CC BY
12
HYPOCHOLESTEROLEMIC AND PROTEOLYTIC ACTIVITY OF LACTIC
ACID BACTERIA IN VITRO
Starovoitova S.A., Oryabinska L.B., Gorchakov V.Yu.
Г1ПОХОЛЕСТЕРННЕМ1ЧНА ТА ПРОТЕОЛ1ТНЧНА АКТИВН1СТЬ ЛАКТОБАКТЕР1Й IN VITRO
(РОБОТУ ВИКОНАНО ЗА РАХУНОК ГРАНТУ ПРЕЗИДЕНТА УКРА1НИ ДЛЯ ОБДАРОВАНО! МОЛОД1)
СТАРОВОЙТОВА С.О., ОРЯБ1НСЬКА Л.Б., ГОРЧАКОВ В.Ю.
Нацiональний технiчний унiверситет УкраТни "КП1", м. КиТв
УДК 579.864.1:615.331 ГИПОХОЛЕСТЕРИНЕМИЧЕСКАЯ И ПРОТЕОЛИТИЧЕСКАЯ АКТИВНОСТЬ ЛАКТОБАКТЕРИЙ IN VITRO Старовойтова С.А., Орябинская Л.Б., Горчаков В.Ю. Исследовано способность 14 штаммов молочнокислых бактерий рода Lactobacillus ассимилировать холестерин in vitro. Показано прямую зависимость между способностью лактобак-терий ассимилировать холестерин и сохранением ими жизнеспособности в агрессивных условиях желудочно-кишечного тракта, а также продукцией ими внешних протеолитичес-ких ферментов.
HYPOCHOLESTEROLEMIC AND PROTEOLYTIC ACTIVITY OF LACTIC ACID BACTERIA IN VITRO Starovoitova S.A., Oryabinska L.B., Gorchakov V.Yu. Fourteen strains of lactic acid bacteria of genus Lactobacillus were assessed for assimilation of a cholesterol in vitro. Direct dependence was shown between ability of lactic acid bacteria to assimilate a cholesterol and saving by them viability in the aggressive conditions of gastro-intestinal tract, and also products by them external photolytic enzymes.
1перхолестеринемт — це пато-лопчний стан, що характеризуемся тдвищеним накопичен-ням холестерину в орган1зм1 [1].
Ниш для терапи хворих з тдвищеним р1внем холестерину використовують р1зн1 л1куваль-ш засоби, зокрема шпб1тори фермент1в, що беруть участь у синтез! даного стерину з посе-редниюв, та засоби, що пщви-щують виведення жовчних кислот [2]. Але через наявнють не-бажаних поб1чних наслщюв при л1куванн1 такими препаратами Ух застосування практично мо-же бути обмеженим [3].
Тривалий час головним шляхом перетворення холестерину в орган1зм1 хазяУна вважали окислення ц1еУ речовини (як цик-л1чноУ структури, так I б1чних лан-цюг1в), катал1зоване цитохро-мом Р450 кл1тин хазяУна [4]. Але нин1 доведено, що разом з цим шляхом обм1н холестерину в ор-ган1зм1 хазяУна зд1йснюеться та-кож ферментними системами численних м1кроорган1зм1в, тим-часово або постмно присутн1х на слизових оболонках та шк1р1 [1].
Доведено, що резидентна I транзиторна м1крофлора хазяУна активно беруть участь у ме-табол1зм1 холестерину, який залежить вщ к1льк1сного та як1сного складу аеробних та анаеробних бактерм, ступеня анаеробюзу, джерела вуглецю, а також концентрацп у кишечнику жовч1, антим1кробних агент1в та 1нших фактор1в [5, 6].
М1кроорган1зми травного тракту можуть впливати на ме-табол1зм холестерину в орга-н1зм1 також I через вплив на ферменты системи кл1тин хазяУна, що синтезують ендогенний холестерин [7], а м1крооргашз-ми кишечника здатш до непря-моУ д1У, модиф1куючи синтез певних регуляторних сполук, як1 специф1чно регулюють ме-табол1зм холестерину або руй-нують ц1 регуляторн1 сполуки, тим самим поб1чно зм1нюючи
темпи утворення холестерину та жовчних кислот у печшцк Також OKpeMi компоненти мiкроб-ноТ клiтини (ендотоксин, мура-мiлдипептиди, зимозан та iн.) стимулюють синтез холестерину в органiзмi хазяТна [8].
Оскiльки джерелом ендоген-ного холестерину е не лише пе-чiнка, а i кл™ни вiйок кишечника, бактерп травного тракту суттево впливають на швид-кiсть оновлення кишкового ет-телю, тим самим регулюючи продукування ендогенного холестерину. Вщомо, що вмют холестерину у сироватцi кровi залежить вiд темпу його абсорбцп з кишечника, який пов'язаний з мiкроорганiзмами кишечника, здатними впливати на швид-кiсть переходу нейтральних стеришв крiзь кишечник, кон-центрацю у кишковому вмiстi iонiв (насамперед Са2+), наяв-нiсть i ступшь спорiдненостi ре-цепторiв кишечника до мiкро-органiзмiв, що беруть участь у трансформаци холестерину. Це доводить, що за наявност дея-ких бактерм на поверхнi акти-вованих Т^мфоци^в людини зменшуеться кiлькiсть рецепто-рiв, якi фiксують транспортнi форми холестерину [1, 7].
Ще одшею проблемою мк-робного метаболiзму, пов'яза-ного з обмiном холестерину, е те, що головним попередником холестерину ендогенного по-ходження е ацетат. Його утворення залежить вщ ферментаци анаеробними та мiкроаеро-фiльними бактерiями кишечника рiзних вуглецевих сполук. Навпаки, пропюнат, що утворю-еться у товстому кишечнику за анаеробноТ ферментаци вугле-водiв та жирiв, здатний знижу-вати рiвень холестерину у сиро-ватцi кровi за рахунок пригни чення його синтезу гепатоцита-ми [9]. Отже, будь-яке втручан-ня, що впливае на склад анае-робних бактерм кишечника, бу-де змшювати запас ацетату,
Е&Н*68
пропюнату та 1нших легких жир-них кислот в орган1зм1 хазяТна i, як наслiдок, шькють синтезо-ваного клiтинами холестерину.
Бактерп кишечника також здатнi викликати розкладання та трансформацiю, окрiм холестерину, також i жовчних кислот та стероТдних гормонiв [6]. Це вказуе на те, що змша концентрацiТ однiеТ з цих спо-лук iндукуватиме утворення або, навпаки, пригычення синтезу холестерину.
Шляхи, за допомогою яких молочнокисл бактерiТ вилучають холестерин, на сьогодш не з'ясованi до кiнця. Припускають iснування цто'Т низки механiзмiв, за допомогою яких молочнокис-лi бактерм знижують рiвень холестерину [10-12]. Ц механiзми можуть бути причетними до без-посередньоТ асимтяци холестерину баю^ями, зв'язування холестерину кштинними стiнками бактерiй, ферментативного руй-нування жовчних кислот, а також до фiзiологiчноТ дiТ кiнцевих про-дуктiв ферментаци жирних кислот з короткими бiчними ланцю-гами (а саме пропюнату). Нин бшьш експериментально обГ-рунтованими механiзмами е зв'язування холестерину кштин-ними стеками бактерiй та фер-ментативне розкладання жовчних кислот [1].
1ндигенна мiкрофлора кишечника активно бере участь у травнш функцiТ макрооргашз-му, що реалiзуеться через синтез рiзноманiтних ферментiв, якi здмснюють метаболiзм не лише холестерину, а й бшюв, лiпiдiв, вуглеводiв, нуклеТнових кислот, мiнеральних речовин, жовчних кислот та Ыших ком-понентiв [16].
Метою даного досшдження було з'ясування здатност мо-лочнокислих бактерiй роду Lactobacillus використовувати холестерин в якост единого джерела вуглецю та продуку-вати зовнiшнi протеолiтичнi ферменти.
Матерiали i методи. Об'ек-тами дослiдження були 14 шта-мiв молочнокислих бактерш роду Lactobacillus, отриманi з музею культур мiкроорганiзмiв кафедри промисловоТ бютех-нологiТ факультету бiотехнологiТ та бютехнки НТУУ "КП1": L. mu-rinus LE IBM B-7037; L. rhamno-sus LB3 IBM B-7038; L. sp. LB4; L. acidophilus+ L. rhamnosus (Institute Rossell INC, Canada); L.acidophilus EP317/402 (Нари
u
не); L. bulgaricus LB51; L. plan-tarum; L. acidophilus (Institute Rossell INC, Canada); L. rham-nosus (Institute Rossell INC, Canada); L. delbrueckii subsp. bulgaricus LB86 ВКПМ-В-5788; L. delbrueckii subsp. delbrueckii DSM20074; L. murinus
DSM20452; L. plantarum (Лак-тобактерин), L. rhamnosus V (Del-Immune).
Культивування молочнокислих бактерш провадили при 37оС на середовищi MRS.
З'ясування здатност лакто-бактерiй використовувати холестерин в якост единого джерела вуглецю вивчали на тврщкому середовищi такого складу (г): К2НРО4 — 2,0; MgSO4 - 0,2; MnSO4 — 0,05; NaCl — 5,0; дрiжджовий екстракт — 10,0; вода — 1 л. До середови-ща додавали рiзнi концентрацiТ холестерину (0,2%, 0,5%, 1,0%, 2,0%), розчиненого в ацетон та диспергованого за допомогою бус та струшування на качал ц при 200 об/хв. Контролем слу-гувало таке саме середовище з додаванням 1% глюкози та середовище без джерела вугле-цевого живлення [17].
Активнють позаклiтинноТ луж-ноТ протеази визначали у сере-довищi культивування через 24, 48, 72 та 96 годин вирощування методом Фолпа [18].
Результати та Ух обгово-рення. Даш щодо здатност молочнокислих бактерм вико-ристовувати холестерин наведено у табл. 1, з якоТ видно, що
Зростання лактобактерш
здатнiсть асимiлювати стерин молочнокислими бактерiями е штамовозалежним процесом. Лише штами L. delbrueckii subsp. bulgaricus LB86, L. bul-garicus LB51 та L. acidophilus (Canada) здатш були зростати на середовищi з уама взятими до експерименту концентраци ями холестерину.
Висока гiпохолестеринемiч-на активнють лактобактерш може бути опосередкованим показником Т'хшх онкопротек-торних властивостей. Доведено кореляцю рiвня холестерину в органiзмi з частотою появи злоякюних пухлин, особливо травного тракту. Бшьша части-на холестерину, що потрапляе до товстоТ кишки, перетворю-еться деякими бактерiями на копростанон та копрастонол. Участь цих метаболтв в Ыдуку-ваннi розвитку онкологiчних захворювань не встановлено, але Тх концентрацiя у кишечнику завжди значно тдвищена в осiб з високим ризиком роз-Таблиця 1 у присутност холестерину
Штам Контроль Концентрац1я холестерину, %
0,2 0,5 1,0 2,0
L.sp. LB4 ++++ - - - -
L.rhamnosus LB3 ++++ +++ ++ - -
L.delbrueckii subsp. bulgaricus LB86 ++++ +++ +++ ++ +
L.bulgaricus LB51 ++++ +++ ++ ++ +
L.delbrueckii subsp. delbrueckii DSM20074 ++++ - - - -
L.murinus DSM20452 ++++ ++ ++ - -
L.rhamnosus V(Del-Immune) ++++ ++ ++ + -
L.acidophilus (Cananda) ++++ ++ ++ + +
L.rhamnosus (Cananda) ++++ ++ ++ + -
L.acidophilus+ L.rhamnosus (Canada) ++++ ++ ++ ++ -
L.plantarum (Лактобактерин) ++++ - - - -
L.acidophilus EP317/402 ++++ + - - -
L.murinus LE ++++ +++ ++ - -
L.plantarum ++++ ++ ++ - -
Примтка: ++++ — гарне зростання культури; +++ — добре зростання культури; ++ — задовльне зростання культури; + — дуже слабке зростання культури; — в 'щсутн'ють росту культури.
69*Е&Н
витку пухлин. Припускаеться також, що холестерин сприяе пiдвищенню екскреци жовчi кишечником та тдвищенню внас-лiдок цього концентрацiï вто-ринних жовчних кислот, що ма-ють властивостi промоторiв раку, та високо)' токсичностi для епiтелiальних тканин сли-зово) шлунка [19].
Iншi дослiдженi штами лакто-бактерiй зростали при концен-трацiях холестерину 0,2%, 0,5%, деякi — при 1,0%. Лише штами L. sp. LB4, L. plantarum (Лактобактерин) та L. delbrueckii subsp. delbrueckii DSM20074 зовам не росли при згаданих концентра^ях холестерину, а штам L. acidophilus EP317/402 проявляв дуже слабке зростання при 0,2% холестерину у се-редовищк
Також сшд зазначити, що п-похолестеринемiчна дiя проби отикiв залежить не лише вщ ix здатностi впливати на обмш холестерину, але й не меншою мiрою — вiд здатност цих бак-терiй виживати за специфiчних умов ШКТ пiсля внесення до оргашзму [10-13].
Як показали попередш дос-лiдження, за збереженням життездатност в агресивних умовах ШКТ (рН, шлунковий сiк, жовч, хлорид натрю, фенол, ферменти травлення) мо-лочнокислi бактерiï можна було подтити на три групи:
□ Порiвняно високе збере-ження життездатност молочнокислих бактерiй в умовах ШКТ: L. delbrueckii subsp. bulgaricus LB86, L. rhamnosus LB3, L. rhamnosus V (Del-Immune), L. acidophilus (Canada), L. rhamnosus (Canada);
□ Середшй рiвень збережен-ня життездатност молочнокислих бактерш в умовах ШКТ: L. bulgaricus LB51, L. plantarum (Лактобактерин), L. delbrueckii subsp. delbrueckii DSM20074, L. acidophilus+ L. rhamnosus (Canada), L.murinus LE, L. acidophilus EP317/402;
□ Порiвняно низький рiвень життездатност молочнокислих бактерiй в умовах ШКТ: L. muri-nus DSM20452, L. plantarum, L. sp. LB4, L. plantarum.
Отже, проаналiзувавши збе-реження життездатност лакто-бактерiй в агресивних умовах ШКТ та асимтяцю ними холестерину, можна простежити пряму залежнють мiж цими двома параметрами.
Для уттзацп бiлкових ком-понентiв, що входять до складу
поживних середовищ, дуже важливим е рiвень продукцiï протеолiтичних ферментiв у молочнокислих бактерiй, який, як правило, корелюе з актив-нютю росту та накопиченням бюмаси клiтин. Дослiдження активностi зовнiшнiх протеаз молочнокислих бактерм показало, що активнють фермен^в стрiмко зростае протягом перших 24 годин культивування, а по™ йде на спад. Отримаш результати свщчать про те, що зовшшш протеолiтичнi фер-менти краще синтезуються мо-лодими кл^инами молочнокислих бактерiй. Це може свщ-чити про те, що пщ час присто-сування кттин до середовища культивування вщбуваеться синтез необхiдних на даний момент кттиш ферментiв, у тому чист i протеол™чних, для здатност асимiлювати новi джерела вуглецевого живлен-ня. Як показали дослiдження, здатнють асимiлювати холестерин молочнокислими бакте-рiями залежить не лише вщ на-явностi ферментiв, але й вщ )х-ньо) активностi.
За проявом протеолiтичноï активностi дослiдженi штами можна подтити на три групи:
1. Високоактивш: L. delbru-eckii subsp. bulgaricus LB86, L. murinus LE, L. acidophilus (Canada), L. rhamnosus (Canada), L. acidophilus+ L. rhamno-sus (Canada), L. rhamnosus V (Del-Immune);
2. Середньо[ активностi: L. bulgaricus LB51, L. murinus DSM20452, L. plantarum, L. rhamnosus LB3;
3. Низькоï активностi: L. sp. LB4, L. delbrueckii subsp. del-brueckii DSM20074, L. planta-rum (Лактобактерин), L. aci-dophilus EP317/402.
Аналiз протеолiтичноï актив-ностi лактобактерiй дозволив припустити, що протеол™чш ферменти, синтезованi молочнокислими бактерiями, можуть використовуватися у травшй функцiï макроорганiзмом за недостатньо[ активностi його власних ферментiв.
Отримаш у ходi експеримен-ту дан свiдчать про здатнiсть лактобактерiй знижувати кон-центрацiю холестерину in vitro, що опосередковано може вка-зувати на 1х ппохолестерине-мiчну та онкопротекторну дм in vivo. Високий рiвень накопи-чення зовнiшнiх протеолiтич-них ферментiв лактобактерiя-
ми вказуе на можливють засто-сування пробютиюв при розла-дах травлення, пов'язаних з не-достатнiстю вiдповiдних фер-ментiв в органiзмi хазяТна. Таким чином, можна зробити по-передшй висновок, що пробю-тичш препарати на основi лак-тобактерм можна застосову-вати як гiпохолестеринемiчнi препарати для зниження рiвня холестерину та для поповнен-ня вщсутшх протеолiтичних ферментiв для л^вання людей з розладами травлення, пов'язаними з недостатньою активнютю вiдповiдних фер-ментiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Мосiйчук С.М., Хоменко М.Б., Михайлова Т.С. та Ы. Пробюти-ки: можливiсть застосування при пперхолестеринемп // Ук-раТнський медичний часопис. — 2006. — № 2 (52). — С. 10-23.
2. Suckling K.E., Benson G.M., Bond B. et al. Cholesterol lowering and bile acid extraction in the hamster with cholesteramine treatment // Atherosclerosis. — 1991. — Vol. 89, № 2-3. — Р. 183-190.
3. Erkelens D.W., Baggen M.G., Van Doormaal J.J. et al. Clinical experience with simvastatin compared with cholesteramine // Drugs. — 1988. — Vol. 39, suppl. 3. — Р. 87-92.
4. Лопухин Ю.М., Арчаков А.И., Владимиров Ю.А., Коган Э.М. Холестериноз (Холестерин биомембран. Теоретические и клинические аспекты). — М.: Медицина, 1983. — 352 с.
5. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Т. II: социально-экологические и клинические последствия дисбаланса микробной экологии человека и животных. — М.: ГРАНТЪ, 2001. — 416 с.
6. Midtvedt T., Lingaas E., Carl-stedt-Duke B. et al. Intestinal microbial conversion of cholesterol to coprostanol in man. Influence of antibiotics // APMIS. — 1990. — Vol. 98, № 9. — Р. 839-844.
7. Homma N. Bifidobacteria as a resistance factor in human being // Bifidobacteria and Microflora. — 1988. — № 7. — Р. 115-121.
8. Lopes-Virella M.F., Virella G. Immunological and microbiological factors in the pathogenesis of atherosclerosis // Clin. Immunol. Immunopathol. — 1985. — Vol. 37, № 3. — Р. 377-386.
9. Jenkins D.J. The link between colon fermentation and syste-
Е&Н*70
mic disease // Am. J. Gastroenterol. — 1989. — Vol. 84, № 11. — Р. 1362-1364.
10. Gilliland S.E., Nelson C.R., Maxwell C. Assimilation of cholesterol by Lactobacillus acidophilus // Appl. Environ. Microbiol.
— 1985. — Vol. 49, № 2. — Р 377-381.
11. Danielson A.D., Peo E.R. Jr., Shahani K.M. et al. Anticholeste-remicproperty of Lactobacillus acidophilus yogurt fed to mature boars // J. Anim. Sci. — 1989. — Vol. 67, № 4. — Р 966-974.
12. Buck L.M., Gilliland N.E. Comparison of freshly isolated strains of Lactobacillus acidop-hilus of human intestinal origin for ability to assimilate cholesterol during the growth // J. Dairy Sci. — 1994. — Vol. 77, № 10.
— Р. 2925-2933.
13. Nielson J.W., Gilliland S.E. Variation in cholesterol assimilation by individual strains of Lac-tobacillus acidophilus and Lactobacillus casei from human intestines // J. Dairy Sci. — 1985.
— Vol. 68, suppl. 1. — P. 83.
14. Klaver FFA., van der Meer R. The assumed assimilation of cholesterol by Lactobacilli and Bifidobacterium bifidum is due to their bile salt-deconjugating activity // Appl. Environ. Microbiol. —
1993. — Vol. 59, № 4. — Р 1120-1124.
15. Noh D.O., Kim S.H., Gilliland S.E. Incorporation of cholesterol into the cellular membrane of Lactobacillus acidophilus ATCC 43121 //J. Dairy Sci. — 1997. — Vol. 80, № 12.
— P. 3107-3113.
16. Aocetal S., Matsuya-ma H. Effect of intestinal microflora of the absorption of soluble calcium in milk // J. Germfree Life Gnotobiol. —
1994. — Vol.24, № 1. — Р. 1123-1128.
17. Коваленко Н.К., Касумо-ва С.А., Мучник Ф.В. Скрининг штаммов молочнокислых бактерий, обладающих гипохо-лестеринемической активностью, и их практическое использование // Мкробюлопч-ний журнал. — 2004. — Вип. 66, № 3. — С. 33-42.
18. ГОСТ 20264.2-88 Препараты ферментные. Методы определения протеоли-тической активности.
19. Шендеров Б.А. Микроэкологические аспекты канцерогенеза // Антибиотики и химиотерапия. — 1990. — Вып. 35, № 3. — С. 165-170.
I*
18 вересня 2007 року св1й ювтей вщзна-чив професор кафед-ри ппени та екологи Донецького державного медичного университету 1м. М. Горького Юр1й Миколайо-вич Талакш.
1961 року Талакш Ю.М. закшчив саш-тарно-ппешчний фа-
положення про взае-мозв'язок загального i специф1чного у реак-ци-вщповд организму на дто екзогенних хи мiчних чинниюв.
За шщативою Тала-кша Ю.М. було органи зовано науково-дос-
НАШ1 ЮВ1ЛЯРИ
ЮР1Ю МИКОЛАИОВИЧУ ТАЛАК1НУ - 70 РОК1В
культет Донецького державного медично-го шституту за специ альнютю "саштарна справа". У цьому зак-ладi вш пройшов ус щаблi наукового зрос-тання: з 1961 року — асшрант, 1964 р. — асистент, 1969 р. — доцент. 1980 року пю-ля захисту дисертаци на здобуття вченого ступеня доктора наук став професором, ще за два роки очолив кафедру ппени та екологи. Вщ 1992 р. Юрм Миколайович — професор кафедри ппени та екологи.
Талакш ЮМ. зробив вагомий особистий вклад у ппену та еко-лопю як науку, предмет викладання i га-лузь дiяльностi. Вш е автором понад 300 друкованих праць, 2 монографм, 12 нав-чально-методичних поабниюв i наукових рекомендацм, 3 саш-тарних правил, 10 ви-находiв. Юрiй Миколайович пiдготував 3 доктс^в i 7 кандида-^в медичних наук. Ви-конанi ним до^джен-ня збагатили гiгiенiчну науку з проблеми токсично! дм малоТ ш-тенсивностi, зокрема визначили дто на ор-ганiзм людини важких металiв: свинцю, рту-т^ марганцю.
У центрi його наукових iнтересiв — екс-периментальний ана-лiз потенцiйноí небез-печностi дií на орга-нiзм факторiв вироб-ничого середовища i довкiлля та Тх ппеыч-не нормування, аналiз токсичноТ дií ксеноби отикiв, профiлактика хiмiчноТ патологií i препатологп профе-айного генезису. Ним сформульовано новi
лщну токсикологiчну лабораторiю Медичного уыверситету, на-уковим керiвником якоТ вш був. Проведенi у нiй оригшальы екс-перименти та дослщ-ження з токсикологи та ппеычного нормування оргаычних i неорга-ычних хiмiчних сполук, у тому чи^ з вико-ристанням методiв культури клiтин, дозволили обГрунтувати комплекс оздоровчих заходiв з профтакти-ки ТхньоТ несприятли-воТ дií, розроблено i використовуються у практик охорони здо-ров'я понад 70 норма-тивiв у повiтрi робочоТ зони i 20 — для атмосферного пов^ря.
Талакiн Ю.М. вiв i продовжуе вести ве-лику навчально-мето-дичну, наукову i гро-мадську роботу: з 1969 по 1971 рр. пра-цював деканом лку-вального факультету, очолюючи паралель-но профсшлковий ко-мiтет iнституту, з 1975 по 1988 рк вш — декан медико-профи лактичного факультету, з 1971 по 1984 рк неодноразово вико-нував обов'язки проректора з навчальноТ роботи, протягом 1978-1991 рр. — член ЦентральноТ навчаль-но-методичноТ комiсiТ з гiгiени та епщеми ологiТ Мiнiстерства охорони здоров'я СРСР. Протягом 40 роюв вш усшшно чи-тае лекцiТ студентам уах факультетiв унi-верситету.
Талак1н Ю.М. мае заслужений авторитет у наукових колах краУ-ни. Чверть стол1ття в1н е головою Донецького обласного наукового товариства ппенюлв I токсиколопв, членом правл1ння наукових товариств ппенюлв I токсиколог1в УкраУни, членом редакцмноУ ради журнал1в "Современные проблемы токсикологии", "Вестник гигиены^и эпидемиологии". Його пра-цю вщзначено нагоро-дами: медаллю "За доблестный труд" (1970), знаком "Отличник здавоохра-нения" (1974), медал-лю "Ветеран труда" (1990), значком "За отличные успехи в работе" Мшютерства ви-що1 I середньоУ осв1ти СРСР (1982).
У 2002 роц Юр1й Миколайович у склад1 авторського колекти-ву фах1вц1в Киева, Львова, Донецька та Дншропетровська от-римав Державну пре-м1ю УкраУни у галуз1 науки I технки за роботу "Важю метали як небезпечн1 для людини забруднювач1 дов-к1лля УкраУни: меди-ко-еколог1чн1 дослщ-ження, обГрунтування та досв1д впровад-ження профтактич-них заход1в".
Св1й юв1лей Юрм Миколайович зустр1в у кол1 друз1в, як1 зи-чать йому здоров'я, творчоУ наснаги, но-вих звершень, плщно'У роботи, благополуччя у родинн
Правлiння Укра'шського та Донецького обласного наукових товариств ппенюлв i токсикологiв,
Донецький державний медунiверситет,
редакцiя журналу "Довкшля та здоров'я".
71*Е&Н
