CC BY
7ДК 65.012.1-018-084+616-08:616.314.17-008.1+616.34 О. В. Полгщук, к. мед. н.
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М. I. Пирогова
Г1СТОЛОГ1ЧНЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТГО ПРОФ1ЛАКТИКИ I Л1КУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПАРОДОНТИТУ У ПОеДНАНШ З ДИСБ1ОЗОМ КИШЕЧНИКА
При експериментальному моделювант пародонтита у по-еднант i3 дисбюзом кишечника у щурiв вивчали ефектив-Hicmb застосування комплексу засобiв мкцево! i загальноi терапп. Використання запропонованого методу л^вання сприяло суттевому зменшенню деструктивних змт в ет-телiоцитах, нормалiзацii мжроциркуляци, зменшенню адге-зп та дiапедезу лейкоцитiв i просочування плазми. Чисель-тсть лейкоцитiв та вiдносна площа кровоносних судин не вiдрiзнялась вiд таких ттактних щурiв. Автор робить ви-сновки про необхiднiсть застосування при захворюваннях пародонта, поеднаних з дисбактерiозом кишечника, методу його комплексноi профыактики i л^вання. Ключовi слова: експериментальний пародонтит, генералi-зований пародонт, дисбактерюз кишечника, мжроциркуля-торне русло, комплекс засобiв мкцево1 i загально1 терапп.
О. В. Полищук
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ГИСТОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ ПРОФИЛАКТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПАРОДОНТИТА В СОЧЕТАНИИ С ДИСБИОЗОМ КИШЕЧНИКА
При экспериментальном моделировании пародонтита в сочетании с дисбиозом кишечника у крыс изучали эффективность применения комплекса средств местной и общей терапии. Использование предложенного метода лечения способствовало существенному уменьшению деструктивних изменений в эпителиоцитах, нормализации микроциркуляции, уменьшению адгезии и диапедеза лейкоцитов и просачиванию плазмы. Количество лейкоцитов и относительная площадь кровеносных сосудов не отличалась от таковых интактных крыс. Автор делает выводы о необходимости применения метода комплексной профилактики и лечения пародонтита в сочетании с дисбактериозом кишечника Ключевые слова: экспериментальный пародонтит, генерализованный пародонтит, дисбактериоз кишечника, микро-циркуляторное русло, комплекс средств местной и общей терапии.
O. V. Polishhuk
Vinnitsa national Medical University named after Pirogov M.I.
THE HISTOLOGICAL STUDIES OF THE RESULTS OF THE TREATMENT AND PREVENTION OF THE SIMULATED PERIODONTITIS SIMULTANEOUS TO INTESTINAL DYSBIOSIS
ABSTRACT
The problem of the prophylaxis and treatment of the periodontal diseases simultaneous to gastrointestinal tract is still urgent today.
The aim of the investigation. To substantiate and estimate the preventive and therapeutic effectiveness of the combined use of the complex of measures of local and general therapy at the experimental periodontitis simultaneous to intestinal dysbiosis. The materials and the methods of the investigation. The experiment was held with laboratory animals - white 3-months he-rats with average weight 273±20g.
All rats were divided into five groups. The 1st group consisted of intact rats (10 rats), kept to vivarium diet. The 2nd one - of 10 rats, in which the experimental model of stomatitis was created during 30 days. Into studied animals from the 3rd group (10 ones) after the simulation of experimental stomatitis, starting from the 31st day of the investigation, the preparation cyprofloxacyn was introduced per oral to create the experimental intestinal dysbiosis. The 4th group consisted of the rats (10 ones), that after the experimental periodontitis simultaneous to intestinal dysbacteriosis underwent traditional treatment. The rats of the 5th group (10 animals) with the same experimental periodontitis simultaneous to intestinal dysbacteriosis, underwent treatment and prevention of the diseases of periodontium according to the methods worked out by the authors, which provided special diet.
At the experimental simulation of periodontitis simultaneously to intestinal dysbiosis the effectiveness of the use of the complex of the measures of local and general therapy was studied. The findings. The application of the offered method of the treatment favored the considerable reduction of the destructive changes in epithelial cells, normalization of microcirculation, reduction of adhesion and diapedesis of leukocytes and extravazation of plasma. The number of leukocytes and the relative area of blood vessels do not differ from the ones in intact rats.
The author makes the conclusions about the necessity of the use of the method of complex prevention and therapy at periodontal diseases.
Key words: experimental periodontitis, generalized periodonti-tis, intestinal dysbacteriosis, microcirculatory race, the complex of the measures of local and general therapy.
npo6geMa npo^igaKTHKH Ta giKyBaHHa 3axBopra-BaHb napogoma b noegHaHHi 3 xBopo6aMH mgyHKoBo-KHmKOBoro TpaKTy i Ha cborogm 3agumaeTbca aKTyagb-hom [1-3]. Pi3HOMaHirra KgiHiHHHx $opM 3axBopMBaHb napogoma Ta eTiogoriHHux i naToreHeTHHHHx hhhhhkIb ix BHHHKHeHHH Ta po3BHTKy BHMarawTb npoBegeHHa eK-cnepuMemagbHux gocgig^eHb 3 MogegraBaHmiM y TBa-pHH naTogoriHHoro npo^cy, akhh 6yB 6h MaKCHMagbHo ageKBaTHHM go caMoro npo^cy y graguHH [6]. ToMy HaMH po3po6geHa Mogegb, ma rpymyerbca Ha noegHa-HoMy MogegroBaHHi napogomuTy i guc6io3y KumeHHHKa i npoBegeHHa giKyBagbHux 3axogiB Ha ^ypax.
Mema docmdweHHn. 06rpyHTyBaTH Ta o^hhth gi-KyBagbHo- npo^igaKTHHHy e^eKTHBHicTb KoMngeKcy npenapaTiB b yMoBax BigTBopeHoro eKcnepHMemagbHo-ro napogoHTHTy y noegHaHHi 3 guc6aKTepio3oM KumeH-HHKa.
Mamepianu i Memodu docmdweHHn. EKcnepuMeHT npoBegeHo Ha ga6opaTopHHx TBapuHax - 6igux ^ypax-caMuax 3-x MicaHHoro BiKy cepegHboi' Baru 273±20 r.
yci ^ypu 6ygu nogigeHi Ha VI rpyn. I rpyny CKga-gu iHTaKTHi ^ypu (y KigbKocri 10 TBapuH), aKi 3Haxogu-gucb Ha gieTi BiBapira. B II rpyny yBinmgu 10 ^ypiB, aKHM BigTBopMBagu eKcnepuMemagbHy Mogegb napogoHTHTy 3a gonoMoroM gieTH m'skoi KoHCHCTeH^I aKa
© Полщук О. В., 2014.
значно знижувала жувальну функцш тварин протя-гом 30 дiб (О.Н.Воскресенский и соавт., 2002). 10 тва-ринам III групи пiсля вщтворення експериментально-го пародонтиту, починаючи з 31 доби дослду, протя-гом 5 дiб вводили перорально препарат ципрофлокса-цин ВАТ «Фармак», Укра1на з метою створення екс-периментального дисбюзу кишечника [7]. IV групу склали щури (10 тварин), яким пiсля вiтворення екс-периментального пародонтиту у поеднанш з дисбактерюзом кишечника проводили лiкування передбача-ло: дiету, вiдвар евкалiпту, кефiру «^фвдок», препа-ратiв «Лабжс» з розрахунку 300 мг/кг i глщерофосфа-ту 2 г/кг (30 дiб), екстракт ехiнацее по 20 крапель/кг (20 дшв). 10 щурiв V групи, з експериментальним па-родонтитом у поеднанш з дисбактерюзом кишечника отримували комплекс препаратiв: вiдвар евкалiпту всередину, кефiр «^фвдокс», препарати «Лабжс» (ТОВ «Фарма Лайф», Укра!на) 300 мг/кг (курсом 30 дшв), «Умкалор» 20 крапель/кг (7дшв), «Iмудон» 50 мг/кг (20 дшв), «Сунамол-ЛД » по 2 мл/кг (один мь сяць), вггамшний комплекс «Гексавiт» по 85 мг/кг, вь тамiн Е по 17 мг/кг, «Цинктерал» 124 мг/кг (30дшв) [4, 5]. Усi препарати розчиняли у твiнi-65 з додаван-ням дистильовано! води з розрахунку 5 мл/кг. Ва препарати вводили per os.
10 тваринам VI групи з експериментальним па-родонтитом, поеднаним з дисбактерюзом кишечника, не проводили лжувально-профшактичних заходiв. Лише спостерiгали за !х станом i станом тканин паро-донту протягом 30 дiб.
По зашнченню експерименту (тварин II групи -через 30 дiб, III група - через 35 дiб; групи IV, V та VI - через 65 дiб) виводили iз дослiду шляхом кровопускания з серця. Для пiдтверджения дисбактерюзу усiм щурам пiсля виведення з експерименту видаляли тов-сту кишку, частину яко! з двох сторш зв'язували лта-турами i проводили поав !х вмiсту на поживш сере-довища та визначення яшсного та к1льк1сного складу мiкробiоти.
Для пстолопчного дослiджения структур ясен очним скальпелем вщшаровували фрагмент вестибу-лярно! частини ясен вiд альвеолярних вщростшв в дь лянцi рiзцiв нижньо! щелепи щурiв, i очними ножи-цями вiдсiкали клапоть тканини. Фжсували в 10-процентному розчинi нейтрального формал^, знево-днювали етанолом зростаючих концентрацiй, просвь тлювали в ксилолi та заключали в парафiн. Виготов-ляли зрiзи товщиною 5 мкм, забарвлювали гематок-силiн-еозином за Ван-Пзоном i толу!диновим синiм. Дослiджували в свиловому мiкроскопi при викорис-танш об'ективiв х4х10х40 окуляра х10. Фотографу-вали за допомогою цифрово! камери.
Результати дослгджень. Для формування групи порiвняння ми дослiдили структуру ясен штактних тварин. Ясна iнтактниx щурiв були вкритi багатоша-ровим плоским зроговшим епiтелiем. Прикрiплена ча-стина ясен була зрощена з ошстям альвеолярних ввд-ростк1в i мала xвилеподiбну поверхню, на як1й вияв-лялись жолобки i дiлянки високих виростiв власно! пластинки, що глибоко проникали в епiтелiальний пласт. Останнш також утворював гребiнцi, як1 були глибоко зануреш у власну пластинку слизово! оболо-
нки. Розташованi на базальнш мембранi клiтини база-льного шару були цилiндрично! форми. Вони мали велик! сферичш ядра, яш iнтенсивно забарвлювались при використаннi гематоксилш-еозину. Серед клiтин базального шару переважали кератиноцити, але вияв-лялись також клггини з вiдростками: меланоцити, кль тини Лангерганса i клiтини Меркеля Базальна мембрана, яка вщмежовувала епiтелiй вiд власно! пластинки слизово! оболонки була утворена сплетениям тонких колагенових волокон (рис. 1).
4 з
Рис. 1. Ясна штактного щура I група, №5. Забарвпення гематок-силш - еозином. 36.: х 400:1 - еттелюцити базального шару; 2 -еттешоцити шипуватого шару; 3 - ештелюцити зернистого шару; 4 - роговий шар.
Рис. 2. Ясна щура II група, № 1. Моделювання експеримен-тального пародонтиту, 30 доба експерименту. Деструкщя колагенових волокон та лейкоцитарна iнфiльтрацiя в базальнш мембрат еппшпального покриву слизово! оболонки. Забарвлення гематоксилш - еозином. 36.: X 400: 1 - еттелюцити базального шару; 2 - еттелюцити шипуватого шару; 3 - базальна мембрана; 4 - лейкоцитарна шфшьтращя.
У щурiв II шддослщно! групи ми виявили змши як в еmтелiальному покривi ясен, так i в сполучиiй тканииi сосочкового i сiтчастого шарiв слизово! оболонки (рис. 2). Еmтелiальний пласт ясен був неодно-рвдний за товщиною. Так у прикршленш частиш ясен були виявленi дiлянки, в яких епiтелiальний пласт був витончений, однак мiсцями товщина рогового шару була бшьшою, нiж у щурiв iнтактно! групи. Ро-говi лусочки на значних дiлянках епiтелiального покриву слизово! оболонки ясен були вщшароваш В ядрах клгшн шипуватого шару ештелш були вщсутш
ядерця, що вказуе на зменшення !x функцюнально! активностi. У базальному шарi виявляли вакуолiзова-нi клiтини, а мiжклiтиннi контакты були розширеннi. В еmтелiальному пластi виявляли також лiмфоцити i нейтрофiльнi лейкоцити. Ix шльшсть була значно 6i-льшою, шж у щурiв штактно! групи.
При одночасному моделюванш експерименталь-ного пародонтиту та дисбактерюзу кишечника у щу-рiв (III група) ми виявляли бшьш iстотнi змiни в стру-ктурi ясен, нiж у II груш щурiв. Так, в епiтелiальному покривi виявляли вогнищевi дiлянки дезоргашзацп та пошкодження у виглядi некрозу епiтелiальниx клiтин. При цьому роговий, зернистий та шипуватий шари епiтелiю вогнищево були вщсутшми. Базальний шар характеризувався окремими деформованими та ваку-олiзованими клиинами. Простори мiж клiтинами ба-зального шару були розширеш i заповненш лiмфоци-тами, а також нейтрофшьними гранулоцитами. База-льна мембрана ештелш була несуцiльною. Колагено-вi волокна були розпушеш, вогнищево дезоргашзова-m мiж ними виявлялись нейтрофiльнi лейкоцити, ль мфоцити, гiстiоцити (рис. 3).
збшьшена чисельнiсть лiмфоцитiв та активованих кль тин Лангерганса. Базальна мембрана була розпушена, iнфiльтрована лiмфоцитами та макрофагами, колаге-новi волокна дезоргашзоваш.
Рис. 4. Ясна щура, VI група, № 8. Моделювання експери-ментального пародонтиту, поеднаний iз дисбактерюзом кишечника, 65 доба експерименту. Скупчення лейкоцитiв в роговому шарi епiтелiю. Виражена дифузна iнфiльтрацiя лейкоцитами спчастого шару слизово! оболонки ясен. Заба-рвлення гематоксилш - еозином. 36.: х 400: 1 - шар бага-тошарового плоского зроговшого еттелш; 2 - сосочковий шар слизово! оболонки; 3 - сгтчастий шар слизово! оболонки; 4 - кровоносн судини; 5 - колагеновi волокна.
Рис. 3. Ясна щура III група, № 5. Моделювання експериме-нтального пародонтиту у поеднанн iз дисбактерюзом кишечника, 35 доба експерименту. Деструкщя колагенових волокон та лейкоцитарна шфшьтращя в базальнш мембранi еппшпального покриву слизово! оболонки. Забарвлення ге-матоксилш-еозином. 36.: Х400: 1 - еттелюцити базально-го шару; 2 - еттелюцити шипуватого шару; 3 - базальна мембрана; 4 - колагеновi волокна; 5 - перiваскулярний набряк штерстищю.
Для порiвняння впливу на перебiг експеримента-льного пародонтиту, поеднаний дисбактерiозом кишечника через 65 дiб ми дослщили структуру ясен у щурiв, i не проводили лiкування. Деструктивш змiни в слизовiй оболонцi ясен у таких тварин були най-бшьш вираженими (рис. 4). Поверxневi шари епiтелiю на рядi дмнок були некротизованi або вiдсутнi. В роговому шарi епiтелiоцитiв розташоваш скупчення лейкоцитiв. У мiсцяx вщсутносп рогового шару до дезорганiзованиx клтгин зернистого шару прилягали скупчення колонш бактерiальниx тiл, а також пучки волокон фiбрину та форменi елементи кров^ серед якиx переважали нейтрофшьш лейкоцити. У базальному шарi епiтелiального пласта цитоплазма бшьшо! частини ештелюципв була вакуолiзована, а мiжклi-тиннi контакти - розширеннi. В остистому шарi була
М&яШ
Рис. 5. Ясна щура IV група, № 5. Моделювання експериме-нтального пародонтиту, поеднаний iз дисбактерюзом кишечника; лжування, 65 доба експерименту. Забарвлення гема-токсилшеозином. 36.: X 100: 1 - шар багатошарового плоского зроговшого еттелш; 2 - сосочковий шар слизово! оболонки; 3 - сгтчастий шар слизово! оболонки; 4 - кровоносш судини; 5 - колагенж волокна.
У IV груш тварин, яким тсля моделювання екс-периментального пародонтиту та дисбактерюзу кишечника проводили лжування, загальний план будови ясен був подiбним до штактно! групи тварин. Однак, ми виявили змши у будовi епiтелiального пласту, а також в структурi сосочкового та спчастого шарiв власно! пластинки слизово! оболонки ясен. Так, тов-щина рогового шару була бшьшою, нiж у щурiв шта-ктно! групи (рис. 5).
Клиини базального шару утворювали вростання, як1 були зануренi в тдлеглу сполучну тканину. В со-сочковому шарi слизово! оболонки ми виявляли не-значну гiстiолiмфоцитарну шфшьтращю, гiперплазiю
та гшертрофш фiбробласriв, а також гшертрофш ко-лагенових волокон. Просвгга кровоносних судин були розширеними, помiрно повнокровними. Лiмфатичнi судини також були розширеними, заповнеш лiмфою.
Результати спостереження ефективностi впливу нашого комплексу на тканини пародонту щурiв (V групи) свiдчили про те, що у тварин зникали запальт явища в марпнальнш частинi ясен у 90 % випадшв. Деяка гiперемiя ясен мала спорадичний характер.
У груш тварин, яш на тлi моделювання пародон-титу та дисбактерiозу отримували препарати, дестру-ктивнi змiни в епiтелiальному шарi, а також в сосоч-ковому i в сичастому шарах були вiдсутнi. Однак, по-рiвняно з iнтактною групою тварин, ми ввдмггили змь ни. В епiтелiальному шарi ясен та в остистому i в зернистому шарi було бiльше лiмфоцитiв, а в базальному шарi часто виявляли клiтини в стадй' мiтотичного по-дiлу (рис. 6).
Рис. 6. Ясна щура V група, № 1. Моделювання експеримен-тального пародонтиту, поеднаний iз дисбактерюзом кишечника; за розробленою методикою лжування, 65 доба експе-рименту. Кератиноцити в стадй мистичного подiлу в базальному inapi ештелпо. Забарвлення гематоксилш - еози-ном. 36.: X 400: 1 - ештелюцити базального шару; 2 - eni-телюцити шипуватого шару; 3 - базальна мембрана; 4 - ль мфоцити; 5- сосочковий шар слизово! оболонки.
1
Рис. 7. Ясна щура V група, № 8. Моделювання експеримен-тального пародонтиту, поеднаний iз дисбактерюзом кишечника. Лгкування за розробленою методикою, 65 доба експе-рименту. Забарвлення толу1диновим сишм. 36.: х 400: 1 -шар багатошарового плоского зроговiлого епiтелiю; 2 - сосочковий шар слизово! оболонки; 3 - спчастий шар слизово! оболонки; 4 - кровоносш судини; 5 - колагеновi волокна.
У сосочковому шарi власно! пластинки слизово! оболонки ясен просвгга судин були розширеними, помiрно повнокровними (рис. 7). Ми також ввдштили пролiферацiю фiбробластiв та гiпертрофiю i гшерпла-зiю колагенових волокон, i збiльшену, порiвняно з ш-тактними тваринами, к1льк1сть лiмфоцитiв та макро-фагiв.
Висновки. У IV груш тварин, яким пiсля моде-лювання експериментального пародонтиту та дисбак-терюзу кишечника проводили лiкування, дистрофiчнi i деструктивнi змiни структури ясен були невираже-ними. Епiтелiоцити за будовою були подiбнi до таких у штактних тварин. Традицiйний метод лжування сприяв нормалiзацп гемодинамiки, зменшуючи стаз, адгезш та дiапедез лейкоцитiв i просочування плазми через стiнки судин, зменшував набряк iнтерстицiю. Кiлькiсть лейкоципв в слизовiй оболонцi ясен щурiв, яким проводили лiкування традицiйним методом, бу-ла наближеною до тако! само! у iнтактних щурiв. Однак, повного вщновлення кровоносних судин не вияв-лено, при цьому спостертали незначне потовщення адвентицп в артерюлах та поодинок1 вогнища дiапе-дезних крововиливiв.
Застосований нами комплекс вщновлення пародонту щурiв на тл вiдображено! моделi пародонтиту iз дисбiозом кишечника зменшував деструктивнi змь ни в епiтелiоцитах ясен, а також нормалiзував гемо-динамiку, зменшуючи стаз, адгезш та дiапедез лейко-цитiв i просочування плазми через стшки судин, набряк штерстицш.
Таким чином, запропонований нами комплекс ль кування може бути застосованим для корекцп патоло-гiчних змш, як1 виникають при генералiзованому па-родонтитi.
Список лтератури
1. Белоклицкая Г. Ф. Азбука ручного скейлинга / Г. Ф. Белоклицкая, Т. Б. Волинская. - К. : Издательская компашя «КИТ» , 2011. -68 с.
2. Булкина Н. В. Хронический пародонтит при заболеваниях органов пищеварения : клинико-инструментальные, морфологические и иммуногистохимические критерии возникновения и прогнозирование течения : автореф. дис. д-ра мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Н. В. Булкина. - Волгоград, 2005. - 39 с.
3. Генеражзований пародонтит / Т. Д. Заболотний, А. В. Борисенко, А. В. Марков [та ш.]. - Льв1в : ГалДент, 2011. - 240 с.
4. Денега I. С. Корекщя кишкового дисбактерюзу в поета-пнш ¡мунореабштацп хворих на генерал1зований пародонти / I. С. Денега // Експериментальна та кшшчна ф!зюлопя i бюх!]шя. - 2003.
- №7. - С. 8-10.
5. Деньга О. В. Эффективность различных методов лечения хронического гингивита / О. В. Деньга, Д. Д. Жук // Вкник стоматологи. - 2004. - №2. - С. 68-73.
6. Колесова Н. А. Особенности структурных изменений тканей пародонта при заболеваниях органов пищеварительной системы / Н. А. Колесова // Врачебное дело. - 1983. - № 10.
7. Van der Waaj D. Colonization resistance of the digestive tract and clinical consequences. Die Nahrung / D. Van der Waaj. - 1987.
- P. 507-517.
REFERENCES
1. Beloklitskaya G. F., Volinskaya T. B. Azbuka ruchnogo skeylinga [The ABC of manual scaling]. Kiev. : Izdatel'skaya kompaniya «KIT»;2011:68.
2. Bulkina N. V. Khronicheskiy parodontit pri zabolevaniyakh organov pishchevareniya : kliniko-instrumental'nye, morfologicheskie i immunogistokhimicheskie kriterii vozniknoveniya i prognozirovanie techeniya [The chronic periodontitis at the diseases of digestive apparatus: clinic-instrumental, morphological and immunogystochemical cri-
"BicnuK cmoMamoMozii", № 2, 2014
teria of the appearance and projecting of the course]. Abstract of a doctoral thesis of medical sciences : Volgograd, 2005. - 39 c.
3. Zabolotnyj T. D., Borysenko A. V., Markov A. V. [ta in.].
Generalizovanyj parodontyt [The generalized periodontitis]. L'viv, GalDent; 2011:240.
4. Denega I. S. The correction of intestinal dysbacteriosis in stage immune rehabilitation of patients with generalized periodontitis. Eksperymental'na ta klinichna fiziologija i biohimija. 2003;7:8-10.
5. Den'ga O. V., Zhuk D. D. The effectiveness of the different methods of the treatment of chronic gingivitis. Visnyk stomatologii'. 2004;2:68-73.
6. Kolesova N. A. The peculiarities of the structural changes in periodontal tissues at the diseases of digestive apparatus. Vrachebnoe delo. 1983;10:25-29
7. Van der Waaj D. Colonization resistance of the digestive tract and clinical consequences. Die Nahrung. 1987:507-517.
Hagmm^a 22.05.14
