CC BY
20
шенности Расточья. Среди структурных элементов растительного покрова региона выявлено 164 монтанных вида растений и 11 ассоциаций растительности, идентифицированных методом Браун-Бланке, в состав которых входят горные виды.
Ключевые слова: Расточье, монтанные виды, растительность, метод Браун-Бланке, биосферный резерват "Расточье".
Soroka M.I. Structural elements of the mountain complexes of vegetation in Roztochia
Based on the inventory of flora and vegetation proliferation and differentiation of elements mountain vegetation on high Roztochia was analyzed. Among the structural elements of the region's flora were found 164 mountain plant species and 11 vegetation associations identified by Braun-Blanquet method, that include mountain species.
Keywords: Roztochia, mountain types, vegetation, the method of Braun-Blanquet, biosphere reserve "Roztochia".
УДК 631.4 Ст. наук. ствроб. О.Б. Вовк, канд. бюл. наук -
Державний природознавчий музей НАН Украти, м. Львiв
ФУНКЦЮНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ УРБАН1ЗОВАНИХ ЕКОСИСТЕМ
Охарактеризовано сучасний Грунтовий покрив мюта Львова. Встановлено pi3-номаштшсть природних та антропогенних Грунпв мюта та ix мюце у структурi Грунтового покриву. Дослщжено еколого-функцюнальний стан Грунпв у рiзниx типах мюького середовища.
Ключовг слова: Грунтовий покрив, мюьга Грунти, урбаноГрунт, урбанозем.
Урбашзоваш екосистеми - це особливий тип наземних екосистем 3i специф1чною компонентною структурою та мехашзмами розвитку. Одним з таких компонента е мюью Грунти, яю, завдяки своему природно-антропоген-ному походженню, мають своерщну будову, властивосп, однак виконують щ-лу низку еколопчних функцш, часом рятуючи екосистему вщ деградацп. Вщ-так, розумiння сучасного Грунтового покриву мюта, як моза1чного структурного утвору, в якому доповнюють або замiняють один одного природш, природ-но-антропогеннi та антропогенш компоненти, вийшло за межi класичного Грунтознавства i потребуе нових еколопчно зорiентованиx пiдxодiв до досль дження. Оцшювання Грунтiв з погляду 1хньо1 функцюнально! ролi у рiзниx типах мюького середовища (вiд парюв до селiтебниx i промислових зон) та у струкгурi сучасного Грунтового покриву мюта наблизить нас до розкриття ме-xанiзмiв збалансованого та ощадливого щодо людини та природних компонента функцiонування мюько! екосистеми. Модельним полтоном для детальних дослщжень була територiя мiста Львова, яка характеризуешься високою рiзно-манiтнiстю природних компонента та тривалою iсторiею житлово! забудови.
Природна гетерогеннiсть територп Львiвськоi урбоекосистеми зумо-вила формування тут широкого спектра як природних, так i антропогенних Грунтiв. Природне рiзноманiття Грунтiв створюють дерново-опiдзоленi, тем-но-шр^ сiрi та свiтло-сiрi опiдзоленi Грунти та !хш еродованi вiдмiни, рщко дерново-карбонатнi та чорноземно-лучнi Грунти [3]. На Розточчi трапляються
74
Збiрник науково-технiчних праць
також бурi лiсовi Грунти, утворенi на третинних пщаних i супiщаних породах. На порiвняно невеликих площах межирiч, представлених рiвнинними дь лянками першо! надзаплавно! тераси, формуються глибокi малогумусш, дещо вилугуванi чорноземи. До заплав рiчок приуроченi рiзнi вiдмiни дернових, дерново-глейових, лучних та лучно-болотних Грунпв, а мюцями чорноземно-лучних отдзолених Грунтiв на останцях карбонатних лесових порщ. Характерною особливiстю поширення природних Грунтiв е дрiбноконтурнiсть Грун-тових видЫв, якi утворюють моза!чш рiзнотиповi Грунтовi комплекси залеж-но вщ геолого-геоморфологiчних i гiдрологiчних особливостей мюцевосп.
За тривалий перiод освоення територп людиною, 11 густу заселенють, Грунтовий покрив зазнав значних та тривалих антропогенних трансформацп, вплив яких можна прирiвняти до ще одного, визначального, фактора сучасно-го Грунтоутворення та поширення Грунтiв. Загалом термш "мiськi Грунти" об'еднуе Грунти, що знаходяться пiд "пресом" мiста i (або) сформованi дiяль-нiстю людини в мiстi, яка одночасно е пусковим механiзмом i постiйним регулятором мюького Грунтоутворення [4]. Мюький Грунт - це поняття, шд виз-начення якого не завжди пiдходить класичне розумiння Грунту, як природно-iсторичного тiла, але вш, як i будь-який природний Грунт - бюкосна система, що складаеться з твердо!, рщко! i газово! фаз з обов'язковою участю живо! ре-човини i виконуе основш екологiчнi функцп.
На формування Грунтового покриву окремих територш мiста (на прик-ладi мiста Львова) впливае i 1хне функцiональне призначення (промислове, селиебне, рекреацiйне) [1]. Воно визначае тип та штенсивнють трансформацп природного Грунту, значною мiрою спрямовуе хвд сучасних Грунтотвор-них процешв. Так, до прикладу, в зонах рекреацшного використання дом^-ють природш Грунти, iнтенсивнiсть антропогенно зумовлених змш в яких визначаеться ступенем рекреацшного навантаження. Для селиебних та про-мислових районiв мiста характернi найбiльшi площi антропогенно сформова-них Грунпв. Показовою ознакою мехашчно! трансформацп Грунтового покриву мюта е розповсюдження насипних та зрiзаних урбаноГрунтiв. Потуж-ностi насипних Грунтiв м. Львова змшюються вiд 1 до 10 метрiв, залежно вiд геоморфолопчно! будови територп та тривалосп 11 забудови. Насипи до восьми метрiв приурочен до житлових районiв старого мюта, як розташованi в улоговиш. Окрiм того, за тривалий перюд забудови, понад 700 рокiв, !х по-тужнiсть зросла за рахунок нагромадження культурного шару. Загалом майже вся територiя мiста перекрита плащем насипних Грунтiв рiзноl потуж-ностп З вiддаленням вiд центру улоговини, виходячи на схиловi поверхнi, по-тужностi насипних Грунтiв зменшуються i водночас зростають потужностi зрiзаних Грунпв. На крутих схилах сучасних житлових райошв глибина зрiзу сягае 4 метрiв, а в межах кар'ерних ви!мок - до 27 метрiв. Як у випадку наси-пання, так i у випадку зрiзання повнiстю редукуеться товща профiлю природного Грунту, а сформован тут едафотопи набувають нових специфiчних влас-тивостей (табл.).
Табл. Характеристика
еколого-функщонального стану мкьких грунтов
Параметри еколого-функцюнального стану
Природш едафо-топи
Селпебш едафотопи
насипнi урбано-земи
поховаш урбано-земи
Рекреацiйнi едафотопи
зрiзанi урбано-Грунти
П-А*
насипш урбаноземи
Польова вологiсть, %
29,7
15,5
21,4
5,7
15,4
Повний вологовмют, %
59,6
42,8
23,1
36,1
15,8
Щшьтсть будови, г-см '
0,9
1,2
1,6
1,4
1,9
1,7
Загальна пористiсть, %
58,9
52,3
37,8
48,7
29,3
Значення рН (водне)
4,5
7,0
7,9
7,6
Загальний гумус, %
4,3
3,9
2,2
0,4
2,1
Коефщент м^обного дихання Надземна фтомаса, кг-м'
0,21
0,13
0,13
0,02
0,20
0,13
0,6
0,5
0,3
Пiдземна фтомаса, кг-м-2
0,28
0,6
0,3
0,18
0,31
Оцiнка стану
задов. незадов. незадов. задов. незадов.
Примаки: * - природний шрий люовий легкосуглинковий; ** - природно-ан-тропогенний шрий люовий легкосуглинковий; незадов. - незадовшьний; задов. -зпдовшьний.
Грунти в мюп розвиваються тд впливом тих самих фактор1в Грунто-утворення, що 1 природт Грунти за участю провщного - урбаногенного фактора. У мюьких Грунтах, незважаючи на порушення або штучне утворення Грунтового профшю, вщбуваються процеси гумусоутворення, виносу 1 пере-розподшу мшерально! речовини, глееутворення. Стутнь вираженосп цих процешв р1зний 1 залежить вщ вжу Грунту, умов використання та сили антропогенного навантаження. Отже, в межах урбоекосистеми формуються нов1 типи антропогенних Грунпв - урбаноземи та урбаноГрунти [2], як результат взаемодн природних та антропогенних фактор1в Грунтоутворення. Мюью Грунти в1др1зняються вщ природних низкою ознак (див. табл.), а саме:
1. Материнською основою е насипний, намивний, перемщений породний субстрат або культурний шар;
2. Конструювання Грунтового профшю на м1сщ та за прикладом природного Грунту та (або) поховання природних Грунпв тд р1зномаштним штуч-ним покриттям;
3. Наявшсть включень буд1вельного та побутового смптя у верхшх горизонтах, а вщтак, змши водно-ф1зичних властивостей Грунту в напрямку ущшьнення та зменшення фшьтрацшно! здатностц
5. Забруднення важкими металами, нафтопродуктами, а вщтак, змши кис-лотно-лужного балансу в напрямку алкал1зацп середовища. Окремим напрямком антропогенно! трансформацп Грунту, характер-ним не лише для мюта Львова, але 1 для вшх урбоекосистем р1зного розм1ру, е його поховання тд р1зноматтними перекриттями (тд буд1влями, асфальто-бетонним перекриттям, бруювкою та ш.). Похованими можуть бути як природт Грунти, так 1 урбаноземи та урбаноГрунти. Потрапляння речовини у Грунт тсля поховання практично не вщбуваеться. Бшьша частина забрудне-них опад1в оминае Грунтове тшо 1 безпосередньо виходить через систему ка-нал1зацп в водойми [5]. Щд перекриттям Грунт ютотно ущшьнюеться, змшю-ються його водний (волога або не проникае тд перекриття, або проникнувши, майже не випаровуеться), тепловий (зменшуються град1енти температур)
76
Збiрник науково-техшчних праць
[6], газовий режими (мжробюта функцюнуе в основному за анаеробним типом). Таким чином, з одного боку, асфальтобетонне перекриття захищае Грунт вщ забруднення урбаногенним матерiалом, але, з шшого боку, позбав-ляе екосистему ушверсального природного фiльтру для забруднювачiв, яким е Грунт. Для похованих урбаноземiв встановлено зростання потенцшно1 бь огенносп мiкробних угруповань порiвняно з реальною, що демонструе 1хнш згорнутий потенщал, який може бути реалiзований для вщновлення рiвнова-ги пiсля вившьнення Грунту вiд перекриття [1].
Сучасний Грунтовий покрив мюта формуеться Грунтовими видiлами рiзного походження, властивостей та функцюнального стану, якi, здебшьшо-го, мають чiткi просторовi межi та iзольованi один вiд одного антропогенни-ми перешкодами. За таких умов природш Грунтотворш процеси iстотно кори-гуються або руйнуються урбаногенним чинником, натомють, антропогенно сформованi Грунти набувають ознак природного тiла i за сво1м функцюналь-ним статусом займають мiсце природних у структурi Грунтового покриву. Враховуючи особливу гетерогеннiсть та дискретнють поширення Грунтiв у великих мютах, особливо1 уваги заслуговують не абсолютш параметри 1х ос-новних властивостей, а встановлення меж оптимальних умов для функцюну-вання мюько! Грунтово1 i надГрунтово1 бiоти, а отже, характеристики основ-них еколопчних функцш, яю може виконувати мюький Грунт.
Л1тература
1. Вовк О.Б. Особливое™ ведення Грунтового мониторингу в умовах мюта (на приклад1 м. Львова) / О.Б. Вовк // Еколопя та ноосферолопя. - 2007. - Т. 18, № 1-2. - С. 57-63.
2. Вовк О.Б. Субетратно-функцiональний пщхщ до класифжацп антропогенних Грунпв / О.Б. Вовк // Агрохiмiя i Грунтознавство : наук. зб. - Харгав : Вид-во ННЦ "1ГА 1м. О.Н. Соко-ловського". - 2008. - Вип. 69. - С. 10- 14.
3. Гуменюк А.1. Грунти // Природа Льв1всько1 обласп / А.1. Гуменюк. - Льв1в : Вид-во Льв1в. ун-ту, 1972. - С. 85-96.
4. Почва, город, экология / под общ. ред. Г.В. Добровольского. - М. : Фонд "За экономическую грамотность", 1997. - 320 с.
5. Прокафьева Т.В. Экологически негативный процесс запечатывания дневной поверхности и его минимизация / Т.В. Прокафьева, М.Н. Строганова // Экополис 2000: Экология и устойчивое развитие города. - М. : Изд-во "Либра", 2000. - С. 186-188.
6. Craul P.G. Urban soils in landscape design / P.G. Craul. - 1992. - 396 p.
Вовк О.Б. Функциональная дифференциация почвенного покрова урбанизированных экосистем
Представлена характеристика современного почвенного покрова города Львова. Установлено разнообразие природных и антропогенных почв города и их место в структуре почвенного покрова. Изучено эколого-функциональное состояние почв в различных типах городской среды.
Ключевые слова: почвенный покров, городские почвы, урбанозем.
Vovk O.B. Functional differentiations of the soils cover of the urban
ecosystems
Characteristics of the modern soils cover of the city L'viv are presented. Variety of natural and anthropogenic soils of the city and their place in the structure of the soils cover are ascertained. Ecological and functional states of the soils in different types of urban environment are studied.
Keywords: soil cover, city soils, urban grounds, urban soils.
