CC BY
72
■ Вивчення рiзних тишв дiаграм стану подвiйних сплавiв.
■ Практичне вивчення дiаграми стану Fe-FeзC.
■ Дослiдження мiкроструктури вуглецевих сталей, бших i сiрих чавунiв.
■ Вивчення структури, властивостей i принцишв маркування легованих сталей.
■ Пластмаси.
В альбомi мiкроструктур представленi структури вуглецевих сталей i чавунiв, сплавiв мiдi й алюмiнiю.
Тести (100 теспв; на запитання дано 4 вщповщ, одна з яких правильна) стосуються металевих матерiалiв i пластмас. Окремо представлеш тести з неметалевих матерiалiв (керамiка, скло, камiнь дерево та деревш матерiали, пластмаси, лаки, фарби).
Комплексне методичне забезпечення з основ конструкцшних матерiалiв, представлене на електронних ношях шформаци, може бути корисним для студенев, якi вивчають конструкцiйнi матерiали та !х технолопю, матерiалознавство, металознавство, а також для викладачiв цих дисциплiн.
У комплексному методичному забезпеченш з теоретично! мехашки представлено програму курсу, завдання на контрольш роботи зi статики, кшематики та динамiки i тести для проведення тдсумкового контролю.
В задачi на рiвновагу плоско! системи сил сформульована умова задач^ показано схему рами (10 варiантiв), а в окремш таблицi поданi рiзнi навантаження (сили, моменти пар сил, прикладеш у вказаних точках i розподшеш навантаження), що в комбiнацi! з певною схемою рами дае змогу реалiзувати понад 100 варiантiв задача Студент може отримати рiзно! складносп завдання на вiдповiдну кiлькiсть балiв залежно вiд вибраного навантаження.
У задачах на рiвновагу складених конструкцш показано лiвi та правi !х частини (по 10 варiантiв). Комбшащя у при шарнiрному з'еднаннi рiзних лiвих i правих частин дае змогу отримати таю задачi рiзно! складностi з вiдповiдною кiлькiстю балiв. Аналогiчний принцип реалiзовано в задачах на визначення центра мас плоско! ф^ури. Для отримано! з лiво! та право! частин цiло! ф^ури студент розраховуе координати центра мас i перевiряе його положення методом шдвшування.
Л1ТЕРАТУРА
1. Технолопя конструкцшних матер1ал1в: Шдручник / М. А. Сологуб, I. О. Рожнецький, О. I. Некоз
та ш.; За ред. М. А. Сологуба. — К.: Вища школа, 2002. — 374 с.
2. Кузш О. А., Яцюк Р. А. Металознавство та терм1чна обробка метал1в: Шдручник. — Льв1в, Афша,
2002. — 300 с.
3. Материаловедение: Учебник для втузов / Б. Н. Арзамасов, И. И. Сидорин, Г. Ф. Косолапов и др. —
2-е изд., перераб. и доп. — М.: Машиностроение, 1986. — 384 с.
4. Павловський М. А. Теоретична мехашка: Шдручник. — К.: Техшка, 2002. — 512 с.
1ван ПЕТРИЦИН
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ ЗНАНЬ, УМ1НЬ I НАВИЧОК МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ НАВЧАЛЬНИХ
КОМП'ЮТЕРНИХ СЕРЕДОВИЩ
У статтi викладенi деяю тдходи щодо оргашзаци навчального процесу та творчо'1 дiяльностi студентiв в умовах застосування засобiв сучасних iнформацiйних технологш навчання.
У сучаснш педагопщ широко впроваджуються сучасш шновацшт та шформацшно-комунiкацiйнi технологи навчання, викладачi постiйно шукають новi форми викладання, якi давали б найбшьший ефект, найвищий рiвень засвоення студентами нових знань, набуття фахових умiнь та практичних навичок. Впровадження таких технологiй у навчальний процес потребуе комплексного пiдходу та вимагае вирiшення ряду як дидактичних, так i методичних проблем.
Дослiдження науковщв переконують, що iнформатизацiя освiти — об'ективний процес, пов'язаний iз тдвищенням ролi та ступеня впливу штелектуальних видiв дiяльностi на всi
cфеpи життя cycпiльcтвa. Вона дозволяе педагогам якicно змiнити змют, методи й оpгaнiзaцiйнi фоpми навчання.
Cyчacне iнфоpмaцiйно-динaмiчне cycпiльcтво "висувае" вимоги до вчителiв та виклaдaчiв. Головною i найбшьш cеpйозною пpичиною недолтв y фaховiй та технiчнiй спещальнш оcвiтi мaйбyтнього вчителя е piвень pозвиткy технiчного мислення, знань i вмшь викоpиcтaння комп'ютеpних технологiй y мaйбyтнiй пpофеciйнiй дiяльноcтi.
Мета cmammi — виявити та обrpyнтyвaти деяю аспекти пpофеciйноï пiдготовки мaйбyтнього вчителя за допомогою комп'ютеpно-оpieнтовaних cеpедовищ навчання.
Виклад основного Mamepiany. Виходячи з досвщу викоpиcтaння комп'ютеpiв y нaвчaльномy пpоцеci, yзaгaльненомy зapyбiжномy доcвiдy, aнaлiзy лiтеpaтypи з даного питання, ми ^ийшли до висновку, що paцiонaльним е викоpиcтaння комп'ютеpa не тшьки як навчального зacобy, а як зacобy навчально1' дiяльноcтi, тобто як елемента навчального cеpедовищa.
У нашому випaдкy ця пpоблемa зводиться до pозглядy зacтоcyвaння зacобiв i методiв iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйних технологiй навчання у фоpмyвaннi навчального cеpедовищa, тобто на якому етaпi (або етапах) та в яких об'емах 1'х викоpиcтaння ^и pозв'язaннi задач навчання е найбшьш доцшьним. Тут пiд доцiльнicтю ми pозyмieмо pозyмне, пpaктично коpиcне застосування 1КТН, яке вiдповiдae здiйcненню поставлених методологiчних i дидактичних цiлей навчання.
Пщ електpонним навчальним cеpедовищем pозyмiють cyкyпнicть умов, якi cпpияють виникненню й pозвиткy пpоцеciв iнфоpмaцiйно-нaвчaльноï взаемодп мiж студентом, викладачем i засобами шновацшних iнфоpмaцiйних технологiй; фоpмyвaння шзнавально1' aктивноcтi студента, за умови наповнення компонент cеpедовищa пpофеciйним змicтом певного навчального кypcy.
Оcобливicтю такого iнфоpмaцiйного cеpедовищa е те, що в^шальну pоль в ньому вiдiгpae не пеpcонaльний комп'ютеp, а людина з ïï pозyмовим потенцiaлом. Але для того, щоб pозyмовa пpaця була ефективною, необхiдне поcтiйне навчання та вдосконалення навичок.
Завдяки iнфоpмaцiйномy cеpедовищy забезпечуеться можливicть фоpмyвaння належних знань i вмшь учшв (cтyдентiв). Спещалютом стае не та особа, яка отpимaлa диплом, що зacвiдчye факт засвоення студентом необхщних знань, набуття yмiнь та навичок у певнш гaлyзi дiяльноcтi. Фaхiвцем стае той, хто пеpiодично поповнюе сво1' знання, поcтiйно вдосконалюе yмiння та навички пpофеciйноï дiяльноcтi.
Cьогоднi icнye значне число ^о^ам (комп'ютеpних cеpедовищ), ^изначених для викоpиcтaння у навчальному ^оцеш. Умовно цю множину навчальних ^о^ам, що отpимaли узагальнену назву зacобiв пpогpaмовaного навчання (ЗПН), можна pозбити на декiлькa типiв:
- на за^шлення вмiнь та навичок;
- наставницью пpогpaми;
- iмiтaцiйно-моделюючi ^о^ами;
- пpогpaми, що викоpиcтовyють iгpовi пpийоми i методи;
- ^ограми, що pеaлiзyють пpоблемнi cитyaцiï [1].
Потpiбно вказати на тaкi особливосп навчальних комп'ютеpних cеpедовищ (НКС):
■ можливють здiйcнювaти yпpaвлiння не лише за pезyльтaтом, а й за ^оцесом, тобто yпpaвляти на вшх етапах pозв'язyвaння навчально1' зaдaчi, починаючи вiд ïï постановки i заюнчуючи оцiнкою оптимaльноcтi piшення, з ypaхyвaнням дiяльноcтi того, хто навчаеться;
■ забезпечення дiaлоговоï взaeмодiï, нaйчacтiше пpиpодною мовою, пpичомy в ходi дiaлогy може обговоpювaтиcя не лише пpaвильнicть певних дiй, а й cтpaтегiя пошуку, способу pозв'язaння, його планування, ^ийоми контpолю тощо;
■ вpaхyвaння iндивiдyaльних особливостей тих, хто навчаеться, ^ичому вони надають знaчнi можливоcтi йому самому визначати оптимальний шлях навчання;
■ наявнють значно бiльших можливостей у вибоpi навчальних впливiв, що досягаеться можливicтю НКС генеpyвaти щ впливи. Кpiм того, НКС можуть не лише забезпечити pозв'язaння навчальних задач, у тому чи^ поставлених тим, хто навчаеться, а й пояснити хщ ix pозв'язyвaння;
■ можливicть удосконалювати свою педaгогiчнy стратепю [2].
Пiд термшом "навчальне комп'ютерне моделююче середовище" розумiють iнтерактивне середовище, у якому можна вивчити поведшку середовища (об'екта, явища чи процесу), самостiйно проводити iнтepактивнi експерименти [3].
А. Сметаншков вважае, що "навчальне комп'ютерне середовище" застосовуеться для вивчення окремих тем i pоздiлiв дисциплш, засвоення яких направлене на формування функцiональних навичок розумових дiй. 1хня суть полягае в тому, що учню (студенту) надаеться математична, шформацшна чи структурна модель об'екта, явища чи процесу, що вивчаеться [4].
Комп'ютерне оpiентованe навчальне середовище — це штучно побудована система, складовi яко! створюють нeобхiднi умови для досягнення цшей навчально-виховного процесу. Таю середовища можуть бути хорошим засобом для володшня практичними навичками роботи з техшчними об'ектами, який здатний яюсно пiдвищити розвиток тeхнiчного мислення майбутнього вчителя трудового навчання.
Навчальш комп'ютepнi середовища вiдкpивають доступ до нетрадицшних джерел шформацп, пiдвищують ефектившсть самостшно! роботи студeнтiв, надають можливють для твоpчостi, набуття та закршлення пpофeсiйних навичок, дозволяють peалiзувати принципово новi форми та методи навчання.
Прикладом НКС можна бути програма конструювання виpобiв iз деревини. Для цього слщ використати Woody (мал.1.) — систему автоматизованого гpафiчного проектування корпусних мeблiв, що дозволяе створювати i редагувати елементи виробу, отримувати його креслення i специфшаци. Woody надае можливють проектувати, моделювати i редагувати конструкторський задум користувача.
Як вироби в Woody можуть розглядатися й iншi об'екти, що проектуються, проте не вщносяться до корпусних мeблiв безпосередньо. Наприклад: мeблi для сидшня i лежання, об'екти бущвельно! частини iнтep'еpу, вiкна, двepi, аксесуари тощо.
Дiалог "Новий виpiб" — дозволяе ввести iм'я (назву) проектованого виробу та задати його габаритш pозмipи.
Дуже часто для проектування виробу можна скористатися вже юнуючим проектом його аналога. У цьому випадку проектування може здшснюватися не iз самого початку, а на основi прототипу, який повинен бути вщповщним чином змшений (вiдpeдагований), щоб задовольняти проектне завдання.
Згодом формують габаpитнi осьовi площини, якi призначеш для оперативного упpавлiння положенням i pозмipами деталей (eлeмeнтiв виробу), що виготовляеться з листового матepiалу (ДВП, ДСП, МДФ, скла тощо.). Для швидкого створення дeталi проектувати виpiб можна за допомогою Woody-майстра. Дeталi pозмiщуються на вузлах та обмежуються сво!ми габаритними осями. При перенесены осьових площин дeталi автоматично змшюють сво! pозмipи.
За допомогою меню можна пщбрати матepiал, колip (мал.3), кpiплeння (мал.4) кожно! дeталi проектованого виробу.
Мал.1. Активне вжно середовища програми.
У дiaлозi "B^ip мaтеpiaлy" (мал.2) можна бачити i виконувати pедaгyвaння нaстyпних властивостей мaтеpiaлy: найменування мaтеpiaлy, apтикyл, цiнa, назва фipми-виpобникa даного мaтеpiaлy, одиниця вимipювaння (шт, кв.м, ку6.м тощо), pозмipи, модель вiзyaлiзaцiï, колip, кpiплення. Це меню ^изначене для пошуку конкpетного мaтеpiaлy сеpед наявних, що збеpiгaються в 6asi та зaпpопоновaнi для вибоpy iз визначеними властивостями.
Дiaлог дозволяе виконувати нaстyпнi опеpaцiï:
- вивчати стpyктypy та вмiст бази даних мaтеpiaлiв;
- вивчати влaстивостi мaтеpiaлiв i pедaгyвaти ix;
- вносити новi мaтеpiaли;
- вибирати для проектування тощо.
ß гишты "л ä fs [WSÎM«2dHBl lß—ЬЭС Ими lofjijyim
Maл.2. Дiaлог "Bu6ip мamepiaлy "
Maл.3. Meню фоpмyвaння кольоpy eupo6y.
Maл.4. Bimo nid6opy кpiплeння дemaлeй eupo6y. HayRcœi записки. CüpiH: Педaгогiкa. — 2007. — №7.
l63
У систeмi Woody юнуе можливiсть автоматично створити комплект креслень на виpiб (мал.5). Для отримання креслень використовуйте майстер креслення.
Комплект креслень формуеться автоматично при натисненш кнопки "Комплект" майстра креслень. Комплект креслень — це набip лисив з кресленнями окремих деталей. На одному лисп може знаходитися креслення тшьки одше! дeталi. На деяких листах може бути креслення з декшькома зображеннями дeталi.
Для редагування окремих властивостей або елеменпв креслення, або для управлшня процесом ix введения е контекстне меню.
Щ Woody - [table_mini :4[Чергеж;Тор (overlay, LCB)]] Имструненты I
ЗА Файл Правка |
□ в:
I Вид Параметры Окна Помощь
'V Woody-мастер
(53 Детали Ctrl+1
¡^ Ящики
ЧЬ Стыки С1г1+2
Кромки
Специальный сервис
Q0I Сборка
ШЯчертежи Ctrl+З |
R Спецификации
^ Список деталей.,.
Структура проекта,,
Ой fOSi1
T-t C.UJI J LCE
1| 1..Top (overlap. LCB) 2) 2..Side7parHHQn (LCB] | 3] 3..Side/partition (LCB] ' 4..5ide/pa[HtiQn [ LCB] | 5] 5..Side-bat (LCE
Мал.5. Д1алог створення комплекту креслень на eupi6.
"Специфжацп" — команда, що дозволяе отримати зв^ про проектований вирiб, що включае специфшацп витрат матерiалiв, кромки i фурнiтури (мал.6). Виявити однаковi деталi можна за допомогою спещально! кнопки в дiалозi специфшацп деталей. Це дозволить скоротнтн число креслень у комплект^ внключнвши з комплекту креслення однакових деталей.
! - i f 1 а 1 н | 1 < -И нвм&оеа'ие i —
ДОт&Ш&Ш
: СО0р<П1П<Л ЧфШЖ
€
-
Дегш
in 5U • 1 70p fovsray.. LCf. - r
„ 1 1КЮХ1000Ш
EU г S532M77 r
13 1 L = ГШ J." MM
п EU з 58326977 <
1 L = 1W0UU
1« EU 4 5332M77 Крзи_ИП 7-3.4S f
17 1 L -700 №
1Я s 5азгм77 ироият-ая <
1=, L=USB.S1UU
11
к
к
-г
к
1
=
—г Top (overlay. LCB)
•SJ 11 1 I .......
И < ► и|\лист1 V Лист2/ЛисгЗ / Лиет4 /Лисг5 / Листб / Л
Мал.6. Листи специф^кацИна детал1 виробу.
За допомогою меню програми можна визвати список деталей виробу конструювання
(мал.7). _
Список деталей
№ Название детали Материал К. мм Размер, мм Текстура Печэта
1 Top (overlay. LCB) ДСП. 25/D 071 РН 25 0 1БОО.О* 1000.0 |45Э7 2*12Э8 7) ш 3
2 Side/partition (LCB) ДСП 25/D 071 PR 25.0 725.0 667.0 (724.6 к 666.11 и в
3 Side/partition (LCB) ДСП. 25/D 071 PR 25.0 725.0 677.0(724.6*676.1) и a
4 Side/partition (LCB) дсп. 25/D 071 РН 25.0 725.0 607.0(724.6*660.1) ш »
5 Side-bar I LCB] ДСП. 18/D 9502 SM 18.0 325.0 874.0(324.6*874.01 и в
6 Drawer front [overlay.. дсп. 16/Сосна 16.0 348 0 411 5(3481 * 410.6) ш в
7 Drawer front [overlay... дсп. 16/Сосна 16.0 178.0 411.5(177.1 >410.6) ш в
8 Drawer front [overlay... ДСП. 1 6/Сосна 16.0 182.0 411.5(131.1 * 410.61 ш в
Э Rear side (Inset. WFB] двп. 04/77 40 718 0 371 5(718 0*371 5) ш в
10 Bottom (inset. LCB| дсп. 1 6/Сосна 16.0 667.0 361.5(666.1 >361.5) ш в
11 Дно ящика ДСП. 16/77 16.0 548.0 328.5(547.6*323.5) и в
12 Задняя стенка ящи. дсп. 16/77 16.0 234 0 328.5(233.6 >320.6) ш в
13 Дно ящика ДСП. 16/77 16.0 548.0 328.5 (547.6 >323.51 и в
14 Задняя стенка яши.. ДСП. 16/77 16.0 58.0 к 323.5 158.6« 3286) и в
15 Дно ящика дсп. 1Е/77 1Е.0 548 0 328.5(547.0 >323.5) ш в
1В Задняя стенка ящи.. ДСП 16/77 16.0 58.0« 323.5 (58.6 >328.6) и в
<||_ >
Показать чертеж
Мал.7. ПерелЫ деталей виробу.
Спроектований B^i6 можна масштабувати, перемщати чи обертати за допомогою меню програми (мал.8,9). Це дасть можливють користувачу краще розглянути спроектований вирiб з ycix стор1н.
Мал.8. Меню "Вид".
Програма дозволяе детально переглянути вибрану систему крiплення деталей виробу, змютити елементи чи зам ¡нити на шип типи (мал. 10,11).
\Уоойу - taЫe_пlini
Файл Правка Инструменты Вид
Окна Помощь
□ И, н * X Ча е
а »а^®№ к
Параметры
^ Настройки..,
Настройка панелей... Горячие клавиши..,
Клавиши управления видом.
Ж Стиль... О Палитра цветов,., ^ Режим использования якорей,, ^ Крепление деталей.,. ^ Материалы.,. ^ Крепления,..
Прикладные схемы.,. Чертежи.,.
Изменить язык.
Мал.10. Меню "Параметри"
Мал.11. В1кно в1зуалъног роботи з виробом.
Пщ час виконання будь-яких операцш (видшення елеменпв, введення розмiрiв тощо) доступна контекстна довiдка за допомогою клавiшi чи меню (мал.11).
Щ \Voody - 1аЫе_ггпт
Файл Правка Инструменты Вид Параметры Окна
□ сЗ Б # С
ааач«б к т ¡у
С ЪаЮзппт
Статьи помощи
Калькулятор. ? О программе..
О проекте.
Мал. 11. Меню допомоги.
Меню програми дозволяе автоматично або за вибором моделювати кра! деталей з ф^урним фрезеруванням, перевiряти встановленi деталi на вщповщнють (коректування), здiйснювати симетрiю виробу та багато шшого (мал.12).
Мал. 11. Меню "Aemo-cepeicy".
Зберегти документ i вивести на друк. Спроектований вирiб, комплект креслень перевiрений i вiдредагований зберiгають як документ (проект) у файлi на диску. Будь-який вигляд виробу та комплект креслень можна роздрукувати (отримати тиражування в паперовому вигляд^.
Зберегти документ nid тшим iм'ям. Це необхщно зробити, якщо ви хочете залишити початковий документ без змш i розробити новий варiант проекту виробу.
Внести необхiднi змти. Склад робгг на цьому еташ ютотно залежить вiд того, наскiльки новий проект повинен в^^знятися вiд проекту-прототипу. Тут ви можете скористатися будь-якими шструментами Woody. Можна змшювати габарити виробу, положення осьових площин, розмiри, колiр i форму деталей, типи i кiлькiсть використовуваних кршлень i фурнiтури тощо.
За отриманою проектною документацieю студент мае можливють втiлити свiй задум у матерiальний вигляд (виготовити вирiб).
Woody ефективно використовуеться як складова курсiв "Методика використання комп'ютера в трудовому навчанш" та "Методика використання комп'ютера в професшному навчанш" при пiдготовцi вчителя трудового навчання в Дрогобицькому державному педагопчному унiверситетi iменi 1вана Франка.
Висновки. Застосування комп'ютерно! технiки в якосп технiчних засобiв навчання з належно пiдiбраним програмним забезпечення та вмшо! оргашзаци форм проведення занять сприяють пiдвищенню р1вня знань i вмiнь майбутнiх учителiв трудового навчання, а використання комп'ют^в як шструменту дiяльностi полегшуе процес розробки проекпв, економить час на виконання техшчно! документаци, розробку проекту виробу та виконання економiчних розрахункiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Машбиць Ю. I. Основи нових шформацшних технологш навчання . — К.: 1997. — 186 с.
2. Верхоланцев Г. О. Теоретико-методичш засади створення i розвитку комп'ютерно-ор1ентованого навчального середовища сучасних педагопчних систем // Сучасш 1нформац1йн1 та шновацшш методики навчання у п1дготовц1 фах1вщв: методолог1я, теор1я, досв;д, проблеми: Зб. наук. пр. -Випуск 5 / Редкол.: I. А.Зязюн (голова) та ш. -Ки!в-В1нниця: ДОВ Вшниця, 2004. С.436-445.
3. Брофман В. В., Дунин С. М. Когда оживает физика // Информатика и образование. — 1998. — № 4.— С. 17-21.
4. Сметанников А. Л. Совершенствование подготовки учителей информатики путем введения элементов информационного моделирования в проектирование программных средств учебного назначения: Дисс. ... канд. пед. наук. — М., 2000. — 148 с.
