CC BY
45
Вюник Дншропетровського унiверситету. CepiH: геологiя, географiя. 2016. 24 (1), 139-143. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series geology, geography. 2016, 24 (1), 139-143.
doi: 10.15421/111621
http://geology-dnu.dp.ua
УДК 502. 91:55(477)
Перспективи створення мереж1 геопаркчв в УкраТш В. В. Фундова
Днтропетровський нацiональний yuieepcumem шет Олеся Гончара, Днiпропетровськ, Украша, e-mail: vfundovai@gmail.com
Бшьшкть найщкавших i найв1дом1ших мкць на Земл1 пов'язана з р1зноманггними геолого-геоморфолог1чними ут-ворами. Часто люди оселялися безпосередньо в таких мкцях чи неподал^ використовували 1х для оборони або про-ведення культових обрядiв. 1з часом змiнювалися значення та функцп таких мiсць - вони стали важливими для вив-чення !стор!1 Землi, демонстрування рiзних геолого-геоморфологiчних процесiв та утворених ними форм рельефу, а також набули значення як туристичш об'екти мкцевость Одночасно з посиленням iнтересу до об'екпв геоспадщини та збiльшення юлькост бажаючих 1х вiдвiдати постала проблема 1х збереження i рацiонального використання, а також зросла необхвднкть подальшого вивчення цих об'ектiв. Тому почали створювати геологiчнi парки. На теренах Укра'ши також е багата та рiзноманiтна геологiчна спадщина та розвинута мережа природних ландшафтних парки!, але саме питання створення геологiчних парки! постае дуже гостро. Мета науково!" прац - обгрунтування необхвдносл створення геомаркiв на територil Украши. Проведено аналiз та узагальнення роботи, яка вже здшснена на шляху до збереження геолопчно1 спадщини. Видшено низку головних проблем на сьогодш, що постають перед ученими-гео-логами та потребують швидкого вирiшення. Також у статт наведено короткий огляд геологiчних об'ектiв, найбiльш перспективних для створення на 1х територiях геолопчних парки!.
Ключовг слова: геологгчт памятки (геосайти), геояоггчт парки (геопарки), геологгчна спадщина, природно-заповгдний фонд
Prospects of creating of network geoparks in Ukraine V. V. Fundova
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, e-mail: vfundovai@gmail.com
Majority of the most interesting and famous places in the world associated with various geological and geomorphological formations. Most people settled directly at or near such places, use them for defense or hold religious ceremonies. Over time the value and functions of such places has changed. They have become important for the study of the Earth's history, demonstrating various geological and geomorphological processes and resulting forms of relief. They also gained importance as tourist sites terrain. People were more interested in objects of the geological heritage and the number of people willing to visit them was more. The problem was their conservation and rational use, and need for further study of these objects increased. So people have been started creating geological parks. The territory of Ukraine also has a rich and varied geological heritage and the development of network natural landscape parks, but the question of creation of geological parks is very serious. The purpose of research is to rationale the need for geological parks in Ukraine. The analysis and generalization of work was conducted, which has already been accomplished on the way to the conservation of geological heritage. Several major problems highlighted as of today, with which geologists have encountered and which require quick solution. Also, a brief overview of geological objects was introduced at work. These objects are the most promising for the creation in their territories geological parks. Namely, it is geological objects Eagle's Nest, Podil'ski Tovtry, Bug Gard, outcrop Stylske, Stone Tombs (Kamenny Mogile), Vysachky' salt dome, glaciotectonic mountain Piviha in Poltava region, basalt columns «Ivanova Valley», Zacharovana Valley (Smerecov a Stone), Kanevsk glaciotectonic mountains.
Key words: geological monuments (geosites), geological parks (geoparks), geological heritage, Nature Reserve Land
Вступ. Геопарки - це переважно великоплощинш природоохоронш територп, яю охоплюють мюцевосп з ушкальними демонстрацшними властивостями фрагменпв геолопчно! еволюцй Землi та спрямоваш на !х широке наукове, освггне та традицшно-господарське використання. Геолопчш пам'ятки, як найважливш1 складов1 геопарюв, слугують мюцем першого знайом-
ства людей з р1зноман1тними аспектами природного св1ту, а також об'ектом туризму.
Акгуальшсть дано! теми безперечно стосуеться й Укра!ни. Адже територ1я Укра!ни теж мае надзви-чайно багато р1зноман1тних, а подекуди ушкальних об'екпв, вартих уваги всього св1ту. 11 ютор1я багата на геолопчш поди, а сучасне геолопчне середови-
ще щкаве великою рiзноманiтнiстю, а це важливий аргумент для створення геолопчних паркiв на И територп.
Матерiали та методи вивчення. В Укра1ш вже тривалий час ведуться розмови щодо створення геопаркiв, про що свiдчать численнi науковi статтi з проблем охорони та вивчення геооб'екпв. Великий внесок у справу виявлення та збереження геолопчно1 спадщини робить украшська спшка ProGEO. Одним iз найважливiших заходiв необхiдностi збереження об'екпв геолопчно1 спадщини в нашiй крш'ш стало проведення V Мiжнародного симпозiуму ProGEO (Кшв, Кам'янець-Подiльський) у 2006 рощ. Державна геолопчна служба оргашзувала вивчення геолопчних пам'яток природи Украши, результатом чого стали не тшьки звiти про виконанi роботи, а й тдготовка до видання двомовного чотиритомника «Геолопчш пам'ятки Украши» та видання перших двох томшв (захiднi регiони Украши та Украшський щит) (Bezvynniy, Bileckij, воьгоу, 2006).
Вищi навчальнi заклади прагнуть дати якомога ширшу базу знань, а також залучати активну, не-байдужу молодь до проблем охорони пам'яток природи, для чого й включають до геолопчних практик вщвщування студентами геоспадщини. Так, у 2014 рощ Дшпропетровський нацiональний унiверситет забезпечив сво!м студентам практику на основi геотуристичного шляху, створеного в рамках проекту «Гео-Карпати». Вiн пролягав по карпатських територiях Пiдкарпатського воеводства на територп Польщ1 та Льв1всько! обласп в Укра1ш. Отож тд час навчально! практики студенти не тшьки закршлять пройдений матерiал, а й отримають новi знання. У таких оргашзованих ви!здах, де можна все поба-чити на власш очi та самостiйно вивчити, виникае бшьший iнтерес до геологiчних об'екпв, !х подаль-шого дослiдження та захисту.
Також iз 2012 року до програми навчання студенпв геолопчного напрямку Дншропетровського нацiонального унiверситету iменi Олеся Гончара включено новий курс «Мошторинг об'екпв геолопчно! спадщини» (Мапуик, 2014). Важлива частина курсу - ознайомлення та аналiз нормативно-законодавчо! бази Украши вщносно об'екпв природно-заповщного фонду в цшому i геолопчно1 спадщини зокрема. Розглядаеться порядок створення та прийняття територп та об'ектiв природно-заповщного фонду. До курсу також входить бшьш детальний огляд геолопчних пам'яток Украши. Дослiджуеться проблема створення та розвитку м1жнародних геопарюв, у рамках яко! оцiнюються перспективи геопаркiв, та встановлення об'ектiв першочергового значен-ня. Навчальний курс придшяе увагу й туристич-
ному аспекту використання пам'яток з метою !х популяризацп та охорони. Курс передбачае й прак-тичну частину: шдивщуальна робота зi складання опису конкретних геосайтiв Укра1ни, де кожен студент також додае власш пропозицп щодо бшьшо1 популяризацil та бшьш ретельного збереження того чи шшого об'екта. Такий курс - позитивний крок у напрямку залучення ак-тивно1 молодi до сучасних проблем захисту геолопчних об'екпв та проблем створення геопарюв на теренах Украши.
Цшеспрямоване вивчення та облш геологiчних пам'яток - порiвняно новий напрям геолопчних дослщжень. Але в Украlнi давно ведеться активна дiяльнiсть з вивчення та збереження геолопчно1 спадщини, що дае сво! плоди. Сьогоднi на порядку денному стопъ питання обгрунтування { створення в Украlнi геопарюв та включення !х до Свропейсько1 мереж1 геопаркiв (Ivchenko,1998).
Так, одним з яскравих приклад1в тако1 дшльносп е створення комплексу ун1кальних об'екпв геолог1чно1 спадщини Кривор1зького зал1зорудного басейну, якому можна дати за однойменним геосайтом загальну назву «Орлине гшздо». Ероз1я р1чок Саксагань та 1нгулець розкрила фрагменти одного з найбшьших у свiтi ро-довища залiзних руд, де можна спостерiгати прояви розривно1 1 складчасто1 тектон1ки, виходи на поверх-ню багатих залiзних руд, джеспiлiтiв, рiзноманiтних сланцiв, амфiболiтiв, гранiтiв, конгломератiв, бiлих безрудних кварципв, мармуру та 1нших пор1д. Влас-не комплекс складаеться з 12 геолопчних об'екпв, 10 з яких входять до реестру природно-заповщного фонду Украши (Мапуик, 2008).
Також варто згадати геоспадщину Микола1вщини, а саме землi нацiонального природного парку «Бузький Гард», якi е унiкальними та максимально шформативними в плаш поеднання живо1 та неживо1 природи степово1 частини Укра1ни. На II Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцil, що вщбулася 2011 року в м. Камянець-Подшьський, науковцi внесли пропозицil щодо ще1 територil та створення першого геопарку в Украш саме на цих землях (Golturenko, Мапуик, Artamonov, 2011).
Ще один ушкальний природний об'ект - це Подiльськi Товтри, що зараз стоять тд загрозою зникнення. Сучасний стан надрокористування на вказанш територil набув таких масштабiв, що еколопчна ситуацiя з неблагополучно1 переросте в загрозливу. Прогресуюче та шким не контрольоване використання надр Товтрового пасма спричинюе зб1льшення к1лькост1 кар'ер1в та зростання масштаб1в видобутку сировини, що, звiсно, не дасть шякого позитивного впливу в майбутньому. Як стверджують учен1, одним 1з найдоцшьшших вар1ант1в вир1шення
пpoблeми CTaœ cтвopeння нa згaдaнiй тepитopiï гeoлoгiчнoгo пapкy (Kaplun, Chebolda, 2008). Aджe тaкий yнiкaльний гeoлoгiчний oб'eкт, щo нe мae aнaлoгiв тa зapaз cтoïть пiд зaгpoзoю зpyйнyвaння, дae пiдcтaви щoдo дoцiльнocтi cтвopeння нa вciй тepитopiï Пoдiльcькиx Toвтp гeoпapкy. Як вiдoмo, Toвтpoвe пacмo - цe кopaлoвий пpибepeжний бap'epний pиф, щo cфopмyвaвcя y тeплoмy мioцeнoвoмy мopi. В ocнoвi Toвтp лeжaть вiдклaди cepeдньoмioцeнoвoï cepeдзeмнoмopcькoï i вepxньoмioцeнoвoï capмaтcькoï eпox, тa, вiдпoвiднo, двox типiв пepeвaжaючиx pифoтвipниx ropi,: лiтoтaмнieвиx вoдopocтeй i бiльш мoлoдшиx мoxoвaткoвo-cepпyлoвиx yтвo-peнь (Korolyuk, 1952). Упepшe пpaвильнo пoяcнив гeoлoгiчнy ^^oAy Toвтp, yкaзaвши нa ïx opгaнiчнe пoxoджeння, pociйcький гeoлoг M. Бapбoт-дe-Mapнi (1872). Гeoлoгiчнe вивчeння Пoдiльcькиx Toвтp вс-дeтьcя й дoci.
Пшання cтвopeння гeoпapкiв в Укpaïнi вжe a^ тивнo oбгoвopюють y нayкoвиx кoлax тa xopoнниx opгaнiзaцiяx. Tepитopiй для cтвopeння й фyнкцioнyвaння гeoпapкiв виcтaчae. Oднaк y гашш xpai^i юнуе низкa пeвниx пpoблeм, пoв'язaниx з oxo-poнoю, пoпyляpизaцieю xa викopиcтaнням гeoлoгiчнoï cпaдщини.
1. Heдocкoнaлa зaкoнoдaвчa бaзa. Tax, нeдocxaxнiй кoнтpoль зa викoнaнням Зaкoнy '^po зaпoвiдний фoнд Укpaïни" в низцi випaдкiв ^и-звoдить нe тiльки дo пoшкoджeнь, a й дo знищeння yнiкaльниx гeoлoгiчниx oб'eктiв. Taкoж пpoблeмa пoлягae в зaбeзпeчeннi зaдoвiльнoгo cxaнy гeoлoгiчнoï cпaдщини, aджe бiльшicть зoвciм нe oxopoняeтьcя в тiй мipi, якoï вoнa пoтpeбye. Cлiд зaзнaчити, щo низта гeoлoгiчниx oб'eктiв нe пiдлягae жoднiй з icнyючиx oxopoнниx фopм в Укpaïнi.
2. Heдocкoнaлa iнфpacтpyкxypa тypизмy.
3. Hepaцioнaльнe викopиcтaння. Heзвaжaючи нa тс, щo тсй чи шший oб'eкx e гeoлoгiчнoю cпaдщи-нoю, дужс чacтo тpaпляютьcя витдки нaдмipнoгo викopиcтaння як caмиx oкpeмиx oб'eктiв, тaк i тepитopiaльниx шмплскав, дo якиx вoни нaлeжaть.
Taкoж вapтo зaзнaчити, щo для cтвopeння reo-пapкy пoxpiбнi нс тшьки iдeï, дocлiдницькa дiяльнicxь тa в^шсння вaжливиx пpoблeм, a й злaгoджeнa cпiвпpaця вcix зaцiкaвлeниx ocí6 тa opгaнiзaцiй, y тoмy чиcлi дepжaви тa мicцeвoгo нaceлeння. Звicнo, y paзi пopyшeння цьoгo питaння в Укpaïнi тaкoж виникae пpoблeмa фiнaнcyвaння, в пepшy чepгy цс дepжaвнi кoшти. Алс ж opгaнiзaтopи мoжyть пoдaти зaпити нa фiнaнcyвaння пpoeктy дo мiжнapoдниx фoндiв.
Пpocтeживши poзвитoк шляxy дo cтвopeння гeoпapкiв в Y^arni, пpoпoнyeмo poзглянyxи нaйбiльш
цшш гeoлoгiчнi oб'eкти, як кaндидaти m poль œp-cпeктивниx нaцioнaльниx гeoпapкiв (Manyuk, 2006). (Дeякi з нж ужс були нaзвaнi: Пoдiльcькi Toвтpи, Бузький Гapд тa гeocaйт «Opлинe гнiздo»).
1. Стильське вщслонення. Ha зшчнш вiдcтaнi yзбepeжжя p. Mo^a Вoлнoвaxa, вщ c. Mикoлaïвкa c. Cxилa i дaлi, як no лiвoмy, xaк i no пpaвoмy ïï бepeгax, мaльoвничo вiдcлoнюeтьcя в ycьoмy йoгo piзнoмaнixxi poзpiз вepxньoдeвoнcькиx тa кaм'янoвyгiльниx вiдклaдiв. Рiчкa пepeтинae Пiвдeннo-Дoнeцький тa Cтильcький гpaбeни. Пpямyючи вiд c. Mикoлaïвкa, мoжнa пocлiдoвнo cпocтepiгaти пopoди дoкeмбpiю ^6po iз пpoжилкaми aплiтoвиx poжeвиx ^am™), apкoзoвi пicкoвики тa ocaдoвo-вyлкaнoгeннi yтвo-pи дeвoнy, щo cклaдaють cвoepiднi гopбиcтi фopми peльeфy, cipi мiцнi вanняки тypнeйcькoгo яpycy ниж-rnoro кapбoнy з вiдбиткaми Spirifer sp., Atrypa sp. тa iншi. ^^ивт бaзaльти тa дaйкo-eкcтpyзивнi тiлa вxoдять ,o cклaдy cпiлiтo-кepaтoфipoвoï фopмaцiï i xapaктepизyютьcя знaчним piзнoмaнixxям cклaдy. цсй гeoлoгiчний oб'eкт - кpaщий в^^итий poзpiз xepигeннo-вyлкaнoгeнниx вiдклaдiв вepxньoгo дeвoнy i нижньoгo кapбoнy, y вiдcлoнeнняx якoгo бaгaтo peштoк викoпниx pocлин i твapин.
2. Зaчaрoвaнa дoлинa (Смерек1в кaмiнь). Гeoлoгiчний зaкaзник мicцeвoгo знaчeння плoщeю 150 гeкxapiв, який вiдзнaчaexьcя cвoepiдними piдкicними фopмaми cкeльнoгo peльeфy. У peзyльтaтi вoднo-пoвiтpянoï epoзiï виникли opигiнaльнi кaм'янi ут-вopи виcoтoю ,o 100 м. Зaкaзник poзтaшoвaний в мeжax нaцioнaльнoгo npиpoднoгo napкy «Зaчapoвaний ^afo» na тepитopiï Ipшaвcькoгo paйoнy Зaкapnaxcькoï oблacтi. Cтвopeння гeoпapкy нa цiй тepитopiï тiльки пoлiпшить yмoви збepeжeння цiнниx oб'eктiв тa opгaнiзaцiï тypизмy.
3. Грaнiтний мacив «^м^ш могили», щo знaxoдитьcя нa тepитopiï cтeпoвoгo зaпoвiдникa, poзтaшoвaнoгo в бaceйнi p. Kapaтиш, в Куйби-шeвcькoмy paйoнi Зaпopiзькoï oблacтi. Унiкaльнe пpиpoднe твopiння y вшгщщ cкeльниx гopбiв -ocтaнцiв, якi пiдвищyютьcя нaд piвнeм piчки нa 100 - 110 м. ^сльш пacмa cклaдeнi пepeвaжнo poжeвими кpyпнoзepниcтими пopфipoпoдiбними бioтитoвими гpaнiтaми кaм'янoмoгильcькoгo юэм-плeкcy cepeдньoгo пpoтepoзoю. цсй paйoн мae нс тiльки гeoлoгiчнy цiннicть, a й вслику бioлoгiчнy тa icтopикo-apxeoлoгiчнy цiннicть. Ocкiльки з шжним poкoм зaцiкaвлeнicxь xypиcxiв ,o цьoгo мicця зpocxae вce бшьшс, e пiдcтaви гoвopити пpo cтвopeння reo-пapкy нa цiй тepитopiï.
4. Bиcaчкiвcький соляний купол. Цс гeoлoгiчнa пaм'яткa пpиpoди мicцeвoгo зтачсння, poзтaшoвa-нa в Пoлтaвcькiй oблacтi. Виcaчкiвcькa cтpyктypa
вщбита в рельефi горбом, витягненим у швшчно-захiдному напрямку. Потужним соляним штоком девонського в^ на поверхню винесеш брили базальтiв, туфобазальтiв, дiабазiв, туфобрекчiй та долерипв разом ¡з вапняками та гшсом. Пюля тривало! експлуатацп пагорба з дiабазовим ядром на його мшщ виникло озеро з1 скелястими берегами. Але, на жаль, на сьогодш воно перетворюеться на смiтник, де головним компонентом сучасного пейзажу стали пластиковi пляшки. Це мюце навiть не мае таблички з означенням територп пам'ятки природи. Тому цей геолопчний об'ект потребуе захисту i одним iз можливих виршень проблеми е саме створення геопарку державного значення.
5. Глящотектошка гори Пивиха в Полтавськш обласп - одне з яскравших свщчень руйшвнй роботи Дшпровського материкового зледенiння. Внаслiдок гляцiодислокацiй льодовиком деформоваш i перемiщенi велетенськi масиви палеогенових порiд i насунутi на породи четвертинно1 системи. Це явище можна спостерпати у стр1мких кручах Дшпра поблизу села Градизьк. У вщслоненнях г. Пивиха присутш: мергель (у тому числ1 i блакитний), глина, шсок, кристал1чний гiпс. В обривах пагорба вчеш знаходять скам'янш залишки рослин i тварин льодовикового перюду. Пiсля зведення в юнщ 1960-х рр. Кременчуцького водосховища Пивиха поступово руйнуеться. Щорiк вода поглинае близько 7 м гори. Також загроза для цього геолопчного об'екта надходить вщ антропо-генних факторiв с. Градизьк.
6. Базальтов1 стовпи «1ванова долина». Заказник на Р1вненщиш е комплексним: стратиграф1чний, петрограф1чний, мшералопчний, палеовулкашчний, де вiдкритi базальти верхнього протерозою з досконалими окремими класичними стовпами. Загальна протяжнють вщслонень базальтiв у межах заказника 180 - 230 м. Висота щеальних шестигранних стовшв досягае 30 м. Крiм того, також можна спостерпати округлi базальтовi стовпи з дiаметром до 0,5 м. У розкритл кар'еру базальтовi породи мають i рiзноманiтний вибiр мiнералiв: джесперо1ди, прський кришталь, аметист, агат, анальним, самородна мщь та iншi.
7. Кашвськч гляцшдислокацп. Канiвськi гори являють собою гляцiотектонiчнi утвори в 7 км вщ Канева в межах територп Кашвського природного заповiдника. У момент Дшпровського зледеншня тут були штенсивно дислокованi породи з трiасу до ран-нього четвертинного вiку, тсля чого був сформований досить своерщний рельеф. Такий геологiчний об'ект настшьки унiкальний та мальовничий на теренах Украши, що дае тдстави для створення геопарку державного значення.
Висновок. 1дея створення мережi геолопчних парюв в Укра!ш розвиваеться з 90-х роюв мину-лого стол1ття, але жодного парку ще не створено. Украшсью вчеш-геологи ретельно працюють над цим питанням i вже досягли деяких позитивних результат1в. Так, це науковi публшацп з перелiком геологiчних об'ектiв, що можуть бути вiднесенi до геопарюв, з детальними планами для створення парюв, з розглядом проблем та !х виршенням. Створення геопаркiв потребуе важко! роботи, вже не говорячи про постшне фiнансування в немалих розмiрах. Це й детальне опрацювання i розробка поетапного плану !х функцiонування, й вжиття низки оргашзацшних, освiтнiх, iнженерно-технiчних заходiв. Але результат тако! роботи буде вартий проробленого шляху. Адже геопарки створюють перспективи для охорони регюнальних цшностей геологiчноl спадщини у поеднанш з !х популяризацiею. Також вони дають кращi можливостi для розвитку туризму та геоосвiти, нiж уш iншi види природоохоронних установ. Парки потрiбнi для збереження юторико-культурних цiнностей та сталого розвитку приро-доохоронних територiй.
Укра!на - кра!на з ушкальним геологiчним i природним розма!ттям, гiдна мати у складi свого природно-заповщного фонду хоча б один нащональний геолопчний парк.
Бiблiографiчнi посилання
Barbot-de-Marni, E.N. 1872. Geologicheskie issledovanija, proizvedennye v 1868 godu v gubernii Kievskoj, Podol'skoj i Volynskoj [Geological studies in the province of Kiev, Podolia and Volyn in 1868]. Notes of the mineralogical society. St. Petersburg, №8 (in Russian). Bezvynniy, V.P., Bileckij, S.V. & Bobrov, O.B. 2006. Geologichni pam'jatky Ukrai'ny [Geological landmarks of Ukraine]. Kyiv, 4, 205-260 (in Ukrainian & English). Golturenko, I.P., Manyuk, V.V., & Artamonov, V.A. 2011 Geologichnyj park Mykolai'vshhyny [Geological Park of Mykolayiv]. The collection of materials of II international scientific-practical conference. Kyiv, Logos, 30-33 (in Ukrainian).
Ivchenko, A.S. 1998. Geologichna spadshhyna Ukrai'ny: suchasnyj stan pytannja [Geological Heritage of Ukraine: studying international experience]. Geography and economic fundamentals in school. Kyiv, Educational Media, №3, 6-7 (in Ukrainian). Kaplun, I.H., Chebolda I.Y. 2008. Geopark jak model' zberezhennja ta optymal'nogo pryrodokorystuvannja podil's'kyh tovtr [Geopark as a model of conservation and management of natural resources Podil'ski Tovtry]. Materials of international scientific-practical conference "Protection and management of objects of inanimate nature
in protected areas". Hrymailiv, 121-126 (in Ukrainian).
Korolyuk, I.K. 1952. Podol'skie Toltry i uslovija ih obrazovanija [Podil'ski Tovtry and conditions of their formation]. Proceedings of the Institute of Geology. Moscow, USSR Academy of Sciences, №56, 140 (in Russian).
Manyuk, V.V. 2008. Istorychni peredumovy stvorennja nacional'nogo geologichnogo parku "Orlyne gnizdo" [Historical preconditions building national geological park "Eagle's Nest"]. Materials of international scientific-practical conference "Protection and management of objects of inanimate nature in protected areas". Hrymailiv, 175 - 181 (in Ukrainian).
Manyuk, V.V. 2014. Novyj navchal'nyj kurs dlja studentiv geologichnyh special'nostej [New course of study
for students of geological specialties]. Materials of international scientific conference "The role of higher education institutions in the development of Geology". Kyiv, 22-23 (in Ukrainian).
Manyuk, V.V. 2006. Potential objects for creation of a Network National Geoparks in Ukraine. ProGEO Symposium "Safeguarding our Geological Heritage". Kyiv-Kamianets-Podil'sky, 30-32.
UNESKO Geoparks Programme - a new initiative to promote a global network of geoparks safeguarding and developing selected areas having significant geological features. 1999. Hundred and fifty-sixth Session. United Nations Educational, Scientifical and Culturel Organization: Executive Board. Paris, 1-4.
Hadiümna do pedmneái 10.02.2016
