CC BY
29
СОЦ1ОЛОГ1Я
УДК 323.21(477)"312"(045)
Б. В. Слющинський
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСП1ЛЬСТВО ЯК ВИРАЗНИК НЕЗАЛЕЖНОСТ1 УКРА1НИ
У статт1 розглядаються основн проблеми формування та становления громадянського сустльства в Украш1, чинники як впливають на його утворення, анал1зуються фактори, що гальмують цей розвиток сьогодт. Автор доводить, що громадянське сустльство в Украш почало формуватися з початку отримання нею незалежностг, а отже е виразником незалежностг Украгни.
Клю^о^^ слова: громадянське сустльство, громадськ оргатзацп, полтичт партгг, демократизащя, Iнститут громадянського сустльства.
Громадянське сустльство - це юторичний тип у розвитку людського сустльства, його конкретна якюна характеристика; це сфера самовиявлення i реалiзащi потреб та ттереав вшьних тдиввдв через систему вщносин (економiчних, сощальних, релЫйних, нащональних, духовних, культурних). Структурними елементами ще'1" системи е оргашзацп (полiтичнi парти, громадськi об'еднання, асощаци) та рiзнi об'еднання (професшт, творчi, спортивнi, конфесiйнi тощо), що охоплюють усi сфери суспiльного життя i е своерiдним регулятором свободи людини.
Проблема громадянського суспiльства завжди була актуальною i залишаеться такою i в нашi часи.
Виокремлення i, вiдповiдно, дослiдження поняття «громадянське сустльство» було започатковано ще в епоху Платона та Аристотеля i призвело в подальшому до появи цшсного вчення про суспiльство, державу та людину. Вченi i мислшеш епохи Вiдродження та Нового часу придшяли значну увагу дослiдженню проблем громадянськосп та взаемовiдносин людини з владою. Значний внесок у виршення цих проблем зробили: Т. Гоббс, Дж. Локк, Н. Маюавелл^ Т. Мор, Е. Ротердамський, А. Сен-Симон.
Т. Гоббс, наприклад, писав що, первюне положення людини «за межами громадянського сустльства, яке можна назвати природшм станом, не може бути шчим тшим, як вшною вах проти всiх» [1, с. 280].
Г. В. Ф. Гегель звернув увагу на той факт, що природним станом е стан «некультурносп», насилля та несправедливость Саме тому, обов'язковим е вступ людей у громадянське сустльство, оскшьки лише у ньому правове вщношення володiе дшстстю [2, с. 51]. Вш видшяв три прошарки у громадянському суспшьствк
а) субстанцiальний (до якого належать землероби - дворяни, селяни);
б) промисловий (фабриканти, торпвщ, ремюники);
в) загальний (до якого належать чиновники).
Основна щея цих двох фiлософiв полягала у визнанш того факту, що «правильна» та «мудра» держава мае бути громадянською, тобто людяною, а не звiрячою.
1дея розмежування громадянського сустльства i держави, виникнувши наприкшщ XVIII ст. у Сврот, у Х1Х ст. почала активно розроблятися науковцями на теоретичному рiвнi. Результатом цього стала еволющя сутносп поняття «громадянське
суспшьство». Традицiйне застосування цього термшу на позначення мирного полгтичного устрою, що управляеться на основi закону (societas civilas), поступилося мюцем його застосуванню на позначення окремо'1' шститущонально'1' сфери життя, яка не вщповщала iснуючим на вiдповiднiй стади суспiльного розвитку iнститугам державно'1' влади. В перюд з 1750 р. по 1850 р., зазначене поняття стало предметом наукових дослiджень та дискусш.
Проблематика громадянського суспiльства, наприкшщ 80-х рокiв ХХ ст. набула змюту «сощалютичного громадянського суспшьства». Створюваш на той час неурядовi оргашзаци виконували переважно соцiальнi та культурш функци, компенсуючи тим самим не достаток державно'1' присутностi у цих сферах.
У сучасних поглядах на громадянське суспшьство можна видiлити наступш моменти:
- у громадянському суспшьсга е рiвнi можливостi як для консервативних, так i для радикальних сил, яю виступають його необхщними компонентами;
- вiдносний соцiальний консенсус за системою базових сощальних щнностей (права людини, демократiя, плюралiзм, правова держава, верховенство закону, власнють, сощальна захищенiсть тощо);
- вiдбуваеться дiалог рiзних полiтичних сил, спрямованих на пщтримку, постiйне вiдновлення, вiдтворення сощального консенсусу згiдно iз соцiальними умовами, яю постiйно змiнюються.
Одним iз головних завдань громадянського суспiльства е регулювання горизонтальних зв'язюв, що повинно робитися з позици доцiльностi [3, с. 12-27].
Сьогодш тема громадянського суспшьства активно розглядаеться представниками рiзних наукових напрямкiв: юристами, фiлософами, сощологами, полiтологами. Методологiчнi проблеми розвитку вщносин державно'1' влади та громадянського суспшьства у контекст юнуючо'1' державно -управлшсько'1' парадигми розглядають: В. Бакуменко, В. Князев, В. Мартиненко, Н. Нижник, Ю. Сурмш. Стан розвитку громадянського суспшьства в Укра'1'ш дослiджуеться у працях А. Колодш, М. Требш та iнших науковцiв.
Мета статл - проаналiзувати сучасний стан розвитку громадянського суспшьства в Укра'1'ш як виразника й незалежностi. Адже саме з моменту отримання Украшою незалежносп розвиток громадянського суспiльства отримав новий поступ. Лише за часи незалежносп Украши його суспiльство отримало змогу вшьно висловлювати сво'1' думки i погляди та вiльно об'еднуватися у рiзнi групи та об'еднання.
Але разом з тим сьогодш ми можемо спостер^ати те що формування в Укрш'ш громадянського суспшьства вщбуваеться досить повшьним шляхом. Причиною цього, на нашу думку, е те, що частина суспшьства просто не усвщомлюе необхщнють демократичних реформ, а шша значна частина тяжiе до повернення тоталитарного управлiння радянського зразка. Революцшних змiн у цьому бути не може. Таю змши вщбуваються еволюцiйним шляхом. Суспiльство нiяк не може «випустити» з рук «важку ношу» радянсько'1' свiдомостi. Крiм цього, не знання життя у крашах Захщно'1' Свропи та створення политиками минулого образ «буржуазного» життя теж наклали вагомий вщбиток на свщомють населення нашо'1' кра'1'ни.
Характеризуючи стан громадянського суспшьства в сучаснш Укра'1'ш, слiд зазначити, що для нашого суспiльства характерним е маргiналiзацiя громадського життя. Адже сьогодш населення Украши помiчае: зниження сощального статусу, труднощi виживання, вщсутнють стабiльностi. Все це впливае на попршення самооцiнки людини. Так, за декшька останнiх роюв значна частина громадян взяла участь у страйках, демонстращях. При чому, участь людей у зазначених громадських
акцiях пов'язана насамперед i3 соцiальними проблеми: (невиплата заробгтно'1' плати, затримання пенсш, зняття пiльг тощо). KpiM цього, пiсля Помаранчево'1' революцп 2004 року, революцГï Гiдностi (21 листопада 2013 - лютий 2014) багато украшських громадян зневiрилися у политиках, а тому якщо i беруть участь у акцiях на пщтримку того чи шшого полгтичного дiяча, то лише за певну винагороду. Цим, на нашу думку, пояснюсться низька активнють громадян у громадському житл, що негативно впливае на становлення демократичного суспiльства.
1ншим негативним чинником е недовiра населення париям (блокам), профспiлковим та шшим громадським об'еднанням, зокрема i фондам, яю досить активно i швидко утворюються i не завжди ïx дп е результативними та прозорими.
Досить непомгтними е змiни у формуванш владних iнституцiй, що вщбиваються на створеннi громадських органiзацiй та об'еднань. Адже всi прекрасно розушють i пам'ятають добровiльно-примусовi вступи до профспшок чи певних партiйниx оргашзацш. Дiе адмiнiстративний фактор. До сьогодшшнього дня парти створюються «зверху до низу». Кшькють таких утворень збшьшуеться, але результативнiсть залишаеться незмiнною. Яскравим прикладом е i вибори мерiв та депутатв мiськиx рад.
Краши Захщно'1' Свропи, громадянське суспiльство яких вже перебувае на значно вищому етапi розвитку, законодавчо врегулювали европейськ стандарти громадянського суспiльства [4]. Але тут потрiбно враховувати i зовам шший ментaлiтет 1'хнього суспiльства та й результативнють втшення цих стандартв в життя громадян.
Як вже зазначалося, формування в Укра'1'ш громадянського суспшьства вщбуваеться досить повiльним шляхом. Причиною такого повшьного його розвитку е те, що частина суспшьства просто не усвщомлюе необхщнють демократичних реформ, а шша значна частина тяжiе до повернення тотaлiтaрного упрaвлiння радянського зразка. У нас певш змши вiдбувaються, але не змiнюеться загально об'еднуюча свiдомiсть людей. Лише за умов структуризацп суспшьно'1' свiдомостi можна добитися кращого рiвня життя та утворення справжнього громадянського суспiльствa. При змт назви парти не мшяеться свiтогляд. Це ми бачимо. Бачимо як люди легко переходять iз парти в пaртiю, як люди легко пщтримують тих лiдерiв, яких 1'м вигiдно пiдтримувaти на даному етaпi життя. Не вистачае нам об'еднуючо'1 iдеï i пaтрiотизму, який би посприяв вщрватися вiд минулого i будувати майбутне.
Для того, щоб зменшити негaтивнi тенденцiï у процеа становлення укра'1'нського громадянського суспшьства доцшьно здiйснити тaкi заходи:
- доповнити Конститущю Укра'1'ни статтею, яка надае громадянам право вщкликати народних депутaтiв у рaзi невиконання ними передвиборчих програм;
- прийняти Закон Украши «Про громадянське телебачення i радюмовлення»;
- проaнaлiзувaти дiяльнiсть об'еднань громадян на предмет 1'х ефективностi та лiквiдувaти не дiючi;
- не копшвати «слiпо» все европейське, зокрема в освт, бо у нас шший менталитет та iншi умови життя, тим бiльше, що ми це, що е в Сврот намагаемось втшити в урiзaному вaрiaнтi. Потрiбно приймати або все, або шчого;
- зменшити вплив авторитарних методiв упрaвлiння на громадянсью утворення;
- повернутися до вщкритих спискiв виборiв народних депутaтiв Украши i депутатв мiсцевиx рад.
- зменшити кшькють народних депутатв у Верховнш Рaдi Укра'1'ни та пщвищити ïx вiдповiдaльнiсть перед громадянським суспшьством, а також позбавити ïx недоторканносп;
- перейти до двопалатного парламенту.
Взагалi за це вже було проголосовано громадянським суспшьством на референдумi ще у 2001 рощ, але, на жаль, бшьшють депута^в парламенту результати референдуму на сесп Верховно'1 Ради не пiдтримали. Напевне, слщ повернутися до цього питання. Адже громадянське суспiльство може юнувати тодi, коли буде вiдчувати, що «держава для народу, а не народ для держави».
Розглядаючи стан розвитку громадянського сустльства в УкраНш, можна помггити, що вiн постшно зростае до розумiння полiтичних щнностей та речей. Щороку збiльшуeться кшькють громадських, органiзацiй та полiтичних партш в УкраИш. Так, станом на 2011 рк ïx було 3208, а станом на 2012 рш налiчуeться 3307 органiзацiй: з них 199 полггичних партiй, 3108 громадських оргашзацш [5]. На 01 березня 2015 року було зареестровано 65080 громадських оргашзацш. На 01 ачня 2014 р. - 77286, 25900 профспшок та ïx об'еднань, 13800 благодшних органiзацiй, 15786 об'еднань сшввласниюв багатоквартирних будинкiв та 1363 оргашв самооргашзацп населення. На корекцiю кшькюного складу ОГС також вплинула змша методики обрахунку кiлькостi суб'ектiв господарювання за рiзними органiзацiйно -правовими формами, яка була запроваджена Держстатом у 2015 р. [6]. (див. табл. 1).
Таблиця 1
Динамика кшькост об'еднань громадян в УкраУш
(за даними СДРПОУ Державно'!' служби статистики Украши)_
Вид НДО 01.01. 01.01. 01.01. 01.01. 01.01.
2011 2012 2013 2014 2015
Громадсью оргашзацп та 67696 71767 74500 77286 65080
1х осередки
Благодшш органiзацiï 12860 13475 14055 14999 13800
Профспiлки та ïx 26340 278834 28852 29274 25900
об'еднання
Об'еднання спiввласникiв 11956 13872 15018 16213 15786
багатоквартирних будинкiв
Органи самоорганiзацiï 1210 1306 1426 1503 1363
населення
Як бачимо iз наведеноï таблицi, кiлькiсть об'еднань рiзного спрямування постшно зростае, це свщчить про прагнення населення краши до об'еднання.
У нашш державi вже давно мова йде про створення громадянського сустльства. Так, ще у 2012 рощ був прийнятий указ «Про Стратегш державно1 полгтики сприяння розвитку громадянського сустльства в Украт та першочерговi заходи щодо ïï реалiзацiï». З метою створення сприятливих умов для дальшого розвитку в Украт громадянського суспiльства, запровадження ефективного мехашзму взаемодп його iнститутiв з органами виконавчо1 влади та органами мюцевого самоврядування на засадах партнерства i взаемно1 вiдповiдальностi, забезпечення здiйснення та захисту прав i свобод людини i громадянина, керуючись частиною третьою статтi 106 Конституц^ Укра1ни [7]. Дана стаття передбачала утвердження громадянського сустльства як гарантп демократичного розвитку держави, запровадження громадського контролю за дiяльнiстю влади, забезпечення незалежно1 дiяльностi iнститутiв громадянського суспiльства, посилення ïx впливу на прийняття суспiльно важливих рiшень, створення умов для забезпечення широкого представництва штереав громадян в органах державноï влади та органах мюцевого самоврядування, проведення
регулярних консультaцiй iз громадськютю з важливих питань життя суспшьства i держави.
В сучасних демократичних державах розумшня громадянського суспiльствa повинно виходити аж за рамки самого громадянського суспшьства та його шституцш як такого стану суспшьства, в якому вшьно реaлiзуються основоположш права i свободи людини i громадянина через рiзномaнiтнi форми пу5лГчно"1 громадсько'1' активносп та самооргашзаци [8, с. 129-136]. У демократичнш, незaлежнiй держaвi формуеться громадянське суспшьство, яке е основою творення суверенно'1' держави, адже незалежнють - це можливють приймати самостшш рiшення, якi пiдкорюються власним бажанням та штересам i не потребують зовнiшнix вкaзiвок та нaкaзiв. Незалежнють для держави - полгтична самостшнють, вiдсутнiсть пiдлеглостi, суверенiтет.
В демократичному суспiльствi держава i громадянське суспшьство повинш бути зaцiкaвленi в дiaлозi та пaртнерствi, пiдвищеннi ефективностi взаемоди. Без розвиненого громадянського суспiльствa, зокрема без створення належних умов для забезпечення свободи думки i слова, вшьного вираження поглядiв i переконань, свободи об'еднань, свободи зборiв, учасп громадян в управлшш державними справами та мюцевому сaмоврядувaннi, держава не створить можливостей для забезпечення функщонування рiзниx моделей демократа учaстi, що у поеднанш з безпосередньою та представницькою демокрапею е умовою устшно1 модершзаци, европейсько'1' штеграцп та сталого розвитку.
Сьогоднi ми спостер^аемо надання бшьшо1 сaмостiйностi регюнам, мiстaм i селам, перенесення ршень вiд центральних оргaнiв до мюцевих, появилася можливiсть надсилати громадянам Украши сво'1 пропозицп до центральних оргашв влади аж до Президента. Тобто, можна вже говорити про формування громадянського суспшьства. Що ж необхщно зробити для того, щоб таке громадянське суспшьство «запрацювало»?
Для покращення розвитку громадянського суспшьства в Укра'1'ш на даний момент, на нашу думку, потрiбно:
- посприяти встановленню максимально!' вщкритосп, прозоросп та пщзвгтносп суспiльству оргaнiв виконавчо! влади, оргашв мюцевого самоврядування;
- забезпечити зростання соцiaльного кaпiтaлу для пiдвищення рiвня взaемодовiри та взаемодй у суспшьствц
- створити сприятливi умови для утворення та функщонування шститупв громадянського суспшьства;
- забезпечити участь шститупв громадянського суспшьства у формуванш та реaлiзaцiï державно!, регiонaльноï полiтики, зокрема, шляхом створення умов для забезпечення широкого ефективного представництва штереав громадян в органах виконавчо! влади та органах мюцевого самоврядування, проведення регулярних консультацш Залогу) iз громaдськiстю з найважливших питань життя суспiльствa i держави;
- забезпечити громадський контроль за дiяльнiстю оргашв виконавчо! влади, оргашв мюцевого самоврядування, посилення впливу шститупв громадянського
суспшьства на прийняття управлшських ршень та ïx реaлiзaцiю;
- постшно сприяти блaгодiйнiй, волонтерськiй дiяльностi, iншим формам громадсько1 активност1 та громадянсько1 культури [9].
Розбудова громадянського суспшьства в Укра^-Ш мае орiентувaтися на европейськi стандарти забезпечення та захисту прав i свобод людини, зокрема впровадження практики належного врядування, доброчесносп, вiдкритостi, прозоростi та пщзвгтносп шститупв влади, створення умов для рiзномaнiття суспшьних iнтересiв, у тому чисш
економiчниx, екологiчниx, соцiальниx, культурних, релЫйних, територiальниx тощо, i форм ïx вираження (громадськi iнiцiативи, суспшьш рухи, асощаци, об'еднання).
Отже, iз усього вищезазначеного можна зробити висновок, що громадянське сустльство у крашах Зах^но^ Свропи перебувае на значно вищому щаблi розвитку нiж в УкраИш. Тому держава повинна здшснювати процес його створення шляхом поеднання украшського та европейського досвiду. Разом з тим можна констатувати, що громадянське сустльство Украши е виразником незалежносп Украши, бо лише за чаав незалежносп воно отримало можливосп для свого розвитку i становлення. Таким чином, суб'ектом i базисом демократичной держави та ïï щеологи е громадянське сустльство. Тому за його вщсутносп демократичний устрш дослщники цiлком обгрунтовано характеризують як квазщемократичний [10, с. 3-8]. Тому формування громадянського сустльства можна розглядати як одну з передумов забезпечення соцiально-полiтичноï стабшьносп, а отже i нацiональноï безпеки Украши, а значить незалежносп Украши. Проте практична реалiзацiя цього завдання вимагае належного забезпечення прав i свобод людини та вдосконалення меxанiзмiв формування i функщонування вказаного сустльства.
Список використано'1 лгтератури
1. Гоббс Т. Сочинения в 2-х т. / Т. Гоббс; сост., ред. изд., авт. вступ. ст. и примеч. В. В. Соколов. - Москва : Мысль, 1989. - Т. 1. - 622 с. ; Hobbs T. Sochynenyia v 2-kh t. / T. Hobbs; sost., red. yzd., avt. vstup. st. y prymech. V. V. Sokolov. - Moskva : Mysl, 1989.
- T. 1. - 622 s. ;
2. Гегель Г. В. Ф. Работы разных лет в 2-х т. / Г. В. Ф. Гегель; сост., общ. ред. и вступ. статья А. В. Гулыги. - Москва : Мысль, 1971. - Т. 2. - 630 с. ; Gegel G. V. F. Raboty raznykh let v 2-kh t. / G. V. F. Gegel; sost., obshch. red. i vstup. statya A. V. Gulygi.
- Moskva : Mysl, 1971. - T. 2. - 630 s.
3. Риттер М. Политическая сфера как идеал политической культуры / М. Риттер // Граждане и власть: проблемы и подходы: сб. учеб. матер. по курсу «Политическая регионалистика»: учеб. пособ. / под ред. Г. М. Михалевой, и др.. - Москва; Санкт-Петербург : Летний сад, 2001. - С. 12-27. - (Сер. «Studia politica»; Вып. 5) ; Ritter M. Politicheskaya sfera kak ideal politicheskoy kultury / M. Ritter // Grazhdane i vlast: problemy i podkhody: sb. ucheb. mater. po kursu "Politicheskaya regionalistika": ucheb. posob. / pod red. G. M. Mikhalevoy, i dr.. - Moskva; Sankt-Peterburg : Letniy sad, 2001. - S. 12-27. -(Ser. «Studia politica»; Vyp. 5).
4. Горленко В. В. Стан розвитку громадянського сустльства в УкраНш та в крашах Зах^но^ Свропи [Електронний ресурс] / В. В. Горленко. - Режим доступу: http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4c2a0fa074030/ ; Horlenko V. V. Stan rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini ta v krainakh Zakhidnoi Yevropy [Elektronnyi resurs] / V. V. Horlenko. - Rezhym dostupu : http://narodna.pravda.com.ua/discussions/4c2a0fa074030/
5. Вшшков О. Оргашзацп громадянського сустльства в УкраНш: правда, брехня та державна статистика / О. Вшшков // Громадянське сустльство. - 2011 - № 2. - С. 25-27 ; Vinnikov O. Orhanizatsii hromadianskoho suspilstva v Ukraini: pravda, brekhnia ta derzhavna statystyka / O. Vinnikov // Hromadianske suspilstvo. - 2011 - № 2. - S. 25-27
6. Розвиток громадянського сустльства в Укршш : аналт доп. / В. М. Яблонський, П. Ф. Вознюк, Д. М. Горелов [та ш.]; за ред. О. А. Коршевського, М. М. Розумного. - Кшв : Н1СД, 2015. - 60 с. - (Сер. «Громадянське сустльство», вип. 2) ; Rozvytok hromadianskoho suspilstva v Ukraini : analit. dop. / V. M. Yablonskyi, P. F. Vozniuk, D. M. Horielov [ta in.]; za red. O. A. Korniievskoho, M. M. Rozumnoho. - Kyiv
: NISD, 2015. - 60 s. - (Ser. «Hromadianske suspilstvo», vyp. 2).
7. Про Стратегiю державно! полгтики сприяння розвитку громадянського суспшьства в Укра!ш та першочерговi заходи щодо ii реалiзащi [Електронний ресурс] : Указ Президента Украши № 212/2012. - Режим доступу : http:|//www.president.gov.ua/documents ; Pro Stratehiiu derzhavnoi polityky spryiannia rozvytku hromadianskoho suspilstva v Ukraini ta pershocherhovi zakhody shchodo yii realizatsii [Elektronnyi resurs] : Ukaz Prezydenta Ukrainy № 212/2012. - Rezhym dostupu : http:|//www.president.gov.ua/documents
8. Цокур G. Етапи становлення громадянського суспiльства в Укра!ш в контекстi забезпечення легiтимностi полггачно! влади / G. Цокур // Полгтичний менеджмент. -2009. - № 3.- С. 129-136 ; Tsokur Ye. Etapy stanovlennia hromadianskoho suspilstva v Ukraini v konteksti zabezpechennia lehitymnosti politychnoi vlady / Ye. Tsokur // Politychnyi menedzhment. - 2009. - № 3.- S. 129-136.
9. Ставншчук М. Дефщити демократа може покрити лише активне громадянське суспшьство [Електронний ресурс] / М. Ставншчук // Дзеркало тижня. Укра'ша. - 2012. -30 березня. - Режим доступу :
https://dt.ua/POLITICS/defitsiti_demokratiyi_mozhe_pokriti_lishe_aktivne_gromadyanske_s uspilstvo.html ; Stavniichuk M. Defitsyty demokratii mozhe pokryty lyshe aktyvne hromadianske suspilstvo [Elektronnyi resurs] / M. Stavniichuk // Dzerkalo tyzhnia. Ukraina. -2012. - 30 bereznia. - Rezhym dostupu :
https://dt.ua/POLITICS/defitsiti_demokratiyi_mozhe_pokriti_lishe_aktivne_gromadyanske_s uspilstvo.html
10. Шижник Ш. До питання про форми державного режиму в постсощалютичних кра'шах / Ш. Шижник, В. Лемак // Збiрник наукових праць УАДУ при Президентовi Украши. - 2003. - Вип. 2. - С. 3-8 ; Nyzhnyk N. Do pytannia pro formy derzhavnoho rezhymu v postsotsialistychnykh krainakh / N. Nyzhnyk, V. Lemak // Zbirnyk naukovykh prats UADU pry Prezydentovi Ukrainy. - 2003. - Vyp. 2. - S. 3-8.
Стаття надшшла до редакци 09.10.2017
B. Sliushchinskiy
CIVIL SOCIETY AS AN EXPRESSION OF UKRAINE'S INDEPENDENCE
The article analyses the basic problems of forming and developing of civil society in Ukraine, as well as the factors that influence on this formation and the factors that brake this development today. The author of the article proves that civil society in Ukraine was formed at the beginning of country's independences.
Civil society is a historical type in development of human society, its concrete quality description; it is a sphere of realization of necessities and interests; it shows free individuals through the system of relations (economic, social, religious, national, spiritual, and cultural). The structural elements of this system are organizations (political parties, public associations, associations) and different social units (professional, creative, sporting, confessional and others) that embrace all spheres of public life and are the original regulator of freedom of man.
Significant contributions to solving these problems were made by T. Hobbes, J. Locke, N. Machiavelli, Th. More, E. Rotterdam, A. Saint-Simon.
The main idea of these two philosophers, T. Hobbes and G. F. F. Hegel, was to recognize the fact that the "correct" and "wise" state should be civil, that is, to be human, not a brutal one.
The idea of demarcation between civil society and state emerged at the end of the
eighteenth century. In Europe, in the nineteenth century, the idea began to be actively developed by scientists at the theoretical level. The result of this was the evolution of the essence of the concept of "civil society". The traditional application of this term to the designation of a peaceful political system, governed by the law (societas civilas), gave way to its application to designate a separate institutional sphere of life that did not correspond to the institutions of state power existing at the appropriate stage of social development. In the period from 1750 to 1850, this concept became the subject of a scientific research and discussion.
Today the theme of civil society is actively examined in different scientific directions: by lawyers, philosophers, sociologists, and political scientists. A problem of civil society always was actual and it remains as such in our time.
Thus, all mentioned above let it possible to draw a conclusion that civil society in the countries of Western Europe is on the considerably higher stage of development than in Ukraine. Therefore, the state must carry out the process of its creation by combination of Ukrainian and European experience. At the same time, it is possible to state that civil society of Ukraine expresses the independence of Ukraine because only in the days of independence it got possibilities for the development. Thus, a subject and a base of a democratic state and its ideology is civil society. Therefore, in case of its absence, it can become completely reasonable to characterize it as not fully democratic.
A selection and, accordingly, research of a concept "civil society" was founded as early as the epoch of Platoon and Aristotle and resulted in future, in appearance of integral studies about society, state and man. Scientists and thinkers of Renaissance and New time age paid considerable attention to the research of the problems of the scientific world and mutual relations of man with power.
Keywords: civil society, democratization, institute of civil society, political parties, public organizations.
УДК 316.472.3
М. В. Туленков
СОЦЮЛОГ1ЧНА КОНЦЕПТУАЛ1ЗАЦ1Я ОРГАН1ЗАЩЙНО1 ВЗАСМОДП ЯК ФОРМИ СОЦИАЛЬНО! СОЛ1ДАРНОСТ1
У cmammi анал1зуються суттсть i змгст оргашзацтног взаемоди як форми сощально'г солiдарностi в умовах глобальних змт i сустльних трансформацт. Зокрема, предметно розглядаються родовi ознаки та структурно-функщональт властивостi даного сощального феномену, призначеного для забезпечення миру i злагоди украгнського соцуму, а також спрямування останнього на розбудову дтсно демократичног, правовог, сощальног та европейськог держави.
Ключовi слова: оргатзащя, взаемодiя, солiдарнiсть, оргатзацтна взаемодiя як форма сощально'г солiдарностi.
Проблема концептуалiзащi категорп «оргашзацшна взаeмодiя» мае неабияке значення для розвитку формотворчих засад солщарносп шдиввдв i сощальних груп в межах сощальних оргашзацш для досягнення визначено'1' мети та реалiзащi сво'1'х особливих i загального штереав. Адже не шзнавши сутносп людських взаемодш, що вщбуваються в рамках формальних оргашзацш, неможливо ефективно скеровувати дп
