Формирование учебной мотивации студентов по направлению подготовки «Здоровье человека» в процессе изучения дисциплин медико-биологического цикла Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

2012

Формування навчальної мотивації студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу

Бабич Н. Л.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Анотації:

Розглянуто особливості формування навчальної мотивації студентів у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу. У дослідженні приймали участь 73 студента. Наведено аналіз публікацій щодо визначення категоріального апарату досліджуваної проблеми, класифікації навчальних мотивів; мотиваційних технологій навчання; співвідношення мотивів навчальної діяльності студентів. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови формування позитивної навчальної мотивації студентів на прикладі вивчення дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології». Рекомендується у процесі вивчення змістовних модулів дисципліни наводити приклади поширених захворювань різних систем і органів. Встановлено, що зазначені приклади дозволяють безпосередньо впливати на формування навчальної мотивації студентів.

Ключові слова:

навчальний, мотивація, дисципліна, медичний, біологічний, цикл.

Бабич Н. Л. Формирование учебной мотивации студентов по направлению подготовки «Здоровье человека» в процессе изучения дисциплин медикобиологического цикла. Рассмотрены особенности формирования учебной мотивации студентов в процессе изучения дисциплин медико-биологического цикла. В исследовании принимали участие 73 студента. Приведен анализ публикаций относительно определения категориального аппарата исследуемой проблемы, классификации учебных мотивов; мотивационных технологий учебы; соотношение мотивов учебной деятельности студентов. Определены и обоснованы педагогические условия формирования позитивной учебной мотивации студентов на примере изучения дисциплины «Анатомия человека с основами спортивной морфологии». Рекомендуется в процессе изучения содержательных модулей дисциплины приводить примеры распространенных заболеваний разных систем и органов. Установлено, что отмеченные примеры позволяют непосредственно влиять на формирование учебной мотивации студентов.

учебный, мотивация, дисциплина, медицинский, биологический, цикл.

Babich N.L. Forming of educational motivation of students to direction of preparation «Health of a man» in the process of study of medical and biological disciplines. The features of forming of educational motivation of students are considered in the process of study of disciplines of medical and biological disciplines. 73 students took part in research. The analysis of publications is resulted in relation to determination of category vehicle of the probed problem, classification of educational reasons; motivational technologies of studies; correlation of reasons of educational activity of students. It is certain and grounded pedagogical terms of forming positive educational motivation of students on the example of study of discipline «Anatomy of timber-toe by bases of sporting morphology». It is recommended in the process of study of the rich in content modules of discipline to make examples of widespread diseases of the different systems and organs. It is set that the noted examples allow directly to influence on forming of educational motivation of students.

educational, motivation, discipline, medical, biological, cycle.

Вступ.

Суб’єктом професійної діяльності фахівців з фізичної реабілітації є людина, яка потребує комплексної реабілітаційно-оздоровчої допомоги із використанням методів і засобів фізичного виховання та спорту. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації реалізується шляхом вивчення дисциплін, розподілених за різними циклами підготовки (цикл медико-біологічних дисциплін, цикл фізкультурно-спортивних дисциплін, цикл дисциплін реабілітаційного спрямування) [3].

Зважаючи на те, що типовими видами діяльності реабілітолога є фізкультурно-оздоровча, рекреаційна, спортивно-виховна та педагогічна, дисципліни медико-біологічного циклу набувають великого значення у процесі професійно-практичної підготовки бакалаврів напряму підготовки 6.010.203 «Здоров’я людини». За структурно-логічною схемою спеціальності «Фізична реабілітація» медико-біологічні дисципліни виступають підґрунтям до вивчення дисциплін професійно-практичного спрямування (теорія і методика фізичного виховання, методи фізичної реабілітації, масаж, фізіотерапія, оздоровчі фітнес-технології, адаптивна фізична культура та ін.).

Одним із критеріїв успішної підготовки спеціалістів високої кваліфікації будь-якої галузі знань є сформованість навчальної мотивації до освоєння нових теоретичних знань та практичних навичок [7]. Тому проблема формування навчальної

© Бабич Н. Л., 2012 doi:10.6084/m9.figshare.105436

мотивації студентів перших курсів напряму підготовки «Здоров’я людини» до вивчення дисциплін медико-біологічного циклу є актуальною для теорії та методики професійної освіти.

Робота виконана за планом НДР Полтавського національного технічного університету.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета статті полягає у визначенні особливостей формування навчальної мотивації студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу.

Методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез узагальнення літературних джерел у розрізі досліджуваної проблеми); психодіагностичні (діагностика навчальної мотивації студентів за методикою А. А. Реан і В. А. Якуніна).

Організація дослідження: дослідження проводилося протягом вересня-жовтня 2012 р. серед студентів першого курсу денної форми навчання напряму підготовки 6.010203 «Здоров’я людини», галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», які навчаються у Полтавському національному технічному університеті (48 студентів) та Полтавському інституті економіки і права (25 студентів).

Результати дослідження.

Успішність формування певного виду діяльності залежить від наявності відповідної мотивації, що розглядається науковцями [1, 8, 9, 12, 13 та ін.] як психічне явище. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях та інших видах стимуляції, які

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

або спрямовують, або гальмують поведінку людини. У разі зовнішньої мотивації чинники, що регулюють поведінку, не залежать від внутрішнього «я» особистості. Внутрішня мотивація сприяє одержанню задоволення від роботи, викликає інтерес, підвищує самооцінку особистості [6, 11 та ін.].

Навчальна мотивація є різновидом мотивації, включеної в діяльність навчання і визначається:

1) освітньою системою, освітньою установою, де здійснюється навчальна діяльність;

2) організацією навчального процесу;

3) особливостями взаємодії педагога та студентів;

4) специфікою навчального предмета [10].

Більшість дослідників єдині в думці, що мотив є

одним із найважливіших компонентів діяльності. Однак, залишається проблема співвідношення мотиву і цілі. Мотив діяльності науковці пов’язують із образом предмету, який спонукає та направляє на себе [4, 8 та ін.). Мотиви діяльності, як предметний зміст потреб, суб’єктивно відображаються у формі переживань, бажань, прагнень до відповідної мети [6].

У психологічному словнику [2] мотив визначається як: 1) спонукання до діяльності, пов'язаної із задоволенням потреб суб'єкта; 2) предметно спрямована активність певної сили; 3) усвідомлена причина, яка лежить в основі вибору дій та вчинків особистості. Формування мотивів пов'язане з впливом зовнішніх і внутрішніх факторів.

У наукових публікаціях Волошко Л. Б. зазначено, що мотиви навчальної діяльності класифікують:

• за спрямованістю - соціальні та пізнавальні;

• за модальністю - позитивні та негативні;

• за локалізацією стимулів поведінки - зовнішні та внутрішні;

• за процесуально-результативною орієнтацією - дискретні та процесуальні.

Аналіз педагогічної літератури свідчить, що ефективність навчальної діяльності студентів залежить від співвідношення вказаних типів мотивів у їхній мотиваційній сфері [1, 3].

Система підготовки бакалаврів галузі знань 0102 «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини» передбачає вивчення комплексу медико-біологічних дисциплін, які є базовими для формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації. Цикл медико-біологічних дисциплін забезпечує студентів знаннями про будову людського тіла, основні фізіологічні, біохімічні та біомеханічні процеси організму в нормі та при патології, морфологічні зміни й компенсаційно-пристосувальні процеси, які відбуваються під впливом фізичних навантажень.

Узагальнення навчальних планів провідних вузів країни, які здійснюють підготовку бакалаврів за напрямом «Здоров’я людини» свідчить, що викладання медико-біологічних дисциплін (анатомія людини, фізіологія людини, біохімія та біохімія спорту, фізіологія фізичних вправ, основи медичних знань, гігієна, спортивна морфологія, основи патології та ін.) здійснюється на 1-2 курсах.

Як показують дослідження [5], студенти першого курсу не завжди чітко уявляють роль і місце базових природничих дисциплін у їх майбутній професійній діяльності, а також їх взаємозв’язок з дисциплінами спеціалізації, що, на нашу думку, беззаперечно впливають на рівень сформованості їхньої навчальної мотивації до вивчення відповідних дисциплін.

Дослідження Волошко Л. Б., проведені серед студентів перших курсів напряму підготовки «Здоров’я

<и

її

ІЗ

_0

_0

Б

100

90

80

70

60

50

40

30

20

10

0

75

1 1 1 1

1

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Рис. 1. Розподіл студентів напряму підготовки «Здоров'я людини» за мотивами навчальної діяльності:

1 - стати висококваліфікованим спеціалістом; 2 - отримати диплом; 3 - успішно продовжити навчання на старших курсах; 4 - успішно навчатися, складати іспити на «відмінно» і «добре»;

5 - постійно отримувати стипендію; 6 - здобути глибокі і міцні знання; 7 - бути постійно готовим до наступних занять; 8 - не відставати у вивченні предметів навчального циклу; 9 - не відставати від однокурсників; 10 - забезпечувати успішність майбутньої професійної діяльності; 11 - виконувати педагогічні вимоги; 12 - домогтися поваги від викладачів; 13 - бути прикладом для однокурсників; 14 -домогтися схвалення батьків та оточуючих людей; 15 - уникнути осуду та покарання за погане навчання;

16 - отримати інтелектуальне задоволення

э

2012

1

Мотивуючий вступ (наведення прикладів конкретної ситуації, виступ із цитатами, питаннями) .

мотивуюча демонстрація (таблиці, анатомічні фантоми, електронна презентація , відвідування анатомічного музею тощо)

виконання

практичних

робіт,

озв’язування

ситуаційних

задач

викори-

стання

методів

контролю

проведення рейтингової оцінки знань студентів

застосування заохочувальних і штрафних балів тощо.

то

0 _0

1

!

'і

т

СЕ

і

і

то

т

>

о

■&

с

о

сс

І

І

то

т

>

о

о

І—

о

то

со

Фізіологія людини; основи патології; біомеханіка; біометрія; основи медичних знань; теорія і методика фізичного виховання;методи фізичної реабілітації та ін.

Міждисциплінарна інтеграція

то

-0 о Ц _0 5

ен

5.і рр ат 1= ^ т

Анатомія людини з основами спортивної морфології

к

® Ж

т “

і О О ^

-&'о

§ £ я ®

!й ™ о го

1= 1

Орієнтація навчального матеріалу на практичнийзмістта конкретну професійну діяльність

Досконале знання фахівцем з фізичної реабілітації анатомічної будови людського тіла та особливостей взаємодії різних органів і систем організму дозволить йому на високому професійному рівні будувати різні реабілітаційні програми з метою ефективного відновлення порушених функцій хворого.

Вступна мотивація-активізує навчальну діяльність студентів, сприяє формуванню початкового бажання освоїти навчальний матеріал, викликає інтерес до процесу навчання.

Поточна мотивація - забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності та підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.

Заключна мотивація - контроль навчальної діяльності, інформування студентів про рівень успішності їхньої діяльності, забезпечення позитивного зворотного зв’язку.

Рис. 2. Схема формування навчальної мотивації студентів на прикладі дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології»

людини» показали, що незадовільний рівень сфор-мованості навчальних мотивів студентів є наслідком недосконалого володіння студентами прийомами осмислення та логічного структурування нових масивів інформації; недосконалістю традиційних форм організації навчальної діяльності, застосованих методів навчання та контролю; малоефективною організацією самостійної роботи студентів в аудиторний та позаау-диторний час [3].

З метою з’ясування ступеня значимості навчальних мотивів для студентів першого курсу напряму підготовки «Здоров’я людини» ми провели діагностичне тестування, суть якого полягала у виборі кожним студентом 5-ти найбільш значимих мотивів із запропонованого списку. У тестуванні взяло участь 73 студента, серед них жінок - 38 (52 %), чоловіків - 35 (48%). Результати проведеного діагностичного зрізу представлено на рис. 1.

Аналіз отриманих результатів тестування показує, що найбільш значимими мотивами навчальної діяльності для студентів першого курсу напряму підготовки «Здоров’я людини» виступають наступні: стати висококваліфікованим спеціалістом (95%), отримати

диплом (90%), забезпечувати успішність майбутньої професійної діяльності (75%); здобути глибокі і міцні знання (65%). Найменш значимими навчальними мотивами для студентів виступили: бути постійно готовим до наступних занять (0%), відставати від однокурсників (1%), домогтися поваги від викладачів (1%), бути прикладом для однокурсників (1%).

Отже, студенти першого курсу орієнтовані, перш за все, на успішну професійну діяльність, яка передбачає не лише опанування студентами теоретичних знань та практичних навичок, а й всебічний інтелектуальний розвиток особистості.

Таким чином, формування навчальної мотивації студентів першого курсу у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу повинно здійснюватися з урахуванням ступеня значимості їхніх мотивів навчальної діяльності.

Враховуючи результати теоретичного аналізу проблеми, власний педагогічний досвід, вважаємо, що формування навчальної мотивації студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу буде успішним

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

Дисципліни природничо-наукової підготовки

і

Змістовні модулі дисципліни «Анатомія з основами спортивної морфології»

Дисципліни професійної підготовки

Фізіологія людини Біохімія Валеологія Біомеханіка Спортивна метрологія

Фізіологічні основи фізичної культури

Основи медичних знань /

Теорія та методика фізичного виховання

Гігієна Спортивна медицина

Основи патології Психомоторика

І

Основи фізичної реабілітації

Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів

Фізична реабілітація при захворюваннях серцево-судинної системи

Фізична реабілітація при захворюваннях нервової системи

ізична реабілітація в акушерстві та гінекології

ізична реабілітація и захворюваннях опорно-рухового апарату

ЛФК Масаж Фізіотерапія

Рис. 3. Міжпредметні зв’язки змістовних модулів дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології» з дисциплінами професійно-практичної підготовки.

якщо дотримуватися наступних педагогічних умов:

• здійснення практичної підготовки студентів у малих навчальних групах;

• орієнтація навчального матеріалу на практичний зміст та конкретну професійну діяльність (надання оздоровчо-реабілітаційних послуг);

• постійне проведення міждисциплінарних зв’язків з професійно-орієнтованими дисциплінами (методи фізичної реабілітації, лікувальна фізична культура, масаж та ін.);

• паралельний розвиток внутрішньої та зовнішньої мотивації шляхом застосування сучасних педагогічних технологій, методів, засобів та прийомів в аспекті впровадження кредитно-трансферної системи;

• поетапне формування навчальної мотивації студентів (вступної, поточної і заключної мотивації).

Практичну реалізацію запропонованих педагогічних умов у загальному вигляді представлено на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології» (рис.2).

Навчальна дисципліна «Анатомія людини з основами спортивної морфології» є специфічною дисципліною, яка потребує не лише теоретичного «заучування» матеріалу, а й постійного підкріплення його практичними навичками, використовуючи при цьому великий арсенал наочних матеріалів (анатомічних атласів, анатомічних макетів, тематичних плакатів, електронних презентацій, відеофільмів). Тому важливим, на нашу думку, є систематичне застосування педагогічних засобів для підтримки стійкого інтересу до вивчення даної дисципліни. З цією метою ми пропонуємо викладачам під час вивчення кожного зміс-

товного модулю дисципліни проводити прямі зв’язки із дисциплінами природничо-наукової та професійної підготовки (рис. 2).

У процесі вивчення змістовних модулів дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології» доцільно наводити приклади поширених захворювань різних систем і органів (наприклад, тема лекції «М’язи голови і шиї» - зазначаємо, що вправи для м’яза призводить до розвитку м’язової кривошиї у дітей і т.д.; тема «Периферичні нерви» - неврити лицевого, променевого, ліктьового, сідничного нервів і т.д.). Зазначені приклади дозволяють безпосередньо впливати на формування навчальної мотивації студентів.

Таким чином, дотримання принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу, шляхом дотримання наведених у статті педагогічних умов, дозволить сформувати позитивну мотивацію студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» до вивчення дисциплін медико-біологічного циклу.

Висновки.

На основі аналізу та узагальнення наукової літератури визначено сутність понять: «зовнішня мотива-

32012

ція», «внутрішня мотивація», «навчальна мотивація», «мотиви», «навчальні мотиви». З’ясовано, що ефективність навчальної діяльності студентів залежить від співвідношення різних типів мотивів у їхній мотиваційній сфері. Визначено ступінь значимості мотивів навчальної діяльності для студентів першого курсу напряму підготовки «Здоров’я людини».

Розглянуто педагогічні умови формування успішної навчальної мотивації студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» у процесі вивчення дисциплін медико-біологічного циклу. Представлено шлях практичної реалізації запропонованих педагогічних умов на прикладі вивчення навчальної дисципліни «Анатомія людини з основами спортивної морфології».

Перспективи подальшого наукового пошуку полягають у розробці методики викладання дисциплін медико-біологічного циклу для студентів напряму підготовки «Здоров’я людини» з використанням інноваційних педагогічних методів і прийомів та орієнтацією на зміст дисциплін професійно-практичної підготовки.

Література:

1. Артюшенко А. О. Мотиваційна мобільність як складова функціональної структури довільного управління руховою діяльністю / А. О. Артюшенко // Педагогіка, психологія та мєдико-6іологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -Харків: ХОВНОКУ-ХДАДМ, 2011. - №2. - С.З-7.

2. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. Б. Г. Мещеряков, В. П. Зинченко. - СПб.: ПРАЙМ - ЕВРОЗНАК, 200З. - 672 с.

3. Волошко Л. Б. Роль медико-біологічних дисциплін у формуванні професійної компетентності майбутніх фахівців фізичної реабілітації / Л. Б. Волошко // Імідж сучасного педагога. - 2005.

- № З-4. - С. 104-107.

4. Густяков Н. А. К вопросу о взаимосвязи мотивов и мышления / Н. А. Густяков, Б. А. Базыма // Вестник ХГУ- 1986. - № 287.

- С. 18-25.

5. Жaра Г І. Пропедевтика валеологічних знань студентів факультету фізичного виховання в курсі «Анатомія людини з основами спортивної морфології» / Г. І. Жара / Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2010. - №1(3). - С. З94-400.

6. Иванников В. А. Психологические механизмы волевой регуляции : учебное пособие / В. А. Иванников. - СПб : Питер, 2006. - 208 с.

7. Клименко Н. О. Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 1З.00.04 „Теорія та методика професійної освіти” /

Н.О. Клименко. - Луганськ, 2005. - 20 с.

8. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность / А. Н. Леонтьев. - М. : Политиздат, 1982. - 257 с.

9. Маслоу А. Мотивация и личность [З-е изд.] / А. Маслоу. - СПб.

: Питер, 2010. - З52 с.

10. Піонтковський-Вихватень Б. Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності студентів ВНЗ / Б. Піонтковський-Вихватень. // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. 2010, №1. - С. 50-54.

11. Штифурак В. С. Мотивація спортивної діяльності / В. С. Шти-фарук. - Вінниця. - 2006. - 67 с.

12. Gordon T. Stewart. Liquid crystals in biology I. Historical, biological and medical aspects. Liquid Crystals. 200З, vol.30(5), pp. 541-557. doi:10.1080/0267829031000097457

13. Sigurd W. Hystad, Jarle Eid, Jon C. Laberg, Bjrn H. Johnsen & Paul T. Bartone. Academic Stress and Health: Exploring the Moderating Role of Personality Hardiness. Scandinavian Journal of Educational Research. 2009, vol.53(5), pp 421-429. doi:10.1080/00313830903180349

Информация об авторе: Бабич Наталия Леонидовна

[email protected] Полтавский национальный технический университет имени Юрия Кондратюка Первомайский проспект, 24, г.Полтава, З6011, Украина Поступила в редакцию 27.10.2012г.

References:

1. Artiushenko A. O. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2011, vol.2, pp. 3-7.

2. Meshcheriakov B. G., Zinchenko V. P. Bol 'shoo psikhologicheskij slovar’. Sankt Petersburg, PRAYM - EUROSIGN, 2003, 672 p.

3. Voloshko L. B. Imidzh suchasnogo pedagoga [Image of modern teacher], 2005, vol.3-4, pp. 104-107.

4. Gustiakov N. A., Bazyma B. A. Vestnik KHGU [Announcer KSU], 1986, vol.287, pp. 18-25.

5. Zhara G. I. Pedagogichni nauki: teoriia, istoriia, innovacijni tekhnologiyi [Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies], 2010, vol.1(3), pp. 394-400.

6. Ivannikov V. A. Psikhologicheskie mekhanizmy volevoj reguliacii [Psychological mechanisms of the volitional adjusting], Sankt Petersburg, Peter, 2006, 208 p.

7. Klimenko N. O. Formuvannia motiviv navchal’no-piznaval’noyi diial’nosti studentiv vishchikh navchal'nikh zakladiv gumanitarnogo profiliu [Forming of reasons educational-cognitive to activity of students of higher educational establishments of humanitarian type], Cand. Diss., Lugansk, 2005, 20 p.

8. Leont’ev A. N. Deiatel’nost’, soznanie, lichnost’ [Activity, consciousness, personality], Moscow, Policy Publ., 1982, 257 p.

9. Maslou A. Motivaciia i lichnost’ [Motivation and personality], Sankt Petersburg, Peter, 2010, 352 p.

10. Piontkovs’kij-Vikhvaten’ B. Visnik Kiyivs'kogo institutu biznesu ta tekhnologij [Announcer of the Kiev institute of business and technologies], 2010, vol.1, pp. 50-54.

11. Shtifurak V. S. Motivaciia sportivnoyi diial’nosti [Motivation of sporting activity], Vinnytsya, 2006, 67 p.

12. Gordon T. Stewart. Liquid crystals in biology I. Historical, biological and medical aspects. Liquid Crystals. 2003, vol.30(5), pp. 541-557. doi:10.1080/0267829031000097457

13. Sigurd W. Hystad, Jarle Eid, Jon C. Laberg, Bjrn H. Johnsen & Paul T. Bartone. Academic Stress and Health: Exploring the Moderating Role of Personality Hardiness. Scandinavian Journal of Educational Research. 2009, vol.53(5), pp 421-429. doi:10.1080/00313830903180349

Information about the author: Babich N.L.

[email protected] Poltava National Technical University May day boulevard, 24, Poltava, 36011, Ukraine

Came to edition 27.10.2012.