CC BY
16
УДК 616.831-005-036.11:578.835.1
Н.Г. Андрюшкова , Н.С. Турчина , Л.В. Долтчук , В.А. Понятовський , В.В. Мельник , В.П. Широбоков , Л.М. Трепет
Нацюнальний медичний унгверситет ¡м. О. О. Богомольця кафедра мтробюлоги, вгрусологИ та шунологН
(зав. - акад. НАН та НАМН Украгни, д. мед. н., проф. В.П. Широбоков)
пр. Перемоги, 34, Кигв, 03680, Укра'та
кафедра неврологИ
(зав. - д. мед. н., проф. Л.1. Соколова)
вул. Мечникова 39/1, корпус 3., 3 поверх, м. Кигв, 01601, Украна Олександргвська клШчна лгкарня м. Киева В1дд1лення цереброваскулярног патологИ (зав. - Л.М. Трепет)
вул. Мечникова 39/1, корпус 3, 3 поверх, м. Кигв, 01601, Укра'та Bogomolets National Medical University Microbiology, virology and immunology department Peremogy av., 34, Kyiv, 03680, Ukraine Neurology department
Mechnikova str., 39/1, building 3., 3 rd level, Kyiv, 01601, Ukraine Oleksandrivs'ka clinical hospital Cerebrovascular pathology department
Mechnikova str., 39/1, building 3., 3 rd level, Kyiv, 01601, Ukraine e-mail: [email protected] e-mail: [email protected]
Ключовi слова: ентеров1руси, Коксак В вiруси, гостре порушення мозкового кровооб1гу, полiмеразна ланцюгова реакцiя
Key words: enteroviruses, Coxsackie B virus, acute cerebrovascular accident, polymerase chain reaction
Реферат. Геном энтеровирусов в сыворотке крови больных с острым нарушением мозгового кровообращения. Андрюшкова Н.Г., Турчина Н.С., Долинчук Л.В., Понятовский В.А., Мельник В.В., Широбоков В.П., Трепет Л.Н. Целью исследования было определение присутствия генома энтеровирусов в сыворотке крови больных с острым нарушением мозгового кровообращения (ОНМК) методом полимеразной цепной реакции (ПЦР). Была исследована сыворотка крови 72 больных с ОНМК и контрольной группы из 30-ти больных с заболеваниями не сосудистого происхождения для выявления генома энтеровирусов. Исследование энтеровирусных РНК проводили при помощи ПЦР с применением обратной транскрипции. Выделение вирусов проводили на линиях клеток HeLa и HEp-2. В 17 из 72 отобранных проб сыворотки крови исследуемой группы (23,6±5,0%) был выявлен геном энтеровирусов, тогда как в контрольной группе был получен позитивный результат только с одной сывороткой крови (3,3±3,2%). Выделить цитопатогенные агенты на культурах клеток HEp-2 и HeLa удалось из 11 сывороток у больных из исследуемой группы, давших позитивный результат на энтеровирусы в ПЦР. Из остальных ПЦР-позитивных и ПЦР-негативных сывороток вирусы выделить не удалось. Ни в одной из сывороток крови больных контрольной группы цитопатогенные агенты выделить не удалось. Присутствие энтеровирусов в крови больных с ОНМК разрешает предположить этио-патогенетическую связь между ними. Внедрение ПЦР с целью выявления энтеровирусных агентов у больных с ОНМК может дополнить уже существующие методы диагностики.
Abstract. The genom of enteroviruses in the blood serum of patients with acute stroke. Andryushkova N.G., Turchin N.S., Dolinchuk L.V., Ponyatovskyy V.A., Melnik V.V., Shyrobokov V.P., Trepet L.N. Objective of the study was determination of enterovirus genom presence in the blood serum ofpatients with acute stroke by polymerase chain reaction (PCR). The blood serum of 72 patients with acute stroke and control group of 30 patients with another vascular disease was studied to reveal genom of enteroviruses. Detection of enterovirus RNA was performed by PCR using the reverse transcription. Viruses were isolated on HeLa and HEp-2 cell lines. The enterovirus genom detected by PCR was in 17 of 72 samples of the tested serum in the research group (23,6±5,0%). In the control group only one
ГЕНОМ ЕНТЕРОВ1РУС1В У СИРОВАТЦ1 КРОВ1 ХВОРИХ НА ГОСТРЕ ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБ1ГУ
serum was PCR-positive for enteroviruses (3,3±3,2%). Cytopathogenic agents were isolated in HEp-2 and HeLa cell lines from 11 PCR-positive samples of blood serum from the experimental group of patients. No viruses were isolated from the remaining PCR-positive and PCR-negative sera. The presence of enteroviruses in the blood of patients with acute stroke suggests etiopathogenetical link between them. The introduction of PCR to detect enteroviral agents in patients with acute stroke can complement existing methods of diagnosis.
Серед BipyciB, що викликають захворювання у людини, важливого значення на сьогодш набу-вають ern"epoBipyOT. Науковий штерес до них зумовлений низкою причин: кшьюсть видшених тишв ентеровiрyсiв щорiчно збшьшуеться, роз-ширюсться спектр захворювань, виникнення яких пов'язують з щею iнфекцieю. Новi данi значною мiрою пов'язанi з використанням мо-лекулярно-генетичних методiв дiагностики. Важ-ливою особливiстю ентеровiрyсiв е те, що вони здатш до персистенци в людському органiзмi, встановлено вiрyсоносiйство з довготривалим видiленням збудника в навколишне середовище [10]. Людина може шфшуватись ентеровiрyсами протягом всього року, але значний зрiст за-хворюваностi на щ шфекцп спостерiгаеться в лггньо-осшнш перiод [9].
Ентеровiрyси е полюрганотропними та вра-жають людей рiзного вiкy, але найчастiше цi шфекци зyстрiчаються в дитячому вiцi: здоровi дiти в 7,2%-20,1% випадкiв е вiрyсоносiями, тодi як у вшовш грyпi дiтей до року частота вiрyсо-носiйства становить 32,6% (Анохин В.А. и др., 2014). З вшом рiвень природного iмyнiтетy збшьшуеться, i в деяких регюнах у 90% i бiльше п'ятирiчних дiтей виявляються антитiла до ентеровiрyсiв. У дорослих виявляються антитiла до найбшьш розповсюджених сероварiантiв; се-ропозитивнють серед населення вища в регюнах з низьким рiвнем соцiально-побyтових умов проживання [11]. Низка дослiджень ряду авторiв (Амосова К.М., 1996; Прша О.Н., 1996; Zhang L. et al., 2009; Ботвиньев В.В. и соавт., 2012; Бондаренко В.1. зi спiвав., 2008; Плоткин В.Я. и соавт., 2009) доводять патогенетичну роль ентеровiрyсiв при шфаркп мiокарда, мюкардш!, перикардитi, дилятацiйнiй кардюмюшти, атеросклероз^ гострому коронарному синдромi, в патологи нирок, розвитку апендициту, при гепа-титi, юнацькому дiабетi, дерматомiкозах, псорiазi [1, 2, 3, 4, 10, 11, 12, 13-16].
Незважаючи на те, що у бшылосп випадюв прогноз при ентеровiрyсних iнфекцiях е сприят-ливим, ураження центрально! нервово! системи може спровокувати ускладнення невролопчного характеру, а мiоперикардити та хрошчш меншго-енцефалiти у хворих з iмyнодефiцитним станом можуть призвести до летальних наслiдкiв [11].
Встановлення ролi ентеровiрyсноl шфекци в розвитку судинно! патологи, що базуеться на
використанш молекулярно-генетичних техноло-гiй, е актуальним на сьогоднi [6, 7].
Мета дослщження - визначення наявност ен-теровiрyсiв та !х РНК у сироватщ хворих з гострими порушеннями мозкового кровообiгy (ГПМК) за допомогою полiмеразноl ланцюгово! реакци (ПЛР) та вiрyсологiчного методу дослiдження.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщження було залучено 102 пацiенти, як перебували на стацiонарномy лiкyваннi в невролопчному вiддiленнi та вiддiленнi церебро-васкулярно! патологи Олександрiвськоl ктшчно! лшарш м. Киева в 2009-2015 роках. Дослщну групу становили 72 хворi з рiзними формами гострого порушення мозкового кровообiгy (ГПМК), якi вщповщали критерiям включення: вiк старше 18 роюв, пiдтверджено дiагноз ГПМК, вщсутнють критерив виключення. Кри-терiями виключення були: тривалють пере-бування у стацiонарi менше 2-х тижнiв або неможливють взяття сироватки кровi з штер-валом у два тижш. Контрольну групу (30 осiб) становили хвор^ якi перебували на лшуванш у вiддiленнi з неврологiчними захворюваннями, що не пов'язаш iз судинною патолопею. До-слiдження було схвалено Комiсiею з бiоетики Нацiонального медичного yнiверситетy iменi О.О. Богомольця. Вс пацiенти надали добровшь-ну письмову згоду на участь у дослщженш. Вш обстежених хворих коливався вщ 31 року до 86 роюв i в середньому становив 62,6±12,0 рокiв. До вибiрки yвiйшли 41 жшка (56,9%) i 31 чоловш (43,1%). Контрольна група включала 30 оаб вiком вiд 16 до 86 роюв, середнiй вiк становив 56,3±19,3 року. До вибiрки увшшли 19 жiнок (63,3%) i 11 чоловтв (36,7,1%).
З метою встановлення можливо! наявностi геному ентеровiрyсiв у сироватщ хворих було проведено ПЛР iз застосуванням зворотно! транскрипци (ЗТ-ПЛР). Для цього в першi 1-2 доби тсля надходження в стащонар у всiх хворих було взято на дослщження кров з лштьо-во! вени, для отримання сироватки.
Молекулярно-генетичний та вiрyсологiчний методи дослщження проводилися на базi ка-федри мшробюлоги, вiрyсологil та iмyнологil Нащонального медичного yнiверситетy iменi О.О. Богомольця. Для проведення ЗТ-ПЛР
використовували комерцшш тест-системи «АмплЮенс» (Ha6ip реагент1в розроблений i випускаеться ФГУН «ЦНД1 Епiдемiологiя Рос-споживнагляду» (м. Москва)). Видшення РНК ентеровiрусiв з ктшчного мaтерiaлу проводили методом aфiнноï сорбцп на частинках силикагеля за Boom et al., використовуючи нaбiр реагентов «РИБО-сорб» («АмплЮенс», РФ). Реaкцiю зво-ротноï трaнскрипцiï проводили вiдрaзу тсля видiлення РНК з використанням ферменту ре-вертази з набору «Реверта L-100» («АмплЮенс», РФ). Амплiфiкaцiю вiрусноï кДНК проводили на багатоканальному aмплiфiкaторi «Parkin Elmer-2400» (США), використовуючи реактиви тест-системи «АмплЮенс Enterovirus-207». Детекцiю продуктiв aмплiфiкaцiï здiйснювaли методом горизонтального електрофорезу в 1,5% -агароз-ному гелi з бромiдом етидио. Облiк результaтiв здiйснювaли вiзуaльно, переглядаючи гель в УФ-трaнсiлюмiнaторi (довжина хвилi 254 нм), використовуючи червоний свгглофшьтр.
Для видiлення цитопатогенних eHTepoBipyciB було використано так перещеплюваш лши культур клiтин: HeLa - лшя клiтин, отримана з раково! пухлини шийки матки, та HEp-2 (Cincinnati) - лiнiя, отримана з етдермощно! карциноми людини. Вирощували перещеплюваш клтоинш культури та проводили видшення енте-ровiрyсiв за загальноприйнятою методикою [8].
Статистичну обробку проводили за допо-могою пaкетiв статистичних програм «Statistica 6,0 for Windows», EXCEL.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ У резyльтaтi дослiджень доведено, що 17 з 72 вщбраних проб сироватки кровi дослщно! групи дали позитивний результат (23,6±5,0% вiд ушх дослiджених проб). У решти 55 хворих, що становило 76,4±5,0% вщ загально! кiлькостi проб у дослщнш грyпi, результати дослiдження були негативними. У контрольнш грyпi було отри-мано позитивний результат лише з одшею сиро-ваткою кровi, що становило 3,3±3,2 % (табл. 1).
Таблиця 1
Видшення ентеров1русно!' РНК у сироватщ кров1 пац1ент1в контрольно!' та дослщно!' груп
Група Кшьюсть хворих Кшьюсть сироваток хворих, що виявилися позитивними на наявн1сть ентеров1русно!' РНК
абс. %
Дослвдна 72 17 23,6±5,0
Контрольна 30 1 3,3±3,2
Видiлити цитопатогенш вiруснi агенти на культурах клтоин HEp-2 та HeLa вдалося з 11 си-роваток хворих з дослщно1' групи, що дали позитивний результат на ентеровiруси у ПЛР (табл. 2). З решти ПЛР-позитивних сироваток та
ПЛР-негативних сироваток вiруси видшити не вдалося. З жодно1' сироватки кровi хворих контрольно!' групи цитопатогенш агенти видшити не вдалося.
Таблиця 2
Видшення цитопатогенних агент1в ¡з сироватки кров1 пац1ент1в контрольно!' та дослщно!' груп
Група Кшьюсть хворих Кшьюсть сироваток хворих, що виявилися позитивними на наявтсть ентеров1русно!' РНК
абс. %
Досл1дна 72 11* 15,3±4,2
Контрольна 30 0 0
Примiткa: * - ус сироватки, з яких вдалося видшити цитопатогенш агенти, були ПЛР-позитивними.
96,7
% 100 -
ПЛР-позитивш, видшено ПЛР-позитивш, цитопатогенних ПЛР-негативш, цитопатогенних цитопатогеннi агентiв не видыено агентiв не видiлено
□ Дослщна група ВКонтрольна група
Рис. 1. Частота виявлення ентеров1рус1в за допомогою ПЛР та в1русолог1чного методу у хворих на ГПМК
Зпдно з методичними рекомендащями з етд-нагляду та профшактики ентеровiрусноl (непо-люмiелiтноl) шфекци, пiдставою для лабораторного пiдтвердження ентеровiрусноl шфекци служить виявлення ентеровiрусiв або !х РНК в стерильних типах клiнiчного матерiалу iз засто-суванням прямих методiв !х виявлення, або визначення сероконверси, або чотириразового наростання титру антитiл при дослщженш пар-них сироваток, взятих з штервалом у 14 днiв [8]. Таким чином, виявлення в кровi обстежених
хворих РНК ентеровiрусiв свщчить про наявнiсть у них ентеровiрусноl шфекци. Нашi данi уз-годжуються з даними Плоткина В.Я. и др. [12] про значущють неполiомiелiтних ентеровiрусiв у розвитку ГПМК. Менша частота виявлення енте-ровiрусiв культуральним методом за !х цито-патичною дieю пояснюеться тим, що не вс ентеровiруси можуть бути видшеш на культурi клiтин, а також низьким титром ентеровiрусiв у кровi хворих [5].
Рис. 2. Результати електрофорезу досл1джуваиих сироваток кров1 хворих дослвдноТ групи (1-10 - дослщжуваш проби, з яких у пробах 1, 3-5, 8, 10 - негативний результат, у пробах 2, 6, 7, 9 -позитивний резутат; М - маркер; ПК - позитивний контроль, НК - негативний контроль)
Крiм того, за допомогою модифшовано! шдтверджено кшьюсне виявлення антигешв реакцп зв'язування комплементу Zhang L. et а1. ентеровiрусiв у кровi 49% пацiентiв з гострим
коронарним синдромом, а також у тканини ко-ронарних артерш (у 23 з 24 випадюв - 98 %) i серця (у 51 з 94 випадюв - 54,3%) пащенпв з iнфарктом мiокарда (1М), померлих вiд кардю-генного шоку i / або розриву мюкарда. Вiдносна кiлькiсть ентеровiрусного антигену в кровi була вiрогiдно вище в груш хворих на 1М, з ускла-дненням у виглядi кардюгенного шоку або розриву мюкарда, порiвняно з аналогiчними показ-никами в пащенпв з неускладненим 1М. Цi данi свiдчать про те, що ентеровiруси е одним з факторiв ризику гострого коронарного синдрому та беруть участь у його патогенез^ сприяють розвитку таких ускладнень 1М, як кардiогенний шок i розрив мiокарда [16].
Кардiотропнiсть вiрусiв Коксакi В1 та В6 дозволяе припустити !х участь у розвитку ГПМК, тому при розшифровщ видово! належностi ви-дiлених нами неполiомiелiтних ентеровiрусiв слiд, перш за все, виявляти саме !х [10]. Отже, негативний результат не виключае наявност ентеровiрусноl шфекци, оскiльки циркуляцiя ентеровiрусiв у кровi обмежуеться першими тижнями захворювання. Надалi пiдтвердження
шфекци можливе шляхом проведення се-родiагностики.
Результати цього дослщження демонструють перспективнiсть використання молекулярно-генетичного методу для виявлення ентеровiрyсiв у хворих з ГПМК (рис. 1, 2). Перевагою засто-сування генетичного методу дiагностики (ПЛР) перед вiрyсологiчним е вища чутливють та специфiчнiсть методу, значна економiя часу, можливiсть виявлення ентеровiрyсiв, що не реплшуються в кyльтyрi клгтин.
Подальшi дослiдження будуть зосередженi на типуванш видiлених нами штамiв ентеровiрyсiв з визначенням тих, що вщшрають етюпатоге-нетичну роль у виникненш та розвитку ГПМК.
П1ДСУМОК
Присутшсть ентеровiрyсiв у кровi хворих з ГПМК дозволяе припустити етюпатогенетичний зв'язок мiж ними. Впровадження ПЛР з метою виявлення ентеровiрyсних агентiв у хворих на ГПМК у перспективi доповнить вже iснyючi методи дiагностики.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амосова Е.Н. Дилятационная кардиомиопатия (клиника, особенности, дифференциальная диагностика с ревматическими пороками сердца, лечение): ав-тореф. дис. на соискание учен. степени д-ра мед. наук: спец. 14.00.06 / Е.Н. Амосова. - Киев, 1996. - 44 с.
2. Андрюшкова Н.Г. Значення ентеровiрусiв у серцево-судиннш патологи / Н.Г. Андрюшкова // Медична наука Украши. - 2015. - Т. 11, № 1-2. -С. 105-109.
3. Ботвиньев В.В. Современные возможности диагностики, профилактики и лечения энтерови-русной инфекции Коксаки у детей / В. В. Ботвиньев, Л. С. Намазова-Баранова, О. Б. Гордеева // Педиатрическая фармакология. - 2012. - Т. 9, № 3. - С. 40-44.
4. Прша О.Н. 1мунопатогенетичш та ендокринш змши при рiзних формах iшемiчноl хвороби серця в умовах вiрусноl шфекци та 1х терапевтична корекщя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.01.11 / О.Н. Прша. - Кив, 1996. - 45 с.
5. Понятовський В.А. Очищення спчних вод вщ ентеровiрусiв та бактерюфапв на спорудах борт-ницько! станцй' аераци / В.А. Понятовський, В.В. Бо-бир, В.П. Широбоков // Мшробюл. журнал. - 2014. -Т. 76, № 2. - С. 53-58.
6. Прилуцький А.С. Методичш тдходи до моле-кулярно-генетично! дiагностики ентеровiрусних ш-фекцiй / А.С. Прилуцький, А.Г. Колесшкова, С.В. Ба-бенко // Методичнi пiдходи до молекулярно-гене-тично! дiагностики ентеровiрусних шфекцш. - 2013. -Т. 9, № 2. - С. 252-254.
7. Разработка и применение современных лабо-раторних методов в эпидемиологическом мониторинге, диагностике и лечении энтеровирусных инфекций / А.С. Прилуцкий, С.В. Бабенко, А.Г. Колесникова, С.О. Чернуцкий // Таврич. мед.-биол. вестник. - 2009. - Т. 12, № 3 (47). - С. 63-68.
8. Руководство по вирусологическим исследованиям полиомиелита. - Москва, 1998. - 114 с.
9. Сабитова А.М. Современные клинико-эпиде-миологические особенности энтеровирусной различных клинических форм инфекции / А.М. Сабитова, Т.А. Александрова // Сб. материалов Х Рос. конф. «Педиатрия и детская хирургия в Приволжском Федеральном округе». - Казань, 2013. - С. 60.
10. Бондаренко В.1. Сучасш погляди на роль ен-теров1руав у патологи серцево-судинно! системи / В.1. Бондеренко, В. I. Задорожна, Н. Л. Зубкова [та ш] // Профшактична медицина. - 2008. - № 3. - С. 57-62.
11. Энтеровирусные инфекции: современные особенности / В.А. Анохин, А.М. Сабитвов, И.Э. Кравченко, Т.М. Мартынова // Практическая медицина. Педиатрия. - 2014. - № 9 (85). - С. 58-67.
12. Энтеровирусы и острый коронарный синдром / В.Я. Плоткин, В.Л. Воронель, М.А. Тимошина [и др.] // Вестник Санкт-Петербур. ун-та. - 2009. - № 3.- С. 38-44.
13. Caserta T. Overview of Enterovirus Infections. Last full review / Caserta T. - [Content last modified August 2013]. - Mode accessed: http://www.merckma-nuals.com/professional/infectious-diseases /enteroviruses/ overview-of-enterovirus-infections
14. Clinical features, diagnosis and management of enterovirus 71 / M.H. Ool, S.C. Wong, P. Lewthwaite [et al.] // Neurol. Lancet. - 2010. - Vol. 9. - P. 1097.
15. Harvala H. Parechoviruses children: understanding a new infection / H. Harvala, K.C. Malters, P. Simmonds // Curr. Opin. Infect. Dis. - 2010. - Vol. 23. - P. 224.
16. Zhang L. Microbial infections in eight genomic subtypes of chronic fatigue syndrome / myalgic encephalomyelitis (CFS/ME) / L. Zhang, J. Goudh, D. Christmas // J. Clin. Pathol. - 2010. - P. 156-164.
REFERENCES
1. Amosova EN. [Dilated cardiomyopathy (clinic, features, differential diagnostika with rheumatic heart disease, treatment]: dissertation thesis of the doctor of medical sciences: 14.00.06. Kiyv, Institute of Cardiology named after ND Strazhesko. 1996;1-44. Russian.
2. Andrushkova NG. [The value of enteroviruses in cardiovascular disease]. Medichna nauka Ukraini. 2015;11(1-2):105-9. Ukrainian.
3. Botvinyev VV, Namazova-Baranova LS, Gorde-eva OB. [Modern diagnostics, prevention and treatment of Coxsackie enterovirus infection in children]. Pe-dyatricheskaya farmakologya. 2012;9(3):40-44. Russian.
4. Gyryna ON. [Imunopathogenetic and endocrine changes in various forms of ischemic heart disease in terms of viral infections and their therapeutic correction] : dissertation thesis of the doctor of medical sciences: 14.00.06. Kiyv, National OO. Bogomolets Medical University. 1996;1-45. Ukrainian.
5. Ponyatovskiy VA, Bobir VV, Shyrobokov VP. [Wastewater from enteroviruses and bacteriophages in buildings Bortnicheskoy WWTP]. Mikrobiologichniy zhurnal. 2014;76(2):53-58. Ukrainian.
6. Pryluckyj AS, Kolesnykova AG, Babenko SV. [Methodological approaches to molecular genetic diagnosis of enteroviral infections] Tavrycheskyj medyko-byologycheskyj vestnyk. 2013;9(2):252-4. Ukrainian.
7. Pryluckyj AS, Babenko SV, Kolesnykova AG, Chernuckyj SO. [The development and use of modern laboratory methods in the epidemiological monitoring, diagnosis and treatment of enteroviral infections]. Tavrycheskyj medyko-byologycheskyj vestnyk. 2009;12(3):63-68. Russian.
8. [Guidelines for virological studies of polio]. WHO, Moskva. 1998:1-114. Russian.
9. Sabytova AM, Aleksandrova TA. [Current clinical and epidemiological features of enterovirus different clinical forms of infection]. Sbornyk materyalov X Rossyjskoj konferencyy «Pedyatryja y detskaja hyrurgyja v Pryvolzhskom Federal'nom okruge», November 26-28, 2013;1-60. Russian.
10. Bondarenko VI, Zadorogna VI, Zubkova NL, et al. [Modern views on the role of enteroviruses in the pathology of cardiovascular system]. Profylaktichna medicina. 2008;3:57-62. Ukrainian.
11. Anohyn VA, Sabitvov AM, Kravtchenko YA, Martinova TM. [Enterovirus infection: modern features]. Prakticheskaya medicina. Pediatria. 2014;85(9):58-67. Russian.
12. Plotkin VY, Voronel VL, Tymoshyna, et al. [Enteroviruses and acute coronary syndrome]. Vestnik Sankt-Peterburgkogo Universyteta. 2009;3:38-44. Russian.
13. Caserta T. Overview of Enterovirus Infections. Last full review [Internet] Merck Manual [Content last modified August 2013]. Available from: http://www.merck-manuals.com/professional/infectious-diseases /enteroviru-ses/overview-of-enterovirus-infections
14. Ool MH, Wong SC, Lewthwaite P, Cardosa MJ, Solomon T. Clinical features, diagnosis and management of enterovirus 71. Neurol Lancet. 2010;9(11):1097.
15. Harvala H, Malters KC, Simmonds P. Parechoviruses in children: understanding a new infection. Curr Opin Infect Dis. 2010;23(3):224-30.
16. Zhang L, Goudh J, Christmas D. Microbial infections in eight genomic subtypes of chronic fatigue syndrome / myalgic encephalomyelitis (CFS/ME). J Clin Pathol. 2010;63(2): 156-64.
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 07.09.2016
♦
