CC BY
235
УДК 502.53:504.06
КЛАСИФ1КАЦ1Я АНТРОПОГЕННО ПЕРЕТВОРЕНИХ ГРУНТ1В УРБОЕКОСИСТЕМИ м. ДН1ПРОПЕТРОВСЬК
ЯКОВИШИНА Т. Ф., 1 к. с.-г. н, доц.
1 Кафедра екологй та охорони навколишнього середовища, Державний вищий навчальний заклад «Придтпровська державна aкaдемiя будiвництвa та архпектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпропетровськ, Укра!на, тел. +38 (0562) 469371, e-mail: [email protected], ORCIDID: 0000-0002-5924-7847
Анотащя. Постановка проблеми. Функцiонувaння мюта як штучно створено! в результат антропогенно! дiяльностi системи спричинюе деградацш та, iнодi, нaвiть знищення навколишнього природного середовища з подальшою замшою його на техногенне. В першу чергу потерпае грунт як базова складова будь-яко! екосистеми, в котрш замикаються колообiги речовин, адже вш завдяки сво!м протекторним функцiям виступае потужним бiогеохiмiчним бар'ером на шляху !х мiгрaцi!, здатним депонувати токсиканти на тривалий час. У процес грунтоутворення мiських грунтiв провiдну роль вщграе антропогенний фактор, котрий здатний впливати як прямо - руйнування грунтового профiлю внaслiдок будiвельно! дiяльностi, так i опосередковано - у рaзi аерогенного або пдрогенного забруднення ксенобiотикaми, що мiстяться у викидах та скидах промислових пвдприемств i визначаеться типом господарського використання та iсторiею розвитку територi!. Строкaтiсть використання мiського грунту ввдбиваеться через порушення його грунтового профiлю, чому, здебшьшого, сприяе створення на його поверхш оргaно-мiнерaльного шару шляхом перемiшувaння, насипу, захоронення та (або) забруднення речовинами рiзного походження. Тому клaсифiкaцiя мюьких Iрунтiв за ступенем порушення грунтового профiлю внаслвдок антропогенно! дiяльностi е досить актуальним науково-практичним завданням урбоекологи щодо досягнення норм екологiчно! безпеки функцiонувaння сучасного мiстa, адже вщновлення !х протекторних функцiй неможливе без знання трaнсформaцi! морфологiчно! будови. Мета. Провести класифшацш антропогенно порушених, у наслщок будiвельно! дiяльностi, грунтiв м. Дтпропетровськ шляхом визначення морфологiчних ознак будови грунтового профiлю з вщокремленням поверхневих утворень антропогенного та техногенного походження порiвняно до зонального грунту - чорнозему звичайного малогумусного важкосуглинкового на лесi. Висновок. Тривалий антропогенний вплив на зональний грунт -чорнозем звичайний малогумусний важкосуглинковий в межах урбоекосистеми м. Дтпропетровськ спричинив його трансформацш в урбанозем, який за морфологiчною будовою характеризувався перемшаним (саттарно-захисна зона промислових пвдприемств), насипним (висотна забудова) та агрогенним (присaдибнi дiлянки приватного сектору) типом грунтового профiлю. Ввдокремлення техногенних поверхневих утворень дало змогу клaсифiкувaти !х за ступенем порушення грунтового профшю, походженням, хiмiчним складом як органолггострати з групи нaтурфaбрикaтiв - для перемшаного типу, що зазнав хiмiчного забруднення; та урб^азизему - для насипного типу урбанозему.
Ключов1 слова: урбоекосистема, Грунтовий профыь, Грунт, трансформащя, 6ydieenbHa дiяльнiсть
КЛАССИФИКАЦИЯ АНТРОПОГЕННО ПРЕОБРАЗОВАННЫХ ПОЧВ УРБОЭКОСИСТЕМЫ г. ДНЕПРОПЕТРОВСК
ЯКОВИШИНА Т. Ф., 1 к. с.-х. н., доц.
1 Кафедра экологии и охраны окружающей среды, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 469371, e-mail: [email protected], ORCIDID: 0000-0002-5924-7847
Аннотация. Постановка проблемы. Функционирование города как искусственно созданной в результате антропогенной деятельности системы способствует деградации и, иногда даже, уничтожению окружающей среды с последующей заменой ее на техногенную. В первую очередь страдает почва как базовая составляющая любой экосистемы, в которой замыкаются круговороты веществ, ведь она благодаря своим протекторным функциям выступает мощным биогеохимическим барьером на пути их миграции, способным депонировать токсиканты на длительное время. В процессе почвообразования городских почв ведущую роль играет антропогенный фактор, способный влиять как прямо - разрушение почвенного профиля в результате строительной деятельности, так и косвенно - при аэрогенном или гидрогенном загрязнении ксенобиотиками, содержащимися в выбросах и сбросах промышленных предприятий; и определяется типом хозяйственного использования и историей развития территории. Пестрота использования городской почвы отражается на нарушении ее почвенного профиля, чему, в основном, способствует создание на ее поверхности органо-минерального слоя путем перемешивания, насыпи, захоронения и (или) загрязнения веществами различного происхождения. Поэтому классификация городских почв по степени нарушения почвенного профиля в результате антропогенной деятельности является весьма актуальной научно-практической задачей урбоэкологии для достижения норм экологической безопасности функционирования современного города, ведь восстановление их протекторных функций невозможно без знания трансформации морфологического строения.
Цель. Провести классификацию антропогенно нарушенных, в результате строительной деятельности, почв г. Днепропетровск путем определения морфологических признаков строения почвенного профиля с отделением поверхностных образований антропогенного и техногенного происхождения по сравнению с зональной почвой - черноземом обыкновенным малогумусным тяжелосуглинистым на лессе. Вывод. Длительное антропогенное воздействие на зональную почву - чернозем обыкновенный малогумусный тяжелосуглинистый в пределах урбоэкосистемы г. Днепропетровск привело к ее трансформации в урбанозем, который по морфологическому строению характеризовался перемешанным (санитарно-защитная зона промышленных предприятий), насыпным (высотная застройка) и агрогенным (приусадебные участки частного сектора) типом почвенного профиля. Отдельное рассмотрение техногенных поверхностных образований позволило классифицировать их по степени нарушения почвенного профиля, происхождению, химическому составу как органолитостраты из группы натурфабрикатов - для перемешанного типа, претерпевшего химическое загрязнение; и урбиквазизем -для насыпного типа урбанозема.
Ключевые слова: урбоэкосистема, почвенный профиль, почва, трансформация, строительная деятельность
CLASSIFICATION OF ANTHROPOGENIC TRANSFORMATIONS SOILS URBOECOSYSTEMS OF DNEPROPETROVSK
YAKOVYSHYNA T.F., 1 Ph. D., Ass. Prof..
1 Department of Ecology and Environmental Protection, State Higher Education Establishment «Pridneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernishevskogo str., Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine, tel. +38 (0562) 469371, e-mail: [email protected], ORCIDID: 0000-0002-5924-7847
Summary. Raising of problem. The functioning of the city, as artificially created system of the result of the anthropogenic activity, promotes degradation and, sometimes, destruction of the environment, with change it to the technogenic replacement. First of all suffers the soil, as a basic component of any ecosystem, where the circulation of materials close, because it is a powerful biogeochemical barrier to their migration, able to deposit toxicants a long time through its protective functions. The leading role of the formation of the urban soil plays an anthropogenic factor, which is able to influence directly - the destruction of the soil profile due to construction activity and indirectly - with aerogenic or hydrogenous pollution xenobiotics contained in the emissions and discharges of the industrial enterprises; and it is determined by the type of economic use and history of area developing. The variabilityof using the urban soil is reflected in the soil profile and contributed to the creation of the organic-mineral layer by the mixing, mound, burial and (or) contamination of the different substances on the surface. Therefore, classification of the urban soils by the anthropogenic destruction degree of the soil profile is very important scientific and practical task for the urban ecology to the achievement standards of the ecological safety of the modern city, because the restoring of their protective functions is impossible without knowledge of the morphological structure. Purpose. Classify the anthropogenical soils of city Dnipropetrovsk disturbed by the construction activities by the determining of the morphological characteristics of the soil profile structure with separation of the anthropogenic and technogenic surface formations compared to the zonal soil - ordinery chernozem. Conclusion. Within urboecosystem city Dnipropetrovsk long-term human impact to the zonal soil - chernozem led to its transformation into urbanozem witch characterized as mixed (sanitary protection zone of the industrial enterprises), bulk (high-rise buildings) and agrogenic (private sector) types of the soil profile for the morphological structure. Separation of the technogenic surface formations made it possible to classify them according to the degradation of the soil type, origin, and chemical composition: organolitostrat of the naturfabrykat group - for mixed type with the chemical pollution; and urbikvazyzem - for bulk type of the urbanozem.
Key words: urban ecosystems, soil profile, soil, transformation, construction activity
Постановка проблеми. Урбоекосистема м. Дншропетровськ фрагментарно склада-еться з елеменпв еколопчних систем, харак-терних для дано! природно-^матично! зони (атмосферне пов^ря, водш ресурси, грунти, рештки рослинного та тваринного св^у); сельбищно! територи, серед яко! слщ окремо видшити висотну забудову та приватний сектор; промислових тдприемств iз !х сашта-рно-захисними зонами; мереж комушкацш тощо. Функщонування мюта як штучно створено!' в результат антропогенно!' дiяль-ност системи спричинюе деградащю та,
шод1, навггь знищення навколишнього природного середовища з подальшою замшою його на техногенне [3; 4]. В першу чергу по-терпае грунт як базова складова будь-яко! екосистеми, в котрш замикаються колооб1ги речовин, адже вш завдяки сво!м протектор-ним функщям виступае потужним бюгеохь м1чним бар'ером на шляху !х м1грацп, здат-ним депонувати токсиканти на тривалий час.
Проте мюью грунти не завжди тдпада-ють тд класичне визначення грунту, хоча вони й живуть i розвиваються тд впливом
таких самих фактор1в грунтоутворення (кль мат, рельеф, материнська порода, рослинний i тваринний св1т, час), як i природш. Однак у процес грунтоутворення мюьких грущпв провщну роль ввдграе антропогенний фактор, котрий здатний впливати як прямо -руйнування грунтового профшю внаслщок буд1вельно! д1яльност1, так i опосередковано - у раз1 аерогенного або гщрогенного забру-днення ксенобютиками, що мютяться у ви-кидах та скидах промислових пщприемств, i визначаеться типом господарського викори-стання та ютор1ею розвитку територп.
Строкатють використання мюького грунту вщбиваеться через порушення його грунтового профшю, чому, здебшьшого, сприяе створення на його поверхт органо-мшерального шару шляхом перем1шування, насипу, захоронення та (або) забруднення речовинами р1зного походження [2; 3]. Тому класиф1кащя мюьких грунпв за ступенем порушення грунтового профшю внаслщок антропогенно! д1яльносп е досить актуаль-ним науково-практичним завданням урбое-кологп щодо досягнення норм еколопчно! безпеки функцюнування сучасного мюта, адже вщновлення ix протекторних функцш неможливе без знання трансформацп мор-фолопчно! будови.
Аналiз публжацш. На антропогенному вплив1 щодо процеав грунтоутворення ак-центували увагу C. H. Edelman (1954) та D. H. Yaalon (1964) ще в середин ХХ стол1ття, проте вперше термш "мюький грунт" засто-совуе J. Bockheim (1974), котрий визначае його як "грунтовий матер1ал, що мютить антропогенний шар несшьськогосподарсь-кого походження, глибиною понад 50 см, утворе-ний шляхом перем1шування, заповнення або забруднення земно! поверхт мюьких i при-мюьких територш". Класифшацп антропогенно перетворених грущпв придшяли увагу багато науковщв: М. I. Герaсимовa, Н. В. Строганова, Р. М. Панас,
М. I. Полупан, Н. В. Можаров,
Т. В. Прокоф'ева, А. В. Синцов,
А. Н. Бармш, А. I. Самофалова,
M. Sauerwein, R. W. Arnold [1; 6; 7; 9; 12].
Однак юнуюч1 класифшацп мають досить фрагментарний характер, прим1ром, у
найбшьш поширенш мiжнароднiй рефера-тивнш базi грунтових ресурсiв (WRB) [13] видшяеться група Anthrosols - грунтсв, що виникли пiд впливом людсько! дiяльностi або значного перетворення, яка складасться з чотирьох пiдроздiлiв (Апс, Fimic, Cumulic, Urbic, Anthros), проте антропогенний вплив частково враховуеться також у груш Regosols, куди потрапили як природш, так i грунти, змiненi людиною [11].
Визначення пщгруп вiдбуваеться шляхом дiагностування антропогенних горизон-тiв. На думку С. М. Польчино! (2006), засто-сування шару "ш"Ыс" - матерiалу, що мютить 35 % вiд загального обсягу будiве-льного смiття, тшьки для дiагностики Ап-thropic Regosols дещо вузьке, його треба поширити також i на мiськi грунти [8]. Як вважають фахiвцi з Грунтового шституту iм. В. В. Докучаева РАСГН (1997), техногенш поверхневi утворення - цiлеспрямовано сконструйованi грунтоподiбнi тiла, а також залишковi продукти господарсько! дiяльно-стi, що складаються з природного та/або спецiально утвореного субстрату, перебу-ваючи на поверхш, хоча й функщонують в урбоекосистем^ проте не е грунтами вщнос-но сутностi цього поняття за В. В. Докучаевим [5], адже в них ще не сфо-рмувались генетичш горизонти. Тому !х за-пропоновано класифiкувати окремо виходя-чи зi складу зазначених утворень, а саме: за наявшстю морфолопчно! будови розкривно! або насипно! товщi здебiльшого тiльки в останнiй спостер^аеться система шарiв; природного або штучного походження; хь мiчного складу матерiалу, тощо.
Отже, мета роботи полягала в класифь кацп антропогенно порушених унаслiдок будiвельноi дiяльностi грунтiв
м. Дншропетровськ шляхом визначення морфологiчних ознак будови грунтового профшю з вщокремленням поверхневих утворень антропогенного та техногенного походження порiвняно до зонального грунту - чорнозему звичайного малогумусного важкосуглинкового на леа.
Методи проведення дослщжень. Дос-лiдження морфологiчних ознак грунтового профшю проводили на прикладi грушив м.
Днiпропетровськ iз рiзним функцiональним використанням. Дiлянки вiдбирали таким чином, щоб втручання людсько! дiяльностi стосувалось тiльки зонального грунту - чор-нозему звичайного, тобто уникали балок та ярiв, надзаплавних терас р. Дшпро, штучно створених лiсних масивiв тощо. Так, розрiзи були закладет на територп приватного сектору - житловий масив 1грень (Самарський район), висотно! забудови - житловий масив Тополя-3 (Бабушкiнський район) та саштар-но-захисно! зони твденно-захщно! групи заводiв (Ленiнський район). Об'ектом досль джень виступав урбопедогенез грунтiв сель-бищних територiй м. Днiпропетровськ, а предметом - класифшащя урбаноземiв за !х морфологiчною будовою.
Для дiагностики об'екта дослiджень за основу були взят квалiфiкацiйнi ознаки та систематика антропогенно перетворених трунив, розроблена М. Н. Строгановою (2003) [1; 10], ^м того, поверхневi утво-рення антропогенного та техногенного по-ходження вiдокремлювали вiд решти грунтового профiлю й описували та класифшували окремо згiдно з рекомендаць ями Грунтового iнституту
iм. В. В. Докучаева РАСГН [5].
Результати дослщжень та 1х обгово-рення. Територiально Днiпропетровськ роз-ташований у зонi Пiвнiчного степу Укра!ни, отже, його грунтовий покрив переважно представлений чорноземом звичайним ма-логумусним важкосуглинковим iз типовою будовою грунтового профшю:
Н + Нрк + Рhk + Рк.
Зазначений тип грунту сформувався в умовах непромитого водного режиму тд рiзнотравно-типчаково-ковиловою рослин-ною асоцiацiею.
Структура грунтового покриву урбоеко-системи, на вщмшу вiд природного, мае пе-реривчастий i дещо фрагментарний характер, так, його строкатють пояснюеться, по-перше, порушенням грунтового профшю внаслщок будiвництва, при облаштуваннi фундамешив будинкiв, прокладаннi комунь кацiй, запечатання тд асфальто- дорожнiм покриттям; а, по-друге, змшою фiзико-
хiмiчних властивостей через iнгредiентне забруднення рiзноманiтними ксенобютика-ми, що е включеннями антропогенного та техногенного характеру, як то промисловi вiдходи рiзних класiв токсичностi, будiвель-не i побутове смiття; або потрапляють на поверхню аерогенним шляхом iз викидами промислових пiдприемств та автотранспорту.
Площа вiдкритих незапечатаних дшянок грунту у м. Дшпропетровськ зумовлюеться ступенем урбатзаци i вар^е в широких межах, а саме: вщ 5-12 % у центр^ до 70-85 % - присадибт дiлянки приватного сектору Лiвобережжя та Сухачiвки, Диовки-1 i 2 у правобережнш частинi мiста. Природний непорушений грунт зберiгся в Ленiнському люницга та частково в запла-вах i нижнiх терасах р. Днiпро.
Серед основних рис, за якими грунти Днiпропетровська вiдрiзняються вiд зонального чорнозему звичайного, слщ зазначити:
- формування грунтiв шляхом насипання, намивання або перемiшування;
- наявнють у верхньому шарi грунту вклю-чень будiвельного та побутового смггтя;
- високий ступiнь токсичностi внаслщок за-бруднення важкими металами, нафтопро-дуктами та радюактивними речовинами;
- порушення кислотно-лужного балансу та окисно-вщновного потенцiалу;
- змiна фiзико-механiчних властивостей грунтiв, як то пщвищена щiльнiсть, зни-жена вологоемнiсть, погана аеращя тощо.
Типовими для м. Дтпропетровськ е антропогенно глибокоперетвореш грунти, що утворюють групу урбаноземiв iз горизонтом "шЬю" потужнiстю понад 50 см, яю сфор-мувались на культурному шарi, насипних, намивних та перемшаних грунтах.
Перемiшаний тип грунтового профшю (Щк(и) + Нрк(и) + Phk(u) + Рк) в саттарно-захиснiй зонi твденно-захщно! групи заво-дiв виник через зняття, перемiщення i скла-дування, в результат будiвництва, значних масивiв грунту на прилеглих територiях па-ралельно з розбавленням його будiвельним см^ям та промисловими вiдходами в умовах постшного аерогенного забруднення. Завдяки неч^ко вираженим генетичним го-
ризонтам i значшй кшькосп включень антропогенного та техногенного характеру вш бiльше тдпадав пiд визначення техногенних поверхневих утворiв, а саме - органол^ост-ратв iз групи натурфабрикатiв.
Урбанозем iз насипним типом грунтового профшю (Hdk + инк + Нрк + Phk + Рк) був притаманний невеличким зеленим зонам внутршньодворових територiй висотно! за-будови спальних районiв мiста, де втручан-ня людсько! дiяльностi було переважно од-норазовим i здебiльшого зводилось до проведення земляних роб^ та прокладання комушкацш у процесi будiвництва високо-поверхiвок. Пiсля закiнчення будiвництва на поверхш зонального грунту формуеться шар рiзно! потужностi, що зумовлюеться склад-нiстю рельефу, часом освоення та ступенем втручання людини, який у нашому випадку (розрiз закладений на житловому масивi То-поля-3) характеризувався наявшстю значно! кiлькостi включень будiвельного та побуто-вого смiття. За ознаками техногенних поверхневих утворiв цей тип грунту належить до урбiквазиземiв.
Вщмшно рисою агрогенного типу урба-нозему з грунтовим профiлем На + Нк + Нрк + Phk + Рк (приватна забудова на житловому масивi 1грень) - це наявшсть досить потуж-ного, збагаченого гумусом шару, який за умов тривалого використання пiд городи (понад 50 роюв) перевищував глибину орно-го горизонту в 1,6 раза, що зумовлювалось щорiчним внесенням оргашчних (гнiй, пта-шиний послiд) та мшеральних добрив. За-значений тип грунпв формуеться на приса-дибних дiлянках та дачах, отже,
зус^чаеться тiльки на периферп мiста. Вщ-сутнiсть включень неприродного характеру не дае змоги розглядати його як техногенш поверхневi утвори.
Висновок. Тривалий антропогенний вплив на зональний грунт - чорнозем зви-чайний малогумусний важкосуглинковий в межах урбоекосистеми м. Дншропетровськ спричинив його трансформащю в урбанозем, який за морфолопчною будовою характеризувався перемшаним (саштарно-захисна зона промислових пiдприемств), на-сипним (висотна забудова) та агрогенним (присадибнi дшянки приватного сектору) типом грунтового профшю. Вщокремлення техногенних поверхневих утворiв дало змо-гу класифiкувати !х за ступенем порушення грунтового профшю, походженням, хiмiч-ним складом як органол^острати з групи натурфабрикатв - для перемшаного типу, що зазнав хiмiчного забруднення; та урбш-вазизему - для насипного типу урбанозему.
Перспективи подальших досл1джень потрiбно зосередити на створеннi системи екологiчного монiторингу та подальшому вiдновленнi протекторних властивостей мь ських грунтiв з урахуванням ступеня !х порушення. Це дозволяе здшснити проведена класифiкацiя на основi морфологiчних ознак будови грунтового профшю з вщокремлен-ням поверхневих утворiв антропогенного та техногенного походження, а це, в свою чер-гу, сприятиме полшшенню загального стану урбоекосистем i забезпечить вщповщнють якостi навколишнього середовища нормам еколопчно! безпеки.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Антропогенные почвы (генезис, география, рекультивация) / М. И. Герасимова, М. Н. Строганова, Н. В. Можарова, Т. В. Прокофьева ; под ред. Г. В. Добровольского. - Москва ; Смоленск : Ойкумена, 2003. -268 с.
2. Вовк О. Б. Особливосп грунтового мониторингу в умовах м1ста (на приклад1 м. Львова) / О. Б. Вовк // Еколопя та ноосферолопя. - 2007. - Т. 18, № 1/2. - С. 57-63.
3. Гаврюшина О. С. Еколопчш аспекти трансформацп м1ських грунпв тд штучними покриттями / О. С. Гаврюшина // Людина та довшлля. Проблеми неоекологп. - 2013. - № 3/4. - С. 164-167.
4. Ёркина Н. В. Почвы как репрезентативный компонент экологического мониторинга урбоэкосистемы / Н. В. Ёркина // Бюлопчний в1сник Мелгтопольського державного педагопчного ушверситету. - 2011. - № 3. - С. 6-12.
5. Классификация и диагностика почв России / Л. Л. Шишов, В. Д. Тонконогов, И. И. Лебедева, М. И. Герасимова. - Смоленск : Ойкумена, 2004. - 342 с.
6. Панас Р. М. Техногенш грунти Укра!ни. Грунтознавство / Р. М. Панас. - Львiв : Новий Свiт-2000, 2008. -С. 267-279.
7. Полупан М. I. Класифжащя грунтiв Укра!ни / М. I. Полупан, В. Б. Соловей, А. В. Величко. - Ки!в : Аграрна наука, 2005. - С. 275-279.
8. Польчина С. М. Регуляторна функ^ люопаркових насаджень в урбоaнтропогенезi / С. М. Польчина // Еколопя та ноосферологiя. - 2006. - Т. 17, № 1/2. - С. 122-128.
9. Самофалова И. А. Современные проблемы классификации почв / И. А. Самофалова. - Пермь : Изд-во ФГБОУ ВПО Перм. ГСХА, 2012. - 175 с.
10. Строганова М. Н. Городские почвы: генезис, классификация, экологическое значение (на примере г. Москвы) : автореф. дис. ... доктора биол. наук / М. Н. Строганова. - Москва, 1998. - 71 с.
11. Цех В. Почвы мира. Атлас / В. Цех, Г. Хинтермайер-Эрхард ; пер. с нем. Е. В. Дубравиной ; под ред. Б. Ф. Апарина. - Москва : Академия, 2007. - 120 с.
12. Arnold R. W. Soil Classification Principles / Richard W. Arnold // Soil dassification 2001 : contributions to the International symposium "Soil Classification 2001", 8-12 October 2001, Velence, Hungary / edited by Erika Micheli1, Freddy O. Nachtergaele, Robert J. A. Jones, Luca Montanarella. - Italy, 2002. - Р. 3-8.
13. World reference base for soil resources 2006. A framework for international classification, correlation and communication : World soil resources reports № 103 / IUSS working group WRB. - 2nd edition. - Rome : FAO , 2006. -128 p. - Available at: ftp://ftp.fao.org/agl/agll/docs/wsrr103e.pdf
REFERENCES
1. Gerasimova M.I., Stroganova M.N., Mozharova N.V. and Prokofeva T.V. Antropogennyie pochvyi: genezis, geografiya, rekultivatsiya [Anthropogenic soils: genesis, geography, reclamation]. Smolensk: Oykumena, 2003, 268 p. (in Russian).
2. Vovk O.B. Osoblivosti gruntovogo monitoringu v umovah mista (na prikladi m. Lvova) [Special features of soil monitoring in the urban environment (by the example of L'viv, Ukraine)]. Ekologiya ta noosferologiya [Ecology and Noospherology]. 2007, vol. 18, no. 1-2, pp. 57-63 (in Ukranian).
3. Gavryushina O.E. Ekologichni aspekti transformatsiyi miskih gruntiv pid shtuchnimi pokrittyami [Environmental aspects of the transformation of urban soils uner the artificial covering]. Lyudina ta dovkillya. Problemi neoekologiy [The Man and Environment. Problems of Neoecology]. 2013, no. 3-4, pp. 164-167 (in Ukranian).
4. Yorkina N.V. Pochvyi kak reprezentativnyiy komponent ekologicheskogo monitoringa urboekosistemyi [Soils as a representative component of environmental monitoring of urboekosystem]. Biologichniy visnik Melitopolskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu [Bioligical Bulletin of Melitopol State Pedagogical university]. 2011, no. 3, pp. 6-12 (in Russian).
5. Shishov L.L., Tonkonogov V.D., Lebedeva I.I. and Gerasimova M.I. Klassifikatsiya i diagnostika pochv Rossii [Classification and diagnosis of soil of Russia]. Smolensk: Oykumena, 2003, p. 268. (in Russian).
6. Panas R.M. TehnogennIgrunti Ukrayini. Gruntoznavstvo [Man-made soils of Ukraine. Soil science]. Lviv: Noviy Svit-2000, 2008, pp. 267-279 (in Ukranian).
7. Polupan M.I., Solovey V.B. and Velichko A.V. Klasifikatsiya gruntiv Ukrayini [Classification of soils of Ukraine]. Kiev: Agrarna nauka, 2005, pp. 275-279 (in Ukranian).
8. Polchina S.M. Regulyatorna funktsiya lisoparkovih nasadzhen v urboantropogenezi [The regulatory function of forest park plantations in the urboanthropogeny]. Ekologiya ta noosferologiya [Ecology and noospherology]. 2006, vol. 17, no. 1-2, pp. 122-128 (in Ukranian).
9. Samofalova I.A. Sovremennyie problemyi klassifikatsii pochv [The modern problems of classification of soils]. Perm': Izd-vo FGBOU VPO Permskaya GSHA, 2012, 175 p. (in Russian).
10. Stroganova M.N. Gorodskie pochvyi: genezis, klassifikatsiya, ekologicheskoe znachenie (na primere g. Moskvyi). Avtoref. dis. doktora biol. nauk [Urban soils: genesis, classification, ecological value (by the example of Moscow city). Diss. of Dr. Biol.Sc.]. Moskva, 1998, 71 p. (in Russian).
11. Tseh V. and Hintermayer-Erhard G. Pochvyi Mira. Atlas [Soils of the world. Atlas]. Moskva: Akademiya, 2007, 120 p.
12. Arnold R.W. Soil Classification Principles. Soil dassification 2001: contributions to the International symposium "Soil Classification 2001", 8-12 October 2001, Velence, Hungary, edited by Erika Micheli, Freddy O. Nachtergaele, Robert J.A. Jones, Luca Montanarella. Italy, 2002, pp. 3-8.
13. World reference base for soil resources 2006. A framework for international classification, correlation and communication: World soil resources reports. No 103. 2nd еdition. Rome: FAO, 2006, 128 p. Available at: ftp://ftp.fao.org/agl/agll/docs/wsrr103e.pdf
Рецензент: д-р екол. н., проф. Г. Г. Шматков
Надшшла до редколеги: 24.09.2015 р. Прийнята до друку: 24.09.2015 р.
