвитку глобального громадянського суспшьства можна вважати також недостатню компетентшсть громадськостi, яка входить до структур мiжнародних центрiв прийняття ршень; як наслiдок - неквалiфiкованi рiшення, виникнення додаткових проблемних ситуацiй, неефективний розподiл людських i матерiальних ресурсiв.

Ще одним проблемним моментом е iснування рiзних культурних полюсiв, подекуди кате-горичне небажання приймати iншу, культурно вiдмiнну сторону ^жнародний тероризм, релiгiй-

ний екстремiзм та iншi прояви). Звернемо увагу й на таку перешкоду, як неосвщчешсть велико! частини землян, розрив у доходах, нерiвнiсть доступу до сощальних, економiчних, освiтнiх послуг, iншi соцiальнi проблеми закономiрно породжують вiдмiннi iнтереси народiв планети.

Не можна iгнорувати й те, що у багатьох кра!нах зростае вплив нацiоналiстичних рухiв, яю намагаються боротися проти засилля "чужого" контенту в нащональному середовищi. Культурне вщродження багатьох нацiй сприяе концентращ! уваги на власнiй спадщинi, шдтримщ нащо-нальних традицiй. Це входить у певний конфлшт iз прагненням до деяко! унiфiкацi! землян задля реалiзацi! завдань глобального громадянського суспшьства.

На думку окремих дослiдникiв, зокрема втизняних теоретикiв державного управлiння Е. Афонша та Т. Бельсько!, входження представникiв глобального громадянського суспiльства в мiж-народнi органiзацi! може мати негативш наслiдки для демократi!, адже коли цивiльнi громадяни стають управлшцями, вони втрачають ранiше отриманий "позитивний потенцiал шакомислення" [9, с. 13].

Хоч формування глобального громадянського суспшьства уможливилося завдяки сучасним шформащйним технолопям, якi стирають кордони, але за невпинного зростання можливостей передавання, обмшу iнформацiею дедалi гострiше постае проблема цифрово! нерiвностi - вщ-мшностей у доступi громадян до сощальних, економiчних, освiтнiх, культурних та шших послуг за допомогою iнформацiйно-комунiкацiйних технологш. Це е ще однiею перешкодою для наближення реалiзацi! проекту розбудови глобального громадянського суспшьства.

За величезно! прiрви у соцiальних показниках кра!н свiту, культурних вiдмiнностей мiж народами спостертаемо байдужiсть одних кра!н (кра!н розвинено! економiки) до проблем шших (особливо кра!н, що розвиваються). На нашу думку, реалiзацiя проектiв глобального громадянського суспшьства передбачае реформютський розвиток кра!н, але не вс кра!ни готовi до реформ. Багато з них в умовах свого рiвня розвитку не ознайомлеш з мехашзмами реформ; нацiональнi системи не готовi пiдлаштовуватися пiд глобальнi вимоги. Для того, щоб об'еднатися в одне глобальне громадянське суспiльство, людям потрiбно отримувати об'ективну iнформацiю про стан справ, що неможливо через ведення в сучасному свiтi агресивних шформащйних воен.

У контекстi окреслених характеристик процесу можливо! еволюцi! глобального громадянського суспшьства згадаемо тдхщ нiмецького дослiдника А. Кляйна, який вид^е три моделi мiжнародно! пол^ики (реальна, iнтернацiональна та космополiтична). Якщо реальна модель спира-еться на необмежений суверештет нацiональних держав, неурядовi громадськi органiзацi! вико-нують дорадчу функцiю, iнтернацiональна модель - вже визнае великий вплив мiжнародних оргашзащй i неурядових громадських органiзацiй, то космопол^ична модель вiдводить суб'ектам глобального громадянського суспшьства, зокрема неурядовим громадським оргашзащям, роль акторiв мiжнародного громадянського суспшьства, яю оспорюють полiтичну домшантнють нащо-нальних держав [5, с. 133].

Бшьшють дослiдникiв схиляються до реально! модел^ скептично оцiнюючи можливють впливу неурядових громадських органiзацiй: 1) ставиться тд сумнiв самостiйнiсть неурядових громадських оргашзащй як сощальних чи пол^ичних акторiв; 2) неурядовi громадсью органiзацi! дуже строкатi за характером, що ускланюе взаемодда (емансипованi, консервативно прогресивнi, авторитарнi, неолiберальнi тощо). Тому слушна думка, що маемо радше гетерогенний набiр окремих акторiв й "iнтернацiоналiзоване, але не штернащональне громадянське суспшьство" .

Водночас учеш-"оптимюти" дотримуються думки, що у перспективi мiжнароднi неурядовi органiзацi! можуть сформувати глобальне громадянське суспшьство, яке впливатиме на систему мiжнародних полiтичних i соцiально-економiчних вiдносин не менш ютотно, анiж в нацiональних межах громадянське суспшьство впливае на пол^ику держави. Отже, можемо констатувати, що важливою особливютю глобалiзацiйних тенденцiй сучасностi е суттевий розвиток невладних (громадських) стосунюв на мiжнародному рiвнi.

Формування глобального громадянського суспшьства, на нашу думку, е результатом вималь-овування формату глобалiзованого свiту - специфiчного, трансформованого впливом глобалiзацi!, модерного свiту.

Глобалiзований св^ - це: 1) злиття нацюнальних економiк у едину загальносвiтову систему, основану на легкост перемiщення капiталу; 2) шформацшна вiдкритiсть свiту, швидке технолопч-не оновлення; 3) лiбералiзацiя руху товарiв та капiталу; 4) планетарна наукова револющя на основi комунiкацiйного зближення; 5) мiжнацiональнi соцiальнi рухи; 6) штернацюнальна освiта тощо.

З шшого боку, формування глобального громадянського суспшьства, на нашу думку, е вщповщдю на глобальну кризу як всеосяжне явище, яке зачiпае життево важливi iнтереси всiх народiв i кра!н свiту, породжене загальними законами юнування та розвитку людства. Загострю-ються пол^ичш, економiчнi, соцiальнi, етнiчнi, демографiчнi, екологiчнi та iншi протирiччя; вико-ристовуванi засоби досягнення цiлей уже нерезультативш, унаслiдок чого виникають неперед-бачуванi ситуацi! й проблеми. Глобальна криза найяскравше розкривае сьогодення як перюд неста-бiльностi або такого стану, коли наближаються серйознi змши. Сьогоднi людство переживае кризу, яка е системною, загальноцившзацшною. 1мперативом сучасно! епохи стало усвiдомлення спшь-ност людсько! цивiлiзацi! на нашiй планета Людство едине, як единi i його проблеми та законо-мiрностi розвитку. Оскiльки подолати глобальну кризу силами одше! держави, нацi! неможливо, потрiбнi спiвпраця в загальносвiтовому масштабi й тiсна конструктивна взаемодiя як на державному, так i на недержавному рiвнi (у межах громадянського суспшьства).

Глобальне громадянське суспшьство мае перспективу формування за появи глобального врядування, яке уможливлюеться лише у разi об'еднання зусиль урядiв i неурядових суб'ектiв мiжнародно! пол^ики задля забезпечення керованостi мiжнародних вщносин i глобальних процесiв шляхом переговорiв, укладання угод, створення координувальних св^ових i регiональних шсти-туцiй. Бшьшють фахiвцiв iз глобального врядування вважають, що i ментальнiсть людей ХХ1 ст., i суспiльнi тенденцi! до посилення ролi мережевих систем управлшня свiдчать про неможливiсть створення едино! св^ово! структури глобального врядування в досяжному майбутньому. Цшшсть глобального врядування - у його орiентацi! на виршення безпекових, економiчних, соцiальних, демографiчних та iнших проблем кра!н св^у, формування глобально! публiчно! полiтики. 1нсти-туцiйна основа глобального врядування - це не лише надурядов^ мiжурядовi органiзацi!, але й неурядовi оргашзацп й установи свiтового та регюнального рiвнiв. За вiдсутностi свiтового уряду процес глобального врядування (як i публiчного врядування взагалi) розвивався б по горизонтам, на основi мережевих зв'язюв, iнтеграцi! подiбних форм i методiв урядування, узгодження супе-речностей, вироблення прийнятних способiв керiвництва глобальними справами.

Функцiонування моделi глобального громадянського суспшьства можливе, на нашу думку, за допомогою так званого управлшня (англ. Flexible governance) - сукупност гнучких методiв ухвалення та реалiзацi! рiшень, якi формулюють цiлi так, що дають змогу швидко адаптуватися до нових ситуацiй, реагувати на динамшу зовнiшнього середовища. В основi - горизонтальнi зв'язки погодження ршень. Н. Вiнникова називае такi характеристики гнучких форм управлшня: "нефор-мальшсть, iнгегрована поведiнка учасникiв, здатнiсть сшвюнувати як iз внутрiшнiми, так i зi зов-нiшнiми iерархiями, що, у свою чергу, надае бшьшо! ефективностi процесу прийняття рiшень, що дозволяе оперативно змшювати органiзацiйнi форми та забезпечувати !хню мщшсть" [10, с. 71].

На нашу думку, практичне втшення глобального громадянського суспшьства можливе на основi гетерархiчного (розподшеного) управлiння. Адже така форма управлшня передбачае децентралiзовану структуру та формування влади по горизонталь Формування гетерархп вщбува-еться на основi вщносин взаемозалежностi й самоорганiзацi!, органiзацiйно! гетерогенносл та горизонтально! пiдзвiтностi. На вiдмiну вiд iерархi!, основано! на принциш вертикально! пiдпоряд-кованостi, гетерархi! притаманна горизонтальна узгоджувашсть ухвалення рiшень. Саме гетерархiя е адаптивною управлiнською моделлю, в якш переплетена множиннiсть оргашзацшних принципiв, що дае змогу швидко пристосовуватися до змш зовнiшнього середовища за рахунок вщповщного коригування свое! структури.

Висновки. Отже, на нашу думку, глобальне громадянське сустльство могло б стати новою моделлю розвитку, яка дала б змогу кардинально збшьшити швестування в людський потенщал i убезпечення соцiального середовища зi зменшенням участi в цьому держави та залученням нових акторiв; це бажана форма всесв^ньо! асощаци людей, народiв, транснацiональних спiльнот.

З огляду на невизначенi перспективи iнституцiоналiзацп владних (централiзованих) структур на глобальному рiвнi, можна прогнозувати, що на ньому оперуватимуть "м'яю" форми регулю-вання - мiжнародний клас експертiв та iншi форми оргашзаци громадянського суспшьства. Але суб'екти глобального громадянського суспшьства, зокрема мiжнароднi неурядовi громадськi оргашзаци, залишаються маргiнальними акторами, у кращому випадку з непрямим впливом на окремi аспекти (мiж)державного прийняття рiшень. Полiтична сфера здебiльшого закрита для недержавних органiзацiй.

Безумовно, тд впливом глобалiзацп громадянське суспiльство розширюеться, утворюються транснацюнальш спiвтовариства, транснацiональнi неурядовi оргашзаци, глобальнi рухи, м!жш-родш науковi та професiйнi асощаци тощо. Тобто формуеться унiкальний суспiльний проспр, удо-сконалюються основнi загальнi права, робляться спроби запобтти глобальним загрозам без участ держав. Але реалютична оцiнка цього процесу свiдчить про ще доволi нечiтку перспективу генези феномену глобального громадянського суспшьства, яка обтяжена численними гальмiвними меха-шзмами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кант И. (1999). Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. Метафизические начала естествознания. Москва: Мысль. 1712 с.

2. Шепелев М. (2013). Глобальне громадянське сустльство як концепт i сощальна реальшсть. BicHUK Львiвського нацiональногоyHieepcumemy iM. 1вана Франка. Серiя: Мiжнароднi eidH0CUHU. Вип. 33. C. 25-38.

3. Буряк В. В. (2011). Глобальное гражданское общество и сетевые революции. Симферополь: ДИАЙПИ, 152 с.

4. Полтораков О. Ю. (2008). Глобальне громадянське сустльство в систем! м1жнародних вщносин. До^дження свтово'1' полтики: зб. наук. праць. 1н-т свггово! економ1ки i м1жнародних вщносин НАН Украни. Вип. 44. С. 155.

5. Keane J. (2003). Global Civil Society? (Contemporary Political Theory). London: Cambridge University Press. 236 р.

6. Хома Н. М. (2015). Глобальне громадянське сустльство: утотя чи перспективна реальшсть. Вкник Нацiональноi академИ ^piemx rndpie культури i мистецтв. № 2. С. 166.

7. Цимбал Т. В. (2008). Зникнення "тших" як ознака глобально!' системи. "Шевченювська весна": матерiали мгжн. наук.-практ. конф. Вип. IV. Ч. 1. К.: Ки!в. нац. ун-т !м. Тараса Шевченка, С. 171-173.

8. Сидоренко С. В. (2013). Полтгачне протистояння стратеги "змщнення громадянського суспшьства" в кранах Африки. Гyманiтарний вiсник ЗД1А. № 55. C. 140-141.

9. Афонш Е., Бельська Т. (2013). Глобальне громадянське сустльство як феномен сучасного глобального свпу. Вкник Нацiональноi академи державного yправлiння при Президентi Укра'ши. № 4. С. 13.

10. Втникова Н. (2015). Гнучке управлшня. Новггая полггачна лексика (неолопзми, оказiоналiзми та mmi новотвори). I. Я. Вдовичин, Л. Я. Угрин, Г. В. Шипунов та ш.; за заг. ред. Н. М. Хоми. Льв!в: Новий св!т-2000, 492 с. С. 73-74.

REFERENCES

1. Kant Y. (1999). Ydeia vseobshcheiystoryy vo vsemyrno-hrazhdanskomplane. Metafyzycheskye nachala estestvoznanyia [The idea of universal history in the world-civil plan. Metaphysical principles of natural science]. M.: Mbisl. 1712 p.

2. Shepeliev M. (2013). Hlobalne hromadianske suspilstvo yak kontsept i sotsialna realnist [Global civil society as a concept and social reality]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu im. Ivana Franka. Seriia: Mizhnarodni vidnosyny. Vyp. 33. P. 25-38.

3. Buriak V. V. (2011). Hlobalnoe hrazhdanskoe obshchestvo y setevue revoliutsyy [Global civil society and network revolutions]. Symferopol: DYAIPY. 152 p.

4. Poltorakov O. Yu. (2008). Hlobalne hromadianske suspilstvo v systemi mizhnarodnykh vidnosyn [Global civil society in the system of international relations]. Doslidzhennia svitovoi polityky: zb. nauk. prats. In-t svitovoi ekonomiky i mizhnarodnykh vidnosyn NAN Ukrainy. Vyp. 44. P. 155.

5. Keane J. (2003). Global Civil Society? [Global Civil Society?] (Contemporary Political Theory). London: Cambridge University Press, 236 p.

6. Khoma N. M. (2015). Hlobalne hromadianske suspilstvo: utopiia chy perspektyvna realnist [Global civil society: utopia or perspective reality]. Visnyk Natsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. No. 2. P. 166.

7. Tsymbal T. V. (2008). Znyknennia "inshykh" yak oznaka hlobalnoi systemy [The disappearance of "others" as a sign of the global system. "Shevchenko's Spring": materials intern]. "Shevchenkivska vesna": materialy mizhn. nauk.-prakt. konf. Vyp. IV. Ch. 1. K.: Kyiv. nats. un-t im. Tarasa Shevchenka, P. 171-173.

8. Sydorenko S. V. (2013). Politychneprotystoiannia stratehii "zmitsnennia hromadianskoho suspilstva" v krainakh Afryky [Political confrontation between the strategy of "strengthening civil society" in Africa]. Humanitarnyi visnyk ZDIA. No. 55. P. 140-141.

9. Afonin E., Bielska (2013).T. Hlobalne hromadianske suspilstvo yak fenomen suchasnoho hlobalnoho svitu [Global civil society as a phenomenon of the modern global world]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydenti Ukrainy. No. 4. P. 13.

10. Vinnykova N. (2015). Hnuchke upravlinnia [lexible management]. Novitnia politychna leksyka (neolohizmy, okazionalizmy ta inshi novotvory). I. Ya. Vdovychyn, L. Ya. Uhryn, H. V. Shypunov ta in.; za zah. red. N. M. Khomy. Lviv: Novyi svit-2000. 492 p.

Дата надходження: 24.03.2021 р.

Roman Shak

Institute law, psychology and innovative education Lviv Polytechnic National University

GLOBAL CIVIL SOCIETY AS A PHENOMENON OF THE MODERN WORLD

The article analyzes global civil society as a phenomenon of the modern world and identifies prospects for its development. Thus, global civil society could become a new model of development, which would dramatically increase investment in human resources and social security while reducing the participation of the state and attracting new actors; it is a desirable form of world association of peoples, nations, transnational communities.

Given the uncertain prospects for the institutionalization of power (centralized) structures at the global level, it can be predicted that it will operate "soft" forms of regulation - the international class of experts and other forms of civil society. But the actors of global civil society, in particular international non-governmental organizations, remain marginal actors, at best with indirect influence on certain aspects of (inter) state decision-making. The political sphere is mostly closed to non-governmental organizations.

Of course, under the influence of globalization, civil society is expanding, transnational communities, transnational non-governmental organizations, global movements, international scientific and professional associations, etc. are being formed. That is, a unique social space is being formed, basic universal rights are being improved, and an attempt is being made to prevent global threats without the participation of states. But a realistic assessment of this process indicates a still rather vague perspective on the genesis of the phenomenon of global civil society, which is burdened by numerous inhibitory mechanisms.

Key words: civil society; civil society institutions; state; democracy; ensuring personal rights and freedoms of citizens; Legal System; global society.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.