CC BY
9Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского Филологические науки. Том 1 (67). № 2. 2015 г. С. 159-163.
УДК 81'373.2
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ОСОБОВИХ 1МЕН-КОМПОЗИТ1В У РОМАН1 П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «СМЕРТЬ У КИ6В1»
Супрун О. В.
Тавршська академш Федерального державного автономного освтнього закладу вищоТ oceimu «Кримський федеральний уншерсишет M В. I. Вернадського», Смферополь E-mail: [email protected]
У статп дослвджуються семантичш та структурно-граматичш особливост особових iKCM-композитш, зафжсованих в вторичному романi П. Загребельного "Смерть у КиевГ', якi служать шюстращею специфжи антропонiмiв часiв Кшвсько! Руа.
Ключовi слова: лiтературна ономастика, антропошм, iмена-композити, двоiменнiсть, слов'янськi мови.
ВСТУП
Ус напрямки сучасного вивчення власних назв, тобто ономастика теоретична, описова, юторична, прикладна, л1тературна, знаходяться на шднесенш, активно розвиваються й одержують нов1 здобутки. Про що свщчать численш пращ О. Ю. Карпенка, В. М. Калинкина, Л. О. Белея, Е. Б. Магазаника, О. В. Суперансько! та шших вчених.
Поетична ономастика простежуе процес створення поетон1м1в, що дозволяе проникнути в психолопю творчого процесу, передбачаючи текстолопчний анал1з чорнових та шших шдготовчих матер1ал1в, яю використовуються при створенш художнього тексту [5]. Однак жанр юторичного роману мае особлив1 умови формування ономастикону твору: змальовуючи реальш юторичш поди, автор не утворюе нов1, а використовуе реально 1снуюч1 1мена людей, географ1чн1 назви тощо.
Тривалий час дослщники не придшяли належно! уваги юторичним поетошмам. У 1х використанш не вбачали творчо! рол1 письменника. За твердженням С. I. Зшша, анал1з ономастичного простору реалютично! прози дозволив визнати, що поетошмами слщ вважати не тшьки створеш автором власш 1мена, але й ¡мена реальних юторичних ос1б, яю е образами художнього твору [5].
1сторичш особов1 1мена можуть збер1гати в художшх текстах всю повноту характерних ознак, як закршилися за ними у 1х вживанш в нацюнальнш ономастищ. Роль письменника у створенш таких поетон1м1в мшмальна. Тому вони е щкавим матер1алом для лшгвютичних дослщжень.
Мета роботи - дослщити особов1 1мена-композити (О1К) у ромаш П. Загребельного "Смерть у КиевГ' в семантичному i структурно-граматичному аспектах.
Матер1алом дослщження стали 15 О1К, зафiксованих у ромаш П. Загребельного "Смерть у КиевГ'.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Поди юторичного роману вщбуваються у XII столЫ за чашв жорстоких i кривавих мiжуcобних воен. У художньому текст зображено боротьбу Юрiя Долгорукого за об'еднання Bcix руських земель в едину державу. Доба Кшвсько! Руci яскраво iлюcтруе автохтоннi слов'янсью iмена, зокрема О1К. У ромаш ноciями цих iмен е переважно князi династи Рюриковичiв.
Разом iз християнством на землi Ки1всько1 Рус приходять церковнi iмена iншомовного походження. Починаючи з князя Володимира Святославовича, кожен представник династи Рюриковичiв мав хрестильне iм'я. Однак найчаcтiше у писемних пам'ятках зуcтрiчаютьcя язичницькi за походженням iмена князiв Х-Х11 столотя. Причиною цьому е cтiйка традищя наречення на честь предкiв - один з найважливших cкладникiв культу роду. Династична традицiя вибору iменi була досить консервативна. Зiштовхнувшиcь iз масовим поширенням християнського iменоcлова, вона виробила двоiменнicть. "Мало минути не одне столотя, перш нiж християнсью iмена, спочатку не пов'язанi зi cвiтом князiвcьких предкiв, отримали можливють стати родовими" [8, с. 11].
Ономастичний проcтiр icторичного роману «Смерть у КиевЬ> мае широкий матерiал для доcлiдження слов'янських особових iмен i нараховуе 15 О1К, нолями яких е 40 оciб.
Бшьшють iмен у текcтi виступають на позначення кiлькох оciб, що свщчить про !хню популярнicть i авторитетшсть, оcкiльки у cкладнiй cиcтемi наслщування престолу iм'я нерiдко визначало и динаcтичнi перспективи, на якi новонароджений м^ розраховувати за задумом його найближчих родичiв. За допомогою iмен часто намагалися закрiпити здобутi права на бшьш високий статус у родовш iерархil або заявити про сво! претензи на нього [8, с. 13].
Оcобовi iмена Володимир, Святослав, Ярослав, вживаються у текст на позначення 5 оciб кожне; Всеволод - 4; 1зяслав, Ростислав, Святополк - 3. Наприклад, iм'я Ярослав у ромаш мають таю персонаж: Ярослав Володимирович Мудрий: №хто не знав, зв1дки прийшли половщ, а було те ще при синах Ярослава Мудрого [3, с. 351]; Ярослав Святославич: Одна з них, Свпракая, стала жоною ромейського царевича Олекая Коммна, а друга була видана за чертг1всъкого князя Всеволода Ольговича, що дов1в свою силу, спершу вигнавши з Чертгова дядька свого Ярослава... [3, с. 12]; Ярослав Святополкович: Сталося це тсля того, як роззухвалений Ярослав Святополкович вже вкотре повернувся в1д свого кревного БолеславаКривоустого з великою втськовою силою i тшов на Луцьк... [3, с. 59]; Ярослав Юршович: У Киeвi живе Ярослав, прозваний Мудрим. I я теж Ярослав [3, с. 124]; Ярослав 1зяславич: Вiн прийшову Новгород, де князював син його молодший Ярослав, скликав вiче, плакав перед новгородцями свогми золотушними очима... [3, с. 272].
Ушкальне в роду Рюриковичiв iм'я мав молодший син Володимира Великого псковський князь Судислав. На думку деяких вчених, матр'ю Судислава була п'ята дружина Володимира - Адель, донька перемишльського князя одного з хорватських князiвcтв. Як слушно зазначае Л. В. Войтович, це дае шдстави говорити про швденнослов'янське походження iменi [2, с. 274].
160
Князя Судислава сшткала тяжка доля: у результат мiжуcобиць вш був заточений Ярославом Мудрим у темницю, де пробув бшьше двадцяти рокiв. Пюля cмертi Ярослава Судислав був звшьнений племiнниками, якi змусили його вщмовитися вiд права на кшвський престол. Згодом став ченцем у Кшвському Георгивському монаcтирi, де невдовзi помер [2, с. 274]. На думку Ф. Б. Успенського, саме з причин такого страшного життя князя Судислава Володимировича це iм'я бшьше не зуcтрiчаетьcя в династичному обГгу [7].
1м'я Болеслав у текст представлене двома польськими князями - Болеславом Кривоустим i його сином Болеславом Кучерявим. Серед руських князiв воно не здобуло поширення, але це не означае, що воно е стороншм для схщнослов'янськох антропошми. 1м'я Болеслав неодноразово фiкcуетьcя в украшських i роciйcьких антропонiмiчних словниках (у Суперансько! з позначкою "польск." [11, с. 52], у Петровського з позначкою "слав. редк." [9, с. 72]).
1м'я Владислав (Володислав) також не увшшло в обГг серед Рюриковичiв, але було дуже поширеним серед польських князiв i королiв. У доcлiджуваному текcтi воно також представлене польським князем Владиславом II: Коли тсля смертi Кривоустого його син Владислав став на чолi Польськог землi, настали для вах лихi часи [3, с. 69]. У словнику Н. М. Туткова тд iменем Владислав/Володислав записан 7 осГб [12, с. 92], через що можемо говорити про його функцюнування у схщних слов'ян поза межами князГвсько1 династп.
Основи дослщжуваних О1К у препозици походять вгд рiзних частин мови, зокрема це субстантивш основи: Мир- (мир "споюй, згода" [3, с. 47]; "мирний, мир" [10, с. 78]), Волод - (*voldb "влада" [10, с. 48]); вербальш: Бор- (бороти "бороти" [3, с. 47]), Влад- /Волод- (владати "володгги" [3, с. 46]), 1з- (изяти "взяти, брати" [9, с. 147]), Мсти- (мъстити "мстити" [3, с. 46]; "помста" [10, с. 80]), Рост-("рости" [10, с. 95]), Суд- (судити); ад'ективш: Свят- (святъ "святий, благочестивий" [3, с. 47]), Яр- (гарь "лютий, енергiйний, сильний" [3, с. 47], Боле-(болie "бiльше, краще" [3, с. 48]; болie "бшьше" [10, с. 43]), Вяче- (вяче "бшьше" [3, с. 48; 10, с. 50]); прономшальш: Все- (весь [3, с. 48; 10, с. 49]).
Кшьюсть основ у постпозици значно менша, це таю компоненти: -волод (владати "володгги" [10, с. 49]), -мир (*тегъ "великий" [10, с. 43]), -полк (пълкъ "вшсько, загш" [3, с. 47]; -слав (слава "честь, похвала, слава" [3, с. 47]).
За словами I. I. Ковалика, шформащя концентруеться передуем на початку Тмеш, а юнвдвг частини е менш навантаженими шформативною функщею [6, с. 218]. Бшьшють дослщжуваних Тмен-композитв у препозици мае вербальш компоненти (Борислав, Владислав, Володимир, 1зяслав, Мстислав, Ростислав, Судислав). Таким способом в iменi вщображаеться прагнення до ди, адже ргшучгсть i дiевicть е важливими рисами для державного правителя.
Семантично ОIК тяжгють до понять мужностг, влади i слави, якг чгтко вiдображають систему цшностей правлячо1 верх1вки в cередньовiчнi часи Ки1всько1 русг.
161
ВИСНОВКИ
Отже, ономастичний проспр юторичного роману дае вичерпний матерiал для вивчення особових iмен-композитiв доби Ки!всько1 Русi, зокрема антропошмшону династи Рюриковичiв. У ходi дослщження було з'ясовано, що деякi iмена мали особливу популярнiсть у князiвських колах. Ця популярнiсть зумовлена родовими традищями називання i, певною мiрою, семантикою iмен. Власне семантика цих iмен пов'язана з поняттями влада, мужнiсть, слава, якi вiдображають основш тогочаснi життевi цiнностi. Значенням дiевостi за допомогою дiеслiвних компонентiв надшена бiльшiсть дослiджуваних одиниць.
Проведене дослщження в майбутньому доречно розширити i доповнити матерiалами з шших ромашв П. Загребельного, присвячених добi Ки!всько1 Русi, а саме: "Диво", "Первомют", "Свпракшя", якi мiстять шюстраци до шших слов'янських О1К, у тому чи^ й жiночих iмен.
Список лггератури
1. Баженова А. И. Славян родные имена / А. И. Баженова - М.: Ладога-100, 2006. - 592 с.
2. Войтович Л. В. Княжа доба: портрети елгги / Л.В. Войтович. - Бша Церква: Вид. О. В Пшонювський, 2006. - 784 с.
3. Демчук М. О. Слов'янсью автохтонш особов1 власш 1мена в побут украшцгв XIV-XVII ст. / М.О. Демчук. - К. : Наукова думка, 1988. - 172 с.
4. Загребельний П. А. Твори : в 6-ти томах. - Т. 3 / П.А. Загребельний. - К. : Дшпро, 1980. - 680 с.
5. Зинин С. И. Введение в поэтическую ономастику [Электронный ресурс] / С.И. Зинин. - Режим доступа: http://planeta-imen.narod.ru/litonomastika/klasspoetonim.html (дата обращения: 29.10.2015).
6. Ковалик I. I. Словотшр особових iмен в украшськш мовi (здрiбнiло-пестливi утворення). - В кн. : Тержл^альш дiалекти i власш назви / I. I. Ковалик. - К. : Наукова думка, 1965. - С. 216-225.
7. Козыревская А. С момента крещения Руси каждый князь Рюрикович обладал как минимум двумя именами [Интервью с Ф. М. Успенским], 21.10.2014 / [Электронный ресурс] / А. Козыревская. - Режим доступа: http://postnauka.ru/talks/34977 (дата обращения: 29.10.2015).
8. Литвина А. Ф., Успенский Ф. Б. Выбор имени у русских князей в X-XVI вв. : Династическая история сквозь призму антропонимики / А. Ф. Литвина, Ф. Б. Успенский. - М. : Индрик, 2006. - 904 с.
9. Петровский Н. А. Словарь русских личных имен / Н. А. Петровський. - М. : Русские словари : Астрель: ACT, 2005. - 477 с.
10. Скрипник Л. Г. Власш iмена людей / Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзяткгвська. - К. : Наукова думка, 1996. - 335 с.
11. Суперанская А.В. Современный словарь личных имен: Сравнение. Происхождение. Написание / А. В. Суперанская - М.: Айрис-пресс, 2005. - 384 с.
12. Тупиков Н. М. Словарь древнерусских личных собственных имен. - Санкт-Петербург, 1903. - 862 с.
162
СУПРУН А. В. ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ЛИЧНЫХ ИМЕН-КОМПОЗИТОВ В РОМАНЕ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «СМЕРТЬ В КИЕВЕ»
Супрун А В.
В статье исследуются семантические и структурно-грамматические особенности личных имен-композитов, зафиксированных в историческом романе П. Загребельного "Смерть в Киеве", которые служат иллюстрацией специфики антропонимов времён Киевской Руси.
Ключевые слова: литературная ономастика, антропоним, имена-композиты, двуименность, славянские языки.
THE FUNCTIONING OF PERSONAL NAMES-COMPOSITES IN THE NOVEL BY P. ZAGREBELNIY «DEATH IN KYIV»
Suprun A. V.
The article examines the semantic, structural and grammatical features of the personal names-composites, which are found in the historical novel P. Zagrebelniy "Death in Kiev." These illustrate the specifics anthroponyms of times of Kievan Rus.
Key words: literary onomastics, anthroponym, names-сomposites, double-naming, Slavic languages.
163
