CC BY
51
УДК 616.12-008.331.1: 612.141-055.1/.2-053.02
К.М. Амосова, Ю.В. Руденко
ГЕНДЕРН1 ТА В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 КОНТРОЛЮ ОФ1СНОГО I ДОМАШНЬОГО АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ В ХВОРИХ З НЕУСКЛАДНЕНОЮ АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1СЮ В РЕАЛЬНШ КЛ1Н1ЧН1Й ПРАКТИЦ1
Нацюналъний медичний утверситет iM. О. О. Богомольця
кафедра внутрiшнъоï медицини № 2
бул. Т. Шевченка, 13, Кив, 01601, Украна
O.O. Bogomolets National Medical University
Department of Internal Medicine N 2
Shevchenko blvd., 13, Kyiv, 01601, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: артерiалъна гiпертензiя, домашнш артерiалъний тиск, фжсована медикаментозна комбiнацiя, периндопрщ амлодтш, маскована неконтролъована гiпертензiя
Key words: hypertension, home blood pressure, fixed drug combination, peryndopril, amlodipin, masked uncontrolled hypertension
Реферат. Тендерные и возрастные особенности контроля офисного и домашнего артериального давления у больных с неосложненной артериальной гипертензией в реальной клинической практике. Амосова Е.Н., Руденко Ю.В. Целъю работы было определение эффективности пошаговой алгоритмизированной антигипер-тензивной терапии на базе фиксированной лекарственной комбинации периндоприла и амлодипина в отношении контроля офисного и домашнего артериалъного давления у болъных с неосложненной ар-териалъной гипертензией в реалъной клинической практике в зависимости от возраста и пола. В исследование были включены 421 пациент с неосложненной артериалъной гипертензией: 204 (48,5%) пациента 60 лет и старше, 78 (18,5%) мужчин (группа 1), 126 (29,9%) женщин (группа 2) и 217 (51,5%) пациентов моложе чем 60 лет, 115 (27,3%) мужчин (группа 3) и 102 (24,2%) женщины (группа 4). Домашнее и офисное артериалъное давление измеряли стандартизованным осциллометрическим автоматическим прибором с универсалъной или индивидуалъно подобранной манжетой. На 1-ом визите, пациентов обучали измерятъ давление (дважды в денъ в течение 7 дней перед каждым из 5 последующих визитов) и им назначали фиксированную медикаментозную комбинацию периндоприла и амлодипина, и далее, в случае необходимости, последователъно добавляли к терапии индапамид SR, спиронолактон, и моксонидин или доксазозин до достижения целевого офисного давления (<140/90 мм рт. ст). Нами выявлены гендерные и возрастные различия в отношении контроля домашнего артериалъного давления, в том числе менъшая частота достижения его рекомендованного (<135/85 мм рт. ст) уровня у мужчин младше 60 лет по сравнению с женщинами сопоставимого возраста и лицами старше 60 лет обоего пола, что обусловило болъшую частоту маскированной неконтролируемой гипертензии в этой группе пациентов, при сопоставимом уровне приверженности к лечению.
Abstract. Gender and age-related features in office and home blood pressure control in patients with uncomplicated hypertension in real clinical practice. Amosova K.M. Rudenko Iu.V. The aim of our work was the assessment of effectiveness of standardized algorithmic treatment based on fixed-dose combination of perin-dopril/amlodipine and gender and age-related differences for office and home blood pressure control in real clinical practice. Our study included 421 patients with uncomplicated arterial hypertension 204 (48.5%) patients aged 60 years and older, 78 (18.5%) men (group 1), 126 (29,9%) women (group 2) and 217 (51,5%) patients younger than 60 years, 115 (27,3%) men (group 3) and 102 (24,2%) women (group 4). Home and office blood pressure measurements were performed with the standardized oscillometric automatic device with individually selected cuff. At visit 1, patients were given training and written instructions for home blood pressure measuring and recording (twice per day for 7 consecutive days before each of 5 next visit) and were prescribed a fixed-dose combination of perindopril/amlodipine, which, if needed, was followed by consecutive addition of indapamide SR, spironolactone, and moxonidine or doxazosin for target office blood pressure achievement (<140/90 mm Hg). We have identified gender and age-related differences in home blood pressure control, including lower incidence of achievement of recommended level (<135/85 mm Hg) in men younger of 60 years compared to women of the same age and persons over 60 years of both genders, which resulted in a greater incidence of masked uncontrolled hypertension in this group of patients at comparable level of adherence to treatment.
Артерiальна rinepTerniH (АГ) визнана най-важливiшим чинником ризику, що обумовлюе бiльшiсть смертей вiд серцево-судинних причин в усьому CBiTi [3]. Проте контроль артерiального тиску (АТ) в хворих, котрi отримують анти-гiпертензивну терапiю, залишаеться незадо-вшьним. Так, за даними обсервацiйного до-слiдження EURIKA, в близько 50% пащенпв лiкувальних закладiв загально! практики у 12 Свропейських крашах АТ перевищуе цiльовi рiвнi попри призначене лшування [9]. Пер-спективними шляхами покращення контролю АТ може стати впровадження у клiнiчну практику спрощених покрокових алгоритмiв лiкування, широке застосування фшсованих низькодозових комбiнацiй медикаментозних засобiв та залу-чення пацiентiв до самостшного вимiрювання АТ у домашшх умовах [8].
АГ спричиняе зростання серцево-судинного ризику як в чоловтв, так i в жшок, що зумовлюе потребу у вивченш гендерних вiдмiнностей у ефективносп антигiпертензивного лiкування. Данi дослiджень щодо контролю АТ в осiб рiзних статей е досить суперечливими. Так, за результатами багатоцентрового мiжнародного дослщження R. Kreutz et al. (2014) дшшли висновку про бiльшу ефективнють комбшовано1 терапи на базi омелсартану в жшок порiвняно з чоловшами [5]. В той час, як за результатами украшського дослiдження iз залученням близько 10 тис хворих рiвень контролю АТ виявився кращим у чоловiкiв порiвняно з жшками [1]. До того ж, об'ектом вивчення бiльшостi дослiджень залишався контроль офюного АТ, а величина позаофюного АТ, зокрема домашнього, зали-шаеться поза увагою.
Метою нашого дослiдження було визначення ефективносп покроково! алгорштшзовано1 анти-гшертензивно1 терапи на базi фшсовано1 меди-каментозно! комбшацп периндопрiлу та амло-дшну щодо контролю офiсного АТ та домашнього АТ в хворих iз неускладненою АГ в загальнш амбулаторнiй практицi залежно вiд вшу та стать
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
До дослiдження залучили 421-го хворого на неускладнену ессенцiальну АГ вшом вiд 35 до 75 роюв (середнiй вiк 59±9,5 роюв), яких спосте-рiгали лiкарi-кардiологи амбулаторних лшар-няних закладiв м. Киева. Критерiем залучення вважали АТ>160/100 мм рт. ст. в оаб, як ранiше не лiкували АГ, та АТ >140/90 мм рт. ст. в таких, котрi отримували антигшертензивну терапiю. Критерiями незалучення до дослщження вважали
iнфаркт мiокарда та/або шсульт в анамнезi, стабiльну стенокардiю III-IV функцiонального класу (ФК), серцеву недостатнють III-IV ФК за NYHA, цукровий дiабет (ЦД) 2 типу у стади декомпенсаци (фастiнгова глiкемiя вище 11 ммоль/л) або такий, що потребуе застосування шсулшотерапп, вторинну АГ, хронiчне захворю-вання нирок за умови величини швидкостi клубочково1 фшьтраци (ШКФ) < 60 мл/хв./1,73м2 за MDRD. Докладш данi щодо протоколу до-слщження та критерпв незалучення до нього були опублшоваш ранiше [2]. На 1-му вiзитi всiм хворим призначали фiксовану комбiнацiю перин-доприлу та амлодшшу (Бi-Престарiум ви-робництва «Серв'е», Францiя) у дозi 5/5 мг , 5/10, 10/5 або 10/10 мг 1 раз на добу за ршенням ль каря (1 крок). У подальшому проводили вiзити через 7 дшв, 1, 2, 3 i 6 мiсяцiв. Покроковий уш-фiкований алгоритм лiкування передбачав у разi недосягнення цiльового офюного АТ (<140/90 мм рт. ст.) на наступних вiзитах шд-вищення дози фiксованоl комбiнацil перин-доприлу та амлодiпiну до максимально пере-носимо1 (крок 2) i послщовне призначення за необхiднiстю iндапамiду-ретард (Арифону-ре-тард виробництва «Серв'е», Францiя) 1,5 мг на добу (крок 3), стронолактону 50 мг на добу (крок 4), моксонидину в дозi вщ 0,2 мг до 0,6 мг на добу або доксазозшу 4-8 мг на добу (крок 5) до досягнення цшьового рiвня офюного АТ. Пащенти зi стабшьною стенокардiею напружен-ня I-II ФК отримували антиангшальну терапiю бета-адреноблокаторами, здебшьшого в дозi, що не перевищувала 50% вiд максимально1 рекомен-довано1, у разi ll призначення до залучення в дослщження. Уш пащенти продовжували або починали прийом асшрину i статинiв.
Величину офiсного систолiчного (САТ) i дiастолiчного (ДАТ) лiкарi визначали на кожному вiзитi за допомогою стандартизованого осцилометричного автоматичного приладу Microlife BPW200 з ушверсальною манжетою, яка давала змогу пщбрати ll розмiр за окруж-нiстю плеча пацiента. Позаофюний домашнiй АТ хворi визначали самостшно за допомогою стандартизованого осцилометричного автоматичного приладу Microlife BP3AG1 з шдив> дуально падбраною манжетою, сертифiкованого для використання в домашшх умовах протягом 7-ми послщовних днiв перед кожним вiзитом до лшаря двiчi на день до сшданку та перед сном та фшсували результати вимiрювань у щоденнику [13]. Величину домашнього САТ i ДАТ визначали як середне з ушх вимiрювань за весь день [6].
Цшьовим рiвнем офiсного АТ вважали його величину меншу за 140/90 мм рт. ст., реко-мендованим рiвнем домашнього - <135/85 мм рт. ст. Масковану неконтрольовану гiпертензiю дiагно-стували в разi офiсного САТ<140 та/або ДАТ 90 мм рт. ст. у поеднант з домашшм САТ>135 мм рт. ст. та/або ДАТ 85 мм рт. ст. [7, 10].
Прихильшсть до антигшертензивного лшу-вання оцiнювали за допомогою анкети X. Girerd на 1 вiзитi у хворих, якi отримували його до включения в дослщження, та через 6 мюящв у вшх хворих [11].
Категорiйнi змшш наведено як кiлькiсть ви-падюв та частка, кiлькiснi — у вигщщ M±SD. Для порiвняння категоршних змiнних вико-ристовували критерiй %2 Пiрсона. Для визначення вiрогiдностi вщмшностей середнiх величин показникiв у разi нормального розподiлу даних у вибiрцi використовували парний та непарний ^ критерiй Стьюдента, у разi ненормального роз-подiлу даних у вибiрцi непараметричнi критери Вiлкоксона для зв'язаних сукупностей, критери Манна-Уiтнi та Колмогорова-Смiрнова для не-залежних сукупностей.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Усього до дослiджения було залучено 204 (48,5%) особи 60 роюв та старших, зокрема 78 (18,5%) чоловшв (1-а група) та 126 (29,9%) жшок (2-а група) i 217 (51,5%) молодших за 60 роюв, зокрема 115 (27,3%) чоловшв (3-я група) та 102 (24,2%) жшок (4-а група). Ктшчна характеристика пацiентiв залежно вщ вiку та статi наведена в таблиц 1. Як можна побачити з И даних, серед чоловшв старшого вшу порiвняно iз жшками т1е1 ж вшово! групи було менше осiб з ожиршням, вони також мали вищу ШКФ. Се-реднiй вихiдний ДАТ у молодших чоловшв був вищим за такий у пацiентiв 3-х шших груп, а в старших ошб нижчий, нiж в ошб тако! ж статi молодшо! вшово! групи. Чоловiки обох груп курили частше, нiж жшки того ж вшу. Старшi жшки порiвняно з молодшими частiше стра-ждали на ЦД 2-го типу, мали меншу вихщну частоту серцевих скорочень (ЧСС) у споко! та нижчу ШКФ. Частка хворих, яю не лiкували АГ рашше була бiльшою серед осiб молодшого вшу порiвняно зi старшими хворими пе! ж статi.
Таблиця 1
КлМчна характеристика пацieнтiв залежно вщ вiку та статi (М±т)
Показник В1к >60 рок1в В1к <60 рок1в
чолов1ки п=78 жшки п=126 чолов1ки п=115 жшки п=102
Середн1й вж, рокш 65,7±4,2 65,8±4,2 49,6±6,8 51,1±6,5
1МТ>30кг/м2 24(30,8%)** 63(50,0%) 51(44,3%) 51(50%)
Середн1й 1МТ, кг/м2 29,6±5,1 30,7±4,4 30,2±4,1 31,0±5,0
Середн1й штднии САТ, мм рт. ст. 165,6±13,6 164,4±14,7 168,0±14,4 164,1±12,67
Середнш вих1дний ДАТ, мм рт. ст. 94,9±10,5### 94,1±10,2 ## 100,6±8,3*** 97,5±8,5
Вихздна ЧСС у спокоК, уд на хв. 74,5±11,1 73,9±8,7## 75,4±10,2 76,5±8,4
Стабшьна стенокард1я напруження 1-11 ФК 36(46,2%) 50(39,7%) 21(18,3%) 16(15,7%)
Цукровий даабет 2-го типу 14(17,9%) 32(25,4%)## 13(11,3%) 12(11,8%)
Кур1ння 22(28,2%)** 7(5,6%) 45(39,1%)** 8(7,8%)
Спадков1сть, обтяжена щодо ССЗ 17(21,8%)## 38(30,2%) 46(40,0%) 42(41,2%)
Не лшували АГ ран1ше 6(7,7%)### 8(6,3%)### 39(33,9%) 24(23,5%)
Загальний холестерин, ммоль/л 5,8±1,2 6,1±1,4 6,0±1,3 5,8±1,0
Глюкоза кров1, ммоль/л 5,5±1,2 5,4±1,1 5,0±0,8 5,2±1,0
ШКФ, мл/хв./1,73м2 93,4±23,5* 78,0±17,0# 114,7±23,5 99,8±23,7
Прим1тки: * р<0,05; ** р<0,01; *** р<0,001; **** р<0,0001. Р1зниця щодо показншав у ос1б те! ж стат молодшо! висово! групи статистично значуща: # р<0,02; ## р<0,0; ### р<0,001.
Через 6 мюящв алгорштшзовано! антигшер-тензивно! терапи офiсний i домашнiй АТ вiрогiдно знизився у хворих ушх груп. Проте, на початку дослщження в молодших чоловшв, а на
завершальному його еташ в чоловiкiв обох вiкових груп, АТ за даними самостшного визна-чення був вищим за такий у жшок того ж вшу (табл. 2).
Таблиця 2
Динамика змш офисного i домашнього АТ залежно вщ вiку i стат (М±т)
АТ, мм рт. ст. Вж > 60 роКЧБ В1к <60 роюв
чоловжи 'ЖЧМК'М чоловжи жшки
Офкиий САТ 151,6±15,6 149,2±16,3 154,5±17,4 149,3±15,6
Офкиий ДАТ 89 9±9 8**** 86,2±9,5 92,6±9,7*** 89,2±9,1##
Домаши1й САТ 149,2±16,0 147,8±16,3 152,1±15,4* 147,0±16,6
Домаштй ДАТ 87,8±9,8 85,0±10,2 91,3±9,7* ## 88,1±10,1#
Оф1сиий САТ 144,0±13,3** 140,6±14,7 144,5±13,9 140,1±13,9
Оф1сиий ДАТ 84,9±8,4** 81,4±8,8 86,6±8,4*** 83,6±8,4#
Домашнш САТ 140,1±13,1 138,0±15,0 143,0±13,5**** 136,4±13,5
Домашнш ДАТ 83,1±9,0 * 80,1±9,0 86,2±9,0**** 81,7±9,0
Офкиий САТ 131,6±9,6 130,1±8,9 132,3±9,6 130,0±9,0
Офкиий ДАТ 78,7±6,8 77,4±6,6 81,1±7,7 # 79,6±6,4#
Домашнш САТ 130,1±8,9 * 127,9±8,1 131,3±8,4*** 128,5±7,4
Домашнш ДАТ 77,3±7,2 76,1±6,4 79,8±7,9### 78,5±6,9#
7 ди1Б
Прим1тки: *р<0,04; ** р<0,03; *** р<0,02; **** р<0,01. Р1зниця щодо р1вня АТ в ос1б т1е! ж стал старшо! вжово! групи статистично значуща: #р<0,03; ## р<0,02; ### р<0,01.
Через 6 мiсяцiв цiльового офюного АТ вдалось досягнути в 339 (80,5%), рекомендованого рiвня домашнього АТ - 277 (65,8%) пащенпв. Частка ошб iз цiльовим офюним АТ в чоловiкiв
обох вшових груп становила 73,1% та 73% вщпо-вiдно та виявилась менша за таку в жшок (85,7% та 88,2% вщповщно; р<0,03; рис. 1).
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
р<0,03
73,1%*
39,7%
85,7%*
52,4%
р<0,03
73%*
34,8%
88,2%*
46,1%
Чоловжи Жшки
>60 рок1в
Чолов1ки Ж1нки
<60 рок1в
□ 1 м1сяць И6 м1сяц1в
Рис. 1. Контроль офкного АТ через 1 та 6 мкящв лшування залежно Бiд стат1 та в1ку. Р1зниця щодо досягнення ц1льового р1вню оф1сного АТ через 1 м1сяць л1кування в т1еТ ж гендернш та в1ков1й груп1 статистично значуща: *р<0,01
На завершальному еташ дослiдження частота досягнення рекомендованого рiвня домашнього АТ в молодших чоловшв (49,6%) була най-меншою порiвняно 3i старшими особами TÎeï ж статi (69,2%; р<0,01, рис. 2) та старшими i мо-лодшими жiнками (76,2% та 68,6% вщповщно, усi р<0,01, рис. 2). Слщ також зауважити, що
через 1 мюяць лiкування контроль домашнього АТ в чоловшв молодшоï вiковоï групи виявився вiрогiдно нижчим за такий у жшок (20,9% i 43,1% вщповщно, р<0,01), в той час, як у старших ошб на зазначеному еташ лшування розбiж-ностей за цим показником не виявлено (рис. 2).
100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
69,2%*
25,6%
- p<0,01
76,2%* -Р<0,01 -
35,7%
49,6%*
20,9%
-p<0,01 -
• p<0,01
68,6%*
43,1%
Чоловiки
Жiнки
Чоловiки
Жшки
G1 м1сяць
G 6 м1сяц1в
Рис. 2. Контроль домашнього АТ через 1 та 6 мкящв лжування залежно в1д стат1 та в1ку. Р1зниця щодо досягнення домашнього АТ<135/85 мм рт. ст. через 1 мкяць л1кування в lieY ж гендерн1й та вжовш груп1 статистично значуща: *р<0,01
Через 6 мюящв алгоршмзованого антигшер-тензивного лшування частота маскованоï не-контрольованоï гiпертензiï серед пацieнтiв з цшьовим офюним АТ старших за 60 роюв вiро-гiдно зменшилась порiвняно iз такою через 1 м>
сяць лiкування як у чоловшв, так i в жiнок на 72,9% та 53,6% вщповщно, а в молодший вшовш групi статистично значущих змiн за цим показником не вщбулось (табл. 3).
Таблиця 3
Частота маскованоУ неконтрольованоУ АГ через 1 та 6 мкящв у пацieнтiв з цшьовим оф1сним АТ залежно вiд стат1 та вiку
BiK > 60 рок1в В1к < 60 рок1в
чолов1ки ж1нки чолов1ки ж1нки
кiлькiсть ос1б з ц1льовим оф1сним АТ юльюсть ос1б з маскованою АГ к1льк1сть ос1б з ц1льовим оф1сним АТ к1льк1сть ос1б з маскованою АГ к1льк1сть ос1б з ц1льовим оф1сним АТ к1льк1сть ос1б з маскованою АГ к1льк1сть ос1б з ц1льовим оф1сним АТ к1льк1сть ос1б з маскованою АГ
1 мкяць 31 16(51,6%) 66 25(37,9%) 40 19(47,5%)* 47 10(21,3%)
6 мкицш 57 8(14,0%)§§ # 108 19(17,6%)§ # 84 28(33,3%) 90 22(24,4%)
П р и м i т к и : Рiзниця щодо частки пащенпв з маскованою неконтрольованою АГ в жiнок тieï ж вжово!' групи статистично значуща: * р<0,01. Рiзниця щодо частки пащенпв з маскованою неконтрольованою АГ в чоловтв молодшо!' вiковоï групи статистично значуща: #р<0,007. Рiзниця щодо частки пащенпв з маскованою неконтрольованою АГ через 1 мкяць лшування в тieï ж групi статистично значуща: § р<0,003; §§ р<0,0001.
У цшому медикаментозна тератя, що И призначали пацieнтам ушх груп, суттево не вiдрiзнялась, але на завершальному етапi до-слщження старшим чоловiкам частiше нiж
жшкам того ж вiку призначали максимальну дозу фшсовано! комбшацп периндопрiлу i амло-дiпiну, але з меншою частотою додавали до терапп 3-й медикаментозний зашб (табл. 4).
Таблиця 4
Медикаментозна терашя на завершальному еташ досл1дження залежно в1д стат1 та в1ку
5 visit В1к> 60 рок1в В1к<60 рокчв
чоловжи, п=78 жшки, п=126 чолов1ки, п=78 жчики, п=126
2 препарати (ф1ксована комбинации периндопр1лу 1 амлод1п1ну) 54(69,2%) 77(61,1%) 68(59,1%) 66(64,7%)
3 препарати 13(16,7%)*# 38(30,2%) 34(29,6%) 28(27,5%)
>4 препарат1в 11(14,1%) 11(8,7%) 13(11,3%) 8(7,8%)
Ф1ксована комбинации периндопршу 1 амлод1п1ну у доз1 10/10 мг 39(50,0%)* 44(34,9%) 51(44,3%) 34(33,3%)
П р и м [ т к и : Р1зниця щодо показника в жшок т1е! ж вжово! групи статистично значуща: * р<0,03. Р1зниця щодо показника в чоловтв молодшо! вжово! групи статистично значуща: # р<0,05.
Прихильнiсть до лiкування на початку до-слiдження оцiнювали в 72 (92,3%), 118 (93,7%), 76 (66,1%) та 78 (76,5%) пащент1в 1-о1, 2-о!, 3-о! та 4-о! груп вiдповiдно, яким було призначено антиппертензивну терапiю до залучення в до-слiдження. Через 6 мюящв у пацiентiв усiх груп вона статистично значуще зросла, але серед
чоловшв молодших за 60 рокiв порiвняно iз такими старшо! вшово! групи кшьюсть осiб з високою прихильшстю в зазначений термiн виявилась вiрогiдно бiльшою, а з помiрною -меншою (табл. 5). Iншi показники комплаенсу в пащент1в усiх груп на завершальному еташ дослщження були зютавш.
Таблиця 5
Прихильн1сть пащснт1в до л1кування на початковому 1 завершальному еташ дослщження залежно вщ стат1 та в1ку
В1к> 60 рок1в В1к<60 рокчв
чолов1ки жшки чоловши жшки
Прихиль тсть початок дослвдження, п=72 завершении дослвдження, п=78 початок дослвдження, п=118 завершення дослвдження, п=126 початок дослвдження, п=76 завершення дослвдження, п=115 початок дослвдження, п=78 завершення дослвдження, п=102
Висока 14(19,4%) 32(41,0%)*# 18(15,3%) 52(41,3%)*# 18(23,7%) 69(60,0%)* 9(11,5%) 56(54,9%)*
Пом1рна 19(26,4%) 40(51,3%)*# 35(29,7%) 65(51,6%)*# 14(18,4%) 35(30,4%)* 25(32,1%) 42(41,2%)*
Низька 39(54,2%) 6(7,7%)** 65(55,1%) 9(7,1%)** 44(57,9%) 11(9,6%)** 44(56,4%) 4(3,9%)**
П р и м [ т к и : Р1зниця щодо р1вня прихильност на початковому еташ дослщження статистично значуща: * р<0,01; ** р<0,001. Р1зниця щодо р1вня прихильност на завершальному еташ дослщження в чоловтв молодшо! вжово! групи статистично значуща: #р<0,01
Результати нашого дослщження свщчать про високу ефективнiсть алгоршмзованого пiдходу до антигшертензивно! терапи iз застосуванням фшсовано! медикаментозно1 комбшацп периндо-прiлу й амлодiпiну щодо забезпечення оптимального контролю офюного та позаофюного АТ в пацiентiв iз неускладненою АГ та покращення
1хньо1 прихильностi до лiкування. Проте нами виявленi гендернi та вiковi вiдмiнностi стосовно досягнення рекомендованого домашнього АТ в таких хворих, зокрема гiршi результати лшуван-ня в чоловшв середнього вiку порiвняно з жшками зiставного вiку та старшими особами обох статей, що обумовило бшьшу частоту
маскованоï неконтрольованоï АГ в цiеï групи пащенпв. Як вiдомо з даних лтератури, невщпо-вiднiсть домашнього АТ рекомендованим зна-ченням попри призначене антигшертензивне лiкування, тобто наявнiсть маскованоï не-контрольованоï гiпертензiï, наражае пащенпв на ризик смертi вiд кардюваскулярних причин зiставний iз таким в ошб з неконтрольованою АГ [14], Нашi данi узгоджуються з висновками D. Conen et al. (2014) щодо бiльшоï поширеносп маскованоï гшертензи, встановленоï за даними добового мошторування АТ, в чоловiкiв молодших за 50 роюв порiвняно з шшими вiковими й гендерними групами [4]. Також J.P. Sheppard et al. (2016) у своему мета-аналiзi, присвяченому вивченню чинниюв, якi асо-щюються з розбiжностями мiж величиною офюного та позаофюного АТ, стверджують, що предикторами маскованоï АГ е чоловiча стать, курiння та рiвень САТ [11]. Однак зазначеш публiкацiï присвячене аналiзу даних пацiентiв загальноï популяци, зокрема таких, котрi лiкуються за рiзними режимами антигшер-тензивноï терапи або не отримують ïï взагаль Результати нашого дослiдження дозволяють припустити, що подiбнi закономiрностi притаманнi популяци пащенпв, яким призначено антигiпертензивну терашю вiдповiдно до запро-понованого алгоритму, i ix слiд враховувати не тiльки на етапi встановлення дiагнозу АГ, але i у процес ïï лiкування.
Важливiсть вчасного виявлення маскованоï неконтрольованоï гiпертензiï в процес антип-пертензивноï терапи зумовлюе нагальну потребу обов'язково брати до уваги результати позаофюного визначення АТ особливо в чоловшв середнього вшу задля пiдвищення ефективностi
лiкування АГ та зниження серцево-судинного ризику тiеï групи пащенпв.
ВИСНОВКИ
1. Застосування в реальнш клiнiчнiй практицi алгоритмiзованоï антигiпертензивноï терапи на базi фiксованоï медикаментозноï комбiнацiï пе-риндопрiлу та амлодтну через 6 мiсяцiв дозволяе забезпечити досягнення цшьового офю-ного артерiального тиску в 80,5% хворих з не-ускладненою артерiальною гiпертензiею, проте вiдмiчений кращий рiвень контролю офюного артерiального тиску в жшок порiвняно з чо-ловiками незалежно вiд вiку пацiентiв при зютавнш приxильностi ïx до лiкування.
2. Застосування в реальнш ктшчнш практищ алгоритмiзованоï антигiпертензивноï терапи на базi фiксованоï медикаментозноï комбiнацiï пе-риндопрiлу та амлодiпiну через 6 мюящв дозво-ляе забезпечити досягнення рекомендованого рiвня (<135/85 мм рт. ст.) домашнього артерiаль-ного тиску в 65,8% хворих з неускладненою артерiальною гiпертензiею, при гiршому рiвнi контролю домашнього артерiального тиску в чоловшв молодших за 60 роюв порiвняно з жiнками того ж вшу та чоловшами i жшками старшими за 60 рокiв при зютавнш прихильносп пацiентiв до лшування.
3. Частота маскованоï неконтрольованоï гшертензи в чоловшв молодших за 60 роюв з цшьо-вим офюним артерiальним тиском через 6 м> сяцiв застосування алгоритмiзованоï антигшер-тензивноï терапи на базi фiксованоï медика-ментозноï комбiнацiï периндопрiлу та амлодшшу становить 33% та перевищуе таку в чоловшв та жшок старших за 60 роюв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гендернi особливостi контролю артерiального тиску в пащентш з артерiальною гiпертензieю / А.Д. Радченко, Т.Г. Слащева, Ю.М. CipeHKO, Л.О. Муш-тенко // Укр. кардюл. журнал. - 2015. - №4. - С. 34-44.
2. Ефективнють ушфжованого покрокового алгоритму л^вання для забезпечення контролю арте-рiального тиску у хворих з артерiальною гiпертензieю в амбулаторнiй практицi: результати дослщження ПЕРФЕКТ / К.М. Амосова, Ю.В. Руденко, О.1. Рокита [та in]. // Серце i судини. - 2014. - №1. - С. 34-46.
3. Хвороби системи кровооб^ як медико-со-цiальна i суспiльно-полiтична проблема. Аналггично-методичний поабник / пвд ред. Коваленка В.М., Кор-нацького В.М. - Кив, 2014. - 113с.
4. Age-Specific Differences Between Conventional and Ambulatory Daytime Blood Pressure Values /
D. Conen, S. Aeschbacher, L. Thijs [et al.] // Hypertension. - 2014. -Vol.64. - P. 1073-1079.
5. Efficacy and Tolerability of Triple-Combination Therapy With Olmesartan, Amlodipine, and Hydrochlorothiazide: A Subgroup Analysis of Patients Stratified by Hypertension Severity, Age, Sex, and Obesity / R. Kreutz, B. Ammentorp, P. Laeis, A. de la Sierra // J Clin Hy-pertens. - 2014. - Vol. 16. - P. 729-740.
6. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring / G. Parati, G.S. Stergiou, R. Asmar [et al.]. // J Hypertens.. - 2008. - Vol. 26. -P. 1505-1530.
7. Guidelines for themanagement of arterial hypertension TheTask Force for the management ofarterial
hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.]. // J. Hypertension. -2013. - Vol.31. - P. 1281-1357.
8. Interventions used to improve control of blood pressure in patients with hypertension / L.G. Glynn, A.W. Murphy, S.M. Smith [et al.] // Cochrane Database of Systematic Reviews. - 2010. - C. Art. No.: CD005182. DOI: 10.1002/14651858.CD005182.pub4.
9. Lack of control of hypertension in primary cardiovascular disease prevention in Europe: Results from the EURIKA study / C. Borghi, F. Tubach, G. De Backer [et al ] // Inter. J. Cardiology. - DOI: Article In Press/ Available: http://dx.doi.org/10.1016/j.ijcard.2016.05.044/
10. Masked Hypertension A Phenomenon of Measurement / S. S. Franklin, E. O'Brien, L. Thijs [et al.] // Hypertension.. - 2015. - Vol.65. - P. 16-20.
11. Predictors of the Home-Clinic Blood Pressure Difference: A Systematic Review and Meta-Analysis / J.P. Sheppard, B. Fletcher, P. Gill [et al.] // Am J Hyper-tens. - 2016. - Vol.29. - P. 614-625.
12. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients / X. Girerd, J. Fourcade, G. Brillet [et al.]. // J. Hypertension. - 2001. - Vol. 19. - P.74S.
13. Validation of the Microlife BP 3BTO-A oscil-lometric blood pressure monitoring device according to a modified British Hypertension Society protocol / A. C.Cuckson, A. Reinders, H. Shabeeh, A. H. Shennan // Blood Press. Monit. - 2002. - Vol.7. - P. 319-324.
14. White-coat and masked hypertension as risk factors for progression to sustained hypertension: the Finn-Home study / S.S.Sivén, T.J. Niiranen, I.M. Kantola, A. Jula // J. Hypertension. - 2016. - Vol.34. - C. 54-60.
REFERENCES
1. Radchenko GD, Slashcheva TG, Sirenko YuM, Mushtenko LO. [Gender differences of blood pressure control in patients with arterial hypertension]. Uk-rayins'kyy kardiolohichnyy zhurnal. 2015;4:34-44. Ukrainian.
2. Amosova EN, Rudenko YV, Rokita OI, et al. [Effectiveness of a unified step treatment algorithm to control blood pressure in patients with hypertension in ambulatory practice: PERFECT findings]. Sertse i sudyny. 2014;1:34-46. Ukrainian.
3. Kovalenko VM, Kornatzky VM. [Cardiologycal diseases as medical, social and socio-political problem]. Kyiv, 2014. Ukrainian.
4. Conen D, Aeschbacherv, Thijs L, et al. Age-Specific Differences Between Conventional and Ambulatory Daytime Blood Pressure Values. Hypertension 2014:64:1073-9.
5. Kreutz R, Ammentorp B, Laeis P, de la Sierra A. Efficacy and Tolerability of Triple-Combination Therapy With Olmesartan, Amlodipine, and Hydrochlorothiazide: A Subgroup Analysis of Patients Stratified by Hypertension Severity, Age, Sex, and Obesity. J Clin Hy-pertens. 2014;16:729-40.
6. Parati G, Stergiou S, Asmar R, et al. European Society of Hypertension guidelines for blood pressure monitoring at home: a summary report of the Second International Consensus Conference on Home Blood Pressure Monitoring. J. Hypertens. 2008;26:1505-30.
7. Mancia G, Fagard R, Narkiewicz K, et al. Guidelines for themanagement of arterial hypertension TheTask Force for the management ofarterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European
Society of Cardiology. Journal of Hypertension. 2013;31:1281-357.
8. Glynn LG, Murphy AW, Smith SM, et al. Interventions used to improve control of blood pressure in patients with hypertension. Cochrane Database of Systematic Reviews 2010. Art. No.: CD005182. DOI: 10.1002/14651858.CD005182.pub4
9. Borghi C, Tubach F, De Backer G, et al. Lack of control of hypertension in primary cardiovascular disease prevention in Europe: Results from the EURIKA study. International Journal of Cardiology DOI: Article In Press. Available: http://dx.doi.org/10.1016/j.ijcard.2016.05.044/
10. Franklin SS, O'Brien E, Thijs L, et al. Masked Hypertension A Phenomenon of Measuremen. Hypertension. 2015;65:16-20.
11. Sheppard JP, Fletcher B, Gill P, et al. Predictors of the Home-Clinic Blood Pressure Difference: A Systematic Review and Meta-Analysis. Am J Hypertens. 2016;29:614-25.
12. Girerd X, Fourcade J, Brillet G, et al. The compliance evaluation test: a validated tool for detection of nonadherence among hypertensive treated patients. Journal of Hypertension 2001;19:74.
13. Cuckson AC, Reinders A, Shabeeh H, Shennan AH. Validation of the Microlife BP 3BTO-A oscillo-metric blood pressure monitoring device according to a modified British Hypertension Society protocol. Blood Press. Monit 2002;7;319-24.
14. Sivén SS, Niiranen TJ, Kantola IM, Jula A. White-coat and masked hypertension as risk factors for progression to sustained hypertension: the Finn-Home study. Journal of Hypertension. 2016;34:54-60.
CraTra Hagmm^a go pegaKmï 08.04.2016
♦
