CC BY
12Severinchuk L. Postgraduate student of the Institute for Education Problems of the NAPS of Ukraine, Chief of the Department for Children of Cherkasy District State Administration
FORMATION OF CULTURE OF FAMILY RELATIONSHIPS OF SENIOR PUPILS OF MEANS
OF SELF-KNOWLEDGE
Северинчук Л.
AcnipaHm 1нституту проблем виховання НАПН Украши, начальник служби у справах дтей Черкасько'1 райдержадмiнiстрацii
ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ РОДИННИХ ВЗАСМИН СТАРШОКЛАСНИК1В ЗАСОБАМИ
САМОП1ЗНАННЯ
The article analyzes scientific research on the issue of the culture of family relationships. The content of the concept «culture of family relationships of senior pupils of the institution of general secondary education» is expounded from the point of view of different methodological scientific approaches. The stages of forming a pedagogical experiment are considered. Some indicators of the formation of the culture of family relationships among students are presented. The methodology of the educational project «Culture of the family relations of senior pupils» is described, aimed at the organization of self-knowledge activities and the formation of a family-friendly culture of high school students of the institution of general secondary education.
У статп проаналiзованi HayKOBi дослвдження з проблеми культури родинних взаемин. Розкриваеться змют концепту «культура родинних взаемин старшокласнишв закладу загально1 середньо! освгти» з точки зору рiзних методолопчних наукових шдходiв. Розглядаються етапи формувального педагопчного експе-рименту. Наведеш окремi показники сформованосп культури родинних взаемин учшв. Описана методика освгтнього проекту «Культура родинних взаемин старшокласнишв», спрямованого на оргашзащю само-тзнавально! дiяльностi та формування культури родинних взаемин старшокласнишв закладу загально! середньо! освiти.
Key words: individual resource of forces, means of self-knowledge, criterion, formation experiment, culture of family relationships, institution of general secondary education, pedagogical conditions, design technology, self-identifying activity.
Ключовi слова: iндивiдyaльний ресурс сил, засоби самотзнання, критерiй, формувальний експери-мент, культура родинних взаемин, заклад загально!' середньо! освiти, педaгогiчнi умови, проектна техно-логiя, сaмопiзнaвaльнa дiяльнiсть.
Постановка проблеми у загальному виглядi та Ii зв'язок з науковими i практичними завдан-нями. Передумовою формування гармоншно! осо-бистостi дитини е партнерство родини i школи. Наслщком зниження рiвня суспiльноi та особисто! культури е неспроможнiсть учнiвськоi' молодi в по-дальшому створити мщну родину, народити i вихо-вати фiзично та психiчно здорових дггей, що приз-водить до ослабления шституту сучасно! сiм'i та ви-никнення соцiально-демографiчноi кризи. Тому прюритетним напрямом виховно! роботи в закладах загально! середньо! освiти е формування у старшокласнишв, як невдовзi вийдуть у доросле життя, вже замислюються про шлюб та дггей, цшшсного ставлення до родини, тдвищення рГвня внутршньо! культури та культури взаемин у ро-диш.
Анал1з основних до^джень i публкацш. Ду-ховно-моральнi, щнтст аспекти родинного виховання широко висвилювали видатш педагоги ми-нулого: А. Макаренко, В. Сухомлинський, К.
Ушинський. Проблема тдготовки молодi до ство-рення сшЧ, формування культури взаемин учас-никiв освiтнього процесу розглядаеться у наукових працях сучасних вчених: Т. Алексеенко, I. Беха, М. £втуха, Л. Кашшевсько], В. Кириченко, О. Кля-пець, Г. Ковганич, Т. Кравченко, I. Мачусько], В. Оржеховсько], В. Постового, Т. Черкашиноi. По-тенцiал позаурочноi дiяльностi закладу загально].' середньо. освiти дослiджувався такими нау-ковцями, як В. Бiлоусова, Т. Дем'янюк, О. До-кукiна, К. Журба, О. Свладова, П. Кендзьор, О. Ки-ричук, Л. Кондратова, С. Сергiенко, В. Цись, С. Шевченко, Н. Щуркова, Н. Яременко.
Мета статтi полягае у розкритп змюту фор-мування культури родинних взаемин старшоклас-никiв закладу загально. середньо. освгги засобами самопiзнання.
Виклад основного матерiалу до^дження. Культура взаемин у родиш базуеться на нормах, правилах, принципах мГжосо6истюно] взаемоди мш и членами: чоловжом та дружиною, батьками
та дгтьми, братами i сестрами, ддом, бабою та внуками тощо зпдно з загальнолюдськими морально-духовними цшностями.
Наведемо змiстову характеристику концепту «культура родинних взаемин старшокласник1в закладу загально! середньо! освети» зпдно з методо-логiчними подходами у фшософсьшй, психо-логiчнiй, педагогiчнiй науцi до проблеми родин-ного виховання.
Вiдповiдно до акмеологгчного тдходу культура родинних взаемин старшокласнишв передба-чае досягнення акмеолопчних iнварiантiв кулътури комунiкацiй у родиш (низъкий, середнiй, достатнiй рiвенъ); вмшня аналiзувати та прогнозувати резуль-тати взаемоди згiдно з ментально-часовими характеристиками («шсля», «тд час» та «до» комушка-тивно! поди); саморегуляцп, самоуправлiння, само-корекцп на основi самоаналiзу; ментально! самодостатностi, позитивного, конструктивного, лопчно-образного мислення (вмiння приймати творчi рiшення для розв'язання життевих ситуацш, як1 складаються в родинi); високо! та адекватно! мо-тивацi! до шдвищення рiвня культури родинних взаемин [5; 7].
З точки зору акс1олог1чного тдходу культура родинних взаемин старшокласнишв включае усвщомлення учнями значения шлюбу та родини у житет людини, необхiдностi дотримання загально-людських духовно-моральних норм та цiнностей, особистюного самовдосконалення з метою ство-рення в майбутньому гармонiйно! родини; свщоме досягнення поставлених цiлей, внаслiдок транс-формацi! власних негативних якостей, як призво-дять до родинних конфлжпв, в позитивнi; вибiр емоцiйно виважених, миролюбних форм взаемин у родиш [5; 7].
Зпдно з компетенттсним тдходом культура родинних взаемин старшокласнишв заснована на знаннях щодо норм, правил, принцишв родинних взаемин та соцюнормативних вмшннях будувати миролюбнi стосунки; вiдображае особистiсну спря-мованiстъ та усвщомлену потребу здiйснювати си-стемну самопiзнавалъну дiялънiстъ протягом всь-ого життя для пiдвищення рiвня культури родинних взаемин [5; 7].
Системний I цтсний тдходи до формування культури родинних взаемин старшокласнишв вима-гають взаемозв'язку i цiлiсностi виховного про-цесу, його науково! обгрунтованосп, упорядкова-ностi, узгодженостi, логiчно! послвдовносп у пла-нуваннi заходiв i !х подальшому впровадженнi, що забезпечуеться поетапнiстю процесу формування культури родинних взаемин, взаемообумовлешстю показник1в, критерi!в у рiвневих характеристиках, розвитку нових особистюних якостей, ментально! працездатностi, вiдповiдалъностi, толерантности При цьому формування культури родинних взаемин старшокласника розглядаеться як вищий стутнь усввдомлення образу себе як майбутнього сiм'янина, що зумовлюе системну самопiзнавалъну дiялънiстъ учня [5; 7].
Синергетичний тдхгд до формування культури родинних взаемин старшокласнишв передба-чае тдсилення позитивних якостей учшв, !х здат-ностi до творчих досягнень, змши перспектив осо-биспсного самовдосконалення з метою покращення мiжособистiсних комунiкацiй у родинi шляхом оргашзацп самопiзнавалъно! дiялъностi та цiлеспрямовано! виховно! роботи педагогiв та бать-шв [5; 7].
Виходячи з культуролопчного пiдходу, фор-мування культури родинних взаемин старшоклас-ник1в здiйснюетъся з врахуванням особливостей розвитку сучасно! культури i культурних надбань по-переднiх поколiнъ, передбачае застосування найкращих здобутк1в культури, закладених у зви-чаях i традицiях свого народу, а також усвщом-лення учнями необхщносп оновлення сiмейних традицiй вщповвдно до сучасних соцiокулътурних виклик1в [6].
З огляду на особист1сно-ор1ентований та дгя-льнгсний тдходи до формування культури родинних взаемин старшокласнишв учень е активним суб'ектом виховного процесу, спрямованим на са-моактуалiзацiю, самовираження, самоствердження на основi усввдомлено! потреби у постiйному осо-биспсному розвитку, що сприяе особистiснiй само-реалiзацi!, зокрема через родиннi комушкаци у ба-тьк1вськ1й сiм'!, а в майбутньому у власнш родиш [5; 7].
Аналiз наукових пiдходiв до родинного вихо-вання засввдчуе, що основою культури родинних взаемин старшокласнишв е самошзнавальна дiялъ-шсть, п1д якою розумiемо органiзовану, активну i цiлеспрямовану дiялънiстъ, скеровану на сввдоме системне вивчення iндивiдуалъного ресурсу сил (пам'яп, бажань, емоцiй, думок, почутпв та спону-кань), формування i розвиток позитивних та транс-формацiю негативних особистiсних якостей та реа-лiзацiю iндивiдуалъно! програми розвитку ввдпо-в1дно до усвiдомлених потреб i вимог суспiлъства, навчально! дiяльностi, родини [2; 5].
Дослiдження проблеми формування культури родинних взаемин старшокласнишв проводилося у рамках дослщно-експериментально! роботи за темою «Реалiзацiя педагопчно! системи самопiзнання i особистiсно-професiйного самовдосконалення в педагопчнш практицi» у закладах загально! се-редньо! освiти (наказ управлшня освiти i науки Чер-касько! облдержадмiнiстрацi! в1д 02.02.2017 р. № 29, науковий керiвник Т. Черкашина).
До педагоггчних умов формування культури родинних взаемин старшокласнишв у позаурочнш д1яльносп закладу загально! середньо! освiти в1дне-сено: впровадження проектних технологiй, зокрема проекту «Культура родинних взаемин старшокласнишв»; оргашзащя навчально-методичних заходiв для батьк1в з шдвищення рiвия культури взаемин в родиш; удосконалення науково-методично! подготовки педагопв до формування культури родинних взаемин старшокласнишв та !х батьшв.
Ефективнiстъ впровадження означених педа-гопчних умов в освiтнiй процес закладу загально! середньо! освгги п1дтверджуеться формувальним
експериментом, спрямованим на пiдвищения рiвня культури родинних взаемин старшокласнишв за наступними етапами: мотивацтний, формувально-розвивальний та контрольно-корекцшний.
Наведемо стислу характеристику кожному з визначених етатв.
На першому, мотивацтному етапi до-слвджувалися цiннiсне ставлення учнiв до сiм'! та шлюбу, рiвенъ обiзнаностi та бажання поглибити сво! знання щодо норм та правил взаемоди мiж членами родини, готовшсть старшокласник1в до здшснення самотзнавально! дiялъностi з метою тдвищення особистого рiвия культури та культури родинних взаемин.
Шд час мотивацiйного етапу учням запропоно-ване виконання завдання за методикою «Знання свого родоводу». Знання гстори свого роду сввдчить про наявшсть в учнiв поваги та вдячносп до членiв !х родини, е складовою патрiотизму та культури родинних взаемин. Аналiз резулътатiв анкетування засввдчуе, що бiлъшiстъ респондентiв (62,7%) ма-ють середнiй рiвенъ знання iсторi! свого роду. До-статнш рiвенъ знання юторп свого роду у 22,2% опитаних учшв, високий - у 15,1%.учнiв.
Виконання завдання по складенню генеалогiч-ного древа за запропонованою методикою сприяе об'еднанню рiзних поколiнъ у единiй справi з дос-лiджения родинного корiння, спонукае старшокла-сник1в спiлъно зi сво!ми батьками та iншими родичами до подальшого вивчення юторп свого народу, умотивовуе до самовдосконалення з метою прим-ноження кращих здобутшв роду задля змiцнения генофонду наци.
На першому еташ вважаемо також доцiлъним дослвдження стану культурного фону старшокласнишв за допомогою анкетування за такими показ-никами, як ввдсутшсть залежносл ввд наркотичних речовин; вiдсутнiстъ залежиостi вiд вживання алкоголю; вщсутшсть звички до куршня; вiдсутнiстъ у лексиконi нецензурних ^в; читацький iнтерес [3], оск1льки лише за умови ввдповвдносп свiдомостi ш-диввда «нормi» культурного фону можливе ство-рення та функцiонування повноцшно! родини.
Аналiз резулътатiв анкетування дозволив визначити рiвень залежиостi вiд зазначених вад, причини !х розвитку та особисте ставлення до них, оцiнити готовнiстъ старшокласник1в до фор-мування культури родинних взаемин. На основi от-риманих результапв анкетування, враховуючи iндивiдуалънi особливостi кожного старшоклас-ника, педагогiчнi зусилля були спрямоваш на фор-мування спонукальних мотивiв, усвiдомления уч-нями, що дослщження особистих якостей та потен-цiалу з метою виправлення власних недолшв - це не тшьки справа навчального закладу, родини i сус-пiлъства загалом, а насамперед особиста справа, яка стимулюе штерес та активiзуе готовнiстъ до системного самотзнання та самовдосконалення.
З метою мотиваци учнiв до поглиблення знань з культури родинних взаемин та оволодшня основами самотзнавально! дiялъностi для створення в майбутньому гармонiйноl родини проводилися презентацil, щд час яких висвiтлювалося значення
родини для формування особистостi, Г! творчо! ре-алiзацil; розглядалися родиннi традици укра!нсь-кого народу; наводилися приклади зразкових сiмейних пар, вiдомих у свт в рiзнi iсторичнi перюди; обговорювалися необхiднi знання, умiния i навички для створення гармонiйноí родини; роз-кривалися можливостi засобiв самотзнання для тдвищення рiвня культури родинних взаемин.
Старшокласникам було запропоновано ство-рити модель iдеалъноí родини, яка б передбачала гармоншш взаемини м1ж подружжям, мiж батьками i дiтъми, що дало змогу оцшити, наск1льки свiдомо учнi ставляться до питання створення шлюбу та ам'!, визначити !х родиннi цiнностi, про-аналiзувати потреби та можливостi, та сприяло по-силенню мотивацi! учшв до самовдосконалення для досягнення свого щеалу родини.
На даному еташ дослвдження здiйснене знайо-мство педагопв та батьк1в учнiв з виховними мож-ливостями засобiв самопiзнания з метою пвдви-щення культури родинних взаемин старшоклас-ник1в.
Таким чином, на мотивацшному етапi було створено емоцшно комфортну, довiрливу атмосферу взаемоди у груш, розширено та упорядко-вано знання старшокласник1в щодо значення шлюбу та сiм'! для творчо! реалiзацi! особистостi, а також норм i правил взаемин у родиш; проведено презентац1ю засобiв самотзнання (самодiагно-стичне тестування, робота з самодiагностичними таблицями та iн.), що сприяло мотиваци до !х за-стосування у практицi повсякденного життя учнiв та !х батьк1в для тдвищення рiвня культури ко-мушкацш, а також мотивацi! педагогiв до удоско-налення науково-методично! пiдготовки з метою формування культури родинних взаемин стар-шокласнишв.
Формувально-розвивальний етап дослщження передбачав виконання наступних завдань:
-систематизацiя знань старшокласник1в щодо складових внутрiшнъо! культури людини, розвиток емоцшно позитивного ставлення до норм i цшно-стей культури родинних взаемин;
-пiзнания старшокласниками сво!х здiбностей, можливостей, iндивiдуалъних особливостей через самоспостереження, самоаналiз, самооцiнку, розвиток позитивного лопчного мислення;
-проведення педагогiчних лекторив, практи-кумiв, семiнарсъких занять, круглих столiв, кон-сулътацiй з метою удосконалення науково-мето-дично! пiдготовки педагопв до формування культури родинних взаемин старшокласнишв;
-проведення виховних заходiв з падвищення педагогiчно! культури батьшв учнiв.
Для реалiзацi! завдань формувально-розви-вального етапу дослiдження вважаемо дошльним використання проектно! технологi!, яка поеднуе са-мостiйну дiялънiстъ старшокласник1в, сприяе !х особистiсному розвитку, набуттю практичних навичок, i водночас передбачае використання рiз-них методiв, засобiв навчання, штегрування знань з рiзних галузей науки.
Зважаючи на широк! виховш можливосл про-ектно. технологii, формувально-розвивальний етап нашого дослщження був реалiзований в рамках освгтнього проекту «Культура родинних взаемин старшокласнишв», розробленого на засадах педа-гопчно. системи самопiзнання та особиспсно-про-фесшного самовдосконалення (авторiв М. £втуха, Т. Черкашино], Е. ПшьковськоГ) [2; 7].
З метою формування цшшсного ставлення старшокласнишв до шлюбу та батьшвства, моти-вацii формування морально-духовних якостей для покращення взаемин у батьшвсьшй родиш та ство-рення в майбутньому власно1' гармоншно1' родини було використано наступш методи: аналГз вихов-них, життевих ситуацш, аналГз лгтературних творГв, самоспостереження, самоаналГз, самооцшка, порГвняння (сво1'х внутрГштх якостей з певною нормою), самоконтроль, обговорення, шформування, презенташя, приклад, переконування, пояснення, диспут, дГалогова взаемод1я, експрес-опитування, мозковий штурм.
Визначеш методи впроваджеш у закладах загально!' середньо1' освгти вгдповгдно до вшових, пси-холопчних особливостей учшв у наступних формах: беади, дискуси, кругл! столи, конференций, ири, пре-зентаци, робота в групах, самоспйна робота.
Напришнш кожного виховного заходу здшснювалася пгдсумкова рефлекс1я учшв у виглядГ обговорення результатГв д1яльносп, оцшки особи-стого внеску у загальний результат, самоаналГзу свого емоцшного стану тощо.
Слгд зазначити, що на другому еташ з появою бажання в учшв самовдосконалюватися педагог до-помагае !м сформувати мету (гдеал взаемин у родиш). Старшокласник визначае, як риси необхгдно виробити в собГ, яких недолшв позбутися, тобто дае вгдповгдь на питания: «Який я е?». ОрГентуючись на виявлеш якосп, старшокласник складае Гндивгду-альну програму самовдосконалення задля пгдви-щення рГвня власно1' культури родинних взаемин, тобто знаходить вгдповгдь на питання: «Яким я хочу стати?». 1ндивГдуальна програма самовдосконалення вгдображае: виявлеш якосп, як1 необх1дно вдосконалювати; обраш засоби для реалГзаци запла-нованого; встановлеш термши виконання; систем-ний самоконтроль роботи над собою.
З метою об'ективаци самооцшки старшокласнишв вважаемо доцшьним формування в них нави-чок ведення щоденника, а також самодГагностики за допомогою теспв та аиалiтичноi' таблиц! «Леонардо» (автора Е. Пшьковсько1) [2], яш допомага-ють здшснювати системне вивчення шдивгдуаль-ного ресурсу сил, визначати неповноцшш осо-бистюш якосп, активГзоваш на даний час до вдосконалення, складати, аналГзувати та коректу-вати шдивгдуальну програму трансформаци непов-ноцшних якостей з метою покращення взаемин у родит
Ефектившсть процесу формування культури родинних взаемин учшв в умовах закладу загально1' середньо1' освгти значною мГрою залежить з одного боку вгд готовност педагопв до ще1' даяльносп, а з ш-шого - вгд рГвня педагопчно1' культури батьк1в.
Удосконаленню тдготовки педагопв до ро-боти з учнями та батьками в напрямку родинного виховання сприяло проведення науково-методич-ного семiнару «Формування культури родинних взаемин учшв засобами самотзнання», який включав наступш етапи:
- мотивацiя до самотзнання i самовдосконалення;
- ознайомлення зi змютом та навчально-ви-ховними можливостями освгтнього проекту «Культура родинних взаемин старшокласнишв»;
- практична дГяльшсть педагопв з формування культури родинних взаемин старшокласнишв засобами самотзнання з наступним педа-гопчним обговоренням результапв впровадження освгтнього проекту «Культура родинних взаемин старшокласнишв».
Робота з батьками старшокласнишв на фор-мувально-розвивальному еташ педагопчного експерименту проводилася у формГ педагопчного всеобучу «Батьки i дти», та була спрямована на за-своення теоретичних знань про засади родинного виховання, норми культури родинних взаемин, формування навичок самошзнавально1 дГяльносп з метою пгдвищення рГвня культури комушкацш.
Контрольно-корекцтний етап формувального експерименту передбачав виконання старшоклас-никами творчого завдання, самостГйне розроблення та реалГзацгю ГндивГдуально. програми самотзнання та самовдосконалення вщповгдно до норм культури родинних взаемин.
На цьому еташ зовшшнш контроль педагога послаблюеться, зростають самостшшсть та штатива старшокласника. Здшснюеться перехгд вгд егоютичного мислення у формап «я i вони» до аль-труютичного та гуманного «вони i я», «вони + я» та «ми» [4, с. 117], при якому власш штереси («я») тдпорядковуються iнтересам родини («вони») при одночасному утвердженнi принципу рГвносп умов реалiзацiï творчого потенцiалу кожного ïï члена («ми»). Застосовуючи опановаш засоби самотзнання, учень систематично аналiзуе сво1 досяг-нення з реалiзацiï iндивiдуальноï програми самовдосконалення з метою тдвищення рГвня культури родинних взаемин та вносить необхвдну корекцш вгдповщно до ментально-часових характеристик («до», «пгд час», «тсля» комушкативно1' поди у родит).
АналГз результата проведеного анкетування старшокласнишв, вчителГв та батьшв (шнцевий зрГз формувального етапу педагопчного експерименту) засввдчив пгдвищення рГвня 1'х обГзнаносп з нормами, правилами та принципами комушкацш у родит, усвщомлення вадповадальносп за благопо-луччя свое1' родини та необхвдносп здГйснення са-мопГзнавально1' дГяльностГ для гармошзацп родинних взаемин.
Висновки i перспективи подальших до-сл1джень. Отже, впровадження проектних техно-логГй, зокрема освГтнього проекту «Культура родинних взаемин старшокласнишв», оргашзащя нав-чально-методичних заходГв для батьшв з
падвищення педагопчно! культури та удоскона-лення науково-методично! пiдготовки педагогiв у напрямку родинного виховання сприяють фор-муванню в старшокласнишв навичок самотзна-вально! д1яльносп, об'ективацií !х самооцiнки та пвдвищенню рiвия культури родинних взаемин.
Лггература:
1. Бех I. Виховання особистостг Сходження до духовностi: Наук. видання / I. Бех - К.: Либвдь, 2006. - 272 с.
2. £втух Н. Б, Пиньковская Э. А., Черкашина Т. В. Методики личностно-профессионального самосовершенствования субъекта педагогической деятельности на основе самопознания : учебно-методическое пособие / Н. Б. £втух, Э. А. Пиньковская, Т. В. Черкашина. - Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2016. - 406 с.
3. £втух М. Б., Черкашина Т. В. Дослвдження стану культурного фону субекпв педагопчно! дiя-льносп в умовах сучасного освинього середовища
: навчально-методичний поабник для педагопчних працiвникiв / М. Б. £втух, Т. В. Черкашина. - Чер-каси : видавець Чабаненко Ю. А., 2015. - 124 с.
4. £втух М. Б., Черкашина Т. В. Культура взаемин : подручник / М. Б. £втух, Т. В. Черкашина. -Черкассы : Издатель Чабаненко Ю.А., 2012. - 340 с.
5. £втух Н. Б, Черкашина Т. В. Педагогическая система самопознания и личностно-професси-онального самосовершенствования : учебник для педагогических работников / Н. Б. £втух, Т. В. Чер-кашина. - Черкассы : Издатель Чабаненко Ю. А., 2017. - 348 с.
6. Пиньковская Э. А. Духовное материнство / Э. А. Пиньковская. - Черкассы : Издатель Чабане-нко Ю. А., 2013. - 200 с.
7. Черкашина Т. В. Теоретичш i методичш ос-нови професшного самовдосконалення викладача як субекта самотзнавально! дiялъностi : моногра-фiя / Т. В. Черкашина; за наук. ред. М. Б. £втуха. -Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2014. - 444 с.
Unizhayev N. V.
Candidate of Technical Sciences, National Research University «Moscow Power Engineering Institute»
Унижаев Николай Владимирович
Кандидат технических наук, доцент, профессор кафедры Национального исследовательского университета «МЭИ»
FEATURES OF USING THE COMPONENTS OF THE INTERNET PORTAL OF AN EDUCATIONAL INSTITUTION
ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОТДЕЛЬНЫХ КОМПОНЕНТОВ ВНУТРЕННЕГО ИНФОРМАЦИОННОГО РЕСУРСА УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ
Summary: The research was allowed to formulate a model of management of electronic information and educational environment in full-time education and to identify the factors, affected to the introduction of advanced technologies in the educational processes of universities. Always there were problems of automation of educational process. New information technologies strengthened the process. Using components will stop the problem. The direction of development aimed at creating a new management system. The control system can be adapted. The system solves any problems. The knowledge validation system requires modification. Modern formats require 3D modeling. The account of academic performance uses many levels. The list of requirements is not closed. There must be constant changes.
Key words: education, Internet technologies, teaching technologies, competences.
Аннотация: Проведенное исследование позволило сформулировать модель управления электронной информационно-образовательной средой в различных формах обучения и выявить факторы, влияющие на внедрение передовых технологий в учебный процесс вузов. Проблемы автоматизации учебного процесса появились одновременно с внедрением новых информационных технологий. Пошаговое использование отдельных компонентов может частично снять такие проблемы. Основные направления развития могут быть направлены на создание инновационной системы управления, построенной на правилах. Такая система управления может легко адаптироваться под вновь возникающие задачи. Дополнительно к новой системе управления требуется модернизированная система проверки остаточных знаний, обладающая возможностями трехмерного и многомерного отображения. Это только часть того что требуется в современном учебном процессе.
Ключевые слова: образование, интернет-технологии, технологии обучения, компетенции.
Современные информационные технологии стремительно вошли в деятельность учебных заведений вытесняя традиционные методы обучения. В настоящее время представить учебный процесс без использования ЬСБ-проектора или Интернет, так
же невозможно, как недавно невозможно было представить занятие по математике без классной доски и мела.
