CC BY
30
УДК: 616.33:616.33 - 008.3
ФУНКЩОНАЛЬНА ДИСПЕПС1Я У Д1ТЕЙ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
Рум'янцева М.О.
Кафедра госттальноТ пед1атри та дитячих ¡нфекцшних хвороб ВДНЗУ «Укра'шська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава, УкраТна)
У cmammi наведений анал{з Aimepamypnux джерел з визначенням протиргч або суперечливих ma недостатнъо вир0ених пumaнъ emiологiг, пamогeнeзy, клнчних проявiв функцюналъних розлaдiв шлунку, дiaгноcmuкu ma лтувалъног maкmuкu функцюналъних диспепсш. Синдром функцюналъног диспепсы - це захворювання, що xaрaкmeрuзyemъcя функщоналъними порушеннями cmaнy шлунку, за рахунок психоемоцшного пeрeвaнmaжeння, розлaдiв нервово-вeгemamuвног регуляцп, внacлiдок чого поmрeбye диференцтованого тдходу до дiaгноcmuкu ma д1ти, огляд, функцюнальна диспепая, д1агностика, лкування.
Незважаючи на останы досягнення в дитячш гастоентерологи за останш тридцять рош продовжуе стр1мко зростати поширенють захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у д1тей [1,7,9]. В структур! дитячоТ захворюваносп хвороби оргашв травления посщають друге мюце [2].
Анал1з л1тературних даних свщчить, що протягом останшх десятил1ть у дитячш гастроентерологп збтьшився ¡нтерес до вивчення функцюнальноТ' патологи верхшх вщдт1в травного каналу, у структур! якоТ' чтьне мюце посщае синдром функцюнальноТ' диспепсп (С5ФД)>с[5:Н§]< ЗахщноТ' Свропи частота виявлення СФД серед населения коливаеться вщ 25-28% (Даыя, Швец1я, США, Норвепя) до 34-41% (Австрал1я, Велика Бриташя). Визначити точш показники серед дитячого населения УкраТ'ни без проведения ретельних кпшшо-епщемюлопчних дослщжень досить важко. Проте поширенють диспептичних розлад1в у д1тей досить висока - вщ 20 до 50%, причому 50-70% випадш припадае на морфолопчну патолопю й 30-50% - на функцюнальну дрЕЬдтомр 42£>Д34фпепсичш скарги у дитячому вщ1 проявляються р1зним ступенем вираженосп, супроводжуються психосоматичними
симптомами \ виявляються у бшьшосп хворих, направлених на консультацш до гастроентеролога (у 60-67% д1агностують синдром функцюнальноТ'диспепси ) [1,15].
Метою нашого дослщження стали анал1з л1тературних джерел з визначенням протир1ч або суперечливих та недостатньо вир1шених питань етюлогп, патогенезу, клш1чних прояв1в функцюнальних розлад1в шлунку, д1агностики та лкувальноТ' тактики функцюнальних диспепсш.
Етюлопя \ патогенез СФД вивчеш недостатньо. Серед можливих причин \ мехаызм1в розвитку видтяють: ал1ментарний, нервово-псих1чний, у тому числ1 стресовий фактор; розлади нервово-вегетативноТ' регуляц1Т; патолопчш вюцеро-вюцеральш рефлекси; психоемоцшы перевантаження на фош вкових порушень гормонально'! регуляцп. Зокрема, психосоматичний генез виявляють у 40-50% ХЕ©рийЕЕн6ФД [1г9|н кою патогенезу СФД е порушення моторики верхых вщдт1в травного каналу, що зустр1чаеться у 34-70% хворих:
гастропарез (порушення моторно-евакуаторноТ' функцЛ), порушення антродуоденальноТ' координацп, послабления постпранд1альноТ' моторики антрального вщдту, порушення розподту Тж всередиш шлунка (релаксацп шлунка), розлади акомодаци Тж на ды шлунка, порушення цикл1чноТ' активное^ шлунка в м1жхарчов1 пер1оди — шлунков1 дисритмп (тах1гастр1я, брадигастр1я, антрумф1брилящя).
В1домо [9,10,7], що ФД досить часто вперше виникае у д1тей в так зваш критичш перюди ¡нтенсивного зростання й розвитку, тобто в шдл1тковому Bi^i. У сучасних умовах саме цей nepiofl життя е особливим, вщр1зняючись вщ ycix ¡нших, з одного боку, прискореним ф1зичним, псих1чним i статевим розвитком, з ¡ншого боку -станом порушень гормонально! регуляци. При цьому вщбуваеться дискоординац1я взаемин м1ж домшуючою роллю центрально! нервовоТ' системи й функцюнальним станом opraHiB травления. Провщну роль у цьому ф1зюлопчно пов'язаному альянс! вщ1грають ¡ндивщуальш патопсихолопчш реакцп патента, як1 ¡нод1 можуть сприяти появ1 нейрорегуляторних розлад1в кшетичноТ', тошчноТ', секреторноТ' функцшМ"рав1ге®рип"17:!18, 1i£|/i|b6]co дискутуеться питання про роль i мюце H.pylori (HP) в етюлогп й патогенез! функцюнальноТ диспепси. Взаемозв'язок м1ж HP i ФД залишаеться вщкритим питаниям. Проте м1ж кпш1чними симптомами функц1онально! диспепси i наявн1стю збудника HP не встановлено достов1рного зв'язку. У д1тей з ФД не виявлено специф1чних ознак, характерних для хворих з HP, та й значения цього збудника у розвитку порушень моторики шлунка е досить суперечливим. Тому за даними л1тератури не можна вважати ¡нф1кування Н. pylori домшантним й/або ¡стотним ет1олог1чним фактором у виникненш диспепсичних розлад1в у переважноТ' 61льшост1 д1тей i п1дл1тк1в з
розлад1в в1дводиться г1персекрец1| соляноТ' кислоти. У частини хворих з функц1ональною диспепс1ею (приблизно 17%) при добовому мон1торингу виявляеться знижений р1вень внутр1шньошлункового pH та ¡снуе кореляц1я м1ж зм1нами цих показник1в та виникненням у хворих виразковопод1бного вар1анту цього синдрому [7].
На скорочувальну активнють гладко'мязевих кл1тин шлунково-кишкового тракту впливають pi3Hi фактори: центральш рефлекси та локальш рефлекси, що викликаш розширенням шлунку та кишечника пщ впливом компоненте М; гуморальш фактори [14,18].
Як вщомо, центральну ¡ннервацш шлунку представляють симпатична i парасимпатична нервов! системи, як1 антагонютично впливають на шлунково-кишкову моторику. Також моторика шлунку може регулюватися автономно при повному вимиканш симпатично! i парасимпатичноТ нервових систем, завдяки наявносп ¡нтрамуральних нейрошв у м'язовому сгДщ™нв11:|?8>|]ачення функцюнальноТ' диспепси, яке б фунтувалося на eTionoriY або патоф1зюлогп, неможливо. Воно головним чином прикладне i сшввщноситься до ряду симптом1в, як1 можуть широко варшвати.
Функцюнальна диспепая (МКБ-10, XI, К30) -симптомокомплекс, що видтяеться у дп"ей старше 1 року та включае в себе дискомфорт, бть або почуття переповнення в етгастральнш дтянц1 (необов'язково пов'язаы ¡з прийомом Mi або ф1зичними вправами), ранне насичення, здуття живота, нудоту, зригування, непереносимють жирно!' М й ¡нш1 симптоми, якщо при цьому в процеа обстеження не вдалося виявити оргашчне захворювання [18,19], проте певно'Г вковоТ групи ризику виникнення цього захворювання не видтено.
Сучасна класиф1кац1я СФД за Римськими критер1ями II базуеться на виявленш пров1дних кл1н1чних симптом1в i передбачае так1 вар1анти:
1. виразковопод1бний (ulcer-like dyspepsia)
— основним симптомом е бть чи вщчуття дискомфорту в eniracTpii, що виникають натще (частое BH04i) i проходять пюля приймання Тж1 чи антацидних препара^в;
2. дискшетичний (dysmotility-like dyspepsia)
— переважають вщчуття тяжкосп та переповнення у етгастральнш дтянщ пюля Mi, здуття живота, анорешя, блювання, нудота, швидке насичення;
3. неспециф1чний (non-specific) — основы його симптоми важко вщнести до першо'Г або другоТ групи.
Проте Римськ1 критерп III (2006 р.) видтяють лише два вар1анти - етгастральний больовий синдром (ЕБС) й постпранд1альний дистрес-синдром (диспептичы симптоми, викликаш вживанням ТжО [19].
Постпранд1альний дистрес-синдром
характеризуеться наявнютю одного або двух головних критерпв:
• вщчуття переповнення пюля ш, що виникае пюля прийому звичайного об'ему Mi, принаймш, ктька раз1в на тиждень;
• вщчуття швидкого насичення, у зв'язку з чим неможливо з'юти звичайну Тжу до кшця, принаймш дектька раз на тиждень.
Додатков1 критерп:
• здуття живота чи нудота пюля М, чи вщрижка;
У д1тей з ФД також можуть бути присуты симптоми ЕБС:
- бть чи печ1я, локал1зована в eniracTpi'i, яю турбують не менше 1 разу на тиждень;
- бть перюдичний;
- бть не локал1зуеться та не розповсюджуеться на iHrni частини живота чи грудноТ кттини;
- немае покращення пюля дефекацпчи вщходження газ1в;
- немае стввщношення критер1ям розлад1в жовчного Mixypa та сфшктера Оддк
Додатков1 критерй':
• бть може бути пекучим, але без ретростернального компоненту;
• бть звичайно з'являеться чи навпаки зникае пюля прийому М, але може виникати натще;
• постпранд1альний дистрес-синдром может бути наявним.
Варто звернути увагу, що не юнуе кореляци м1ж ступенем морфолопчних змш слизовоТ оболонки шлунка й виразнютю диспептичних симптом1в.
Часто хроычний гастрит i гастродуодеыт проткають безсимптомно, i д1агноз базуеться ттьки на результатах ендоскошчного дослщження. На практик проведения морфолопчного дослщження фрагменте слизовоТ оболонки шлунка й дванадцятипалоТ кишки не завжди можливо, i тому у випадках, коли змши слизовоТ оболонки шлунка або дванадцятипалоТ кишки ендоскошчно носять поверхневий (еритематозний) характер, у дитячш практик припустимо встановити д1агноз «функцюнальна диспепая». Але при цьому варто мати на уваз1, що такий д1агноз ставиться при в1дсутност1 ендоскошчних i морфолопчних зьСмвдроевоТ офушцшНЭДьноТ диспепси -пол1етюлопчне захворювання.
В1дпов1дно до Римських д1агностичних критерпв III для ФД характерно 3 патогномошчних ознаки:
1. Постшна або рецидивуюча диспепс1я (б1ль або дискомфорт, що локал1зуються у верхнш половин! живота по середн1й лшп), при наявност1 одного або бтьше симптом1в, як1 турбують пац1ента протягом останн1х 3 Mic. i вперше виявлен1 за 6 Mic. до встановлення
2. Вщкчшусть доказ1в оргашчного захворювання, пщтверджувана ретельним збором анамнезу, ендоскотчним дослщженням BepxHix в1дд1л1в ШКТ й ультразвуковим дослщженням (УЗД) opraHiB черевноТ порожнини.
Том 9, Выпуск 3
195
3. Вщсутнють доказ1в, що диспепая полегшуеться дефекац1ею або пов'язана з1 змшою частоти або форми сттьця Тобто не кожна диспепая може бути вщнесена до функцюнальноТ.
Для пщтвердження невиразковоТ
(функцюнальноТ) диспепси варто виключити оргашчну патолопю ШКТ: виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалоТ кишки, хроычний гастрит \ гастродуодешт, рефлюкс-езофапт, жовчнокам'яну хворобу, хроычний панкреатит, новоутворення, хвороби печшки й ¡нш1 ззЧварн1цлаиея.потр1бно проведения комплексу лабораторночнструментальних дослщжень, ям доцтьно починати з нешвазивних метод1в. Варто пщкреслити, що в процеа д1агностики ФД найбтьш повну ¡нформацш можна одержати вже при вивченш анамнезу й анал1з1 кпш1чних симптом1в захворювання в сполученш ¡з правильною ¡нтерпретац1ею результате ойабвжЕннцюслщжень у процеа д1агностики "функцюнальних порушень" найчаспше перевищуе ктькють дослщжень при постанову тошчного д1агнозу. Це зв'язано, у першу чергу, ¡з сумшвами лкаря в результатах обстеження, що вщбиваеться на взаеминах з родичами пац1ент1в. У той же час хворому важлив1ше позбутися в1д неприемних симптом1в \ не пщдавати себе стомлюючим, ¡нвазивним дДасгаитикш прсто^Ё^^рсал. базуватися на найдокладн1шому анамнез! життя й хвороби, уточнены спадкоемних фактор1в, соц1ально-економ1чних \ психолопчних нюанс1в життя дитини. Тому, на наш погляд, комплекс обстежень необх1дно звести до м1н1муму: переважно застосовувати у д1тей не1нвазивн1 методи досл1дження, особливо на д(Н1всн11;в^вн()му отат. мало1нвазивн1 методи: ультразвукове досл1дження оргашв черевноТ порожнини з холецистоскоп1ею; дихальш тести для виявлення НР ; копроскотя; анал1з калу на приховану кров; загальний анал1з кров1; визначення активност1 фермент1в п1дшлунковоТ залози в кров1 й сеч1; 61ох1м1чн1 тести для виключення синдром1в печ1нково-кл1тинноТ недостатносп, цитол1зу, холестазу.
При виявленн1 таких симптом1в "тривоги", як зб1льшення ШОЕ, анем1я, кров у випорожненнях, лихоманка, зниження маси т1ла й ¡нше, показане поглиблене досл1дження в стацюнарк
1нструментальн1 й лабораторн1 методи (II порядку): ендоскоп1чш досл1дження
(езофагогастродуоденоскоп1я) ¡з приц1льною б1опс1ею слизовоТ оболонки; внутр1шлункова рн-метр1я, 24-годинний мон1торинг за показниками; рентгенолог1чне досл1дження; серолог1чне дослщження на наявнють антит1л до НР (якщо НР не виявлений у бюптат1).
Коли вс1 захворювання, що проткають ¡з аналог1чними симптомами, виключеш, то пац1ентов1 виставляеться д1агноз
«функцюнальна диспепая». Залежно в1д виявлених порушень призначаеться л1кувально-проф1лактичне л1кування.
На сьогодшшнш день ¡снуе багато метод1в л1кування функц1ональних порушень шлунка [6,4], що включають так1 препарати: - прокшетики:
1. антагон1сти дофам1ну (домперидон, метоклопрам1д, мотил1ум);
2. блокатори кальщевих канал1в (пинавер1я бром1д, отилон1я бромщ).
- антихел1кобактерна терап1я,
- антисекреторш:
1. блокатори Н+К+АТФ-ази (ран1тидин, фамотидин, ульфам1д, квамател),
2. блокатори Н2-гютамшових рецептор1в (нексиум (езомепразол), пантопразол, лансопразол, рабепразол),
- антацидн1препарати,
- ферменты препарати (креон,
панкреатин та ¡нш1);
- седативн1.
Деяк1 автори [11,12,18] для л1кування функц1ональноТ диспепси пропонують п1дтримуючу терап1ю.
У дорослих ¡снуе метод пробного л1кування, коли призначають препарати, ор1ентуючись на клш1чш симптоми, що дозволяе зменшити ктькють ендоскошчних дослщжень на 30-70% й здешевити обстеження [19].
Основн1 переваги методу пробного лкування (не1нвазивн1сть, скорочення числа процедур, в1дсутн1сть протипоказань) роблять його приор1тентним у пед1атр1Т.
Проте схеми л1кування функц1ональних порушень шлунка у д1тей, що працюють та дають тривалий результат, на тепер1шнш час в1дсутн1 та потребують подальшого вивчення.
На сьогодн1шн1й день ¡снуе багато метод1в л1кування функц1ональних порушень шлунка.
3 урахуванням сучасних погляд1в про пров1дну роль моторно-евакуаторноТ функцп шлунка й дванадцятипалоТ кишки при ФД засобом вибору в лкуванш хворих ¿¡льш1сть досл1дник1в вважають призначення прок1нетик1в. Проте диференц1йованого п1дходу до застосування Тх у д1тей з ФД до сьогодн1 немае.
Погляди на доцтьнють проведения ерадикацИ' НР при функцюнальнш диспепсИ' досить суперечливк Зокрема, одн1 досл1дники [18,19] вважають, що ерадикац1я НР при функцюнальнш диспепси необхщна, у той час як ¡нш1 [25,10] вважають, що ¡нфекц1я НР у хворих з рефлюкс-езофаг1том та хрон1чним гастритом може мати захисний ефект. Разом з тим рахуеться доведеним, що ерадикац1я збудника обривае або, принаймн1, зм'якшуе nepeöir ФД, що робить актуальним д1агностику хел1кобактер1оза в даноТ категори пац1ент1в [23(^о Маастрихтському консенсусу I й II ерадикац1я H. pylori при функцюнальнш диспепси носила рекомендацшний характер [16].
В основних положениях Маастрихтського консенсусу III ерадикац1я H. pylori зазначена як обов'язкова умова для ¡нф1кованих пац1ент1в. Але далеко не Bei рекомендаций прийнят1 для дорослих Маастрихтськими угодами, можуть бути перенесен! в дитячу практику, особливо коли це стосуеться функцюнальних порушень [15].
Значний прогрес в лкуванш кислотозалежних захворювань tIcho пов'язаний з застосуванням сильнод1ючих антисекреторних препарат1в, якими е блокатори Н+К+АТФ-ази та Н2-рецептор1в. В л1тератур1 наводяться суперечлив1 дан1 про ix ефективнють при функц1ональн1й диспепси [1,8,9]. А також вплив блокатор1в Н2-рецептор1в г1стам1ну та блокатор1в Н+К+АТФ-ази на nepeöir шлунковоТ' диспепси являеться складним процесом.
KpiM того, пост1йно зростаючий арсенал антисекреторних препарат1в, поява нових ¡зомер1в, покол1нь препарат1в, використання генеричних л1к1в, як1 мають меншу бюдоступнють, затруднюе виб1р л1каря ¡з-за обмеженосп досв1ду Т'х застосування в пед1атри
[6,2]. Висновки
Таким чином, синдром функцюнальноТ диспепси - це захворювання, що характеризуемся функцюнальними
порушеннями стану шлунку, за рахунок психоемоц1йного перевантаження, розлад1в нервово-вегетативноТ регуляц1Т, що запускають патолог1чн1 в1сцеро-в1сцеральн1 рефлекси.
Синдром фукцюнальноТ' диспепс1Т - це самост1йне захворювання, яке вимагае ¡ндив1дуально диференц1йованих пщход1в до д1агностики, оск1льки м1н1мал1зац1я процедур, нешвазивнють метод1в досл1дження, доц1льн1сть виявлення HP досить важливо у пед1атри. Також е необх1дн1сть у розробц1 ефективних схем л1кування фукц1ональноТ диспепси, осктьки пол1прагмаз1я або ж, навпаки, недостатне застосування медикаментозних та
немедикаментозних засоб1в сприяе рецидивам таВфкшишци орюзребжшмптефйктивш засоби первинноТ проф1лактики функц1ональноТ диспепс1Т у д1тей, для чого потр1бно визначити найб1льш вагом1 екзогенн1 та ендогены фактори ризику розвитку захворювання, розробити алгоритм прогнозування виникнення функцюнальноТ'диспепси утихчи ¡ншихд1тей.
Список л1тератури
1. Аль-Сабунчи O.A. Антихеликобактерное лечение язвенных гастродуоденальных кровотечений // автореф. дисс. на получение степени канд.мед.наук./ O.A. Аль-Сабунчи - М., 1998.- 121 с.
2. Антропов Ю.Ф. Соматизация психических расстройств в детском возрасте / Ю.Ф. Антропов, С.В. Бельмер - М., 2005.- 80 с.
3. Волосянко А. Б. I.Основы принципи лкування та вторинноТ профтактики синдрому функцюнальноТ диспепси у школярш/А.Б. Волосянко // Клиническая педиатрия.-2006.-№3(30).-С.55.
4. Детская гастроэтерология. Руководство на компакт-диске; Под ред. С.В. Бельмера , А.И. Хавкина.- Москва, 2001.- 692 MB.
5. Капустин А.В. Функциональные заболевания органов пищеварения у детей / А.В. Капустин, А.И. Хавкин, Ю.А. Изачик. Институт Педиатрии.- Москва.- 1994.- 320 с.
6. Квашнша Л.В.Невиршеы питання функцюнальноТ flncnencii/ Л.В. Квашына // Современная педиатрия.-2007.-№3.- С.47.
7. Лапина Т.Л. Гиперацидные состояния: принципы лечения.// Consilium medicum.- 2001.- том 3, 6.- С. 2518. РИфедерий В.Г., Ткач С.М. Доказательная медицина и
эффект запаздывания в украинской гастроэнтерологии/ В.Г. Передерий, С.М. Ткач // Сучасна гастроентерол.-2004.- № 3.- С. 4-7.
9. Передерий В.Г., Ткач С.М., Марусанич Б.Н. Современные подходы к лечению больных функциональной диспепсией с точки зрения доказательной медицины / В.Г. Передерий, С.М. Ткач, Б.Н. Марусанич // Сучасна гастроентерол.- 2006.- № 1.10. йе^ров Д.В.Синдром диспепсии у детей: современные подходы к диагностике и лечению. Информационно-методические материалы для педиатров, гастроэнтерологов и семейных врачей / Д.В. Печкуров, П.Л. Щербаков, Т.И. Канганова - Самара, 2005.- 20 с.
11. Старостин Б.Д. Ингибиторы протонной помпы в гастроэнтерологии.// Русский Медицинский Журнал. -1998.-T.6, №19. - С.57.
12. Старостин Б.Д. Критерии выбора антигеликобактерного режима при язвенной болезни, ассоциированной с Helicobacter pylori.// Российский журнал Гастроэнтерологии, Гепатологии, Колопроктологии.-
13. ^ШйоН^ияСч^ЙЬвека. В 3-х томах. T.3. Пер с англ./ Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса.-М.: Мир, 1996.-198 е., ил.
14. Функциональные заболевания кишечника и желчевыводящих путей: вопросы группировки по классам и терапии // Международный бюллетень: Гастроэнтерология.- 2001.- №5.- С. 46-57.
15. Функциональные нарушения органов пищеварения у детей / [С.В.Бельмер, Т.В.Гасилина, А.И.Хавкин, А.С.Эйберман].-М., 2005.- 36 с.
16. Шептулин А.А. Париет - новый блокатор протонного насоса. // Росс. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2000.- №3. - С.12-16.
17. Ющенко Л.О. До питання про функцюнальну шлункову диспепаю / Л.О. Ющенко // Современная педиатрия .-2006.-№7.-С. 34.
18. Andersson T, Bredberg E, Sunzel M, et al Pharmacokinetics (PK) and effect on pentagastrin stimulated peak acid output of omeprazole and its two optical isomers S-omeprazole /esomeprazole (E) and R-omeprazole. Gastroenterology.-2000.- p.118.
19. Andersson T Single-isomer drugs: true therapeutic advances. Clin Pharmacokinet .-2004.-№43.-p. 279-285.
20. Drossman D.A. The Functional Gastrointestinal Disorders. Diagnosis, Pathophysiology, and treatment. A Multinational Consensus. Little, brown and Company. Boston/ New York/ Toronto/ London.- 1994.- p. 370.
21. Drossman D.A. The Functional Gastrointestinal Disorders and the Rome II process.// Gut .-1999.- №45 (Suppl. 2).-P.111-115.
22. Ekstrom P. Prevention of peptic ulcer and dyspeptic symptoms with omeprazole in patients receiving continuous non-steroidal anti-inflammatory drug therapy. // A Nordic multicentre study. Scand. J. Gastroenterol.-1996.-№31(8).-P.753.
23. Holstege A, Kees F, Lock G et al. Increase of Roxithromycin Concentrations in Gastric Mucosa by Proton Pump Inhibitors. // Gut .-1997.- №41.- P. 205-739.
24. Huber R, Hartmann M, Bliesath H et al. Pharmacokinetics of pantoprazole in man. // International Journal of Clinical Pharmacology and Therapeutics .-1996.-№ 34.- P.7-16.
25. Humphries T.J., Rindi G., Fiocca R. Argyrophil ECL cell histology in the gastric corpus and antrum in 243 patients taking rabeprazole 10 mg or 20 mg or omeprazole 20 mg for one year // World Congress of Gastroenterology.- 1998.- Vienna. Abstract .- P. 111.
Tom 9, Выпуск 3
197
26. Thompson WG, Longstreth GF, Drossman DA, Heaton KW, functional abdominal pain// Gut .-1999.- Sep; №45.- Suppl 2.-
Irvine EJ, MullerLissner SA. Functional bowel disorders and P.437.
Реферат
ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ДИСПЕПСИЯ У ДЕТЕЙ: СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ Румянцева М.А.
Ключевые слова: дети, осмотр, функциональная диспепсия, диагностика, лечение.
В статье приведенный анализ литературных источников с определением противоречий или недостаточно изученных вопросов этиологии, патогенеза, клинических проявлений функциональных нарушений желудка, диагностики и лечебной тактики функциональных диспепсий. Синдром функциональной диспепсии - это заболевание, которые характеризуется функциональными нарушениями состояния желудка, за счет психоэмоциональной перегрузки, нарушений нервно-вегетативной регуляции, вследствие чего нуждается в дифференцированном подходе к диагностике и лечению.
Summary
FUNCTIONAL DYSPEPSIA IN CHILDREN: PRESENT-DAY VIEW ON THE PROBLEM Rumiantseva M.A.
Keywords: children, examination, functional dyspepsia, diagnostics, treatment.
The article represents the analysis of up-ti-date foreign and Ukrainian literature sources determining the contradictions or little studied questions referring to the etiology, pathogenesis, and clinical manifestations of functional stomach disorders, diagnostics and treatment of functional dyspepsia. A syndrome of functional dyspepsia is a disease, characterized by functional disorders of the stomach due to the psychoemotional overloading, impairments of neuro-vegetative regulation. So the condition requires the differentiated approach to its diagnostics and treatment.
