CC BY
11
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
6. Копш Л.1. Екологiчнi принципи ошташзаци люистосп в районi Карпат / Л.1. Копiй // Науковий вiсник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 31-39.
Копий Л.И., Копий О.И. Планирование сельскохозяйственных ландшафтов как основа устойчивого развития
Проведен анализ этапов освоения горных ландшафтов. Исследованы критерии оценки негативного влияния на сельскохозяйственные ландшафты. Определены параметры планирования ландшафтов и установлены отдельные показатели их оптимального соотношения.
Kopij L.I., Kopij O.I. Planning of agricultural landscapes as mortgage of steady development
The analysis of the stages anthropogenic mastering of mountain landscapes is conducted. The criteria of estimation of negative influence are investigational on agricultural landscapes. The parameters of planning landscapes are certain and separate indexes are set them optimal correlation.
УДК 581.[9+527] Проф. M.I. Сорока, д-р бюл. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
СТРУКТУРЫ ЕЛЕМЕНТИ Г1РСЬКИХ КОМПЛЕКС1В РОСЛИННОСТ1 НА РОЗТОЧЧ1
На основi швентаризацп флори та рослинносп здшснено аналiз поширення та диференщаци елеменпв монтанно! рослинносп на височиш Розточчя. Серед струк-турних елеменпв рослинного вкриття регюну виявлено 164 монтанних види рослин та 11 асощацш рослинносп, щентифжованих методом Браун-Бланке, до складу яких входять прсьга види.
Ключовг слова: Розточчя, монтанш види, рослиншсть, метод Браун-Бланке, 6i-осферний резерват "Розточчя".
Горбопрна система природного регюну Розточчя - одна 1з найяскравь ших боташчних меж Свропи, яка розмежовуе р1зш флористичш обласп - По-дшля, Полюся та Карпати. Типово височинний характер регюну та великий перепад висот (190 м на 180 км загально! довжини основного хребта) е важ-ливими чинниками висотно! диференщаци рослинносп та запорукою багато-вжового юнування оселищ прських вид1в рослин [4]. Географ1чне положення регюну е одним 1з детерм1нуючих чинниюв формування оригшально! флори Розточчя, яка нал1чуе 1564 види 1з 568 род1в 122 родин i структурно вщповь дае флорi середньоевропейського лiсового регiону. Аналiз системи геогра-фiчних елементiв флори з використанням зонально! концепцп географiчного елемента дав змогу видiлити у нш 8 географiчних елементiв: альпшський -2 види (0,1 %), аркто-альпiйський - 9 (0,6 %), бореальний - 460 (29,4 %), не-моральний - 549 (35,3 %) монтанний - 164 (10,5 %), аридний - 217 (13,8 %), азональний - 112 (7,1 %), адвентивний - 51 (3,2 %). Великий вiдсоток монтанних видiв у флорi пов'язаний iз фiтоiсторичними подiями. Монтанний еле-мент флори Розточчя складений 164 видами, поширеними у люовому, су-бальпшському та альпiйському поясах гiр помiрноl областi Голарктики. Структура цього елемента засвщчуе його майже повнiстю европейське похо-дження (табл.).
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Табл. Ареалогiчна структура монтанного елемента флори Розточчя
Тип ареалу, група поширення (г.п.) Кшьюсть вид1в, шт. Частка вщ уах вид1в флори, %
Голарктичний тип ареалу 12 0,8
Голарктично-монтанна група поширення 12 0,8
Свразшсько-твшчноафриканський тип ареалу 4 0,3
Свразшсько-твшчноафриканська група поширення 4 0,3
Свразшський тип ареалу 42 2,7
Свразшсько-монтанна група поширення 17 1,1
Cвро-сибiрська група поширення 5 0,3
Свро-малоазшська група поширення 20 1,3
Свропейський тип ареалу 106 6,7
Свро-монтанна група поширення 32 2,1
Свро-балкансько-середземноморська група поширення 8 0,5
Свро-балканська група поширення 10 0,6
Свро-кавказька група поширення 6 0,4
Середньоевропейська група поширення 33 2,1
Середньо-схiдноeвропейська група поширення 13 0,7
Схщноевропейська група поширення 4 0,3
Разом 164 10,5
Поширення монтанних видiв на P03T044i 3aKOHOMipHO пов'язане i3 найбiльш висотною смугою рослинностi. Оскiльки на найвищих висотах реп-ону на piзних макросхилах та залежно вiд типу геолопчного пiдrpунтя форму -ються pi3m асоцiацiï рослинносп, серед гipських видiв можна виокремити кшь-ка еколопчних груп. На пiвдeнно-захiдному макpосхилi та виpiвняних плато Пiвдeнного Розточчя (висоти понад 350 м н.р.м.) формуються справжш кар-патсью бучини союзу Fagion sylvaticae R. Tx. et Diem. 1936 (асощацп Luzulo pi-losae-Fagetum W. Mat. et A. Mat. 1973, Dentario glandulosae-Fagetum W. Mat.1964 et Guzikowa et Kornas 1969, Com. Fagus sylvatica-Mercurialis peren-nis, Carici pilosae-Fagetum Moor 1952 em. Hartm. et Jahn 1967) та прсью явоpовi люи союзу Tilio platyphyllis-Acerion pseudoplatani Klika 1955 (асощащя Phylliti-do-Aceretum Moor 1952). У ïх складi зростають лiсовi види: у бучинах - Aconitum moldavicum Hacq., A. variegatum L, Allium ursinum L., Aposeris foetida (L.) Less., Atropa belladonna L., Dactylis polygama Horvat., Dentaria bulbifera L., D. glandulosa Waldst. et Kit., Gentiana asclepiadea L., Hedera helix L., Isopyrum tha-lictroides L., Salvia glutinosa L., Scrophularia scopolii Hoppe ex Pers., Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Petasites albus (L.) Gaertn., Polygonatum verti-cillatum (L.) All., Scilla bifolia L.; у яворових лiсах — Astrantia major L., Carex umbrosa Host., Euphorbia amygdaloides L., Lunaria redivira L., Luzula sylvatica (Huds.) Gaud., Scopolia carniolica Jacq., Telekia speciosa (Schreb.) Baumg.
Гipськi буковi люи порядку Fagion sylvaticae практично завжди супро-воджують комплекси iнтpазональноï рослинност класу ASPLENIETEA RU-PESTRIA Br.-Bl. 1934 in Meier et Br.-Bl.1934 (асоцiацiï Asplenietum trichoma-no-rutae-murariae (Kuhn 1937) R. Tx. 1937 та Asplenio viridis-Cystopteridetum (Oberd. 1936) 1949), до складу яких входять монтанш види - Asplenium septentrionale (L.) Hoffm., A. viride Huds., Blechnum spicant (L.) Roth, Cystopteris fragilis (L.) Bernh., C. sudetica A. Br. et Milde, Gymnocarpium dryopteris (L.)
72
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.16
Newn., G. robertianum (Hoffm.) Newn., Phyllitis scolopendrium (L.) Newm., Polystichum aculeatum (L.) Roth, P. braunii (Spenn.) Fee.
Виразну екологiчну групу становлять також монтанш види, яю вхо-дять до складу вторинних суходшьних лук, сформованих на мющ уже згада-них гiрських лiсiв (клас MOLINIO-ARRHENATHERETEA R. Tx. 1937, асощ-ацп Anthyllidi-Trifolietum montani Mat. 1982, Arrhenatheretum elatioris Br.-Bl. et Scherr. 1925): Centaurea mollis Waldst. et Kit., C. rhenana Boreau, Colchicum autumnale L., Crocus heuffelianus Herb., Dianthus carthusianorum L., D. commu-tatus (Zapal.) Klok., Festuca heterophylla Lam., Hieracium aurantiacum L., Knautia dipsacifolia Kreutzer, Laserpitium 1atifolium L., Leontodon danubialis Jacq., Phleum hirsutum Honck, Phyteuma orbiculare L., Rosa pendulina L., Ver-bascum speciosum Schrad., Veronica austriaca L. На Польському Розточчi фрагментарно поширенi високогiрнi пустищн луки (клас NARDO-CALLUNE-TEA Prsg. 1949, асощацп Hieracio (vulgati)-Nardetum Kornas 1955 n.n. em Bal-cerk. 1984, Arctostaphylo-Callunetum R. Tx. et Prsg. 1940), дiагностичними видами яких e Diphasiastrum tristachyum (Pursch.) Rothm., Luzula sudetica (Willd.) Schult., Scorzonera humilis L.
Найменш чисельною e група монтанних видiв, як зростають у заплав-них люах та на вологих луках - Anthriscus nitida (Wahlenb.) Hazslinszky, Euphrasia rostkoviana Hayne, Matteuccia struthiopteris (L.) Tod., Swertia peren-nis L., Valeriana dioica L., V. simplicifolia (Reichenb.) Kabath.
Бшьшють монтанних видiв e рiдкiсними в регюш, мають тут межу свого поширення чи знаходяться поблизу не1, а тому заслуговують ретельно1 охорони. Особливi надп в царинi збереження рiзноманiття монтанних видiв покладено на Мiжнародний бiосферний резерват "Розточчя", пiд час розроб-лення проекту та номшацшно! форми якого ми особливо докладно аналiзува-ли його флору. У виконаних нами боташчних роздшах проекту подано швен-таризацiйнi списки рщкюних та характерних видiв регiону, серед яких чима-ло монтанних, та запропоновано застосувати щодо них систему репатрь ацiйних заходiв [2, 3]. Вщновлення !хшх популяцiй може вщбутися за раху-нок мюцево! географiчноl раси навiть з Польського Розточчя, що допоможе зберегти мiсцевий генофонд виду.
Л1тература
1. Сорока М.1. Рослиншсть Укра1нського Розточчя / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 2008. - 432 с.
2. Сорока М.1. Флора та рослиншсть територп, зарезервовано! тд створення м1жнарод-ного бюсферного резервату "Розточчя" : матер. до проекту та номшацшно! форми / М.1. Сорока. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2006. - 115 с.
3. Сорока М.1. Радист види рослин територп проектованого М1жнародного бюсферного резервату "Розточчя" / М.1. Сорока // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.4. - С. 21-29.
4. Buraczynski J. Roztocze / J. Buraczynski. - Lublin : Wyd-wo UMCS, 1997. - 189 s.
Сорока М.И. Структурные элементы горных комплексов растительности на Расточье
На основе инвентаризации флоры и растительности осуществлен анализ распространения и дифференциации элементов монтанной растительности на возвы-
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
шенности Расточья. Среди структурных элементов растительного покрова региона выявлено 164 монтанных вида растений и 11 ассоциаций растительности, идентифицированных методом Браун-Бланке, в состав которых входят горные виды.
Ключевые слова: Расточье, монтанные виды, растительность, метод Браун-Бланке, биосферный резерват "Расточье".
Soroka M.I. Structural elements of the mountain complexes of vegetation in Roztochia
Based on the inventory of flora and vegetation proliferation and differentiation of elements mountain vegetation on high Roztochia was analyzed. Among the structural elements of the region's flora were found 164 mountain plant species and 11 vegetation associations identified by Braun-Blanquet method, that include mountain species.
Keywords: Roztochia, mountain types, vegetation, the method of Braun-Blanquet, biosphere reserve "Roztochia".
УДК 631.4 Ст. наук. ствроб. О.Б. Вовк, канд. бюл. наук -
Державний природознавчий музей НАН Украти, м. Львiв
ФУНКЦЮНАЛЬНА ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я ГРУНТОВОГО ПОКРИВУ УРБАН1ЗОВАНИХ ЕКОСИСТЕМ
Охарактеризовано сучасний Грунтовий покрив мюта Львова. Встановлено pi3-номаштшсть природних та антропогенних Грунпв мюта та !х мюце у структурi Грунтового покриву. Дослщжено еколого-функцюнальний стан Грунпв у рiзних типах мюького середовища.
Ключовг слова: Грунтовий покрив, мюьга Грунти, урбаноГрунт, урбанозем.
Урбашзоваш екосистеми - це особливий тип наземних екосистем 3i специф1чною компонентною структурою та мехашзмами розвитку. Одним з таких компонента е мюью Грунти, яю, завдяки своему природно-антропоген-ному походженню, мають своерщну будову, властивосл, однак виконують щ-лу низку еколопчних функцш, часом рятуючи екосистему вщ деградацп. Вщ-так, розумiння сучасного Грунтового покриву мюта, як моза1чного структурного утвору, в якому доповнюють або замiняють один одного природш, природ-но-антропогеннi та антропогенш компоненти, вийшло за межi класичного Грунтознавства i потребуе нових еколопчно зорiентованих пiдходiв до досль дження. Оцшювання Грунтiв з погляду 1хньо1 функцюнально! ролi у рiзних типах мюького середовища (вiд парюв до селiтебних i промислових зон) та у струкгурi сучасного Грунтового покриву мюта наблизить нас до розкриття ме-ханiзмiв збалансованого та ощадливого щодо людини та природних компонента функцiонування мюько! екосистеми. Модельним полтоном для детальних дослщжень була територiя мiста Львова, яка характеризуемся високою рiзно-манiтнiстю природних компонента та тривалою iсторiею житлово! забудови.
Природна гетерогеннiсть територп Львiвськоl урбоекосистеми зумо-вила формування тут широкого спектра як природних, так i антропогенних Грунтiв. Природне рiзноманiття Грунтiв створюють дерново-опiдзоленi, тем-но-шр^ сiрi та свiтло-сiрi опiдзоленi Грунти та !хш еродованi вiдмiни, рщко дерново-карбонатнi та чорноземно-лучнi Грунти [3]. На Розточчi трапляються
74
Збiрник науково-технiчних праць
