CC BY
37
У статтi описано основну проблему некоректног обробки текстових даних тформацшними системами, виявлено недолши ^нуючих способiв пред-ставлення знань. Запропоновано узагальнену форму логжо-лтгв^тичног моделi як утверсального засобу вилучення знань з текстовог тформацп. Виведено типовi форми узагальненог логшо-лтгв^тичног моделi для конкретних видiв речень природног мови
Ключовi слова: природна мова, логшо-лтгв^тич-на модель, текстова тформащя, обробка тексту,
формалiзацiя
□-□
В статье описана основная проблема некорректной обработки текстовых данных информационными системами, выявлены недостатки существующих способов представления знаний. Предложена обобщенная форма логико-лингвистической модели как универсальное средство извлечения знаний из текстовой информации. Выведены типичные формы обобщенной логико-лингвистической модели для конкретных видов предложений естественного языка
Ключевые слова: естественный язык, логико-лингвистическая модель, текстовая информация, обработка текста, формализация
УДК 004.519.7 (045)
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.43049|
ФОРМУВАННЯ ЛОГ1КО-Л1НГВ1СТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ТИПОВИХ ПРИРОДНОМОВНИХ КОНСТРУКЦ1Й
А. I. Вав^ленкова
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра комп'ютеризованих систем управлшня
шституту комп'ютерних шформацтних технолопй Нацюнальний авiацiйний уыверситет пр. Космонавта Комарова, 1, м. КиТв, УкраТна, 03068 Е-mail: a vavilenkova@mail.ru
1. Вступ
В основнш сво'ш б^ьшост даш у шформацшних системах представлен у виглядi текстово! шформацп. Текст являеться одшею з основних форм обмшу ш-формацieю у сустльствь Текстова iнформацiя у рiзних формах складае значну долю ресурав iнформацiйних систем. Тому створення та розвиток шформацшних технологш обробки текстово! iнформацii викликае iнтерес на вах етапах розвитку iнформацiйних систем.
Обробка текстово! шформацп лежить в основi су-часного програмного забезпечення, яке розтзнае та iнтерпретуе природну мову. Уже отримано задов^ьш результати в здшсненш морфологiчного, синтаксично-го та частково семантичного аналiзу [1], проте складною задачею залишаеться розумшня змiсту текстово! iнформацii [2]. Сучасш засоби автоматично! обробки природномовних даних не задовольняють потреби ко-ристувачiв, тому на перший план виходить штелекту-алiзацiя засобiв пошуку та створення релевантних моделей обробки шформацп. Тому сьогодш актуальною е задача розробки формального апарату, що дозволив би вилучати з текстово! шформацп знання.
Одним iз пiдходiв до виршення основно! проблеми автоматично! обробки текстово! шформацп е тдхщ, заснований на формуванш змiстовних моделей текстових докуменпв на базi використання математичного апарату лопки предикатiв.
2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми
Обробка природно! мови лежить в 0CH0Bi сучас-ного програмного забезпечення, яке розтзнае та ш-
терпретуе природну мову. Уже отримано задов^ьш результати в здiйсненнi морфолопчного, синтаксич-ного та частково семантичного аналiзу, проте складною задачею залишаеться розумшня змшту текстово! шформацп [3].
Основною проблемою на шляху коректно! обробки текстових даних шформацшними технолопями е вiдсутнiсть единого тдходу до аналiзу текстово! шформацп [4, 5]. Системи штелектуально! обробки текстово! шформацп використовують результати кнуючих програмних засобiв попередньо! обробки тексив, внаслiдок чого похибка функщонування створено! аналiтично! системи збiльшуеться за ра-хунок похибки iснуючого програмного забезпечення. Використання рiзних формальних моделей представ-лення текстово! iнформацi! на рiзних етапах обробки приводить до багаторазового перетворення текстово! iнформацi! на природнш мовi у моделi представлення знань i навпаки.
Проблемi представлення знань присвячено багато лггературних джерел. Починаючи з витоюв проблеми формалiзацi! природно! мови (пращ Поспелова Д. В [6], Осуга С., Саек Ю. [7]) i до теперiшнього етапу обробки текстово! шформацп (Джарратано Д. [8], Широков В. А. [9], 1кеда М. [10]), вченим вдалося винай-ти п'ять формальних моделей представлення знань: продукцшш, фреймов^ лопчш, семантичш мережi та онтологi!. Проте жодна з цих моделей не може в повнш мiрi вiдобразити змшт тексту на природнiй мовi.
Методи штелектуального аналiзу текстово! шформацп Data Mining допомагають вирiшити багато задач, з якими стикаеться аналиик, зокрема, розроблеш та удосконаленi методи класифжацп та кластеризацп описанi багатьма вченими [11, 12].
© А.
1нформацшш технологи штелектуального аналiзу позицiонуються як мехашзми, що використовують для роботи сукупшсть законiв, методiв та засобiв отримання, зберiгання, передачi, поширення, перетво-рення iнформацii про мову та закони и функщонуван-ня за допомогою комп'ютерiв. Сьогоднi комп'ютернi лшгвшти [13] у бiльшостi випадкiв використовують для обробки текспв статистичнi методи без аналiзу глибинних структур, тодi як ринок iнформацiйних технологiй потребуе нового програмного продукту, який базувався б на змштовному аналiзi моделей пред-ставлення знань.
Тому для сфери iнтелектуальноi обробки даних ак-туа льною е задача розробки форма льного апарату, що дозволив би вилучати з текстовоi шформацп змшт. У свою чергу, ринок шформацшних технологiй потребуе створення нового програмного продукту, який базувався б на змштовному аналiзi моделей представлення знань.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослiджень е створення узагальненоi лопч-ноi моделi представлення знань та и типових форм з використанням апарату лопки предикатiв.
Для досягнення поставленоi мети необхiдно вирь шити такi завдання:
- проаналiзувати концептуальнi вiдношення у ре-ченнях природноi мови;
- виявити можливi типи логiчних зв'язкiв у син-таксичних конструкцiях речень природноi мови;
- сформувати узагальнену лопко-лшгвктичну модель для речень природноi мови довiльноi складностi;
- вивести типовi форми узагальненоi логжо-лшгвь стичноi модель
4. Узагальнена логiко-лiнгвiстична модель
представлення речень природно! мови довшьно! складносл
Так як речення - це слово або група слiв, за допомогою яких вщображаеться думка, i воно харак-теризуеться смисловою завершенiстю, граматичною органiзацiею та предикатившстю, то кожне речення природноi мови можна штерпретувати як логiчну формулу.
Фактично логжо-лшгвштична модель е зв'язкою мiж елементами формальноi логiки та синтаксичною структурою речень природноi мови. Просте речення у формальнш логiцi - це атомарний предикат, складне речення - складне лопчне висловлювання, сукупшсть атомарних предикаив поеднаних лопчними зв'язками [14].
Виходячи iз цього, сформовано ушфжовану форму логiко-лiнгвiстичноi моделi речення природноi мови:
LSp(x,g,h) = Л в Л LSp(x,g,y,q,h), (3)
Р yeYpS(xJgJh) чеС^^Ь) р
LSp(x,g,y,q,h) = s Л s Л LSp(x,g,y,q,z,r,h), (4)
Р zeZPp(xJgJyдJh) гек?(х&удаь) р
де 8 - речення природноi мови; р - вщношення, що пов'язуе суб'екти, об'екти та предмети вщно-шень у реченнi Р, pеРр - множина вiдношень, що входять до речення Р; Ь - характеристика р-го вiдношення речення Р, Ь еНр - множина характеристик р-го вщношення у реченш Р; LSp(h) - предикат (предикативний вираз) [8], який описуе р-е вщношення з Ь-ю характеристикою i пов'язуе суб'екти, об'екти та предмети вщношення р в реченш Р; х - суб'ект речення Р, х eXp(h) - множина суб'ектiв, що пов'язаш з об'ектами речення Р р-им вщношенням, яке володiе Ь-ю характеристикою; g - характеристика суб'екта х речення Р, geGp(x,Ь) -множина характеристик суб'екта xeXp(h); LSp(x,g,Ь) -предикат (предикативний вираз), який описуе р-е вiдношення з Ь-ю характеристикою мiж суб'ектом xeXp(h) з характеристикою geGp(x,Ь), об'ектами та предметами р-го вщношення в реченш Р; у -об'ект речення Р, у еYp(x,g,Ь) - множина об'екив, що пов'язанi з суб'ектами речення Р р-им вщно-шенням, яке володiе Ь-ю характеристикою; q - характеристика об'екта у речення Р, q е Qp(x,g,y,Ь) -множина характеристик об'екта у еY|S(x,g,h); LSp(x,g,y,q,h) - предикат (предикативний вираз), який описуе р-е вщношення з Ь-ю характеристикою мiж суб'ектом x еXp(Ь) з характеристикою g еGp(x,Ь) i об'ектом у еYp(x,g,Ь) з характеристикою q еQp(x,g,y,h) та предмети р-го вiдношення в реченш Р; z - предмет р-го вщношення речення Р, z е Zp(x,g,y,q,Ь) - множина предметiв р-го вщношен-ня, яке володiе Ь-ю характеристикою, мiж суб'ектом x еXp(h) з характеристикою g еGp(x,Ь) та об'ектом уеYp(x,g,Ь) з характеристикою qеQp(x,g,y,Ь); г - характеристика предмета р-го вщношення речення Р, г еRp(x,g,y,q,z,Ь) - множина характеристик предмета zеZp(x,g,y,q,h); LSp(x,g,y,q,z,r,Ь) - простий, недiлимий предикат, який описуе частину речення, яка мае закшчений змшт, та вщображае в реченнi Р р-е вщношення з Ь-ю характеристикою мiж суб'ектом xеXp(Ь) з характеристикою gеGp(x,Ь) i об'ектом у еYp(x,g,h) з характеристикою q е Qp(x,g,y,h), предмет якого zеZp(x,g,y,q,h) володiе характеристикою
г еRp(x,g,y,q, z,Ь).
Кiлькiсть vS частин речення Р, що мають закшчений змiст i описуються простим предикатом LSp(x,g,y,q,z,r,h), розраховуеться за формулами:
^ = Е Е vp(Ь),
pеPp hеHp
p(Ь) = Е Е vp(x,g,ь),
/ pv
xеXp(Ь) gеGp (x,h)
LS = Л .А LSp(Ь),
pеPp hеHp
(1)
p(x,g,Ь) = Е Е vp(x,g,y,q,Ь),
yеYpp(xJgJh) чеО^^Ь)
LSp(Ь) = Л Л LSp(x,g,h),
xеXp(Ь) gеGp (x,h)
(2)
p(x,g,y,q,Ь) = Е ^(^ау^Ь)!.
Тобто кшьюсть простих предикаив у формулi (1) дорiвнюe cyMi можливих комбшацш узгодження суб'екив, об'екпв, предметiв, вщношень мiж ними та ix характеристик.
ЛоНко-лшгвштична модель LS речення S Bi-дображаеться сyкyпнiстю формул (1)-(4) та формально представляв собою послщовшсть восьми кон'юнкцiй, що входять до цих формул. Тобто ло-пко-лшгвштична модель LS е множиною простих предикаив LSp(x,g,y,q,z,r,h) , кiлькiсть яких дорiв-
s p
нюе vS.
Складовими частинами речення е словосполучен-ня - синтаксичш одиницi, що утворюються поеднан-ням двох або б^ьше повнозначних слiв, одне з яких головне, а друге - залежне. Граматичний зв'язок слiв у словосполученш здшснюеться формами слiв за до-помогою закiнчень та прийменниково-вщмшкових форм. В залежностi вiд цього розрiзняють ти типи концептуальних вщношень мiж словами:
- узгодження - лопчний зв'язок, при якому залежне слово сто'йь у тш же формi,в якiй стоiть головне;
- керування - лопчний зв'язок слiв, при якому залежне слово стае в тому вщмшку, якого вимагае головне слово, при зм^ головного слова залежне залишаеться воднш i тiй же формг,
- прилягання - логiчний зв'язок, при якому залежне слово приеднуеться до головного пльки за змштом.
Для виявлення концептуальних вщношень мiж словами в реченнi природноi мови використовуеть-ся система продукцш, що представляе собою набiр правил типу «modus ponens». Для yкраiнськоi мови таких правил нараховуеться тридцять два [2].
Кожне речення мштить концептуальш зв'яз-ки, що штерпретуються за допомогою набору сло-восполучень. Таким чином, простий предикат LSp(x,g,y,q,z,r,h) = p(x1,g1,y,q,z,r,h) сформовано на ос-новi фyнкцiональниx зв'язкiв мiж концептами (компонентами логжо-лшгвштично'! моделi):
- додатковг - мiж присудком i додатком: p та y (вiдношення керування) ; мiж додатком i додатком: y та z (вiдношення керування) ;
- обставинт - мiж присудком i обставиною: p та h (вiдношення прилягання);
- означальнг - мiж означенням i пiдметом: x та g (вiдношення узгодження); мiж означенням i додатком: y та q (вiдношення узгодження), z та r (вщношення узгодження).
Логiчнi зв'язки у реченнях природно'! мови ви-значаються за допомогою сполучних слiв та знаюв пyнктyацii [2]. Якщо речення описуе одночасшсть, приеднання, сyмiснiсть дш або станiв, а елементи хоча б однiеi з множин логжо-лшгвштично'! моделi мають однаковi граматичнi параметри, то в логь ко-лiнгвiстичнiй моделi буде використано логiчнy операцiю кон'юнкцп &. Якщо концепти речення протиставляються, зштавляються, взаемно виклю-чаються або чергуються, то в лопко-лшгвштичнш моделi буде використано логiчнy операцiю диз'юнк-цii v. Якщо одне просте речення уточнюе друге, то мiж ними в логжо-лшгвштичнш моделi буде засто-сована логiчна операщя iмплiкацii ^ .
5. Результати побудови типових випадюв лопко-лшгвштичних моделей
Залежно вiд типу речення природно! мови, ушфь кована форма лопко-лшгвктично! моделi (1)-(4) може приймати таю форми.
1) Просте речення природно! мови мктить лише одну частину, що мае закшчений змшт, тобто
|PS| = 1; |Hp = 1; |xp(h)| = 1; |Gp(x,h) = 1; |YpS(x,g,h)| = 1;
|Qp(x,&y,h) = 1; |Zp(x,g,y,q,h)| = 1; |Rp(x,g,y,q,z,h) = 1.
Внаслiдок цього логiко-лiнгвiстична модель (1) - (4) зводиться до простого предикату LS = LSp(x,g,y,q,z,r,h) , а юльюсть частин речення S , що мають закшчений змкт vS = Rp(x,g,y,q,z,h) = 1.
Наприклад, для простого речення природно! мови «Цтава лекщя заохочуе cmydenmie до подальшого нав-чання» лопко-лшгвштична модель буде мати вигляд:
L(S) = lS = РД^^ y1,q1,z1,r1,h1) = рД^^ y1,0,z1,r1,0) ,
L(S) = LS = заохочуе (лекщя, цтава, cmydeHmie, 0, навчання, подальшого, 0).
2) Лопко-лшгвштична модель простого речення, ускладненого однорщними членами, приймае рiзнi форми залежно вщ синтаксичних ролей, яю викону-ють у ньому однорiднi члени.
А) Якщо множина вщношень PS, що пов'язують суб'екти, об'екти та предмети вщношень у реченнi S мштить декiлька елементiв, то
|Hp| = 1; |xp(h)| = 1; |Gp(x,h) = 1; |YpS(x,g,h)| = 1;
|Qp(x,g,y,h)| = 1; |zp(x,g,y,q,h)| = 1; Rp(x,g,y,q,z,h) = 1, а логжо-лшгвктична модель (1)-(4) набувае вигляду:
LS = ASLSp(x,g,y,q,z,r,h),
PePs f
кiлькiсть яких визначаеться потужнiстю множини вщношень:
vS =Х Rp(x,g,y,q,z,h) = |PS|.
PePs
Наприклад, для простого речення природно! мови, ускладненого однорiдними присудками «Цтава лекщя заохочуе та спонукае студентiв до подальшого навчання» типова форма логжо-лшгвштично! моделi (1)-(4) буде мати такий вигляд:
L(S) = lS = p1 ^g^ y1,q1,z1,r1,h1 )&p2 (xl,gl, y1,q1,z1,r1,h1) =
= Рl(xl,gl, y 1,0, z1, r1,0 ) ^^ P2 (x1, g1, y1,0,z1,r1,0)
L(S) = LS = заохочуе (лекщя, цтава, студентiв, 0, навчання, подальшого, 0) & спонукае (лекщя, щкава, сту-дентiв, 0, навчання, подальшого, 0).
Б) Якщо множина Gp(x,h) характеристик (параме-трiв) хоча б одного iз суб'екпв x мштить б^ьше одного елемента, то
|РР| = 1; |Hp| = 1; ^(адЬ)] = 1; |Qp(x,g,y,Ь) = 1; ^(аду^Ь)! = 1; ^ау^а)! = 1,
а логiко-лiнгвiстична модель (1)-(4) буде мати такий узагальнений вигляд:
Ч = Л Л LSp(x,g,y,q,z,r,Ь),
xеXp (Ь) gеGp (x,h) p
кiлькiсть яких визначаеться:
vS = Е Е к^У^Ь)) = Е |Gp(x,h)L
xеXp (Ь) gеGp (x,h)
xеXp (Ь)
Наприклад, для простого речення природноi мови, ускладненого однорщними означеннями для тдмета «Щкава та тформативна лекщя заохочуе студентiв до подальшого навчання» типова форма лопко-лшгвш-тичноi моделi (1)-(4) буде мати такий вигляд:
ЧР) = LS = Pl(xl,gl, Уl,ql,zl,rl,Ьl )&Pl (xl,g2, Уl,ql,zl,rl,Ьl) = = Pl(xl,gl,Уl,0,Z1,rl,0)&Pl(xl,g2,Уl,0,Z1,rl,0),
L(p)=LS = ^ (xl,gl, Уl,ql,zl,rl,Ьl )&Pl (xl,gl, У2,%^,г1,ь! )& Pl(xl,gl,Уl,q2,zl,rl,Ьl)&Pl(xl,gl,У2,q2,zl,rl,Ьl)= = Pl(xl,gl,Уl,ql,zl,rl,0)&Pl(xl,gl,У2,ql,zl,rl,0)& Pl(xl,gl,Уl,q2,zl,rl,0)&Pl(xl,gl,У2,q2,zl,rl,0),
L(Р) = LS = заохочуе (лекщя, щкава, студентiв, лтивих, навчання, подальшого, 0) & заохочуе (лекщя, щкава, практикантiв, лтивих, навчання, подальшого, 0) & заохочуе (лекщя, щкава, студентiв, пращьовитих, навчання, подальшого, 0) & заохочуе (лекщя, щкава, практикантiв, пращьовитих, навчання, подальшого, 0).
Г) Якщо множина Rp(x,g,y,q,z,h) характеристик (параметрiв) хоча б одного iз предмепв p -го вщношен-ня мштить бшьше одного елемента, то
|рР| = 1; Н = 1; |xp(Ь)| = 1; |Gp(x,Ь) = 1; ^(^Ь)! = 1; ^(ад^Ь:) = 1,
а логжо-лшгвштична модель (1)-(4) буде мати такий узагальнений вигляд:
L(Р) = LS = заохочуе (лекщя, щкава, студентiв, 0, навчання, подальшого, 0) & заохочуе (лекщя, тформативна, студентiв, 0, навчання, подальшого, 0).
^ = LSp(h), LSp(h) = LSp(x,g,h) ,
В) Якщо множина Qp(x,g,y,Ь) характеристик (па-раметрiв) хоча б одного iз об'ектiв у мштить бшь-ше одного елемента, то = 1; |нp| = 1; |xp(h)| = 1; ^Ь) = 1; ^^^у^Ь) = 1; ^(^у^Ь;) = 1, а лопко-лшгвктична модель (1) - (4) буде мати такий узагальнений вигляд:
Ч = LSp(h),
LSp(Ь) = LSp(x,g,Ь),
LSp(x,g,Ь) = LSp(x,g,y,q,Ь),
LSp(x,g,y,q,Ь) = А Л Lp(x,g,y,q,z,r,Ь).
Логiко-лiнгвiстична модель (1)-(4) зводиться до кон'юнкцп простих предикатiв LSp(x,g,y,q,z,r,Ь) :
LS = Л Л LSp(x,g,y,q,z,r,Ь),
zеZp (x,g,y,q,h) геRp (x,g,y,q,z,h)
LSp(x,g,Ь) = Л Л ^ LSp(x,g,y,q,Ь),
yеYp(x,g,h) qеQpp(xgJyJh)
кiлькiсть яких визначаеться за формулою:
LSp(x,g,y,q,h) = LSp(x,g,y,q,z,r,Ь).
vS = Е ^(^У^Ь;) .
Логiко-лiнгвiстична модель (1)-(4) зводиться до кон'юнкцп простих предикаив LSp(x,g,y,q,z,r,h) :
LS = Л Л LSp(x,g,y,q,z,r,h),
yеYp (x,g,h) яеС^ (x,g,y,h) p
кiлькiсть яких визначаеться:
vS = Е Е ^(^У^Ь;) =
yеYp (x,g,h) ^^у^)
= Е Qp(x,g,y,Ь).
Наприклад, для простого речення природноi мови, ускладненого однорщними додатками «Щкава лекщя заохочуе студентiв до подальшого навчання та робо-ти» типова форма логiко-лiнгвiстичноi моделi (1)-(4) буде мати такий вигляд:
L(Р) = Ч = Pl (xl,gl, У1,Я1,21,11,Ь1 (xl,gl, Уl,ql,z2,rl,Ьl) = = ^ (xl,gl, Уl,0,zl,rl,0)&Pl (xl,gl, У1,0,^2,0,0Х
L(Р) = LS = заохочуе (лекщя, щкава, студентiв, 0, навчання, подальшого, 0) & заохочуе (лекщя, щкава, сту-дентiв, 0, роботи, 0, 0).
yеYp (x,g,h)
Наприклад, для простого речення природноi мови, ускладненого однорщними означеннями та додатками «Щкава лекщя заохочуе лтивих i пращьовитих студен-тiв та практикантiв до подальшого навчання» типова форма логiко-лiнгвiстичноi моделi (1)-(4) буде мати такий вигляд:
6. Обговорення результаив дослщження типових форм лопко-лшгвштичних моделей
Перехщ вщ узагальненоi форми логжо-лшгвштич-ноi моделi до типових форм дозволив виявити залеж-нiсть кiлькостi елементiв множин складових логь
ко-лшгвштичшл моделi вiд типу ускладнення простих речень природно! мови. Перехщ вщ загально! формули (1) до предикату LSp(x,g,y,q,z,r,h) е декомпозицieю проблеми формального опису дов^ьного речення природно! мови та вщображае системний тдхщ до ïï вирь шення [2]. На ввдмшу вiд описано! в [15] ушфжовано! форми, логiко-лiнгвiстична модель (1)-(4) враховуе можливi комбiнацiï узгодження ввдношень, суб'ектiв, об'ектiв, предметiв вщношень та ïx характеристик.
Таким чином, i3 виведених окремих форм видно, що формування лопко-лшгвктичних моделей для рiзниx типiв речень природно! мови ввдбуваеться за единим принципом: ушфжована форма, шаблон, заповнюеться для кожного речення предикатними змшними та константами у вщповвдносп з тим, яку синтаксичну роль виконуе те чи шше слово. Тобто змкт кожного речення природно! мови фактично представляе собою визначення вщношень мiж тдметом (суб'ектом) та присудком (предикатом), а також !х стльне вiдношення до того, що вони виражають в дiйсностi, та формують основну граматичну властивiсть речення - його суть - предикативтсть.
7. Висновки
Аналiз речень природно! мови дав змогу виявити концептуальш ввдношення узгодження, керування та
прилягання, на основi чого сформовано лопко-лшгвь стичну модель з функщональними зв'язками. Для виявлення концептуальних вщношень мiж словами в реченш природно! мови використовуеться система продукцш, що представляе собою набiр правил типу «modus ponens».
Виявлено можливi типи зв'язкiв у реченнях природно! мови, що ввдображаються у логжо-лшгвштич-нiй моделi за допомогою логiчниx операцiй кон'юнкцп, диз'юнкцп та iмплiкацiï.
Залежно вщ концептуальних зв'язкiв мiж прости-ми реченнями, як входять до складного, частини логжо-лшгвштично! моделi (1)-(4) штерпретуються, як складш або простi висловлювання, що дозволяе рекурсивно повертатися до загального вигляду формули (1)-(4) i накладати ïï на конкретну ситуащю доти, доки не будуть однозначно штерпретоваш ва частини речення природноï мови S , що вщображають закшче-ний змiст.
Створення узагальненоï логiчноï моделi представ-лення знань та ïï типових форм з використанням апа-рату логжи предикапв дозволило розробити единий тдхщ до змiстовного аналiзу речень природноï мови, що продемонстровано на прикладах. Це стало мож-ливим завдяки виявленню можливих типiв логiчниx зв'язюв у синтаксичних конструкцiяx речень природ-ноï мови.
Лiтература
1. Башмаков, А. И. Интеллектуальные информационные технологи [Текст]: учеб. пос. / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. - М.: МГТУ им. Баумана, 2005. - 304 с.
2. Вавшенкова, А. I. Теоретичш основи анал1зу електронних текс^в [Текст]: монограф1я / А. I. Вавшенкова, Д. В. Ланде, О. е. Литвиненко. - К.: НАУ, 2015. - 258 с.
3. Gries, S. Th. Corpus-based methods and cognitive semantics: the many meanings of to run [Text] / S. Th. Gries. - Corpora in cognitive linguistics: corpus-based approaches to syntax and lexis, 2006. - P. 57-99.
4. Evans, V. Lexical concepts, cognitive models and meaning-construction [Text] / V. Evans // Journal of Cognitive semiotics. -2006. - P. 73-107.
5. Кобозева, И. М. Лингвистическая семантика [Текст] / И. М. Кобозева. - М.: Эдитореал УРСС, 2000. - 352 с.
6. Поспелов, Д. А. Логико-лингвистические модели в системах управления [Текст] / Д. А. Поспелов. - М.: Энергоиздат., 1981. - 232 с.
7. Осуга, С. Приобретение знаний [Текст] / С. Осуга, Ю. Саэки. - М.: Мир, 1990. - 304 с.
8. Джарратано, Д. Экспертные системы: принципы разработки и программирование; 4-е изд. [Текст]: пер. с англ. - М.: ООО «Вильямс», 2007. - 1152 с.
9. Широков, В. А. Корпусна лшгвютика [Текст] / В. А. Широков, О. В. Бугаков, Т. О. Грязнухша та ш. - К.: Довiра, 2005. - 471 с.
10. Kazuhisa, S. Design of a conceptual level programming environment based on task ontology [Text] / S. Kazuhisa, I. Mitsuru, K. Osamu, M. Riichiro // Proc. of Successes and failures of knowledge based systems in real world applications, 1996. - P. 11-22.
11. Jiawei, H. Data Mining: Concepts and Techniques [Text] / H. Jiawei, K. Micheline. - Morgan Kaufmann Publishers, 2000.
12. Cross, D. Data Munging with Perl [Text] / D. Cross // Manning Publication Co, USA, 2001.
13. Jurafsky, D. Natural Language Processing [Електронний ресурс] / D. Jurafsky, C. Manning. - Stanford University, 2012. -Abailable at: https://www.coursera.org/ course/nlp/ - 15.05.2014
14. Вавшенкова, А. I. Методолопчш основи автоматичного анашзу лопко-лшгвютичних моделей текстових докумен^в [Текст] / А. I. Вавшенкова // Математичш машини та системи. - 2015. - № 1. - С. 65-71.
15. Вавиленкова, А. И. Извлечение смысла из предложений естественного язика [Текст] / А. И. Вавиленкова // Программные продукты и системы. - 2012. - № 4 (100). - С. 87-90.
