Функції опису пейзажу в англомовному художньому дискурсі початку ХХ століття Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 264-270

УДК 811.11Г373'367'366-26"

Функцп опису пейзажу в англомовному художньому дискурс початку ХХ стол^тя

Паучник Г.П.

Закарпатський державный унверситет, м. Ужгород, Украна

Було проведено наукову розв1дку та коротко викладено функцп опису пейзажу, який е м1кротекстом, ¡нтегрованим у макротекст вищо! ¡ерархп - витв1р ми-стецтва, а через нього в англомовний художнт дискурс. Опис пейзажу може нести р1зноматтне функцгональне навантаження, але основним - е антропоцентричне, яке сприяе розкриттю ¡ндив1дуально-авторських нам1р1в. Динам1ка функцт опису пейзажу на початку XXст. йшла в1д засобу психологично!характеристики персонажу, яка включае р^зномаштш естетичм функцп, до позатекстового ¡мплщитного д1алогу, тщйованого автором та тдтриманого читачем.

Ключовi слова: ОП - опис пейзажу, АХД - англомовний художшй дискурс, функцгональне навантаження ОП.

Даний науковий пошук присвячено вивченню розвитку функцюнальних особли-востей i ознак опису пейзажу, який е проекщею просторового континууму в англомовний художнш дискурс. Термшом 'пейзаж', зазвичай, характеризують контури складного та багатоаспектного явища у художнш творчосп. Починаючи вщ витоюв свого розвитку в рiзних видах мистецтва, пейзаж не був лише засобом фшсацл ландшафту (географiчного середовища). Навпаки, це один iз найбшьш медитативних i емоцшно насичених жанрiв. Хоча способи зображення пейзажу рiзнi в ушх видах мистецтва, вони мають певну спшьшсть, що полягае у вщображенш головних ознак нацюнально! ментальносп та особистого свггогляду автора, реалiзованих у своерщност вiдбору мовних засобiв для !х вiдображення.

Пейзажнi замальовки неодноразово привертали увагу дослiдникiв у межах як мистецтвознавчого (О. I. Бенуа, Л. Г. Богемсь-ка та ш.), так i лiтературознавчого (А. Белий, М. Н. Епштейн, Ю. М. Левiн, В. Ф. Са-водник та iн.) напрямiв наукового пошуку. Опис пейзажу (далi - ОП) був також i об'ектом поодиноких лiнгвiстичних розвiдок, що здшснювалися пiд кутом зору з'ясування його мюця та ролi у композици художнього твору (Л. А. Абдушукурова, М. П. Бран-дес, В. А. Кухаренко, Д. С. Лихачов та iн.) i слугували розкриттю авторського задуму взагалi та з'ясування його мюця та ролi у композици художнього твору, зокрема. Попри те, що лшгвютичш параметри текспв художшх творiв у цiлому та опису пейзажу зокрема неодноразово ставали об'ектом уваги науковщв, !хш функцюнальш ознаки ще не були предметом спещального дослiдження.

Тому головною метою роботи стало з'ясування динамши змш функцiонального навантаження опису пейзажу як художньо об'ективованого зображення приро-ди i краевиду. Досягнення поставлено! мети передбачае виконання таких завдань: визначити мюце опису пейзажу в системi категорiй художнього дискурсу та його специфiчнi функцiональнi ознаки. Безпосереднш об'ект дослiдження це опис пейзажу, у якому простежуеться оргашчний зв'язок зображеного природного середовища,

мюцевосп i / або явища з персонажами, наслщком чого постае широкий спектр його функцш. Актуальшсть теми роботи визначаеться шдвищеним iнтересом сучасно! антропоцентрично! парадигми лiнгвiстичних дослiджень до мюця i ролi мовленнево! комушкаци з погляду !! реалiзаци у дискурсивному простора Безпосередне вiдношення до зазначено! проблеми мае i модель "людина - природа", яка у ху-дожньому дискурсi знаходить свое яскраве втшення в описi пейзажу як одше! iз зовнiшньо мотивованих i водночас внутрiшньо цiлiсних категорш тексту. Матерiал науково! розвiдки становлять текстовi фрагменти з ОП, вщбраш з романного циклу "The Forsyte Saga" Дж. Голсуорсi (початок XX ст.), який шюструе динамiку розвитку тогочасного реалютичного роману i, вщповщно, англомовного художнього дискурсу.

Опис пейзажу е можливою та достатньою одиницею художнього твору з точки зору композицшно-мовленнево! органiзацi!, яка функцiонуе у вшгщщ тексту - вщповщно оформленого i змiстово завершеного. Як текст ОП е одним iз складниюв англомовного художнього дискурсу (далi - АХД) та характеризуеться такими основними рисами: екстралшгвютичним пiдгрунтям, антропоцентричшстю, iнтерактивнiстю, чiткою структурно-логiчною схемою, системною зумовлешстю внутрiшньотекстових зв'язкiв локального i глобального планiв для репрезентацi! замкнено! цiлiсно! комунiкативно! ситуацi!, у ^rnpi уваги яко! е зображення при-роди, краевиду i / або погоди.

Наш науковий пошук базуеться на гiпотезi про багатоаспектнiсть функцш опису пейзажу. Пейзаж як опис ландшафту, об'екпв та погоди у тканиш художнього твору набувае топохронних i антропоцентричних властивостей, у яких вщображено загальнонацiональний, особистiсний (шдивщуально-авторський свiтогляд, щейно-художню позицiю, тощо) та чуттевий (характеризуеться залученням п'яти оргашв чуттiв при сприйняттi ОП), що виливаеться у його композицшно-структурну i функцiональну специфiку. За часовими ознаками описи пейзажу можна конкретизу-вати як сезонш - зимов^ лiтнi, веснянi, осiннi i добовi - нiчнi, ранковi, деннi, вечiрнi; вiдповiдно до специфiки ландшафту - прсью, лiсовi, морськi, тощо; за характером мюцевосп (сiльськi, мiськi), напр.,

(1а) But from him, thus slumbering, his jealous Forsyte spirit traveled far, what they were doing down there, with those two young people... there in the copse - in the copse, where the Spring was running riot with the scent of sap and bursting buds, the song of birds innumerable, a carpet of bluebells and sweet growing things, and the sun caught like gold in the tops of the trees. ...his spirit was there stopping with them to look at the little furry corpse of a mole,... with his mushrooms and silver coat untouched by the rain or dew. [20, с. 171]. (1б) He smelled the scent of limes, and lavender. Ah! That was why there was such a racket of bees [20, с. 426].

У сезонному опис пейзажу (1а) звертае на себе увагу незвичнють того, як ба-чить картину природи персонаж. Дотиковi асощаци (carpet, furry copse, soft), гра барв (колоративiв / хроматонiмiв: blue(bells), gold, dark, silver, etc.) разом з одорошмами (scent of sap, sweet) оживляють опис пейзажу, створюючи вщповщний емоцшно-психолопчний настрш. У межах сурядно-тдрядного комплексу (1а) об'еднано декшька мшротем, яю е не лише засобом штроспективного показу географiчного простору, але цшком довершеними ОП. Чггю когштивш витоки опису пейзажу диктуе темпоральний i локальний континуум. У тканиш художнього твору ОП е елементом топохронного порядку - "статико-динамiчною еднютю простору i часу", який мае властивють перетворюватися у суб'ективний "хронотоп" [15, с. 23], тобто е когштивно зумовленим. Таким чином, опис пейзажу у цьому прикладi виступае моделлю зовшшнього св^, за якою вибудовуеться внутршнш св^ людини. ОП (1б) актуалiзовано двома реченнями, перше з яких е зачином опису пейзажу, а останне - завершуе, тдсумовуе (such a racket of bees). Окличне речення виступае засобом переключення розповщ на штроспективний св^ героя.

Когштивно-семантичне осмислення та семютичне вщтворення опису пейзажу в англомовному художньому дискурсi XVIII - XIX столт пройшли складний i су-перечливий шлях свого еволюцiйного розвитку вщ декоративного фону до засобу характеристики персонажiв, вiд нейтрального - до нащонального. У художньому дискурс початку ХХ столiття канони розвитку нащонального пейзажу доповнилися новими естетичними вимiрами, центральною ланкою яких стала мовна особистють.

Безумовно, художник слова не може залишатися байдужим до зображеного. Важливо не лише, наскшьки яскравий опис пейзажу, а i те, якi деталi довкiлля автор визнае голов-ними. Письменник шдкреслюе чи пропускае певнi елементи оточення з намiром впли-нути на читача - зворушити його, схвилювати, розсмiшити, вселити любов, викликати ненависть, страх, гшв тощо. Саме тому описи природи стають важливим компонентом системи художнього пiзнання свiту [3, с. 66].

В основi опису, зазвичай, лежить якась подiя / ситуащя, пов'язана з сюжетним на-вантаженням твору, що зумовлюе !! акцiональний характер. У логiчному плаш опи-сати об'ект або явище означае перерахувати його ознаки, напр.,

(1в) The mellow golden days... simply did not come. It rained, and the river was unnaturally full... There were no mushrooms. Blackberries tasted of rain [22, с. 20-21].

Чотири речення в уривку (1в) рекурентно називають ознаки, як вказують на особливосп л^ньо! погоди (rained, unnaturally full, no mushrooms, blackberries tasted of rain). Семантична домшанта тут "дощ", а основна функцiя ОП - вказiвка на погоднi особливосп, що слугуе комунiкативною вiхою розумшня тексту. Домiнантнi ознаки безпосередньо залежать вщ функцiонального навантаження опису пейзажу.

Не можливо не зауважити, що в англомовному художньому дискурс опис пейзажу диференщюеться за естетичними функщями, емоцiйною забарвленiстю та психолопчною насиченiстю, що дае пiдстави для виокремлення таких рiзновидiв: idrniHuuu, меланхолШний, елегтний, драматичний та ш.

Пор. : (2а) It was really warm for May, and still lightfor him to see his cows in the meadow beyond the river [FS-IV: 99]; (2б) It was warm - very warm _ for the end of September. A pleasant air - a smell of grass .... It must be the river down there! Peaceful - and to think - ! [22, с. 309]; (2в) Howevering feebly round the church, and looking in, dawn moans and weeps for its short reign [21, с. 5].

1дитчний ОП (2а) акцентуе на вщповщносп об'екпв ландшафту i особистосп, що водночас робить його одним iз основних складниюв розбудови характеру героя АХД та художньо! концепци людини. Вщтворений осшнш опис пейзажу (2б) (warm -very warm, end of September, grass, river) гармошзуе з почуттями персонажа (pleasant, peaceful), формуючи меланхолшний настрш. Яскраво окреслеш найсуттевiшi персош-фiкованi характеристики зорi (howevering feebly round the church, and looking in) в ОП (2в) надають особливо важливих драматичних конотацiй.

Будь-який опис пейзажу визначаеться не лише топохронними та локальними координатами художнього мислення, а i комунiкативними iнтенцiями автора, спря-мованими на необхiднiсть деталiзацil явищ природи, !х характерних компонентiв i диференцiйних ознак. Не випадково тд описом пейзажу нерiдко розумiють "образ природи художнього твору, головним призначенням якого е його антропоцентрична спрямовашсть" [13, с. 138]. Це означае, що у лгтературнш творчосп образ природи не самоцшь, а засiб психологiзацil образу персонажа i його стану [10, с. 86], напр.,

(3) A sound of singing came down the water to him, trailing, distant, high and sweet. It was as if a swan had sung! [22, с. 327].

Для ретроспективно! сшввщнесеносп подш автор вщступае вщ зображення опису пейзажу (3), щоб порiвняти звук, який долинав, iз шснею лебедя, що дае змогу читачу заглянути у бшьш раннш перюд часу. Означення (trailing, distant, high, sweet) разом з конотащею слова "swansong' формують тональний ланцюг цього фрагменту,

який сшвзвучний внутрiшньому настрою героя. Будова речення, чергування звукiв [ing, s, t, ei-ai] формуе "музику" ОП.

Безперечно, опис пейзажу е мовленневою рефле^ею наратора, у якш вщображено iндивiдуально-авторське ставлення та оцiнка подш i персонажiв на тлi опису пейзажу, напр.,

(4) The swallows went by, taking 'night-cups' of gnats and early moths; and the poplars stood so still - just as if listening - that Soames put up his hand to feel for breeze. Not a breath! [22, с. 99].

Фрагмент (4) шюструе повну статзащю ОП шд настрш героя, що е наслщком праг-нення автора наочно представити семантичну шформащю з метою безпосереднього залучення читача.

Нерщко опису пейзажу надаеться символiчне навантаження, напр.,

(5) Beyond the closed windows the moon rode up, a full and brilliant moon, so that the stilly darkened country dissolved into shape and shadow, and owls hooted; ... and on the gleaming river every fallen leaf that drifted down carried a moonbeam; while, above the trees stayed, quiet, measured and illuminated, quiet as the very sky, for the wind stirred not [22, с. 314-315].

Вербальна репрезентащя трiади "НЕБО - ЗЕМЛЯ - ВОДА" у фрагмент (5) набувае трансцендентного i фантасмагоричного смислу завдяки мовностилютичнш конвергенци. Метафiзичний характер мюячно! ночi шдкреслюеться ще одним суттевим моментом, який проявляеться в аспект символiзацi!: лексема "tree" актуалiзуе значення "вiхи переходу до св^у мертвих". Читач вщкривае для себе хiд думок i почуттiв персонажiв через такого роду опис пейзажу та осягае як закони на-вколишнього природного простору, так i внутрiшнього свiту людини.

Дж. Голсуорс у романному цикл "The Forsyte Saga" формуе мову ОП як едину систему прямо! i асоцiативно! образностi, розширюючи межi психологiчно забарвлено! деталi символшою, колоритом, акустичними ефектами. Проте, зовшм невипадковою е майже повна вщсутшсть картин природи у третiй rami "A Modern Comedy". Подiбне явище простежуеться i у романi "Peregrine Pickle" Т. Смоллетта (XVIII ст.). Якщо Т. Смоллетт цим проводить паралель з бездуховнiстю сво!х геро!в, то Дж. Голсуорсi пiдкреслюе внутршне "зацiпенiння", непорушнiсть клану Форсайтiв тсля !х великих життевих поразок. Тут можна говорити про алегоричну функщю опису пейзажу у змалюванш мiкро- та макрокосму, тобто людини й оточення, коли все шби завмерло в очiкуваннi майбутнього, напр.,

(6) It was one of those grey late summer days, very still, when the few leaves that are left hang listless, waiting to be windswept. The puddled road smelled the rain; the rooks rose from the stubbles as if in surprise at the sound of horses' hoofs [22, с. 123].

Поди життя персонагав корелюють з природним оточенням у фрагмент (6): по-чуття смутку i туги трансформуються в об'екти опису пейзажу, як загострюються емоцшними еттетами (grey, very still, few, listless, puddled) разом з метафорами та порiвняннями. Так виникае позатекстовий iмплiцитний дiалог, iнiцiйований автором i пiдтриманий читачем.

Наголосимо на ще однш виявленш ознацi опису пейзажу - колорит (7а, 7б), завдяки якому письменник продукуе особливий блок естетично! iнформацi!, що, до певно! мiри, наближуе опис пейзажу в англомовному художньому дискурсi до образотвор-чого мистецтва. Таке експресивне зображення зумовлюе глибше зорове уявлення про погоду, краевид, мiсцевiсть та робить його подiбним до полотен iмпресiонiстiв, напр.,

(7а) In a silver streak to the right could be seen the line of the river /20, с. 102/; (7б) The river was whitening; the dusk seemed held in the trees, waiting to spread and fly up into a sky just drained of sunset [22, с. 99].

ОП Дж. Голсуорсi iнодi нагадують портрети: в образi природи навколо Робш Гшла проступають риси 1рен, що пов'язано з щеею жшочо! душi Всесв^у. Руйну-

вання межi мiж вищим природним свiтом та свiтом переживань людини говорять про якюно нове мюце i функцп зображуваного простору природи в англомовному художньому дискурс. Краевид, мiсцевiсть, погоднi феномени побачеш читачем крiзь призму настрою автора, злип з його внутршшм станом, суб'ективуються, оновлюються та стають ушкальним явищем. Оригiнальнiсть мютиться у новому поглядi на звичне, у незвичнш вишуканостi вiдчуттiв, що надае побаченш через них картиш природи додаткового iнтимного смислу, напр.,

(8) Far-off the cuckoo called; a wood pigeon was cooing from the first elm tree in the field, and how the daisies and butter-cups had sprung up after the last mowing! The wind had got into the sou'-west, too - a delicious air, sappy! [20, с. 376].

В ОП у фрагмент (8) звертае на себе увагу, що багатограннють i невичерпнють опису пейзажу сприймаеться ^зь призму суб'ективно-авторського бачення. Спо-внена гармони i краси природа юнуе не сама по соб^ а у контекст життевого св^ людини.

Полiфонiзм опису пейзажу реалiзуеться шд час установлення асощаци мiж сценою i темою, мiж долею персонажiв та оточуючим простором. Функцюнальна специфiка опису пейзажу в АХД залежить вiд особистосп (автора, персонажа, рецишента) та конституенпв зображувано! погоди, краевиду, мiсцевостi. I хоча вони не тотожш i не iзометричнi, проте одне шзнаеться через iнше.

Показовим для реалiзму ОП можна вважати приклад (9) The sea was near at hand, but not intrusive; it murmured, and he thought it was the pines; the pines murmured precisely the same tones, and he thought they were the sea [22, с. 397], у якому шляхом конвергентно! взаемоди низки стилютичних засобiв виникае декшька семантичних обертошв, завдяки яким створюеться образ моря як об'ект фшософських роздумiв, сповнений глибокого смислу едност i краси у Всесвiтi. Фшософське навантаження ОП формуеться: персонiфiкацiею як рiзновидом метафоричного абстрагування (the sea murmured; the pines murmured); повтором ^в (the sea, he, thought, the pines, murmured), паралелiзмом (he thought; and he thought), синестезiею, що створюе алюзшне сприйняття моря як "бiблiйного" Всесвiтнього океану, тобто 1стини, а також зв'язком з архетипом. Усе перераховане вище дае змогу "декодовано" читати опис пейзажу. Проте це не едина штерпретащя ОП ромашв "The Forsyte Saga", оскшьки вони мютять у собi вектор "людина - Всесвгт", що породжуе безмежнiсть тлумачень.

Висновки. Функцюнальне навантаження опису пейзажу в АХД зумовлене щюс-пецифшою художнiх iнтенцiй, фантазп та майстерносп автора, що дае змогу пере-дати загальне i часткове, типове i нетипове, гармонiю i дисгармошю в оточуючому просторi. Цiлiснiсть ОП в англомовному художньому дискурс постае у триединш системi "людина - природа - час", що висувае на перше мюце таю функцп, як пси-холопчна, локально-темпоральна та логоцентрична. Опис пейзажу виконуе як живо-писну, портретну, так i "музичну" функцil, що надае йому неповторно! виразностi та магil. Динамша його розвитку в англомовному художньому дискурс початку XX столотя проходила вщ лiричного, iдилiчного, драматичного психоемоцшного обертону, засобу характеристики персонажу у межах зовшшнього i внутршнього свiтiв до етно-психо-ментального зображення, iмплiцитного поза текстового дiалогу мiж автором та рецишентом.

Запропонована наукова розвщка визначае i деякi перспективнi напрями подаль-ших дослiджень динамiки розвитку функцюнального навантаження опису пейзажу тд кутом зору сучасно! лiнгвокультурологil та стилютики як на матерiалi германсь-ких, так i iнших мов.

Список лггератури

1. Абдушукурова Л. А. Сравнения, вводимые союзом comme как средство художественной выразительности (на материале произведений Р. Роллана) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 "германские языки" / Л. А. Абдушукурова. - М., 1969.- 19 с.

2. Балли Ш. Французская стилистика : Пер. с франц. К. А. Долина / Ш. Балли. -М. : Изд. иностранной литературы, 1961. - 394 с .

3. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. - 2-е изд. - М. : Искусство, 1986. - 444 с.

4. Белый А. Пушкин, Тютчев и Баратынский в зрительном восприятии природы / А. Белый. - СПб. : Азбука-классика, 2001. - 327 с.

5. Бенуа А. Н. Мое воспоминание: В 5-ти кн. : [Предисловие Д. С. Лихачева] /

A. Н. Бенуа. - М. : Наука, 1980. - т.1. кн.1, 2, 3. - 1980. - 711 с.

6. Богемская Л. Г. Самодеятельное художественное творчество / Л. Г. Богемская. - М. : Знание, 1987. - 48 с.

7. Брандес М. П. Стилистика немецкого языка / М. П. Брандес. - 2-е изд . - М. : Высшая школа, 1990. - 320 с.

8. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В. В. Виноградов. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - 255 с.

9. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / И. Р. Гальперин. - М. : Наука, 1981. - 198 с.

10. Домашнев А. И. и др. Интерпретация художественного текста / А. И. Домаш-нев. - М. : Просвещение, 1983. - 192 с.

11. Кухаренко В. А. Интерпретация текста; [Учебник для студентов] / В. А. Куха-ренко. - Одесса : Латстар, 2002. - 292 с.

12. Левин Ю. М. Избранные труды : Поэтика. Семантика / Ю. М. Левин. - М. : ЯРЛ, 1989. - 824 с.

13. Литературный энциклопедический словарь [под общ. ред. В. М. Кожевникова, П. А. Николаева]. - М. : Сов. энциклопедия, 1987. - 752 с.

14. Лихачев Д. С. Концептосфера русского языка / Д. С. Лихачев // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста : Антология. - М. : Academia, 1997. - С. 280-287.

15. Пейзаж как развивающаяся форма воплощения авторской концепции // Межвузовский сборник научных трудов. - М. : МОПИ, 1984. - 134 с.

16. Полюжин М. М. Когштивний тдхщ до вивчення дискурсу / М. М.Полюжин. -Львiв : ЛНУ iм. I Франка, 2008. - С. 90-99.

17. В. Ф. Саводник. Чувство природы в поэзии Пушкина, Лермонтова и Тютчева /

B. Ф. Саводник. - СПб. : Азбука-классика, 2001. - 256 с.

18. Украшська радянська енциклопедiя в 12 т. - Вид. друге. - К. : Головна редакщя УРЕ, 1977. - Т.1. - 542 с.; К. : ГР УРЕ, 1979. - Т. 2. - 551 с.; К. : ГР УРЕ, 1979. - Т. 4. - 558 с.; Т.9. - С. 326.

19. Austin J. I. How to Do Things with Words / J. I. Austin. - 8th ed. - Cambridge, Mass : Harvard UP, 1999. - 587 p.

20. Galsworthy J. The Forsyte Saga. - M. : Изд-во иностр. литературы, 1956. - vol.

I. - 440 p.

21. Galsworthy J. The Forsyte Saga. - M. : Изд-во иностр. литературы, 1956. - vol.

II. - 335 p.

22. Galsworthy J. The Forsyte Saga. - M. : Изд-во иностр. литературы, 1956. - vol.

III. - 290 p.

Пасичник Г. П. Функции описания пейзажа в английском художественном дискурсе начала XX столетия // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.264-270

Наше исследование сосредоточено на когнитивном изучении фрагмента текста, который является разновидностью одной из композиционно-речевых форм английского художественного дискурса начала XX столетия, т.е. описании пейзажа, который представляет проекцию пространственного континуума в художественный дискурс. Мы изучаем функции описания пейзажа, который является микротекстом, интегрированным в макротекст высшей иерархии - произведение искусства, и через него в английский художественный дискурс. ОП могут нести различную функциональную нагрузку, но основная - это антропоцентрическая, которая помогает раскрыть индивидуально-авторский замысел. Динамика развития описаний пейзажа происходила от средств психологической характеристики героев, включающих различные эстетические функции до супра-текстового диалога с реципиентом, инициируемого автором.

Ключевые слова: ОП - описание пейзажа, АХД - английский художественный дискурс, динамика, функциональная нагрузка ОП.

Pasichnyk H. P. Functions of the landscape descriptions in the belles-lettres discourse at the beginning of the 20 th century // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.264-270

This research focuses on the œgnitive study of the text fragment, representing the variant of compositional speech type in the English belles-lettres discourse of the вeginning of the 20th centuries, i.e. the landscape description, which is a projection of a 'space continuum ' in the belles-lettres discourse. The scholarly studying and a brief description of the landscape description functions have been done. The landscape description is a micro-text integrated into the macro-text of a higher hierarchy - work of art, and through it - into English belles-lettres discourse. A landscape description may perform various functions, but its major target is anthropocentric one, helping to reveal author's individual intention. The landscape description develops from the hero's psychological characteristic, including various aesthetic functions to the implicit super-text dialogue with the recipient initiating by the author.

Key words: landscape descriptions, English belles-lettres discourse, dynamics, landscape description functions.

Поступила до редакцИ' 18.04. 2013 р.