CC BY
27
Вюник Дшпропетровського унiверситету. Cepiя: геолопя, географiя. 25 (1), 2017, 33 - 40. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series: geology, geography. 25 (1), 2017, 33 - 40.
Doi: 10.15421/111705 http://geology-dnu.dp.ua
УДК 502.64:551.32 (477.74)
Геолопчна пам'ятка природи «Висачкчвський соляний купол» В.В Манюк, А.В. Масенко
Днiпропетровський нацюнальний yuieepcumem iMem Олеся Гончара, Днтро, e-mail: manuk-geo@mail. ru
Мета роботи - висвгглення особливостей геолопчно1 будови ушкального витвору природи «Висачювський пагорб» i визнання важливим об'ектом геолопчно1 спадщини. Проаналiзовано тривалий шлях 1стор11 накопичення знань щодо походження соляно1 структури та широкий спектр змши поглядiв дослвдниюв купола на його виникнення ввд дайково!" теорй' до солянокупольно!". Установлено важливу роль М.С. Шатського не тшьки у змiнi поглядiв на походження дiапiровоl структури, але й у першому прогнозi перспектив солянокупольних структур Дншровсько-Донецько!" западини (ДДЗ) на нафту i газ. Критично розглянуто спроби штерпретаци виникнення Висачювського купола внасл1док постолiгоценового вулканiзму. Охарактеризовано лiтолого-петрографiчний i мiнералогiчний склад осадово-вулканогенних утворень за сучасними даними та 1х схожкть i синхронн1сть 1з вулканiтами басейну р. Мокра Волноваха. Розглянуто деяю теоретичнi основи проблеми соляних д!ашр!в ДДЗ, 1х структурно-тектошчне, формацiйне i вiкове положення, зв'язок 1з галотектокiнезом. Наведено результати вивчення верхньофранських брахшпод у вапняках кепроку Висачкiвського соляного купола, отриманi ще у 1936 р. О.М. Куцибою, яю дозволили встановити в1к солей як девонський. Розглянуто питання визнання соляного д!атризму як одного з найбшьш сприятливих чинник1в розвантаження глибинних термальних вод, а також як каналу надходження в породи осадового чохла мантшних ексгаляцш у зв'язку з 1х притаманнiстю до глибинних розлом!в фундаменту, та в1дпов1дно надходження вуглеводшв i рудовм1сних флющв у верхш структурн1 поверхи. Завдяки проведенню за участю автора робгг з швентаризацй", каталопзащ1 i створення бази даних геолопчних пам'яток природи Украни та подальшого 1х мон1торингу визначено роль геолопчно!' пам'ятки «Висачкiвський соляний купол» у природно-заповвдному фонд! Укра'ши, встановлено и велике кторичне, рекреацiйне, навчально-пiзнавальне та науково-практичне значення як ушкально1 пам'ятки природи, гвдно1 мiжнародного р1вмя заповiдання. Ключовг слова: геологгчна пам'ятка, Висачки, dianip, соляний шток, дгабаз, базальт, ДДЗ
The geological nature monument «Vysachkivskyi salt dome» Manyuk V.V., Masenko A.V.
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, e-mail: manuk-geo@mail.ru
The objective of this work is to describe the features of the geological structure of a unique natural site "Vysachkivsky pahorb" ( the Vysachkivsky dome ) and its recognition as a significant object of geological heritage. We analyzed the long history of accumulation of knowledge on the origin of the saline structure and the wide range of changes in the thinking of dome researchers regarding its origin, from the dyke theory to the salt-dome structure theory. The significant role of M.S. Shatsky was highlighted, who not only changed the state of thinking on the origin of the diapir structure, but also made first prognosis of prospects of the saline-dome structures of the Dnieper-Donets Rift for oil and gas extraction. This article critically considers the methods of interpretation of the formation of the Vysachkivsky dome as a result of post-Oligocene volcanism, describes the lithological-petrographic and mineralogical compound of the depository-volcanogenic formations according to the contemporary data and analyses its similarity and synchronism with vulcanites of the Mokra Volnovaha river basin. The article considers some theoretical approaches to the problem of saline diapirs in the Dnieper-Donetsk Rift, their structural-tectonic, formation and ancient origin, connection with halotectokinesis, presents the results of studying the Upper-Frasnian brachiopods in limestones of the Vysachkivsky saline domes cap rock, obtained by O. M.Kutsyba in 1936, which made it possible to date the salt to the Devonian era. The article considers the question of recognizing saline diapirism as one of the most favourable factors of deep thermal water discharge, and also as a channel of mantle exhalations penetrating into rocks of sedimentary cover due to their tendency to accumulate in deep-seated faults of the basement, and correspondingly as a channel for hydrocarbon and ore-bearing fluids to reach the upper structural levels. Work on inventory, cataloguing, and creating a data base on geological natural relics of Ukraine, conducted with the authors' participation, has identified the place of the geological relic the Vysachkivsky saline dome in the nature-conservation fund of
Ukraine, and established its significant historical, recreational, scientific and educational and scientific-practical value as a unique natural relic, worthy of protection at international level.
Keywords: geological monument, Vysachki, diapirs, salt stock, diabase, basalt, DDD
Вступ. У мальовничш мюцевосп мiж селами Висачки, Тишки та Козубiвка в межах Лубенського району Полтавсько! област прича!вся серед заростей дерев i кущiв невеликий затоплений кар'ер iз залишками Висачювсько! солянокупольно! структури. Структура являе собою геологiчну
пам'ятку природи мiсцевого значення з площею 22,9 га, шдпорядковану Вовчицькiй сiльськiй рад^ заповiдану у 1969 р. з метою збереження для нащадкiв ушкального прояву соляно! тектонiки в межах Дншровсько-Донецько! западини (ДДЗ) (рис.1).
Рис. 1. ПШвшчно-схвдний схил кар'еру з видобутку дiабазiв Висачкiвського дiапiру
Залишки купола вiдпрепарованi не тiльки екзарацшною дieю льодовикiв,
флювiогляцiальними процесами, бшьш пiзнiми ерозiйно-денудацiйними процесами, але й значно бшьшою мiрою тривалим видобутком дiабазiв i базальтiв для потреб бущвництва. В сучасному рельeфi це хаотично розкидаш скелясто-бриловi останцi серед терасовано! низовинно! рiвнини межирiччя рiчок Сула та Удай.
Виклад основного матерiалу. Першi вiдомостi про висачювсью дiабази наведенi у працях Н.Д. Борисяка (1867), В.Блюмеля (1867), К.М.Феофшактова (1875, 1876), Е.Соломко (1884), О.В.Гурова (1888), П.Я. Армашевського (1883,1903), Крокоса В.1. (Krokos V.I., 1929), Дмитрieва М.1. (1935).
О.В.Гуров (Gurov O.V., 1888) та Ф.Левiнсон-Лессiнг (Levinson-Lessing F.Yu., 1890) постання Висачкiвського пагорба пов'язували навггь i3 дiяльнiстю льодовика, що не давало жодного пояснення щодо наявностi тут базальтiв i дiабазiв.
Найбiльш детально Висачкiвський купол був дослщжений I.A. Морозевичем упродовж 1901 - 1903 роюв. Роботи виконувалися Геологiчним комiтетом мiнiстерства
землеробства на замовлення Полтавсько! губернсько! земсько! управи, у власност яко!
була частина каменярень. Приводом для робгг було питання оцiнювання запашв дiабазiв. Морозевич I.A. зробив припущення, що дiабази Висачок можуть бути одного вшу з дiабазами Берестовця i являють собою дайку (рис. 2).
В.Н. Чирвшський (1928) на пiдставi власних спостережень та лтературних даних дшшов висновку, що дiабази Волинi, ефузивш утворення Висачкiвського пагорбу та вулкашти долини р. Мокра Волноваха належать однш тектонiчнiй зонi, яка територiально збiгаeться з пiдняттям Карпинського.
Першим спростовуе дайкове походження Висачкiвського шдняття М.С. Шатський, який вважав, що породи, яю складають це шдняття, залягають у виглядi штока, зумовленого соляною тектошкою (Shatskyi M.S., 1931). За впливу засновника сучасно! соляно! тектонiки Ф.Трасхейма (Trusheim, F., 1960), а також виходячи з того, що в Техас i в Казахстан були вiдкритi родовища нафти i газу, пов'язанi з соляною тектошкою, М.С. Шатський першим прогнозував можливють вщкриття подiбних родовищ у ДДЗ (Shatskyi M.S., 1931) (рис. 5). Прогноз його був тдтверджений у 1935 р., коли буровою свердловиною в райош м. Ромни була отримана перша нафта, а в подальшому вщкрит численш родовища нафти i газу
Рис. 2 Фото Í3 звпу про польовi дослiдження Морозевича I.A. ^ÍBa) Припускаеться, що разом Í3 Морозевичем на фото Вернадський B.I. (Pazynych V.G., 2009).
За його даними Висачювський пагорб складався Í3 шести виходiв каменю, на яких здшснювався видобуток дiабазiв в шести каменоломнях (Morozevitch I.A., 1903) (рис. 3, 4).
Таку точку зору тдтримував i О.М. Куциба, який у 1936 р. на пiдставi вивчення верхньофранських брахюпод у вапняках кепроку Висачювського соляного купола, вперше встановив вш солей як девонський (Kutcyba A.M., 1937) (рис. 6). Тут Д.С. Айзенвергом були визначенi Spirifer (Theodossica) evlancicus Nal., Mytilarca incinata (Eichw.), Spirifer (Theodossica)
tanaicus Nal., Arca elytra Ven., xapaKTepHi для евлашвського i воронецького ropH30HTiB франського ярусу (Геол. карта СССР, 1972). Верхньодевонський вш eфузивiв соляних куполiв був пiдтвepджeний палeонтологiчно також ятд час дослiджeннi керну Чершпвсько! опорно! свердловини. Тут були визначеш Buchiola sp. (Налiвкiн Д.В.) та Cardiola sp. (Шульга А.М.). Кpiм того А.М. 1щенко там знайдeнi верхньодевонськ споpо-пилковi комплекси (Geology USSR, 1958).
Рис. 3 Дослвдження розрiзу кар'ера з видобутку дiaбaзiв (Í3 звпу I.A. Морозевича) (Pazynych V.G., 2009)
Рис. 4 Захвдне зaкiнчення Висачювського пагорбу за M.I Дмiгрiевим (Pazynych V.G., 2009)
Рис. 5. Типовий po3pi3 будови соляного дiапiру (Martin P. A., Michael R., 2017)
т.. \
4 : /
Рис. 6. Spirifer sp. з в1дклад1в франського ярусу верхнього девону
Але були й iншi гшотези щодо походження цього пагорба. Сельський В.О. (1940), на вщмшу вщ М.С. Шатського, вважав, що невелик маси солi, якi мiстяться у девонських вщкладах, не достатнi для утворення структур, подiбних Роменськiй i Висачювськш, та винесення на поверхню дiабазiв (Sel'skiy V.A.,1940). На його думку причиною виливiв дiабазiв були регюнальш тектонiчнi рухи, завдяки яким дiабази пiднiмалися по ослаблених зонах та на
своему шляху захоплювали фрагменти вмщуючих порiд разом i3 сiллю. Тобто не сiль винесла дiабази на поверхню, а дiабазова iнтрузiя створила сприятливi умови для втшення солi i формування соляних дiапiрiв (Geology USSR, 1958).
В.Г. Бондарчук розглядае ефузиви ДДЗ як наслщок коливальних рухiв та утворення розломiв, по яких основна лава виливалася на поверхню соленосних товщ девону (Bondarchuk,
V.G., 1946). Виходячи з анатзу геофiзичних даних, автор дiйшов висновку, що базальтовi породи утворюють вiдокремленi покриви, тд якими залягае соленосна девонська товща. В той час були вiдомi тiльки Роменська i Висачювська структури, тож не дивно, що за вщсутност геофiзичних даних i результатiв бурiння виникли подiбнi спроби тлумачення виходiв дiабазiв на поверхню.
Попри здоровий глузд та переконливi геолопчш данi щодо вiдсутностi в Дншровсько-Донецькiй западинi будь-яких проявiв постол^оценового вулканiзму, i в наш час е прихильники молодого вулканiзму, виразом якого е так звана «Висачювська дайка» (Pazynych V.G., 2007, 2009). Визнати цю хибну щею - все одно, що припустити, що Карпати i ДДЗ мають однаковi вiковi етапи розвитку або, наприклад, очiкувати виверження вулкану в наш час на Укра!нському щить По-друге - свiту доведеться взагалi вiдмовитися вiд визнання юнування солянокупольно! тектонiки (Peel F.J., 2014).
У подальшому глибинним бурiнням були виявлеш Дмитрiвська, Луговиковська,
Ромоданiвська, Полтавська, Радченювська, Позднякiвська, Каплинцевська, Солоницька Перещепинська та багато iнших соляних структур.
Важко встановити, з якого часу розроблялися вулкашчш породи купола, але припускаеться, що це могло бути ще в кам'яну добу (РаЕупуеЬ У.О., 2009). Припинено його експлуатащю у 1964 р., а 1969 р. об'екту надано статус геолопчно! пам'ятки мiсцевого значення. Висачкiвська солянокупольна структура була вщбита у рельефi до того, як почали розробку дiабазiв, горбом iз двома вершинами, витягнутими в швшчно-захщному напрямку з розмiрами 1,5 х 3 км та близько 54 м заввишки. Кам'яна сшь розкрита бурiнням в штервалах глибин 40 - 315м. Сшь мае шрий та оранжевий колiр завдяки глинястим домiшкам, середньо-крупнозениста з включеннями кальциту та анпдриту, з вкрапленiстю дрiбнодисперсного триту. Потужним соляним штоком на поверхню винесенi брили базальтiв, туфобазальтiв, туфобрекчш та долеритiв iз включеннями мщних озалiзнених вапнякiв та гiпсу (рис.7).
Рис. 7. Мальовничий ландшафт, створений породами, винесеними Висачювським соляним штоком
Висачювський дiапiр являе собою палеозойську складку, ускладнену девонською сшлю. Соляне ядро оточене потужною оболонкою тектошчно! брекчп. Пiвденне крило Висачювського штоку обмежене на пiвднi неглибоким прогином iз крутим падiнням пласпв у вiдкладах палеозою. Характерне штенсивне брекчiювання порiд, розвиток продуктiв зв^рювання. В брекчiях в iнтервалi 138,6 - 172,6 м спостерталися краплi та примазки важко! нафти.
Ирокластичш породи та уламки дiабазiв, за даними В.Я. Клименко, утворюють навколо
соляного дiапiру суцшьне кiльце, потужшсть якого - декiлька десяткiв метрiв (К1утепко У.Уа., 1950). Дiабази Висачювсько! структури являють собою темно-бурi, часто сильно озалiзненi породи. Залишки устутв кар'еру височiють над рiвнем озера, яким затоплено дно виробки, на 15 - 20 м (рис. 8, 9, 10). Дiабази вщ афаштово! до середньозернисто! структури, сильно змшеш, катаклазованi. Характерною мiкроструктурою е оф™ва, трапляеться долеритова, а в афаштових вiдмiнах iнтерсертальна та зрщка пiлотакситова. Головними породоутворюючими мiнералами е
плагюклаз i шроксен. Втоpиннi мiнepали хлоритом, серицитом, карбонатами з незначною представлеш альбiтом, пpeнiтом, амфiболом, кiлькiстю магнетиту та шьмешту.
Рис. 8. Геолопчна пам'ятка природи «Висачкiвський соляний купол»
Вважасться, що eфузивнi утворення Висачювського купола синхpоннi
верхньодевонським вулканiчним породам басейну р. Мокра Волноваха, з якими вони тотожш за складом, характеризуються тдвищеним вмiстом титану, калiю та затза, на вiдмiну вiд iнших подiбних утворень (Geology USSR, 1958).
За результатами сучасних дослщжень девонських соленосних утворень ДДЗ детально
висв^лено особливосп !х лiтогeнeзу (Lukin A.Ye., 1997), поширення соленосних фоpмацiй в конкретних структурах западини з урахуванням гeофiзичних даних (Gavrish, V.K., 2001), гeохiмiчних особливостей соленосних поpiд девону (Petrichenko O.I., 1974), дослiджeно стpуктуpно-тeкстуpнi властивост piзних типiв солей з багатьох дiапipових структур (Khrushcov D.P.).
Рис. 9. Висачювський i Солоницький дiапiри на кари дочетвертинних вiдкладiв
Рис. 10. Затоплений кар'ер 1з залишками соляного дiапiру
У pозpiзах верхнього девону ДДЗ видiляють двi солeноснi формацл: верхньофранську та нижньофаменську. Рiзноманiття соляних структур зумовлене галотeктокiнeзом. За Н.П. Сюмаром Висачкiвська структура належить до одного з трьох титв pозpiзiв верхньофрансько!
соленосно! формацл, а саме палотектошчно збiльшeного (сшь пiдiймаe та пiдpиваe вищeзалягаючi породи, що зумовлюе формування потужних солянокупольних структур (Siumar N.P., 2012). Установлено, що практично всi соляш дiапipи ДДЗ пpиуpочeнi до тектошчних вузлiв та найбiльш важливим е той
факт, що соляний дiапiризм е одним i3 найбiльш сприятливих чинникiв розвантаження глибинних термальних вод, а також каналом надходження у породи осадового чохла мантiйних ексгаляцiй у зв'язку з 1х притаманнiстю до глибинних розломiв фундаменту (рис.11, 12). Соляний
дiапiризм - це не тшьки структурний еквiвалент, що створюе провщш канали i локальнi структури, а й чинник перюдично1 активiзацiï та, вщповщно, надходження вуглеводнiв i рудовмюних флюïдiв в верхнi структурнi поверхи (Zagorodnov A.V., 2013).
Рис. 11. Висачювський i Ромоданiвський солянi куполи на геологiчнiй KapTi Геол. Карта СССР, 1971)
Рис. 12. Геолопчний po3pi3 вхрест простягання Дншровсько-Донецько!' западини
Висновки. Iнвентаризацiя, каталогiзацiя та створення комп'ютерноï бази даних геолопчних пам'яток природи Украïни, якi ми проводили у 2003 - 2004 роках, а також подальший мошторинг об'екпв геологiчноï спадщини дали можливють визначити сучасний стан Висачкiвського пагорба, його велике науково-практичне, юторичне та рекреацiйне значення як ушкально1' пам'ятки природи, гiдноï мiжнародного рiвня заповiдання (Geosites of Ukraine, 2011).
Б1блшграф1чш посилання
Armashevskyi, P. Ya. 1883. O geologicheskom stroenii s. Isachek Poltavskoj gubernii. [On the geological structure Isachek village of Poltava province] Notes of the Kiev Society of Naturalists. Vol. X, Issue 1, 37 - 43. Bondarchuk, V.G. 1946. Geologichna struktura URSR. [The geological structure of the USSR]. Institute of Geological Sciences. Kyiv, Kyiv University, 124 p. (in Russian) St. Feofilaktov, KM. 1876. O postroenii Isachkovskogo bugra. [On the construction of Isachkovskyi hillock]. Proceedings of the Petersburg Society of Naturalists, Vol.VII, 45 - 65.
Gavrish, V.K., 2001. Vlijanie glubinnyh razlomov i tektonicheskih zon na rasprostranenie devonskih solej v Dneprovsko-Doneckom riftogene. [Influence of deep faults and
tectonic zones on the distribution of Devonian salts in the Dnieper-Donetsk rift]. Geol. Jour., 4. 60 - 68 (in Russian)
Geology USSR. 1958. Ukrainskaja i Moldavskaja SSR. Ch.1 Geologicheskoe opisanie platformennoj chasti. [The Ukrainian and Moldavian SSR. Part 1 Geological description of the platform part]. Moscow: Gosgeoltekhizdat. 822 - 827 (in Russian).
Geolohichni pam'iatky Ukrainy. 2011. [Geosites of Ukraine]. The team of authors in 4 volumes, Russ. and Eng. languages, Kyiv, Vol. IV, 280 p.
Gurov, A.V. 1888. Geologicheskoe opisanie Poltavskoj gubernii. [Geological description of Poltava province]. Report to Poltava province. Zemstvu. -Kharkov: Tipogr. M. F. Zilberberg, 402 - 403 (in Russian).
Dmitriev, M.I. 1935. K morfogenezu Isachkovskogo holma. [To the morphogenesis of Isachkovsky Hill]. News of Geographical Society, Vol. 67, 1, 3 - 20.
Khruschov, D.P. 1974. Galogennye formacii devona. [Halogen formations of the Devonian]. Forecast of mineral deposits. Kiev: Science. Dumka, 75 - 85 (in Russian).
Klymenko, V.Ya. 1950. Novi dani pro tektonichnu budovu Dnirovs'ko-Donec'koi zapadyny. [New data on tectonic structure Dnirovsko-Donets basin]. Geol. Journ. USSR Academy of Sciences, Vol. X, c. 4. (in Ukrainian).
Krokos, V.I. 1929. Chetvertynni vidklady Lubenshhyny. [Quaternary deposits of Lubenschyna]. Ukrainian regional Bulletin Board. 14, 6 - 17 (in Ukrainian).
Kutcyba, A.M. 1937. Dejaki novi dani do budovy Isachkivs'kogo soljanogo kupola. [Some new data structure to Isachkivskyi salt dome]. Geol. Journ. USSR Academy of Sciences, Vol. IV, №1. (in Ukrainian).
Levinson-Lessing , F.Yu. 1890. Materialy k ocenke zemel' Poltavskoj gubernii. [Materials for the evaluation of land Poltavska province]. Vol. 2. Lubenskyi district. -St. Petersburg,: Typohr. Evdokimov E., 23. (in Russian).
Lukin, A.Ye. 1997. Lytogeodynamycheskye faktory neftegazonakoplenyja v avlakogennyyh basejnah. [Lithogeodynamic factors of oil and gas accumulation in aulacogenic basins]. Kiev: Science Dumka, 224 p. (in Russian).
Martin, P. A. Jackson, Michael R., 2017. Salt Tectonics: Principles and Practice. Cambridge university press, 514 p.
Morozevitch, I.A. 1903. Geologicheskoe stroenie Isachkovskogo holma. [Geological structure of Isachkovsky hill]. Proceed. Geol. Com., New Ser., Issue 7, 11 - 17.
Pazynych, V.G. 2007. Geomorfologichnyj litopys Velykogo Dnipra. [Geomorphological chronicle of the Great Dnieper]. Nizhyn: HIDROMAKS, 64. (in Russian).
Pazynych, V.G. 2009. Do problemy vyznachennja viku Vysachkivs'koi' dajky. [The problem of determining the age Vysachkivskoyi dikes]. Visn. Kyyivsk. nat. University, V. 56. (in Ukrainian).
Peel, F.J., 2014. How do salt withdrawal minibasins form? Insights from forward modelling, and implications for hydrocarbon migration. National Oceanography Centre, University of Southampton Waterfront Campus, European Way, Southampton SO14 3ZH, United Kingdom/ Tectonophysics 630 (2014) 222235, doi: dx.doi.org/10.1016/j.tecto.
Petrichenko, O.I., Slivko E.P., Schaidetska, V.S. 1974. K uslovijam formirovanija devonskoj soli Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. Perspektivy poiskov iskopaemyh v
Dneprovsko-Doneckoj vpadine. [To the conditions for the formation of the Devonian salt of the Dnieper-Donets basin. Prospects for the search for fossils in the Dnieper-Donets basin]. - Kyiv: Science Dumka, 110 - 123. (in Russian).
Shatskyi, N.S. 1931. K voprosu o proishozhdenii romenskih gipsov i porod Isachkovskogo holma na Ukraine. [To the question of the origin of the Romny gypsum and the rocks of Isachkovsky Hill in Ukraine]. BMUIN, Dep. Geol., Vol. IX, 3-4. (in Russian).
Sel'skiy, V.A. 1940. Osnovni rysy tektoniky Dniprovs'ko-Donec'koi zapadyny v svitli rezul'tativ geofizichnyh robit. [The main features of tectonics Dnieper-Donets basin in the light of the results of geophysical surveys.] Bull. Stalin I.V., Moscow, Publishing House of the Academy of Sciences, 45 -50.
Siumar, N.P. 2012. Geologo-litologichni osoblyvosti verhn'ofrans'koi' solenosnoi' formacii' devonu Dniprovs'ko-Donec'koi' zapadyny.
[Geological and lithological features Upper Fransnian salt formation Devonian Dnieper-Donets basin]. Proceedings of the Institute of Geological Sciences of Ukraine. Vol. 5, 123129.
Trusheim, F., 1960. Mechanism of salt migration in northern Germany. Am. Assoc. Pet.Geol. Bull. 44, 1519 - 1540.
Volkov, N.G. 1977. Lokal'nye morfostruktury Dneprovsko-Doneckoj vpadiny. [Local morphostructures of the Dnieper-Donets basin]. - Kyiv: Naukova Dumka, 66 - 72.
Zagorodnov, A.V. 2013. Intruzivnye vnedrenija i soljanye diapiry kak kanaly massoperenosa. [Intrusive intercalation and salt diapirs as channels of mass transfer]. V.N. Karazin Kharkiv. Nation. Univ. Bulletin., Series "Geology - Geography - Environment», 1084, Vol. 39, 65 - 71.
Hadiuwna do pedKoneaii 24.03.2017p.
