CC BY
7
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
Реферат
ТЕНДЕРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ СЕРДЦА, ПОКАЗАТЕЛЕЙ ИНТЕРЛЕЙКИНА-10 И УРОВНЯ АУТОАНТИТЕЛ К БЕЛКУ ТЕПЛОВОГО ШОКА 60 У БОЛЬНЫХ НА ПРОГРЕССИРУЮЩУЮ СТЕНОКАРДИЮ Приходько Н.П.
Ключевые слова: прогрессирующая стенокардия, аутоантитела к белку теплового шока 60, интерлейкин-10, ремоделирование сердца.
С целью определения особенностей индивидуальных патогенетических механизмов поражения сердечно-сосудистой системы у больных на прогрессирующую стенокардию обследовали 25. По результатам клинического, инструментально-лабораторного и иммуноферментного анализа установлены определенные половые особенности, которые представлены в следующей последовательности -средняя (М)± стандартная ошибка (SEM); стандартное отклонение (SD). Для мужчин характерно снижение аутоантител к белку теплового шока 52,65±6,73; 24,28 (Pmw за Mann-Whitney=0,041) и наоборот повышение уровня интерлейкина-10 125,47±47,00;169,45 (Pmw за Mann-Whitney=0,044) в отличие от женщин. Установлено половое отличие частного от деления уровня шапероновых аутоантител на произведение ИЛ-10 и СРВ, которое было существенно выше у женщин. Выраженность ремоделиро-вания сердца у больных на прогрессирующую стенокардию мужчин была большей, чем у женщин.
Summary
GENDER FEATURES IN REMODELING OF THE HEART, INTERLEUKIN-10 AND AUTOANTIBODIES TO HEAT SHOCK PROTEINS 60 IN PATIENTS WITH PROGRESSIVE ANGINA Prihodko N.P.
Key words: progressive angina, autoantibody to heat shock proteins, interleukin-10, remodeling of heart.
25 patients with progressive angina were investigated to determine the characteristics of individual pathogenic mechanisms of destruction of the cardiovascular system. According to the results of clinical, instrumental and enzyme multiplied immunoassay it was established certain gender characteristics in the following sequence - medium(M) ± standard error (SEM); standard deviation (SD). Men with progressive angina were characterized by the reduction of autoantibodies to heat shock proteins 60 52,65±6,73; 24,28 (Pmw by Mann-Whitney=0,041) and vice versa the increase in interleukin-10 125,47 ± 47,00; 169.45 (Rmw by Mann-Whitney = 0,044) ) was typical compared with women. It was identified sex differences in autoantibody levels to heat shock proteins 60, the quotient of the level autoantibody to heat shock proteins 60 as a product of IL-10 and CRP, which were significantly higher in women, unlike the men. Remodeling of the heart were more significant in men than in women with progressive angina.
УДК 616.33- 053. 5/.7-08 Рум'янцева М. О.
КЛ1Н1К0 - ФУНКЦЮНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Д1ТЕЙ В ФУНКЦЮНАЛЬНОЮ ДИСПЕПС1ЕЮ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава
У статт{ наведена клтшо-функщоналъна характеристика д{тей з р{зними вар{антами переб{-гу функцюналъног диспепсп. Для д{тей з ФД характерне тдвищення вмлсту базалъного гастри-ну в сироватщ кров{, продукция якого залежитъ вг'д таких чиннитв, як наявтсть Н. ру1оп-тфекцп та залужнення шлунка (р < 0,05).
Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Останшми роками чИжо прослщковуеться тен-денц1я до значного „омолодження" гастродуоде-нальноТ патологи у дп"ей. В останы роки у дп"ей зростае частота функцюнальних порушень ор-гашв травления. У структур! дитячоТ захворюва-носп хвороби оргашв травления посщають друге м1сце. За даними епщемюлопчних дослн джень, скарги, характеры для ФД, пред'являють бтьше 50% дп"ей з рецидивируючим абдомша-льним болючим синдромом [5, 9]. Цкавють до-слщниюв до ц1с"Г проблеми пов'язана з великою поширенютю диспепсичних порушень серед до-рослих \ дп"ей - вщ 20 до 50% [1, 4] \ наявнютю р1зно'|' тактики д1агностики й нерацюнальноТ те-рапм [2, 7].
Незважаючи на те, що мехаызм розвитку функцюнальних синдром1в травного тракту вивча-
еться багато рош \ йде активний пошук бюлоп-чних маркер1в ц1е'|' патологи, генез фукцюнальноТ диспепси залишаеться неясним. Основы труд-нощ1 в плаы уточнения мехашзм1в розвитку цих розлад1в представляе вщсутнють чИжого мор-фолопчного субстрату, що, у свою чергу, вщби-ваеться на якосп д1агностики. [5, 12] Сучасы до-слщження дають пщставу для обговорення рол1 порушень нейрогуморальноТ регуляци й м1жкп1-тинноТ взаемодГ|' в патогенез! функцюнальних розлад1в [13].
В останш роки обговорюеться можлив1сть ви-користання у клш1чнш практиц1 показниюв, що вщображають стан нейрогуморальноТ регуляц|| вегетативного статусу, до якого вщноситься рн вень ендогенних нейротрансм1тер1в. [11, 14]. До-сл1дження концентрац|| гастрину у д1тей з функ-
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
цюнальними розладами шлунку може сприяти бтьш раннш д1агностиц1 дано'Г патологП' та при-значенню адекватно'!' патогенетичноТ терапи.
Мета дослщження — ктыко-функцюнальна характеристика д1тей з р1зними вар1антами пе-peöiry функцюнальноТ диспепси.
Maicpiaji i методи досладження
В гастроентеролопчному вщдтенж Полтавсь-коТ обласноТ дитячоТ шшчноТ лкарш було об-стежено 73 дитини з функцюнальною диспепа-ею (ФД ) у вщ1 вщ 3 до 15 poKiß. В контрольну групу включено 20 практично здорових дп"ей. Bi-ковий та гендерний склад вказаних груп був по-внютю сп1вставним.
Д1агноз «синдром функцюнальноТ диспепси» встановлювали за допомогою комплексного об-стеження, що передбачало загальноклш1чн1 , лабораторш, ¡нструментальш методи, провщним серед яких вважали ендоскоп1чний (ф1броезофа-гогастродуоденоскошя), а також вщповщно до Римських критерив (2006).
Ступ1нь колоызаци Н. Pylori визначали за уре-азним дихальним тестом. (URE-HPtest, Чех1я) Визначення кислотоутворюючоТ' функци шлунку проводили за методикою В.М. Чорнобрового (2002) для визначення ¡ндивщуальноТ' внутр1ш-ньошлунковоТ ацидностнлужносп патента за допомогою ацидогастрографу АГ М-1.
Результати обробляли у nporpaMi Statistics 6,0, що дало змогу одержати потр1бний р1вень стати-стичних показниш. Також в yeix хворих натще зранку дослщжували м1жтравний (базальний) р1вень гастрину в сироватц1 кров1 методом ¡муноферментного анал1зу.
Результати та обговорення
В залежносп вщ кп1н1чного вар1анту д1ти були подтеы на 2 групи: 54 дитини з ешгастрально-больовою формою (ЕБС) ФД та 19 дп"ей з пост-пранд1альним синдромом (ППС) ФД (Римсью критерП' III, 2006), з яких хлопчики становили 60,3% (44), а д1вчатка 39,7% (29). Отримаш дат евщчать, що вщеоток хпопц1в (60,3%) серед об-стежених майже в 2 рази перевищував показни-ки хворих д1вчат (39,7%), що суперечить даним л1тературних джерел в терапи, як1 вказують на значно бтьший вдеоток (в 1,5 рази ) жшок з ФД в пор1внянн1 з чоловками. Анал1з вкового показ-ника д1тей продемонстрував значне превалю-вання хворих вком з 8 до 11 рок1в (45,3%). Звер-тае увагу факт значного вщеотку (39,7%) хворих д1тей вком вщ 3 до 7 рок1в, хоча ще 10 рок1в тому вщеоток хворих д1тей з гастроентеролопчною патолопею ц1е'|' вковоТ групи становив приблизно 6,5%, що евщчить про омолодження даноТ про-блеми [5] (табл. 1).
Таблица 1.
Характеристика обстежених dimeü
Параметри Абс. %
Всього 73 100
Стать Д1вчатка 29 39,7±1,75
Хлопчики 44 60,3±1,44
BiK Bifl 3 до 7 poKiß 29 39,7±1,75
Bifl 8 до 11 poKiß 33 45,3±1,65
Bifl 12 до 15 poKiß 11 15±2,7
fliamo3 та Kni-HiMHi форми ЕБС 54 73,9±1,3
ППС 19 26,1±2,13
При об'ективному обстеженш у д1тей обох форм ФД вщм1чалися больовий синдром, диспе-птичн1 та астеноневротичн1 прояви. Скаржились на больовий синдром бтьше на 52% д1тей з ФД ЕБС, н\ж з ФД ППС (88,9 та 36,8%). Вивчення скарг показало, що астеноневротичний симптом був найбтьш виявляемим I екпадав 98,1 та 94,7% пац1ент1в вщповщно, що вказуе на вщеут-нють достов1рноТ м1жгрупово'|' р1зницк Диспепти-чн1 розлади спостер1галися у пац1ент1в з обома формами ФД , але для кожно'Г з них були прита-манш конкретн1 скарги. Так у випадку ЕБС ФД чаепше д1ти скаржилися на вщрижку (в 9 раз1в частое, н1ж при ППС), печш. При ППС ФД дп"и, навпаки, частое скаржилися на ранне насичен-ня (на 89,5%), вщчуття переповнення (на 66,3%) та нудоту (на 37,3%).(табл. 2)
Таблица 2. Симптоми при ФД
Симптоми ЕБС (п=54), М±т (%) ППС (п=19), М±т (%)
Больовий синдром 88,9±1,38* 36,8±3,38 *
Колючий бть 50±1,82 15,7±4,92
Ниючий бть 38,9±2,05 84,3±2,28
Час виникнення Пюля прийому YjKi 85,45±1,408 85,7±2,26
Натще 8,3±3,92 14,3±5,12
П1д час T>Ki 6,25±4,32 -
1нтенсивн1сть
Пом1рний 75,0±1,49 85,7±2,26
Слабий 12,5±3,36 14,3±5,12
1нтенсивний 12,5±3,36 -
Диспептичн1 розлади Нудота 57,4±1,7* 94,7±2,16*
В1дрижка 92,6±1,35* 10,5±5,78*
Ранне насичення - 89,5±2,22
Вщчуття переповнення 7,4±4,08* 73,7±2,43*
Зниження апетиту 64,8±1,6 63,2±2,62
Печ1я 94,5±1,34* 15,8±4,9*
Астеноневротичний симптом 98,1 ± 1,32 94,7±2,16
ripuMimKa. * - eipoaidHicmb р/зниц/' показнишв в nopieHBHHi з контрольною групою р < 0,05
Осктьки найбтьш впливовим на видтення гастрину е вплив рН-шлунка (закиснення сприяе ¡нпбуванню секреци гастрину, залужнення — пщвищенню секреци гастрину), то спочатку ми пор1внювали р1вень pH антрального вщдту шлунка за даними рН-метри та концентрацш гастрину [7,11].
Пщ час рН-метри хворих на ФД виявлено pi3-номажтнють кислотоутворюючоТ функцП' в до-слщних трупах хворих (табл. 3).
Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини
Таблица 3.
Результаты дослЮження кислотоутворюючоГ функцп у dimeü з ФД за даними рН-метрп
Нормоацидн1сть,%, М±т Пперацидн1сть,%, М±т Ппоацидн1сть,%, М±т
fli™ з ЕБС (п=55) 30,2±5,19 60,6±2,71* 9,2±14,02
fliTH з ППС(п=18) 15,1±9,49 70,2±2,35* 14,7±9,71
üpuMimKa. *- eipoaidHicmb р/зниц/' показнишв в nopieHBHHi з контрольною групою р< 0,05
У дп"ей з ЕБС в 60,6% обстежених вщм1чалась пперациднють та ттьки у 9,2% - ппоациднють. У дп"ей з ППС у 70,2% також вщм1чалось пщви-щення кислотоутворюючоТ' (КУ) функцп та у 14,7% - зниження КУ функцп шлунка. ВираженоТ' пперацидносп, як i вираженоТ' ппоацидносп, у дп"ей ми не виявили.
На мал.1 представлен! результати ктькюного визначення концентраци гастрину в сироватц1 кров1 обстежених дп"ей з функцюнальними роз-ладами шлунку, як1 свщчать, що у бшьшосп хво-рих з ФД (95,9%) спостер1галося пщвищення pi-вня гастрину.
Також виявлено, що на вщмшу вщ хпопчиш, у
Малюнок 1. PieeHb сироваткового гасп
д1вчаток спостер1гаеться переважання р1вня гастрину, що вщображае ¡нпбпчэрш зв'язки м1ж гас-трином та жшочими статевими гормонами. Так, в груш хворих дп"ей у д1вчаток, як з нормо-, так \ з пперациднютю вм1ст гастрину становив 7,68*±0,052 пг/мл, що було вище за норму в се-редньому в 1,3 рази (р< 0,05), та 7,36*±0,051 пг/мл вщповщно, що було в 1,25 рази бтьше вщ норми (р< 0,05). А у хпопчиш пщвищений р1вень гастрину вщм1чаеться ттьки при пперацидност1 (р<0,05). Можливо, цим пояснюеться найбтьш чаете виявлення данноТ' патологП' у оаб ж1ночо'|' стат1.
у хворих з функцюнальною диспепаею
□ здоров1 ВФД з нормоацидшстю
□ ФД з г1перацидн1стю
(р1зниця 3i здоровими eipoaidHa для ycix хворих *р< 0,05)
На наступному eTani анал1зу пор1внювали р1вень гастрину з наявнютю Н. pylori ¡нфекци у хворих. Частота виявлення Н. pylori за результатами швидкого уреазного тесту в цих хворих
PieeHb гастрину у обстежеi
становила 59%.
Показники сироваткового гастрину у хворих Н. pylori+ та Н. pylori-, а також в умовно здорових oci6 наведено в табл. 4.
Таблиця 4.
dimeü залежно eid ¡H(piKoeaHocmi та кислотоутворюючоГ ф-цп
ЕБС ППС ЕБС ппс 3flOpOBi fliTH
М±т М±т М±т М±т M±m
нормоацидн1сть нормоацидшсть пперацидн1сть пперацидн1сть
Нр+ Нр- Нр+ Нр- Нр+ Нр- Нр+ Нр-
хлопчики - 3,88±0,395918 - 3,64±0,408163 7,07±0,17233** 4,05±0,315313 7,03±0,191837** 6,6±0,146939 3,275±1,79
д1вчатка - 7,17±0,412245 - 7,25±0,257143 6,88±0,375** 6,01 ±0,335849 7,26±0,179592** - 5,9±2,59
ilpuMimKa. **- eipoaidHicmb р/зниц/' показнише в пор!енянн! з контрольною групою (**р< 0,05).
При детальному вивчены даних у хворих з ФД як Н. pylori(+), так i Н. руIоri(—) р1вень гастрину достов1рно не вщр1знявся вщ гастрину групи контролю. Водночас у пац1ент1в обох статей з пперациднютю, ¡нфкованих Н. pylori р1вень гастрину був вищим, шж у хворих без встановленоТ' Н. ру1огннфекци (р< 0,05). Це узгоджуеться з даними щодо стимулювання Н. pylori вироблен-ня гастрину. Отже, персистен^я Н. pylori сприяе
збтьшенню продукци м1жтравного гастрину G-кл1тинами антрального вщдту шлунка.[15].
Отже, можна зробити висновки, що у хворих з ФД спостер1гаеться переважно патолопчно ви-сокий р1вень сироваткового гастрину, як у дп"ей з пперациднютю, так i з нормальною кислотоутво-рюючою функц1ею.
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»
Висновки
Серед дп"ей з ФД переважали хлопчики з бо-льовим синдромом, вщрижкою, печ1ею, тобто з ЕБС, переважна бтьшють обстежених дп"ей мо-лодшого шктьного BiKy.
Для дп"ей з ФД характерне шдвищення вмюту базального гастрину в сироватц1 кров1, продукц1я якого залежить вщ таких чинниш, як наявнють
H. ру1огннфекци та залужнення шлунка (р < 0,05).
Виявлена ппергастринем1я може розглядатися як неблагоприемний прогностичний чинник пе-peöiry захворювання, враховуючи даы л1терату-ри про вплив м на розвиток та хрошзацш пато-лопчного процесу.
Лпсратура
I. Аруин Л.И. Helicobacter pylori в патогенезе язвенной болезни: что известно и что узнать предстоит / Аруин Л.И. - В кн.: Материалы 6-й сессии Рос. группы по изучению Н. pylori. - Омск, 1997.-235 с.
2. Белоусов Ю.В. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей / Ю.В.Белоусов, О.Ю. Белоусова - X.: ИД «ИНЖЭК», 2005. - 192 с.
3. Бельмер С. Абдоминальная боль при функциональных нарушениях органов пищеварения у детей / С. Бельмер // Врач. - 2009. - № 3. - С. 65-68.
10. 11. 12.
13.
14.
15.
Избранные лекции по гастроэнтерологии / Под ред. акад. В.Т. Ивашкина, проф. A.A. Шептулина. - М.: МЕД пресс, 2001,- 88 с. Клинические рекомендации. Гастроэнтерология / Под ред. В.Т. Ивашкина. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 56 с. Пилорический геликобактер и гуморальная регуляция желудочной секреции при язвенной болезни у детей / [Бельмер С.В., Мухина Ю.Г., Гасилина Т.В. и др.].— Матер. 3-й сессии Рос. группы по изучению Н. pylori.— Архангельск, 1996.— 107 с. Римарчук Г.В. Неязвенная диспепсия у детей / Г.В.Римарчук, С.И.Полякова// РМЖ. - 2001. - Т. 9, № 3-4.-С. 150-152. Tack J Римсью критерм III. Functional gastroduodenal disorders / J. Tack, N.J. Talley, M. Camilleri, G. Holtmann [et al.] // Сучасна га-строентеролопя. - 2006. - № 6. - С. 73-81. Burkley М. Prevalence of Helicobacter pylori in non-ulcer dyspepsia / M.Burkley, C.O'Morain // Aliment. Pharmacol. Ther. - 1995. - V. 9 (suppl. 2). - P. 53-58.
Rasquin Childhood functional gastrointestinal disorders: child/adolescent / Rasquin, C.D. Di Lorenzo Forbes [et al.] // Gastroenterology. - 2006. -T. 130, № 5. - P. 1527-1537. Classen V. Endoskopie des oberen Verdauugstraktes // Perspectiven der Gastroenterologie / Fakten, Entwicklungen, Erwartungen. -Munchen-Wien-Baltimore, 1994. - P. 9-14.
Tack J. Functional gastroduodenal disorders / J. Tack, N.J Talley, M. Camilleri [et al.] // Gastroenterology. - 2006. - Т. 130, № 5. - P. 1466-1479.
Parsonner J. Symptoms and risk factors of Helicobacter pylori infection in a cohort of epidemiologists / J.Parsonner, M.Blaser, G.Perez-Perez // Gastroenterol. - 1992. - V. 102. - P. 41. Penstone J. Review articl: Clinical acpects of Helicobacter pylori eradication therapy in peptic ulcer disease / J.Penstone // Aliment. Pharmacol. Ther. - 1996. - V. 10. - P. 469-486. Veldhuyzen van Zanten S.J.O. The role of Helicobacter pylori infection in non-ulcer dyspepsia / S.J.O. van Zanten Veldhuyzen // Aliment. Pharmacol. Ther. - 1997. - V. 11 (suppl. 1). - P. 63-65.
Реферат
КЛИНИКО- ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕТЕЙ С ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ДИСПЕПСИЕЙ Румянцева М.А.
Ключевые слова: функциональная диспепсия, моторная и секреторная функция желудку, гастрин.
В статье приведена клинико- функциональная характеристика детей с различными вариантами течения функциональной диспепсии. Для детей с ФД характерно повышение содержания базального гастрина в сыворотке крови, продукция которого зависит от таких факторов, как наличие Н. pylori-инфекции и ощелочивание желудка (р < 0,05).
Summary
CLINICAL AND FUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF CHILDREN WITH FUNCTIONAL DYSPEPSIA Rumyantseva M.A.
Key words: functional dyspepsia, motor and secretory function of the stomach, gastrin.
The paper presents clinical and functional characteristics of children with the different variants of functional dyspepsia courses. The children are described as having increased content of blood serum basale gastrin, whose production depends on the presence of H. pylori infections and alkalization of the stomach (p < 0,05).
УДК: 616-071:616.24:616.1 Распутта Л. В.
0С0БЛИВ0СТ1 КЛ1Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ Г1ПЕРТ0Н1ЧН01 ХВ0Р0БИ У ПАЦ1ЕНТ1В В ХР0Н1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1. Пирогова
У статт{ представлет резулътати вивчення змт серцево-судинног системи у хворих з поеднанням гтертотчног хвороби та хронгчного обструктивного захворювання легенъ. Вста-новлено, що у хворих як з поеднаними захворюваннями, так г у хворих з хронгчним обструк-тивним захворюванням легенъ часто д{агностуютъся порушення ритму та npoвiднocmi, що сл{д враховувати при курацп ц{ег групи хворих.
Ключов1 слова: ппертоннна хвороба, хроннне обструктивне захворювання легень, холтерщське моы торування
Вступ Р°б серця, \ саме вона вже тривалий час утри-
Поширенють ппертошчноТ хвороби (ГХ), ство- мУе л«еРств0 як головний чинник серцево-рила в евт стшку точку зору щодо еп1деми хво- СУДИНН01 смертност,, ,нвал1Д1зацм та значних ^ 3 3 ^ економмних витрат.
* Робота е фрагментом планово)' науковоГроботи кафедри пропедевтики внутр/шньоГ медицини ВНМУ ¡м. M.I. Пирогова «Особливост/ на-дання медичноТ допомоги на амбулаторному та стацюнарному етапах хворим за розповсюджених захворювань eHympiuiHix opzaHie з ураху-ванням параметре якост1 життя та фармакоекономЫних показниюе».
